Координати: 50°5′46.0000000996″ пн. ш. 139°7′22.000000107954″ сх. д. / 50.09611° пн. ш. 139.12278° сх. д. / 50.09611; 139.12278

Високогорний (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.
селище Високогорний
рос. Высокогорный
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Хабаровський край
Муніципальний район Ванінський
Поселення Високогорненське
Код ЗКАТУ: 08212555000
Код ЗКТМО: 08612155051
Основні дані
Населення 3376 осіб (2010[1])
Поштовий індекс 682855
Телефонний код +7 42137
Географічні координати: 50°5′46.0000000996″ пн. ш. 139°7′22.000000107954″ сх. д. / 50.09611° пн. ш. 139.12278° сх. д. / 50.09611; 139.12278
Вебсторінка visokogorny.ru
Мапа
Високогорний (Росія)
Високогорний
Високогорний
Високогорний (Хабаровський край)
Високогорний
Високогорний

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Високогорний.

Високого́рний (рос. Высокогорный) — селище міського типу у складі Ванінського району Хабаровського краю, Росія. Адміністративний центр Високогорненського міського поселення.

Географія

Розташований у гірській місцевості Сіхоте-Аліню (на висоті близько 450 метрів), у 140 кілометрах на північний захід від районного центру Ваніно, на березі річки Мулі. Залізнична станція на лінії Комсомольськ-на-Амурі — Совєтська Гавань .

Історія

Селище Високогірний засноване в жовтні 1943 року як станція Мулі Управління будівництва, а 8 січня 1947 року постановою Ради Міністрів СРСР станція спільно із залізничною лінією Комсомольськ-на-Амурі — Совєтська Гавань була включена до складу Далекосхідної залізниці і передана з Приморського краю в Хабаровський. У 1949 році відповідно до постанов Президії Верховної Ради РРФСР і Виконавчого комітету Совєтсько-Гаванської районної ради на станції Мулі був утворений Виконавчий комітет і селищна Рада, а станція отримала статус робітничого селища Мулі, яке входило в приміську зону міста Совєтська Гавань. 10 червня 1955 року робітниче селище Мулі було перейменовано на робітниче селище Високогірний. У 1972 році, після утворення Ванінського району, селище було включено до його складу.

Населення

Населення — 3376 осіб (2010; 4044 у 2002[2]).

Чисельність населення
1959[3]1970[4]1979[5]1989[6]2000[7]2002[8]2009[9]
7561↘4935↘4394↘4244↘4100↘4044↘3841
2010[10]2011[11]2012[12]2013[13]2014[14]2015[15]2016[16]
↘3376↘3363↘3323↘3159↗3167↘3151↘3105
2017[17]2018[18]2019[19]2020[20]
↘3055↘2974↘2875↘2812
1000
2000
3000
4000
5000
6000
7000
8000
1979
2010
2015
2020

Господарство

Промисловість

  • На території Високогорненського міського поселення розташований ряд залізничних підприємств, такі як: локомотивне депо ТЧ-10, дистанція сигналізації та зв'язку ШЧ-10, дистанція цивільних споруд НГЧ-8, дистанція водопостачання ВоДч-4, дистанція колії ПЧ-18, дистанція енергопостачання ЕЧ- 5, відновлювальний поїзд ВП-413, пожежний поїзд (ВОХР), залізнична станція Високогірна 2 класу.
  • Лісова галузь Високогорненського міського поселення представлена лісозаготівельними підприємствами ЛЗУ СП «Аркаим».

Освіта і культура

Загальна чисельність працівників галузі культури на території поселення становить — 26,5 одиниць.

Діяльність Будинку культури смт Високогірний спрямована на забезпечення культурно-масовими і дозвільними послугами населення робітничого поселення. У Будинку культури стабільно працюють 25 клубних формувань творчої спрямованості, які відвідують 392 людини. З них 14 формувань для дітей до 14 років (245 учасників).

У селищі функціонує два загальноосвітніх заклади: середня освітня школа на 920 учнів, фактично навчається 387 учнів, і дитячий сад, який відвідують 110 дітей. Діє МОУ ДОД «Дитяча школа мистецтв», розташована в будівлі житлового будинку.

У Високогорненському міському поселенні є бібліотека-філія № 5 МУ «ЦБС», приміщення знаходиться у селищному Будинку Культури. Діяльність з організації культурно-дозвіллєвих заходів здійснює філія МУ «Районний будинок культури» — Будинок культури с. Високогорний.

Охорона здоров'я

Медичне обслуговування населення здійснюється крайовою державною бюджетною установою охорони здоров'я «Ванінська центральна районна лікарня» МОЗ ХК (філія Високогорненського міського поселення). При філії є цілодобовий стаціонар на 6 ліжок (для надання екстреної медичної допомоги), поліклінічне відділення на 100 відвідувань в зміну, цілодобовий пост відділення швидкої та невідкладної медичної допомоги (1 виїзна бригада ШМД в зміну).

Зв'язок

У селищі є прийомопередавальний комплекс, який приймає чотири телеканали — Перший канал, Росія-1, НТВ, Перше крайове телебачення. Є поштовий зв'язок, станція АТС на 200 номерів.

У селищі було запущено цифрове телебачення, що містить в своєму наборі 8 каналів, також є телефонний зв'язок і доступ в інтернет. Крім того, жителі поселення користуються послугами стільникового зв'язку (Beeline, Мегафон, МТС). Всі три оператори працюють в новому стандарті 3G. З 2017 року «МТС» запустив 4G.

Галерея

  • Об'їзна вулиця взимку
    Об'їзна вулиця взимку
  • Околиці селища взимку
    Околиці селища взимку

Джерела

Примітки

  1. ↑ Всероссийская перепись населения 2010: Хабаровский край — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)
  3. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  4. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  7. ↑ Хабаровский край, численность населения на 1.01.2000
  8. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  9. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  10. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. 13. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов Хабаровского края. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  11. ↑ Оценка численности постоянного населения Хабаровского края на начало 2011 года по муниципальным образованиям. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  12. ↑ Оценка численности населения по муниципальным образованиям на начало 2012 года. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  13. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  14. ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  15. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  16. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  17. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  18. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  19. ↑ Численность населения Хабаровского края по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года
  20. ↑ Численность населения Хабаровского края по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года

Посилання


Хабаровський край Це незавершена стаття з географії Хабаровського краю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Високогорний_(смт)&oldid=34593548