Конопля в Мозамбіку
Каннабіс у Мозамбіку заборонено. Місцеві називають його сурум.[1]
Існує кілька теорій про те, як і коли канабіс потрапив до Мозамбіку, вони полягають у тому, що він був завезений з Індії, арабськими торговцями або португальськими купцями.[2] У 1580-х роках португало-домініканський місіонер Жуан душ Сантуш зазначив, що каннабіс використовувався в Мозамбіку для придушення почуття голоду.[3]
Транзит
Крім місцевого виробництва, Мозамбік також служить транзитним пунктом для канабісу і гашишу, що контрабандно ввозяться з Пакистану та Афганістану в Африку, а потім до Європи та Канади.[4][5]
Реформи
Португальсько-мозамбікський журналіст Карлос Кардозу[en] (помер у 2000) запропонував Мозамбіку легалізувати канабіс як для промислового використання[1], так і для експорту в Нідерланди.[6]
Примітки
- ↑ а б Paul Fauvet; Marcelo Mosse (2003). Carlos Cardoso: Telling the Truth in Mozambique. Juta and Company Ltd. с. 269–. ISBN 978-1-919930-31-2.
- ↑ Vera Rubin (1 січня 1975). Cannabis and Culture. Walter de Gruyter. с. 83–. ISBN 978-3-11-081206-0.
- ↑ Stewart Williams; Barney Warf (2 жовтня 2017). Drugs, Law, People, Place and the State: Ongoing regulation, resistance and change. Taylor & Francis. с. 33–. ISBN 978-1-351-79109-0.
- ↑ William R. Brownfield (May 2011). International Narcotics Control Strategy Report: Volume I: Drug and Chemical Control. DIANE Publishing. с. 455–. ISBN 978-1-4379-8272-5.
- ↑ Paul V. Daly (July 1996). The Supply of Illicit Drugs to the United States: The Nnicc Report. DIANE Publishing. с. 65–. ISBN 978-0-7881-3942-0.
- ↑ Sheona Shackleton; Charlie Shackleton; Patricia Shanley (28 березня 2011). Non-Timber Forest Products in the Global Context. Springer Science & Business Media. с. 93–. ISBN 978-3-642-17983-9.