Вейс Карл Богданович
| Вейс Карл Богданович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-лейтенант | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність |
 Російська імперія | ||||||||
| Командування | |||||||||
| |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
Ка́рл Богда́нович Ве́йс (? — ?) — російський військовик, генерал-лейтенант Російської імператорської армії. Командир Інгермландського гусарського полку (1843-1851). Кавалер Ордена Святого Георгія IV ступеня.
Життєпис
11 грудня 1840 року був удостоєний Ордена Святого Георгія IV ступеня[1]. З 1843 по 1851 рік командував Інгермландським гусарським полком. 6 грудня 1850 року отримав звання «генерал-майора», а 1 вересня 1860 року — «генерал-лейтенанта»[2].
У 1859 році придбав у Людвика Крушинського містечко Корнин. Наступного року збудував у містечку цукроварню і уклав контракт на її орендне утримання надвірним радником А. Протасьєвим. Невдовзі за участь у повстанні 1861 року Корнинський маєток у Вайса було конфісковано. За кілька років потому маєток було повернено генералу, однак у дещо зменшеному вигляді, адже селяни за допомогою держави придбали 870 десятин землі. На той час у містечку діяли цукроварня, пивоварня (1864), шкіряний (1845) та два цегельних заводи (перший — з 1845 р.), 4 вітряних млини (1864), дві крамниці. Був і крохмальний завод, але 3 вересня 1865 року згорів[3].
Нагороди
Примітки
- ↑ Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. Биобиблиографический справочник / Отв. составитель В. М. Шабанов. — М. : Русский мiръ, 2004. — 928 с. — ISBN 5-89577-059-2.
- ↑ Список генеральских чинов российской императорской армии и флота (рос.) . «Генералитет российской императорской армии и флота». Процитовано 20 червня 2017.
- ↑ Махорін Г.Л., Оленська І.C. Край над Унавою. — Житомир : Волинь, 2006. — С. 137-138. — ISBN 966-8059-66-2.