Галицька стінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:29, 26 серпня 2020, створена Vity OKM (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галицька стінка
(заказник)
48°35′49″ пн. ш. 27°19′55″ сх. д. / 48.597220000028° пн. ш. 27.33222000002777818° сх. д. / 48.597220000028; 27.33222000002777818Координати: 48°35′49″ пн. ш. 27°19′55″ сх. д. / 48.597220000028° пн. ш. 27.33222000002777818° сх. д. / 48.597220000028; 27.33222000002777818
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Чернівецька область,
Сокирянський район
Найближче місто Сокиряни
Площа 119,4 га
Засновано 1994 р.
Оператор Національний природний парк «Хотинський»
Галицька стінка. Карта розташування: Чернівецька область
Галицька стінка
Галицька стінка (Чернівецька область)
Мапа

CMNS: Галицька стінка у Вікісховищі

Га́лицька стінка — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Сокирянського району Чернівецької області, біля села Галиця, на захід від села Ломачинці. Входить до складу національного природного парку «Хотинський».

Площа 119,4 га. Статус надано згідно з рішенням 2-ї сесії обласної ради XXII скликання від 16.12.1994 року.

Статус надано з метою збереження природного комплексу на правобережному схилі каньйону річки Дністер і його приток з лісовою рослинністю, мальовничими геоморфологічними і цінними геологічними утвореннями (печери, скелі, геологічні відшарування).

Цінний природний комплекс схилів каньйону річки Дністер і його приток з лісовою рослинністю, мальовничими геоморфологічними і цінними геологічними утвореннями(печери, скелі). На території заказника у вапнякових урвищах можна побачити безліч великих та малих ерозійно-корозійних ніш, гротів та печер.

Стінка являє собою урвище у вапняках сарматського віку. Вапняки крупно шаруваті, жовтувато-сірого та світло-сірого кольору, доволі ніздрюваті і посічені тріщинами — тектонічними, тріщинами відсідання, сколу та нашарування. У гарному стані збереглись гроти ерозійного походження, що фіксують колишній рівень води у Дністрі на час формування уступу четвертої тераси. Глибина гротів сягає 3—4 м, висота стелі коливається від 0,4 до 3 м, що створює умови для тимчасового перебування окремих видів фауни.

На стінах двох гротів виявлені наскельні графіті християнської тематики (хрести); за свідченням істориків, вік їхнього нарізання ймовірно XV-XVI ст., що збільшує історичну цінність цієї стінки. Безпосередньо до території НПП «Хотинський» примикає територія діючого скельного Свято-Миколаївського чоловічого монастиря, відомого з часів середньовіччя. Основою для його формування стали гроти на східному фрагменті Галицької стінки, які були розширені і пристосовані для келій монахів і приміщення церкви. Це популярна пам'ятка сакрального мистецтва і в перспективі може становити практичний інтерес для НПП «Хотинський», як об'єкт релігійного туризму.


Джерела[ред. | ред. код]

  • Галицька стінка
  • Рішення 6-ї сесії обласної ради ХХІV скликання від 27.12. 02 № 127-6/02 (документ)