Ленінградці, діти мої...
Ленінградці, діти мої… | |
|---|---|
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Дамір Салімов |
| Сценарист | Дамір Салімов |
| У головних ролях |
Тамара Шакірова Юлія Черевкова Лілія Мельникова Сергій Хаустов |
| Оператор | Тимур Каюмов |
| Композитор | Руміль Вільданов |
| Художник | Євген Пушин |
| Кінокомпанія | «Узбекфільм» |
| Тривалість | 90 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1980 |
| IMDb | ID 0230456 |
«Ленінградці, діти мої…» — радянський художній фільм 1980 року, знятий на кіностудії «Узбекфільм».
Сюжет
Дія фільму відбувається у 1942 році, в важкі часи Німецько-радянської війни. З блокадного Ленінграда та інших прифронтових міст евакуюються в Середню Азію десятки тисяч осиротілих радянських дітей. Їм дають притулок в узбецьких сім'ях і дитячих будинках. Одна з тих, хто прийняв сиріт і дав їм тепло і турботу, — комсомолка Хадича Батирова. Вона не розлучилася зі своїми підопічними і після закінчення війни, ставши директором дитячого будинку і другою матір'ю для своїх вихованців. Історія про це душевному подвиг, про непрості взаємини Хадичі з її вихованцями і стала стрижнем даної кінооповіді.
В ролях
- Тамара Шакірова — Хадича Батирова
- Юлія Черевкова — Оля
- Лілія Мельникова — Маша
- Сергій Хаустов — Льоша
- Ігор Подмарєв — Гриша
- Тимур Юсупов — Анвар
- Андрій Томсков — Саша
- Лев Лемке — Наум Маркович, робітник дитячого евакуаційого пункту
- Олена Астаф'єва — Аня
- Любов Віролайнен — мати Олі
- Хамза Умаров — начальник станції
- Жанна Сухопольська — начальник евакуаційого пункту
- Сагді Табібуллаєв — Карім-ака
- Ергаш Карімов — Закіров
- Данута Столярська — журналістка
Знімальна група
- Режисер — Дамір Салімов
- Сценарист — Дамір Салімов
- Оператор — Тимур Каюмов
- Композитор — Руміль Вільданов
- Художник — Євген Пушин
Посилання
- Ленінградці, діти мої... на сайті IMDb (англ.)
|
