Ступінь дисоціації

Сту́пінь дисоціа́ції або коефіціє́нт дисоціа́ції — кількісний показник, обчислений як відношення числа формульних одиниць розчиненої речовини, що розпалися на його йони, до їх загального числа дисоціації.

Позначається зазвичай α і є безрозмірною величиною.

Ступінь дисоціації залежить від концентрації. Для слабких електролітів, у яких можна знехтувати взаємодією йонів між собою, справедливий закон розведення Оствальда

${\frac {\alpha ^{2}}{1-\alpha }}={\frac {K}{n}}$,

де n — концентрація молекул, які дисоціюють, K — певний параметр, який залежить від тиску й температури.

При дуже малій концентрації ($n\rightarrow 0$), ступінь дисоціації $\alpha \rightarrow 1$, тобто усі молекули дисоційовані.

У слабких електролітах ступінь дисоціації менший ніж 3%, у електролітах середньої сили — 3%<α<30%, у сильних — α>30%.

Джерела

• Сивухин Д.В. (1977). Общий курс физики. т III. Электричество. Москва: Наука.