Чотириполюсник
Чотирипо́люсник — електрична схема з чотирма виводами, на два з яких подається вхідний сигнал, а з двох інших знімається вихідний сигнал. Один з видів багатополюсників.
Прикладом чотириполюсника є підсилювач, і будь-який прилад зі входом та виходом, призначений для передачі й переробки сигналів. Окремі функціональні блоки в радіотехнічних чи електронних схемах теж є чотириполюсниками.
Сигнал, що подається на вхід чотириполюсника можна охарактеризувати вхідним струмом і напругою , а сигнал на виході характеризується вихідними струмом i напругою .
Чотириполюсники можуть мати у своєму складі як лінійні, так і нелінійні елементи.
Для чотириполюсника з лінійними елементами існує лінійний взаємозв'язок між вхідними і вихідними величинами.
Характеристики[ред. | ред. код]
Зв'язок між вхідними й вихідними сигналами можна подати у вигляді шести матричних залежностей, коефіцієнти яких є характеристиками чотириполюсника. Режим короткого замикання і холостий хід (як на вході, так і на виході) використовуються для експериментального визначення параметрів чотириполюсника. При цьому схема чотириполюсника може бути як завгодно складною, або взагалі невідомою.
z-параметри[ред. | ред. код]
- .
Усі коефіцієнти — мають розмірність опору, тобто вимірюються в системі SI в омах.
y-параметри[ред. | ред. код]
y-параметри використовуються тоді, коли або вихід, або вхід чотириполюсника замкнений накоротко, і відповідне падіння напруги дорівнює нулю
- .
де
h-параметри[ред. | ред. код]
h-параметри використовують для опису транзисторів у режимі малого сигналу.
- .
де
g-параметри[ред. | ред. код]
- .
де
а-параметри[ред. | ред. код]
- .
де
z-, y-, а-, h-, g-параметри зв'язані між собою, і використання того чи іншого з них залежить від зручності для кожного конкретного чотириполюсника.
Очевидно, що для гармонічних коливань значення параметрів можуть бути комплексними. Значення їх модулів визначається відношенням діючих значень відповідних струмів чи напруг, а аргументів — величиною зсуву фаз між ними.
Використовуючи значення а-параметрів, легко можна визначити такі важливі характеристики чотириполюсника, як коефіцієнт передачі по струму та напрузі, вхідний та вихідний опори.
Еквівалентна схема чотириполюсника[ред. | ред. код]
Електрична схема реального чотириполюсника може бути складною, не всі номінали схеми можуть бути відомими, крім того, вони можуть бути недоступними для вимірювань. Тому важливою є задача заміни реального чотириполюсника еквівалентною схемою. Еквівалентною схемою чотириполюсника називають таку схему, якою можна замінити реальний чотириполюсник, при чому значення струмів і напруг на вхідних та вихідних полюсах після заміни не змінюється. Звичайно схеми заміщення вибирають таким чином, щоб кількість двополюсників, з яких складається схема заміщення, була мінімальною. Найпоширенішими є Т і П-подібні схеми заміщення. Схеми заміщення є рівноправними і вибираються, виходячи з того, яка з них краще відображає фізичну природу зміщуваного чотириполюсника. Якщо реальний чотириполюсник пасивний, тоді еквівалентні схеми заміщення спрощуються (E=J=0).
Література[ред. | ред. код]
1. Атабеков Г.И., ОТЦ (Основы теории цепей), 1968.
Посилання[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про електроніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |