Перегляд вихідного коду сторінки Schützenpanzer Lang HS.30

{{Бронетехніка|назва=Schützenpanzer Lang HS.30|класифікація=[[Бронетранспортер]]|бойова маса=14,6 тонн|екіпаж=3 ос.|десант=5 ос.|компанія-виробник=[[Hispano-Suiza]], [[Hanomag]], [[ThyssenKrupp|Henschel]]|роки експлуатації=[[1960]]-[[1980]]ті|роки виробництва=[[1958]] - [[1962]]|кількість виробів=2176 шт.|основні країни-оператори={{ПрапорТекст|Німеччина}}|довжина=5,56 м.|ширина=2,54 м.|висота=1,85 м.|калібр, марка та тип гармати=20-мм. [[Hispano-Suiza HS.820]]|лоб корпусу=30 мм./45°|кулемети=7,62-мм [[MG3]]|тип, марка двигуна=[[Восьмициліндровий двигун|8- циліндровий]] [[Бензиновий двигун|бензиновий]] [[Rolls-Royce]] на|потужність двигуна=220 к.с|питома потужність=15,3 к.с/т|швидкість по шосе=58 км/год.|дальність=270 км.|вартість=238 000 [[Німецька марка|НМ]]|підвіска=[[Торсіон]], три візка, п'ять [[Опорний каток|опорних катків]]}}
'''Schützenpanzer Lang HS.30''', формально ''Schützenpanzer, lang, Typ 12-3'' або скорочено ''SPz lg 12-3''<ref name=":0">{{Cite web|last=Richter|first=Andreas|title=Schützenpanzer lang HS-30 (Bw)|url=http://www.panzerbaer.de/types/bw_spz_lg_hs30-a.htm|access-date=2021-04-20|website=panzerbaer.de}}</ref>({{lang-de|«'''Піхотний танк, довгий, Тип 12-3'''»}})–[[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|Західно-Німецька]] [[бойова машина піхоти]] розроблена з 1956 по 1958 роки<ref>{{Cite news|url=https://www.spiegel.de/politik/hs-30-oder-wie-man-einen-staat-ruiniert-a-a93a7879-0002-0001-0000-000046414788|title=HS 30 - Oder Wie Man Einen Staat Ruinet|first=Rudolf|last=Augstein|work=Der Spiegel|date=23 жовтня 1966}}</ref>. Сконструйована швейцарською компанією [[Hispano-Suiza]] з двигуном [[Rolls-Royce plc|Rolls-Royce]]. Після деяких початкових механічних проблем було виготовлено лише 2176 із запланованих 10680. Вона озброєна потужною 20-мм автоматичною гарматою, поширеною для БМП того часу.

Поступила на озброєння [[Бундесвер|Бундесверу]] у 1958 році. Посадка/висадка десанту здійснювалася зверху через люки у даху корпусу. У період із 1958 по 1962 роки вироблено 2167 SPz 12-3 у різних варіантах виконання, командирських машин, транспортерів боєприпасів, пускових установок [[Протитанковий ракетний комплекс|ПТРК]] [[SS.11 (ПТРК)|SS.11]].

Маса машини становила 14600 кг, максимальна швидкість доходила до 58 км/год. Машина забезпечувала транспортування п'яти десантників + екіпаж самої машини із трьох осіб. Озброєна 20 мм автоматичною гарматою [[Hispano-Suiza HS.404|Hispano-Suiza HS.820]] під патрон 20×139 мм та кулеметом [[MG3]], [[бензиновий двигун]] [[Rolls-Royce B81 Mk 80F]] потужністю 220 к.с.

Починаючи з 1974 року бойова машина піхоти [[Marder]] замінила HS.30 у [[Бундесвер|Сухопутних військах]] [[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|ФРН]]{{sfn|Hammerich|2006|p=319}}.

== Дизайн і доктрина ==
[[Файл:West_German_HS_30_Infantry_Fighting_Vehicle_(IFV)_During_Exercise_REFORGER_III,_1971.jpg|ліворуч|міні|120x120пкс|Західнонімецькі [[панцергренадери]] на борту HS.30 під час навчань [[НАТО]] [[REFORGER]] III, 1971 рік.

]]
Відкидаючи американську [[Доктрина|доктрину]], згідно з якою бронетранспортер має служити «таксі на полі бою», а не як штурмова машина, німці розробили HS.30 як машину для боротьби поряд з танками, з якої їх механізована піхота могла битися з-під укриття. [[Бундесвер|Німецькі військові]] прийшли до такого рішення в результаті досвіду Другої світової війни з ''[[Панцергренадери|Panzergrenadiere]]'' (броньована піхота). Німецька доктрина розглядала SPz 12-3 як частину обладнання загону, і загін був навчений боротися з машиною як у наступі, так і в обороні. На відміну від американського [[M113]], HS.30 не міг плавати, але оскільки німецька доктрина передбачала HS.30 як компонент в операціях у поєднанні з [[Основний бойовий танк|основними бойовими танками]], які також не мали такої можливості, це не вважалося серйозним недоліком.
[[Файл:Schützenpanzer_(lang)_Hispano-Suiza_HS_30.jpg|ліворуч|міні|HS.30, представлений у [[Німецький танковий музей|Німецькому танковому музеї]] у 2008 році]]
На HS.30 була встановлена невелика вежа з 20-мм автоматичною гарматою [[Hispano-Suiza HS.820]] і перископічним прицілом 15×15. Роль 20-мм автоматичної гармати в німецькій доктрині полягала в ураженні вертольотів, протитанкової зброї та легкої бронетехніки, таким чином звільняючи танки для зосередження вогню проти інших танків. Навіть з вежею HS.30 був на два фути (0,6 м) нижчим за висоту, ніж M113, що робило його меншою ціллю. Машина мала бортовий запас 2000 патронів калібру 20 мм.  Лобова броня забезпечувала захист від 20-мм снарядів, що було краще, ніж аналогічні машини інших країн. Додаткова броня зробила HS.30 на чотири тонни важчим за [[M113]], хоча він міг перевозити лише вдвічі менше військ. Щоб бійці загону вели вогонь з особистої зброї, перебуваючи верхи, доводилося відкривати люки в даху, щоб солдати стирчали з люків. Німці вважали це суттєвим недоліком, оскільки їхній ймовірний супротивник, [[Радянська армія]], мав використовувати хімічні речовини у будь-якій війні між [[НАТО]] та [[Варшавський пакт|Варшавським договором]].

Незважаючи на те, що [[Бундесвер|німецька армія]] наполягала на справжній бойовій машині піхоти, а не просто на бронетранспортері, панцергренадерські ''бригади'' включали піхотний батальйон, який перевозили спочатку на вантажівках, а пізніше на [[Бронетранспортер|БТРах]] [[M113]]. Такий склад сил, ймовірно, випливав як з міркувань вартості, так і з доктрини, згідно з якою одну третину [[Панцергренадери|Panzergrenadiere]] ''становили'' моторизовані сили. 

== HS.30 та його сучасники ==
''Порівняння SPz HS.30 і аналогічних машин''<ref>Data from ''Janes'' and [http://afvdb.50megs.com/usa/m113.html M113]</ref>'':''
{| class="wikitable"
![[Бойова машина піхоти]]
!Основна зброя
!Лобова броня
!Висота
!Місткість десанту 
!Рік вступу
|-
|SPz 12-3 Lang
(Німеччина)
|20 мм [[Hispano-Suiza HS.820|HS-820]]
|30 мм під кутом 45°
|1,85 м
|5
|1960 рік
|-
|[[Hotchkiss TT6/CC.2|SPz 11-2 Kurz]]
(Німеччина)
|20 мм [[Hispano-Suiza HS.820|HS-820]]
|15 мм при 62°
|1,97 м
|3
|1959 рік
|-
|[[AMX-VCI]]
([[Франція]])
|12,7-мм кулемет [[Browning M2|M2 Browning]]
(пізніше [[Mk 44 Bushmaster II|20-мм автоматична гармата]])
|15 мм під кутом 45°
|2,1 м
|10
|1957 рік
|-
|[[M113]]
([[Сполучені Штати Америки|США]])
|12,7 мм [[Browning M2|M2 HMG]]
|38 мм алюміній під кутом 45°
|2,5 м
|11
|1960 рік
|-
|[[БТР-50|БТР-50П]]
([[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])
|7,62-мм кулемет [[СГ-43]]
(деякі з 14,5-мм великокаліберним кулеметом)
|11 мм сталь при 60°
|1,97 м
|20
|1954 рік
|-
|[[FV432]]
([[Велика Британія|Великобританія]])
|7,62 мм [[FN MAG]]
|Сталь 12,7 мм
|2,28 м
|10
|1962 рік
|-
|[[Pbv 302|Pansarbandvagn 301]]
([[Швеція]])
|20 mm akan m/45B
(Bofors 20 mm automatic gun L/70<ref>{{Cite web|date=2016-11-28|title=BOFORS 20mm AUTOMATIC GUN for ARMORED PERSONNEL CARRIERS 49114|url=https://www.youtube.com/watch?v=q_ml4dhopUs&t=14s|archive-url=https://ghostarchive.org/varchive/youtube/20211221/q_ml4dhopUs|archive-date=2021-12-21|url-status=live|access-date=2021-04-22|website=youtube.com}}{{cbignore}}</ref>) 
|сталь 8 – 50 мм
|2,64 м до верху гарматної установки
|8
|1961 рік
|-
|[[Saurer 4K 4FA|Saurer 4K 4FA-G2]]
([[Австрія]])
|12,7 мм M2 HMG (або)
20 мм Oerlikon Model 204
|сталь 12-20 мм
|2,1 м
|6
|1961 рік
|}

== Політика, обслуговування та питання надійності ==

=== Прийняття політичних рішень ===
Придбання обладнання для новоствореного ''[[Бундесвер|Бундесверу]]'' в перші роки було обумовлено військовими, економічними та політичними факторами. Військові вимоги вказували на таку машину, як французький [[AMX-VCI|AMX-13 VTP]], але її вартість за одиницю була занадто високою. З іншого боку, американський бронетранспортер [[M59 (БТР)|M59]] був занадто важким і високим для передбаченої доктрини.  Також проблематичною була відсутність інтересу промисловості [[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|Західної Німеччини]] до створення зброї - в результаті [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Німеччині все ще було заборонено експортувати зброю, тому інвестиції в розробку бронетранспортерної техніки, оплата інструментів або навчання робоча сила не принесе жодних майбутніх доходів від експорту. Тому з політичних міркувань було розумно звернутися до союзників Західної Німеччини, щоб вони замовили бронетранспортерну техніку та підтримали їхню економіку, що переживала труднощі. Schützenpanzer SPz 11-2 Kurz (розроблений на базі [[Hotchkiss TT6/CC.2|Hotchkiss SP1A]]) було замовлено у [[Франція|Франції]] та після того, як угода про придбання [[Centurion (танк)|Centurion]] у [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Сполученого Королівства]] застаріла, коли [[Сполучені Штати Америки|США]] надали танки [[M41 Walker Bulldog]] і [[M47 Patton]] як військову допомогу, сформувавши консорціум, щоб побудувати новий AFV частково в Британії, як пропонувала [[Hispano-Suiza]] в 1955 році, здавалося привабливим<ref name="Kollmar">"Militärgeschichte - Zeitschrift für politische Bildung" Heft 3, 2004, ISSN 0940-4163, Major Dieter H. Kollmar "Der Schützenpanzer HS 30 - Dichtung und Wahrheit", pages 12-15</ref>.

Пропозиція [[Hispano-Suiza]] відповідала всім вимогам, висунутим [[Федеральне міністерство оборони Німеччини|Федеральним міністерством оборони Німеччини]], і при орієнтовній вартості лише 170 000 німецьких марок ціна за одиницю була на 30% нижчою, ніж [[AMX VTP]]. У поєднанні з обмеженням часу, спричиненим обіцянкою [[НАТО]] сформувати та оснастити 12 західнонімецьких дивізій до 1960 року, [[Федеральне міністерство оборони Німеччини|Міністерство оборони Німеччини]] вибрало модель [[Hispano-Suiza]] та розмістило замовлення на 10 680 [[Бронетранспортер|БТР]].  У своєму аналізі процесу придбання [[Дітер Коллмар|Дітер Х. Коллмар]] робить висновок, що здається розумним припустити, що компанія дізналася про вимоги заздалегідь і відповідно скоригувала свою пропозицію. Сама [[Hispano-Suiza]] не мала можливостей для створення [[Бронетранспортер|БТР]]. Вона придбала патенти на 20-мм автоматичну гармату та використала їх у поєднанні зі своєю мережею ділових контактів у Європі для завершення планів AFV. [[Лобізм|Лобісти]], часто набрані з лав колишніх офіцерів ''[[Вермахт|вермахту]]'', агресивно добивалися від [[Hispano-Suiza]] серед керівників у Міністерстві оборони, які часто мали однакове минуле. 

Коли [[Федеральне міністерство оборони Німеччини|Міністерство оборони]] під керівництвом свого нового секретаря [[Франц Йозеф Штраус|Франца Йозефа Штрауса]]<ref name="GFG181166">[http://dipbt.bundestag.de/doc/btd/05/011/0501135.pdf "V/1135 - Rüstungsgeschäfte mit Hispano-Suiza"] 18 November 1966 German Federal Government, page 3 ff</ref> з оцінки HS.30 на випробувальному полігоні в 1958 році дізналося про численні недоліки бронетранспортера, воно стало дедалі нетерплячішим щодо Hispano-Suiza і скоротило початкове замовлення з 10 680 скоротилося до 2 800, причому 1 089 буде побудовано [[Leyland|Leyland Motors]] у [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Сполученому Королівстві]], решта — [[Henschel-Werke|Henschel]] і [[Hanomag]] у Німеччині. Угода з Hispano-Suiza була досягнута в 1960 році, коли німецька держава виплатила 40 мільйонів [[Німецька марка|німецьких марок]] як компенсацію за інвестиції та втрачений дохід<ref>{{citation|url=http://dipbt.bundestag.de/doc/btd/05/045/0504527.pdf|title=Written report by the 1st committee of inquiry on the request of the FDP parliamentary group to set up a parliamentary inquiry committee in accordance with Article 44 of the Basic Law|publisher=German Federal Government|id=V/4527|page=42}}</ref>. 

Пізніше навколо придбання HS.30 виникла серія розкриттів у пресі, кілька слухань і розслідування. Були заслухані свідки, такі як колишній посол Німеччини в Швейцарії [[Фрідріх Хольцапфель]]<ref>[https://www.spiegel.de/spiegel/print/d-46415558.html "HS30 - Kanzler sehr böse"] [[Der Spiegel]] 19 December 1966</ref>, і була поширена історія про можливі виплати окремим особам і політичним партіям, заснована на твердженнях тодішнього лобіста та секретаря [[Веймарська республіка|Веймарської республіки]] 1930-х років [[Готфрід Тревіранус|Готфріда Тревірануса]]  і бізнесмен [[Вернер Плапперт]].  За словами Дітера Х. Кольмара, просуванню офіційного розслідування заважали свідки, які просто жадали визнання, і шарлатани. Звинувачення, висунуті в цьому контексті проти [[Франц Йозеф Штраус|Франца Йосифа Штрауса]], згодом виявилися неправдивими. Кольмар бачив проблеми з HS.30 у шахрайстві Hispano-Suiza та недостатніх процесах контролю в планах закупівель [[Федеральне міністерство оборони Німеччини|Федерального міністерства оборони]]. 

=== Проблеми з надійністю ===
[[Файл:HS_30_back_(24362220407).jpg|праворуч|міні|HS.30 ззаду з подвійними дверима ліворуч і куполоподібною кришкою для вентиляції машинного відділення справа.]]
[[Файл:German_soldier_jumping_from_Schuetzenpanzer_Lang_1960.jpg|праворуч|міні|Німецький солдат висаджується з HS.30, перестрибуючи через борт.]]Після серії суттєвих модернізацій HS.30 був заявлений у 1960-х роках офіційним слідчим комітетом як «умовно» відповідати вимогам армії («bedingt»). У 1965 році близько 65 відсотків транспортних засобів були в робочому стані, а до 1968 року кількість зросла до 85 відсотків.  З іншого боку, проблеми з ранніми моделями були настільки серйозними, що Міністерству оборони довелося надати власний технічний персонал, щоб привести бронетранспортери в робочий стан<ref>German Federal Government:"V/4527", pages 72,73</ref>.  У звіті про оцінку цитуються свідки експертів і перераховуються деякі технічні проблеми з HS.30:

* [[Коробка передач]]. Перші серійні моделі були оснащені трансмісією SIDEBI, а пізніше Wilson, що викликало проблеми, і в 1965/1966 роках<ref name="V/4527-70">[http://dipbt.bundestag.de/doc/btd/05/045/0504527.pdf German Federal Government:"V/4527"] pages 70 and 71</ref> було замінено на всіх автомобілях на трансмісію [[Allison Transmission|Allison]]. 
* Гусениці. Повідомлялося, що гусениці Hispano-Suiza мають застарілий дизайн. Свідок розповів слідчим, що гусениці були схильні до надмірного зносу, тому елементи доводилося часто знімати, щоб компенсувати провисання колії. Кілька свідків віддали перевагу трекам, виробленим Backhaus KG (пізніше частиною [[Diehl Metall]]), які пізніше були встановлені на всіх HS.30 як оновлення<ref>[http://dipbt.bundestag.de/doc/btd/05/045/0504527.pdf German Federal Government:"V/4527"], pages 46,112</ref>. 

''Інші проблеми були результатом дизайну:''

* Швидкість. Повідомлялося, що [[Rolls-Royce B81]] був недостатньо потужним, особливо в порівнянні з пізнішим танком [[Leopard 1]], але коли він був представлений, HS.30 мав співвідношення потужності до ваги, теоретично порівнянне з танком [[M41 Walker Bulldog|M41]], який не передбачав працювати з. Але, за словами технічного офіцера, заслуханого комітетом, підвіска на передніх опорних колесах була надто слабкою, щоб компенсувати збільшену вагу пізніших [[Бойова машина піхоти|БМП]] під час руху по пересіченій місцевості та наїзду на канави, що призвело до того, що гвинтові пружини ламаються від койловерів. У результаті водіям доводилося їздити обережно, ефективно обмежуючи транспортний засіб приблизно до 15–20 км/год (10–12,5 миль/год) на бездоріжжі.  Сама Hispano-Suiza заявила в початкових вимогах, що [[Бундесвер]] вимагав 20 к.с. на тонну, що було б задоволено двигуном потужністю 200 к.с. (150 кВт) на початковій 10-тонній конструкції, але [[Федеральне міністерство оборони Німеччини|Міністерство оборони]] просив більш товсту броню 30 мм спереду та 20 мм з боків, вибрав більш важкий пакет озброєння вагою 800 кг замість початкових 200 кг і хотів мати повну групу панцергренадерів як пасажирів, що робило машину довшою та важчою<ref>[http://dipbt.bundestag.de/doc/btd/05/045/0504527.pdf German Federal Government:"V/4527"], page 29</ref>. 
* [[Технічне обслуговування]] двигуна - всю задню частину HS.30 довелося витягти з автомобіля, щоб отримати повний доступ до двигуна, включаючи видалення обох гусениць, близько 64 болтів і всіх з'єднань, що робило це трудомісткою роботою, порівняно з більш сучасними автомобілями<ref name="V/4527-69">[http://dipbt.bundestag.de/doc/btd/05/045/0504527.pdf German Federal Government:"V/4527"], page 69</ref>. 
* Висадка – піхота могла вийти з HS.30 за допомогою двох великих люків угорі, аварійного люка в підлозі та, згідно з початковим планом, дверей ззаду. Ці двері залишилися на бронетранспортері, але вони стали фактично непридатними для військ, оскільки конструктори заблокували тунель між дверима та десантним відділенням з компонентами, пов’язаними з двигуном. Іншим стандартним способом виходу було вилізти на вершину та перестрибнути через борти. Це не тільки наражало солдатів на потенційний вогонь противника, але також було небезпечно, оскільки гусениці виділялися з корпусу<ref name="Deinhardt141">Andre Deinhardt: "Panzergrenadiere – eine Truppengattung im Kalten Krieg: 1960 bis 1970", Oldenburg publishing, 2012, {{ISBN|9783486704648}}, page 141</ref>. 

== Експлуатація ==
HS.30 був введений у ''[[Бундесвер]]'' наприкінці 1959 року, але страждав від проблем із зубами. Спочатку використовувався для оснащення лише окремих батальйонів, які співіснували в 1960-х роках з двома іншими формами гренадерських формувань, які були оснащені вантажівками або БТРами. 

Починаючи з 1974 року БМП [[Marder]] замінила HS.30 в німецьких бронепіхотних підрозділах. Протягом 1970-х років [[Перу]] отримало близько 20 SPz HS.30. Нарешті, деякі HS.30 використовувалися як броньовані цілі на стрільбищах. 

Музей німецької оборонної техніки Бундесверу в [[Кобленц|Кобленці]] має один із таких «HS 30 Mörser» у своїй колекції.

== Варіанти ==
[[Файл:Schützenpanzer_(lang)_HS_30.jpg|міні|Варіант [[Самохідний міномет|самохідного міномета]] ''Schützenpanzer, lang, Typ 52-3'' із 120-мм мінометом Brandt.]]

* ''Schützenpanzer, lang, Typ 12-3'' , ( ''SPz lg 12-3'', ''Gruppe'' )–стандартний варіант [[Бойова машина піхоти|БМП]] 
* ''Schützenpanzer, lang, Typ 12-3, mit 106 mm Leichtgeschütz M40A1'', (''SPz lg 12-3, LGs M40A1'', ''Panzerabwehr'')–версія [[Винищувач танків|винищувача танків]] із 106-мм безвідкатною гарматою M40A1, встановленою на даху на додачу до 20-мм гармати. Модернізація з 1965 р. 
* ''Schützenpanzer, lang, Typ 21-3'', ( ''SPz lg 21-3'', ''FüFu'' )–Радіо та командна версія 
* ''Schützenpanzer, lang, Typ 51-3'', ( ''SPz lg 51-3'', ''Panzermörser'' )–версія [[Самохідний міномет|самохідного міномета]] з 81-мм [[Міномет|мінометом]]. Модернізація до типу 52–3 у 1966 році 
* ''Schützenpanzer, lang, Typ 52-3,'' ( ''SPz lg 52-3'', ''Panzermörser'' )–версія [[Самохідний міномет|самохідного міномета]] зі 120-мм мінометом. Модернізація Type 51-3 з 1966 року 
* ''Schützenpanzer, lang, Typ 81-3'', ( ''SPz lg 81-3'', ''FLtPzArt'' )–Версія для передового спостереження артилерії<ref name=":1">{{Cite web|last=Richter|first=Andreas|title=SPz lg HS30 Typ 81-3 (Bw)|url=http://www.panzerbaer.de/types/bw_spz_lg_hs30-d.htm|access-date=2021-04-20|website=panzerbaer.de}}</ref>. 
* ''Jagdpanzer, Typ 1-3'', ( ''JPz 1-3'', ''Kanonenjagdpanzer'' )–прототип [[Винищувач танків|винищувача танків]] на базі шасі HS.30. Озброєний 90-мм гарматою DEFA<ref>{{Cite web|title=Bundeswehr Tank Destroyers|url=http://armored.byethost17.com/2019/08/19/bundeswehr-tank-destroyers/?i=1|access-date=2021-04-20|website=armored.byethost17.com}}</ref>. 
* ''Raketenjagdpanzer, Typ 3-3,'' ( ''RakJPz 3-3'', ''Raketenjagdpanzer )–''[[винищувач танків]] з ракетним озброєнням на базі шасі HS.30. Оснащений керованими ракетами [[SS.11|Nord SS.11]].

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Джерела ==

* {{in lang|de}} [http://www.panzerbaer.de/types/bw_spz_lg_hs30-a.htm SPz lang at Panzerbaer.de]
* {{in lang|de}} [http://www.hartziel.de/index.htm?/_typen/hs30.htm SPz lang photo gallery at Hartziel.de]

*
*

{{Гусенична техніка Бундесверу}}

[[Категорія:Бронетехніка Німеччини]]
[[Категорія:Бойові машини Німеччини]]
[[Категорія:Бойові машини піхоти]]