Обговорення:Батько наш — Бандера
Найсвіжіший коментар: 195.93.212.156 3 роки тому
@Perohanych:, а є якісь джерела (нд, про історію пісні), що не пов'язані з новинами? --Flavius (обговорення) 17:24, 18 жовтня 2021 (UTC)
- я це питаю до того, що про цю пісню нічого невідомо взагалі. Тобто, восени 2019 року вона з'явилася на сайтах-пісенниках, і після цього на youtube у 2020 і 2021 у виконанні хорів та ансамблів, аж до цієї осені, коли про неї заговорили ЗМІ в контексті флешмобу. Жодної згадки до 2019 року, жодної згадки у таких книгах, як «Образ Степана Бандери в літературі і мистецтві» (1979), «Українські повстанські пісні 1940—2000-х років» (2003), «Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах» (2006). Жодного джерела бодай зі згадкою про цю пісню, окрім як новинних джерел цієї осені. Якось дивно, особливо через те, що в преамбулі зараз зазначено, що пісня повстанська і народна. Нд, щодо іншої пісні «Хай живе Бандера» - інформація є, історія теж. А тут ні. --Flavius (обговорення) 18:26, 18 жовтня 2021 (UTC)
- Це надзвичайно помітний, відтак значущий об'єкт. На другий день після створення статті — 800 переглядів. Про неї пишуть українці, росіяни, поляки, обговорюють в телестудіях. --Perohanych (обговорення) 19:26, 18 жовтня 2021 (UTC)
- @Perohanych: Але ж це новини пишуть. Окрім як назви і що то був флешмоб, і її заспівали - більше інформації жодної немає. Так, резонанс є. Я це не ставлю під сумнів. Але якщо забрати зі статті текст (який, до речі, частиною зовсім з іншої пісні, див. нижче), то у статті нічого не залишиться, окрім як поширення в медіа і резонансу. Що це за стаття, яку нічим не можна доповнювати, окрім як новинами, які з часом знову напишуть, що її десь заспівали? --Flavius (обговорення) 19:51, 18 жовтня 2021 (UTC)
- Це надзвичайно помітний, відтак значущий об'єкт. На другий день після створення статті — 800 переглядів. Про неї пишуть українці, росіяни, поляки, обговорюють в телестудіях. --Perohanych (обговорення) 19:26, 18 жовтня 2021 (UTC)
- Не знайшов цієї пісні у книзі: Літопис УПА. Том 25. Пісні УПА. 1996. --195.93.212.156 13:13, 19 жовтня 2021 (UTC)
- Це цінна інформація. Не виключаю, що пісня з'явилася в 2010-х. --Perohanych (обговорення) 13:34, 19 жовтня 2021 (UTC)
- Передивився ще і знайшов наступне.
- На сторінці 184 (Літопис УПА. Том 25. Пісні УПА. 1996): № 255 «Ой там піді Львовом», № 259 «Ой там під Кийовом» (на мелодію «Ой там піді Львовом»). Але мелодія інша.
- № 255. Ой там піді Львовом
- Ой там піді Львовом явір зелененький,
- ой там лежить стрілець, стрілець молоденький.
- Ой лежить він, лежить, терпить тяжкі муки —
- без лівої ноги, без правої руки.
- Без лівої ноги — чим ся підпирати?
- Без правої руки — чим лист написати?
- «Дівчино, дівчино, не стій наді мною —
- візьми цю хустину, повтирай кров мою.
- «Візьми цю хустину, що’сь ї вишивала,
- щобись пам’ятала, що милого мала.
- Щобись пам’ятала, що милого мала —
- що на Закарпаттю його поховала.
- Що на Закарпаттю його поховала —
- високу могилу йому висипала.
- Високу могилу йому висипала,
- і на тій могилі напис написала.
- І на тій могилі напис написала:
- „Хай живе Бандера і його держава!“
- Хай живе Бандера і його держава,
- щоби Московщина нам синів віддала».
- № 259. Ой там під Кийовом (на мелодію «Ой там піді Львовом»)
- Ой там під Кийовом явір зелененький…
- а під тим явором, стрілець молоденький.
- Ой лежить він, лежить, терпить тяжкі муки —
- без лівої ноги, без правої руки.
- Прийшла до нього сама мати його —
- плаче і ридає, і жалує його.
- «Я думала, сину, тебе оженити —
- а ти пішов, сину, до війська служити.
- «Я думала, сину, невісточку мати —
- а ти пішов, сину, кровцю проливати».
- Ой прийшла до нього сама мила його —
- плаче і ридає, і жалує його.
- «Миленький, миленький, де твоя рученька?
- Чим ти м’я пригорнеш до свого серденька?»
- «Мила моя, мила, мила дорогенька,
- візьми цю хустину, повтирай личенько.
- Візьми цю хустину, що’сь ї вишивала,
- щобись пам’ятала, що милого мала».
- Також тут:
- Скоріш за все, це сучасна переробка цих пісень. Музика може бути оригінальною або з іншої пісні.
- Із сюжету ТСН (коротка стаття, відео) зрозуміло, що перше зафіксоване виконання не пізніше 4 березня 2019 року. --195.93.212.156 22:10, 19 жовтня 2021 (UTC)
- Проблеми з датуванням. Відео першого зафіксованого виконання святителем Свято-Троїцького Духовного Центру отцем Анатолієм Зінкевичем опубліковано 4 березня 2019 року, але отець Зінкевич помер 13 лютого 2019 року.
- Джерело: Терещук, Галина. «Батько наш – Бандера» – звучить від Львова до Донеччини. Школярки зі Львова не очікували такої реакції. Радіо Свобода. Процитовано 21 жовтня 2021 року.
- «А почули львівські авторки цю пісню у виконанні колективу випускників «Богослов’я» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – «Пентархія». Вперше учасники ансамблю заспівали пісню «Батько наш – Бандера» у 2019 році у музеї провідника ОУН в селі Старий Угринів. А відеозапис з’явився у січні 2020 року. Весь час, коли в просторі викладали відео зі співом «Пентархії» цієї пісні, і в музеї, і за столом, і біля пам’ятника Степанові Бандері, піднімався рейвах у російських медіа».
- «Учасник ансамблю «Пентархія», служитель Свято-Троїцького катедрального собору Православної церкви України в Івано-Франківську Олег Луцан розповів Радіо Свобода, що він разом із братами вперше почув повстанську пісню від настоятеля Свято-Троїцького духовного центру Данила Галицького ПЦУ в Тернополі вже покійного отця Анатолія Зінкевича.
- „Цей варіант, який ми чуємо, найпопулярніший, компонований нами. Я вводив слова з уривку пісні, яку співав отець Анатолій, у пошук і мені видало такі куплети – «Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим, Там лежить повстанець тяженько ранений» і кінцевий – Ой, як мати сина свого поховала. На його могилі слова написала: Слава Україні! Всім героям слава!». Ці слова підійшли по тексту і під мелодію“».
- Додатково:
- Але мелодії інші. --195.93.212.156 14:55, 21 жовтня 2021 (UTC)
- Це цінна інформація. Не виключаю, що пісня з'явилася в 2010-х. --Perohanych (обговорення) 13:34, 19 жовтня 2021 (UTC)
Ой під дубом, дубом Дубом зелененьким Лежить поранений Козак молоденький Ой лежить він лежить, Терпить тяжкі муки, Без лівої ноги, Без правої руки...
Є джерело про те, що цю пісню презентував у січні 2020 до Дня соборності України вокальний ансамбль священнослужителів «Пентархія» у Старому Угринові у будинку, в якому народився провідник ОУН Степан Бандера.
Однак слова пісні були опубліковані на сайті Українські пісні раніше, у 2019.
Є й оглядові статті, щоправда, не так про пісню, як про флешмоб довкола неї. --Perohanych (обговорення) 20:07, 18 жовтня 2021 (UTC)
- Не певен чи достатньо цього. --Flavius (обговорення) 20:40, 18 жовтня 2021 (UTC)
- Якби не був певен, не створював би статті --Perohanych (обговорення) 20:43, 18 жовтня 2021 (UTC)