Перегляд вихідного коду сторінки Trumpet Records

{{Музичний лейбл
|Назва            = Trumpet Records
|Фото             = Dust My Broom.Джеймс.jpg
|Підпис           = Логотип лейблу на синглі [[Елмор Джеймс|Елмора Джеймса]] «[[Dust My Broom]]»
|Головна компанія = 
|Дочірні компанії = Globe Records
|Рік заснування   = [[1951]]
|Статус           = 
|Засновник        = Віллард та [[Лілліан Макмаррі]]
|Дистриб'ютор     = 
|Жанр             = [[блюз]], [[госпел]], [[кантрі]]
|Країна           = [[Сполучені Штати Америки|США]]
|Сайт             = 
}}

'''Trumpet Records'''&nbsp;— американський [[лейбл]] [[звукозапис]]у, який був заснований подружжям Віллард та [[Лілліан Макмаррі]] в [[1951]] році в місті [[Джексон (Міссісіпі)|Джексон]], штат [[Міссісіпі]]. Лейбл орієнтувався в основному на виконавців [[блюз]]у, а також [[госпел]]у і [[кантрі]]&nbsp;— та проіснував до [[1956]] року.

Записи, зроблені на лейблі: «[[Dust My Broom]]» [[Елмор Джеймс|Елмора Джеймса]] та «[[Nine Below Zero]]» [[Санні Бой Вільямсон II|Санні Бой Вільямсона]]&nbsp;— визнані класикою та внесені до [[Зала слави блюзу|Зали слави блюзу]]. А ім'я засновниці та власниці Лілліан Макмаррі також внесено до Зали слави в 1998 році.<ref>[http://www.blues.org/halloffame/inductees.php4?YearId=7 Список номінантів до Зали слави блюзу 1998 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080614070147/http://www.blues.org/halloffame/inductees.php4?YearId=7 |date=14 червня 2008 }} {{ref-en}}</ref>

== Історія ==
=== Початок ===
У 1945 році Лілліан Макмаррі одружилась з Віллардом Макмаррі, власником декількох магазинів меблів. Допомагаючи чоловікові прибирати на складі одного з магазинів Джексона, Лілліан випадково натрапила на велику кількість старих платівок, і зацікавившись, поставила одну з них на патефон.<ref name="bluesnews"/> Це була платівка «All She Wants To Do Is Rock» ритм-енд-блювового співака [[Вайноні Харріс]]а, про яку потім згадувала Лілліан: «''Це була незвичайна, щира та чиста музика: до цього я взагалі не чула „чорної“ музики. Ніколи в житті не чула нічого настільки ритмічного та вільного.''<ref name="bluesnews"/>»

У 1949 році Віллард Макмаррі придбав ремонтну радіомайстерню, а Лілліан відкрила крамницю «Record Mart», яка спеціалізувалась на розпродажі ритм-енд-блюзових та госпел платівок.<ref name="bluesnews">[http://www.bluesnews.ru/text/?id=2814 Біографія Санні Бой Вільямсона на BluesNews.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090810200016/http://www.bluesnews.ru/text/?id=2814 |date=10 серпня 2009 }} {{ref-ru}}</ref> Лілліан рекламувала крамницю під час програм на місцевій радіостанції&nbsp;— і вона стала дуже популярною серед молоді. У 1951 році подружжя Макмаррі вирішили заснувати студію звукозапису на місці крамниці. Студія знаходилась на вулиці [[Феріш-стріт]] 309, у «чорному» кварталі [[Джексон (Міссісіпі)|Джексона]], штат [[Міссісіпі]]. Головною метою заснування лейблу&nbsp;— це бажання Макмаррі записувати місцевих музикантів з дельти Міссісіпі, яким не пощастило попрацювати у студіях [[Нью-Йорк]]а, [[Лос-Анджелес]]а та [[Окленд]]а. 3 квітня 1950 року відбулася перша сесія на лейблі, коли Лілліан запросила [[госпел]]-гурт ''St.Andrews Gospelaires'' до студії місцевої радіо-станції WRBC. Лілліан почала випускати платівки виконавців в жанрі госпел, а саме гуртів ''The Southern Sons'', ''Argo Singer'', ''Famous Blue Jays Singers'' та ін.

=== Найперші записи ===
[[Файл:Lillian McMurry.jpg|thumb|right|''Лілліан Макмаррі'']]
[[Файл:East of the Sun.jpg|thumb|right|200 px|''«East of the Sun»&nbsp;— сингл Джеррі Маккейна, який вийшов у 1953&nbsp;р.'']]
Спочатку Лілліан хотіла записати блюзових музикантів Джо Хілл Луїс, Бо Картер та Томмі Джонсон&nbsp;— і їм подібних, але згодом вирішила, що такі записи не продаватимуться. Якось вона почула про [[Санні Бой Вільямсон II|Санні Бой Вільямсона]], майстра гри на губній гармоніці,&nbsp;— і поїхала в Белзоні, щоб наочно побачити його виступи. Опісля Ліллан вирішила запросити музиканта до власної студії, де в грудні 1950 Лілліан підписала контракт з Вільямсоном, не знаючи про майже 20-літню кар'єру музиканта. 4 січня 1951 року Вільямсон записав «Eyesight To The Blind» (Trumpet 129), яка стала першою блюзовою композицією на лейблі ''«Trumpet».'' Йому допомогли у записі пісні [[Віллі Лав]] (фортепіано), Елмор Джеймс (гітара), Генрі Рід (гітара) та Джо Дайсон (ударні).

Загалом лейбл випустив 9 записів Вільямсона з 1951 по 1955 роки. У 1969 році кавер-версія «Eyesight To The Blind» увійшла до альбому [[Tommy (альбом)|Tommy]] британського рок-гурту ''[[The Who]]''. З 4 січня 1951 по 12 листопада 1954 років задокументовано 10 сесій Вільямсона на лейблі, а сам музикант записувався як ''Sonny Boy Williamson'', як ''Sonny Boy Williamson & his Houserockers'',&nbsp;— і навіть як ''Sonny Boy Williamson & his Orchestra''. За архівними даними на ''«Trumpet»'' Вільямсон записав 31 композицію, в тому числі його найвідоміші «Mighty Long Time» (1951, Trumpet 166), «Nine Below Zero» (1951, Trumpet 166) та «Mr. Down Child» (1951, Trumpet 168). Також дві пісні Вільямсон написав для Лілліан: «Pontiac Blues»&nbsp;— про авто Лілліан марки Pontiac та «309»&nbsp;— на честь Феріш-стріт 309. Проте тоді на платівках вийшли не всі записані композиції: Лілліан випустила 11 синглів музиканта, а 12-й вийшов на лейблі [[Ace Records (США)|Ace Records]].

7 квітня 1951 року свій перший сингл для лейблу записав піаніст Віллі Лав&nbsp;— «Take It Easy Baby»/«Little Car Blues» (Trumpet 137). В записі платівки взяв участь гурт ''Three Aces'', до якого входили Отіс Грін (тенор-саксофон), Лонні Холмс (гітара) та Алекс Воллес (ударні).<ref>[http://www.wirz.de/music/lovewfrm.htm Повна ілюстрована дискографія Віллі Лава] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110124002951/http://www.wirz.de/music/lovewfrm.htm |date=24 січня 2011 }} {{ref-en}}</ref>

У тому ж році відбувся і дебют [[Клейтон Лав|Клейтона Лава]], який записив свій єдиний сингл для лейблу&nbsp;— «Susie»/«Shufflin' with Love» і згодом перейшов до студії [[Aladdin Records]].

Лілліан Макмаррі сподобалась гра Джеймса як сесійного музиканта&nbsp;— і вона вирішила дати йому шанс та записати його у студії. 5 серпня 1951 року Елмор Джеймс записав свою першу пісню «[[Dust My Broom]]», яка одразу ж стала хітом та принесла славу музиканту.<ref>Ім'я на платівці музиканта позначено як ''Елмо Джеймс''</ref> У записі пісні допомогли йому Санні Бой Вільямсон (гармоніка), Леонард Вер (бас) та Фрок О'Делл (ударні). У той час Джеймс проживав разом із Вільямсоном і його дружиною Метті на Норт-Феріш-стріт в Джексоні. Лілліан Макмаррі на іншій стороні платівки вирішила випустити композицію [[Бобо Томас]]а «Catfish Blues», але обидві пісні приписувались лише одному Джеймсу.<ref name=bluesencyclodpedia/> У квітні 1952 року «Dust My Broom» (Trumpet 146) посіла 9 місце в [[ритм-енд-блюз]]овому чарті [[Billboard]] [[Hot R&B/Hip-Hop Songs|Black Singles]].<ref name=bluesencyclodpedia>Komara, Edward. Encyclopedia of the Blues, 2 Volume Set, Routledge, 2005, ISBN 0415926998 {{ref-en}}</ref> Це був єдиний запис для Джеймса у студії Trumpet: через непорозуміння з Санні Бой Вільямсоном, яке виникло під час сесії, музикант більше ніколи не записувався на цьому лейблі.<ref name=bluesencyclodpedia/>

25 липня 1951 Віллі Лав записав свій другий сингл «Everybody's Fishing»/«My Own Boogie» і цього разу до складу ''Three Aces'' приєднався гітарист Елмор Джеймс, а Лонні Хослмса замінив Джо Віллі Вілкінс. Під час сесії 1 грудня 1951 Лав записав одну зі своїх найвідоміших пісень&nbsp;— «Nelson Street Blues», яка вийшла на синглі разом з композицією «V-8 Ford» (Trumpet 175).

В 1952 до лейблу приєднався ще один блюзовий музикант [[Біг Джо Вільямс]] та дебютував у студії із синглом «Mama Don't Allow Me»/«Delta Blues» (Trumpet 151). В тому ж році Вільямс записав на лейблі ще два сингли&nbsp;— «Over Hauling Blues»/«Whistling Pines» (Trumpet 169) та «Bad Heart Blues»/«She Left Me A Mule» (Trumpet 171) після чого перейшов до студії [[Vee-Jay Records|Vee-Jay]].

В 1952 році виконавець в жанрі [[кантрі]] [[Джиммі Свон]] випустив свій дебютний і успішний сингл на лейблі&nbsp;— «Juke Joint Mama»/«I Had A Dream». За ним слідувала платівка «Triflin’ On Me»/«I Love You Too Much», яку Trumpet випустили в тому ж році.

13 квітня 1953 року був записаний сингл «Shout, Brother, Shout»/«Way Back» (Trumpet 209), який став останнім записом для Лава: 19 серпня того ж року музикант помер від [[алкоголізм]]у.<ref name=bluesencyclodpedia/> За два роки співпраці з Trumpet, Лав зробив понад 20 власних записів.

У 1953 Свон записав свій третій сингл «Losers Weepers»/«Mark Of Shame», а через рік і четвертий&nbsp;— «Lonesome Daddy Blues»/«One More Time», який став для нього останнім для лейблу: співак розірвав контракт з Trumpet та перейшов до студії [[MGM Records]]. Також в цьому році дебютний сингл на «Trumpet» записав ще один кантрі музикант [[Верлі Фейрберн]]&nbsp;— «Camping with Mary»/«Let's Think It Over». Згодом він записав другий і останній сингл «I Feel Like Cryin’»/«Baby, Call on Me», перейшовши до студії [[Capitol Records]].

В 1953 році на лейблі дебютував [[Джеррі Маккейн|Джеррі «Буґі» Маккейн]] із синглом «East of the Sun»/«Wine-O-Wine» (Trumpet 217), в записі якого йому допоміг його брат [[Волтер Маккейн]] (ударні). В наступному році Trumpet випустили ще одну платівку музиканта «Stay Out Of Autombiles»/«Love To Make Up» (Trumpet 231). Маккейн записав ще два сингли «Ooh Wee Baby»/«Feel Just Like I'm In Love» (Trumpet 218) та «Crazy 'Bout That Mess»/«Fall Guy» (Trumpet 232) проте вони так і залишились невиданими на Trumpet.<ref>[http://koti.mbnet.fi/wdd/jerrymccain.htm Дискографія Джеррі Маккейна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100227140941/http://koti.mbnet.fi/wdd/jerrymccain.htm |date=27 лютого 2010 }} {{ref-en}}</ref>

В 1954 році Макмеррі вирішила заснувати філію Globe Records, щоб випускати платівки музикантів в жанрі [[кантрі]].

=== Банкрутство та закриття ===
Проте студія Trumpet, яка успішно функціонувала декілька років, не витримала конкуренції з більшими студіями Chess та Modern, які також відкрили свої філіали в Міссісіпі. Вони поставили магазинам грамплатівок ультиматум: якщо вони хочуть отримувати релізи цих двох студій, то вони мають відмовитись від співпраці з Trumpet. Такого маленький незалежний лейбл не витримав. Лілліан встигла випустити сингл Вільямсона «Empty Bedroom»/«From the Bottom» (Trumpet 228), який став останнім записом, що вийшов на лейблі. Грошей для випуску наступного синглу у Лілліан вже не було. Права на чергову платівку Вільямсона були продані лейблу Ace Records, на якому в листопаді 1954 року вийшов сингл «Boppin' With Sonny»/«No Nights by Myself» (Ace 511). У той час студія Trumpet вже збанкрутіла.

Лілліан почала продавати контракти музикантів іншим студіям,&nbsp;— а згодом продовжила працювати із чоловіком в меблевому бізнесі. Студія Trumpet та магазини меблів чоловіка працювали окремо, тому Віллард не брав на себе боргові зобов'язання студії. У 1956 році студія Trumpet закрилася. Лілліан вирішила не запускати процедуру банкрутства та через 5 років повністю розрахувалась не тільки з кредиторами, а й з усіма музикантами, виплативши усі належні авторські відрахування.

Впродовж 1960-х та 1970-х Лілліан працювала із чоловіком в крамниці на вулиці Геллетін-стріт. В ці роки вона продавала платівки Trumpet різним колекціонерам блюзових записів.<ref>[http://www.webb-wilder.com/faq/faq.html Біографія Маккмаррі на Webb Wilder] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090925142829/http://www.webb-wilder.com/faq/faq.html |date=25 вересня 2009 }} {{ref-en}}</ref> На початку 1980-х Лілліан продала права на видання записів іншим студіям.

== Відзнаки ==
[[Файл:Trumpet Records on Farish St.jpg|thumb|left|200px|''Пам'ятний знак «[[Міссісіпська стежка блюзу|Міссісіпської стежки блюзу]]» біля студії Trumpet Records'']]
У 1983 запис Елмора Джеймса «Dust My Broom» зроблений на Trumpet Records у 1951 році було занесено до Зали слави блюзу в номінації ''Класичний блюзовий запис&nbsp;— сингл/пісня''.

У 1991 запис Санні Бой Вільямсона «Nine Below Zero» зроблений на Trumpet Records у 1951 році було занесено до Зали слави блюзу в номінації ''Класичний блюзовий запис&nbsp;— сингл/пісня''.

17 листопада 2007 року студію лейблу Trumpet Records, яка розташована на вулиці Феріш-стріт, в місті Джексон, штат Міссісіпі, було офіційно внесено в список визначних місць розвитку блюзу&nbsp;— «[[Міссісіпська стежка блюзу|Міссісіпської стежки блюзу]]». На цій вулиці встановлено пам'ятний знак «Міссісіпської стежки блюзу» як вияв шани вагомого внеску виконавців Trumpet Records в розвиток блюзу в штаті Міссісіпі.<ref>[http://www.visitjackson.com/media-article.php?article_id=160 Jackson Unveils Trumpet Record Blues Trail Marker] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080629153342/http://www.visitjackson.com/media-article.php?article_id=160 |date=29 червня 2008 }} {{ref-en}}</ref> На пам'ятній дошці «Міссісіпської стежки блюзу» написані такі слова: {{quotation|Trumpet Records — найперша студія звукозапису в штаті Міссісіпі, яка набула національного значення завдяки поширенню і продажу записів, а також радіотрансляціям та рекламі. Тут, на вулиці Північній Феріш-стріт 309, Віллард і Лілліан Макмаррі заснували лейбл у приміщенні крамниці «Records Mart», яка займалась продажем платівок. У 1950 році в цьому приміщенні замість крамниці була відкрита студія звукозапису. У 1951 році блюзові легенди Міссісіпі такі як-от Сонні Бой Вільямсон II, Елмор Джеймс та Віллі Лав зробили свої найперші записи на лейблі Trumpet.}}

== Музичні колективи та музиканти лейблу ==

=== Блюз ===
* [[Сонні Бой Вільямсон II]]
* [[Елмор Джеймс]]
* [[Джеррі Маккейн]]
* [[Віллі Лав]]
* [[Клейтон Лав]]
* [[Тайні Кеннеді]]
* [[Лютер Хафф]]
* [[Персі Хафф]]
* [[Артур Крудап]]
* [[Воллі Мерсер]]
* [[Шерман Джоснон]]

=== Госпел ===
* ''[[St.Andrews Gospelaires]]''
* ''[[Famous Blue Jays Singers]]''
* ''[[The Southern Soul Quartette]]''

=== Кантрі ===
* [[Лакі Джо Алмонд]]
* [[Джиммі Свон]]
* [[Верлі Фейрберн]]

== Джерела та література ==
* Komara, Edward. ''[[Encyclopedia of the Blues, 2 Volume Set]]'', Routledge, 2005, ISBN 0415926998
* Ryan, Marc W. ''Trumpet Records: Diamonds On Farish Street'', University Press Of Mississippi, 2004, ISBN 1578066077

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://tenwatts.blogspot.com/2007/06/lillian-mcmurrys-radio-shop.html Історія лейблу Trumpet] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110708070419/http://tenwatts.blogspot.com/2007/06/lillian-mcmurrys-radio-shop.html |date=8 липня 2011 }} {{ref-en}}
* [http://books.google.com.ua/books?id=Q4IvV60-QeEC&dq=marc+ryan+trumpet+records&printsec=frontcover&source=bl&ots=dlalw5HkiZ&sig=A_SM5SK1V9dl2KzZE1VAeSU4UwI&hl=uk&ei=hnQzSt62LcGMsAawp6i0CQ&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1#PPP1,M1 Trumpet Records: Diamonds On Farish Street на ''Книги Google''] {{ref-en}}
* [http://www.olemiss.edu/depts/south/register/srs99/code/16.htm Біографія Лілліан Макмаррі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100530212611/http://www.olemiss.edu/depts/south/register/srs99/code/16.htm |date=30 травня 2010 }} {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20090419023027/http://www.msbluestrail.org/blues_trail/river/ Мапа південного частини Міссісіпі, на якій вказані пам'ятки «Міссісіпської стежки блюзу»] {{ref-en}}

[[Категорія:Американські лейбли звукозапису]]
[[Категорія:Незалежні музичні лейбли]]
[[Категорія:Блюзові лейбли звукозапису]]
[[Категорія:Міссісіпська стежка блюзу]]
[[Категорія:Джексон (Міссісіпі)]]
[[Категорія:Засновані в США 1951]]
[[Категорія:Зникли у США 1956]]