Користувач:Marrronye
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Доброго дня! Варто було ВІДРАЗУ назвати статтю по-нормальному. А то вже он інший колега затер Вашу. Переніс сюди.
З повагою, --Nickispeaki (обговорення) 12:28, 16 вересня 2013 (UTC)
Страхова брутто-премія - страхова премія, що сплачується страхувальником відповідно до умов договору.Для обчислення брутто-ставки до нетто-ставки додають навантаження.
Нетто-ставка
Основна стаття: Нетто-ставка
- Нетто-ставка призначена для формування страхового фонду в його основній частині, яка призначена для страхових виплат у формі страхового відшкодування та страхового забезпечення. Розраховується нетто-ставка виходячи з імовірності нанесення страхувальникам збитку. Якщо умовами договору страхування передбачається кілька видів страхової відповідальності, то сукупна нетто-ставка може складатися з суми кількох, приватних нетто-ставок.
Нагрузка
- Навантаження до нетто-ставки становить, як правило, меншу частину брутто-ставки. Навантаження до нетто-ставки включає три різних за призначенням виду витрат, пов'язаних зі страховою діяльністю: адміністративно-управлінські витрати, які прийнято називати витратами на ведення справи; відрахування на попереджувальні (превентивні) заходи; а також прибуток страхової компанії.
- Витрати на ведення справи являють собою (за аналогією з виробничою діяльністю) собівартість страхових операцій і включають такі витрати:
- оплату праці штатних і позаштатних працівників страхової організації;
- оренду приміщення;
- плату за електроенергію, опалення, водопостачання, поштово-телеграфні, телефонні витрати;
- витрати на відрядження;
- інші витрати компанії, пов'язані з виконанням нею своєї діяльності.
Розрахунок нетто-ставки
- Найважливіша значення для правильності розрахунку страхового тарифу має обгрунтованість нетто- ставки . Саме її правильне визначення є гарантією забезпечення фінансової стійкості страховика . Разом з тим розрахунок нетто- ставки є найскладнішим моментом при визначенні страхового тарифу.
- Імовірність настання страхової події визначається апостеріорі , тобто виходячи з минулого досвіду. У класичній теорії нетто- ставка , що обчислюється у відсотках , є ймовірністю настання страхової події. Наприклад , якщо зі ста об'єктів з однаковою вартістю , прийнятих на страхування , у середньому за період страхування гине один об'єкт , то ймовірність настання такої події або , відповідно, імовірність збитків дорівнює одному відсотку . Отже , для того , щоб сформувати страховий фонд, призначений для відшкодування збитків , страхова компанія повинна встановити нетто- ставку страхового тарифу на рівні одного відсотка від страхової суми. Співвідношення між сумою страхового відшкодування , виплаченого за певний період , і сукупної страхової сумою всіх застрахованих об'єктів називається показником збитковості страхової суми. Саме цей показник і лежить в основі розрахунку нетто- ставки за так званим ризикових видах страхування, тобто видами страхування , що не відносяться до довгострокового страхування життя.
- Розрахувавши за даними спостережень середній показник збитковості страхової суми за ряд років , страхова компанія потім за допомогою методів математичної статистики оцінює стійкість цього показника. Якщо динамічний ряд досить стійкий, то за основу розрахунку нетто- ставки береться середній показник збитковості страхової суми , до якого додається ризикова надбавка , рівна як мінімум середньому квадратичному відхиленню . При такому визначенні значення нетто- ставки можна з ймовірністю 84 % стверджувати , що показник збитковості страхової суми не перевищить цього розрахункового значення. Якщо до середнього показника збитковості страхової суми додати подвійне значення середнього квадратичного відхилення , то ймовірність того , що показник збитковості страхової суми не перевищить цього значення , зростає до 98 %.
Остаточне формування страхового тарифу
Визначивши таким чином значення нетто-ставки, до неї додають навантаження і визначають розмір страхового тарифу. Визначення страхового тарифу проводиться на основі спеціальних математичних розрахунків, які отримали назву актуарних розрахунків.