Перегляд вихідного коду сторінки Євреї

{{Етнічна група
| group = Євреї<br/>{{lang-he|יְהוּדִים}}
| image = {{image array
  | image1=JudasMaccabeus.jpg | caption1=[[Юда Маккавей]]
| image2=PhiloThevet.jpg | caption2=[[Філон Александрійський]]
  | image3=Josephus.jpg | caption3=[[Йосип Флавій]]
  | image4=Maimonides-2.jpg | caption4=[[Маймонід]]
  | image5=Spinoza.jpg | caption5=[[Бенедикт Спіноза]]
  | image6=Sigmund freud um 1905.jpg | caption6=[[Зигмунд Фрейд]]
  | image7=SholemAleichem.jpg | caption7=[[Шолом-Алейхем]]
  | image8=Albert Einstein (Nobel).png | caption8=[[Альберт Ейнштейн]]
  | image9=David Ben Gurion.jpg | caption9=[[Давид Бен-Гуріон]]
  | image10=Shagal Choumoff.jpg | caption10=[[Марк Шагал]]
  | image11=Rita Levi Montalcini.jpg | caption11=[[Рита Леві-Монтальчині]]
  | image12=Natalie Portman Cannes 2015 4.jpg | caption12=[[Наталі Портман]]
  | image13=Heifetz LOC 38890u.jpg
  | caption13=[[Яша Хейфец]]
  | image14=George_Gershwin_1937.jpg
  | caption14=[[Джордж Гершвін]]
  | image15=Dana International 2008 Eurovision.jpg
  | caption15=[[Dana International]]
  | image16=Jessica_Meir_portrait_in_a_WB-57_flight_suit_(3).jpg
  | caption16=[[Джессіка Меїр]]
}}
| race = 
| poptime = 14,8 млн<ref name=JPPI2020>{{книга|частина=Demography|посилання частина=|заголовок=The Situation and Dynamics of the Jewish People|посилання=http://jppi.org.il/wp-content/uploads/2020/09/AA2020E.pdf|відповідальний=Barry Geltman|місце=Єрусалим|рік=2020|pages=26|allpages=176|isbn=978-965-7549-30-8|archivedate=2020-09-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200925013319/http://jppi.org.il/wp-content/uploads/2020/09/AA2020E.pdf}}</ref>
| popplace = {{flagcountry|Israel}}: 6,773 млн (75&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|USA}}: 5,7 млн (2&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|FRA}}: 492 000 (1&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|CAN}}: 373 000 (1&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|GBR}}: 297 000 (0.5&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|RUS}}: 228 000 (0.2&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|ARG}}: 184 000 (0.5&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|GER}}: 118 000 (0.1&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|UKR}}: 103 600 (0.2&nbsp;%)<ref>{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/ |title=Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року |accessdate=17 лютого 2011 |archive-date=23 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191123050001/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/ }}</ref><br/>
{{flagcountry|BRA}}: 96 000 (0.05&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|AUS}}: 88 831 (0.5&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|HUN}}: 80 000—100 000 (1&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|RSA}}: 72 000 (0.2&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|BLR}}: 65 000-70 000 (1&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|MEX}}: 40 000 (0.04&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|BEL}}: 31 200 (0.3&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|NLD}}: 30 000 (0.2&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|ITA}}: 28 600 (0.5&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|ETH}}: 26 196 (0.03&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|IRN}}: 25 000 (0.04&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|CHI}}: 20 700 (0.1&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|URU}}: 18 000 (0.5&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|SWE}}: 18 000 (0.2&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|TUR}}: 17 800 (0.03&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|ESP}}: 12 000 (0.03&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|AUT}}: 9 000 (0.1&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|AZE}}: 6 800 (0.1&nbsp;%)<br/>
{{flagcountry|DEN}}: 6 400 (0.1&nbsp;%)<br/>
| langs = [[іврит]], [[їдиш]] та ін. (''див.'' [[Єврейські мови]])
| rels = [[юдаїзм]]
| related = [[семіти]], зокрема [[араби]]
| самоназва = {{lang-he|יְהוּדִים|Yehudim}}
}}
{{Євреї та юдаїзм}}

'''Євре́ї''' ({{lang-he|יְהוּדִים|єгуді́м}}; {{lang-yi|ייִדן|їдн}})&nbsp;— [[Семіти|семітський]] народ, основне населення [[Ізраїль|Ізраїлю]] та найбільша етнічна спільнота на його території. Як етнос сформувався на теренах [[Близький Схід|Близького Сходу]]&nbsp;— походить від населення стародавніх [[Ізраїльське царство|Ізраїльського]] та [[Юдейське царство|Юдейського]] царств<ref>{{книга|автор=Jamie Stokes|заголовок=Encyclopedia of the Peoples of Africa and the Middle East|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=stl97FdyRswC|місце=New York|видавництво=Infobase Publishing|рік=2009|pages=337|allpages=824}}</ref>. За межами Ізраїлю проживають у [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Франція|Франції]], [[Канада|Канаді]], [[Велика Британія|Британії]], [[Аргентина|Аргентині]], [[Україні]] та багатьох інших країнах. Загальна чисельність перевищує 14,5 млн осіб, 6,8 млн з яких живуть в Ізраїлі<ref name=JPPI2020/>. Більшість євреїв володіють та розмовляють мовами країн, у яких живуть. За релігійною приналежністю&nbsp;— [[Юдаїзм|юдеї]]{{ref+|Історично поняття «єврей» і «юдей» тісно переплетені й у більшості мов нерозрізненні, але існує багато прихильників подібних до юдаїзму віровчень, які не є етнічними євреями. Наприклад, [[караїми]] або спільнота африканців-юдеїв<ref>{{cite web|url=http://www.mindspring.com/~jaypsand/what.htm|title=The Jews of Africa: What? African Jews??|author=Jay Sand|language=англ.|archiveurl=https://web.archive.org/web/20000824103618/http://www.mindspring.com/~jaypsand/what.htm|archivedate=24 серпня 2000|deadurl=yes}}</ref>.|прим.}}.

== Назва ==
=== Євреї ===
Сучасні назви&nbsp;— єгуді́м{{ref+|Також уживають у значенні ''юде́ї''.|прим.}} ({{lang-he|יְהוּדִים}}), іврі́м ({{lang-he|עִבְרִים}}), їдн ({{lang-yi|ייִדן}}), джудіос ({{lang-lad|ג׳ודיוס}}). Давньою назвою є також ''бней-Ісраель''&nbsp;— [[син]]и [[Яків (син Ісаака)|Ізраїлю]] (Якова), тобто нащадки праотця [[Яків (син Ісаака)|Якова]] (Ізраїлю).

Згідно з [[Танах]]ом, євреї походять із [[Месопотамія|месопотамської]] сім'ї середини другого тисячоліття до нашої ери. Праотці народу — [[Авраам]], [[Ісаак (син Авраама)|Іцхак]] та [[Яків]]. Нащадки Якова утворили 12 «колін Ізраїлю» (Ізраїлеві племена), які жили в другій половині другого тисячоліття до нашої ери в [[Стародавній Єгипет|Єгипті]]. Приблизно до початку першого тисячоліття до нашої ери вони вийшли з Єгипту та оселилися на землі [[Ханаан]].

=== Походження слова «юдеї» ===
Грецьке {{lang-el2|Ἰουδαῖος}} походить від староєврейського יהודי (''іеhуді'')<ref>[[Іер.]] 34:9; Зх. 8:23; [[Есф.]] 2:5; 3:4 та інші місця</ref>. Своєю чергою, від грецького походять {{lang-la|judaeus}}, {{lang-en|Jew}}, {{lang-fr|Juif}}, {{lang-de|Jude}}, {{lang-pl|żyd}}, {{lang-uk|юдей}} тощо.

Початкова назва ''iehudi'' стосувалася потомків ([[Дванадцять племен Ізраїля|коліна]]) [[Юда (син Ізраїля)|Юди]], згодом&nbsp;— жителів [[Юдейське царство|Юдейського царства]] незалежно від їхньої племінної належності. Після падіння Юдейського царства назва ''iehudi'' втратила специфічний зв'язок із Юдейським царством і перетворилася на термін, що позначає національно-релігійну належність поза зв'язком із будь-якою територією або коліном.

=== Походження слова «євреї» ===
Мовою іврит звучить «іврі» (власне, звідси й назва мови [[іврит]] = «єврейська»). Буквальне значення слова «іврі»&nbsp;— «той, що перейшов» (від кореня ({{lang-he|ע-ב-ר}})&nbsp;— «перейти»). Це дає можливість додаткового тлумачення&nbsp;— «прибулець із того боку (річки [[Євфрат]]?)».<ref>Уперше в тексті Біблії це слово відноситься до [[Авраам]]а, який увійшов до [[Ханаан]]у з [[Харран]]у, {{Біблія|Бут|14:13}}</ref> Інше традиційне тлумачення згадує предка [[Авраам]]а&nbsp;— [[Евер (Біблія)|Евера]], правнука [[Сим]]а.

У [[Біблія|Біблії]] термін ''іврім'' ужитий щодо євреїв лише в додержавний період і лише в контекстах, де вони є емігрантами та чужинцями або ж його використовують [[філістимляни]] як назву народу, з якого виходять найманці правителів філістимлянських міст.
Тому існує теорія походження [[етнонім]]у «іврі» від назви соціального прошарку [[хабіру]]&nbsp;— емігранти, чужинці, прибульці, інколи з відтінком утікачі, бездомні.

=== «Євреї» та «жиди» ===
До ХХ ст. на теренах сучасної України повсюдно вживали етнонім [[Жид|«жид»]]. Він був запозичений у дописемний період з {{lang-it|giudeo}}, що походить від {{lang-la|jūdaeus}}, яке зводиться до {{lang-he|i̯<sup>ə</sup>hūdī}}, утвореного від особового імені {{lang-he|i̯<sup>ə</sup>hūdā}} «Юда» (загальне значення «славлений, хвалений»); давнє ''žū-'' (<giu-) у слов'яних мовах закономірно перейшло в ''žy-''<ref name=ESUM>{{книга|заголовок=[[Етимологічний словник української мови]]|місце=Київ|видавництво=[[Наукова думка]]|рік=1985|сторіноки=196—197|том=2|тираж=12000}}</ref>. У ХХ ст., через [[Русифікація України|мовну політику в УРСР]]<ref>{{Стаття|автор=Ярмоленко М. І.|назва=Мовна політика в УРСР у 40—80-х роках ХХ століття|посилання=https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/yarmolenko_movna.pdf|видання=Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.&nbsp;Ф.&nbsp;Кураса НАН України|видання посилання=https://ipiend.gov.ua/publication-category/naukovi-zapysky/|тип=період.&nbsp;наук.&nbsp;зб|місце=Київ|рік=2013|випуск=3(65)|сторінки=365—377|тираж=300|accessdate=1 січня 2022|archivedate=1 січня 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220101234228/https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/yarmolenko_movna.pdf}}</ref>, його поступово заступив етнонім «єврей», натомість «жид» почали позначати як образливу назву євреїв<ref name=ZhydySUM>{{СУМ20|Жиди}}</ref>. Новий етнонім був запозичений із російської мови, куди потрапив через [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янську]] із [[Середньогрецька мова|середньогрецької]] і пізніше (у формі ''гебре́й''<ref name=ESUM/>) ще раз в українську через західнослов'янські з латинської; {{lang-la|hebraeus}} зводиться до {{lang-grc|Ἑβραῖος}} (пізніше в середньогрецький період вимовляли ''evreos''), яке походить, очевидно, від {{lang-arc|ʿiḇrai̯, ʿeḇrai̯}}, пов'язаного з {{lang-he|ʿiḇrī}}<ref name=ESUM/>. Таку штучну заміну гостро сприйняли українські мовознавці та історики<ref>{{книга|автор=[[Мірчук Петро Юрійович|Мірчук П. Ю.]]|заголовок=Зустрічі і розмови в Ізраїлі|посилання=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3856/file.pdf|місце=Нью-Йорк|видавництво=Союз українських політвязнів|рік=1982|сторінок=128|archivedate=2016-04-09|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160409105630/https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3856/file.pdf}}</ref><ref>{{книга|автор=[[Книш Зиновій Михайлович|Книш З. М.]]|заголовок=«Євреї» чи «жиди»|посилання=https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/818/file.pdf|місце=Торонто|видавництво=Срібна сурма|рік=1984|сторінок=58|isbn=0-920365-08-6|ref=|archivedate=2013-10-17|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131017232318/https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/818/file.pdf}}</ref>. Так, наприклад, [[Білокінь Сергій Іванович|Сергій Білокінь]] у Передньому слові до перевидання [[Українська мала енциклопедія|Української малої енциклопедії]] зазначив: {{Text|Ті, хто вимагає відмовитися від слів «жид», «жидівський», виступають проти самої української культури, адже ці слова є у [[Грінченко Борис Дмитрович|Грінченковому]] [[Словарь української мови|словнику української мови]], у «Приказках і прислів'ях» [[Матвій Номис|Матвія Номиса]] і в [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]]. Перше видання&nbsp;— український мовний камертон, зразковий корпус української лексики, вершина української лексикографії. Друге&nbsp;— пам'ятка [[Пареміографія|пареміографії]], що виявляє світогляд українського селянства ХІХ ст., коли&nbsp;— до більшовиків&nbsp;— органічна традиція втілювалась щонайповніше. Нарешті, Шевченків «Кобзар»&nbsp;— найважливіша, сакральна, найгеніальніша книжка української нації. У «Кобзарі» слова «єврей» немає жодного разу. В абсолютно нейтральному контексті вживає слово «жид» і [[Онацький Євген Дометійович|Онацький]]. Заборонила його совєцька цензура циркуляром від 18 грудня 1929 року, готуючись до [[Процес Спілки визволення України|процесу «Спілки визволення України»]].}}

Після [[Акт проголошення незалежності України|відновлення української незалежності]] літературний стандарт української мови щодо цього питання не змінили&nbsp;— рекомендовано й надалі вживати етнонім «єврей». Натомість етнонім «жид» й досі побутує в розмовному стилі мовлення, а також подекуди  в публіцистичних творах і в поезії.

== Походження ==
Найпопулярнішою версією походження європейського єврейства залишається рейнська гіпотеза. Її прихильники вважають, що після того, як у VII ст. їхні предки залишили Святу землю через мусульманське завоювання, основна маса переселенців осіла в Рейнській області. Потім, на початку XV ст., приблизно 50 тисяч юдеїв вирушили на схід, де змогли зберегти [[ендогамія|ендогамію]] і, попри війни, переслідування, економічні труднощі та стихійні лиха, у XX ст. досягти чисельності у вісім мільйонів осіб.

[[Файл:Chasaren.jpg|thumb|[[Хозарський каганат]]]]

Інша (хозарська) гіпотеза стверджує, що євреї походять від [[хозари|хозарів]]&nbsp;— конгломерату тюркських та іранських племен із субстратом месопотамських і греко-римських євреїв. Вони створили державу [[Хозарський каганат]] на території сучасних півдня Росії, півночі Грузії та сходу України й [[Ґіюр|навернулися в юдаїзм]] у VII—IX століттях. Після розгрому хозарів [[Русь (етнонім)|руссю]] в X ст. й остаточного зникнення Хозарії з лиця землі в XIII ст. деякі групи юдео-хозар утекли до [[Східна Європа|Східної Європи]].

Так, наприклад, сучасний аналіз, проведений під керівництвом Ерана Ельхаіка з [[університет Джонса Гопкінса|університету Джонса Гопкінса]] ([[Сполучені Штати Америки|США]]), показує, що єврейський геном являє собою мозаїку з кавказького, європейського та семітського матеріалу.<ref>{{Cite web |url=https://phys.org/news/2013-01-european-jewish-population.html |title=Нове дослідження проливає світло на походження єврейське населення Європи (англ., 16.01.2013) |accessdate=1 березня 2018 |archive-date=1 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180301230303/https://phys.org/news/2013-01-european-jewish-population.html }}</ref> У ході дослідження проаналізовано 531 315 аутосомно одиничних нуклеотидних поліморфізмів 1287 осіб, котрі не є родичами й представляють 8 єврейських і 74 неєврейські групи. З'ясувалося, що головну роль у [[геном]]і європейських євреїв відіграє матеріал кавказького та європейського (особливо південноєвропейського) походження, хоча помітний і близькосхідний внесок. За цими даними, зв'язок між євреями та сучасними кавказцями вказує, що європейські євреї можуть уважати своєю батьківщиною область, розташовану в прикаспійському [[Дагестан]]і.

У червні 2015 року в журналах «[[Nature]]»<ref>{{Cite web |url=https://www.nature.com/articles/nature09103 |title=Геномна структура єврейського народу |accessdate=1 березня 2018 |archive-date=24 травня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180524083920/http://www.nature.com/articles/nature09103 }}</ref> та «{{iw2|American Journal of Human Genetics}}»<ref>{{Cite web |url=http://www.cell.com/AJHG/abstract/S0002-9297%2810%2900246-6 |title=Діти Аврама в добу генома: основні народи єврейської діаспори об'єднують відмінні генетичні кластери із загальним близькосхідним походженням |accessdate=2 серпня 2015 |archive-date=16 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180816061342/https://www.cell.com/ajhg/abstract/S0002-9297%2810%2900246-6 }}</ref> оприлюднили результати праць, у яких уперше дослідили повні геноми представників відомих підгруп євреїв. Відбувся прорив як у методі дослідження, так і в отриманих результатах.
=== Групи за походженням ===
{{Ізраїлеві племена}}
Існує певний розподіл на єврейські спільноти за країною проживання:
* [[ашкеназі]] ([[Північна Європа|північно-]] та [[Східна Європа|східноєвропейські]] євреї),
* [[сефарди]] ([[Середземномор'я|середземноморські]] євреї),
* [[Єменські євреї|тайманці]] ([[Єменські євреї]]),
* [[мізрахі]] (з країн [[Близький Схід|Близького Сходу]] та [[Іран]]у),
* [[Бухарські євреї|бухарці]] ([[Центральна Азія]]),
* [[грузинські євреї]] ([[Грузія]]),
* [[гірські євреї]] (Схід Кавказу).
Юдейський релігійний ритуал (т. з. «Нусах») та окремі релігійні традиції в різних країнах певним чином відрізняється.

== У світі ==

=== Індія ===

У Індії євреями себе вважають майже 30 тис. чол. За переказами, найдавніші євреї оселилися в VI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е., після руйнації [[Перший Храм|Першого Храму]], на півдні Індії ([[Малабарський берег|Малабар]], [[Кочі (Індія)|Кочин]], [[Керала]]). Друга хвиля переселення була після руйнування [[Другий Храм|Другого Храму]] в I&nbsp;ст. н.&nbsp;е., це так звані {{iw2|бней-Ісраель|||Bene Israel}}, або євреї [[Маратхі]], які живуть у районі Бомбею (колишня, до 1995 року, назва міста [[Мумбаї]])<ref>Ирина Глушкова. [http://booknik.ru/today/facts/czvet-neponimaniya/ Цвет непонимания, или 12 фактов об индийских евреях] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151117032005/http://booknik.ru/today/facts/czvet-neponimaniya/ |date=17 листопада 2015 }} // Мария Вуль, эшколот, 29 мая 2015 года; [http://newrezume.org/news/2015-07-21-10331 B Индии евреями себя считают порядка 30&nbsp;млн человек] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151117015207/http://newrezume.org/news/2015-07-21-10331 |date=17 листопада 2015 }} // NewRezume, 2015 Июль 21</ref>. [[Шотландія|Шотландський]] [[місіонер]] {{iw2|Джон Вільсон|||John Wilson (missionary)}} допомагав їм навчатися в заснованих ним [[Бомбейський університет|Бомбейському університеті]] (1857), {{iw2|коледж Вільсона|коледжі Вільсона||Wilson College, Mumbai}} (1832), переклав для них граматику [[іврит]]у, [[Старий Заповіт]].

=== Україна ===
{{скоротити|розділ|дата=січень 2024}}
{{main|Історія євреїв  України}}
{{main|Караїми в Україні}}
Євреї оселились на землях сучасної [[Україна|України]] ще в дохристиянські часи. Про їхнє перебування в [[Кримський півострів|Криму]], куди вони переселилися з [[Мала Азія|Малої Азії]] та [[Кавказ]]у, свідчать надгробні написи І-ІІ ст. до н.&nbsp;е.

За часів Княжої Русі в Х-ХІІІ ст. існували великі громади євреїв жили в окремих кварталах у містах, зокрема існував єврейський район у [[Київ|Києві]]&nbsp;— [[Жидове]] (північний захід від [[Софійський собор (Київ)|Софійського собору]]). Жидівські ворота пізніше перейменували на Львівські, оскільки через них пролягав шлях до міста Лева.<ref>Наталя Зінченко. «Хрещатик»&nbsp;— старожитності. [http://kreschatic.kiev.ua/?id=2346&page=6 Газета «Хрещатик] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131017080118/http://kreschatic.kiev.ua/?id=2346&page=6 |date=17 жовтня 2013 }}». №&nbsp;139 (2346), вівторок, 23 вересня 2003 року</ref> Євреї, що тікали від хрестових походів, прибували до України також, і перші європейські євреї почали прибувати з [[Німеччина|Німеччини]], ймовірно, в XI&nbsp;ст. Про присутність значної спільноти хозарських юдеїв у Києві також свідчить [[Київський лист]], що датується, ймовірно, XI&nbsp;ст. У цей період євреї переселяються на західноукраїнські землі з [[Хазарія|Хазарії]], Криму, [[Київська Русь|Київської Русі]] та [[Візантія|Візантії]], а з початку ХІІ ст.&nbsp;— з країн [[Західна Європа|Західної Європи]].<ref>''Хонігсман Я. С.,Найман А. Я.'' Евреи Украины (краткий очерк истории). Київ, [[1992]].— Ч. І.— ст 13.</ref> Причому, крім ашкеназі, малу частину становили сефарди (у Криму).

Невеликі поселення в Україні були створені в XIV&nbsp;ст. вихідцями із [[Литва|Литви]]. Однак наймасовіше переселення євреїв відбулося з [[Польща|Польщі]] з кінця XIV й у наступні століття. Це були ашкеназі&nbsp;— вихідці Західної Європи (з івриту «Ашкеназ»: «Німеччина»), германомовна група, яка спілкувалися мовою їдиш. Головною причиною переселення були релігійні конфлікти та переслідування з боку тогочасної державної влади європейських країн (церковних ієрархів і світських правителів), які входили у сферу впливу Священної Римської імперії, всіх юдеїв, які дотримувалися віровчень, відмінних від офіційного (євреїв, мусульман, православних). У ті часи в Священній Римській Імперії людям не лише заборонялося прилюдно сповідувати свою віру, але й закривалися релігійні установи й навчальні заклади, знищувалися книжки тощо ([[Свята Інквізиція|Інквізиція]]).

У цей час на землях сучасної України відбувався переділ влади, викликаний зростанням могутності Речі Посполитої і Великого Князівства Московського внаслідок занепаду Золотої Орди. Нові переселенці з Європи, часто маючи непогану, як на ті часи, освіту, брали шляхетські маєтки в оренду чи отримували посади управителів у нових маєтках, які утворювалися шляхтою Речі Посполитої на україно-руських землях, які лежали в руїнах після тривалих воєн. Український науковець [[Шестопал Матвій Михайлович|Матвій Шестопал]] у своїй праці [[Євреї на Україні (книга)|Євреї на Україні]] показує, що поряд з орендою, лихварством та торгівлею євреї займалися збиранням данини з місцевого населення за наказом тих, на кого вони працювали. Але, оскільки ці накази виконували саме вони - на них і обрушувалась вся лють населення .<ref name="s1">[[Шестопал Матвій Михайлович|М.&nbsp;М.&nbsp;Шестопал]] [[Євреї на Україні (книга)|«Євреї на Україні (історична довідка)»]] / Київ 1998 «Оріяни» ISBN 966-608-191-1 : ББК 63.3</ref> Це часто призводило до конфліктів з місцевим населенням, яке відмовлялося визнавати та терпіти владу, утиски шляхти та їхніх прибічників, повставало зі зброєю в руках. Найвищої точки конфлікт досяг під час козацьких воєн 1640—1650&nbsp;рр., коли повстанці знищили велику частину єврейського населення тогочасної України. Під час [[Хмельниччина|Хмельниччини]] в Україні вперше відбувся найбільший спалах [[антисемітизм]]у, викликаний боротьбою пригнобленого народу з католиками, шляхтою та євреями, які займали вище становище в економіці [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].<ref>{{ЕЄЕ|10277|Аренда}}</ref><ref>{{ЕЄЕ|14533|Хмельницкий Богдан}}</ref> Разом з тим, після перемоги повстанців у складі козацтва з часом стали з'являтись і євреї (українські козацькі старшинські родини Маркевичів, Герциків і&nbsp;т.&nbsp;д.) і життя поступово стало входити в мирне річище.

Уведення царським урядом 1796&nbsp;р. дискримінаційної [[Смуга осілості|«смуги осілості»]] (губернії Правобережжя) призвело до того, що більшість євреїв селилися в містечках і невеликих містах. На Правобережжі євреї були розселені спорадично&nbsp;— окремими етнорелігійними громадами. Наприкінці XVIII&nbsp;ст. їхня чисельність становила 110 тис. осіб (близько 3,5&nbsp;% усього населення). Подібно до українських сільських громад чи «кола» в козацьких поселеннях основу єврейської соціальної організації становили територіальні громади ([[кагал]]), своя для кожного міського поселення; у великих містах існували відокремлені єврейські квартали ([[гето]]) й громадське самоврядування.

[[Файл:Pohrebyszcze.jpg|thumb|left|'''[[Погребище]]'''.[[Синагога]]. Мал. [[Орда Наполеон|Наполеона Орди]], 1872]]
У другій половині XIX&nbsp;ст., після заохочувальних заходів царського уряду щодо переселення євреїв у міста (1804 року скасувано закон Польського сейму 1778 року, який забороняв євреям займатися торгівлею та ремісництвом), їхня чисельність швидко зростає, виникають великі громади в [[Одеса|Одесі]] та інших містах півдня. [[1857]]&nbsp;р. на півдні України вони становили вже 3,8&nbsp;% від усього місцевого населення.

Хоча євреї належали переважно до міщанського та купецького стану, серед них значним було соціально-класове розшарування.

На початку XIX&nbsp;ст. у Південній Україні було засновано ряд єврейських землеробських поселень, у яких жили євреї, що займалися [[сільське господарство|сільським господарством]]. До середини XIX&nbsp;ст. на півдні України налічувалося 20 таких селищ, де мешкало 12 тис. осіб. Наприкінці XIX&nbsp;ст. у Херсонській та Катеринославській губерніях налічувалось відповідно 26 і 17 єврейських сільських поселень.

Коли Тимчасовий уряд у липні 1917&nbsp;р. ліквідував «[[Смуга осілості|смуги осілості]]», більшість євреїв переселилася на лівобережжя та у найбільші міста України та Росії. За даними перепису 1926&nbsp;р., у містах України проживало вже 60&nbsp;% від усіх євреїв України, тоді як 1897-го лише 40&nbsp;%. Євреї становили більшість населення в таких містах, як [[Житомир]], [[Вінниця]], [[Умань]], [[Проскурів]], [[Новоград-Волинський]], [[Коростень]], [[Овруч]], [[Бердичів]]. На західноукраїнських землях, згідно з польським переписом 1921 року, більшість євреїв проживала в таких містах, як [[Бучач]], [[Чортків]], [[Заліщики]], [[Ковель]], [[Дрогобич]], [[Луцьк]], [[Рівне]], [[Івано-Франківськ|Станіслав]], [[Тернопіль]].

У перші роки радянської влади в Україні діяли сотні єврейських шкіл, синагог, єшив, ремісничих училищ, видавалися єврейські газети, книги, журнали. Тільки в Одесі були два єврейські інститути. Діяли єврейські колгоспи, кабінети єврейської культури. У 1920-х роках в Україні мешкало близько 2&nbsp;млн євреїв, напередодні Другої світової війни&nbsp;— до 3&nbsp;млн.

Внаслідок міграційних процесів чисельність євреїв в Україні зменшилася за 1897—1926&nbsp;рр. з 1 644,5 тис. до 1 565,5 тис. осіб, тоді як у цілому по [[СРСР]] зросла з 2 430,4 тис. до 2 597,4 тис. осіб. Крім того, поряд зі створенням 1928 року [[Єврейська автономна область|Єврейської автономної області]], куди виїхала й певна кількість українських євреїв, у 1924—1930 роках за допомогою [[ОЗЕТ]] в Україні було засновано 162 єврейських землеробських поселення, з яких утворили 5 єврейських національних районів:
* [[Калініндорфський єврейський район|Калініндорф]] на Херсонщині (40 селищ);
* [[Новозлатопільський єврейський національний район|Новий Златопіль]] у Запорізькій окрузі (45 селищ);
* [[Сталінський район (Дніпропетровська область)|Сталіндорф]] на Криворіжжі (11 селищ);
* [[Новоселівський район|Фрейдорф]] і [[Первомайський район (Крим)|Ларіндорф]] у Криму (40 селищ).

До нашого часу, крім деяких кримських, єврейські сільські поселення не збереглися.

Наприкінці 1920-х рр. загальна чисельність євреїв у сучасних межах України становила близько 2,5&nbsp;млн чоловік. У наступні роки чисельність єврейського населення значно зменшилась внаслідок міграційних й етнічних процесів і, передусім [[Голокост]]у&nbsp;— масового винищення євреїв в роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]].<ref>''Кабузан В. М., Наулко В. І.'' Євреї на Україні, в СРСР і світі: чисельність і розміщення // Український історичний журнал.&nbsp;— 1991.&nbsp;— №&nbsp;6; ''Беренштейн О.'' Демографічні аспекти життєдіяльності євреїв України у 20-30 роках ХХ ст.// Наук. зап. ІП і ЕНД.&nbsp;— Київ, 1998, вип.4, ст 10-17.</ref>

За переписом [[1959]] року, в Україні мешкало 840 тис. євреїв, втричі менше ніж до війни. У містах проживало 98&nbsp;% євреїв. Єврейське культурне та релігійне життя вже не відновилося в довоєнних масштабах, частково внаслідок зменшення чисельності єврейського населення, частково&nbsp;— внаслідок політики радянської влади. Наростав процес асиміляції, якщо в 1959&nbsp;р. серед євреїв тільки 25-30&nbsp;% шлюбів були укладені з особами іншої національності, то 1970&nbsp;р.&nbsp;— бл. 50&nbsp;%, 1978&nbsp;р.&nbsp;— 57&nbsp;%. За [[1968]]–[[1988]]&nbsp;рр. за кордон (переважно до [[Ізраїль|Ізраїлю]] та [[Сполучені Штати Америки|США]]) емігрувало близько 100 тис. українських євреїв, 12-13&nbsp;% їхньої загальної кількості.

У другій половині 1980-х, після початку політики [[Перебудова|Перебудови]] в Україні, як і в інших республіках, стали створюватися єврейські культурні товариства та громадські організації, з'явилися єврейські періодичні видання. Наприкінці 1980-х в Україні мешкало майже пів мільйона євреїв. З 1989 р. почалась масштабна еміграція євреїв з республік СРСР до Ізраїлю, США та Європи. За [[1989]]–[[1991]] рр. з України виїхало бл. 149 тис. євреїв, за [[1992]]–[[2000]] рр. ще понад 250 тис. За [[Перепис населення України (2001)|переписом 2001 року]] в Україні налічувалося бл. 100 тис. євреїв, що проживали переважно у найбільших містах ([[Київ]], [[Одеса]], [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]], [[Харків]]). З 1990-х років в Україні діє розгалужена мережа єврейських навчальних закладів, організацій та товариств, що існують у більшості місць проживання євреїв. Проте єврейське населення України характеризується надзвичайним постарінням та міграційним відтоком єврейського населення, що призводить до зменшення чисельності єврейського населення та поступового зникнення єврейського культурного життя.

==== Єврейське населення України ====

В Україні євреїв, за даними перепису 2001 року, налічувалось 103 591 особа (486,3 тис. осіб 1989&nbsp;р.). Переважно вони мешкають в містах. Для більшості з них рідна мова [[російська мова|російська]], також [[іврит]], [[їдиш]].

<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="3" width="1" class="wikitable sortable">
<tr><td colspan="6" align="center">'''Єврейське населення України''' за підсумками Всеукраїнського перепису 2001 року<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrstat.gov.ua/Perepis/PidsPer.html |title=Архівована копія |accessdate=30 грудня 2005 |archive-date=3 грудня 2003 |archive-url=https://web.archive.org/web/20031203025725/http://www.ukrstat.gov.ua/Perepis/PidsPer.html }}</ref></td></tr>
<tr><td rowspan="2"><p align="CENTER">'''Регіони України<SUP>*</SUP></td><td colspan="2"><p align="CENTER">Кількість, тис. осіб</td><td colspan="2"><p align="CENTER">У % до підсумку</td><td rowspan="2"><p align="CENTER">2001&nbsp;р. у %<br/>до 1989&nbsp;р.</td></tr>
<tr><td align="center">усього</td><td align="center">'''євреїв'''</td><td align="center">2001&nbsp;р.</td><td align="center">1989&nbsp;р.</td></tr>
<tr><td>Автономна&nbsp;Республіка&nbsp;Крим</td><td align="right">2024,0</td><td align="right">'''4,5'''</td><td align="right">0,2</td><td align="right">0,7</td><td align="right">30,2</td></tr>
<tr><td>Вінницька</td><td align="right">1763,9</td><td align="right">'''3,0'''</td><td align="right">0,2</td><td align="right">1,4</td><td align="right">11,7</td></tr>
<tr><td>Дніпропетровська</td><td align="right">3561,2</td><td align="right">'''13,7'''</td><td align="right">0,4</td><td align="right">1,3</td><td align="right">27,5</td></tr>
<tr><td>Донецька</td><td align="right">4825,6</td><td align="right">'''8,8'''</td><td align="right">0,2</td><td align="right">0,5</td><td align="right">31,4</td></tr>
<tr><td>Житомирська</td><td align="right">1389,3</td><td align="right">'''2,6'''</td><td align="right">0,2</td><td align="right">1,4</td><td align="right">12,3</td></tr>
<tr><td>Запорізька</td><td align="right">1926,8</td><td align="right">'''4,3'''</td><td align="right">0,2</td><td align="right">0,7</td><td align="right">30,3</td></tr>
<tr><td>Миколаївська</td><td align="right">1262,9</td><td align="right">'''3,2'''</td><td align="right">0,3</td><td align="right">0,9</td><td align="right">27,4</td></tr>
<tr><td>Одеська</td><td align="right">2455,7</td><td align="right">'''13,3'''</td><td align="right">0,5</td><td align="right">2,6</td><td align="right">19,4</td></tr>
<tr><td>Херсонська</td><td align="right">1145,7</td><td align="right">'''5,3'''</td><td align="right">0,5</td><td align="right">2,2</td><td align="right">21,2</td></tr>
<tr><td>Харківська</td><td align="right">2895,8</td><td align="right">'''11,5'''</td><td align="right">0,4</td><td align="right">1,5</td><td align="right">23,7</td></tr>
<tr><td>Чернівецька</td><td align="right">919,0</td><td align="right">'''1,4'''</td><td align="right">0,2</td><td align="right">1,8</td><td align="right">8,8</td></tr>
<tr><td>м. Київ</td><td align="right">2567,0</td><td align="right">'''17,9'''</td><td align="right">0,7</td><td align="right">3,9</td><td align="right">17,9</td></tr>
<tr><td>м. Севастополь</td><td align="right">377,2</td><td align="right">'''1,0'''</td><td align="right">0,3</td><td align="right">0,7</td><td align="right">36,2</td></tr>
<tr><td>'''Усього'''</td><td align="right">48457</td><td align="right">'''103,6'''</td><td align="right">'''0,2'''</td><td align="right">'''0,9'''</td><td align="right">'''21,3'''</td></tr>
<tr><td colspan="6"><SUP>*</SUP>&nbsp;— Регіони, де частка євреїв у загальній кількості постійного населення становить не менше 0,2&nbsp;%.<br/></td></tr></table>
<table border="1" cellspacing="0" cellpadding="3" width="1" class="wikitable">

<tr><td colspan="5"><p align="CENTER">'''Яку мову вважали рідною євреї, у %<ref>{{Cite web |url=http://vaadua.org/news/ievreyi-v-ukrayini-1959-2001 |title=Євреї в Україні, 1959—2001 |accessdate=15 грудня 2015 |archive-date=29 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160229234518/http://vaadua.org/news/ievreyi-v-ukrayini-1959-2001 }}</ref>'''</td></tr><tr><td>&nbsp;</td><td align="center">їдиш</td><td align="center">українську</td><td align="center">російську</td><td align="center">іншу&nbsp;мову</td></tr>
<tr><td>1959</td><td align="right">'''16,9'''</td><td align="right">2,8</td><td align="right">79,9</td><td align="right">0,4</td></tr>
<tr><td>1970</td><td align="right">'''13,1'''</td><td align="right">2,3</td><td align="right">84,2</td><td align="right">0,4</td></tr>
<tr><td>1979</td><td align="right">'''9,0'''</td><td align="right">2,0</td><td align="right">88,9</td><td align="right">0,1</td></tr>
<tr><td>1989</td><td align="right">'''7,1'''</td><td align="right">2,1</td><td align="right">90,4</td><td align="right">0,4</td></tr>
<tr><td>2001</td><td align="right">'''3,1'''</td><td align="right">13,4</td><td align="right">83,0</td><td align="right">0,5</td></tr>
</table>

== Єврейська культура ==
Ще починаючи з часів утворення єврейського етноса як такого, утверджуються правила, норми та традиції поведінки, співвідношень одне з одним, які випливають із Тори. Наприклад, святкові традиції, традиції оформлення помешкань, одягу, поведінки в сім'ї тощо.

== Відомі особи ==
{{main|:Категорія:Єврейські персоналії}}

== Див. також ==
* [[Голокост]]
* [[Юдеї]]
* [[Жиди]]
* [[Юдаїзм]]
* [[Хасидизм]]
* [[Антисемітизм]]
* [[Єврейська музика]]
* [[Єврейські етнічні групи]]

== Нотатки ==
{{примітки|group=прим.}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{Вікіцитати1}}
{{Вікіцитати1|Єврейські прислів'я}}
{{commonscat|Jews}}
* «Жиди» // {{ЕУ}}&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 670—680.
* [http://www.history.org.ua/?termin=Evrei_v_Ukraini Гриневич Л. В., Гриневич В. А. ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ Електронний ресурс // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: В-во «Наукова думка», 2005.&nbsp;— 672 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130405155224/http://history.org.ua/?termin=Evrei_v_Ukraini |date=5 квітня 2013 }}
* [http://www.e-reading-lib.org/bookreader.php/1004312/Shulman_Leonid_-_Standartna_hiba_suspilno-politichnoi_orientacii_evreystva.html ''Леонід Шульман''. Стандартна хиба суспільно-політичної орієнтації єврейства] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220401081945/http://www.e-reading-lib.org/bookreader.php/1004312/Shulman_Leonid_-_Standartna_hiba_suspilno-politichnoi_orientacii_evreystva.html |date=1 квітня 2022 }}
* [http://exlibris.org.ua/szestopal/index.html ''Матвій Шестопал''. Євреї на Україні (історична довідка)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111017090050/http://exlibris.org.ua/szestopal/index.html |date=17 жовтня 2011 }}
* [http://berkovich-zametki.com/Nomer15/MN29.htm ''Михаил Носовский''. Откуда происходят восточноевропейские евреи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100918190206/http://berkovich-zametki.com/Nomer15/MN29.htm |date=18 вересня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20120421164839/http://unknownwar.info/-_312/ Енциклопедія Українознавства. Розміщення євреїв в Україні в 1897 і 1926 рр. у відсотках до всієї людності (карта). Розміщення євреїв в Україні в 1926—1931&nbsp;рр. (карта)]
* [https://web.archive.org/web/20120421160546/http://unknownwar.info/-_313/ Єврейські автори про події 1917—1920х років в Україні]
* [https://archive.today/20130111170206/http://unknownwar.info/-_774/ ''О. Шульгин''. Україна і червоний жах. Погроми в Україні. 1927.]
* {{МСІУ}}
* [https://web.archive.org/web/20130921212446/http://unknownwar.info/-------1917-1920-_1247/ ''Соломон Ізраїлевич Ґольдельман''. Жидівська національна автономія в Україні. 1917—1920]
* [http://www.pogonowski.com/books/Jews_in_Poland/Jews_in_Poland_all.pdf Jews in Poland: A Documentary History by Iwo Cypian Pogonowski, New York, Hippocrene Books, 1998] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061114140533/http://www.pogonowski.com/books/Jews_in_Poland/Jews_in_Poland_all.pdf |date=14 листопада 2006 }}{{ref-en}}
* Розвиток і взаємодія єврейських громад на європейському просторі: [монографія / авт. кол.: М.&nbsp;І.&nbsp;Михальченко, А.&nbsp;Ю.&nbsp;Подольський, О.&nbsp;В.&nbsp;Заремба та ін.].&nbsp;— К. : ІПіЕНД ім. І.&nbsp;Ф.&nbsp;Кураса, 2017.&nbsp;— 464 с.&nbsp;— ISBN 966-02-8321-3.

{{Етнічні групи євреїв}}
{{ac}}

{{DEFAULTSORT:Євреї}}

[[Категорія:Євреї| ]]
[[Категорія:Євреї та юдаїзм]]
[[Категорія:Семітські народи]]
[[Категорія:Ізраїльтяни]]
[[Категорія:Народи США]]
[[Категорія:Народи Європи]]
[[Категорія:Народи Північної Африки]]
[[Категорія:Народи Близького Сходу]]