Перегляд вихідного коду сторінки Єні-Дунья

{{Картка:Історія Одеси}}
'''Єні́-Дунья́''' ({{lang-tr|Yeni-Dünya}}&nbsp;— досл. «Новий світ»), '''Хаджибейська фортеця''' ({{lang-tr|Hacıbey kalesi}})&nbsp;— османська фортеця, що була розташована на березі [[Одеська затока|Одеської затоки]] близько османського поселення [[Коцюбіїв|Хаджибей (Кацюбіїв)]]. Збудована [[Османська імперія|Османською імперією]] в [[1764 рік|1764 році]], взята російським військом {{СС|25|вересня|1789|14}}<ref>[[Енциклопедія історії України]].&nbsp;— Київ: «[[Наукова думка]]», 2010, т. 7, с. 525 (стаття «Одеса»)</ref>.

== Конструкція фортеці ==
[[Файл:План Хаджибейського замку 1784 рік.jpg|альт=План Хаджибейського замку 1784 рік|міні|500x500пкс|План Хаджибейського замку 1784 рік Документи Державного архіву Одеської області.]]
Фортеця здіймалася над крутим приморським берегом і простягалася приблизно від [[Воронцовський палац (Одеса)|Воронцовського палацу]] до середини [[Приморський бульвар (Одеса)|Приморського бульвару]]. Фортеця мала майже чотирикутну форму й була обведена високою стіною з бійницями та круглими вежами з боків. У центрі повернутої до берега фортечної стіни розташовувалась широка прямокутна головна вежа з аркою воріт посередині й конусоподібним дахом. Фортеця мала невеликі розміри. Ширина фортеці по фасаду була 11 [[сажень|сажнів]], довжина близько 16 [[сажень|сажнів]]. Висота веж до 4, стін до 3,5 [[сажень|сажнів]]. З боку суходолу фортеця була обнесена земляним валом. Посередині розташовувався пашинський дім не більше шести сажнів у довжину та чотирьох у ширину. На деякій відстані від дому була влаштована глибока сапа для зберігання пороху. У мирний час на кутах фортеці стирчали чотири гармати.

{{multiple image
| align     = right
| direction = horizontal
| image1    = Plan de Chateau de Codjabey 1784.JPG 
| width1    = 250
| caption1  = Plan du Château de Codjabey (План замку Хаджибей) Лафіта-Клаве, зробленого в 1784 році
| image2    = Plan de Chateau de Codjabey 1790.JPG 
| width2    = 250
| caption2  = План фортеці Єні-Дунья (Хаджибейської) інженер-поручика Фрейгана, зробленого в 1789 році
}}

== Історія ==
У [[1765]] році, поряд із поселенням Хаджибей, [[Османська імперія]] будує фортецю Новий Світ ('''''Єні-Дунья'''''). Розвідувальні дані  про побудову османами фортеці привіз запорозький гонець до кримського хана [[Селім II Ґерай|Селім Ґерая]] військовий перекладач Костянтин Іванов. З рапорту графу Румянцеву: «За Очаковым же, по направлению к Белгороду (Ак-Керману) в 50 верстах от Очакова при море делается крепость, коя наименована Ени-Дуня, т.е. Новый-Свет. Прежде же было там село, а именовалось Куджабей (Качи-бей, Хаджи-бей). Оная же крепость зачалась делаться сего году из весны, а делают ту крепость волохи, на которую возят камень из степи, с речек и балок околичных».

Докладний звіт про фортецю й поселення, яке її оточувало, зберігся в рапорті російського розвідника [[Ісленьєв Іван Іванович|Івана Ісленьєва]] «План новопостроенного на берегу моря турецкого города [[Коцюбіїв|Хаджибей»]], який у [[1766 рік|1766 році]] був висланий під видом купця для таємного зняття плану фортеці.

З початком [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|Російсько-турецької війни (1768—1774)]] на Хаджибейську фортецю декілька разів нападали запорожці, але не завдали майже ніякої шкоди, обмежившись тільки розграбуванням прилеглих поселень (захопивши велику кількість коней, рогатого скоту, овець і навіть верблюдів: 
* 2 жовтня 1769 року загін чисельністю 3100 козаків [[Військо Запорозьке Низове|Війська Запорозького Низового]] під командуванням Семена Галицького у ході рейду від [[Очаків|Очакова]] до [[Білгород-Дністровський|Аккерману]] біля села Хаджибей вступив в бій з османським загоном чисельністю близько 200 вершників, який йшов з боку Очакова. Частина османського загону була вбита, у полон взято 9 поранених османів, які потім померли від холоду. У козаків було поранено два чоловіки. Хати та будівлю у селі спалили, жителів вбили. Частині селян вдалося укритися у замку (паланці). Замок козаки не штурмували<ref>Скальковский А.А. История Новой-Сечи или последнего Коша Запорожского. Часть ІІІ.- Одесса: Городская типография.- 1846.- 294 с.</ref>.

Лиш у [[1774 рік|1774 році]], перед самим укладенням миру, її вдалося захопити, але всього на кілька місяців&nbsp;— за умовами угоди Російська імперія зобов'язалася до 1 серпня 1774 року звільнити захоплені в Османській імперії терени на правобережжі Дніпра. Перед відходом російських військ фортеця була сильно зруйнована.

Після 1774 року османи поліпшують укріплення фортеці. Французький військовий інженер Андре-Жан Лафіт-Клаве ({{lang-fr|André-Joseph Lafitte-Clavé}}) зазначав<ref>[http://rarebook.onu.edu.ua:8081/handle/store/2242 Лафитт-Клаве Ж. Описание пути от Константинополя до Очакова.- Санкт-Петербург: Типография Генерального Штаба.- 1821.- 92 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190709104840/http://rarebook.onu.edu.ua:8081/handle/store/2242 |date=9 липня 2019 }} {{ref-ru}}</ref>, що у 1784 році «худий замок» Єні-Дунья не відповідав вимогам свого призначення.

Під час [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|Російсько-турецької війни (1787—1792)]] фортеця була взята {{СС|25|вересня|1789|14}} передовим загоном [[Хосе де Рібас|Хосе де Рібаса]] російських військ під командуванням [[Гудович Іван Васильович|Івана Гудовича]] (за участю чорноморських козаків під командуванням [[Чепіга Захарій Олексійович|Захарія Чепіги]] і [[Головатий Антін Андрійович|Антона Головатого]]).

За наказом фельдмаршала князя [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорія Потьомкіна]], який був головнокомандувачем російськими військами впродовж [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецької війни]] 1787-1791 років, фортецю було зруйновано.

== Версія про дві різні фортеці ==
[[Файл: Yedisan.jpg|250px|left|thumb|Мапа, видана у Відні близько 1790 року з межами Едісанскої орди та з місцями боїв [[Російсько-турецькі війни|Російсько-турецьких воєн]] [[XVIII століття]]. На мапі показана фортеця Єні-Дунья на місці сучасної Одеси]]
Існує гіпотеза<ref>{{Cite web |url=http://www.nashkray.kiev.ua/Odes/odes1.htm |title=У пошуках далекої Молдаванки |accessdate=26 грудня 2014 |archive-date=16 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200216140414/http://www.nashkray.kiev.ua/Odes/odes1.htm }}</ref>, згідно з якою Хаджибейська фортеця та фортеця Єні-Дунья є два різних укріплення. Відповідно до цієї теорії Єні-Дунья розташовувалася не на території сучасної Одеси, а на захід від гирла [[Тилігульський лиман|Тилігульського лиману]].

[[Брун Пилип Карлович|Пилип Брун]] писав, що на захід від [[Очаків|Очакова]] та Гасан-Кале (зараз Рибаківка) <blockquote> «при Тилігулі була Возія, а на іншому боці [[Тилігульський лиман|Тилігула]]&nbsp;— фортеця Ієнідуні».</blockquote>

Влітку [[1993]] року при археологічному обстеженні долини [[Тилігульський лиман|Тилігула]] на мису, утвореному західним берегом долу й обривом до моря, було виявлено невелике поселення османського часу. З боку степу мис поперечно огороджений сильно оплилим земляним валом. Поселення датується приблизно серединою [[XVIII сторіччя]].

== Див. також ==
* [[Коцюбіїв|Кацюбіїв]]
* [[Аккерманська фортеця]]
* [[Бендерська фортеця]]
* [[Фортеця Ізмаїл]]
* [[Кілія]]
* [[Кінбурн]]
* [[Очаків]]

== Джерела ==

=== Виноски ===
{{reflist}}

=== Посилання ===
* {{cite web |url= http://odessa-ukraine.ru/Hadzhibey |назва= Крепость Ени-Дунья (Хаджибей) Одесса |автор=  |дата=  |видавець= odessa-ukraine.ru |дата-доступу= 5 вересня 2013 |мова= {{ref-ru}} }}{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

=== Література ===
* ''Гончарук Т.'' Історія Хаджибея (Одеси) 1415—1795&nbsp;рр. в документах.&nbsp;— О.: Астропринт, 2000.&nbsp;— 372 с.
* ''Гончарук Т., Гуцалюк С.'' Українське козацтво та Хаджибей (Одеса). Середина XVI&nbsp;ст.&nbsp;— 1794&nbsp;р.: Попул. нарис та додані док. з друк. джерел.&nbsp;— О., 1998.&nbsp;— 67 с.
* ''Сапожников І. В.'' Запорозькі та чорноморські козаки в Хаджибеї та Одесі // Київська старовина.&nbsp;— 1998.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 11-25.
* ''Сапожников І. В.'' Буго-Дністровська Запорозька Січ (1775—1780-ті роки) // Хаджибей-Одеса та українське козацтво (1415—1797 роки).&nbsp;— О.: ОКФА, 1999.&nbsp;— С. 47-110.&nbsp;— (Сер. «Невичерпні джерела пам'яті».&nbsp;— Т. ІІІ).

[[Категорія:Історія Одеси]]
[[Категорія:Фортеці України]]
[[Категорія:Збройні сили Османської імперії]]
[[Категорія:Архітектура Османської імперії]]
[[Категорія:засновані в Україні 1764]]