Перегляд вихідного коду сторінки Імперативне програмування

{{Парадигми програмування}}
'''Імперати́вне програмува́ння'''&nbsp;— [[парадигма програмування]] (стиль написання вихідного коду комп'ютерної програми), згідно з якою описується процес отримання результатів як послідовність інструкцій зміни стану [[програма|програми]].

Імперативна програма схожа на накази (англ. ''imperative''&nbsp;— наказ). Подібно до того, як за допомогою [[наказовий спосіб|наказового способу]] в [[мовознавство|мовознавстві]] перелічується послідовність дій, що необхідно виконати, імперативні програми є послідовністю операцій [[комп'ютер]]а для виконання. Поширений синонім імперативному програмуванню є [[процедурне програмування]].

== Для імперативного програмування характерні наступні риси ==

* у вихідному коді програми записуються інструкції (команди);
* інструкції повинні виконуватися по черзі;
* дані, отримані при виконанні попередніх інструкцій, можуть читатися з пам'яті наступними інструкціями;

* дані, отримані при виконанні інструкцій можуть записуватися в пам'ять.

Імперативні мови програмування протиставляються [[Функційне програмування|функційним]] і [[логічне програмування|логічним мовам програмування]]. [[Функційне програмування|Функційні мови]], наприклад, [[Haskell]], не є послідовністю інструкцій і не мають глобального стану. Логічні мови програмування, такі як [[Prolog]], зазвичай визначають '''що''' треба обчислити, а не '''як''' це треба робити.

При імперативному підході до складання програми(на відміну від функціонального підходу, що належить до декларативної парадигми) широко використовується присвоєння. Наявність операторів присвоєння збільшує складність обрахункової моделі й робить імперативні програми схильні до специфічних помилок, які не зустрічаються при функціональному підході.

== Обґрунтування та основи імперативного програмування ==
Апаратне забезпечення є обов'язковим для всіх комп'ютерів і призначене для виконання машинного коду. Машинний код є інтегрований для апаратної частини(далі hardware) комп'ютера і написаний в особливому імперативному стилі. З точки зору низькорівневих команд стан програми визначається заповненістю пам'яті, а вирази&nbsp;— це інструкції, що написані інтегрованою низькорівневою мовою для hardware. Імперативні мови вищого рівня використовують змінні та складніші вирази, але все ж слідують тій же [[Парадигма (значення)|парадигмі.]] Засоби та списки процесів хоч і не є комп'ютерними програмами та вони також схожі за стилем з імперативним програмуванням. Кожен крок&nbsp;— команда.

== Основні особливості імперативних мов програмування ==

* використання іменованих змінних;<syntaxhighlight lang="c++">
int main()
{
    int number = 1;
}
</syntaxhighlight>
* використання оператора присвоєння;<syntaxhighlight lang="c++">
int main()
{
    int number = 1;
    int b += a; //присвоєння
}
</syntaxhighlight>
* використання складних виразів;<syntaxhighlight lang="c++">
//Приклад обрахунку складного виразу sin(4*x);
#include<iostream>
#include<cmath>
using namespace std;

int main()
{
	double x;
	double res = 0.0;
	cin >> x;
	res = sin(1 * x);
	cout << res << endl;
	system("pause");
	return 0;
}
    


</syntaxhighlight>

* використання підпрограм;
<syntaxhighlight lang="c++">
//Викорисатння підпрограм на прикладі знаходження найбільшого числа
#include<iostream>
using namespace std;

int main()
{
	
	int a, b, c;
	cout << "Ведіть a = ";
	cin >> a;
	cout << "Ведіть b = ";
	cin >> b;
	c = max(a, b); // виклик підпрограми
	if (c == (a + b))
		cout << "Числа рівні" << endl;
	else cout << "Максимальне число = " << c << endl;
	system("pause");
	return 0;
}
int max(int x, int y) //код підпрограми
{
	if (x > y)
		return x;
	else return y;
	if (x == y)
	{
		int s = x + y;
		return s;
	}
}
</syntaxhighlight>

* та інші.

== Історія ==

Першими імперативними мовами були [[Машинний код|машинні інструкції (коди)]]&nbsp;— команди, готові до виконання комп'ютером одразу (без будь-яких перетворень). Пізніше були створені асемблери (assembler), програми стали записувати на [[Мова асемблера|мовах асемблерів]]. Асемблер&nbsp;— комп'ютерна програма призначена для перетворення машинних інструкцій, записаних у вигляді тексту на мові зрозумілій людині (мові асемблера) в машинні інструкції, зрозумілі комп'ютеру (машинний код). Одній інструкції мовою асемблера відповідала одна команда в машинному коді. Різні комп'ютери підтримували різні набори інструкцій. Програми, записані для одного комп'ютера, доводилося заново переписувати для перенесення на інший комп'ютер. Були створенні нові [[Мова програмування високого рівня|мови програмування високого рівня]] і відповідні [[компілятор]]и для них&nbsp;— програми, що перетворювали текст з мови програмування на машинний код. Одна інструкція [[Мова програмування високого рівня|мови високого рівня]] відповідала одній або кільком інструкціям машинної мови й для різних машин ці інструкції були різними. Першою розповсюдженою високорівневою мовою програмування, що отримала застосування на практиці, стала мова [[Фортран|Fortran]], розроблена [[Джон Бекус|Джоном Бекусом]] в 1954 році. [[Фортран|Fortran]] є компільованою мовою програмування і дозволяє використовувати іменовані [[Змінні c++|змінні]], [[складові вирази]], [[Підпрограма|підпрограми]] і багато інших елементів, що поширені в імперативних мовах. Для написання [[Операційна система|операційних систем]] для деяких моделей комп'ютерів. Мови [[COBOL]] (1960 рік) і [[BASIC|Basic]] (1964 рік) стали першими мовами розробники яких намагалися зробити ці мови схожими на англійську. В 1970-тих роках [[Ніклаус Вірт]] розробив мову [[Pascal]]. [[Денніс Рітчі|Деніс Рітчі]] створив мову [[C (мова програмування)|C]]. В 1978 році команда розробників з компанії [[Honeywell]] розпочала розробку мови [[Ada]], а вже через чотири роки опублікували вимоги для її роботи. Специфікація мови вийшла в 1983 році, була оновлена в 1995 і 2005—2006 роках.

В 1980-тих роках зріс попит на [[об'єктно-орієнтоване програмування|об'єктноорієнтоване програмування]] (ООП). В 1980 році працівники дослідницького центра [[Xerox PARC]] на основі мови [[Smalltalk]], розробленого [[Алан Кей|Аланом Кеєм]] в 1969 році, творили мову [[Smalltalk-80]]. [[Б'ярн Страуструп]] на основі мови [[C (мова програмування)|С]] і по зразку мови [[Simula]] (можливо, першої с світі ООП мови програмування, розробленої ще в 1960-тих роках) розробив мову [[C++|С++]]. Перша реалізація [[C++|С++]] була створена в 1985 році. В 1987 році [[Ларрі Волл|Ларі Уолл]] випустив мову [[Perl]] і інтерпретатор для неї. В 1990 році [[Гвідо ван Россум]] випустив мову [[Python]]. В 1994 році в компанії [[Sun Microsystems|Sun MIcrosystems]] була розроблена мова [[Java]]. В 1995 році [[Расмус Лердорф|Расмус Леодорф]] створив мову [[PHP]]. Мова [[Ruby on Rails|Ruby]] була випущена 1995 році. Мова [[C Sharp|С#]] була випущена у 2002 разом з програмною платформою ([[фреймворк]]ом) [[.NET Framework]], що підтримував кілька мов програмування.<br/>

== Див. також ==
* [[Програмування]]
* [[:Категорія:Імперативні мови програмування|Імперативні мови програмування]]
* [[Функціональне програмування]]
* [[Парадигма програмування]]
* [[Історія мов програмування]]
* [[Мова програмування]]
* [[Функційне програмування|Функціональне програмування]]

[[Категорія:Парадигми програмування]]
[[Категорія:Статті з прикладами коду мовою C++]]