Імперативне програмування
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імперати́вне програмува́ння — парадигма програмування, згідно з якою описується процес отримання результатів як послідовність інструкцій зміни стану програми. Подібно до того, як з допомогою наказового способу в мовознавстві перелічується послідовність дій, що необхідно виконати, імперативні програми є послідовністю операцій комп'ютера для виконання. Поширений синонім імперативному програмуванню є процедурне програмування[джерело?].
Імперативні мови програмування протиставляються функційним і логічним мовам програмування. Функційні мови, наприклад, Haskell, не є послідовністю інструкцій і не мають глобального стану. Логічні мови програмування, такі як Prolog, зазвичай визначають що треба обчислити, а не як це треба робити.
Див. також[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття про програмування. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
