Перегляд вихідного коду сторінки Історичні акти

{{Без інтервікі}}

'''Історичні акти'''&nbsp;— [[історичні документи]], у яких в юридичній формі зафіксовано постановку чи вирішення питань договірно-правового змісту між певними юридичними сторонами й зазначено безпосередньо чи опосередковано конкретного [[автор]]а й [[адресат]]а<ref>{{Cite web|url=http://history.org.ua/LiberUA/ehu/1.pdf|title=Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=5 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305033339/http://history.org.ua/LiberUA/ehu/1.pdf}}</ref>.  Один із найважливіших типів документальних [[Історичне джерело|історичних джерел]].

== Термінологія ==
Сам термін акт — досить умовний. Назва пішла від {{lang-la|actum}} (actum est — здійснено), що використовувався в завенні давньоримських, а пізніше середньовічних офіційних документів, наприклад «здійснено в Римі» і т. ін. Часто термін акт використовується в ширшому сенсі — на означення всіх [[документ]]ів узагалі на відміну від описових (нарративних) джерел, а особливо на означення законодавчих документів — [[Закон|законів]], [[Едикт|едиктів]], [[Указ|указів]] тощо.    

== Класифікація ==
Класифікація актів:
* за ознакою походження чи авторством історичні акти бувають публічні, приватні, приватно-публічні, публічно-приватні;
* за ознакою місця дії&nbsp;— державні, церковні, світські;
* за співвідношенням змісту тексту і предметної ситуації&nbsp;— договірні (міжнародні світські договори, конкордати, приватні угоди&nbsp;— відкупу, підряду, купівлі, дарування, обміну та інші), договірно-законодавчі (давньоримські та середньовічні дипломи, жалувальні, уставні грамоти та інші), договірно-засвідчувальні (дипломи на титули, чини, звання, мандати, ранги, метрики тощо), договірно-законодавчо-розпорядчі (заповіти монархів), договірно-розпорядчі (духовні грамоти приватних осіб, векселі, указні грамоти, певна частина указів, розпоряджень, постанов), договірно-протокольно-резолютивні (судові грамоти, витяги з протоколів доповідних судних списків, правних грамот тощо), договірно-реєстраційно-облікові (сотниці, витяги із писцових книг тощо), клопотальні (характеристики, рекомендаційні листи, поруки та інші), договірно-облікові (посольські, родовідні, приходсько-витратні, домові, оброчні книги та інші), договірно-доповідні (відозви-угоди), договірно-епістолярні (відкриті листи, послання церковних ієрархів, у тому числі енцикліки тощо).

== Історичні акти в Україні ==
Термін «акт» ({{lang-la|actus}}, від ''ago''&nbsp;— приводжу в рух; ''actum''&nbsp;— документ) для означення юридичних документів на території України набув широкого розповсюдження в [[XVI століття|XVI столітті]]. До цього різні за змістом і правовим значенням законодавчі документи (понад 150 різновидів), що були чинними в українських землях, іменувалися [[Привілеї|привілеями]], [[Грамоти|грамотами]], [[Універсал|універсалами]].

У ході історичного розвитку спостерігається певна еволюція [[Актові документи|актових документів]], спричинена, зокрема, [[Ієрархізація|ієрархізацією]] структури суспільства, унормуванням [[Звичаєве право|звичаєвого права]], систематизацією [[Норма права|правових норм]].

Актові документи за різні історичні періоди збереглися досить нерівномірно. Загалом історичних актів дійшло до наших днів обмаль. 

Історичні акти представлені: 
* договорами [[Київська Русь|Київської Русі]] з [[Візантія|Візантією]], [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] з [[Польща|Польщею]], [[Литва|Литвою]], [[Угорщина|Угорщиною]], [[Тевтонський орден|Тевтонським орденом]], [[Золота Орда|Золотою Ордою]]; 
* церковними уставами [[Володимир Святославич|Володимира Святославича]], [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]], «[[Руська правда|Руською правдою]]»; 
* вкладними, купчими, вірчими, уставними, жалуваними [[Грамоти|грамотами]] та іншими. 
Значно більше збереглося історичних актів, датованих [[XIV століття|XIV століттям]] і пізнішим часом. Систематичне вивчення й видання історичних актів почалося з [[Західна Європа|Західної Європи]] в [[XVII століття|XVII столітті]] (наприклад, [[Актові книги|Акти земські]] та [[Гродські акти|ґродські]]), у [[Російська імперія|Російській імперії]], до якої тоді входила більша частина території України, із кінця [[XVIII століття]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
==Посилання==
* [https://vue.gov.ua/Акти_історичні Акти історичні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220225060804/https://vue.gov.ua/Акти_історичні |date=25 лютого 2022 }} // {{ВУЕ1}}
* [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Akty_istorychni  АКТИ ІСТОРИЧНІ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160425165505/http://www.history.org.ua/index.php?termin=Akty_istorychni |date=25 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія історії України]] (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАН України 
[[Категорія:Історичні джерела]]
[[Категорія:Джерелознавство]]