Авакян Борис Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Петрович Авакян
вірм. Բորիս Պետրոսի Ավագյան
Народився7 грудня 1928(1928-12-07)[1]
Гарячеводськийd, СРСР
Помер4 листопада 1997(1997-11-04)[1] (68 років)
Єреван, Вірменія
КраїнаСРСР СРСР
Вірменія Вірменія
Діяльністьбіохімік
Alma materЛенінградський технологічних інститут харчової промисловості
Галузьбіотехнологія, біохімія і мікробіологія вина
ЗакладВірменський науково-дослідний інститут виноградарства, виноробства і плодівництва
Посадазавідувач відділом технології вин і коньяку
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньДоктор біологічних наук
ПартіяКПРС

Борис Петрович Авакя́н (нар. 7 грудня 1928(19281207) Горячеводський — пом. 5 листопада 1997) — радянський вчений в галузі біотехнології, біохімії і мікробіології вина. Доктор біологічних наук з 1970 року, професор з 1971 року, член-кореспондент Академії сільськогосподарських наук Італії. Член КПРС з 1958 року[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 грудня 1928 року в селищі міського типу Горячеводському в Ставропольському краї. У 1952 році закінчив Ленінградський технологічних інститут харчової промисловості за спеціальністю інженер-технолог-винороб[2], після чого:

  • У 1952—1956 роках працював на заводі шампанських вин;
  • у 1956—1958 роках у республіканській харчовій лабораторії;
  • у 1959—1977 роках в Науково-дослідному інституті виноградарства, виноробства і плодівництва.
  • у 1977—1985 роках — начальник Головного управління науки і пропаганди Міністерства сільського господарства Вірменської РСР;
  • з 1985 по 1993 рік завідував відділом мікробіології і біотехнології, а з 1994 року відділом технології вин і коньяку Вірменського науково-дослідного інституту виноградарства, виноробства і плодівництва.

Помер 5 листопада 1997 року[2] в Єревані.

Наукова робота

[ред. | ред. код]

1960 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Зброжування виноградного сусла у непреривному потоці», а в 1969 році докторську, присвячену мікрофлорі вин і дії фізичних факторів на її життєдіяльність[2].

Творець нового напряму по утилізації відходів виноградарства і виноробства для отримання білково-вітамінного продукту. Вивчив дію ультразвукових хвиль, інфрачервоних і ультрафіолетових променів на мікрофлору вина; розробив і впровадив в практику безперервний спосіб зброджування виноградного сусла в потоці, теорію і практику холодної стерилізації вина в потоці з одночасним впливом ультразвукових хвиль і ультрафіолетових променів та інше.

Автор понад 300 наукових робіт і 20 винаходів[2]. Серед робіт:

  • Первичное виноделие. — Єреван, 1959 (у співавторстві з А. М. Самвелян)(вірм.);
  • Стерилизация вина холодильным способом. — Москва, 1972(рос.);
  • Микрофлора продуктов переработки винограда — Єреван: Айастан, 1988(рос.).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б http://am.hayazg.info/index.php?curid=13300
  2. а б в г д Біологічний журнал Вірменії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.

Література

[ред. | ред. код]