Перегляд вихідного коду сторінки Алжир

{{Otheruses}}
{{Картка Країна
|загальнопоширена_назва = Алжиру
|Національний девіз = 
|native_name                 = الجمهورية الجزائرية الديمقراطية الشعبية<br /><small>(аль-Джумхурія аль-Джазаірія ед-Дімукратия аш-Шаабія)</small><br/> ⵟⴰⴳⴷⵓⴷⴰ ⵜⴰⵎⴻⴳⴷⴰⵢⵜ ⵜⴰⵖⴻⵔⴼⴰⵏⵜ ⵜⴰⵣⵣⴰⵢⵔⵉⵜ<br/><small>(берберська)</small><br/><small>(Tagduda Tadzayrit Tamagdayt Taɣerfant) </small>
|conventional_long_name      = <span style="line-height:1.33em;">Алжирська Народна Демократична Республіка</span>
|common_name_g                 = Алжиру
|national_anthem             = <span style="line-height:1.25em;"><center>[[Файл:National anthem of Algeria, by the U.S. Navy Band.oga]]</center><br />''Kassaman''
|national_motto              = <span style="line-height:1.25em;"><big> من الشعب و للشعب  </big><small><br />([[Арабська мова]]) ''Народна революція для народу.''</small></span>
|image_flag                  = Flag of Algeria.svg
|symbol_type =Емблема
|image_coat                  =
|image_map                   = Algeria (centered orthographic projection).svg
|official_languages          = <span style="line-height:1.25em;">[[Арабська мова|Арабська]] і [[Берберські мови|берберська]] </span>
|capital                     = [[Алжир (місто)|Алжир]]
|latd=36 |latm=42 |latNS=N |longd=3 |longm=13 |longEW=E
|largest_city                = столиця
|government_type             = [[змішана республіка|Змішана]] [[республіка]]
|leader_title1               = [[Президент]]
|leader_name1                = [[Абдельмаджид Теббун]]
|leader_title2               = [[Прем'єр-міністр]]
|leader_name2                = [[Аймен Бенабдеррахман]]
|area_rank                   = 10
|area_magnitude              = 1 E12
|area                        = 2,381,741
|areami²                     = 919,595 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|percent_water               = незначний
|population_estimate         = {{increase}}43 851 044
|population_estimate_year    = липень 2020
|population_estimate_rank    = 33
|population_census           = 29,100,867
|population_census_year      = 1998
|population_density          = 16.6
|population_densitymi²       = 36
|population_density_rank     = 206
|GDP_PPP_year                = 2020
|GDP_PPP                     = {{increase}}$638,363&nbsp;млрд.
|GDP_PPP_rank                = 36
|GDP_PPP_per_capita          = {{increase}}$15,440
|GDP_PPP_per_capita_rank     = 82
|GDP_nominal                 = {{decrease}}180 441&nbsp;млрд.
|GDP_nominal_rank            = 54
|GDP_nominal_year            = 2018
|GDP_nominal_per_capita      = {{increase}}$4,279
|GDP_nominal_per_capita_rank = 104
|HDI_year                    = 2016
|HDI                         = {{increase}}0.745
|HDI_rank                    = 84
|HDI_category                = <span style="color: green>високий</span>
|Gini                        = 35.3
|Gini_year                   = 1995
|Gini_category               = <span style="color: #ffcc00">середня</span>
|sovereignty_type            = [[Встановлення]]
|established_event1          = Зіянідська династія
|established_date1           = від&nbsp;[[1236]]
|established_event2          = [[Османська імперія|Османської]] влади
|established_date2           = від&nbsp;[[1516]]
|established_event3          = [[Франція|Французької]] влади
|established_date3           = від&nbsp;[[1830]]
|established_event4          = [[День заснування держави|Заснування]]
|established_date4           = [[202 до н. е.]]
|currency                    = [[Алжирський динар]]
|currency_code               = DZD
|time_zone                   = [[Центральноєвропейський час|CET]]
|utc_offset                  = +1
|time_zone_DST               = не спостерігається
|utc_offset_DST              =
|код країни                  = DZ / DZA / 012
|cctld                       = [[.dz]]
|calling_code                = 213
}}

'''Алжир''' ({{lang-ar|الجزائر}}; {{lang-ber|ⴷⵣⴰⵢⴻⵔ}}; {{lang-fr|Algérie}}), офіційно '''Алжи́рська Наро́дна Демократи́чна Респу́бліка''' ({{lang-ar|الجمهورية الجزائرية الديمقراطية الشّعبية}}&nbsp;— Аль-Джумхурія аль-Джазаірія ед-Дімукратия аш-Шаабія)&nbsp;— [[держава]] на північному заході [[Африка|Африки]]<ref name="ЮЕ">[http://leksika.com.ua/10180528/legal/alzhir Алжир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160815193743/http://leksika.com.ua/10180528/legal/alzhir |date=15 серпня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія}}</ref>. Член [[ООН]] з [[1962]] року<ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/10550821/ure/alzhir Алжір] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160203052911/http://leksika.com.ua/10550821/ure/alzhir |date=3 лютого 2016 }} // {{УРЕ}}</ref>. Площа: 2,381&nbsp;млн км² (10-е місце в світі), найбільша за площею країна Африки. Населення&nbsp;— 43&nbsp;851&nbsp;044 осіб (оцінка 2020 року) (33-тє місце в світі). Столиця&nbsp;— [[Алжир (місто)|Алжир]]. Офіційні мови&nbsp;— [[арабська мова|арабська]] та [[Берберські мови|берберська]]. Грошова одиниця&nbsp;— [[алжирський динар]].

== Етимологія ==
Назва країни «Алжир» походить від назви столиці&nbsp;— міста [[Алжир (місто)|Алжир]]. Остання виводиться з [[арабська мова|арабського слова]] «Аль-Джазаїр» (الجزائر, ''al-Jazā'ir'') і означає «[[Острів|Острови»]]. Первісно цим терміном позначали чотири острови біля міського узбережжя, які стали частиною великої землі в 1525 році<ref name=leschi>''Origins of Algiers'' by Louis Leschi, speech delivered June 16, 1941 published in ''El Djezair Sheets'', July 1941 [http://alger-roi.fr/Alger/alger_son_histoire/textes/3_origines_alger_1941_feuillets.htm History of Algeria] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130116134513/http://alger-roi.fr/Alger/alger_son_histoire/textes/3_origines_alger_1941_feuillets.htm |date=16 січня 2013 }} {{fr icon}}.</ref>. Крім цього, «Аль-Джазаїр» було скороченою назвою старого міста Алжира, що повністю називалося «Джазаїр Бані Мазхана» (جزائر بني مزغانة). Його використовували арабські середньовічні географи, такі як [[Мухаммад аль-Ідрісі]] та [[Якут аль-Хамаві]]. Арабська назва міста і країни перейшла в [[Османська мова|османську мову]]&nbsp;— ''Cezayir'' і [[Французька мова|французьку]]&nbsp;— ''Alger''.

== Географія ==
[[Файл:Mapa Algyr Ukr.png|200px|міні|Мапа Алжиру]]
{{main|Географія Алжиру}}

=== Розташування ===
Держава розташована в північно-західній частині [[Африка|Африки]]&nbsp;— регіон [[Магриб]]у. Перша за розміром [[африка]]нська країна (після відділення [[2011]] року [[Південний Судан|Південного Судану]] від [[Судан]]у). На заході межує з [[Марокко]] (спільний кордон&nbsp;— 1350&nbsp;км); на південному-заході&nbsp;— з [[Мавританія|Мавританією]] (463&nbsp;км); на півдні&nbsp;— з [[Малі]] (1100&nbsp;км) та [[Нігер]]ом (956&nbsp;км); на сході&nbsp;— з [[Лівія|Лівією]] (1000&nbsp;км) і [[Туніс]]ом (1200&nbsp;км). На півночі омивається водами [[Середземне море|Середземного моря]], довжина берегової лінії&nbsp;— 998&nbsp;км.

Держава простягнулась зі сходу на захід на 2100&nbsp;км, з півночі на південь на 2400&nbsp;км.

{{Розташування2|nw=↑|n=[[Середземне море]]|ne={{TUN}}|w={{MAR}}|e={{LBY}}|sw={{ESH}}, {{MRT}}|s={{MLI}}, {{NIG}}|se=→}}

=== Геологія ===
{{main|Геологія Алжиру}}
За геологічною будовою територію Алжиру поділяють на три регіони<ref name="ГЕС3"/>:
* Атласький&nbsp;— [[середземноморський геосинклінальний пояс]]. Північна частина&nbsp;— [[шар'яж]]і, центральна (Оранська месета)&nbsp;— чохол [[мезозой]]-[[кайнозой]]ських відкладів, південна&nbsp;— [[Складчастість (геологія)|складчаста зона]] мезозойського прогину.
* Атлаські передгір'я&nbsp;— прогин [[Атласький розлом|Атласького розлому]]. Тут [[докембрій]]ські породи занурюються під осадовий чохол, складений морськими нижньо- і средньо[[палеозой]]ськими, лагунно-континентальними верхньопалеозойскими і [[Нижня Крейда|нижньокрейдовими]], а також морськими [[Верхня Крейда|верхньокрейдовими]] відкладами.
* Сахарський&nbsp;— частина древньої [[Африканська платформа|Африканської платформи]], докембрійські [[граніт]]ні й [[метаморфічні гірські породи]] якої розбиті меридіональними [[Розломи|розломами]]. На півдні виділяється [[кристалічний щит]] масиву [[Ахаггар]], на південному-заході Ель-Еглаб (Регібат). Найвищі вершини&nbsp;— конуси [[Згаслі вулкани|згаслих вулканів]].

За запасами цінної [[Мінеральна сировина|мінеральної сировини]] Алжир займає одне з перших місць у Африці<ref name="ГЕС3"/>. Значними є поклади [[нафта|нафти]], [[Природний газ|газу]], залізної руди, [[фосфати|фосфатів]], [[Уран (хімічний елемент)|урану]], [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у, [[мідь|міді]], [[олово|олова]], [[Сурма (хімічний елемент)|сурми]], [[Манган|марганцю]], [[вольфрам]]у, [[ртуть|ртуті]], [[барит]]у<ref name="УРЕ"/><ref name="ГЕС3"/>. За запасами нафти [[Алжиро-Лівійський нафтогазоносний басейн|Алжиро-Лівійського нафтогазоносного басейну]] Алжир займає 3-тє місце в Африці (після [[Лівія|Лівії]] та [[Нігерія|Нігерії]]), а за запасами природного газу&nbsp;— 1-ше<ref name="ГЕС3"/>.

Поклади корисних копалин в країні зосереджені в трьох районах<ref name="ГЕС3"/>:
* Гори Атласу і його передгір'я&nbsp;— залізняк, фосфорити, барит, будівельні матеріали.
* Західні сахарські плато&nbsp;— великі родовища залізняку.
* Масив Ахаггар&nbsp;— кольорові й дорогоцінні метали, радіоактивні руди, [[алмаз]]и.

{{see also|Корисні копалини Алжиру}}

=== Рельєф ===
За характером [[Рельєф географічний|рельєфу]] територію Алжиру умовно поділяють на північну гірську частину, середню&nbsp;— рівнинну і південну, складену [[плато]], гірськими [[Останець|останцями]] й [[нагір'я]]ми<ref name="ВРЕ">{{ВРЕ|013161|Алжир}}</ref>. Територію країни здебільшого займають [[Алжирська пустеля|пустелі]] ([[Сахара]]). Середня відмітка висоти в Сахарі&nbsp;— близько 460&nbsp;м. Велику частину Сахари займають щебенисті і галечникові пустелі ([[Хамада|хамади]] і [[рег]]и), приблизно 1/4 частина&nbsp;— піщані пустелі, які тут називають [[Ерг (пустеля)|ергами]] ([[Великий Західний Ерг|Великий Західний]], [[Великий Східний Ерг|Великий Східний]])<ref name="УРЕ"/>.

Берегова рівнина переривчаста. Береги переважно високі, скелясті, з неширокими пляжами, вздовж узбережжя великі затоки відсутні, незначна кількість зручних [[Бухта|бухт]]: [[Оранська бухта|Оранська]], [[Алжирська бухта|Алжирська]], [[Беджая (бухта)|Беджаія]], [[Аннаба (бухта)|Аннаба]].

На півночі країни розташована невисока гірська країна [[Тель-Атлас]]. Невисокі хребти, що чергуються з широкими низькими плато, вистеленими річковими наносами і [[Річкова тераса|терасами]], що спускаються до моря. Гірський ланцюг Тель-Атласу, що простягається на півночі, вздовж узбережжя прорізають нечисленні бухти і рівнини. Тель-Атлас підноситься над рівнем моря на понад 1830&nbsp;м і має у своєму складі масиви [[Тлемсен]], [[Велика Кабілія|Велику]] і [[Мала Кабілія|Малу Кабілію]], [[Меджерда|Меджерду]], [[Ходна]], [[Орес]] ([[Шелія]], 2328&nbsp;м)<ref name="ГЕС3"/>. Далі на південь&nbsp;— хребет [[Сахарський Атлас]] (висоти до 2330&nbsp;м), між якими лежать [[Високі плато]], що знижуються з 1100&nbsp;м на заході до 800&nbsp;м на сході&nbsp;— то абсолютно плоске на заході, то хвилясте, або навіть перерізане горами на сході<ref name="ВРЕ"/>. Високі плато зайняті великими солоними пересихаючими озерами&nbsp;— [[себха]]ми, найбільше з яких [[Шотт-Мельгір]]<ref name="ВРЕ"/>. Розташований на південь від Високих плато Сахарський Атлас сягає висоти до 2320&nbsp;м над рівнем моря ([[Джебель-Хеліа]]) і потім знижується до Сахари на 300&nbsp;м<ref name="ГЕС3"/>. Найбільш піднятою частиною Сахарського Атласу є гірські системи [[Ксур]], [[Амур (гори)|Амур]] і [[Улед-Наїль]].

Південніше Сахарського Атласу лежить Алжирська Сахара. На заході вона представляє собою ряд кам'янистих плато ([[Ель-Еглаб]], [[Танезруфт]], [[Адрар-Іфорас]]) з висотами до 500&nbsp;м, що переходять південніше в пониження, зайняті областю великих пісків, а на сході&nbsp;— обширну солончакову западину, що спускається до 30&nbsp;м нижче рівня моря<ref name="ВРЕ"/>. У центрі країни&nbsp;— плато [[Тадемаїт]].

На півдні розташований гірський масив [[Ахаггар]] із найвищою точкою країни горою [[Тахат]] (2918&nbsp;м).

=== Клімат ===
Північна частина Алжиру лежить в [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічному кліматичному поясі]], решта країни&nbsp;— в [[Тропічний кліматичний пояс|тропічному]]. [[Клімат]] сухий і напівсухий, м'який; волога зима та сухе, спекотне літо y прибережних районах. Не така волога зима на високих плоскогір'ях. Влітку трапляється [[сіроко]] (гарячий вітер, змішаний з пилом і піском). На решті території жаркий, напівпустельний і пустельний.

Температури скрізь вельми високі, причому коливання між середніми місячними і крайніми ростуть на південь у міру посилення континентальності клімату. Середні температури найтеплішого місяця (липень і серпень) в Алжирі (на узбережжі)&nbsp;— 25,3&nbsp;°C, найхолоднішого (січень)&nbsp;— 11,9&nbsp;°C; а в Біскрі (гори)&nbsp;— 31,9&nbsp;°C і 10,6&nbsp;°C, відповідно; в Ін-Саласі ([[пустеля]])&nbsp;— 36,5&nbsp;°C і 12,2&nbsp;°C, відповідно. Найвищі температури для узбережжя&nbsp;— 34&nbsp;°C, для пустелі&nbsp;— 50&nbsp;°C; найнижчі&nbsp;— +4&nbsp;°C і -1&nbsp;°C, відповідно<ref name="ВРЕ"/>. Амплітуда добових коливань температур в пустелі&nbsp;— до 30&nbsp;°С (влітку вдень вище 40&nbsp;°С, вночі 20&nbsp;°С, взимку вдень 20&nbsp;°С, вночі до 0&nbsp;°C і нижче).

Річна кількість опадів у прибережних районах від 500 до 1000&nbsp;мм (опади переважно в зимовий період), в інших місцях&nbsp;— не більше 200&nbsp;мм (здебільшого навесні, коли тут легше утворюються місцеві висхідні потоки)<ref name="ВРЕ"/>. На плато, в Сахарі та в горах узимку буває випадає [[сніг]] і тримається до 20 діб (у горах)<ref name="ВРЕ"/>.

=== Гідрографія ===
Річок з постійною течією мало, річки течуть з гір, вони несудноплавні, але придатні для штучного зрошення та спорудження ГЕС на них. Найдовша річка країни&nbsp;— [[Шеліф]] (700 км)<ref name="ВРЕ"/>. Дуже багато тимчасових потоків&nbsp;— [[ваді]]: [[Ель-Гамман]], [[Суммам]], [[Ель-Кебір]]<ref name="УРЕ"/>. Річки північних схилів Атласу середземноморського типу з переважанням дощового живлення; витрати води від 0-2 м³/с влітку до 1000 м³/с під час [[Повінь|повеней]].

У розлогій приатлаській улоговині на північ від Сахари багато пересихаючих солоних озер&nbsp;— [[шот]]ів ([[Шот-Мельгір]]). Багато їх і в міжгірській улоговині Атласу ([[Шот-еш-Шергі]], [[Шот-ель-Ходна]], [[Захрез-Шергі]], [[Захрез-Гарбі]]).

Запас води, що використовуються [[Артезіанська свердловина|артезіанськими свердловинами]] в Сахарі, досить значний<ref name="ВРЕ"/>. Найбільші [[Оаза|оази]]: [[Тідікельт]], [[Туггурт]], [[Ель-Голеа]].

=== Ґрунти й рослинність ===
Переважають [[коричневі ґрунти]], [[солончаки]].<ref name="УРЕ"/> У гірських районах Тель-Атласу [[лісові буроземи]], в інших гірських районах лісові світло-бурі й червоно-бурі ґрунти субтропічних регіонів; на рівнинних ділянках&nbsp;— пустельні ґрунти<ref>{{ref-ru}} ''Шокальская 3. Ю.'' Почвенно-географический очерк Африки.&nbsp;— М.-Л., 1948.</ref><ref>{{ref-ru}} ''Драницын Д.'' Поездка в Алжир. Отчет Докучаевскому почвенному комитету по командировке в Северную Африку в 1913 г. // Труды Докучаевского почвенного комитета, выпуск 3.&nbsp;— П., 1915.</ref>. Ґрунти між горами Атлас і пустелею Сахара мають високий вміст солей, рівень [[Ґрунтові води|ґрунтових вод]] високий.

На узбережжі рослинність середземноморського типу, здебільшого культурна, на більш зволожених схилах гір&nbsp;— ліси з [[Корковий дуб|коркового]] (''Quércus súber'') на висотах 1000—1200&nbsp;м і [[Вічнозелений дуб|вічнозеленого дуба]], [[Алеппська сосна|алеппської сосни]] (''Pinus halepensis'') на висотах 1200—1500&nbsp;м. Вище 1500&nbsp;м&nbsp;— зарості [[Яловець|ялівцю]] й [[туя|туї]] (''Thuja''). В інших частинах Алжиру&nbsp;— напівпустельні й пустельні формації<ref name="УРЕ"/>.

Дика середземноморська рослинність представлена формаціями [[маквіс]]у на висотах до 800—1000&nbsp;м: ксерофітні, вічнозелені, колючі чагарники, що складаються з [[Маслина|диких маслин]] (''Olea''), [[філлірея|філліреї]] (''Phillyrea''), [[ладаннік]]у (''Cístus''), [[Фісташка|фісташки]] (''Pistacia lentiscus''), [[деревоподібний верес|деревоподібного вересу]] (''Érica arbórea''), [[Ююба|ююби]] (''Zyzyphus lotus''), карликової пальми (''Chamaerops humilis'')<ref name="ВРЕ"/>.

Вологі западини і нижні частини схилів гір поросли лісами з коркового дуба, [[Тополя|тополь]], [[ільм]]ів, [[Вільха|вільхи]], [[тамариск]]ів, [[барбарис]]у. На висоті 800—1200&nbsp;м ліси утворені [[Кам'яний дуб|кам'яним дубом]] (''Quércus ílex''), трохи вище ростуть [[лузітанський дуб]] (''Quercus lusitanica'') та [[Ялівець|ялівці]] (''Juniperus''). Алеппська сосна поширена від узбережжя до висоти 1300&nbsp;м. Її часто супроводжує хвойне деревце [[сандарак]] (''Callitris quadrivalvis''). У найбільш високих частинах гірських масивів (понад 2000 м) збереглися невеликі ліси [[Кедр атласький|атласького кедра]] (''Cedrus atlantica'')<ref name="ВРЕ"/>.

Між Атласькими горами і Сахарою на висотах 900—1300&nbsp;м лежать Високі гірські плато, що носять характер напівпустелі з пануванням ковили-альфи, а в зниженнях панують зарості [[полин]]у (''Artemisia herba-alba'') і [[Солянка (рослина)|солянок]]. Місцями на плато&nbsp;— гігантські зонтичні дерева [[ферула звичайна|ферули звичайної]] (''Ferula communis'') висотою до 3&nbsp;м, карликова пальма, окремі фісташкові дерева і кущі тамарисків. Така ж рослинність характерна й для напівпустель Алжирської Сахари, а в справжніх пустелях (які подекуди трапляються у південній частині) рослинність є тільки по сухих руслах річок (ваді), в оазах, біля виходів ґрунтових вод<ref name="ВРЕ"/>.

=== Тваринний світ ===
У зоогеографічному відношенні Алжир відноситься до [[Середземноморська зоогеографічна підобласть|Середземноморської підобласті]] [[Голарктика|Голарктичної області]]. Тваринний світ Магрибу, до якого відноситься північ Алжиру, дуже схожий з тваринним світом [[Європа|Південної Європи]], що пояснюється існуванням наприкінці [[Третинний період|третинного періоду]] суходолу між Африкою і Європою.

Більша частина території Алжиру зайнята сухими гірськими степами і напівпустелями, у фауні яких переважають степові і пустельні види тварин. У сухих степах і на околиці пустелі Сахари зустрічаються [[антилопа мендес]] (''Addax nasomaculatus''), рідкісна [[Бубалові|антилопа бубал]] (''Alcelaphinae''), звичайна [[Газель (тварина)|газель]] (''Gazella''), [[лев]] (''Panthera leo'') винищений, вкрай рідкісний [[гепард]] (''Acinonyx jubatus''), пустельна рись [[Каракал (тварина)|каракал]] (''Caracal''), [[степова кішка]] (''Felis silvestris lybica''), [[кіт барханний]] (''Felis margarita''), [[лисиця фенек]] (''Vulpes zerda''), [[смугаста гієна]] (''Hyaena hyaena''). Багатий світ [[Гризуни|гризунів]] і [[Комахоїдні|комахоїдних]]: різні види [[Заєць|зайців]], [[тушканчик]]ів і [[Піщанкові|піщанок]] (''Gerbillinae''), [[північно-африканський стрибунець]] (''Macroscelides rozeti''). З [[Птахи|птахів]] характерні [[дрохва]] (''Otis tarda''), [[хохітва]] (''Tetrax tetrax''), [[журавель степовий]] (''Anthropoides virgo''); на берегах озер можна зустріти [[фламінго]] (''Phoenicopterus'') і [[пелікан]]ів (''Pelecanus''); [[страус]] (''Struthio camelus'') у межах Алжиру винищений. З ящірок зустрічаються: [[гекон середземноморський]] (''Cyrtodactylus kotschyi''), [[гекон стінний]] (''Tarentola mauritanica''), [[гекони віялопалі|віялопалі]] (''Ptyodactylus'') та інші [[гекони]], [[шипохвіст]] (''Uromastyx''), [[агама]] (''Agamidae''), [[сірий варан]] (''Varanus griseus''), [[Сцинки веретеноподібні|халциди]] (''Chalcides''), [[аптечний сцинк]] (''Scincus scincus''), [[гребнепала ящірка|гребнепалі ящірки]]. Із змій&nbsp;— [[літорінх алжирський]] (''Coluber algirus''), [[піщаний полоз]], отруйні [[ефа]] (''Echis'') і [[Рогата гадюка|рогаті гадюки]] (''Cerastes''). Заходять деякі представники ефіопської фауни, наприклад, [[єгипетська кобра|єгипетська кобра гайя]] (''Naja haje'')<ref name="ВРЕ"/>.

Лісова фауна представлена тільки на північних схилах Тель-Атласу, вкритих субтропічними лісами: [[Олень благородний|північно-африканський олень]] (''Cervus elaphus barbarus''), [[лань]] (''Dama dama''), [[свиня дика]] (''Sus scrofa''), [[алжирська лисиця]] (''Vulpes pallida''), [[шакал]], [[леопард]] (''Panthera pardus''), в заростях на низовині [[очеретяний кіт]] (''Felis chaus''), [[генета]] (''Genetta genetta''), [[іхневмон]] (''Mungos ichneumon''), [[їжатець африканський|їжатець]] (''Hystrix africaeaustralis''), [[дикий кролик]] (''Oryctolagus cuniculus''), [[алжирський їжак]] (''Atelerix algirus''), інколи з'являються згадки про винищеного у 1870 році [[ведмідь атласький|атласького ведмедя]] (''Ursus arctos crowteri'')<ref name="ВРЕ"/>. Орнітофауна лісів представлена [[Хижі птахи|хижими]] і [[Горобині|горобиними]]. З плазунів характерним для фауни є [[хамелеон]] (Chamaeleonidae). [[Земноводні|Земноводних]] видів мало.

Для безлісих гірських районів країни характерними є [[гривистий баран]] (''Ammotragus lervia''), [[макака лісовий]] (''Macaca sylvanus''), [[ягнятник]] (''Gypaetus barbatus''), [[гриф чорний]] (''Aegypius monachus''), [[сип білоголовий]] (''Gyps fulvus''), [[стерв'ятник]] (''Neophron percnopterus'') і [[кам'яна куріпка]] (''Alectoris'')<ref name="ВРЕ"/>.

=== Проблеми довкілля ===
[[Ерозія ґрунтів]] через надмірне нерегульоване випасання худоби та іншу сільськогосподарську діяльність.

Зливання відходів нафтопереробних заводів та інші шкідливі стоки, що призводить до забруднення річок і Середземного моря. Забруднення вод відбувається і внаслідок [[Ерозія грунтів|ґрунтової ерозії]], коли зносяться частинки ґрунту та добрива і отрутохімікати.

Країна має недостатній запас [[Питна вода|придатної для пиття води]].

Гірські райони потерпають від сильних [[землетрус]]ів, небезпечних [[Зсув ґрунту|зсувів ґрунту]], [[Повінь|повеней]] у період дощів.

== Історія ==
{{Main|Історія Алжиру}}

=== Доісторична доба ===
На території Алжиру знайдені знаряддя праці епохи нижнього [[палеоліт]]у віком до 400 тис. років.

=== Рання історія ===
У другій половині 1-го тис. до н.&nbsp;е. на території сучасного Алжиру жили [[нумідійці]]&nbsp;— предки сучасних берберів<ref name="ВРЕ"/>. У [[III століття до н. е.|III]]—[[II століття до н. е.|II сторіччях до н.&nbsp;е.]] під проводом [[Масинісса|Масинісси]] тут склалася централізована держава [[Нумідія]]. Узбережжя колонізувалось фінікійцями (перші поселення XII століття до н.&nbsp;е.), що утворили могутню морську державу [[Карфаген]]. Карфаген і Нумідію у [[106 до н. е.|106 році до н.&nbsp;е.]] остаточно завоювали [[Стародавній Рим|римляни]]. Місцеве населення неодноразово підіймало повстання проти римської влади: 111—105 роки до н.&nbsp;е.&nbsp;— повстання нумідійського царя [[Югурта|Югурти]], 17—24 роки н.&nbsp;е.&nbsp;— [[повстання Такфаріната]], [[138]] рік&nbsp;— повстання [[гетули|гетулів]], [[260]] рік&nbsp;— повстання [[Фараксен]]а, [[265]] рік&nbsp;— повстання [[квінкенгентьєни|квінкенгентьєнів]]<ref name="ВРЕ"/>. У 46 році до н.&nbsp;е. утворено провінцію [[Африка (римська провінція)|Римська Африка]], яка стає головною житницею [[Римська імперія|Римської імперії]]. У [[IV столітті]] країну охопило повстання рабів-християн, так звана [[єресь]] [[Донатизм|донатистів]]. В [[V століття|V сторіччі]] Алжир захопили [[вандали]], в [[VI століття|VI сторіччі]]&nbsp;— [[Візантія|візантійці]]<ref name="УРЕ"/>.

<center>
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Egypt, Rome, Carthage and Numidia.jpg|межа|150px]]
|[[Файл:GM Massinissa.png|межа|130px]]
| 
|[[Файл:Roman Arch of Trajan at Thamugadi (Timgad), Algeria 04966r.jpg|межа|150px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Карта Нумідії<br/>(показана світло-бузковим)</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Профіль Масинісси</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Мавзолей Джуби II<br/>в Тіпазі</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Арка Траяна<br/>в Тімгаді</small></div>
|}
</center>

=== Середньовіччя ===
У [[VII століття|VII сторіччі]] увесь Магриб підкорили [[Арабський халіфат|араби]]<ref name="УРЕ"/>. Населення прийняло іслам; значна частина берберів змішалась з арабами і засвоїла арабську мову. Проте вже у VIII столітті серед берберських племен поширилась мусульманська єресь [[хариджизм]], прихильники якої відмовлялись платити данину арабам&nbsp;— [[харадж]], і Магриб через низку повстань відпав від халіфату і керувався різними династіями впродовж багатьох століть<ref name="ВРЕ"/>.
* З 800 по 909 роки країною правила арабська династія [[Аглабіди|Аглабідів]] зі столицею в [[Кайруан]]і (сучасний [[Туніс]]).
* З 909 по 1057 роки країною правила арабська династія [[Фатіміди|Фатімідів]] зі столицею спочатку в [[Махдія|Махдії]] (Туніс), потім в [[Каїр]]і. На цей період припадає масова імміграція арабів до Магрибу, його арабізація.
* З 1057 по 1148 роки країною правила берберська династія [[Альморавіди|Альморавідів]] зі столицею в [[Маракеш]]і ([[Марокко]]).
* З 1148 по 1269 роки країною правила берберська династія [[Альмохади|Альмохадів]] зі столицею спочатку в Маракеші, потім в [[Севілья|Севільї]] ([[Іспанія]]).
* З 1269 по 1550 роки країною правила берберська династія [[Заяніди|Заянідів]] (Абдальвадідів) зі столицею в [[Тлемсен]]і.

Починаючи з [[XIII століття]] у період [[Реконкіста|Реконкісти]] на [[Піренейський півострів|Піренейському півострові]] починається безперервна боротьба за морські порти на узбережжі Алжиру, розквіт [[піратство|піратства]]. У 1550 році [[Габсбурзька монархія|габсбурзька Іспанія]] поширила свою владу на головні морські порти Алжиру.

=== Нова доба ===
Намагаючись протистояти іспанській християнській колонізації країни берберський корсар [[Хайр ад-Дін Барбаросса]], що правив в Алжирі від [[1523]] року, перейшов у васальну залежність від [[Османська імперія|Османської імперії]], утворивши [[Алжирський еялет]]<ref name="ВРЕ"/>. Головним заняттям феодальної верхівки стає морське піратство й работоргівля. З [[1671]] року еялет стає автономним [[Алжирське намісництво|намісництвом]] у складі імперії<ref name="УРЕ"/>. Його очолював виборний [[дей]]. У цей час європейські держави підписують торговельні угоди з Алжиром (перша угода&nbsp;— [[Англія]], [[1662]] рік). [[1711]] року Алжир домігся відносної незалежності на чолі з виборним деєм [[Алі I (дей Алжиру)|Бабою Алі]]. Наступне століття пройшло для Алжиру під піратським прапором.

<center>
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Barbarossa Hayreddin Pasha.jpg|межа|110px]]
|
|[[Файл:Debarquement et maltraitement de prisonniers a alger.JPG|межа|170px]]
|[[Файл:De Engels-Nederlandse vloot in de Baai van Algiers ter ondersteuning van het ultimatum tot vrijlating van blanke slaven, 26 augustus 1816. Rijksmuseum SK-A-1377.jpeg|межа|170px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Хайреддін Барбароса</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Іспанські фортифікації<br/>в порту Алжир</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Християнські невільники<br/>в порту Алжир</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Бомбардування Алжира<br/>англо-данським флотом у 1816 році</small></div>
|}
</center>

=== Французьке панування ===
5 липня 1830 року Алжирське намісництво було [[Французьке завоювання Алжиру|завойоване Францією]], за наказом короля [[Карл X (король Франції)|Карла X]] і під командуванням генерала [[Бурмон]]а ([[Французький Алжир]])<ref name="Богданович">{{ref-ru}} ''Богданович М. И.'' Алжирия в новейшее время.&nbsp;— СПБ, 1849.</ref>. Боротьбу проти колонізаторів очолив [[Абд аль-Кадір]], який об'єднав під своїм проводом племена західного й центрального Алжиру<ref name="УРЕ"/>. Регулярна алжирська армія завдала ряд поразок французам у 1835 і 1836 роках. Боротьба Абд аль-Кадіра з корупцією, його реформи налаштували проти нього місцевих феодалів. У 1839 році відновились бойові дії з французами. 22 лютого 1841 року генерал-губернатором Алжиру був призначений маршал [[Бюжо]], який очолив 108 тис. військо (третину всіх збройних сил Франції) і спромігся витіснити Абд-аль-Кадіра до Марокко 1843 року<ref name="Богданович"/>. У 1845—1846 роках спалахнуло нове повстання під його проводом, яке закінчилось поразкою і полоном<ref name="Богданович"/>. Виступи проти французький загарбників та іммігрантів (кількість французів до 1848 року зросла з 28 тис. до 109 тис. осіб) тривали протягом усього XIX століття: 1849&nbsp;— оаза Зааджа, 1851&nbsp;— Кабілія, 1852&nbsp;— Лагуат, 1855&nbsp;— оаза Туггурт, 1859&nbsp;— племена Бені-Снасен, 1864&nbsp;— племена Улед-Сіді-Шейх<ref name="ВРЕ"/>. Французька влада конфіскувала 200 тис. га найкращих земель із фонду державних ([[бейлік]]) та релігійних общин ([[хабус]]).

1848 року в Алжирі було створено перші органи місцевого самоврядування, які ліквідували після грудневого перевороту 1851 року. Республіканські комітети самоврядування й оборони, [[Республіканська асоціація Алжиру]] були створені 1870 року під час [[Паризька комуна|Паризької комуни]]. З країни був висланий генерал-губернатор і знятий префект&nbsp;— влада перейшла до [[Алжирська комуна|Алжирської комуни]] на чолі з адвокатом Вюйермозом. У березні 1871 року в країні через чутки про можливе переселення французів [[Лотарингія|Лотарингії]] та [[Ельзас]]у спалахує повстання кабілів та інших 200 племен під проводом релігійного братства [[Рахманія]] на чолі з шейхом [[Хаддад]]ом і володарем Сетіфа, [[Мухаммед Мукрані|Мухаммедом Мукрані]]. Повстання зазнало поразки в січні 1872 році, племена втратили 0,5&nbsp;млн га на користь переселенців<ref name="ВРЕ"/>.

<center>
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Fighting_at_the_gates_of_Algiers_1830.jpg|межа|170px]]
|[[Файл:Arrival of Marshal Randon in Algier-Ernest-Francis Vacherot mg 5120.jpg|межа|150px]]
|[[Файл:Abd al-Qadir.jpg|межа|110px]]
|[[Файл:Algier1954.ogv|межа|150px]]
|[[Файл:Semaine des barricades Alger 1960 Haute Qualité.jpg|межа|170px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Здобуття французами<br/>Алжирської фортеці, 1830 рік</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Прибуття маршала Рандона<br/>до Алжиру</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Абд аль-Кадір</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Алжир 1954 року<br/>(відеозамальовка)</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Барикади на вулицях<br/>Алжира</small></div>
|}
</center>

[[1873]] року була прийнята земельна реформа, що поклала край суспільному землеволодінню й примусово розділила громадські землі між приватними власниками. Завдяки цій реформі французи невдовзі змогли привласнити 50&nbsp;% земель країни.

[[1881]] року відбулося останнє велике повстання, повстання племені Улед-Сіді-Шейх.

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] 175 тис. алжирців було мобілізовано на фронти Європи (з них загинуло 25 тис.), а 120 тис. вивезено до Франції на спорудження фортифікацій. Після війни почалося нове піднесення національно-визвольної боротьби ([[младоалжирці]] утворили [[Комітет незалежності Алжиру і Тунісу]]), почали утворюватись [[Профспілка|профспілки]]. [[1919]] року французький уряд законодавчо зрівняв у правах громадян франції та тубільців. [[1924]] року була заснована комуністична партія (до [[1936]] існувала як секція [[Комуністична партія Франції|компартії Франції]]). В Алжирі виникають націоналістичні партії: 1926 року&nbsp;— Союз північно-африканської зірки, що пізніше перетворився на [[Народна партія Алжиру|Народну партію Алжиру]]. [[1927]] року в Алжирі зібрався Мусульманський конгрес, який висунув вимогу демократичних свобод, скасування расової дискримінації. [[1931]] року шейх [[Бен Бадіс]] утворив «[[Союз алжирських улемів]]», що об'єднав у своїх лавах національну мусульманську інтелігенцію. Соціалістичний уряд Блюма 1936 року запропонував «законопроєкт Віолета», що значно розширював права арабів. На його підтримку в червні в Алжирі зібрався Мусульманський конгрес, в липні 1937 року відбулася його друга сесія<ref name="ВРЕ"/>.

Після капітуляції Франції в 1940 році до Алжиру були направлені численні італо-німецькі «комісії з перемир'я», що готували ґрунт для повної окупації країни. Розпочалося будівництво [[Транссахарська залізниця|Транссахарської залізниці]], що повинна була поєднати порт Орана з басейном [[Нігер (річка)|Нігеру]]. Вже 29 липня 1941 року [[уряд Віші]] отримав таємний ультиматум щодо передачі [[Третій Рейх|Третьому Рейху]] військово-морських баз Алжира, [[Касабланка|Касабланки]] й [[Дакар]]а. У другій половині 1942 року війська [[Сполучені Штати Америки|США]] і союзників розпочали деокупацію країни, яку завершили в травні [[1943]] року, звільнивши Туніс. В Алжирі влаштувався [[Французький комітет національного визволення]] (проголосив себе Тимчасовим урядом в червні [[1944]] року), були сформовані французькі дивізії з місцевого населення<ref name="ВРЕ"/>.

Уряд США додав Алжир до сфери дії [[План Маршалла|«плана Маршалла»]] з відновлення зруйнованих війною економік Європи. За цим планом була відновлена й розвинена транспортна інфраструктура країни (додатково зведено 40 аеродромів), значні асигнування отримала гірнича промисловість.

Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] національно-визвольний рух в Алжирі набрав більш організованого і масового характеру. 20 вересня [[1947]] року [[Національна асамблея Франції|Національні збори Франції]] прийняли «[[Алжирський статут]]» щодо місцевого самоврядування. За цим статутом в Алжирі створювалась [[Алжирська асамблея]] з 120 членів, що обирались на 6 років по двох рівноправних куріях (європейській та туземній), права асамблеї були обмежені. Перші вибори до Алжирської асамблеї відбулися в квітні 1948 року, вибори супроводжувались масовими виступами, застосуванням військ. Головою країни вважався генерал-губернатор, призначаємий президентом Франції. Країну в Національних зборах Франції представляли 30 депутатів, в Раді Республіки&nbsp;— 14.

В листопаді [[1954]] року алжирський народ розпочав збройне повстання проти французького панування, яке переросло в справжню війну за незалежність Алжиру. В результаті розгортання національно-визвольної боротьби, очолюваної [[Національний фронт визволення Алжиру|Національним фронтом визволення]], в [[Каїр]]і [[19 вересня]] [[1958]] року було проголошено Алжирську Народну Демократичну Республіку і сформовано її Тимчасовий уряд. Цей уряд відповідальний перед Національною радою алжирської революції (у складі 54 чоловік), яка представляє широкі верстви населення Алжиру. Французький уряд не визнав Тимчасового уряду.

=== Незалежність ===
Боротьба за визволення завершилася підписанням [[18 березня]] [[1962]] року [[Евіанські угоди|Евіанських угод]] про припинення вогню і самовизначення країни шляхом референдуму<ref name="ЮЕ"/>. Під час референдуму 1 липня 1962 року переважна більшість алжирців висловилася за незалежність. Алжир отримав незалежність 5 липня 1962 року, після 8-річної війни з французами<ref name="ЮЕ"/>. Відбулась [[експропріація]] земельних ділянок французів, націоналізація більшості торговельних підприємств, транспорту, гірничої, нафтохімічної та газової промисловості, банків; розпочалися реформи в фінансовій та аграрній галузях економіки, намітились перші заходи щодо [[індустріалізація|індустріалізації]]<ref name="УРЕ"/>. Між [[СРСР]] і алжирським урядом було підписано низку угод 1963, 1969, 1972 і 1974 років про економічне, науково-технічне, торговельне співробітництво<ref name="УРЕ"/>.

[[Ахмед Бен Белла]], лідер Національного Фронту визволення, був обраний президентом, але [[1965]] року&nbsp;— скинутий під час військового перевороту. 22 листопада [[1976]] року була прийнята [[Конституція Алжиру]]. Нова конституція прийнята в 1989 році.

<center>
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
| 
|[[Файл:1975 Algiers Agreement.jpg|межа|170px]]
|[[Файл:Arrêt du processus électoral de 1991 en Algérie.jpg|межа|170px]]
|[[Файл:Manifestation Algiers RCD - 01222011.jpg|межа|110px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Фронт національного визволення<br/>у Евіані</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Хуарі Бумедьєн із<br/>Резою Пехлеві та<br/>Саддамом Хусейном</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Військові на вулицях<br/>у 1991 році</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Протести 2011 року</small></div>
|}
</center>

Обмежений політичний плюралізм з'явився [[1989]] року. На виборах [[1990]]&nbsp;року переміг [[Фундаменталістський ісламський фронт]] (FIS). Президент [[Шадлі Бенджедід]] обіцяв провести багатопартійні вибори в [[1991]]&nbsp;році. На тих виборах переміг ФІФ. [[1992]] року Шадлі Бенджедід відрікся від влади, яка перейшла до військових. Вони розпустили ФІФ. Президентом став [[Мухаммед Будіаф]], але невдовзі він був убитий. Розпочалася громадянська війна. Генерал [[Ламін Зеруаль]] замінив на посаді президента [[Алі Кафі]] в [[1994]]&nbsp;році.

27 квітня [[1999]] року [[Абделазіз Бутефліка]], отримавши 70&nbsp;% голосів виборців, був інавгурований президентом на 5-річний термін. У своєму першому телевізійному зверненні до свого народу в липні 1999 року він взяв на себе зобов'язання докласти всіх зусиль задля національного примирення. Протягом першого терміну свого президентства, йому вдалося значно покращити стан громадської безпеки в країні. Наступні президентські вибори відбулися 8 квітня [[2004]] року, де Абделазіз Бутефліка отримав 84,99&nbsp;% голосів виборців.

На початку [[2011]] року країною прокотилася хвиля [[Протести в Алжирі (2010—2011)|масових протестів]] проти економічних та політичних проблем.

2 квітня 2019 року Бутефліка пішов у відставку з посади президента після масових протестів проти його кандидатури на п'ятий термін.

== Політична система ==
{{main|Політична система Алжиру}}
Алжир за [[Форма правління|формою правління]] є [[Президентська республіка|президентською республікою]]. Глава держави&nbsp;— [[Президент Алжиру|президент]], що обирається загальним прямим і таємним голосування на п'ятирічний термін з однією можливістю переобрання, є водночас верховним головнокомандувачем збройних сил країни<ref name="ЮЕ"/>. Президент очолює [[Рада міністрів Алжиру|Раду міністрів]], призначає міністрів. [[Державний устрій]]&nbsp;— [[унітарна держава]].

Перша [[конституція Алжиру|конституція]] незалежної держави була прийнята [[8 вересня]] [[1963]] року, проте вже 19 червня [[1965]] року вона була відмінена, уся повнота влади перейшла до [[Революційна рада Алжиру|Революційної ради]] з 18 осіб<ref name="ВРЕ"/>. Чинна конституція була прийнята 1989 року.

=== Парламент ===
[[Файл:Assemblée populaire nationale (Algérie).jpg|міні|праворуч|Будівля Національних зборів Алжиру]]
[[Файл:Hémicycle de l'assemblée populaire nationale (Algérie).jpg|міні|праворуч|Сесійна зала Національних зборів Алжиру]]
{{main|Парламент Алжиру}}
Законодавча влада в країні належить однопалатному парламенту&nbsp;— [[Національні збори Алжиру|Національним зборам]], депутати яких обираються загальним прямим і таємним голосуванням на термін у 5 років<ref name="ЮЕ"/>.

==== Політичні партії ====
{{main|Політичні партії Алжиру}}
Довгий час в країні існувала лише одна єдина правляча партія, Фронт національного визволення Алжиру, заснована в 1954 році. Діяла [[Загальна спілка алжирських трудящих]], заснована 1956 році.

На парламентських виборах 5 червня 1997 року до парламенту Алжиру пройшли наступні [[Політична партія|політичні партії]]:
* [[Національне демократичне об'єднання Алжиру|Національне демократичне об'єднання]] (НДО)&nbsp;— 156 місць (41&nbsp;%);
* [[Соціальний рух за мир]]&nbsp;— 69 місць (18&nbsp;%);
* [[Фронт національного визволення (Алжир)|Фронт національного визволення]] (ФНВ)&nbsp;— 62 місця (16&nbsp;%);
* [[Ан-Нахда]]&nbsp;— 34 місця (9&nbsp;%);
* [[Фронт соціалістичних сил]] (ФСС)&nbsp;— 20 місць (5&nbsp;%);
* [[Об'єднання за культуру і демократію (Алжир)|Об'єднання за культуру і демократію]]&nbsp;— 11 місць (3&nbsp;%)<ref name="Дубович"/>.

=== Судова влада ===
[[1965]] року була проведена перша докорінна реформа французької колоніальної судової системи&nbsp;— створена єдина система загальногромадянських судів, військові трибунали і суд для розгляду економічних злочинів. 1966 року введені в дію перші кодекси: [[Кримінальний кодекс|кримінальний]], [[Кримінально-процесуальний кодекс|кримінально-процесуальний]], [[громадянсько-процесуальний кодекс|громадянсько-процесуальний]]<ref name="ВРЕ"/>.

=== Зовнішня політика ===
{{main|Зовнішня політика Алжиру}}
Алжир член [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] з [[1962]] року. З 1989 року Алжир член [[Союз Арабського Магрибу|Союзу Арабського Магрибу]] (САМ). Алжир член [[Ліга арабських держав|Ліги арабських держав]] і [[Африканський Союз|Африканського Союзу]]<ref name="ЮЕ"/>. Алжир є членом [[Червоний хрест (організація)|Міжнародної організації Червоного хреста]], [[Міжнародний банк реконструкції та розвитку|МБРР]], [[Міжнародний валютний фонд|МВФ]], [[МАГАТЕ]], [[ОПЕК]]<ref name="ГЕС3"/>.

Алжир має дипломатичні відносини з більше ніж 100 країнами світу. Понад 90 країн мають свої дипломатичні представництва в Алжирі.

==== Українсько-алжирські відносини ====
{| class=infobox
|+ Українсько-алжирські відносини
|-
| colspan=2 |[[Файл:Algeria Ukraine Locator.svg|250px]]
|- style="line-height: 4px;"
| style="background: green;" |&nbsp;
| style="background: orange;" |
|-
| width=50% | {{ALG}}
| width=50% | {{UKR}}
|}
{{main|Українсько-алжирські відносини}}
Уряд Алжиру офіційно визнав [[незалежність України]] 27 грудня 1991 року, [[Українсько-алжирські відносини|дипломатичні відносини]] з Україною встановлено 20 серпня 1992 року<ref name="Дубович">''[[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]]'' Країнознавчий словник-довідник.&nbsp;— {{К.}} : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2008.&nbsp;— 839 с.</ref>. В Алжирі (місто Алжир) діє [[Посольство України в Алжирі|українське посольство]] і консульство, а в [[Київ|Києві]] [[Посольство Алжиру в Україні|посольство Алжиру]]<ref name="Дубович"/>.

=== Державна символіка ===
[[Прапор Алжиру|Державний прапор]] складається з двох вертикальних смуг однакової ширини зеленого (колір ісламу) і білого (колір чистоти й трауру за загиблими) кольорів. У центрі розташовані червона зірка і півмісяць. Прийнятий [[3 липня]] [[1962]] року.

[[Герб Алжиру|Державним гербом]] Алжиру слугує печатка, що використовується урядом, вона еквівалентна гербам інших держав. Головними елементами печатки є червоний півмісяць і зірка. У [[1976]] році на печатку був доданий напис арабською الجمهورية الجزائرية الديمقراطية الشعبية‎&nbsp;— «Народна Демократична Республіка Алжир», емблема сонця, [[рука Фатіми]] (доньки пророка [[Мухаммед]]а), елементи, що символізують сільське господарство та промисловість, гори Атлас.

[[Гімн Алжиру|Державний гімн]] Алжиру, пісня ''«Кассаман»'' написана в [[1956]] році [[Муфді Закарія|Муфді Закарією]] у в'язниці [[Серкаджі-Бербарусс]] на музику єгипетського композитора [[Мохаммед Фавзі (композитор)|Мохаммеда Фавзі]]. Затверджений у [[1963]] році.

== Адміністративно-територіальний поділ ==
[[Файл:Algeria, administrative divisions (+northern) - Nmbrs (geosort) - monochrome.svg|міні|праворуч|Вілаєти Алжиру]]
{{main|Адміністративний поділ Алжиру}}

В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 47 [[вілаї]]в ({{lang-ar|ولاية}}) і 1 столичний округ ({{lang-ar|ولاية}}). Вілаї, своєю чергою, поділяються на 553 [[Округи Алжиру|округи]] ({{lang-ar|دائرة}}; «даїра»), які складаються з 1541 [[Комуни Алжиру|комун]] ({{lang-fr|commune}}, {{lang-ar|بلدية}}, ''балядія'').

Адміністративний поділ країни кілька разів змінювався з моменту здобуття незалежності, при виокремленні, або створенні нових провінцій, номер старих провінцій не змінювався, отже номери провінцій не збігаються з алфавітним порядком<ref name="WF" />.

<div class="references-small" style="-moz-column-count:2; column-count:2; -webkit-column-count:2; text-align:left">
# [[Адрар (вілаєт)|Адрар]] ({{lang-ar|ولاية أدرار}}), адміністративний центр у місті [[Адрар (місто)|Адрар]]
# [[Шлеф (вілаєт)|Шлеф]] ({{lang-ar|ولاية الشلف}}), адм. центр&nbsp;— [[Шлеф]]
# [[Лагуат (вілаєт)|Лагуат]] ({{lang-ar|ولاية الأغواط}}), адм. центр&nbsp;— [[Лагуат]]
# [[Ум-ель-Буакі (вілаєт)|Ум-ель-Буакі]] ({{lang-ar|ولاية أم البواقي}}), адм. центр&nbsp;— [[Ум-ель-Буакі]]
# [[Батна (вілаєт)|Батна]] ({{lang-ar|ولاية باتنة}}), адм. центр&nbsp;— [[Батна]]
# [[Беджая (вілаєт)|Беджая]] ({{lang-ar|ولاية بجاية}}), адм. центр&nbsp;— [[Беджая]]
# [[Біскра (вілаєт)|Біскра]] ({{lang-ar|ولاية بسكرة}}), адм. центр&nbsp;— [[Біскра]]
# [[Бешар (вілаєт)|Бешар]] ({{lang-ar|ولاية بشار}}), адм. центр&nbsp;— [[Бешар (місто)|Бешар]]
# [[Бліда (вілаєт)|Бліда]] ({{lang-ar|ولاية البليدة}}), адм. центр&nbsp;— [[Бліда]]
# [[Буїра (вілаєт)|Буїра]] ({{lang-ar|ولاية البويرة}}), адм. центр&nbsp;— [[Буїра]]
# [[Таманрассет (вілаєт)|Таманрассет]] ({{lang-ar|ولاية تمنراست}}), адм. центр&nbsp;— [[Таманрассет]]
# [[Тебесса (вілаєт)|Тебесса]] ({{lang-ar|ولاية تبسة}}), адм. центр&nbsp;— [[Тебесса]]
# [[Тлемсен (вілаєт)|Тлемсен]] ({{lang-ar|ولاية تلمسان}}), адм. центр&nbsp;— [[Тлемсен]]
# [[Тіарет (вілаєт)|Тіарет]] ({{lang-ar|ولاية تيارت}}), адм. центр&nbsp;— [[Тіарет]]
# [[Тізі-Узу (вілаєт)|Тізі-Узу]] ({{lang-ar|ولاية تيزي وزو}}), адм. центр&nbsp;— [[Тізі-Узу]]
# [[Алжир (вілаєт)|Алжир]] ({{lang-ar|ولاية الجزائر}}), адм. центр&nbsp;— [[Алжир (місто)|Алжир]]
# [[Джельфа (вілаєт)|Джельфа]] ({{lang-ar|ولاية الجلفة}}), адм. центр&nbsp;— [[Джельфа]]
# [[Джиджель (вілаєт)|Джиджель]] ({{lang-ar|ولاية جيجل}}), адм. центр&nbsp;— [[Джиджель]]
# [[Сетіф (вілаєт)|Сетіф]] ({{lang-ar|ولاية سطيف}}), адм. центр&nbsp;— [[Сетіф]]
# [[Саїда (вілаєт)|Саїда]] ({{lang-ar|ولاية سعيدة}}), адм. центр&nbsp;— [[Саїда]]
# [[Скікда (вілаєт)|Скікда]] ({{lang-ar|ولاية سكيكدة}}), адм. центр&nbsp;— [[Скікда]]
# [[Сіді-Бель-Аббес (вілаєт)|Сіді-Бель-Аббес]] ({{lang-ar|ولاية سيدي بلعباس}}), адм. центр&nbsp;— [[Сіді-Бель-Аббес]]
# [[Аннаба (вілаєт)|Аннаба]] ({{lang-ar|ولاية عنابة}}), адм. центр&nbsp;— [[Аннаба]]
# [[Гельма (вілаєт)|Гельма]] ({{lang-ar|ولاية قالمة}}), адм. центр&nbsp;— [[Гельма]]
# [[Константіна (вілаєт)|Константіна]] ({{lang-ar|ولاية قسنطينة}}), адм. центр&nbsp;— [[Константіна (місто)|Константіна]]
# [[Медеа (вілаєт)|Медеа]] ({{lang-ar|ولاية المدية}}), адм. центр&nbsp;— [[Медеа (Алжир)|Медеа]]
# [[Мостаганем (вілаєт)|Мостаганем]] ({{lang-ar|ولاية مستغانم}}), адм. центр&nbsp;— [[Мостаганем]]
# [[Мсіла (вілаєт)|Мсіла]] ({{lang-ar|ولاية المسيلة}}), адм. центр&nbsp;— [[Мсіла]]
# [[Маскара (вілаєт)|Маскара]] ({{lang-ar|ولاية معسكر}}), адм. центр&nbsp;— [[Маскара]]
# [[Уаргла (вілаєт)|Уаргла]] ({{lang-ar|ولاية ورقلة}}), адм. центр&nbsp;— [[Уаргла]]
# [[Оран (вілаєт)|Оран]] ({{lang-ar|ولاية وهران}}), адм. центр&nbsp;— [[Оран]]
# [[Ель-Баяд (вілаєт)|Ель-Баяд]] ({{lang-ar|ولاية البيض}}), адм. центр&nbsp;— [[Ель-Баяд]]
# [[Іллізі (вілаєт)|Іллізі]] ({{lang-ar|ولاية اليزي}}), адм. центр&nbsp;— [[Іллізі]]
# [[Бордж-Бу-Арреридж (вілаєт)|Бордж-Бу-Арреридж]] ({{lang-ar|ولاية برج بوعريريج}}), адм. центр&nbsp;— [[Бордж-Бу-Арреридж]]
# [[Бумердес (вілаєт)|Бумердес]] ({{lang-ar|ولاية بومرداس}}), адм. центр&nbsp;— [[Бумердес]]
# [[Ат-Тарф (вілаєт)|Ат-Тарф]] ({{lang-ar|ولاية الطارف}}), адм. центр&nbsp;— [[Ат-Тарф]]
# [[Тіндуф (вілаєт)|Тіндуф]] ({{lang-ar|‎‎‎ولاية تندوف}}), адм. центр&nbsp;— [[Тіндуф]]
# [[Тіссемсілт (вілаєт)|Тіссемсілт]] ({{lang-ar|ولاية تسمسيلت}}), адм. центр&nbsp;— [[Тіссемсілт]]
# [[Ель-Уед (вілаєт)|Ель-Уед]] ({{lang-ar|ولاية الوادي}}), адм. центр&nbsp;— [[Ель-Уед]]
# [[Хеншела (вілаєт)|Хеншела]] ({{lang-ar|ولاية خنشلة}}), адм. центр&nbsp;— [[Хеншела]]
# [[Сук-Ахрас (вілаєт)|Сук-Ахрас]] ({{lang-ar|ولاية سوق أهراس}}), адм. центр&nbsp;— [[Сук-Ахрас]]
# [[Тіпаза (вілаєт)|Тіпаза]] ({{lang-ar|ولاية تيبازة}}), адм. центр&nbsp;— [[Тіпаза]]
# [[Міла (вілаєт)|Міла]] ({{lang-ar|ولاية ميلة}}), адм. центр&nbsp;— [[Міла (місто)|Міла]]
# [[Айн-Дефля (вілаєт)|Айн-Дефля]] ({{lang-ar|ولاية عين الدفلى}}), адм. центр&nbsp;— [[Айн-Дефля]]
# [[Наама (вілаєт)|Наама]] ({{lang-ar|ولاية النعامة}}), адм. центр&nbsp;— [[Наама (місто)|Наама]]
# [[Айн-Темушент (вілаєт)|Айн-Темушент]] ({{lang-ar|ولاية عين تموشنت}}), адм. центр&nbsp;— [[Айн-Темушент]]
# [[Гардая (вілаєт)|Гардая]] ({{lang-ar|ولاية غرداية}}), адм. центр&nbsp;— [[Гардая]]
# [[Релізан (вілаєт)|Релізан]] ({{lang-ar|ولاية غليزان}}), адм. центр&nbsp;— [[Релізан]]
</div>

== Збройні сили ==
{{main|Збройні сили Алжиру}}
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 124 тис. військовослужбовців<ref name="Дубович"/>. Загальні витрати на армію склали 1,8&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.

== Економіка ==
{{main|Економіка Алжиру}}
Алжир&nbsp;— індустріальна держава, що розвивається. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) у 2006 році склав 253,4&nbsp;млрд доларів США (37-е місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 7,7 тис. доларів (82-е місце в світі)<ref name="Дубович"/>. За даними Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]] темп зростання ВВП в 2001 році становив 5,1&nbsp;%<ref name="ГЕС3">Алжир // {{ГЕС3}}</ref>. Промисловість разом із будівництвом становить 58&nbsp;% від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством&nbsp;— 10&nbsp;%; сфера обслуговування&nbsp;— 32&nbsp;% (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 23&nbsp;%&nbsp;— промисловість і будівництво; 14&nbsp;%&nbsp;— аграрне, лісове і рибне господарства; 63&nbsp;%&nbsp;— сфера обслуговування (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>.

Надходження в [[державний бюджет]] Алжиру за 2006 рік склали 59,3&nbsp;млрд доларів США, а витрати&nbsp;— 49,1&nbsp;млрд; профіцит становив 21&nbsp;%<ref name="Дубович"/>.

Високі світові ціни на нафту допомагають поліпшенню фінансової ситуації в країні. Державне керівництво не мало великого успіху в зниженні відсотка безробіття та рівня життя. На [[2005]] рік відсоток безробітних становив понад 22&nbsp;%.

Після [[Націоналізація|націоналізації]] основних галузей економіки, до 1975 року в [[державний сектор економіки|державному секторі]] опинилось 90&nbsp;% промислового виробництва<ref name="УРЕ"/>. За допомогою країн [[Рада Економічної Взаємодопомоги|РЕВ]] було споруджено багато об'єктів господарства.

Економічні реформи рухаються повільно. У 2005 році відсоток [[Інфляція|інфляції]] становив 4,7&nbsp;%, а зростання ВВП склало 5,3&nbsp;%.

Прямі закордонні [[Інвестиція|інвестиції]] в 2001 році становили 262,9&nbsp;млн доларів США.

=== Валюта ===
{{main|Валюта Алжиру}}
Національною валютою країни є [[алжирський динар]].

=== Промисловість ===
{{main|Промисловість Алжиру}}
Головними галузями промисловості Алжиру є: [[Гірнича промисловість|гірничо-]] і [[Нафтовидобування|газо-нафтовидобувна]], [[Нафтопереробна промисловість|нафтопереробка]], [[металургія]], [[машинобудування]], [[Хімічна промисловість|хімічна]] та [[Харчова промисловість|харчова]].

Головною підгалуззю харчової промисловості довгий час було виноробство, у 1975 році було вироблено 4,5&nbsp;млн гкл<ref name="УРЕ"/>. Важливими підгалузями є також тютюнова, консервна, олійна (оливкова олія).

Головні промислові підприємства сконцентровані в Алжирі, Орані, Аннабі, Константіні. За часів співробітництва з СРСР в Константіні та [[Сіді-Бель-Аббесі|Сіді-Бель-Абесса]] були побудовані тракторозбиральні підприємства, ряд заводів з виробництва електроустаткування, виготовлення цементу, паперова й текстильна фабрики<ref name="ГЕС3"/>. У портовому місті [[Скікда]] зведено нафтохімічний комплекс.

=== Гірнича промисловість ===
{{main|Гірнича промисловість Алжиру}}
У 2004 році в Алжирі було видобуто 511 млн [[барель|барелів]] [[Нафта|нафти]], з яких спожито 84&nbsp;млн, а 427&nbsp;млн експортовано. Видобуток [[природний газ|природного газу]] в 2004 році склав 80,2&nbsp;млрд м³, з яких 61&nbsp;млрд м³ було експортовано<ref name="Дубович"/>. 60&nbsp;% річного доходу походить з експорту вуглеводнів. Алжир займає 7-е місце у світі за розміром запасів [[Природний газ|природного газу]] і 2-е за розмірами його експорту (14-е місце за запасами [[нафта|нафти]]). Головна нафтова компанія&nbsp;— «[[Сонатрак]]».

Найбільші родовища залізної руди: [[Уенза]], [[Бені-Саф]]. Видобуток фосфатів поблизу [[Тебеса|Тебеси]] і [[Токвіль|Токвіля]]. Найбільше родовище кам'яновго вугілля поблизу [[Кенаца|Кенаци]].

{{see also|Історія освоєння мінеральних ресурсів Алжиру}}

=== Енергетика ===
{{main|Енергетика Алжиру}}
Більша частина електроенергії виробляється на [[ТЕС]] і [[ГЕС]]<ref name="ГЕС3"/>. З 1975 по 1994 обсяг виробництва електроенергії в країні збільшився з 3,2&nbsp;млрд кВт·год до 18,7&nbsp;млрд кВт·год. За 2004 рік було вироблено 29,4&nbsp;млрд кВт·год [[Електроенергія|електроенергії]] (експортовано 230&nbsp;млн кВт·год); загальний обсяг спожитої&nbsp;— 27,4&nbsp;млрд кВт·год (імпортовано 300&nbsp;млн кВт·год)<ref name="Дубович"/>.

У 2004 році споживання [[Нафта|нафти]] склало 233 тис. барелів на добу, [[Природний газ|природного газу]]&nbsp;— 53 м³ на добу<ref name="Дубович"/>.

=== Агровиробництво ===
{{main|Аграрне виробництво Алжиру}}
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 17&nbsp;% площі держави, з них лише п'ята частина під ріллею<ref name="ГЕС3"/><ref name="Дубович"/>. Сільськогосподарські угіддя зосереджені головним чином в північній частині країни, де м'який помірно-вологий середземноморський клімат. Головні [[сільськогосподарські культури]]: [[оливки]], [[цитрусові]] (540 тис. тонн у 1975 році), [[фініки]], зернові, [[пшениця]] (652 тис. тонн у 1975 році) і ячмінь (307 тис. тонн у 1975 році), [[виноград]], [[картопля]], ранні овочі (800 тис. тонн у 1975 році).

Поголів'я вівців складає 18&nbsp;млн голів, кіз&nbsp;— 3&nbsp;млн, великої рогатої худоби&nbsp;— 2&nbsp;млн. У 1946 році поголів'я малої рогатої худоби (вівці, кози) складало 9&nbsp;млн голів, великої&nbsp;— 0,8&nbsp;млн голів; а в 1975 році&nbsp;— 10 і 0,8&nbsp;млн голів, відповідно<ref name="УРЕ"/>. До 1&nbsp;млн голів налічує поголів'я коней і верблюдів в країні<ref name="ВРЕ"/>.

Розвинуте рибальство ([[сардини]], [[тунець]], [[кілька]]); заготівля кори коркового дуба (3-е місце в світі після [[Іспанія|Іспанії]] та [[Португалія|Португалії]]); збір трави [[Трава альфа|альфи]] (''Lygeum spartum'') становить 100 тис. тонн на рік, що йде на виготовлення найкращих сортів паперу<ref name="УРЕ"/><ref name="ГЕС3"/>. Ще донедавна важливим був промисел [[Губки|морських губок]] і [[Корали|коралів]], що йшли на виготовлення засобів особистої гігієни та прикрас<ref name="ВРЕ"/>.

Історично для сільського господарства Алжиру характерним було існування двох систем господарювання: великі товарні [[Латифундія|латифундії]] французів та іноземців і напівнатуральні володіння арабських землевласників. Якщо перші використовували найману працю для обробітку, то інші здавали наділи в оренду бідним селянам хамесам, забезпечуючи їх посівним матеріалом, тягловим скотом та інструментом за 80&nbsp;% вирощеного врожаю<ref name="ВРЕ"/>. До 1938 року в обробітку знаходилось лише 2,9&nbsp;% площі країни, 99&nbsp;% сільськогосподарських машин було сконцентровано в товарних господарствах французів. Врожайність пшениці станом на 1948 рік становила 4,6 цнт/га, ячменю&nbsp;— 4,7 цнт/га. У посушливі роки виникав голод<ref name="ВРЕ"/>.

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Алжиру}}
Основний транспорт&nbsp;— залізничний (4 тис. км), автомобільний (37 тис. км), морський, повітряний, трубопровідний (6 тис. км)<ref name="УРЕ"/>. Головні [[Морський порт|морські порти]]: [[Беджаїя]], [[Арзев]], [[Алжир (порт)|Алжир]], [[Аннаба]], [[Оран]], [[Скікда]]<ref name="ГЕС3"/>. Найважливіші аеропорти розташовуються в [[Дар-ель-Бейда|Дар-ель-Бейді]] (поблизу столиці), [[Ла-Сенія]] в Орані, [[Константіна (місто)|Константині]] й [[Аннаба|Аннабі]], загалом в країні діє 66 [[Летовище|летовищ]]<ref name="ГЕС3"/>.

<center>
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:Autoroute est ouest ghomri2.JPG|межа|190px]]
|[[Файл:Gare ferroviaire.jpg|межа|150px]]
|[[Файл:Algeria pipelines map.jpg|межа|125px]]
|[[Файл:Oran facade maritime.JPG|межа|150px]]
|
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Ділянка<br/>Каїр-дакарського шосе</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Залізничний вокзал<br/>Орана</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Система<br/>трубопроводів</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Оранський порт</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Метрополітен Алжира</small></div>
|}
</center>

=== Туризм ===
{{main|Туризм в Алжирі}}
У 1992 році Алжир відвідало 1,1&nbsp;млн іноземних туристів, що дало прибуток у 65&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>. Через нестабільну політичну ситуацію в 1990-х роках приток туристів значно зменшився, а прибуток в 1997 році становив лише 20&nbsp;млн доларів США. Об'єктами туризму слугують археологічні пам'ятки, залишки античної архітектури, [[Печерний живопис|наскельні фрески]] в гірських районах Сахари, курорти в горах та на узбережжі Середземного моря: [[Біскра]], [[Хамман-Бу-Ханіфія]]<ref name="ЕСДТ"/>.

Іноземці можуть вільно пересуватися територією Алжиру. Вони зобов'язані мати при собі та пред'являти на вимогу представників влади документи про законне перебування на території країни, а також повідомляти комісаріат поліції або мерію про зміну місця проживання, якщо вони міняють місце проживання остаточно, чи на період понад 6 місяців. Заява має буде подана не пізніше 5 днів до залишення помешкання із зазначенням адреси місця старого та нового помешкання. Про прийняття заяви іноземцю видається відповідний документ.

=== Зовнішня торгівля ===
[[Файл:Algeria Export Treemap.jpg|міні|праворуч|Структура експорту Алжиру за 2011 рік {{ref-en}}]]
{{main|Зовнішня торгівля Алжиру}}
Основні торговельні партнери Алжиру: [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Франція]], [[Італія]], [[Іспанія]], [[Китайська Народна Республіка|Китай]], [[Німеччина]], [[Канада]].

Держава [[експорт]]ує: нафту, природний газ, оливки, цитрусові. Основні покупці: США (23&nbsp;%); Італія (16&nbsp;%); Іспанія (10,5&nbsp;%), Франція (10&nbsp;%), Канада (8&nbsp;%). У 2006 році вартість експорту склала 55,6&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. Основними експортерами в 2009 році стали: США&nbsp;— 23,2&nbsp;%; Італія&nbsp;— 17,23&nbsp;%; Іспанія&nbsp;— 10,83&nbsp;%; Франція&nbsp;— 7,97&nbsp;%; Канада&nbsp;— 7,65&nbsp;%; [[Нідерланди]]&nbsp;— 5,19&nbsp;%; [[Туреччина]]&nbsp;— 4,22&nbsp;%. У 2009 році вартість експорту склала 43,69&nbsp;млрд доларів США.

Держава [[імпорт]]ує: продукти харчування, текстиль, транспортні засоби. Основні імпортери: Франція (28&nbsp;%); Італія (7,8&nbsp;%); Іспанія (7,2&nbsp;%); Китай (7&nbsp;%); Німеччина (6,3&nbsp;%). У 2006 році вартість імпорту склала 27,6&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. Основними імпортерами в 2009 році стали: Франція&nbsp;— 19,7&nbsp;%; Китай&nbsp;— 11,72&nbsp;%; Італія&nbsp;— 10,19&nbsp;%; Іспанія&nbsp;— 8,13&nbsp;%; Німеччина&nbsp;— 5,77&nbsp;%; Туреччина&nbsp;— 5,05&nbsp;%. У 2009 році вартість імпорту склала 39,1&nbsp;млрд доларів США.

У 2005 році Україна експортувала до Алжиру товарів та послуг на суму 618&nbsp;млн доларів США.

=== Районування ===
У господарському відношенні територію країни можна умовно поділити на 3 економічних райони + регіон Сахари<ref name="ГЕС3"/>:
* '''Північно-західний район''' (Оран, Сайда, Тіарет, Тлемсен)&nbsp;— товарне землеробство (зернові, виноград).
* '''Центральний район''' (Алжир, Медеа, Тізі-Узу, Ель-Аснам)&nbsp;— переробна промисловість, диверсифіковане сільське господарство.
* '''Північно-східний район''' (Аннаба, Константіна, Орес, Сетіф)&nbsp;— гірничопромислова спеціалізація (залізна руда, фосфати).
* '''Сахара'''&nbsp;— нафтовидобувна галузь, трубопроводи.

== Населення ==
{{main|Населення Алжиру}}
Населення держави у 2006 році становило 32,9&nbsp;млн осіб (37-е місце в світі). [[Густота населення]]: 12,9 осіб/км² (166-е місце в світі); 230 осіб/км² в [[Кабілія|Кабілії]], менше 1 осіб/км² в пустелі. Згідно статистичних даних за 2006 рік [[народжуваність]] 17,1&nbsp;‰; [[смертність]] 4,6&nbsp;‰; [[природний приріст]] 12,5&nbsp;‰<ref name="Дубович"/>. Історично чисельність населення країни зростала наступним чином: у 1900 році&nbsp;— 4,6&nbsp;млн осіб, у 1930&nbsp;— 5,5&nbsp;млн, у 1970&nbsp;— 13,7&nbsp;млн, у 1987 році&nbsp;— 23&nbsp;млн.

[[Вікова піраміда]] населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
* діти віком до 14 років&nbsp;— 28,1&nbsp;% (4,7&nbsp;млн чоловіків, 4,5&nbsp;млн жінок);
* дорослі (15-64 років)&nbsp;— 67,1&nbsp;% (11,1&nbsp;млн чоловіків, 11&nbsp;млн жінок);
* особи похилого віку (65 років і старіші)&nbsp;— 4,8&nbsp;% (0,74&nbsp;млн чоловіків, 0,84&nbsp;млн жінок).

Населення розміщене вкрай нерівномірно, близько 70&nbsp;% алжирців живуть у північній, прибережній зоні [[Середземне море|Середземного моря]]; менша кількість, мешкає в [[пустеля Сахара|пустелі Сахара]], й в основному зосереджена в [[оаза]]х, хоча близько 1,5&nbsp;млн чоловік залишаються [[кочовик]]ами або частково кочівниками.

Серед [[Адвокатура|адвокатів]] жінки становлять 70&nbsp;%, серед [[суд]]дів&nbsp;— 60&nbsp;%, вони домінують і в [[Медицина|медицині]]. Все частіше жінки вносять великий дохід до домашніх господарств, подекуди більше ніж чоловіки. 60&nbsp;% студентів університетів складають жінки (згідно з університетськими дослідженнями).

За даними [[ООН]], Алжир має одну з найнижчих ставок у світі за забезпеченням житлової площі, та й урядові чиновники публічно заявили, що країна має негативне [[сальдо]] в розмірі 1,5&nbsp;млн одиниць житла. Не сприяє покращенню цієї картини проблема [[біженці]]в, оскільки постійно в країні перебувають понад 95 тис. [[біженці]]в та [[Шукачі притулку|шукачів притулку]]. Це близько 90 тис. чоловік з [[Марокко]], і понад 4 тис. з колишньої [[Палестина|Палестини]], крім того в країні працює близько 35 тис. [[Китайська Народна Республіка|китайських]] [[мігрант]]ів.

=== Урбанізація ===
{{main|Міста Алжиру}}
Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] в 2000 році склав 56&nbsp;% і в порівнянні з 1974 роком (52&nbsp;%) змінився не істотно<ref name="УРЕ"/><ref name="Дубович"/>. Головний етап урбанізації припав на середину XX століття, коли лише за період 1954—1966 років частка міського населення збільшилась з ¼ до ⅓. Головні міста держави: [[Алжир (місто)|Алжир]] (2,36&nbsp;млн осіб), [[Оран]] (803 тис. осіб), [[Константіна (місто)|Константіна]] (448 тис. осіб).

У 2011 році було відкрито [[Алжирський метрополітен]]<ref name=rfi>{{cite news |first= |last= |title=Maghreb's first metro system opens in Algeria |url=http://www.english.rfi.fr/africa/20111031-maghrebs-first-metro-system-opens-algeria |newspaper=[[Radio France International]] |date=31 жовтня 2011 |accessdate=2013-09-14 |archive-date=13 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141213022625/http://www.english.rfi.fr/africa/20111031-maghrebs-first-metro-system-opens-algeria }}</ref>.

{{Найбільші міста Алжиру}}

=== Етнічний склад ===
[[Файл:Negroes playing chess, Algiers, Algeria-LCCN2001697845.jpg|праворуч|міні|Алжирці грають у шахи, [[1899]] рік]]
{{main|Етнічний склад Алжиру}}
Головні [[етнос]]и, що складають [[Алжирці|алжирську націю]]: [[араби]] і [[бербери]]&nbsp;— 99&nbsp;%, французи&nbsp;— 1&nbsp;%.

Значна частина алжирців за своїм походженням є не арабами (близько 72,7&nbsp;%), а берберами (самоназва&nbsp;— амазігхи; слово «бербер»&nbsp;— арабського походження)&nbsp;— [[кабіли]] (10,3&nbsp;%), [[шауя]] (3,5&nbsp;%)<ref name="ЮЕ"/>. Групи, які ідентифікують себе як бербери, живуть переважно в гірських районах [[Кабілія|Кабілії]], на схід від міста Алжир. Вони, як і більшість арабів, мусульмани. Бербери робили безуспішні спроби отримати [[автономія|автономію]]. Алжирське керівництво вирішило субсидувати вивчення берберських мов у школах.

[[європеєць|Європейці]] складають менше 1&nbsp;% населення і мешкають виключно в найбільших міських районах<ref name="УРЕ"/>. Однак протягом [[Історія Алжиру|колоніального періоду]], ця цифра була значно більшою&nbsp;— 15,2&nbsp;% у [[1962]] році. Європейське населення складається в основному із французів, [[іспанці]]в в західній частині країни, [[італійці]]в та [[мальтійці]]в на сході та інших європейців в ще меншій кількості. Європейські колоністи, відомі як [[Франкоалжирці|пьє-нуар]], були зосереджені на узбережжі та складали більшість населення [[Оран]]у (60&nbsp;%) і, в значних пропорціях, інших великих міст, як [[Алжир (місто)|Алжир]] чи [[Аннаба]]. Майже всі вони залишили країну під час або відразу ж після здобуття Алжиром незалежності від Франції.

=== Мови ===
[[Файл:Panneau de signalisation multilingue à Issers (Algérie).jpg|міні|праворуч|Дорожній знак із написами арабською, берберською і французькою мовами]]
{{main|Мови Алжиру}}

[[Державна мова]]: [[Арабська мова|арабська]]. В користуванні також [[французька мова|французька]] і [[Берберські мови|берберські (амазігхські) мови]], які належать до хамітської групи мов.

Арабською говорять, як рідною мовою 60&nbsp;% населення, з них понад 65&nbsp;% говорять арабською мовою [[Алжирська арабська мова|алжирського діалекту]] і близько 11&nbsp;% [[арабський діалект|арабським діалектом]] хасанія. Арабська мова використовується як друга мова в багатьох берберів Алжиру. Разом з тим, в засобах масової інформації та на офіційних заходах використовується завжди [[арабська мова (стандарт)|арабська літературна]]. [[Бербери]] говорять на різних [[діалект]]ах амазігхту, яким володіють приблизно 45&nbsp;% населення країни. Арабська мова в Алжирі залишається єдиною офіційною мовою, хоча [[амазігхт]] недавно був визнаний національною мовою.

Усі алжирські діалекти є насправді арабсько-берберською сумішшю, при цьому ніхто не говорить чистою арабською або чисто берберською мовами, але це зовсім не відображає реальне походження алжирців, які в основному також змішаного походження з берберським і різним європейським та близькосхідним населенням, яке вторгалося чи переселялося до північно-західної частини Африки в різні періоди історії і змішуються з її попередніми мешканцями. До цих груп входять [[єгиптяни]], [[фінікійці]], [[грек]]и, [[римляни]], [[вандали]], [[араб]]и, [[турок|турки]], тому алжирська мова не має ніяких ознак однотипно-морфологічного походження тих, хто говорить на ній.

Французьку, як і раніше, найбільш широко вивчають як [[іноземна мова|іноземну мову]] в країні, і багато алжирців вільно розмовляють нею, хоча її, як правило, не використовують у побуті. З часу незалежності [[уряд]] проводить політику [[мовна арабізація|мовної арабізації]] [[освіта|освіти]] й бюрократії, з деяким успіхом, хоча у багатьох [[університет]]ах продовжують навчання французькою мовою. Хоча останнім часом у [[школа]]х почали включати французьку до навчальних програм початкової школи, і її починають викладати, як тільки діти опановують арабську мову. Французьку мову також використовують у засобах масової інформації та торгівлі.

=== Релігії ===
{{main|Релігія в Алжирі}}
Головні [[релігія|релігії]] держави: [[іслам]] [[Суніти|сунітького толку]]&nbsp;— 99&nbsp;% населення, [[Католицизм|католики]] і [[Протестантизм|протестанти]]&nbsp;— 1&nbsp;%<ref name="WF">{{ref-en}} [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ag.html Algeria] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120930183539/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/ag.html |date=30 вересня 2012 }} / [[The World Factbook]].&nbsp;— Central Intelligence Agency, 2013.</ref>.

Майже всі мусульмани належать до сунітської гілки ісламу, за винятком близько 200 тис. [[ібадити|ібадитів]] в оазі [[Мзаб]] в регіоні [[Гардая]]<ref>{{ref-en}} ''Tore Kjeilen'' [http://www.looklex.com/e.o/ibadi.htm Ibadi] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160116080232/http://www.looklex.com/e.o/ibadi.htm |date=16 січня 2016 }}&nbsp;— LookLex Encyclopedia.</ref>. Також у Алжирі проживають близько 250 тис. [[християни|християн]], в тому числі 45 тис. католиків та 150—200 тис. протестантів, переважно [[П'ятдесятництво|п'ятидесятників]]<ref>{{ref-en}} ''Deeb, Mary Jane.'' [http://lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+dz0074) «Religious minorities»] {{Webarchive|url=https://archive.today/20121213073256/lcweb2.loc.gov/cgi-bin/query/r?frd/cstdy:@field(DOCID+dz0074) |date=13 грудня 2012 }} Algeria (Country Study). Federal Research Division, Library of Congress; Helen Chapan Metz, ed. December 1993.</ref>. Дослідження 2015 року стверджують, що приблизно 380 тис. мусульман в країні було звернено до християнства<ref name="JohnstoneMiller">{{ref-en}} ''Johnstone, Patrick; Miller, Duane Alexander'' (2015). [https://www.academia.edu/16338087/Believers_in_Christ_from_a_Muslim_Background_A_Global_Census «Believers in Christ from a Muslim Background: A Global Census».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201007051905/https://www.academia.edu/16338087/Believers_in_Christ_from_a_Muslim_Background_A_Global_Census |date=7 жовтня 2020 }} Interdisciplinary Journal of Research on Religion 11: 8.</ref>.

<gallery widths="" heights="" mode="packed-hover" perrow="" class="style=">
Pasha mosque Oran.jpg|<small>Мечеть паші в Орані</small>
Mosquée Ketchaoua.jpg|<small>Мечеть Кетшава в Алжирі</small>
Basilique Notre-Dame d Afrique Alger.jpg|<small>Католицький собор Африканської Богоматері в Алжирі</small>
Église Saint-Augustin d'Annaba en mai 2009.JPG|<small>Католицький собор Святого Августина в Аннабі</small>
Oran synagogue.jpg|<small>Колишня Велика синагога в Орані</small>
</gallery>

Доволі значною була [[юдеї|єврейська громада]], 140 тис. осіб. Після здобуття Алжиром незалежності і прийняття у 1963 році нового закону про громадянство, згідно якого громадянство отримували лише особи батько, або дід яких сповідували іслам<ref>Algerian Nationality Code, Law no. 63-69 of Mar. 27, 1963, section 34.</ref>. Більша частина юдеїв 130 тис. емігрувала до [[Франція|Франції]] (90&nbsp;%) та [[Ізраїль|Ізраїлю]] (10&nbsp;%), де отримали громадянство. Марокканські євреї, євреї долини Мзаб та міста Константіна через утиски, підвищені податки й перетворення синагог на мечеті, з часом теж емігрували до Ізраїлю<ref>{{ref-en}} ''Michael M. Laskier'' [https://books.google.com.ua/books?id=qV67-V0kiREC&redir_esc=y North African Jewry in the Twentieth Century: The Jews of Morocco, Tunisia, and Algeria.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160203034137/https://books.google.com.ua/books?id=qV67-V0kiREC&redir_esc=y |date=3 лютого 2016 }}&nbsp;— NYU Press, 1994.&nbsp;— 400 p.</ref>. До 1969 року в країні залишалось приблизно 1 тис. євреїв, а на середину 1990-х років&nbsp;— лише 50<ref>{{ref-en}} [https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/vjw/Algeria.html Jews of Algeria.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160808193700/http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/vjw/Algeria.html |date=8 серпня 2016 }}&nbsp;— Jewish Virtual Library.</ref>.

=== Охорона здоров'я ===
[[Файл:Med Alger.jpg|міні|праворуч|Вища медична школа]]
{{main|Охорона здоров'я в Алжирі}}
Очікувана [[середня тривалість життя]] в 2006 році становила 73,3 років: для чоловіків&nbsp;— 71,7 років, для жінок&nbsp;— 74,9 років<ref name="Дубович"/>. [[Смертність немовлят]] до 1 року становила 30&nbsp;‰ (станом на 2006 рік 80-е місце в світі); [[хлопчик]]ів&nbsp;— 30,86&nbsp;‰, [[дівчинка|дівчаток]]&nbsp;— 24,45&nbsp;‰ (2009).

Мед. обслуговування населення безплатне<ref name="УРЕ"/>. Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 400 жителів; лікарями&nbsp;— 1 лікар на 2322 жителів (станом на 1996 рік)<ref name="Дубович"/>. У [[1955]] році в Алжирі було 158 [[лікареня|лікарень]] на 33 338 ліжок (3,4 ліжка на 1 тис. мешканців): 147 загального профілю (з них 12 військових на 4821 [[ліжко]]), 7 тубдиспансерів на 1399 ліжок, 2 дитячі лікарні на 506 ліжок, 1 психіатрична, 1 онкологічна. Забезпеченість лікарями до 2009 року значно погіршилась (1 лікар на 4836 мешканців), зубних лікарів 511, [[акушерка|акушерок]] 711.<!--Витрати на охорону здоров'я в _ році склали _% від ВВП країни<ref name="Дубович"/>. У _ році _% населення було забезпечено [[Питна вода|питною водою]]<ref name="Дубович"/>.-->

[[СНІД]] поширений серед дорослого населення&nbsp;— 0,1&nbsp;%; дані лише приблизні, бо офіційні не ведуться (2001) 113 країна в порівнянні з світом. Люди, що живуть з СНІДом: 21 тис. (2007), (76 країна за цим показником в порівнянні з іншими країнами світу). Смертність&nbsp;— менше, ніж 1000 (2007), (73 країна за цим показником в порівнянні з іншими країнами світу).

По серйозності інфекційних захворювань&nbsp;— ступінь небезпеки: середній. Проблеми з продовольством і водою та захворюваннями пов'язаних з ними: [[бактеріальна діарея]], [[гепатит А]] та [[черевний тиф]].

Медичну освіту забезпечує медичний факультет Алжирського університету та його філіали. Традиційно значна частина лікарів країни здобуває освіту у Франції, [[Росія|Росії]] та [[Україна|Україні]].

=== Освіта ===
[[Файл:Tasdawit n Bgayet 01.jpg|міні|праворуч|Університет Беджаї]]
[[Файл:Des élevesen Algérie.jpg|міні|праворуч|Заняття в алжирській школі]]
{{main|Освіта в Алжирі}}

Рівень [[Грамотність|письменності]] в 2003 році становив 70&nbsp;%: 79&nbsp;% серед чоловіків, 61&nbsp;% серед жінок<ref name="Дубович"/>. В країні запроваджена обов'язкова 9-річна середня освіта для дітей у віці від 6 до 15 років. У 1997 році рівень витрат на освіту становив 5,7&nbsp;% від національного ВВП та 27&nbsp;% в структурі громадських видатків державного бюджету.

Освітня система Алжиру схожа з французькою (що було пов'язане колишньою окупацією), але з часом потреба кваліфікованої робочої сили змусила колонізаторів запровадити систему освіти для місцевого [[населення]]. А із здобуттям незалежності, алжирці продовжили (навіть наростили) свої здобутки в культурній сфері й особливо в [[освіта|освіті]]. Тепер в алжирських школах вивчають як [[арабська мова|арабську]], так і [[французька мова|французьку мови]], при цьому вивчення державної арабської мови є обов'язковим. У 1994—1995 навчальних роках в університетах країни навчалося понад 107 тисяч [[студент]]ів. В 1995 році всі діти вчилися в державних [[початкова школа|початкових школах]], а 62&nbsp;% дітей відповідного віку&nbsp;— в системі загальної [[середня освіта|середньої освіти]]. У 2006 році в професійних навчальних закладах і закладах вищої освіти навчалось 380 тис. студентів.

Алжирський шкільна система складається з основної, загальної середньої, професійної середньої освіти:
* Основна-фундаментальна школа (''Ecole fondamentale School'') для дітей віком від 6 до 15 років. Тривалість програми: 9 років. По закінченні видається диплом, випускне свідоцтво: грамота «Енсігмент Мойен БЕМ» (''Certificate Brevet d'Enseignement Moyen BEM'').
* Загальна-середня освіта&nbsp;— школа Генерального викладання (''Lycée d'Enseignement général-School of General Teaching''), школа-ліцей загального призначення (''lycées polyvalents'') для підлітків віком від 15 до 18 років. Тривалість програми: 3 роки. По закінченні видається диплом, випускне свідоцтво: ступінь бакалавра середньої школи (''Baccalauréat de l'Enseignement secondaire&nbsp;— Bachelor's Degree of Secondary School'').
* Професійна освіта&nbsp;— Технічна школа (''Lycées d'Enseignement technique&nbsp;— Technical School''). Тривалість програми: 3 роки. По закінченні видається диплом, випускне свідоцтво: ступінь [[бакалавр]]а з техніки (''Baccalauréat technique&nbsp;— Technical Bachelor's Degree'').

В Алжирі діють 43 [[виш]]і, 10 [[коледж]]ів і 7 [[інститут]]ів [[вища освіта|вищої освіти]]. [[Алжирський університет|Університет в Алжирі]] (заснований в 1879 році) налічує близько 26 тис. студентів. Університети діють також в Орані та Константіні, [[Національна політехнічна школа (Алжир)|Національна політехнічна школа]] в Алжирі. За допомогою СРСР свого часу було створено ряд інститутів та технікумів для забезпечення кваліфікованими кадрами гірничо- й нафтовидобувної галузі в [[Бу-Мердас]]і, машинобудування в Аннабі.

У містах Алжирі, Тлемсені і Константіні є середні духовні мусульманські школи&nbsp;— [[медресе]].

Найбільші [[бібліотека|бібліотеки]]&nbsp;— Національна і університетська в Алжирі. [[Музей|Музеї]] в містах Алжирі, Константіні, Орані.

=== Інтернет ===
{{main|Інтернет Алжиру}}
У 2001 році всесвітньою мережею [[Інтернет]] у Алжирі користувались 20 тис. осіб<ref name="Дубович"/>.

== Культура ==
{{main|Культура Алжиру}}
Предмети культури й історії країни зібрані в найбільших музеях країни: [[Музей етнографії та стародавньої історії Алжиру|Музеї етнографії та стародавньої історії]], [[Національний музей античності Алжиру|Національному музеї античності]], [[Національний музей вишуканих мистецтв Алжиру|Національному музеї вишуканих мистецтв]], [[Музей Константіни|музеї міста Константіна]]<ref name="ЕСДТ">[http://leksika.com.ua/13971128/turizm/alzhir_alzhirska_demokratichna_i_narodna_respublika Алжир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160203034335/http://leksika.com.ua/13971128/turizm/alzhir_alzhirska_demokratichna_i_narodna_respublika|date=3 лютого 2016}} // [[Енциклопедичний словник-довідник з туризму]] / [[Смолій Валерій Андрійович|Смолій В. А.]], [[Федорченко Володимир Кирилович|Федорченко В. К.]], [[Цибух Валерій Іванович|Цибух В. І.]]&nbsp;— {{К.}} : Видавничий Дім «Слово», 2006.&nbsp;— 372 с. ISBN 966-8407-55-5</ref>.

=== Архітектура ===
{{main|Архітектура Алжиру}}
Витоки сучасної національної архітектури губляться в сивій давнині, в ній поєдналися безліч етнічних мотивів, вона пережила значну кількість історичних етапів. Збереглися залишки міст фінікійських, римиських і візантійських часів&nbsp;— [[Гіппон Регій]], [[Картенна]], [[Тімгад]]. Вони представлені руїнами [[храм]]ів, [[театр]]ів, [[Терми|терм]], [[Базиліка|базилік]] і [[Фортеця|фортець]]. Від середньовічної епохи в сучасних містах Алжиру залишилися фортечні мури, будівлі [[Мечеть|мечетей]], [[медресе]], [[палац]]и. Найвизначнішим з яких буде комплекс XI століття в місті [[Кала-Бені-Хаммаде]]. З доби османського панування в містах Алжир та Константіна збереглися пам'ятки архітектури XVI—XVIII століть&nbsp;— вілли османських намісників деїв. За доби французької колонізації, починаючи з [[1830-ті|1830-х]] років в Алжирі, Орані, Аннабі та інших приморських містах споруджувалися багатоповерхові житлові й адміністративні будинки у французькому стилі архітекторами [[Поль-Анрі Емері|П.-А. Емері]] й [[Валері Зерфюс|В. Зерфюсом]].

<center>
{| class="colours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|-
|[[Файл:GM Djemila Roman Theatre02.jpg|межа|170px]]
|[[Файл:Timgad rue.jpg|межа|170px]]
|[[Файл:Mansourah-1.jpg|межа|170px]]
|[[Файл:Theatre d'oran.jpg|межа|170px]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Римський театр<br/>у Джемілі</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Римська дорога<br/>у Тімгарді</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Мінарет у Тлемцені</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Французька забудова<br/>центру Орана</small></div>
|}
</center>

Після здобуття 1962 року незалежності й обраному соціалістичному напрямку будівництва держави, помітна увага приділяється уніфікованому житловому та шкільному будівництву, зведенню громадських споруд. Значну допомогу в цьому держава отримувала від СРСР як у вигляді безпосереднього будівництва, так і у вигляді підготовки професійних кадрів<ref name="УРЕ"/>.

=== Образотворче мистецтво ===
<!--[[Файл:Arab school of embroidery, Algiers, Algeria-LCCN2001697839.jpg|міні|праворуч|Алжирська школа вишивки для дівчаток, 1899 рік]]-->
{{main|Мистецтво Алжиру}}
На території країни з часів [[неоліт]]у збереглися наскельні малюнки тварин, людей, сцен полювання тощо, особливо в нагір'ях Аххагар. Римська доба залишила по собі чудові [[Мозаїка|мозаїки]]. Доба арабського панування залишила по собі дивовижне різьблення по [[алебастр]]овій штукатурці та глазурованим плиткам. До народно-ужиткового мистецтва відносяться карбування по металу, ткацтво, кераміка, ювелірна справа<ref name="УРЕ"/>.

Сучасне образотворче мистецтво Алжиру розвивалося під впливом французьких художників: брати [[Мухаммед Расім|Мухаммед]] і [[Омар Расім]]и, [[Темам Ранем]], [[Бенанбур|Х. Бенанбур]], [[Бузід|М. Бузід]], [[Махмуд Алдан|М. Алдан]]<ref name="УРЕ"/>.

=== Література ===
{{main|Література Алжиру}}
Національна алжирська література розвивається як літературною арабською мовою, так і французькою, і кабільською.

Перші зразки літератури на місцевому кабільському діалекті датуються XVI—XVIII століттями. Для XIX століття характерною є творчість [[Абд аль-Кадір]]а, [[Сі Моханд]]а, [[Мухаммед Бен-Шенеб|Махаммеда Бен-Шенеба]], [[Абд аль-Халім Бен-Смайя|Абд аль-Халіма Бен-Смайя]]. На початку минулого століття розпочалась національна просвітницька діяльність [[Абуаль-Якдан]]а, [[Башир Брахімі|Башира Брахімі]], [[Мулуд аль-Хафіді|Мулуда аль-Хафіді]] та ін. Найбільш значущими творами доби піднесення національного руху є роман 1947 року ''«[[Дівчина з Мекки]]»'' [[Ахмед Рід Хуху|Ахмеда Ріда Хуху]], гостросоціальні драми [[Мустафа аль-Ашраф|Мустафи аль-Ашрафа]] і [[Абдаллах Наклі|Абдаллаха Наклі]]<ref name="УРЕ"/>.

З початком розвитку просвітницької діяльності в 1920-х роках й здобуттям освіти все ширших верств населення починає свій розвиток і національна алжирська література французькою мовою. У 1930-х роках виступив поет [[Амруш|Ж.-Е.-М. Амруш]]. Починаючи з 1947 року важливі соціальні теми порушують [[Маргеріт Таос]] у повісті ''«[[Чорний гіацинт]]»'', 1952—1957 роках [[Мухаммед Діб]] у трилогії ''[[Алжир (трилогія)|«Алжир»]]'', у 1953—1957 роках [[Мулуд Фераун]] у дилогії «[[Земля і кров]]» і ''[[Тяжкий шлях (роман)|«Тяжкий шлях»]]'', у 1952—1955 роках [[Мулуд Маммері]] в романах ''«[[Забутий горб]]»'' і ''«[[Коли спить справедливість]]»'', у 1956—1959 роках [[Ясін Катеб]] у романі ''«[[Неджма]]»'' і драматичній тетралогії ''«[[Кільце репресій]]»''. Події завоювання незалежності країною широко відтворюють в своїй творчості поети [[Нордін Тідафі]], [[Жан Сенак]], [[Анрі Креа]], прозаїки М. Діб, М. Бурбун та ін<ref name="УРЕ"/>.

Наприкінці XX&nbsp;ст. набрав популярності [[Ясміна Хадра]], що пише французькою мовою.

[[Українська мова|Українською мовою]] з французької за радянських часів було перекладено деякі твори алжирських письменників: новели Мулуда Ашура, Мурада Єллеса, Тагара Джаута, Мухаммеда Шаїба, вірші Ж. Амруша, Ж. Сенака, М. Діба, А. Креа<ref name="УРЕ"/>.

=== Театр ===
{{main|Театр Алжиру}}
Перша [[Трупа|театральна трупа]], що ставила спектаклі арабською мовою, була заснована у 1920-х роках драматургом і режисером [[Ксентіні|Р. Ксентіні]], який був автором і постановником п'єс ''«[[Бу-Борма]]»'' і ''«[[Зед-Алех]]»'', що викривали жорстокі риси колоніального французького режиму. Його наступник [[Махіддін|Б. Махіддін]] п'єсами ''[[Зрадники (п'єса)|«Зрадники»]]'' і ''«[[Плем'я тих, що підтакують]]»'' стверджував визвольні ідеї. Трупа ставила п'єси [[Абдаллах Наклі|Абдаллаха Наклі]], [[Софокл]]а, [[Жан-Батист Мольєр|Жана-Батиста Мольєра]], [[Генрік Ібсен|Генріка Ібсена]]. У 1962 році трупу було реорганізовано в головний [[Алжирський національний театр]]. Першим художнім керівником національного театру було призначено актора і режисера [[Катеб|М. Катеба]]<ref name="УРЕ"/>.

=== Музика й танці ===
{{main|Музика Алжиру}}
Для музичних мотивів Алжиру характерне чергування пісенних (соло, унісонний хор) та інструментальних номерів (нуба-сюїта). Національні [[музичні інструменти]]: [[ребаб]] (смичковий), [[уд]] ([[лютня]]), [[Канун (музикальний інструмент)|канун]] (рід [[цитра|цитри]]), [[госба]] ([[флейта]]), [[тбел]] і [[деф]] (ударні). Для музичної історії Алжиру в XX столітті характерною рисою було виникнення жанру легкої музики&nbsp;— [[аль-джад]]. Особливо відзначився в цьому жанрі виконавець і композитор [[Хадж Мухаммед аль-Анка]]<ref name="УРЕ"/>.

Після здобуття Алжиром незалежності в столиці було створено [[Національний інститут музики (Алжир)|Національний інститут музики]].

=== Кінематограф ===
[[Файл:Chronique des annees de braise.jpg|міні|150пкс|праворуч|Постер кінофільму ''[[Хроніка полум'яних літ (фільм)|«Хроніка полум'яних літ»]]'']]
{{main|Кінематограф Алжиру}}
Національна кінематографія в країні виникла після початку національного повстання в 1954. Вже в 1964 році, на третьому році незалежності було створено Національний центр кінематографії Алжиру. Перші значні кінострічки: ''[[Битва за місто Алжир (фільм)|«Битва за місто Алжир»]]'' і ''«[[Вітер з Оресу]]»'' ([[1966 у кіно|1966]]), ''[[Хроніка полум'яних літ (фільм)|«Хроніка полум'яних літ»]]'' ([[1974 у кіно|1974]])<ref name="УРЕ"/>. Останній отримав [[Золота пальмова гілка|золоту пальмову гілку]] на [[Канський кінофестиваль|Канському кінофестивалі]] [[1975 у кіно|1975]] року.

=== Кухня ===
<!--[[Файл:Moorish coffee house, Algiers, Algeria-LCCN2001697835.jpg|міні|праворуч|Алжирська кав'ярня, 1899 рік]]-->
{{main|Алжирська кухня}}

=== Свята ===
{{main|Свята Алжиру}}
[[1 листопада]] відмічається як [[державне свято]]&nbsp;— революція 1954 року, а 5 липня&nbsp;— [[День незалежності Алжиру|День незалежності]]<ref name="ЮЕ"/>.

=== Наука ===
{{main|Наука в Алжирі}}
Після здобуття незалежності країною за допомогою [[СРСР]] було створено ряд [[Науково-дослідний інститут|науково-дослідних інститутів]]: ядерної фізики, електроніки, океанографії, біології, медицини, сільського господарства<ref name="УРЕ"/>.

=== Засоби масової інформації ===
{{main|ЗМІ Алжиру}}
У 1965 році була заснована національна газета [[Ель-Муджахід (газета)|«Ель-Муджахід»]] («борець»), у 1970&nbsp;— «[[Аш-Шааб]]» («народ»). У 1962 році заснований перший національний журнал&nbsp;— [[Ель-Муджахід (журнал)|«Ель-Муджахід»]], а в 1963&nbsp;— «[[Революсьйон афрікен]]» («африканська революція»)<ref name="УРЕ"/>.

У 1961 році було засноване Урядове інформаційне агентство&nbsp;— «[[Альжері пресс-сервіс]]». Перші сигнали телебачення на території країни з'являються в 1956 році. Державна радіомовна і телевізійна компанія «[[Радіотелевізьйон альжер'єн]]» почала своє мовлення арабською літературною, французькою та кабільською мовами в 1962 році. На початок 1970-х років вже діяло 24 радіостанції<ref name="УРЕ"/>.

=== Спорт ===
[[Файл:ACON 2015 CIV ALG (16511337801).jpg|міні|праворуч|Національна збірна з футболу 2015 року]]
{{main|Спорт у Алжирі}}
==Релігія==
[[Файл:Mosquée Jamaa al-Jdid d'Alger.jpg|thumb|Мечеть [[Велика мечеть (Алжир)|Джамеа ель-Кебір]] побудована в [[1097]] році.]]
Серед релігій в Алжирі найпоширенішою є іслам, але існує невелика кількість людей, які сповідують іудаїзм чи християнство.

===Іслам в Алжирі===
[[Іслам]] є державною [[Релігія|релігією]] країни та регулює практично кожну сферу життя громадян. Існує закон, який передбачає покарання кожного, хто закликає [[Мусульмани|мусульманина]] зректися ісламу і прийняти іншу релігію, однак, 29 стаття конституції передбачає свободу совісті.

===Інші конфесії===
[[Файл:Oran synagogue.jpg|thumb|[[Велика синагога (Оран)|Оранська синагога]] ({{lang-ar|معبد وهران العظيم}}), побудована в [[1918]] році.]]
У країні налічується близько 150 тис. [[Християнство|християн]] (за іншими відомостями - 50 тис.), переважно [[Католицизм|католиків]], і приблизно 1 тис. прихильників [[Іудаїзм|іудаїзму]]. [[Антисемітизм]] владою не заохочується. Колись юдейська громада Алжиру була дуже великою і налічувала 140 тис. чоловік, але більшість залишила країну після [[Війна за незалежність Алжиру|війни за незалежність]] у 1962 році (отримавши можливість, емігрувала до [[Франція|Франції]]).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Етнополітична карта світу XXI століття: метод. і предметний коментарі / П. Жук [и др.].&nbsp;— Т. : Мандрівець, 2000.&nbsp;— 240 с.&nbsp;— ISBN 966-7461-82-3
* Країни світу: геогр. положення, рельєф і особливості клімату, грош. одиниця, особливості обміну валюти, пам'ятки, відпочинок та розваги, сувеніри, туристу на замітку: [довідник] / [уклад. Н. Попович].&nbsp;— Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018.&nbsp;— 238, [2] с.&nbsp;— 26000 прим.&nbsp;— ISBN 978-617-12-4733-8
* ''Пяртлі К. П., Розенберг Н.&nbsp;Б.'' Країни Африки.&nbsp;— {{К.}}, 1955.
* ''Рудик С. К.'' Алжирія (Країна сироко та блакитного неба).&nbsp;— {{К.}} : АН ВШ України, 2005.&nbsp;— 156 с.
* ''Саранов С. В.'' Алжир у зовнішній та колоніальній політиці Франції, 1830—1870&nbsp;рр. : дис. … канд. іст. наук : 07.00.02 / Саранов Сергій Вікторович ; Держ. закл. «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».&nbsp;— {{comment|Л.|Луганськ}}, 2011.&nbsp;— 206 арк.&nbsp;— Бібліогр.: арк. 173—206.
* ''С.&nbsp;В.&nbsp;Виднянський''. Зовнішня політика України в умовах глобалізації, 1991—2003: анотована історична хроніка міжнародних відносин / К.: Генеза, 2004.&nbsp;— 613 с.
* Світова історія XIX—XX століття: Словник / І.&nbsp;З.&nbsp;Підкова, О. Джеджора; В.о. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Ін-т істор. досліджень.– Львів: ЛНУ ім. І. Франка , 2000.– 368 с.&nbsp;— ISBN 966-02-1610-6
* Сільське господарство України і світовий продовольчий ринок (1861—1914&nbsp;рр.) / Реєнт О. П., Сердюк О. В. НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: Ін-т історії України, 2011.&nbsp;— 365 с. ([http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-5827-3/978-966-02-5827-3.pdf PDF-файл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191127012329/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-5827-3/978-966-02-5827-3.pdf |date=27 листопада 2019 }})
* {{ref-en}} Algeria's economy // [[Економіст (журнал)|The Economist]].&nbsp;— Nov 28th 2007.
* {{ref-en}} Algeria // The Economist.&nbsp;— Nov 16th 2006.
* {{ref-en}} Better times in Algeria // The Economist&nbsp;— Feb 12th 2004.
* {{ref-en}} ''Gordon D.,'' The passing of French Algeria, {{L.}}, 1966.
* {{ref-en}} ''Hadjeres S.,'' Culture, independance et revolution en Algerie. 1880—1980, {{P.}}, 1981.
* {{ref-en}} ''Heggoy A.'' Insurgency and counterinsurgency in Algeria, Bloomington, 1972.
* {{ref-ru}} История Алжира. XX век / Р.&nbsp;Г.&nbsp;Ланда ; отв. ред. А.&nbsp;З.&nbsp;Егорин ; РАН, Институт востоковедения.&nbsp;— М. : ИВ РАН, 1999.&nbsp;— 308 с.&nbsp;— (История стран Востока XX век).&nbsp;— ISBN 5-8282-101-3
* {{ref-ru}} ''Аваков Р.&nbsp;М.''&nbsp;Французский монополистический капитал в Северной Африке.&nbsp;— М., 1958.
* {{ref-ru}} Алжир. Справочник.&nbsp;— {{М.}} : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1997.&nbsp;— С. 130—143.
* {{ref-ru}} Арабы в борьбе за независимость. [Сборник].&nbsp;— М., 1957.
* {{ref-ru}} Алжирская Народно-Демократическая Республика. Конституция и законодательные акты.&nbsp;— {{М.}}, 1983.
* {{ref-ru}} ''Аргентов В. А.'' Алжир на новом пути.&nbsp;— {{М.}} : Знание, 1982.&nbsp;— 64 с.
* {{ref-ru}} ''Аршаруни H. A.'' Основные социально-экономические проблемы стран Северной Африки. Алжир, Тунис, Ливия.&nbsp;— М., 1976.
* {{ref-ru}} Африка. Общий обзор. Северная Африка.&nbsp;— {{М.}} : [[Мысль]], 1982.
* {{ref-ru}} ''Баранчук Н. А.'' Тенденции развития ситуации в странах Магриба и национально-государственные интересы России // Вестник Московского университета, серия 18. Социология и политология.&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;1.
* {{ref-ru}} ''Видясова М. Ф.'' Экономика стран Магриба.&nbsp;— {{М.}} : Наука, 1982.&nbsp;— 191 с.
* {{ref-ru}} ''Вирабов А. Г.'' Очерки экономического и социального развития Алжира.&nbsp;— {{М.}} : Наука, 1981.&nbsp;— 200 с.
* {{ref-ru}} ''Горнунг М. Б.'' Алжирия.&nbsp;— {{М.}}, 1958.
* {{ref-ru}} ''Жансон К. и Ф.'' Алжир вне закона.&nbsp;— {{М.}}, 1957.
* {{ref-ru}} ''Жгольен Ш.-А.'' История Северной Африки, т. 1—2.&nbsp;— {{М.}}, 1961.
* {{ref-ru}} ''3агладин В.'' Алжирская проблема.&nbsp;— М., 1957.
* {{ref-ru}} ''Зудина Л. П.'' Аграрные преобразования и развитие сельского хозяйства в странах Магриба.&nbsp;— {{М.}} : Наука, 1983.&nbsp;— 215 с.
* {{ref-ru}} ''Иванов И.'' Чем манит нас берег алжирский // [[Нефть России]].&nbsp;— 2007.&nbsp;— №&nbsp;2.
* {{ref-ru}} История национально-освободительной борьбы народов Африки в новое время.&nbsp;— {{М.}}, 1976.
* {{ref-ru}} История национально-освободительной борьбы народов Африки в новейшее время.&nbsp;— {{М.}}, 1978.
* {{ref-ru}} ''Капо-Рей Р.'' Французская Сахара.&nbsp;— {{М.}}, 1958.
* {{ref-ru}} ''Кондратьев Г. С.'' Армия алжирской революции.&nbsp;— {{М.}}, 1979.
* {{ref-ru}} ''Кукушкин В. Ю.'' Нефть и развитие: Ливия и Алжир.&nbsp;— {{М.}} : Наука, 1985.&nbsp;— 229 с.
* {{ref-ru}} ''Ланда Р. Г.'' Национально-освободительное движение в Алжире (1939—1962 гг.).&nbsp;— {{М.}}, 1962.
* {{ref-ru}} ''Ланда Р. Г.'' Борьба алжирского народа против европейской колонизации (1830—1918).&nbsp;— {{М.}}, 1976.
* {{ref-ru}} ''Ланда Р. Г.'' Подъем антиколониального движения в Алжире в 1918—1931.&nbsp;— {{М.}}, 1977.
* {{ref-ru}} ''Ланда Р. Г.'' История алжирской революции. 1954—1962.&nbsp;— {{М.}}, 1983.
* {{ref-ru}} ''Ланда Р. Г., Миронова Е. И.'' История Алжира в новое и новейшее время.&nbsp;— {{М.}} : [[Наука (видавництво)|Наука]], 1992.
* {{ref-ru}} ''Луцкий В. Б.'' Новая история арабских стран.&nbsp;— {{М.}}, 1966.
* {{ref-ru}} ''Малешенко А. В.'' Официальная идеология Современного Алжира.&nbsp;— М.: Наука, 1983.&nbsp;— 136 с.
* {{ref-ru}} Новейшая история арабских стран (1917—1966).&nbsp;— {{М.}}, 1968.
* {{ref-ru}} ''Прожогина С.'' «Мёртвый язык» как язык настоящего времени // [[Азия и Африка сегодня]].&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;8.
* {{ref-ru}} ''Светлов В. С.'' Алжир сегодня.&nbsp;— {{М.}}, 1981.
* {{ref-ru}} ''Смирнов И. И.'' Алжир: индустриализация и социально-экономический прогресс.&nbsp;— {{М.}}, 1981.
* {{ref-ru}} ''Эгрето М.'' Алжирская нация существует.&nbsp;— {{М.}}, 1958.
* {{ref-fr}} ''Ageron Ch.-R.,'' Histoire de Agerie conlemporaino, 5 ed. {{P.}}, 1974.
* {{ref-fr}} ''Ageron Ch.-R.,'' Les Algeriens muslimans et la France (1871—1919), t. 1—2, {{P.}}, 1968.
* {{ref-fr}} ''Benissad M. E.,'' Economie du developpement de l'Algerie (1932—1978), {{P.}}, 1979.
* {{ref-fr}} ''Berque J.,'' Le Maghreb entre deux guerres. {{P.}}, 1970.
* {{ref-fr}} ''Bourdieu P.,'' Sociologie de l'Algerie, 2 ed., {{P.}}, 1961.
* {{ref-fr}} ''Breil J.'' La population algerienne. Etude de demographic quantitative, {{P.}}, 1957.
* {{ref-fr}} ''Gaid M.,'' L'Algerie sous les Turcs, Tunis, 1975.
* {{ref-fr}} ''Despois J., Raunal R.,'' Geographie de L'Afrique du Nord-Ouest., {{P.}}, 1967.
* {{ref-fr}} ''Julien Ch. A.,'' Histoire de l'Algerie contemporairie, t. 1. {{P.}}, 1964.
* {{ref-fr}} ''Julien Ch. A.,'' L'Afrique du Nord an marehe, {{P.}}, 1972.
* {{ref-fr}} ''Kaddache M.,'' Histoire du nalionalisme algerien, t. 1—2, Alger, 1980.
* {{ref-fr}} ''Kaddache M.,'' La vie politique a Alger de 1919 a 1939, Alger, 1970.
* {{ref-fr}} ''Lacherat M.,'' L'Algerie: nation et societe, {{P.}}, 1965.
* {{ref-fr}} ''Lacoste V., Nousehi A., Prenant A.,'' L'Algerie, passe et present…. {{P.}}, 1960.
* {{ref-fr}} ''Merad A.,'' Le retormisme musulman en Algerie de 1925 a 1940, {{P.}}&nbsp;— La Haye, 1967.
* {{ref-fr}} ''Le Tourneau R.,'' Evolution politique de I'Afrique du Nord musulmane, 1920—1961. {{P.}}, 1962.
* {{ref-fr}} ''Harbi M.,'' Aux engines du FLN…, {{P.}}, 1975.
* {{ref-sr}} ''Pecar Z.,'' Alzir do nezavisnosti. Beograd, 1967.
* {{ref-fr}} ''Valensi L.,'' Le Maghreb avant la prise d'Alger (1790—1830), {{P.}}, 1969.
* {{ref-fr}} ''Vatin J.-C.,'' L'Algerie politique: histoire et societe. {{P.}}, 1974.
* {{ref-ru}} Культура современного Алжира.&nbsp;— {{М.}}, 1961.
* {{ref-ru}} ''Джугашвили Г. Я., Куделин А. Б., Никифорова И. Д.'' Литература Алжира // Современные литературы Африки. Северная и Западная Африка.&nbsp;— {{М.}}, 1973.
* {{ref-ru}} ''Эльвова В. А.'' Художественная литература стран Африки в советской печати. 1965—1974. Указатель литературы на русском языке.&nbsp;— {{М.}}, 1976.
* {{ref-ru}} ''Джугашвили Г. Я.'' Алжирский франкоязычный роман.&nbsp;— {{М.}}, 1976.
* {{ref-ru}} Литературы Африки.&nbsp;— {{М.}}, 1979, с. 124—42.
* {{ref-ru}} ''Прожогина С. В.'' Магриб. Франкоязычные писатели 60—70-х гг..&nbsp;— {{М.}}, 1980.
* {{ref-ru}} ''Кукшке И. Г., Ройтенбурд А. С.'' Прозаики и поэты Алжира. 1940—1970-е гг. Биобиблиографический справочник.&nbsp;— {{М.}}, 1981.
* {{ref-fr}} ''Dejeux X J.,'' La litterature algerienne contemporaine, {{P.}}, 1975.
* {{ref-fr}} ''Dejeux X J.,'' Bibliographie methodique et critique de la litterature algerienne de langue fran^aise. 1945—1977, Alger, 1981.
* {{ref-fr}} La litterature algerienne, «Europe», 1976, №&nbsp;567/568.
* {{ref-ru}} ''Каптерева Т.'' У художников Алжира // Искусство, 1973, №&nbsp;1.
* {{ref-ru}} ''Каптерева Т.'' Искусство стран Магриба. Древний мир.&nbsp;— {{М.}}, 1980.
* {{ref-fr}} ''Bouriba R.,'' L'art musulman en Algerie, Alger, 1972.
* {{ref-en}} ''Golvin L., Hill D.,'' Islamic architecture in North Africa, {{comment| L.|Лондон}}, 1976.
* {{ref-ru}} ''Башир-Хадрж-Али'', Музыка // Культура современного Алжира.&nbsp;— {{М.}}, 1961.
* {{ref-ru}} ''Власова О.'' Музыка Тлемсена // Азия и Африка сегодня, 1981, №&nbsp;5.
* {{ref-fr}} ''Salvador-Daniel F.,'' La rnusique arabe, ses rapports avec la musique grecque et le chant gregorien, P., 1863.
* {{ref-fr}} ''Salvador-Daniel F.,'' Poesies populaires de la Kabylie du Jurjura, {{P.}}, 1867.
* {{ref-de}} ''Bartok В.,'' Die Volksmusik der Araben von Biskra und Umgebung, «Zeitschrift fur Musikwissenschaft», 1920, Jahrg 2, №&nbsp;9.
* {{ref-fr}} ''Safir-al-Boudall,'' La musique arabe en Algerie. «Documents algeriens», Arts 36, 1949, [v,] 6.
* {{ref-fr}} ''Mahdi S. el,'' La musique arabe. {{P.}}, 1972.
* {{ref-de}} ''Touma H. H.'', Die Musik der Araber. Wilhelmshaven, 1975.
* {{ref-ru}} ''Путинцева T. A.'' Здесь начинается Африка.&nbsp;— {{М.}}, 1973.
* {{ref-ru}} ''Путинцева T. A.'' Тысяча и один год арабского театра.&nbsp;— {{М.}}, 1977.

== Посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{Commonscat|Algeria}}
{{Вікімандри|Алжир}}
* [https://web.archive.org/web/20070905202305/http://studik.nm.ru/country/algyr/ Країнознавство&nbsp;— Алжир]
* [https://web.archive.org/web/20190517063535/http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/z_info/ale/937.html Алжир. Загальна довідка] / ukrexport.gov.ua
* [https://magazine.nv.ua/ukr/journal/3368-journal-no-17/alzhir.html Тетяна Ладуба про Алжир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191111202448/https://magazine.nv.ua/ukr/journal/3368-journal-no-17/alzhir.html |date=11 листопада 2019 }} / НВ&nbsp;— Новое время, №&nbsp;17, 16 мая 2019
* [https://businessvisit.com.ua/uk/blog/poyihali-do-alzhiru/ Чому варто відвідати Алжир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191111202448/https://businessvisit.com.ua/uk/blog/poyihali-do-alzhiru/ |date=11 листопада 2019 }}
* [https://vokrugsveta.ua/map/world/africa/algeria Алжир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200405095636/https://vokrugsveta.ua/map/world/africa/algeria |date=5 квітня 2020 }} / Вокруг света
* [https://news.bbc.co.uk/go/pr/fr/-/2/hi/africa/4502772.stm BBC NEWS&nbsp;— Новини Бі-Бі-Сі (анг.)]
* [https://ozi.pp.ua/alzhir-harakteristika_6197/ Характеристика Алжиру] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190723181331/http://ozi.pp.ua/alzhir-harakteristika_6197/ |date=23 липня 2019 }}
* {{YouTube|p5gHoVIYx3Q|Algeria from above}}&nbsp;— видовищний фільм алжирських краєвидів від [[Ян Артюс-Бертран|Яна Артюса-Бертрана]].

{{Алжир у темах}}
{{OPEC}}
{{Африканський Союз}}
{{ЛАР}}
{{африка}}
{{Країни Середземного моря}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Алжир| ]]
[[Категорія:Країни Африки]]
[[Категорія:Арабська ліга]]
[[Категорія:Країни Середземного моря]]
[[Категорія:Північна Африка]]
[[Категорія:Магриб]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Країни з мусульманською більшістю]]
[[Категорія:Держави-члени Організації ісламського співробітництва]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1962]]