Альбіно (шахова тема)
Те́ма альбі́но — тема в шаховій композиції. Суть теми — чотириразова гра білого пішака на всі доступні йому поля.
Вперше цю ідею виразив в двоходівці Д. Уейнрайт в 1886 році.
Білий пішак може з одного поля потрапити на інші різні чотири поля лише тоді, коли стоїть на початковій позиції, тобто на другій горизонталі шахової дошки.
Оскільки створює чотири різних варіанта саме білий пішак, його жартома названий «альбінос», а в англійській мові — (англ. Albino), тому ідея дістала назву — тема альбіно.
1 приз
«The Wanderer»
1886
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |            | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
FEN: 1N5r/7b/8/8/2ppp2p/B4Q1r/k3PR1P/1RK5
1. Bb4! ~ 2. e3#[1]
1. ... ef3 2. e4#
1. ... d3 2. ed3#
1. ... Rxf3 2. ef3#
- — - — - — -
1. ... e3 2. Qa8#
1. ... c3 2. Qf7#
Білий пішак «е2» грає на чотири доступних йому поля, Один раз в загрозі на поле «e3» і тричі у варіантах захисту чорних — на поля «e4», «d3» і «f3». Це є найперше вираження теми.
В результаті чотириразової гри у двох механізмах двох білих пішаків можливе вираження подвоєної форми теми альбіно.
Владимир Корольков
György Bakcsi
3 приз
«Magyar Sakkvilag»
1970
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |  | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
FEN: 5rbb/7p/1R2P3/1Kpkq3/8/1p1pp1p1/1PP2PP1/8
b) 
b5 → h6, c)=b 
b6 → a5, d)=c a5 → d8, e)=d d8 → g5
f)=e g5 ↔ 
e6, g)=f e6 → f6, h)=g 
g8 → e4
a) 1. Qe4 f4 2. Bd4 c4#
b) 1. Kc4 fe3 2. Qd5 cb3# (MM)
c) 1. Kd4 f3 2. c4 c3#
d) 1. Ke4 fg3 2. Rf5 cd3# (MM)
e) 1. Ke4 cd3+ 2. Kf4 fg3#
f) 1. Kd4 cb3 2. Qd5 fe3# (MM)
g) 1. Ke4 c3 2. Bd5 f3#
h) 1. Qd4 c4+ 2. Ke5 f4# (MM)
В задачі є два механізми чотириразової гри двох білих пішаків «с2» і «f2». Але їхня гра так поєднана, що в перших чотирьох близнюках на першому ході грає пішак «f2», а на другому ході — пішак «с2». В наступних чотирьох близнюках навпаки — на першому ході грає пішак «с2», а на другому ході — пішак «f2». В результаті виражено тему чотири рази. Таск!
Для розширення змісту задач часто використовується механізм чотириразової гри білого пішака в синтезі з іншими ідеями.
ХІІ місце
Командна першість СРСР
1947
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |  | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
FEN: 1Q1Bn3/5p2/3rB1P1/2N1k3/1P6/2Pp1pK1/3PPP2/8
1. Be7! ~ Zz
1. ... fe6 2. e4! S~ 3. Qxd6#
1. ... f6 2. ef3! ~ 3. f4#
1. ... f5 2. e3! f4 3. ef#
1. ... fg 2. ed3 ~ 3. d4#
Максимально гранична активність різноколірних пішаків (білого «е2» і чорного «f7») представляють синтез теми альбіно і теми пікенінні.
Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.
- ↑ Позначення: К — король, Q — ферзь, R — тура, B — слон, S — кінь
- Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 50. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)
- J. Valladäo Monteiro. 222 Temas #2. — Rio de Janeiro, Brasil, 1967. — P. 4. (порт.)
- Арчаков В. М. Шахматная мозаика. — К. : Здоров'я, 1984. — С. 54—55. (рос.)
- Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 6. (рос.)
- Арчаков В. М. Первые шаги в шахматной композиции. — К. : Радянська школа, 1987. — С. 57. (рос.)
- Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 15. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 шахматных загадок. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 42, 313. — ISBN 5-271-09235-6 (Астрель). (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 16—17. — ISBN 5-271-11921-1 (Астрель). (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 приключений на шахматной доске. — М. : Астрель, АСТ, 2007. — С. 252. — ISBN 5-271-15843-8 (Астрель). (рос.)