Алі III (бей Тунісу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алі III
араб. علي باي الثالث‎
Народився14 серпня 1817(1817-08-14)[1]
Ла-Марса, Туніс, Туніс
Помер11 червня 1902(1902-06-11)[1] (84 роки)
Ла-Марса, Туніс, Туніс[1]
ПохованняTourbet El Beyd[1]
Країна Туніс
 Французький протекторат у Тунісі
Діяльністьполітик
ПосадаBey of Tunisd
РідHusainid dynastyd
БатькоАль-Хусейн II[1]
Брати, сестриМухаммад II (бей Тунісу)[2], Мухаммед III ас-Садик[2] і Mimoune Beyd[2]
У шлюбі зLalla Kmard[1]
ДітиMuhammad IV al-Hadid[3] і Ahmad II of Tunisd[3]
Нагороди
Орден Слави (Туніс)
Див. також: Алі III

Абу'л-Гасан Алі III ібн аль-Хусейн (араб. أبو الحسن علي باشا باي بن الحسين‎‎; нар. 14 серпня 1817 — 11 червня 1902) — 13-й бей Тунісу з династії Хусейнидів в 1882—1902 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Хусейнідів. Син Аль-Хусейна II, бея Тунісу, та Лейли Фатими аль-Мунастирі. Народився 1817 року в резиденції в Ла-Марсі. 1863 року оголошений своїм братом — беєм Мухаммедом III спадкоємцем трону (бей аль-махалла). Також призначено головним зі збирання податків з підвладних племен і контролю за додержання справедливості в провінціях. Крім того, отримав звання дивізійного генерала османської армії.

У 1864 році у зв'язку з упровадженням меджби (податку на душу населення) в країні почалися селянські повстання, які Алі придушив. Згодом намагався вплинути на брата щодо обмеження впливу європейців, проте марно.

1882 року після смерті Мухаммеда III став новим беєм Тунісу. Втім його влада була обмежена Бардоським договором 1881 року, який встановив французький протекторат над державою. 28 березня 1883 року французький парламент запровадив французьку юрисдикцію в Тунісі. 18 квітня того ж року бей затвердив цей французький декрет. 8 червня 1883 року підписав з французьким генерал-резидентом Полем Камбоном Ла-Марсанську конвенцію, якою уся влада в Тунісі передавалася Франції.

Алі III залишився номінальним правителем до самої смерті у 1902 році в Ла-Марсі. Поховано в мавзолеї Турберт-бея в Медіні Тунісу. Йому спадкував син Мухаммед IV аль-Хаді.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Soumille P. Européens de Tunisie et questions religieuses (1892—1901). Paris, 1975.
  1. ↑ а б в г д е ж https://www.royalark.net/Tunisia/tunis8.htm
  2. ↑ а б в https://www.royalark.net/Tunisia/tunis4.htm
  3. ↑ а б https://www.royalark.net/Tunisia/tunis9.htm
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алі_III_(бей_Тунісу)&oldid=33789419