Перегляд вихідного коду сторінки Анна Невіл

{{особа}}
{{переклад}}
'''Анна Невіл''' ({{Lang-en|Anne Neville}}; [[11 червня]] [[1456]], [[Ворикський замок|Воркський замок]]&nbsp;— [[16 березня]] [[1485]], [[Лондон]])&nbsp;— королева [[Англія|Англії]], дружина короля [[Річард III (король Англії)|Річарда III]]. Молодша дочка [[Річард Невілл, граф Ворік|Річарда Невілла]], відомого як «[[Царетворець]]<nowiki/>».

Як член могутнього дому Невіллів, Анна була втягнута у [[Війна Червоної та Білої троянд|Війну Червоної та Білої троянди]], в якій [[Йоркський дім|Йорки]] та [[Ланкастери]] боролися за англійську корону. Її батько [[Дитячі шлюби|в юному віці]] заручив її з сином [[Генріх VI (король Англії)|Генріха VI]], [[Едуард Вестмінстерський|Едуардом]], [[Принц Уельський|принцом Уельським]]. Шлюб мав зміцнити союз з Ланкастерами і продовжувати громадянську війну між двома родинами{{Sfn|Wagner|2001|с=171}}.

Після смерті чоловіка принцеса Уельська вступила в шлюб з [[Річард III (король Англії)|Річардом ІІІ]], [[Герцог Глостерський|герцогом Глостерським]], братом короля [[Едуард IV|Едуарда IV]] і [[Джордж (герцог Кларенський)|Джорджа]], [[Герцог Кларенський|герцога Кларенського]], з яким була одружена старша сестра Анни, Ізабелла. Анна Невілл стала королевою, коли Річард III зійшов на престол у червні [[1483|1483 року]] після проголошення дітей Едуарда IV та [[Єлизавета Вудвіл|Єлизавети Вудвіл]] [[Позашлюбна дитина|позашлюбними]]. Анна померла за п'ять місяців до смерті чоловіка у березні [[1485|1485 року]]. Її єдиною дитиною був Едуард Міддлгемський, якого вона пережила на рік<ref name="peerage">{{Cite web|url=http://thepeerage.com/p10163.htm#i101629|title=Lady Anne Beauchamp Neville|last=|date=|website=|publisher=thepeerage.com|accessdate=2010-03-17|language=en|archiveurl=https://www.webcitation.org/673YlzbGf?url=http://thepeerage.com/p10163.htm#i101629|archivedate=2012-04-20|deadurl=no}}</ref>.

== Ранні роки ==
Анна Невілл народилася у [[Ворикський замок|Ворикському замку]] молодшою дочкою [[Річард Невілл, граф Ворік|Річарда Невілла]], 16-го [[Граф Ворік|графа Воріка]] та Анни де Бошан<ref name="peerage"/>. Її батько був одним із наймогутніших представників дворянства в Англії та найпристраснішим прихильником [[Йоркський дім|дому Йорків]]. Сестра її діда, Сесілія Невілл, була дружиною [[Річард, 3-й герцог Йоркський|Річарда]], [[Герцог Йоркський|3-го герцога Йоркського]], який заявив права на корону для Йорків.
[[Файл:MiddlehamCJW.jpg|ліворуч|міні|{{Не перекладено|Миддлгемский замок|||Middleham Castle}} , що відійшов [[Дім Невіллів|сімейству Невілл]] в [[1270]]]]
Більшість дитинства Анни пройшла в {{Не перекладено|Міддлгемський замок|Міддлгемському замку|en|Middleham Castle}}&nbsp;— одному з маєтків батька, де вона та її старша сестра Ізабелла зустріли двох молодших синів герцога Йоркського, [[Річард III (король Англії)|Річарда]], [[Герцог Глостерський|герцога Глостера]] (майбутнього Річарда III) і [[Джордж (герцог Кларенський)|Джорджа]], [[Герцог Кларенський|герцога Кларенса]]. Річард особливо старанно відвідував своє лицарське навчання в Міддлгемі з середини [[1461]] і принаймні до весни [[1465]]{{Sfn|Kendall|1955|сторінки=27-105}}. Цілком можливо, що вже в цей період розглядався шлюб дочок графа з молодими принцами{{Sfn|Licence|2013|с=27}}. Герцог Йоркський був убитий [[30 грудня]] [[1460]], проте, за допомогою Воріка в березні [[1461]] на трон був зведений його старший син [[Едуард IV|Едуард]]. У липні [[1469|1469 року]] Ізабелла була одружена з Кларенсом, а в липні [[1470|1470 року]], після того, як граф Ворік утік до Франції та змінив свою прихильність, Анна була заручена, і до кінця того ж року одружена з [[Едуард Вестмінстерський|Едуардом Вестмінстерським]], спадкоємцем дому [[Ланкастери|Ланкастерів]]{{Sfn|Wagner|2001|с=171}}.

== Принцеса Уельська ==
Деякий час [[Річард Невілл, граф Ворік|Ворік]] перебував у сварці з [[Едуард IV|Едуардом IV]] через піднесення сімейства королеви [[Єлизавета Вудвіл|Єлизавети]]. У [[1469|1469 році]] граф спробував звести на трон свого зятя [[Джордж (герцог Кларенський)|Джорджа]], але зустрів опір парламенту. Після другого невдалого повстання проти короля Едуарда на початку [[1470|1470 року]], Ворік був змушений втікати до Франції, де він вступив у союз із поваленим дом [[Ланкастери|Ланкастерів]]{{Sfn|Wagner|2001|с=171}}. Оскільки король [[Генріх VI (король Англії)|Генріх VI]] був ув'язнений у [[Тауер|Лондонському Тауері]], Ланкастерів ''[[де-факто]]'' очолювала його дружина [[Маргарита Анжуйська]], яка поставилася з підозрою до мотивів Воріка. Щоб зміцнити стосунки з Маргаритою, Анна була офіційно заручена з її сином{{Sfn|Wagner|2001|с=171}}, [[Едуард Вестмінстерський|Едуардом Вестмінстерським]], у замку [[Амбуаз (замок)|Амбуаз]] у Франції. В грудні [[1470|1470 року]], в соборі Анже, був укладений шлюб, який зробив Анну [[Принц Уельський|принцесою Уельською]].

Ворік відновив Генріха VI на престолі в жовтні [[1470]], проте Едуард IV повернувся в березні [[1471]] і швидко зміцнивсвоє становище в країні. [[Психічний розлад|Психічно хворий]] Генріх VI був узятий Едуардом IV як заручник у [[Битва під Барнетом|битві під Барнетом]], де Ворік був убитий [[14 квітня]] [[1471|1471 року]]. Едуард IV ув'язнив Генріха VI в Тауері і, після вирішальної перемоги [[Йоркський дім|Йорків]] [[Битва під Тьюксбері|при Тьюксбері]] [[4 травня]], Генріх, як повідомлялося, помер від «невдоволення та меланхолії», хоча в «The Great Chronicle of London» повідомлялося, що за смерть Генріха відповідальність ніс [[Річард III (король Англії)|Річард]] [[герцог Глостерський]]. Як констебль Англії він міг доставити наказ короля про вбивство Генріха констеблю Тауера{{Sfn|Kendall|1955|сторінки=27-105}}.

Маргарита Анжуйська повернулася до Англії разом з Анною та принцом Едуардом у квітні{{Sfn|Wagner|2001|с=171}} і привела з собою додаткові війська. У битві при Тьюксбері [[4 травня]] [[1471]] Едуард IV розчавив останню армію Ланкастерів. Принца Едуарда було вбито в битві або незабаром після неї, а Анна була взята в полон. Вона була доставлена спочатку в [[Ковентрі]], а потім в будинок її зятя, герцога Кларенса, в Лондоні, тоді як її мати, Анна де Бошан, знайшла притулок в абатстві Больє. Коли криза закінчилася, графиня захотіла бути відновлена у своїх правах на маєтки, але Едуард IV відмовив їй, і вона написала королеві [[Єлизавета Вудвіл|Єлизаветі]], але і це виявилося марним{{Sfn|Hilton|2010|с=444}}.

Овдовіла й осиротіла Анна стала предметом суперечки між герцогом Кларенсом та його братом герцогом Глостерським, який досі хотів одружитися з нею. Анна Невілл та її сестра, герцогиня Кларенс, були спадкоємицями величезних маєтків своїх батьків. Кларенс, прагнучи отримати всю спадщину, ставився до Анни як своєї підопічної і був проти її одруження, що дозволяло йому зміцнити свої вимоги на спадщину.{{Sfn|Wagner|2001|с=171}}

Серед істориків існують різні думки про те, що сталося у подальшому. За однією з версій, Кларенс сховав Анну від брата в лондонській харчевні, переодягнувши її прислугою{{Sfn|Wagner|2001|с=171}}. Глостер простежив за ними і перевіз її до притулку в церкві Сен-Мартен Ле Гран{{Sfn|Douglas, Myers|1995|с=314}}{{Sfn|Hipshon|2011|с=156}}. Для того, щоб отримати згоду Джорджа на шлюб, Річард відмовився від більшої частини земель і власності Воріка, включаючи титули [[Граф Ворік|графа Воріка]] (який «Дільник королів» отримав по праву дружини) та [[Граф Солсбері|графа Солсбері]], і передав Кларенсу посаду Великого камергера Англії{{Sfn|Kendall|1955|сторінки=27-105}}.

== Герцогиня Глостерська ==
Точна дата весілля Анни з [[Річард III (король Англії)|Річардом]], [[Герцог Глостерський|герцогом Глостерським]] не відома, хоча більшість істориків вважають, що церемонія проходила навесні [[1472]] в каплиці [[Стефан (апостол)|Святого Стефана]] [[Вестмінстерський палац|Вестмінстерського палацу]] {{Sfn|Cannon, Hargreaves|2009|с=246}}<ref>{{Cite web|url=http://genealogy.euweb.cz/anjou/anjou7.html#R3|title=Complete Genealogy of the House of Plantagenet|last=|date=|website=|publisher=genealogy.euweb.cz|accessdate=2014-06-16|language=en|archivedate=2015-08-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150816234641/http://genealogy.euweb.cz/anjou/anjou7.html#R3|deadurl=no}}</ref>. Сімейною резиденцією став добре знайомий Анні Мідллгемський замок{{Sfn|Wagner|2001|с=171}}{{Sfn|Kendall|1955|с=109—110}}, а Глостер від імені короля був призначений губернатором Півночі. Після весілля Анна здобула титул герцогині Глостерської. У пари була лише одна дитина, син Едуард, який народився в Міддлгемі в [[1473]]<ref>{{Cite web|url=http://thepeerage.com/p10163.htm#i101630|title=Edward of Middleham Plantagenet, Prince of Wales|last=|date=|website=|publisher=thepeerage.com|accessdate=2010-03-17|language=en|archiveurl=https://www.webcitation.org/673YlzbGf?url=http://thepeerage.com/p10163.htm#i101630|archivedate=2012-04-20|deadurl=no}}</ref> або [[1476]]{{Sfn|Wagner|2001|с=171}}. Мати Анни, графиня-вдова Ворік, приєдналася до дочки в [[1473]] після того, як король дозволив Річарду звільнити свою тещу з її [[Святилище|притулку]], що охоронявся{{Sfn|Kendall|1955|сторінки=27-105}}.

== Королева Англії ==
[[Файл:Rous_Roll_-_Richard_and_family.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс| Королева Анна, король [[Річард III (король Англії)|Річард III]] та їх син Едуард, [[принц Уельський]]. [[Мініатюра (живопис)|Мініатюра]] з "Сувою Джона Роуза" (1483)]]
[[9 квітня]] [[1483|1483 року]] помер [[Едуард IV]]. [[Річард III (король Англії)|Глостер]] був названий [[Лорд-протектор|лордом-протектором]] для свого 12-річного племінника [[Едуард V|Едуарда V]]. Проте, вже [[25 червня]] того ж року Едуард V, його брат і сестри були оголошені незаконнонародженими, а Глостер був оголошений королем Річардом III. Анна була коронована разом із чоловіком [[6 липня]] 1483 року Томасом Бурш'є, [[Архієпископ Кентерберійський|архієпископом Кентерберійським]]; це була перша спільна коронація за останні 175 років. [[Шлейф]] нової королеви несла леді [[Маргарет Бофорт|Маргарет]]<ref name="кор" />, [[Граф Ричмонд|графиня Річмонд]], син якої, [[Генріх VII (король Англії)|Генріх Тюдор]], після перемоги в [[Битва при Босворті|битві при Босворті]] в 1485 був проголошений королем Генріхом VII. На церемонії коронації були присутні майже всі [[Перство Англії|пери Англії]], настільки розкішним було святкування<ref name="кор">{{Cite web|url=http://westminster-abbey.org/our-history/royals/richard-iii|title=Richard III|publisher=The dean and chapter of Westminster|accessdate=2015-01-12|language=en|archivedate=2017-11-07|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171107060540/http://westminster-abbey.org/our-history/royals/richard-iii|deadurl=no}}</ref>. Син Річарда та Анни, Едуард Міддлгемський, був проголошений [[Принц Уельський|принцом Уельським]] в [[Йоркський собор|Йоркському соборі]] [[24 серпня]] [[1483]]<ref name="принц">{{Cite web|url=http://www.englishmonarchs.co.uk/prince_wales.html|title=The Princes of Wales|publisher=englishmonarchs.co.uk.|accessdate=2015-06-22|language=en|archivedate=2018-03-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180302225406/http://www.englishmonarchs.co.uk/prince_wales.html|deadurl=no}}</ref>{{Sfn|Panton|2011|с=164}}.

Анна була в хороших відносинах зі своєю свекрухою (якій вона доводилася внучатою племінницею), Сесилією Невілл, [[Герцог Йоркський|герцогинею Йоркською]], з якою любила обговорювати релігійні твори{{Sfn|Hilton|2010|с=456}}.
[[Файл:King_Richard_III_and_Queen_Anne.jpg|міні|Король Річард III і королева Анна на [[Вітраж|вітражах]] Кардіффського замку]]
Едуард Міддлгемський раптово помер у квітні [[1484|1484 року]] у Міддлгемському замку; його батьки, які збиралися відвідати сина, перебували в той час у [[Ноттінгем]]і. І Річард і Анна були вражені тим, що сталося{{Sfn|Jesse|1862|с=193}}. Анна була вражена горем настільки, що незабаром важко захворіла{{Sfn|Wagner|2001|с=171}}.

Після смерті сина Анна з особливим прагненням взялася за турботу про Едуарда, [[Граф Ворік|графа Воріка]], її спільного з Річардом III племінника. За однією з версій, Річард, піддавшись на умовляння дружини, призначив хлопчика своїм спадкоємцем. Після смерті Анни Річард оперативно змінив одного племінника на іншого: очікуваним спадкоємцем був названий Джон де Ла Поль, [[Граф Лінкольнський|граф Лінкольн]], син старшої сестри Річарда&nbsp;— Єлизавети{{Sfn|Wagner|2001|с=211-212}}{{Sfn|Ross|1981|с=158}}.

== Смерть ==
Анна Невілл померла [[16 березня]] [[1485|1485 року]] у [[Вестмінстерський палац|Вестмінстерському палаці]], ймовірно, від [[туберкульоз]]у{{Sfn|Weir|2011|с=144}}{{Sfn|Hicks|2011|с=193}}. У день смерті Анни було сонячне затемнення<ref>{{Cite web|url=http://eclipse.gsfc.nasa.gov/SEsearch/SEsearchmap.php?Ecl=14850316|title=NASA - Total Solar Eclipse of 1485 March 16|last=|date=|website=|publisher=NASA|accessdate=2015-06-22|language=en|archivedate=2015-06-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150623013322/http://eclipse.gsfc.nasa.gov/SEsearch/SEsearchmap.php?Ecl=14850316|deadurl=no}}</ref>, яке деякі прийняли за знак падіння її [[Річард III (король Англії)|чоловіка]] від небесної благодаті. Анна була похована у [[Вестмінстерське абатство|Вестмінстерському абатстві]] в безіменній могилі праворуч від вівтаря, поряд із входом у каплицю сповідника<ref>{{Cite web|url=http://westminster-abbey.org/our-history/royals/anne-neville,-wife-of-richard-iii|title=Anne Neville, wife of Richard III|publisher=The dean and chapter of Westminster|accessdate=2015-01-12|language=en|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160918062055/http://westminster-abbey.org/our-history/royals/anne-neville,-wife-of-richard-iii|archivedate=2016-09-18|deadurl=yes}}</ref>. Річард III, як казали свідки, плакав на її похороні. Однак невдовзі після смерті Анни пішли чутки, що Річард отруїв дружину, щоб одружитися зі своєю племінницею [[Єлизавета Йоркська|Єлизаветою Йоркською]]{{Sfn|Hicks|2011|с=194}}.

Річард відіслав Єлизавету від двору в Шериф-Хаттон і публічно спростував чутки про свої наміри [[30 березня]] [[1485]]{{Sfn|Hicks|2011|с=194}}. Не було причин сумніватися, що горе Річарда через смерть дружини було непідробним{{Sfn|Hicks|2011|с=194}}, проте пізніше з'ясувалося, що згідно з документами з португальського королівського архіву, після смерті Анни Річардом були відправлені посли з дорученням провести переговори про подвійне весілля між Річардом та сестрою короля [[Жуан II|Жуана II]], [[інфант]]ою [[Жуана Португальська|Жуаною]], та Єлизаветою Йоркською та кузеном Жуани, [[Мануел I|Мануелом]]{{Sfn|Ashdown-Hill|2013|с=224}}.

== Герб ==

== У культурі ==

=== Література ===
Яскравий образ королеви Анни створив у своїй драмі «<nowiki/>[[Річард III (п'єса)|Річард III]]<nowiki/>» [[Вільям Шекспір]]{{Sfn|Wagner|2001|с=171}}; крім того, Анна Невілл є дійовою особою низки творів:

* «Золоте ярмо» Олів Еккерсон (1961)<ref name="Eckerson2011">{{Книга
|заголовок = The Golden Yoke a Novel of the War of the Roses
|посилання = https://books.google.com/books?id=t6NVywAACAAJ
|видавництво = {{Нп3|BiblioBazaar}}
|ISBN = 978-1-178-81070-7
|сторінки = 422
|мова = en
|автор = Olive Eckerson
|рік = 2011
}}</ref>
* «The Queen's Lady» Гледіс Малверн (1963)<ref>{{Книга
|посилання = http://www.goodreads.com/book/show/7922252-the-queen-s-lady
|заголовок = The Queen’s Lady
|видавництво = Macrae Smith
|мова = en
|сторінки = 191
|автор = Gladys Malvern
|рік = 1963
}}</ref>
* «Set Her On A Throne» Джен Весткотт (1972)<ref name="Westcott1972">{{Книга
|заголовок = Set Her on a Throne
|посилання = https://books.google.com/books?id=tGnhAAAAMAAJ
|видавництво = [[Little, Brown and Company|Little, Brown]]
|сторінки = 235
|мова = und
|автор = Jan Vlachos Westcott
|рік = 1972
}}</ref>
* «Біла королева» Леслі Джей Нікелл (1978)<ref name="Nickell1978">{{Книга
|заголовок = The White Queen
|посилання = https://books.google.com/books?id=A7mEAAAACAAJ
|видавництво = {{Нп3|The Bodley Head|Bodley Head|en|The Bodley Head}}
|ISBN = 978-0-370-30132-7
|сторінки = 349
|мова = und
|автор = Lesley J. Nickell
|рік = 1978
}}</ref>
* «The Sunne in Splendour» Шерон Кей Пенман (1982)<ref name="Penman2012">{{Книга
|заголовок = The Sunne in Splendour
|посилання = https://books.google.com/books?id=8C_SmL-laUYC
|видавництво = [[Macmillan Publishers|Pan Macmillan]]
|ISBN = 978-0-230-76870-3
|сторінки = 1088
|мова = und
|автор = Sharon Penman
|рік = 2012
}}</ref>
* " {{Не перекладено|Обреченная на корону: История Анны Йоркской||en|The Reluctant Queen}} " [[Елеонора Еліс Хібберт|Джин Плейді]] (1990)<ref name="Plaidy2007">{{Книга
|заголовок = The Reluctant Queen: The Story of Anne of York
|посилання = https://books.google.com/books?id=Os3QzzsTIq8C
|видавництво = {{Нп3|Crown Publishing Group|Crown/Archetype|en|Crown Publishing Group}}
|ISBN = 978-0-307-39432-3
|мова = en
|автор = Jean Plaidy
|рік = 2007
}}</ref>
* «Невинна вдова» Анни О'Брайєн (2010)<ref name="O'Brien2010">{{Книга
|заголовок = The Virgin Widow
|посилання = https://books.google.com/books?id=X0Pl9vSR9NIC
|видавництво = {{Нп3|Penguin Group|Penguin Publishing Group|en|Penguin Group}}
|ISBN = 978-1-101-47794-6
|сторінки = 448
|мова = und
|автор = Anne O'Brien
|рік = 2010
}}</ref>
* "[[Донька творця королів]]" [[Філіппа Ґреґорі|Філіппи Грегорі]] (2012)<ref name="Gregory2012">{{Книга
|заголовок = The Kingmaker's Daughter
|посилання = https://books.google.com/books?id=wK3jKCJAltAC
|видавництво = [[Simon & Schuster|Simon and Schuster]]
|ISBN = 978-1-4516-2614-8
|сторінки = 432
|мова = und
|автор = Philippa Gregory
|рік = 2012
}}</ref>
* «Тяжкість вінця» [[Симона Вілар|Сімони Вілар]]<ref name="Вилар2014">{{Книга
|заголовок = Тяжесть венца
|посилання = https://books.google.com/books?id=UajqAgAAQBAJ
|видавництво = Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
|ISBN = 978-966-14-1673-3
|сторінки = 512
|мова = und
|автор = Симона Вилар
|рік = 2014
}}</ref>
* «My Lords Richard» Маргарет Девідсон<ref name="Davidson1998">{{Книга
|заголовок = My Lords Richard
|посилання = https://books.google.com/books?id=uqN8PQAACAAJ
|рік = 1998
|видавництво = Ulverscroft Large Print Books
|ISBN = 978-0-7089-3974-1
|сторінки = 522
|мова = und
|автор = Margaret Davidson
}}</ref>
* «Колесо удачі»<ref name="Edwards1979">{{Книга
|заголовок = Fortune's wheel
|посилання = https://books.google.com/books?id=ST4gAQAAIAAJ
|рік = 1979
|видавництво = Doubleday
|сторінки = 273
|мова = und
|автор = Rhoda Edwards
}}</ref> та «Зламаний меч»<ref name="Edwards1976">{{Книга
|заголовок = The broken sword
|посилання = https://books.google.com/books?id=wMjQyurMfRoC
|видавництво = Doubleday
|ISBN = 978-0-385-11581-0
|сторінки = 295
|мова = und
|автор = Rhoda Edwards
|рік = 1976
}}</ref> Роди Едвардс
* Трилогія «Троянда Йорків» Сандри Ворт<ref name="Worth2003">{{Книга
|заголовок = The Rose of York: Love & War
|посилання = https://books.google.com/books?id=GcMgAQAAIAAJ
|рік = 2003
|видавництво = End Table Books
|ISBN = 978-0-9751264-0-0
|сторінки = 334
|мова = und
|автор = Sandra Worth
}}</ref>
* «Річард III: Остання Плантагенет» Світлана Кузнєцова

=== Кіно та телебачення ===
'''Кіно'''

* ''Вежа смерті'' ([[1939 у кіно|1939]], роль виконала Роуз Гобарт<ref>{{IMDb title|id=0032049|title=Tower of London}}</ref>)
* ''[[Річард ІІІ (фільм, 1955)|Річард III]]'' ([[1955 у кіно|1955]], роль виконала [[Клер Блум]]<ref>{{IMDb title|id=0049674|title=«Ричард III»}}</ref>)
* ''{{Не перекладено|Башня смерти (фильм, 1962)|Башня смерти|en|Tower of London (1962 film)}}'' ([[1962 у кіно|1962]], роль виконала Джоан Кемдін<ref>{{IMDb title|0056606|Tower of London}}</ref>)
* ''Річард III'' ([[1995 у кіно|1995]], роль виконала [[Крістін Скотт Томас]]<ref>{{IMDb title|id=0114279|title=Richard III}}</ref>)
* ''У пошуках Річарда'' ([[1996 у кіно|1996]], роль виконала [[Вайнона Райдер]]<ref>{{IMDb title|id=0116913|title=Looking for Richard}}</ref>)
* ''Річард III'' ([[2008 у кіно|2008]], роль виконала Лі Синхи<ref>{{IMDb title|id=0483789|title=Richard III}}</ref>)

'''Телебачення'''

* ''{{Не перекладено|Эпоха королей||en|An Age of Kings}}'' ([[1960 у кіно|1960]], роль виконала Джилл Діксон<ref>{{IMDb title|id=0239157|title=An Age of Kings}}</ref>)
* ''[[Порожня корона]]'' ([[2012 у кіно|2012]], роль виконала Фібі Фокс<ref>{{IMDb title|id=2262456|title=The Hollow Crown}}</ref>)
* ''[[Біла королева (телесеріал)|Біла королева]]''<ref>{{Cite web|url=http://www.bbc.co.uk/mediacentre/latestnews/2012/white-queen.html|title=BBC – Media Centre – The White Queen, a new ten-part drama for BBC One|publisher=Bbc.co.uk|date=2012-08-31|accessdate=2014-02-27|archivedate=2017-11-24|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171124170035/http://www.bbc.co.uk/mediacentre/latestnews/2012/white-queen.html|deadurl=no}}</ref> ([[2013 у кіно|2013]], роль виконала Фей Марсей<ref>{{IMDb title|2372220|The White Queen}}</ref>)

== Предки Анни Невілл ==

== Примітки ==
{{Reflist|2}}

== Література ==

* {{Книга
|автор = John A. Wagner
|заголовок = Encyclopedia of the Wars of the Roses
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=ubXnWRMt6uoC
|місце = 
|видавництво = ABC-CLIO
|рік = 2001
|том = 
|сторінок = 367
|сторінки = 
|ISBN = 1851093583, 9781851093588
|ref = Wagner
}}
* {{Книга
|автор = Paul Murray Kendall
|заголовок = Richard the Third
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=9lJnAAAAMAAJ
|місце = 
|видавництво = Allen & Unwin
|рік = 1955
|том = 
|сторінок = 514
|сторінки = 
|ISBN = 0393007855, 9780393007855
|ref = Kendall
}}
* {{Книга
|автор = Amy Licence
|заголовок = Anne Neville, Richard III's Tragic Queen
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=eFWoAwAAQBAJ
|місце = Amberley
|видавництво = 
|рік = 2013
|том = 
|сторінок = 255
|сторінки = 
|ISBN = 1445611775, 9781445611778
|ref = Licence
}}
* {{Книга
|автор = David Charles Douglas, Alec Reginald Myers
|заголовок = English historical documents. 4. [Late medieval]. 1327 - 1485
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=dL12K__XzoAC
|місце = 
|видавництво = Psychology Press
|рік = 1995
|том = 
|сторінок = 1236
|сторінки = 
|ISBN = 0415604672, 9780415604673
|ref = Douglas, Myers
}}
* {{Книга
|автор = David Hipshon
|заголовок = Richard III and the Death of Chivalry
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=hS47AwAAQBAJ
|місце = 
|видавництво = The History Press
|рік = 2011
|том = 
|сторінок = 224
|сторінки = 
|ISBN = 0752469150, 9780752469157
|ref = Hipshon
}}
* {{Книга
|автор = John Cannon, Anne Hargreaves
|заголовок = The Kings and Queens of Britain
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=3ltXDhC36QgC
|місце = 
|видавництво = Oxford University Press
|рік = 2009
|том = 
|сторінок = 404
|сторінки = 
|ISBN = 0199559228, 9780199559220
|ref = Cannon, Hargreaves
|мова = en
}}
* {{Книга
|автор = James Panton
|заголовок = Historical Dictionary of the British Monarchy
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=BiyyueBTpaMC
|місце = 
|видавництво = Scarecrow Press
|рік = 2011
|том = 
|сторінок = 722
|сторінки = 164
|ISBN = 0810874970, 9780810874978
|ref = Panton
}}
* {{Книга
|автор = Lisa Hilton
|заголовок = Queens Consort, England's Medieval Queens
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=0R_h9fyztpgC
|місце = Great Britain
|видавництво = Hachette UK
|рік = 2010
|том = 
|сторінок = 592
|сторінки = 
|ISBN = 0297857495, 9780297857495
|ref = Hilton
}}
* {{Книга
|автор = John Heneage Jesse
|заголовок = Memoirs of King Richard the Third and Some of His Comtemporaries
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=UE4LAAAAYAAJ
|місце = 
|видавництво = R. Bentley
|рік = 1862
|том = 
|сторінок = 531
|сторінки = 
|ISBN = 
|ref = Jesse
}}
* {{Книга
|автор = Charles Derek Ross
|заголовок = Richard III
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=8lNnAAAAMAAJ
|місце = 
|видавництво = Eyre Methuen
|рік = 1981
|том = 
|сторінок = 265
|сторінки = 158
|ISBN = 0-413-29530-3
|ref = Ross
}}
* {{Книга
|автор = Alison Weir
|заголовок = Britain's Royal Families: The Complete Genealogy
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=7nZ90l1_IzAC
|місце = London
|видавництво = Random House
|рік = 2011
|том = 
|сторінок = 400
|сторінки = 
|ISBN = 1446449114, 9781446449110
|ref = Weir
}}
* {{Книга
|автор = Michael Hicks
|заголовок = Anne Neville: Queen to Richard III
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=yiw7AwAAQBAJ
|місце = 
|видавництво = The History Press
|рік = 2011
|том = 
|сторінок = 256
|сторінки = 
|ISBN = 0752468871, 9780752468877
|ref = Hicks
}}
* {{Книга
|автор = John Ashdown-Hill
|заголовок = The Last Days of Richard III and the fate of his DNA
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=UO47AwAAQBAJ
|місце = 
|видавництво = The History Press
|рік = 2013
|том = 
|сторінок = 
|сторінки = 224
|ISBN = 0752498665, 9780752498669
|ref = Ashdown-Hill
}}
* {{Книга
|автор = Stephen R. Turnbull
|заголовок = The Book of the Medieval Knight
|відповідальний = 
|посилання = https://books.google.ru/books?id=tRdMPgAACAAJ
|місце = 
|видавництво = Arms and Armour
|рік = 1995
|том = 
|сторінок = 192
|сторінки = 
|ISBN = 1854092642, 9781854092649
|ref = Turnbull
}}
* {{Книга
|автор = Вадим Георгиевич Устинов
|заголовок = Столетняя война и Войны Роз
|відповідальний = 
|посилання = 
|місце = Москва
|видавництво = АСТ
|рік = 2007
|том = 
|сторінок = 637
|сторінки = 
|ISBN = 5170427654, 9785170427659
|ref = 
}}

== Посилання ==

* {{Cite web|url=http://thepeerage.com/p10163.htm#i101629|title=Lady Anne Beauchamp Neville|last=|date=|website=|publisher=thepeerage.com|accessdate=2010-03-17|language=en|archiveurl=https://www.webcitation.org/673YlzbGf?url=http://thepeerage.com/p10163.htm#i101629|archivedate=2012-04-20|deadurl=no}}
[[Категорія:Поховані у Вестмінстерському абатстві]]
[[Категорія:Померли від туберкульозу]]
[[Категорія:Йоркський дім]]
[[Категорія:Ланкастери]]
[[Категорія:Невілли]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Померли 1485]]
[[Категорія:Померли 16 березня]]
[[Категорія:Народились 1456]]
[[Категорія:Народились 11 червня]]
[[Категорія:Королеви Англії]]