Перегляд вихідного коду сторінки Антонім

{{wiktionary}}

'''Анто́німи''' ({{lang-el|αντι}}&nbsp;— «проти», {{lang-el2|ονομα}}&nbsp;— «ім'я»)&nbsp;— [[слово|слова]], протилежні за значенням. Наприклад: [[іменник]]и (хоробрість&nbsp;— боягузтво), [[прикметник]]и (коханий&nbsp;— остогидлий), [[дієслово|дієслова]] (дружити&nbsp;— ворогувати), [[прислівник]]и (мирно&nbsp;— войовничо). У [[поетика|поетичній]] та [[Риторика|ораторській мові]] антоніми вживаються як засіб [[антитеза|антитези]], наприклад: «Той мурує, той руйнує…» ([[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]]).

Антоніми в [[Семантика|семантичному полі]] розташовуються на протилежних полюсах. Коли взяти низку слів на позначення стосунків між людьми (семантичне поле): ''любов'', ''симпатія'', ''дружба'', ''приязнь'', ''пошана'', ''прихильність'', ''доброзичливість'', ''байдужість'', ''неповага'', ''недолюблювання'', ''неприязнь'', ''зневага'', ''ворожість'', ''ненависть'', то на протилежних кінцях стоятимуть антоніми ''любов''&nbsp;— ''ненависть''.

Антоніми в [[Мова|мові]] існують тому, що в самій дійсності та в людських оцінках існують предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями: ''день'' і ''ніч'', ''тепло'' і ''холод'', ''добро'' і ''зло'', ''початок'' і ''кінець'' чогось, ''легкі'' й ''важкі'' предмети, ''близькі'' й ''далекі'' відстані, ''давній'' і ''майбутній'' час тощо. [[Мова]] лише називає ці якості.

== В українській мові ==
Антоніми виражаються тією самою [[Частина мови|частиною мови]] й позначають однорідні явища, тобто явища одного плану. У мовленні обидва антоніми поєднуються з тими самими словами: і ''початок'', і ''кінець''&nbsp;— дня, тижня, століття, роботи, твору, дороги, подорожі, поневірянь, нитки тощо; і ''сонячний'', і ''хмарний''&nbsp;— день, ранок, вечір, літо, осінь, весна, погода.

Антонімами бувають переважно [[Слово|слова]] з [[Абстракція|абстрактним]] якісним значенням: ''веселий''&nbsp;— ''сумний'', ''гарячий''&nbsp;— ''холодний'', ''високий''&nbsp;— ''низький'', ''білий''&nbsp;— ''чорний'', ''повний''&nbsp;— ''порожній''; ''добро''&nbsp;— ''зло'', ''радість''&nbsp;— ''горе'', ''світло''&nbsp;— ''темрява''; ''дружити''&nbsp;— ''ворогувати'', ''радіти''&nbsp;— ''сумувати'', ''хвилюватися''&nbsp;— ''заспокоюватися''; ''добре''&nbsp;— ''погано'', ''легко''&nbsp;— ''важко'', ''корисно''&nbsp;— ''шкідливо''. Менше антонімів є серед слів із просторовим та часовим значенням: ''високий''&nbsp;— ''низький'', ''широкий''&nbsp;— ''вузький'', ''ранній''&nbsp;— ''пізній''; ''схід''&nbsp;— ''захід'', ''висота''&nbsp;— ''глибина'', ''ранок''&nbsp;— ''вечір''; ''глибоко''&nbsp;— ''мілко'', ''вдень''&nbsp;— ''уночі''. Серед дієслів антонімічними найчастіше бувають ті, що або походять від якісних [[Прикметник|прикметників]], або вказують на спрямовану дію: ''дорожчати''&nbsp;— ''дешевшати'', ''ширшати''&nbsp;— ''вужчати'', ''віддалятися''&nbsp;— ''наближатися'', ''підніматися''&nbsp;— ''спускатися'', ''давати''&nbsp;— ''брати'', ''вдихати''&nbsp;— ''видихати''. Антонімічними бувають також [[Прийменник|прийменники]]: ''від''&nbsp;— ''до'', ''над''&nbsp;— ''під'', ''перед''&nbsp;— ''за'', ''у''&nbsp;— ''з''.

[[Багатозначність слова|Багатозначні слова]] вступають в антонімічні відношення окремими своїми значеннями: ''тихий''&nbsp;— ''гучний'' (голос); ''тиха''&nbsp;— ''вітряна'' (погода); ''тихе''&nbsp;— ''розбурхане'' (море); ''тихе''&nbsp;— ''неспокійне'' (життя) тощо.

Трапляються випадки, коли те саме слово передає два протилежні, антонімічні, значення&nbsp;— таке явище відоме як [[енантіосемія]]. Так, слово ''сходити'' означає і «підніматися», і «спускатися»; ''сходження''&nbsp;— і «підняття на гору», і «спуск із гори»; ''позичати''&nbsp;— і «давати в борг», і «брати в борг»; ''колись''&nbsp;— і «у минулому», і «у майбутньому». Наприклад, «— На які ж ви гори сходили ?&nbsp;— зацікавлено допитувався Воронцов» ([[О. Гончар]]). «З гори сходять кілька хлопців» ([[І. Нечуй-Левицький]]). «Сидів колись дідок під явором густим» ([[Л. Глібов]]). «Скажуть колись люди: коли сей народ пережив і такі часи і не загинув, то він сильний» ([[Леся Українка]]).

Слова, не пов'язані з якісною чи кількісною оцінкою явищ, із різними протистояннями, не мають антонімів: ''стіл, вікно, літак, думка, слово, мрія, математика, мистецтво, політика, хліборобський, заячий, писати, дивитися''. Тому не можна вважати антонімічними й поняття, пов'язані з розрізненням чоловічої та жіночої статі: ''батько''&nbsp;— ''мати'', ''брат''&nbsp;— ''сестра'', ''чоловік''&nbsp;— ''жінка'', ''цап''&nbsp;— ''коза'', ''баран''&nbsp;— ''вівця''. Вони хоч і мисляться попарно, проте не протиставляються, не взаємовиключаються, а лише зіставляються за певною ознакою, як, наприклад, слова ''стіл'' і ''стілець'', ''солодкий'' і ''кислий'', ''іти'' і ''їхати'', що також не є антонімами.

== Класифікація ==
За характером відношень у [[Семантика|семантичному полі]] антоніми бувають двох видів:

* з проміжними ступенями вияву якостей, коли між двома антонімічними поняттями розташовуються одне чи більше понять із менш вираженою інтенсивністю: ''гарячий&nbsp;— гаряченький&nbsp;— теплий&nbsp;— тепленький&nbsp;— теплуватий&nbsp;— прохолодний&nbsp;— холоднуватий&nbsp;— холодний&nbsp;— крижаний, світло&nbsp;— сутінки&nbsp;— темрява'';

* без проміжних ступенів вияву якостей: ''життя&nbsp;— смерть, перемога&nbsp;— поразка, присутній&nbsp;— відсутній, лівий&nbsp;— правий, однаковий —різний, множити&nbsp;— ділити, наступи ти&nbsp;— відступати, нападати&nbsp;— захищатися, купувати&nbsp;— продавати, говорити&nbsp;— мовчати, всередині&nbsp;— зовні, вгору&nbsp;— вниз.''

За структурою антоніми бувають:

* різнокореневі (власне лексичні): ''великий&nbsp;— малий, легкий&nbsp;— важкий, спека&nbsp;— мороз, мужність&nbsp;— боягузтво, любити&nbsp;— ненавидіти;''

* однокореневі (словотвірні): ''надія&nbsp;— безнадія, спокій — неспокій, орієнтація&nbsp;— дезорієнтація, логічний&nbsp;— алогічний, раціональний&nbsp;— ірраціональний''; особливо багато їх серед дієслів: ''відчинити&nbsp;— зачинити, увійти&nbsp;— вийти, навантажити&nbsp;— розвантажити, недосолити&nbsp;— пересолити.''

Слова з '''не-''' лише тоді антонімічні, коли ця частка творить нове слово з новим значенням: ''правда&nbsp;— неправда'' (брехня), ''друг&nbsp;— недруг'' (ворог), ''воля&nbsp;— неволя'' (рабство). Антоніми з '''не-''' виражають меншу міру протиставлення, ніж різнокореневі антоніми: ''багатий&nbsp;— небагатий'' (убогий), л''егко&nbsp;— нелегко'' (важко), ''правда&nbsp;— неправда'' (брехня). Але такі похідні слова з не-, як гарячий&nbsp;— негарячий, швидко&nbsp;— нешвидко, не є антонімічними. Вони передають не протилежні значення, а значення з різним ступенем вияву якостей.

В антонімічні відношення можуть вступати також [[Фразеологізм|фразеологізми]]: ''далеко&nbsp;— під носом, працювати&nbsp;— бити байдики, смеркає&nbsp;— на світ благословляється, темно&nbsp;— хоч голки збирай.''

Антоніми бувають загальновживані (постійні) і контекстуальні. Загальновживані антоніми мають протилежне значення й поза [[контекст]]ом (сум&nbsp;— радість); контекстуальні ж набувають протилежного значення тільки в [[контекст]]і внаслідок переносного вживання [[Слово|слова]]. Наприклад, у вислові «Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля» ([[Максим Рильський|М. Рильський]]) завдяки контексту сприймаються як антоніми пари слів ''пишний&nbsp;— сумний, яр&nbsp;— провалля.
''

== Використання ==
Використання антонімів робить [[Мова|мову]] виразнішою, багатшою, контрастнішою, дає змогу загострити увагу на певних явищах, виділити їх. Ось як, наприклад, поет різнобічно виявляє своє ставлення до України, бачення свого місця в її житті:

{{цитата|Буду лагідним, буду жорстоким, Буду мудрим, та буду дурним, На красу твою&nbsp;— буду стооким, На ганьбу твою&nbsp;— буду сліпим, Буду я і наївним, і хитрим, Буду щедрим, та буду скупим, Буду я, наче скеля, несхитним і, мов комишина, хистким.|3=[[Р. Третьяков]]}}

Антоніми використовуються в [[прислів'я]]х, [[приказка]]х, [[дотеп]]ах: ''«На чорній землі білий хліб родить»'', ''«Порожня бочка гучить, а повна&nbsp;— мовчить»'', ''«Чужого доброго не гудь, а свого поганого не хвали»''. На контекстуальних антонімах побудовані деякі іронічні вислови: ''«Розжалобився, як вовк над поросям&nbsp;— від'їв ніжки та й плаче»'', ''«Добрий баранчик, та по-вовчому виє»'', ''«Такий добрий, що в ложці води втопив би»'', ''«Така гарна, що як вигляне у вікно, потім собаки на те вікно три дні гавкають»''. Антоніми входять до складу багатьох [[фразеологізм]]ів: ''ні живий ні мертвий; ні холодно ні жарко; ні туди ні сюди; ні в сих ні в тих; і сміх і гріх; рано чи пізно; наліво і направо; пройти крізь вогонь і воду; змінити гнів на милість; ні богові свічка, ні чортові кочерга.''

На антонімії будується такий стилістичний засіб, як [[оксиморон]], коли свідомо поєднують протилежні за змістом поняття, які разом дають нове уявлення: ''без надії сподіватися, солодкий біль, небезпечна безпека, дзвінка тиша, живий труп, бідний багач, щасливе горе''. Наприклад:

{{цитата|В день такий на землі розквітає весна і тремтить од солодкої муки|3=[[В. Сосюра]]}}

{{цитата|Звідтіль ми пішли, звідтіль,<br />Де тісно — самому, а двом — просторо,<br />Навшпиньках за нами, навшпиньках<br />Йшло наозирці щасливе горе.|3=[[І. Драч]]}}

== Джерела ==
* [http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Lexika/58.HTM ukrainskamova.narod.ru, Антоніми] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110810020443/http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Lexika/58.HTM |date=10 серпня 2011 }}
* {{УРЕ}}

== Див. також ==
* [[Словники України on-line]]
* [[Синонім]]
* [[Гіперо-гіпонімія]]
* [[Гіперонім]] ([[Узагальнювальний термін]])
* [[Гіпонім та гіперонім]]
* [[Холонім]]
* [[Меронім]]
* [[Енантіосемія]]

== Посилання ==
* {{ЛСД2007|частина = |сторінки =52}}
* [https://web.archive.org/web/20071008035815/http://www.ulif.mon.gov.ua/ulp/dict_all/index.php?dict=antonim&imag_cl=img3 Словники України on-line&nbsp;— Антонімія]&nbsp;— академічний проект Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук України. ([https://web.archive.org/web/20070617033044/http://ulif.org.ua/ulp/dict_all/index.php?dict=antonim&imag_cl=img3 Дзеркало сайту])
{{Ling-stub}}

[[Категорія:Мовознавство]]
[[Категорія:Лексика]]
[[Категорія:Лексикологія]]
[[Категорія:Типи слів]]
[[Категорія:Лексична семантика]]