Перегляд вихідного коду сторінки Артеміда-1

{{Космічна місія
|назва місії        = Артеміда-1
|зображення         = NASA_Artemis_1_Launch.jpg
|зображення розмір  = 300px
|назва корабля      = Orion CM-002
|тип корабля        = [[Оріон (космічний корабель)|Оріон]]
|маса корабля       =  
|командний модуль   = 
|сервісний модуль   = 
|емблема            = Exploration Mission-1 patch.png
|розмір емблеми     = 200px
|ракета-носій       = [[Система космічних запусків|SLS]] Block 1
|позивний           = 
|екіпаж             = безпілотний політ
|місце запуску      = [[Космічний центр імені Кеннеді]], майданчик [[LC-39]]b
|дата запуску       = 16 листопада 2022<ref name="nasa-20221108" />
|місце посадки      = [[Тихий океан]]
|дата посадки       =
|тривалість польоту = 25 днів 10 годин 53 хвилини.
|кількість обертів  =
|апогей             =
|перигей            =
|орбітальний період = навколо Місяця 6 днів
|нахил орбіти       =
|пройдено відстань  = 2,09&nbsp;млн. 
|максимальна швидкість =
|пікове прискорення =
|фотографія екіпажу =
|підпис             =
|вузол1             =
|стикування1        =
|попередня місія    = [[Ascent Abort-2]]
|наступна місія     = [[Артеміда-2]]
}}
'''Артеміда-1'''<ref>{{cite web |url=https://ukurier.gov.ua/uk/news/nasa-viprobovuye-misyachnu-kapsulu-orion-v-ramkah-/ |назва=NASA випробовує місячну капсулу «Оріон» в рамках підготовки місії «Артеміда-1» |автор=Орест Горянський |дата=26 березня 2021 |вебсайт=ukurier.gov.ua |видавець=[[Урядовий кур'єр]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=21 листопада 2022}}</ref> ({{lang-en|Artemis 1}}) або '''Exploration Mission 1'''<ref>{{cite web |author=Chris Gebhardt |title=SLS EM1 і 2 отримали уточнення дат запуску, а ЕМ 3 - умовний план місії |url=https://www.nasaspaceflight.com/2017/09/sls-em-1-em-3-notional-mission-outline/ |publisher=nasaspaceflight.com |date=22 вересня 2017 |accessdate=8 січня 2018 |archive-date=2 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171002134544/https://www.nasaspaceflight.com/2017/09/sls-em-1-em-3-notional-mission-outline/ }}{{ref-en}}</ref>&nbsp;— згідно із програмою [[НАСА]] [[Артеміда (космічна програма)|Артеміда]], це другий безпілотний політ [[космічний апарат|космічного корабля]] (КК) «[[Оріон (космічний корабель)|Оріон]]», запуск якого вперше забезпечує ракета [[Система космічних запусків|SLS]]<ref name=sp1>{{cite web |author= Elizabeth Howell |title= Exploration Mission 1 від NASA: крок за кроком повернення на Місяць (в картинках) |url= https://www.space.com/38634-nasa-em1-moon-mission-in-pictures.html |publisher= space.com |date= 2 листопада 2017 |accessdate= 8 січня 2018 |archive-date= 9 січня 2018 |archive-url= https://web.archive.org/web/20180109063723/https://www.space.com/38634-nasa-em1-moon-mission-in-pictures.html }}{{ref-en}}</ref><ref name=2019-slip>{{cite news |url=https://spaceflightnow.com/2017/04/28/nasa-confirms-first-flight-of-space-launch-system-will-slip-to-2019/ |title=NASA підтверджує, що перший політ SLS посуненься на 2019 |work=spaceflightnow.com |first=Stephen |last=Clark |date=28 квітня 2017 |accessdate=2 січня 2018 |archive-date=26 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171226172916/https://spaceflightnow.com/2017/04/28/nasa-confirms-first-flight-of-space-launch-system-will-slip-to-2019/ }}{{ref-en}}</ref>. Планується, що КК пробуде в космосі три тижні, включно із шістьма днями на [[ретроградний рух|ретроградній]] [[навколомісячна орбіта|навколомісячній орбіті]]. Програма Артеміда-1 призначена для демонстрації можливостей інтегрованих систем «Оріона» для наступних [[Пілотований космічний політ|пілотованих місій]], а також для випробування термоізоляції корабля протягом високошвидкісного (11&nbsp;км/с) [[входження в атмосферу]] під час повернення на Землю. Наступна, вже пілотована, місія [[Артеміда-2]] планується на вересень 2025-го року<ref name="sn-20211109">[https://newsyou.info/2024/01/nasa-vidklalo-zapuski-ekspedicij-artemida-ii-i-artemida-iii NASA відклало запуски експедицій "Артеміда II" і "Артеміда III". 11.01.2024, 21:09]</ref>.

Спочатку було повідомлено про старт 29 серпня, але потім неодноразово старт переносився. Останнє перенесення через тропічний шторм Ніколь запланувало запуск на 16 листопада<ref name="nasa-20221108">{{cite web |url=https://blogs.nasa.gov/artemis/2022/11/08/nasa-prepares-rocket-spacecraft-ahead-of-tropical-storm-nicole-re-targets-launch/ |title=NASA Prepares Rocket, Spacecraft Ahead of Tropical Storm Nicole, Re-targets Launch |work=[[НАСА]] |date=8 листопада 2022 |access-date=8 листопада 2022}}</ref> 2022 року.

16 листопада о 8:47:44 за київським часом Артеміда-1 була запущена з [[Космічний центр імені Кеннеді|Космічного центру імені Кеннеді]]<ref>{{Cite web|title=Людство повертається на Місяць: NASA запустило ракету SLS з місією Artemis 1|url=https://24tv.ua/tech/artemis-1-letit-do-misyatsya-translyatsiya-zapusku-raketi-sls_n2146360|website=24 Канал|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>. 11 грудня 2022 року о 18:40 за київським часом космічний корабель Оріон приводнився в океані біля Каліфорнії<ref>[https://espreso.tv/amerikanskiy-kosmichniy-aparat-orion-povernuvsya-z-misyatsya Капсула безпілотного американського космічного корабля Orion успішно повернулася з Місяця та приводнилася у Тихому океані]</ref>, завершуючи місію повним успіхом.

== Огляд місії ==
[[Файл:Orion Service Module (cropped).jpg|thumb|250px|ліворуч|КК Оріон із ICPS на орбіті]]
Артеміда-1 була запущена з допомогою версії ракети-носія SLS [[Система космічних запусків#Конструкція та розробка|Block 1]]<ref name=":2">{{cite web |date=15 лютого 2017 |title=NASA to Study Adding Crew to First Flight of SLS and Orion |url=https://www.nasa.gov/feature/nasa-to-study-adding-crew-to-first-flight-of-sls-and-orion |access-date=15 лютого 2017 |publisher=NASA |archive-date=22 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180422125018/https://www.nasa.gov/feature/nasa-to-study-adding-crew-to-first-flight-of-sls-and-orion/ |url-status=live}} {{PD-notice}}</ref>  До складу SLS Block 1 входить нижній ступінь, що складається з двох [[Система космічних запусків#Ракетні прискорювачі|п'ятисегментних твердопаливних прискорювачів]] та [[Система космічних запусків#Основний ступінь|центрального ядра]] із чотирьох двигунів [[RS-25]], що розроблені ще для програми «[[Спейс Шаттл]]», та верхній ступінь [[Система космічних запусків#Interim Cryogenic Propulsion Stage|Interim Cryogenic Propulsion Stage]] (ICPS), що є модифікацією {{нп|Delta Cryogenic Second Stage}}. Центральне ядро разом з бустерами забезпечує тягу в 4000 метричних тони на старті. Верхній ступінь для місії Артеміда-1 являє собою єдиний двигун [[RL10|RL10B-2]]<ref>{{Cite web |last=Harbaugh |first=Jennifer |date=13 грудня 2021 |title=Space Launch System |url=http://www.nasa.gov/exploration/systems/sls/fs/sls.html |access-date=9 листопада 2022 |publisher=NASA}}</ref>. 

Діставшись орбіти, ICPS запустив двигун, щоб здійснити [[Транс-місячна ін'єкція|трансмісячну ін'єкцію]] (trans-lunar injection, TLI) burn, що відправило КК Оріон та 10 [[CubeSat|кубсатів]] на траєкторію до Місяця. Після цього Оріон від'єднався від ICPS та продовжив свій шлях самостійно. Після від'єднання Оріону ICPS Stage Adapter вивантажив кубсати для здійснення наукових досліджень та демонстрації технологій<ref name="nasa-20211004">{{cite web|url=https://blogs.nasa.gov/artemis/2021/10/04/all-artemis-i-secondary-payloads-installed-in-rockets-orion-stage-adapter/|title=All Artemis I Secondary Payloads Installed in Rocket's Orion Stage Adapter|last=Harbaugh|first=Jennifer|publisher=NASA|date=4 жовтня 2021|access-date=6 жовтня 2021|archive-date=15 липня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220715195933/https://blogs.nasa.gov/artemis/2021/10/04/all-artemis-i-secondary-payloads-installed-in-rockets-orion-stage-adapter/|url-status=live}} {{PD-notice}}</ref>.

Оріон провів космосі приблизно три тижні, включаючи 6 днів на віддаленій ретроградній орбіті навколо Місяця<ref name="Nov15">{{cite web |date=27 листопада 2015 |title=The Ins and Outs of NASA's First Launch of SLS and Orion |url=http://www.nasa.gov/feature/the-ins-and-outs-of-nasa-s-first-launch-of-sls-and-orion |access-date=3 травня 2016 |publisher=NASA |archive-date=22 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200222201819/https://www.nasa.gov/feature/the-ins-and-outs-of-nasa-s-first-launch-of-sls-and-orion |url-status=live }} {{PD-notice}}</ref>. Він пройшов на відстані приблизно 130 км від поверхні Місяця<ref name="NASA_20221120">{{cite web |title=Artemis I – Flight Day Five: Orion Enters Lunar Sphere of Influence Ahead of Lunar Flyby |date=20 листопада 2022 |publisher=NASA |url=https://blogs.nasa.gov/artemis/2022/11/20/artemis-i-flight-day-five-orion-enters-lunar-sphere-of-influence-ahead-of-lunar-flyby/ |quote=The outbound powered flyby will begin at 7:44&nbsp;am, with Orion's closest approach to the Moon targeted for 7:57&nbsp;am,...}}</ref> і віддалився від Землі на максимальну відстань 432 210 км<ref name="NasaLaunchPressKit">{{Cite web|url=https://www.nasa.gov/specials/artemis-i-press-kit/img/Artemis%20I_Press%20Kit.pdf|title=Artemis 1 Press Kit|access-date=16 листопада 2022|archive-date=15 листопада 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20221115205721/https://www.nasa.gov/specials/artemis-i-press-kit/img/Artemis%20I_Press%20Kit.pdf|url-status=live}}</ref> <ref>{{Cite web |last=Cheshier |first=Leah |date=28 листопада 2022 |title=Artemis I — Flight Day 13: Orion Goes the (Max) Distance |url=https://blogs.nasa.gov/artemis/2022/11/28/artemis-i-flight-day-13-orion-goes-the-max-distance/ |access-date=15 грудня 2022 |website=blogs.nasa.gov}}</ref>.

== Хронологія польоту ==
Місія проходила за наступним планом<ref>{{Cite web|url=https://www.nasa.gov/specials/artemis-i-press-kit/img/Artemis%20I_Press%20Kit.pdf|title=Artemis I_Press Kit|website=nasa.gov|publisher=NASA|language=en|accessdate=2 грудня 2022}}</ref>
{| class="wikitable" style="text-align: center;" bgcolor="#CAFF70"
|-
|bgcolor="#9ACD32" | '''Дата'''
| bgcolor="#9ACD32" | '''Час (UTC)'''
| bgcolor="#9ACD32" | '''Подія'''
| bgcolor="#9ACD32" | '''Коментар'''
|-
| colspan="4" |'''Запуск'''
|-
|16 листопада 
| 06:47:44
| Запуск
| КЦ ім. Кеннеді
|-
|
| 06:49:56
| Відокремлення твердопаливних прискорювачів
| Висота 45 км
|-
|
| 06:50:55
| Відкидання панелей Сервісного модуля та [[Система аварійного порятунку|САП]]
| Висота 91 км
|-
|
|06:51:00
|Відкидання системи аборту запуску
|
|-
|
|06:55:47
|Закінчення роботи двигунів ракети
|
|-
|
|06:55:59
|Відділення ракети-носія від КК+ICPS
|
|-
|
| 07:05:53+12хв. 
| Розкриття сонячних панелей
| Висота 484 км
|-
|
|07:40:40+20с
|Маневр підняття перигею
|Висота 1'791 км
|-
|
| 08:17:11+17хв
| [[Транс-місячна ін'єкція]]
| Висота 601 км
|-
|
| 08:45:20
| Відстикування ICPS від КК
| Висота 3'849 км
|-
| colspan="4" |'''Політ до Місяця'''
|-
|16 листопада
| 14:35:15
| Перша корекція траєкторії
| Вихід на траєкторію до Місяця
|-
|17-20 листопада
|
|Рух по інерції до Місяця
|Відстань від Землі: 3 849-394 501&nbsp;км.
|-
|21 листопада
| 12:44
| Маневр входу на навколомісячну траєкторію
| Відстань від Землі: 401 643&nbsp;км.<br />Відстань до Місяця: 130&nbsp;км
|-
| colspan="4" |'''Рух поблизу Місяця'''
|-
|21 листопада - 5 грудня
|
| [[Ретроградний рух]] навколомісячною орбітою
| Відстань від Землі: 348 931-437 321 км
|-
| colspan="4" |'''Повернення на Землю'''
|-
|5 грудня
| 18:43
| Сходження із орбіти. Початок повернення
| Відстань від Землі: 358 558 км
|-
|5 грудня - 11 грудня
|
| Рух по інерції до Землі
| Відстань від Землі: 364 804-67 527&nbsp;км.
|-
|11 грудня
|
| Відокремлення Сервісного модулю
| Висота 5 140 км
|-
|11 грудня
|
| [[Входження в атмосферу]]
| Висота 100&nbsp;км.<br />Швидкість корабля&nbsp;— 11 км/с
|-
|11  грудня
| 17:40
| Приводнення капсули з екіпажем
| Місцезнаходження: Тихий океан
|}
== Корисне навантаження ==
16 січня 2013 року [[НАСА]] анонсувало, що [[Європейське космічне агентство]] побудує сервісний модуль «Оріона» на базі вантажного КК [[ATV (космічний корабель)|ATV]]. У січні 2015 року НАСА і [[Lockheed Martin]] повідомили, що деякі елементи капсули будуть на 25&nbsp;% легшими, ніж у попередній версії. Це досягнуть завдяки тому, що конус складатиметься не з шістьох панелей, а з трьох. Також будуть замінені деякі інші деталі та проводка. Відповідно, кількість зварних швів зменшиться з 19 до 7, що, своєю чергою, призведе до зменшення маси металу, що витрачається на ці шви, і зробить корабель легшим.

Космічний корабель Orion перевозив три манекени, схожі на астронавтів, оснащені датчиками, щоб надавати дані про те, що можуть відчути члени екіпажу під час подорожі на Місяць<ref>{{cite news|last=Pasztor|first=Andy|date=17 квітня 2018|title=U.S., Israeli Space Agencies Join Forces to Protect Astronauts From Radiation|newspaper=The Wall Street Journal|url=https://www.wsj.com/articles/u-s-israeli-space-agencies-join-forces-to-protect-astronauts-from-radiation-1523969713|access-date=21 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20190829041818/https://www.wsj.com/articles/u-s-israeli-space-agencies-join-forces-to-protect-astronauts-from-radiation-1523969713|archive-date=29 серпня 2019|url-status=live}}</ref>.
{{clear}}

=== Вторинні корисні вантажі ===
[[Файл:SLS MPCV Stage Adapter for 11 CubeSats.png|thumb|300px|Адаптер для кріплення 13 CubeSat]]
[[Файл:EM-1 and EM-2 mission paths.svg|thumb|300px|Траєкторія польоту]]
Протягом польоту також було виконано 10 мінімісій, для кожної із яких призначено по одному [[CubeSat]]&nbsp;— мініатюрному супутнику для космічних досліджень (вагою від 0,1 до 500 кг). Вони міститилися у спеціальному адаптері між другим ступенем і «[[Оріон (космічний корабель)|Оріоном]]». Відділившись у певний момент польоту, ці CubeSat-и вперше почали досліджувати більш глибокий космос, бо існуючі до цього мінісупутники даного формату знаходились лише на [[Низька навколоземна орбіта|ННО]].<ref name=nasa1>{{cite web |last1=Hambleton |first1=Kathryn |title=Space Launch System під час першого польоту відправить у космос маленькі супутники для наукових досліджень |url=https://www.nasa.gov/press-release/nasa-space-launch-system-s-first-flight-to-send-small-sci-tech-satellites-into-space |website=nasa.gov |date=2 лютого 2016 |accessdate=8 січня 2018 |archive-date=24 грудня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201224193942/https://www.nasa.gov/press-release/nasa-space-launch-system-s-first-flight-to-send-small-sci-tech-satellites-into-space/ }}</ref><ref name='Ellie'>{{cite news |last=Zolfagharifard |first=Ellie |url=http://www.dailymail.co.uk/sciencetech/article-3025131/An-asteroid-hunter-lunar-flashlight-DNA-kit-Nasa-reveals-experiments-mega-rocket-carry-test-flight.html |title=Мисливець на астероїди, місячний ліхтарик та набір ДНК: Nasa розкриває експерименти, які мега ракета відправить під час свого першого польоту |work=dailymail.co.uk |date=3 квітня 2015 |accessdate=8 січня 2018 |archive-date=9 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160809065354/http://www.dailymail.co.uk/sciencetech/article-3025131/An-asteroid-hunter-lunar-flashlight-DNA-kit-Nasa-reveals-experiments-mega-rocket-carry-test-flight.html }}</ref>

Місії для CubeSat, що добрані НАСА:
* {{нп|Team Miles}}&nbsp;— в якості рушійної системи використовуватиме [[іонний двигун|іонні]] двигуни, які є гібридом плазмових та лазерних. Апарат визначатиме поширення плазми навколо Землі та перевірятиме можливість комунікації на відстані 4-96&nbsp;млн км від Землі.
* {{нп|Near-Earth Asteroid Scout}}&nbsp;— підтвердження концепції керованого космічного апарату із [[сонячне вітрило|сонячним вітрилом]], спроможного знаходити астероїди, орбіти яких [[Навколоземні астероїди|близькі]] до орбіти Землі. Їх досліджуватимуть, пролітаючи над ними на висоті до 10&nbsp;км і використовуючи монохроматичну камеру наукового класу із високою роздільною здатністю. Інформація про фізичні властивості конкретних астероїдів могла б допомогти [[Asteroid Redirect Mission]].
* {{нп|BioSentinel}}&nbsp;— [[астробіологія|астробіологічна]] місія, що використовуватиме [[дріжджі]] для виявлення, дослідження і порівняння впливу випромінювання глибокого космосу на живі організми протягом тривалого їх знаходження далі, ніж на [[низька навколоземна орбіта|ННО]].
* [[LunIR]]&nbsp;— апарат, спроєктований компанією [[Lockheed Martin]] для здійснення [[Астроспектроскопія|астроспектроскопії]] та [[Інфрачервона спектроскопія|інфрачервоної спектроскопії]] поверхні Місяця.
* {{нп|Lunar IceCube}}&nbsp;— шукатиме докази існування водяного льоду на Місяці із висоти ~100 км (низька [[навколомісячна орбіта]]).
* {{нп|CubeSat for Solar Particles}}&nbsp;— вивчатиме потік динамічних частинок і [[Сонце#Магнітні поля Сонця|магнітних полів]], що надходять від Сонця. Результати досліджень можуть сприяти побудові мережі станцій для вивчення [[космічна погода|космічної погоди]].
* {{нп|Lunar Polar Hydrogen Mapper}}&nbsp;— складатиме мапу наявності [[водень|водню]] поблизу [[Місячний кратер|кратерів]] місячного Південного полюсу та відстежуватиме глибину залягання та поширення багатих на водень з'єднань, таких, як вода. Сателіт використовуватиме нейтронний детектор для вимірювання енергії [[нейтрон]]а, що взаємодіятиме із матеріалом місячної поверхні. Планується, що протягом 60-денної місії апарат зробить 141 оберт навколо Місяця.
* {{нп|EQUULEUS|EQUULEUS||EQUULEUS (spacecraft)}}&nbsp;— місія, запропонована [[Агентство аерокосмічних досліджень Японії|Агентством аерокосмічних досліджень Японії]]. Відображатиме земну плазмосферу для вивчення середовища із випромінюваннями навколо Землі. Рухатиметься апарат у космічному просторі між Землею і Місяцем, коригуючи свою траєкторію завдяки низькоенергетичним маневрам.
* {{нп|OMOTENASHI}}&nbsp;— зможе літати над Місяцем та приземлятися на його поверхню, вивчаючи при цьому випромінювання.
* {{нп|ArgoMoon}}&nbsp;— надсилатиме НАСА зображення для підтвердження коректності проведених операцій, що відбуватимуться на {{нп|Interim Cryogenic Propulsion Stage|ICPS||Delta Cryogenic Second Stage}} протягом польоту.

Ще три місії на CubeSat не попали на Артеміду-1, оскільки вони не встигли підготуватись вчасно до запуску. Їм доведеться знайти інший шлях до Місяця:
* {{нп|Cislunar Explorers}}&nbsp;— апарат, що здійснюватиме [[електроліз]]; за рахунок цього і працюватиме його рушійна установка. Рухаючись різними навколомісячними орбітами, він зніматиме Місяць, Землю і Сонце.
* {{нп|Earth Escape Explorer}}&nbsp;— протягом цієї місії перевірятимуться можливості комунікації на великій відстані між системами зв'язку на Землі та на космічному апараті, а також довготривалість роботи апарату у космосі.
* {{нп|Lunar Flashlight}}&nbsp;— визначатиме присутність чи відсутність водяного льоду на поверхні Місяця і позначатиме його концентрацію у межах одного-двох кілометрів по траєкторії свого руху (в основному по затінених місцевостях місячного Південного полюсу).

== Схожі місії ==
У 1968 році космічний корабель [[Аполлон-8]] із трьома астронавтами на борту десять разів облетів навколо Місяця, проводячи різноманітні дослідження.

На кінець 2018 року планувалася [[SpaceX lunar tourism mission]] по відправленню ракетою-носієм [[Falcon Heavy]] і КК [[Dragon 2]] двох [[Космічний туризм|космічних туристів]] у подорож навколо Місяця. На початок 2018 року Dragon 2 ще не запускався,<ref name=sp3>{{Cite news|url=http://www.spacex.com/news/2017/02/27/spacex-send-privately-crewed-dragon-spacecraft-beyond-moon-next-year|title=У наступному році SpaceX відправить приватних туристів до Місяця на космічному кораблі Dragon|last=Shanklin|first=Emily|date=27 лютого 2017|work=SpaceX|accessdate=31 грудня 2017|archive-date=1 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170301013629/http://www.spacex.com/news/2017/02/27/spacex-send-privately-crewed-dragon-spacecraft-beyond-moon-next-year}}{{ref-en}}</ref> а [[тестовий політ Falcon Heavy]] відбувся 6 лютого 2018&nbsp;р.<ref name= sfn01>{{Cite web|url= https://spaceflightnow.com/2018/02/07/spacex-debuts-worlds-most-powerful-rocket-sends-tesla-toward-the-asteroid-belt/|title= SpaceX найпотужнішою у світі ракетою відправила у космос Tesla|website= spaceflightnow.com|accessdate= 9 лютого 2018|archive-date= 11 лютого 2018|archive-url= https://web.archive.org/web/20180211050222/https://spaceflightnow.com/2018/02/07/spacex-debuts-worlds-most-powerful-rocket-sends-tesla-toward-the-asteroid-belt/}}{{ref-en}}</ref> Після нього [[Ілон Маск]] заявив, що більше не планує спільні запуски Falcon Heavy та [[Dragon 2]], а натомість команда SpaceX зосередиться на розробці ракети [[BFR]].<ref name= ars01>{{Cite web|url= https://arstechnica.com/science/2018/02/this-may-be-the-moment-spacex-opened-the-cosmos-to-the-masses/?amp=1&__twitter_impression=true|title= Це може стати моментом відкриття космосу всьому світу|website= arstechnica.com|author= Eric Berger|date= 6 лютого 2018|accessdate= 11 лютого 2018|archive-date= 8 лютого 2018|archive-url= https://web.archive.org/web/20180208123340/https://arstechnica.com/science/2018/02/this-may-be-the-moment-spacex-opened-the-cosmos-to-the-masses/?amp=1&__twitter_impression=true}}{{ref-en}}</ref>

== Галерея ==
{{center|<gallery perrow="4">
Image:NASA Orion EM-1.jpg|Структура Оріона
Image:NASA's Orion Spacecraft for Artemis 1, July 2019.jpg|Космічний корабель «Оріон»
Image:Maf 20190802 cs1-area47 011 lr.jpg|Ракета SLS готова на 80%
Image:SLS Artemis 1 Full Stack.jpg|Artemis 1 з капсулою «Оріон»
Image:NASA_Artemis_1_Launch.jpg|Запуск Artemis 1
Image:NASA EM-1 Mission craft welding sequence.jpg|Послідовність зварювання КК
Image:Orion_and_Earth_(art001e000095).jpg|Вид Землі з Artemis 1
</gallery>}}
{{Multiple image
 | align     = center
 | direction = horizontal
 | header    = {{Legend inline| RoyalBlue |Земля}} {{Legend inline| Magenta|Artemis 1}} {{Legend inline|Lime|Місяць}}
 | width     = 400

 | image1    = Animation of Artemis I around Earth.gif
 | alt1      = 
 | caption1  = Траєкторія польоту навколо Землі.
 | image2    = Animation of Artemis I around Earth - Frame rotating with Moon.gif
 | alt2      = 
 | caption2  = Траєкторія польоту навколо Землі із врахуванням Місяця.
}}
== Див. також ==
* [[Дослідження Місяця]]
* {{нп|Proposed SLS and Orion Missions}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://www.nasa.gov/orion Orion website] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210414101057/https://www.nasa.gov/orion/ |date=14 квітня 2021 }} на NASA.gov
* [https://www.nasa.gov/sls Space Launch System website] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170321092206/https://www.nasa.gov/sls/ |date=21 березня 2017 }} на NASA.gov
* {{Youtube|OZvDAAI_JM0|Simulation of EM-1 Launch and CubeSat Deployment}}

{{Програма Артеміда}}
{{Космічний корабель Оріон}}
{{Дослідження Місяця}}
{{Майбутні космічні польоти}}
{{Космічні запуски 2022}}

[[Категорія:Космонавтика 2022]]
[[Категорія:Місії до Місяця]]
[[Категорія:Програма «Оріон»]]
[[Категорія:Артеміда (космічна програма)]]