Перегляд вихідного коду сторінки Асиміляція (культурна)

{{Otheruses-2|Асиміляція|Акультурація}}
'''Культу́рна асиміля́ція''' ({{lang-en|cultural assimilation}}; від {{lang-la|assimilatio}}, «уподібнення») — процес прийняття певним народом або спільнотою [[культура|культури]] (мови, цінностей, звичаїв) та [[самосвідомість|самосвідомості]] (ідентичності) іншого народу або спільноти. Розчинення асимільованого народу або спільноти із народом або спільнотою, що проводить [[Асиміляційна політика|асиміляційну політику]] (зазвичай, є чисельнішим, посідає панівні позиції в державі тощо)<ref name="ЕІУ"/>. Наслідок асиміляції — втрата первісної культури та самосвідомості. Асиміляція може бути природною (добровільною) або штучною (насильницькою), повною або частковою<ref name="ЕІУ">Ясь О.В. Асиміляція // ''Енциклопедія історії України''... Т.1. С. 145.</ref>. Прикладами культурної асиміляції є [[Романізація (культурна)|романізація]] європейських народів античності; [[китаїзація]] степових народів середньовіччя; [[русифікація]] східноєвропейських та сибірських народів нового часу тощо. Термін широко застосовується в [[Етнографія|етнографії]], [[Етнологія|етнології]], [[Етнопсихологія|етнопсихології]], [[Соціологія|соціології]], [[Культурологія|культурології]], [[Соціальна психологія|соціальній психології]] та інших  дисциплінах<ref name="ЕІУ"/>.

== Поняття асиміляції ==
Поняття асиміляції вирізняється багатозначністю і синкретизмом. <br />
Розрізняють 
* природну (добровільну) та 
* штучну (насильницьку), 
* повну й часткову, 
* соціальну й етнічну асиміляцію. 

Природна асиміляція відбувається поступово в процесі етнічних контактів різнорідних груп населення шляхом передавання соціо- та етнокультурних [[Традиція|традицій]] від однієї групи до другої.

Штучна асиміляція досягається шляхом цілеспрямованої державної асиміляторської політики, скерованої на руйнацію етносоціальних систем, зокрема шляхом колонізації, політичного диктату, економічної експансії, культурно-мовної та релігійної домінації, обмеження прав національних меншин, насильницьких депортацій, фізичного знищення інтелектуалів, створення наднаціональних квазіспільнот (радянський народ, арійська раса) тощо. 

Визначення «повна» та «часткова» асиміляція вживаються для означення рівня інтенсивності міжетнічних контактів, що розгортаються у напрямі асиміляції. 

Під соціальною асиміляцією здебільшого розуміють процес поступового засвоєння репрезентантами певної соціальної спільноти (групи, верстви, стану, страти та ін.) соціокультурних рис, норм, цінностей, соціально-психологічних мотивацій та моделей поведінки інших, переважно вищих у суспільній ієрархії, спільнот. 

Процес етнічної асиміляції найбільш інтенсивно й швидко здійснюється у суспільствах, де відбувається розсіювання іноземних мігрантів в однорідному суспільстві з міцними і сталими економічними, політичними й культурними зв’язками. Найповільніше етнічна асиміляція відбувається у суспільствахвах, де мігранти утворюють замкнені територіальні громади з власними інституціями й організаціями, що мають тривалі й розгалужені зв’язки з етнічною батьківщиною. 

Та етнічна спільнота, яка асимілюється за певних умов, тією чи іншою мірою впливає й на культуру асимілятора.

== В Україні ==
Українські землі з доби античності були тереном активних міжетнічних контактів, що приводили до асиміляції різних етнічних спільнот. 

За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] давньоруське населення поступово асимілювало частину кочових племен переважно тюркського походження, що осідали на південно-східних кордонах ([[печеніги]], [[торки]], [[половці]], [[чорні клобуки]] та ін.). 

У польсько-литовську добу потужних асиміляційних впливів ([[Полонізація|полонізації]]) зазнали українські аристократичні верстви — князі та шляхта. 

Асиміляція вищих українських станів шляхом їхньої інкорпорації до імперських еліт відбувалася і в Російській (малоросійське дворянство) та Австрійській імперіях. <br />
У XIX&nbsp;— на початку XX століття царат проводив цілеспрямовану політику мовно-культурної асиміляції <ref>Дивись: [[Валуєвський циркуляр]], [[Емський акт]], [[Русифікація]].</ref>. Наслідком асиміляційних процесів стало формування комплексу меншовартості та провінційності, який в українській літературі й публіцистиці називається «зросійщення», «[[русифікація]]», «[[малоросійство]]». <br />
Асиміляційних впливів зазнало й українське населення у межах Польщі, Румунії та Угорщини. 

За радянської доби насильницька асиміляція українців та інших етнонаціональних спільнот у межах [[УРСР]] сягнула нечуваних масштабів і набула екстремістських форм&nbsp;— масові репресії та фізична ліквідація української інтелігенції та українських інституцій, тотальне впровадження російської мови та декоренізація, депортація народів, офіційний курс на штучну конвергенцію всіх національностей [[СРСР]] в єдину квазіспільноту&nbsp;— «[[радянський народ]]» тощо.

== У світі ==
{{colbegin|2}}
*{{Прапорець|USA}} [[Американізація]]
*{{Прапорець|GER}} [[Германізація]]
*{{Прапорець|ESP}} [[Іспанізація]]
*{{Прапорець|CHN}} [[Китаїзація]]
*{{Прапорець|POL}} [[Полонізація]]
* [[Романізація (культурна)]] 
*{{Прапорець|RUS}} [[Русифікація]]
*{{Прапорець|UKR}} [[Українізація]]
*{{Прапорець|HUN}} [[Мадяризація]]
*{{Прапорець|ROM}} [[Румунізація]]
*{{Прапорець|BLR}} [[Білорусизація]]
*{{Прапорець|TUR}} [[Отурчення]]
{{colend}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44437 Асиміляція етнічна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190819112852/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44437 |date=19 серпня 2019 }} // {{ЕСУ}}
* [[iarchive:etnoderzhavoznavstvo/page/n465|Етнічна асиміляція]] / Мала енциклопедія етнодержавознавства / [[Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України|Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України]], Упорядник [[Римаренко Юрій Іванович|Юрій Іванович Римаренко]]  [та ін.]. — [[Київ]]: Генеза, : Довіра, 1996. — С. 466—467. — 942 с.
* [[Ясь Олексій Васильович|Ясь О.В.]] [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Asymiliatsiia  Асиміляція] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426045042/http://www.history.org.ua/index.php?termin=Asymiliatsiia |date=26 квітня 2016 }} // {{ЕІУ/1}} — ISBN 966-00-0734-5.— С. 145.
* Сеітмуратова А. [https://vpered.wordpress.com/2014/09/18/seitmuratova-russification-of-tartars/ Політика русифікації та асиміляції кримських татар] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190825183953/https://vpered.wordpress.com/2014/09/18/seitmuratova-russification-of-tartars/ |date=25 серпня 2019 }} / [http://chtyvo.org.ua/authors/Suchasnist/1988_N10_330/ «Сучасність». – 1988. – №10] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190825183358/http://chtyvo.org.ua/authors/Suchasnist/1988_N10_330/ |date=25 серпня 2019 }}. – С. 118–122.; 
* Litwin H. Katolizacja szlachty ruskiej a procesy asymilacyjne na Ukrainie w latach 1569—1648. В кн.: Triumfy i porazki. Warszawa, 1989; 
* [[Микола Хвильовий|Хвильовий М.]] [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/Kh/Xvyljovyj/Liter/UkrMaloros.html Україна чи Малоросія?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190819111509/https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/Kh/Xvyljovyj/Liter/UkrMaloros.html |date=19 серпня 2019 }} «Слово і час», 1990, № 1; 
* Евтух В.&nbsp;Б. Концепции этнонационального развития США и Канады: Типология, традиции, эволюция. К., 1991; 
* Когут З. Розвиток малоросійської самосвідомості і українське національне будівництво. «Зустрічі», 1991, № 2; 
* [[Яковенко Наталя Миколаївна|Яковенко&nbsp;Н.&nbsp;М.]] [http://chtyvo.org.ua/authors/Yakovenko_Natalia/Ukrainska_shliakhta_z_kintsia_XIV_do_seredyny_XVII_stolittia_Volyn_i_Tsentralna_Ukraina.djvu Українська шляхта з кінця XIV до XVII ст.: Волинь і Центральна Україна.] К., 1993; 
* [[Зенон Когут|Когут З.]] [http://litopys.org.ua/coss5/koh.htm Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини 1760—1830.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190819113349/http://litopys.org.ua/coss5/koh.htm |date=19 серпня 2019 }} К., 1996; 
* Оглоблин-Мезько О. Люди Старої України та інші праці. Острог—Нью-Йорк, 2000; 
* [[Рафальський Олег Олексійович|Рафальський О.&nbsp;О.]] [http://history.org.ua/JournALL/journal/2002/3/14.pdf Національні меншини України у ХХ столітті: Історіографічний нарис.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190819111509/http://history.org.ua/JournALL/journal/2002/3/14.pdf |date=19 серпня 2019 }} К., 2000; 
* [[Рябчук Микола Юрійович|Рябчук М.]] [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0014119.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=0 Від Малоросії до України: Парадокси запізнілого націотворення.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123224912/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book%2F0014119.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=0 |date=23 січня 2022 }} К., 2000.
* Рябчук М. [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nzipiend_2017_5-6_14.pdf "Майже один народ". Особливості використання пропагандистської міфологеми в умовах неоголошеної війни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190819131739/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FNzipiend_2017_5-6_14.pdf |date=19 серпня 2019 }} / М. Рябчук // Наукові записки [[Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України|Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України]]. - 2017. - Вип. 5-6. - С. 213-231.

===Література===
* ''В. Явір''. [[iarchive:Politychna/page/n41|Асиміляція]] // {{ПолЕ|сторінки =42-43}}

== Посилання ==
* [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Asymiliatsiia&abcvar=1&bbcvar=21 Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305042448/http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Asymiliatsiia&abcvar=1&bbcvar=21 |date=5 березня 2016 }}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf Асиміляція] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210311000512/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf |date=11 березня 2021 }} // {{УМЕ1|сторінки=53}}

{{Бібліоінформація}}
{{Культурна асиміляція}}
[[Категорія:Асиміляція| ]]
[[Категорія:Соціологія]]
[[Категорія:Етнографія]]
[[Категорія:Культурологія]]
[[Категорія:Етнологія]]
[[Категорія:Сфери культурного впливу]]
[[Категорія:Культурна асиміляція| ]]