Асікаґа Мотоудзі
| Асікаґа Мотоудзі | |
|---|---|
| яп. 足利基氏 | |
 | |
| Ім'я при народженні | Ікуйо |
| Народився | 2 квітня 1340 |
| Помер | 25 травня 1367 Камакура |
| Країна | Японія |
| Національність | японець |
| Діяльність | самурай |
| Титул | канто-кибо |
| Термін | 1349—1367 роки |
| Попередник | посаду засновано |
| Наступник | Асікаґа Удзіміцу |
| Рід | Асікаґа |
| Батько | Асікаґа Такаудзі |
| Мати | Акахасі Тосі |
| Родичі | Асікаґа Тадайосі[1] |
| Брати, сестри | Tazuōd, Асікаґа Йосіакіра і Ashikaga Tadafuyud |
| У шлюбі з | Сейкен-ін |
| Діти | 1 син |
Асікаґа Мотоудзі (*足利基氏, 2 квітня 1340 — 25 травня 1367) — 1-й Канто-кубо (намісник регіону Канто в період Муроматі) у 1349—1367 роках.
Походив з самурайського роду Асікаґа. Четвертий син сьогуна Асікаґа Такаудзі. Народився у 1340 році, отримавши ім'я Ікуйо. Згодом змінив на Камевакамару. У 1336 році під час війни його батька з Кіттою Йосісадою перебував в Кіото під опікою представників родів Хосокава, Уесугі й Сіба.
У 1349 році призначається Канто-канреєм (заступником сьогуна в Канто), згодом посада змінилася на Канто-кубо. При ньому було поставлено досвідченого військовика Уесуґі Норіакі, який став сіцудзі (головним радником) і фактично в перші роки керував Канто. Своєю резиденцією обрав східну окраїну м. Камакура. Невдовзі призначено другого сіцудзі — Ко но Моррофую (представника впливового клану Ко-но).
У 1350 році під час подій відомих як Смута років Кан'о, коли Асікаґа Тадайосі виступив проти Асікаґа Такаудзі, отримавши підтримку Південного двору. Тоді ж на бік останнього перейшов Уесуґі Норіакі, але Ко но Монофую залишився вірним Асікаґа Мотоудзі. Фактично влада зосередилася над Канто у Мотофую. Проте вже 1351 року той зазнав поразки від Норіакі в провінцій Кай, де загинув. Але на допомогу Мотоудзі прийшли війська його батька, що врятували Камакуру від ворогів.
У 1352 році Нітта Йосіокі і Нітта Йосімуне завдали поразки Асікаґа Мотоудзі, який вимушений був відступити з Камакури. За цих умов сьогун знову спрямував війська синові. Після повернення до Камакури Мотоудзі призначив сіцудзі Хатакеяма Кунікійо. Проте Мотоудзі міцно взяв керування Канто в свої руки.
У 1358 році завдав поразки Нітта Йосіокі, який потонув при відступі у річці. Незабаром відправив війська на чолі із Хатакеяма Кунікійо на допомогу братові Йосіакіра, що став сьогуном, задля приборкання провінції Йосіно, де посилився імператор Ґо-Дайґо з південної династії. Але Кунікійо не дослухався наказів й атакував Нітта Йосінаґа, а потім перейшов на бік Південного двору. За цих обставин Мотоудзі переміг Хатакеяма, а потім замирився з Уесуґі Норіакі, що знову перейшов на бік Північної династії. Асікаґа Мотоудзі 1364 року знову призначив Норіакі сіцудзі.
Протягом 1-ї половини 1360-х років зумів зміцнити владу в регіоні Канто. Помер 1368 року під час епідемії (разом з братом сьогуном). Посаду канто-кубо успадкував єдиний син Мотоудзі — Асікаґа Удзіміцу.
- Yasuda, Motohisa (editor) (1990). Kamakura, Muromachi Jinmei Jiten. Tokyo: Shin Jinbutsu Ōraisha. ISBN 978-4-404-01757-4. OCLC 24654085.
- Jansen, Marius (1995). Warrior Rule in Japan. New York: Cambridge University Press. ISBN 9780521482394;ISBN 9780521484046; OCLC 31515317
