Ахієзер Ілля Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ахієзер.
Ахієзер Ілля Олександрович
Народився2 березня 1938(1938-03-02)
Харків, Українська РСР, СРСР
Помер13 травня 1989(1989-05-13) (51 рік)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
Діяльністьфізик-теоретик, викладач університету
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
ННЦ ХФТІ
Вчене званняпрофесор і професор[d]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Аспіранти, докторантиБаранник Євген Олександрович
БатькоАхієзер Олександр Ілліч
Нагороди

Ахіє́зер Ілля Олександрович (2 березня 1938, Харків — 13 травня 1989, там само) — фізик-теоретик. Син О.І. Ахієзера. Доктор фізико-математичних наук (1966), професор (1970). Премія імені К. Синельникова АН УРСР (1978) та імені М. Крилова АН УРСР (1989).[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Харківський університет (1959). Працював у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР (1959-1989), зокрема у 1970-1989 — начальник лабораторії; від 1968 викладав у Харківському університеті. Дослідження в галузі теорії ядра; плазми, зокрема флуктуацій у двотемпературній плазмі; фізики твердого тіла, зокрема теорії магнетизму та аморфних металів, радіаційних пошкоджень, нелінійної динаміки магнітодіелектриків, розсіяння світла в умовах магнітоакустичного резонансу. І.О. Ахієзер одержав низку важливих результатів в теорії магнетизму металів і теорії невпорядкованих магнітних систем та скла.[1]

Праці

[ред. | ред. код]
  • Collective oscillations in plasma. Oxford etc., 1967 (співавт.);
  • К теории реакций (Y, P) при энергиях выше порога рождения пиона. Київ, 1971 (співавтор);
  • Колебания капли ферми-жидкости и гигантский резонанс в средних и тяжелых ядрах. Київ, 1972;
  • К кинетической теории каскада столкновений в твердом теле. Харків, 1975 (співавтор);
  • Plasma Electrodynamics. Vol. 1. Linear Theory. Vol. 2. Non-linear theory and fluctuations. Oxford, 1975 (співавтор);
  • К классической теории излучения быстрых частиц в кристаллах. Харків, 1978 (співавтор);
  • Электромагнетизм и электромагнитные волны. Москва, 1985 (співавтор);
  • Введение в теоретическую радиационную физику металлов и сплавов. Київ, 1985 (співавтор);
  • Модель металлического стекла. Москва, 1987;
  • Самосогласованная модель стекол металл-металлоид. Москва, 1987;
  • О диффузии в металлических стеклах вблизи температуры стеклования. Москва, 1988 (співавтор);
  • О диффузии в неупорядоченных металлах. Москва, 1989 (співавтор).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ахієзер Ілля Олександрович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 28 січня 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ахієзер_Ілля_Олександрович&oldid=36390685