Перегляд вихідного коду сторінки Бориспіль

{{Otheruses|Бориспіль (значення)}}
{{НП України| 
   назва           = Бориспіль
 | прапор          = UKR Бори́спіль flag.jpg
 | опис прапора    = Прапор Борисполя
 | герб            = Coat of Arms Boryspil.svg
 | опис герба      = Герб Борисполя
 | регіон          = {{ПрТ|Київська область}}
 | рада             = 
 | зображення         = {{Photomontage
 | photo1a = Борисполь здание горсовета.jpg|300пкс{{!}}
 | photo2a = Борисполь железнодорожный вокзал.jpg|300пкс{{!}}
 | photo2b = European square Boryspil.jpg|300пкс{{!}}
 | photo3a = Boryspil International Airport Kyiv.jpg|300пкс{{!}}
 | photo3b = 
 | color = white
 | color_border = white
 | position = center
 | spacing = 2
 | size = 300
 | foot_montage =
 }}
 | код КАТОТТГ        = UA32040010010093209
 | перша згадка       = [[1015]]
 | Магдебурзьке право = [[1596]]
 | статус             = [[1956]]
 | населення          = {{зменшення}}60 102 (01.01.2024)<ref>[https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022]</ref>
| агломерація         = [[Київська агломерація]]
 | площа            = 37,01
 | ref-площа       =
 | щільність       =
 | висота          = 124
 | ref-висота      =
 | водойма         = 
 | поштові індекси = 08300—08307
 | код             = 4595
 | день міста      = [[23 вересня]]
 | координати      = {{coord|50|21|4|N|30|57|3|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | адреса          = 08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях,&nbsp;72
 | станція         = [[Бориспіль (станція)|Бориспіль]]
 | відстань        =
 | автошлях о      = 35 
 | автошлях с      = 35 
 | вебсторінка     = [http://borispol-rada.gov.ua/ Сайт бориспільської ради]
 | мер             = [[Борисенко Володимир Костянтинович]] 
 |Міста побратими=[[Файл:Flag of Poland.svg|20пкс]] [[Краснік]], [[Польща]]<br /> [[Файл:Flag of Peru.svg|20пкс]] [[Кальяо]], [[Перу]]<br /> [[Файл:Flag of USA.svg|20пкс]] [[Хопкінс]], [[США]]
 |етнікон=бори́сполець<br/>бори́спілька<br/>бори́спільці
 |громада=[[Бориспільська міська громада]]
 |район=[[Бориспільський район]]
}}
'''Бори́спіль'''&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], [[адміністративний центр]] [[Бориспільська міська громада|Бориспільської міської громади]] та [[Бориспільський район|Бориспільського району]] [[Київська область|Київської області]]. Районний центр з [[1923]] року, з [[1956]] по [[2020]] роки&nbsp;— [[Список міст обласного значення України|місто обласного підпорядкування]] [[Київська область|Київської області]].

Офіційна українська назва міста у першій половині XX століття&nbsp;— ''Баришпіль''<ref>[[:c:File:Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки, 1932.jpg|Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки]]. Територіальний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932&nbsp;р. [Варіант 1].&nbsp;— Х., 1932</ref>. Недалеко від бувшого Баришполя знаходиться містечко [[Баришівка]].

== Географія ==
[[Файл:Ukrania quae et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae, Moldoviae, Johann Baptiste Homann (Nuremberg, 1720).jpg|міні|праворуч|200пкс|На мапі за 1720 рік Йоганна Гоманна Бориспіль показано як ''Barizpole'' (можливо&nbsp;— ''Баришполе'')]]
[[Файл:Бориспільська міськрада.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Бориспільська міська рада]]]]
Місто розташоване за 35&nbsp;км на південний схід від [[Київ|Києва]].

=== Клімат ===
За [[Класифікація кліматів Кеппена|класифікацією Кеппена]] клімат відносять до вологого континентального з теплим літом (Dfb). Середньорічна температура складає 8,0&nbsp;°C, кількість опадів&nbsp;— 602&nbsp;мм.<ref>{{Cite web|url=https://ru.climate-data.org/европа/украина/киевская-область/борисполь-7333/|title=Климат: Борисполь&nbsp;— Климатический график, график температуры, климатическая таблица&nbsp;— Climate-Data.org|accessdate=11 грудня 2021|archive-date=15 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210215065517/https://ru.climate-data.org/европа/украина/киевская-область/борисполь-7333/}}</ref>
{{Клімат міста
|Місто_род = Борисполя
|Джерело = {{Cite web|url=https://ru.climate-data.org/европа/украина/киевская-область/борисполь-7333/|title=Climate-Data.org|accessdate=4 червня 2022|archive-date=15 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210215065517/https://ru.climate-data.org/европа/украина/киевская-область/борисполь-7333/}}
| Січ_сер= -5.2 | Січ_сер_опади= 42
| Лют_сер= -4.2 | Лют_сер_опади= 39
| Бер_сер= 0.6  | Бер_сер_опади= 35
| Кві_сер= 9.1  | Кві_сер_опади= 47
| Тра_сер= 15.4 | Тра_сер_опади= 48
| Чер_сер= 18.8 | Чер_сер_опади= 73
| Лип_сер= 20.1 | Лип_сер_опади= 81
| Сер_сер= 19.2 | Сер_сер_опади= 61
| Вер_сер= 14.2 | Вер_сер_опади= 47
| Жов_сер= 8.2  | Жов_сер_опади= 35
| Лис_сер= 2.2  | Лис_сер_опади= 46
| Гру_сер= -2.2 | Гру_сер_опади= 48
| Рік_сер= 8.0  | Рік_сер_опади= 602

| Січ_сер_мін= -8.0 | Січ_сер_макс= -2.4
| Лют_сер_мін= -7.2 | Лют_сер_макс= -1.1
| Бер_сер_мін= -2.9 | Бер_сер_макс= 4.1
| Кві_сер_мін= 4.4  | Кві_сер_макс= 13.8
| Тра_сер_мін= 10.2 | Тра_сер_макс= 20.7
| Чер_сер_мін= 13.6 | Чер_сер_макс= 24
| Лип_сер_мін= 14.9 | Лип_сер_макс= 25.3
| Сер_сер_мін= 13.9 | Сер_сер_макс= 24.5
| Вер_сер_мін= 9.3  | Вер_сер_макс= 19.2
| Жов_сер_мін= 4.2  | Жов_сер_макс= 12.3
| Лис_сер_мін= -0.4 | Лис_сер_макс= 4.8
| Гру_сер_мін= -4.5 | Гру_сер_макс= 0.2
| Рік_сер_мін= 4.0  | Рік_сер_макс= 12.1
}}

== Історія ==
{{also|Баришівка}}
=== [[Київська Русь]] ===
Бориспіль&nbsp;— одне з найдавніших поселень Київщини, відоме за літописними матеріалами як Летч, Льто, Олто. Перша літописна згадка про нього стосується початку XI&nbsp;століття, коли в братовбивчій війні ([[1015]]—[[1019]]) між синами київського князя Володимира на річці [[Ільтиця|Альті]] загинув князь [[Борис-Роман Володимирович|Борис]], який з [[1072]] року канонізований як один із перших святих Київської Русі. З іменем Бориса і пов'язана сучасна назва міста. Далі Летч неодноразово згадується в літописах до [[1154]]&nbsp;року як укріплене городище, яке стояло на підвищенні між двома рукавами річки [[Ільтиця]]. Місцевість була заболочена і лісиста. Летч за часів Київської Русі був не тільки укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівства, але й місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів.

Під час монголо-татарської навали поселення на території сучасного Бориспільського району та сам Летч були зруйновані. З [[XIII століття]] ці землі переходять під владу [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]].

=== Період [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] та [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] ===
Пізніше ця територія належала королівському товмачу Солтанові Албеєвичу. У [[1508]] році він продав ці землі [[Київський Пустинно-Микільський монастир|Київському Пустинно-Микільському монастирю]]. Монахи володіли землею до кінця [[XVI століття]]. Ймовірніше всього, що в цей час Бориспіль (в окремих джерелах&nbsp;— ''Баришпіль, Боришпіль'') і отримав свою сучасну назву. На монастирських землях в цей період почали селитися втікачі з Правобережжя.

Після [[1569]] року всі українські землі, які раніше належали литовцям, відійшли до польської Корони. За рішенням польського [[Сейм Речі Посполитої|сейму]] від [[1590]] року містечко Бориспіль отримав у володіння [[Войтех Чоновицький]], який в документах [[1590]] року згадується як гетьман запорізьких козаків. У цих документах Бориспіль вперше згадується як містечко.

{{джерело|У [[1596]] році Бориспіль, який на той час був уже значним поселенням, [[Сигізмунд III]] зробив королівською маєтністю. Того ж року було утворено Бориспільське староство.}} В часи польського панування місту було надано [[Магдебурзьке право]]. Відтоді міська ратуша Борисполя користувалася власною печаткою з гербом&nbsp;— зображенням Святого Станіслава (Інститут рукопису НБУ ім. В. Вернадського.&nbsp;— Ф. 1.&nbsp;— Спр. 50683).

Наприкінці [[XVI століття|XVI]]&nbsp;— початку [[XVII століття]] Україну охоплює ряд козацько-селянських повстань. За придушення [[повстання Наливайка|повстання]] під проводом [[Северин Наливайко|Семерія (Северина) Наливайка]] ([[1594]]–[[1596]]) [[Сейм Речі Посполитої|сейм]] надав Бориспільське староство магнату [[Станіслав Жолкевський|Станіславові Жолкевському]] спочатку у [[лен]]не володіння, а з [[1623]] року воно {{джерело|стає власністю родини [[Жолкевські|Жолкевських]] (залишається ним до [[1648]] року)}}. Тоді у містечку було 77 господарств і близько 370 мешканців.

Наприкінці [[XVII століття]] Бориспіль став досить великим містечком з двома брамами&nbsp;— [[Переяслав]]ською та [[Київ]]ською, кількома вулицями. Тут жили переважно міщани, які займались ремеслами та промислами. У [[XVIII століття|XVIII столітті]] Бориспіль перетворився на значний економічний центр. Цьому сприяло те, ще тут проходив шлях [[Київ]]&nbsp;— [[Полтава]].

Універсалом від [[14 січня]] [[1752]] року гетьман [[Розумовський Кирило|Кирило Розумовський]] передав Бориспіль з навколишніми землями у вічне володіння своїй сестрі та її чоловіку, [[бунчуковий товариш|бунчуковому товаришу]] [[Дараган Юхим Федорович|Юхиму Дарагану]]. На той час Бориспіль мав офіційний статус сотенного містечка Київського (давніше&nbsp;— Переяславського) полку.

Є на мапі 1787 року<ref>{{Cite web|title=Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года|url=http://www.etomesto.ru/map-atlas_1787_kiev/?x=31.012202&y=50.312907|website=www.etomesto.ru|accessdate=2021-09-25|archive-date=2021-09-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210925121647/http://www.etomesto.ru/map-atlas_1787_kiev/?x=31.012202&y=50.312907}}</ref>

=== Російська імперія та встановлення радянської влади ===
У [[1802]] році Бориспіль став [[волость|волосним]] центром Переяславського повіту [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. У місті діяли три парафіяльні школи, у [[1842]] році відкрито початкове народне училище для державних селян. Варто згадати, що у місті на той час перебувала досить велика єврейська громада, існувало єврейське кладовище.

[[2 червня]] [[1920]] року, під час [[Польсько-радянська війна|польсько-радянської війни]], біля Борисполя відбулися [[Бій біля Борисполя (1920)|бойові дії]] між польсько-українськими та російськими [[Червона армія|червоноармійськими]] частинами. У травні-червні, в очікуванні звільнення від більшовицької окупації, місцеві мешканці підняли [[Бориспільське повстання|антирадянське повстання]], проте, об'єднані польсько-українські сили не змогли надати підтримку повстанцям, а виступ був жорстоко придушений російськими військами<ref name="молода">{{Cite web|url=https://umoloda.kyiv.ua/number/1661/163/58615/|title=Бориспільське повстання|website=Україна молода. Випуск №&nbsp;094|date=2010-05-27|accessdate=2020-03-12|archive-date=2021-12-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20211211222942/https://umoloda.kyiv.ua/number/1661/163/58615/}}</ref>.

У 1920 році в Борисполі було встановлено радянську владу. Почали створюватися сільськогосподарські артілі. Того ж року Бориспіль увійшов до складу [[Київська губернія|Київської губернії]], у [[1923]] році&nbsp;— Бориспіль отримав статус районного центру. На той час у місті продовжувала існувати велика єврейська громада та єврейське кладовище.

3 [[1929]] року починається [[колективізація]]. Це була справжня трагедія для українського селянства. Як і всюди по Україні, у Бориспільському районі вона супроводжувалася масовим розкуркуленням, знищенням найпрацьовитішого і тому найзаможнішого прошарку селянства. Люди в колгоспи йшли неохоче, чинили опір колективізації. Прокотилася хвиля «бабських бунтів». На придушення такого бунту в Борисполі було викликано кінну міліцію з Києва. Але незважаючи на опір населення, колективізація продовжувалася. 3 дрібних артілей утворюються 4 колгоспи: ім. Шевченка, ім. Кірова, «Серп і молот», «Перемога».
<gallery mode="packed" heights="130">
Файл:Бориспіь 1877.png|Війська Російської імперії проходять через Бориспіль ([[1877]])
Файл:Бориспіль, 1902.png|Вулиця Київський шлях у Борисполі ([[1902]])
</gallery>

=== [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор (1932—1933)]] ===
Смертність сільського населення Бориспільського району (без міста Борисполя) з [[1 січня]] [[1933]] по [[1 січня]] [[1934]] року складала 5739 осіб. Серед померлих за цей період було 266 дітей віком до одного року. Це за звітами. Фактично ж втрати були значно більшими.

Жертвами репресій стали багато жителів району та міста Борисполя. Серед них: Тарабан&nbsp;— нач. райземвідділу, Степанов&nbsp;— голова райвиконкому, Пінчук&nbsp;— бандурист, молодий письменник Жигалко та багато інших.

26 квітня [[1939]] року село Бориспіль отримало статус [[Селище міського типу|селища міського типу]]<ref>[[Вісті рад депутатів трудящих УРСР]], 1939, № 97 (5587), 28 квітня, с. 1.<br/> Відомості Верховної Ради СРСР.&nbsp;— 1939.&nbsp;— №&nbsp;24 (47).&nbsp;— 17 липня.&nbsp;— С. 4</ref>.

=== [[Друга світова війна]] ===
[[23 вересня]] [[1941]] року Бориспіль тимчасово окупували німецькі війська. На території аеродрому до жовтня [[1942]] року функціонував табір для військовополонених. У лютому [[1943]] року в придніпровських лісах біля Сошникова розпочав свою діяльність партизанський загін імені Щорса. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, у цей час тут діяли дві армії (38-а&nbsp;— під командуванням [[Чибісов Никандр Євлампійович|Никандра Чибісова]], 40-а&nbsp;— під командуванням [[Москаленко Кирило Семенович|Кирила Москаленка]]). Бориспіль звільняла 136-а дивізія під командуванням [[Пузіков Іван Михайлович|Івана Пузікова]]. В ніч на 23 вересня 1943 року бійці дивізії увірвались у місто, захопили аеродром, багато зброї, чимало полонених. За два роки окупації нацисти вбили і закатували в районі 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Німеччини. В боях за визволення від німецьких загарбників загинуло понад 8 тисяч мешканців району, у тому числі понад три тисячі бориспільців. Більше 5 тисяч воїнів лежать в братських могилах району. На території сучасної школи лінгвістики в період 1941—1943&nbsp;рр. нацисти проводили розстріли місцевого населення. Після війни учні тоді ще школи №&nbsp;5 насипали курган з землі привезеної з місць найбільших битв [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]].

=== Повоєнні роки ===
[[Файл:Зона відпочинку Олесницьке озеро, Бориспіль.jpg|міні|праворуч|200пкс|Олесницьке озеро]]
У [[1959]] році чисельність населення Борисполя досягла 17,2&nbsp;тис. осіб.

У [[1965]] році прийняв перших пасажирів новий [[Бориспіль (аеропорт)|Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]].

На початку [[1970-ті|1970-х]] років Бориспіль почав інтенсивно розбудовуватися: виросло селище будівників газопроводу, побудовані нові житлові квартали, де живуть переважно працівники аеропорту. У 1975 році Бориспіль отримав статус міста обласного підпорядкування<ref>{{Cite web|url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3568-08|title=Указ Президії Верховної Ради Української РСР 03.03.1975 «Про утворення районів у містах і віднесення деяких міст Української РСР до категорії міст обласного підпорядкування»|accessdate=25.11.2016|archive-date=26.11.2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161126131808/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3568-08}}</ref>.

На початку 1980-х років на території міста та району працювали 36 промислових та сільськогосподарських підприємств, 27 будівельних та транспортних підприємств, 20 середніх та 8 восьмирічних шкіл, 50 медичних установ, 34 будинки культури та клуби, 47 бібліотек, спортивна та музична школи, районний будинок побуту, будинок культури.

Наприкінці 1960-х&nbsp;— початку 1990-х років у [[Бориспільський район|Бориспільськомук районі]] налічувалося всього: по місту і району&nbsp;— 136 великих та малих підприємств і організацій, 15 радгоспів, 4 радгоспи-птахофабрики.
<gallery mode="packed" heights="130">
Файл:Пам'ятник Шевченку Бориспіль 0384.JPG|Пам'ятний знак на честь перебування в м. Борисполі [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]
Файл:Меморіал Жертвам Голодомору Бориспіль.jpg|Меморіал жертвам [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]]
Файл:Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль.JPG|Книшовий меморіальний комплекс
</gallery>

=== У Незалежній Україні ===
З 24 серпня 1991 року в складі [[День Незалежності України|Незалежної України]].

Постановою №&nbsp;184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 1000-річчя Борисполя відзначалося на державному рівні<ref>Політика / Голос України.— К., №&nbsp;29 (6033) за 18 лютого 2015.&nbsp;— С. 4</ref>.
[[Файл:Борисполь.jpg|міні|праворуч|200пкс|Станція [[Бориспіль-Аеропорт]] поблизу терміналу «D»]]
[[30 листопада]] [[2018]] року відкрита [[пасажир]]ська [[залізнична станція|станція]] [[Бориспіль-Аеропорт]] [[Київська дирекція залізничних перевезень|Київської дирекції]] [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної залізниці]], кінцева станція лінії [[колійний пост]] [[19 км (колійний пост)|19 км]]&nbsp;— [[Бориспіль-Аеропорт]] (відгалуження від лінії [[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]]&nbsp;— [[Гребінка (станція)|Гребінка]]) на території [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|міжнародного аеропорту «Бориспіль»]].

== Населення ==

=== '''Динаміка населення'''<ref>{{Cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|title=Історія населення міст України |accessdate=9 вересня 2017|archive-date=19 квітня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120419105018/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm}}</ref> ===
{|class="standard"
|+
! Рік
! [[1623]]
! [[1897]]
! [[1959]]
! [[1970]]
! [[1979]]
! [[1989]]
! [[1992]]
! [[1998]]
! [[2001]]
! [[2005]]
! [[2017]]
![[2022]]
|-
| Населення (осіб)
| 370 {{збільшення}}
| 8953 {{збільшення}}
| 17180 {{збільшення}}
| 32365 {{збільшення}}
| 39983 {{збільшення}}
| 50508 {{збільшення}}
| 52500 {{збільшення}}
| 54300 {{збільшення}}
| 53975 {{зменшення}}
| 55334 {{збільшення}}
| 61613 {{збільшення}}
|64117 {{збільшення}}
|-
|}

=== Національний склад ===
{| class="wikitable"
|+
!Національність
!Відсоток
|-
|[[українці]]
|89,24%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
|9,20%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
|0,60%
|-
|[[Вірмени в Україні|вірмени]]
|0.16%
|-
|[[Поляки в Україні|поляки]]
|0,12%
|-
|інші/не вказали
|0,68%
|}

=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable"
|-
! Мова
! Чисельність, осіб
! Доля
|-
| [[Українська мова|українська]]
| align="right"| 47 085 || align="right"| 88,28&nbsp;%
|-
| [[Російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 5 966 || align="right"| 11,19&nbsp;%
|-
| [[білоруська мова в Україні|білоруська]]
| align="right"| 115 || align="right"| 0,22&nbsp;%
|-
| [[вірменська мова|вірменська]]
| align="right"| 43 || align="right"| 0,08&nbsp;%
|-
| [[румунська мова в Україні|румунська]]
| align="right"| 21 || align="right"| 0,04&nbsp;%
|-
| [[циганська мова|ромська]]
| align="right"| 14 || align="right"| 0,03&nbsp;%
|-
| [[болгарська мова в Україні|болгарська]]
| align="right"| 11 || align="right"| 0,02&nbsp;%
|-
| інші/не вказали
| align="right"| 81 || align="right" | 0,14&nbsp;%
|-
| Разом
| align="right"| 53 336 || align="right"| 100,00&nbsp;%
|}

[[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Вторгнення Росії в Україну]] спровокувало нову хвилю [[Українізація|українізації]] в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти [[Українська мова|українською мовою]].

== Культура ==
У Борисполі діє мережа закладів культури; є пам'ятки історії та архітектури.

=== Заклади культури ===
Сферу культури в місті та в цілому [[Бориспільський район|Бориспільському районі]] репрезентують:
* міський будинок дитячої та юнацької творчості;
* [[міська централізована бібліотечна система Бориспільської міської ради Київської області]]<ref>{{Cite web|url=http://mcbs.org.ua/|title=Бориспільська міська централізована бібліотечна система|website=mcbs.org.ua|accessdate=2018-05-25|archive-date=2018-05-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20180525204518/http://mcbs.org.ua/}}</ref> (також є 7 шкільних бібліотек та інших установ);
* у місті діє [[Бориспільський державний історичний музей]]:
<div style='text-align: center;'>
{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" align="center"
|-frame
|[[Файл:Будинок дитячої та юнацької творчості міста Бориспіль.jpg|200пкс]]
|[[Файл:Кінотеатр Європа в Бориспілі.jpg|200пкс]]
|[[Файл:Бориспільський державний історико-краєзнавчий музей.jpg|200пкс]]
|-
|<small>Будинок дитячої та юнацької творчості міста Бориспіль</small>
|<small>Кінотеатр «Європа» До реставрації&nbsp;— «Дружба»</small>
|<small>[[Бориспільський державний історичний музей]]</small>
|}
</div>
Улюбленим місцем відпочинку містян є центральний парк, де в тому числі розташовані меморіал пам'яті воїнів німецько-радянської війни і Алея Героїв (відкрита 31 березня 2023 року)<ref>{{Cite web|url=https://i-visti.com/news/12980-v-borispol-vdkrili-aleyu-slavi-zemlyakv-geroyiv-vdeo.html|title=В Борисполі відкрили алею слави земляків-героїв (відео)|website=Вісті|date=2023-03-31}}</ref>, [[стадіон]] «[[Колос (стадіон, Бориспіль)|Колос]]», міська спортивна школа, різноманітні заклади відпочинку, кафе, атракціони тощо.

== Пам'ятки ==
[[Файл:Погруддя Павла Чубинського в Борисполі.jpg|міні|праворуч|200пкс|Погруддя [[Чубинський Павло Платонович|Павла Чубинського]]]]
Цікавими об'єктами історичного минулого та архітектури у Борисполі є:
* вал ІХ—ХІІ століть;
* [[Церква Бориса і Гліба (Бориспіль)|Борисо-Глібська церква]];
* Пожежна вежа;
* Меморіал пам'яті жертв [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору]];
* Книшове кладовище;
* [[Бориспіль (станція)|Вокзал станції Бориспіль]] ([[1901]]);
* Пам'ятник «Святий князь Володимир&nbsp;— Хреститель Русі-України»;
* Книшовий меморіальний парковий комплекс<ref>{{Cite web|url=http://ua.interestingukraine.kiev.ua/kyjivska-oblast/boryspilskyj-rajon/boryspil/knyshovyj-memorialnyj-park/|title=Книшовий меморіальний парк|accessdate=6 серпня 2020|archive-date=18 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200918095219/http://ua.interestingukraine.kiev.ua/kyjivska-oblast/boryspilskyj-rajon/boryspil/knyshovyj-memorialnyj-park/}}</ref>.

У місті також встановлено ряд інших пам'ятників і пам'ятних знаків&nbsp;— меморіал воїнів [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], пам'ятники [[Чубинський Павло Платонович|Павлу Чубинському]], пам'ятні знаки на честь перебування Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка в околицях міста і воїнам-афганцям.

Після здобуття Україною незалежності містяни неодноразово порушували питання знесення пам'ятника В.&nbsp;І.&nbsp;Леніну та зміни назв декількох вулиць. Наприклад, у ніч на 1 березня 2011 року представники організації «[[Патріот України]]» розбили постамент довкола пам'ятника Леніну, на якому були написані металеві букви «В.&nbsp;І.&nbsp;Ленін»<ref>http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/373126 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140826113312/http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/373126 |date=26 серпня 2014}} У Борисполі розбили постамент під Леніним</ref>. 22 серпня 2011 року пам'ятник Ленінові було перенесено з площі перед Міськрадою<ref>{{Cite web|url=http://www.istpravda.com.ua/short/2011/08/22/53160/|назва=У Борисполі зняли Леніна (фото, відео)|видавець=[[Історична правда]]|дата=22 серпня 2011|url-архіву=https://web.archive.org/web/20220220165932/https://www.istpravda.com.ua/short/2011/08/22/53160/|дата-архіву=2022-02-20|мертвий-url=no|дата-доступу=16 жовтня 2023}}</ref>. [[21 лютого]] [[2014]] місцевими мешканцями його було остаточно [[Повалення пам'ятників Леніну в Україні (1990—2013)|знесено]]<ref>{{Cite web|url=http://inagist.com/all/436969594063179777/|title=@ukrpravda_news Ленін впав щойно в Борисполі. Досі чекаємо на Дніпропетровськ&nbsp;— хлопці не здаються|date=2014-02-21|accessdate=24 лютого 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140227120737/http://inagist.com/all/436969594063179777/|archivedate=27 лютого 2014|deadurl=yes}}</ref>. Бориспільці запропонували замість Леніна поставити пам'ятник [[Чубинський Павло Платонович|Павлові Чубинському]]&nbsp;— уродженцю міста, автору тексту до [[Гімн України|гімну України]].

23 серпня 2014 року, в [[День Державного прапора України]], урочисто відкрито пам'ятник [[Ушанування пам'яті Євромайдану, Революції Гідності та Небесної сотні|Героям Небесної сотні]]<ref>{{Cite web|url=http://www.unn.com.ua/uk/news/1378334-u-borispoli-vidkrili-pamyatnik-geroyam-nebesnoyi-sotni|title=У Борисполі відкрили пам'ятник Героям Небесної Сотні|accessdate=24 серпня 2014|archive-date=26 серпня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140826115254/http://www.unn.com.ua/uk/news/1378334-u-borispoli-vidkrili-pamyatnik-geroyam-nebesnoyi-sotni}}</ref>.
[[Файл:Пам'ятник князу Борисові.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Пам'ятник князю [[Борис-Роман Володимирович|Борисові]]]]
25 травня 2021 року на [[Європейська площа (Бориспіль)|Європейській площі]] в місті Борисполі урочисто відкритий монументально-декоративну скульптуру князю [[Борис-Роман Володимирович|Борисові]]. Фігуру князя [[Борис-Роман Володимирович|Бориса]] встановили на постамент ще напередодні новорічних свят. Проте тривалий час скульптор Олексій Пергаменщик вже на місці доводив скульптуру до досконалості. Скультуру закладали ще при Анатолію Соловйовичу Федорчуку, при ньому й мали відкрити. Але, як відомо, міський голова пішов із життя, тому цю місію взяв на себе міський голова&nbsp;— Володимир Борисенко. Монументально-декоративна скульптура князю Борису виготовлена з цільного світло-сірого граніту, без перехідної моделі (за твердженням знавців, що так свої скульптури робив Мікеланджело). На голові в князя шолом часів Київської Русі. Князь підперезаний мечем, лівою лукою Борис опирається на щит, на якому є зображення тризуба. Правою рукою тримає Біблію, притиснувши її до грудей. Над Борисом здіймається німб. Із лицьового боку напис: «Св.&nbsp;Князь Борис 986—1015 н.&nbsp; е.». Із тильної сторони: «Ініціатор створення пам’ятника: Анатолій Федорчук. Скульптор: Олексій Пергаменщик. Куратор: Микола Данилейко. 2020 н.&nbsp; е»<ref>{{Cite web|url=https://i-visti.com/news/10355-pamyatnik-knyazyu-borisu-gotuyut-do-vdkrittya.html|title=Пам'ятник князю Борису готують до відкриття|accessdate=|archive-date=|archive-url= }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://borispol.org.ua/en/u-borispoli-vidkrili-pam_jatnik-svjatomu-knjazju-borisu-svitlini/|title=У Борисполі відкрили пам'ятник Святому князю Борису (світлини)|accessdate=2021-05-27|archive-date=|archive-url=|url-status=dead}}</ref>.

== Транспорт ==
{{main|Бориспіль (аеропорт)|Бориспіль-Аеропорт|Бориспіль (станція)|Kyiv Boryspil Express}}
Бориспіль є фактично східними воротами [[Київ|Києва]]. Через місто пролягає автошлях міжнародного значення {{Автошлях М|03}}{{Автошлях E|40}} [[Київ]]&nbsp;— [[Полтава]]&nbsp;— [[Харків]], та починається автошлях національного значення {{Автошлях Н|08}} (Бориспіль&nbsp;— [[Кременчук]]&nbsp;— [[Запоріжжя]]&nbsp;— [[Маріуполь]]). Тому щодня через місто проходить велика кількість автотранспорту. При цьому кількість світлофорів у Борисполі центральною вулицею&nbsp;— [[Вулиця Київський Шлях|Київський Шлях]] складає 22 одиниці. В ранці та ввечері у Борисполі видовжуються кілометрові черги з автівок, оскільки світлофори загоряються на 30—35 секунд і не є синхронізованими між собою.

В місті знаходиться [[Бориспіль (станція)|однойменна]] [[залізнична станція]] на електрифікованій лінії [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Харків-Пасажирський|Харків]] та автостанція на магістралі цього ж напрямку. За 9&nbsp;км від центру міста розташований [[Бориспіль (аеропорт)|Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]] та [[пасажир]]ська [[залізнична станція]] [[Бориспіль-Аеропорт]], збудована для «[[Kyiv Boryspil Express]]».

== Підприємства та соціальна сфера міста ==
У місті досить добре розвинені всі галузі виробничої та невиробничої сфери, а також розташоване чимало [[Будівельна справа|будівельних]] підприємств. У Борисполі розташований найбільший виробник кранів у Східній Європі — [[Київський завод підіймально-транспортного обладнання|Київський завод підіймально-транспортного обладнання]] (КЗПТО).

Банківську сферу діяльності у місті Борисполі представлені такими банками, як «[[Ощадбанк]]», «[[ПриватБанк]]», «[[Райффайзен Банк (Україна)|Райффайзен Банк]]», «[[Укргазбанк]]», «[[Sense Bank|Сенс Банк]]» тощо<ref>{{cite web|url=https://ubanks.com.ua/city/boryspil.php|назва=Банки Борисполя|веб-сайт=ubanks.com.ua}}</ref>.

== [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] ==
* [http://trudslava.org.ua Газета «Трудова слава»] (видається з 1930&nbsp;р.)<ref>{{Cite web |url=http://www.trudslava.org.ua/|title=Архівована копія |accessdate=2022-06-04|archive-date=2022-04-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20220403113313/http://www.trudslava.org.ua/}}</ref>
* [http://i-visti.com Газета «Вісті»] (з 2000&nbsp; р.)<ref>{{Cite web|url=http://i-visti.com/|title=Архівована копія|accessdate=2022-06-04|archive-date=2013-06-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20130602231915/http://i-visti.com/}}</ref>
* [[Бориспіль (телеканал)|телеканал «Бориспіль»]] (з 2007&nbsp;р.)
* [https://borispol.org.ua Інтернет-видання «Це Бориспіль» (з 2007&nbsp;р.)]<ref>{{Cite web |url=https://borispol.org.ua/|title=Архівована копія|accessdate=2022-06-04|archive-date=2022-05-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20220503180356/https://borispol.org.ua/ }}</ref>
* Газета «Термінал» (з 2011&nbsp;року)

== Релігія ==
У місті діють громади всіх конфесій України:
* [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Українська православна церква (МП)]]&nbsp;— Покровський кафедральний Собор (Борисо-Глібська парафія).
* [[Православна церква України]]&nbsp;— храм Святого Миколая.
* [[Українська греко-католицька церква]]&nbsp;— храм Святих Володимира й Ольги.
* [[Римсько-католицька церква в Україні|Римсько-католицька церква]]&nbsp;— храм Преображення Господнього.
* [[Православна церква України]]&nbsp;— парафія Святих жінок-мироносиць.
* Громада [[Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів|Євангельських християн-баптистів]] «Благословіння».
* Громада [[Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської — п'ятдесятників|Церкви християн віри Євангельської]] (п'ятдесятників) «Ковчег Любові».
* Харизматична Християнська церква Повного Євангелія «Преображеніє».
* [http://www.oru.org.ua/index.php/component/content/article/34-hto-mi-k/80-oru.html Об'єднання рідновірів України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181023042056/http://www.oru.org.ua/index.php/component/content/article/34-hto-mi-k/80-oru.html|date=23 жовтня 2018}}&nbsp;— громада українських [[Українське язичництво|рідновірів]] «Поляни».

=== Релігійні споруди ===
<gallery mode="packed" heights="130">
Файл:Борисполь Свято-Покровский собор.jpg|Свято-Покровський кафедральний собор
Файл:Борисполь храм св. пророка Ильи.jpg|Храм Святого пророка Іллі
Файл:Борисполь Свято-Николаевская церковь.jpg|Свято-Миколаївська церква
Файл:Бориспіль УГКЦ.jpg|Храм Святих Володимира й Ольги (УГКЦ)
</gallery>

== Міста-побратими ==
* {{прапорець|POL}} [[Красник (місто)|Красник]], [[Польща]]
* {{прапорець|PER}} [[Кальяо]], [[Перу]]
* {{прапорець|USA}} [[Гопкінс (Міннесота)]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
* {{Прапорець|FIN}} [[Вантаа]], [[Фінляндія]]

== Персоналії ==
'''Уродженці міста:'''
* [[Бородавка Віталій Олександрович]] (* 1994)&nbsp;— капітан спецпідрозділу «Омега», учасник російсько-української війни. Призер Ігор Нескорених-2023.
* [[Оврашко Сергій Миколайович]] (1976—2014)&nbsp;— молодший сержант [[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни]].
* [[Аксьонов Олександр Васильович]] (1984—2021)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Бабенко Микола Андрійович]] (1942—2005)&nbsp;— український актор театру, кіно та дубляжу
* [[Горкун Віталій Володимирович]] ({н} 1986)&nbsp;— український вояк, учасник російсько-української війни.
* [[Гудзь Валерій Федорович]] (1971—2022)&nbsp;— полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, [[Герой України]] (2022).
* [[Дудченко Олександр Олександрович]] (1988—2014)&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Євсевський Федір Андрійович]]&nbsp;— композитор української діаспори.
* [[Кудря Володимир Іванович]]&nbsp;— український кінооператор.
* [[Логвин Геннадій Борисович]] (1972—2015)&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Ніговський Іван Миколайович]]&nbsp;— підполковник [[Армія УНР|Армії УНР]]<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 301 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>.
* [[Раєвський Петро Іванович]] (1847—1886) письменник, автор більше 40 повістей і оповідань, надрукованих в газеті «Києвлянинь» українською мовою.
* [[Тороповський Георгій Валерійович]] (1996—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Чепілко Іван Йосипович]] (1880—1921)&nbsp;— український громадський та політичний діяч. У 1921 році&nbsp;— голова [[Всеукраїнський центральний повстанський комітет|Цупкому]].
* [[Чубинський Павло Платонович]]&nbsp;— автор [[Гімн України|гімну України]], географ, етнограф (похований у Борисполі).
* [[Yarmak|Ярмак Олександр Валентинович]]&nbsp;— відомий український реп-виконавець, співак та актор.

'''[[Герой Радянського Союзу|Герої Радянського Союзу]]:'''
* [[Головатий Юрій Максимович]]
* [[Павловський Рафаіл Семенович]]
* [[Шкіль Василь Федорович]]
* [[Раєвський Петро Іванович]]

'''Поховані:'''
* [[Степаненко Сергій Євгенович]] (1967—2016)&nbsp;— [[солдат]] Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="130">
Файл:Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль 001.jpg|Книшовий меморіально-парковий комплекс
Файл:Пам'ятний знак вченому-етнографу П. П. Чубинському, автору слів державного Гімну України.jpg|Пам'ятний знак вченому-етнографу [[Чубинський Павло Платонович|Павлу Чубинському]]&nbsp;— автору тексту [[Гімн України|Гімну України]]
Файл:Братська могила п'яти льотчиків, які загинули 8 грудня 1959 року.jpg|Братська могила п'ятьох льотчиків, які загинули 8 грудня 1959 року
Файл:Будівля колишньої школи №2, нині міжшкільний комбінат.jpg|Будівля колишньої школи №&nbsp;2 (нині&nbsp;— міжшкільний комбінат)
Файл:Меморіальна дошка на приміщенні школи №2, де навчався Герой Радянського Союзу В. Ф. Шкіль.jpg|[[Меморіальна дошка]] в школі №&nbsp;2, де навчався [[Герой Радянського Союзу]] [[Шкіль Василь Федорович|Василь Шкіль]]
Файл:Меморіальна дошка на будинку, де жив Герой Радянського Союзу, ветеран аерофлоту Василь Дмитрович Борисов.jpg|Меморіальна дошка на будинку, де жив [[Герой Радянського Союзу]], ветеран аерофлоту [[Борисов Василь Дмитрович|Василь Борисов]]
Файл:Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі.jpg|Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка [[Френкель захарій|Захарія Френкеля]], який народився в Борисполі
Файл:Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий.jpg|Меморіальна дошка на приміщенні школи №&nbsp;1, де навчався [[Герой Радянського Союзу]] [[Головатий Юрій Максимович|Юрій Головатий]]
Файл:Бориспільська водонапірна башта і міська пожежна частина.jpg|Колишня Бориспільська міська пожежна частина
Файл:Terminal F KBP.JPG|Термінал «F» [[Бориспіль (станція)|аеропорту «Бориспіль»]]
Файл:Борисполь железнодорожный вокзал.jpg|[[Бориспіль (станція)|Залізничний вокзал]]
Файл:Арт-объект "Я люблю Борисполь".jpg|Артоб'єкт «Я кохаю Бориспіль»
Файл:Курганна група DSC 0066.jpg|Курганна група мікрорайон «Нестерівка»
</gallery>

== Пам'ятники ==
<gallery mode="packed" heights="130">
Файл:Борисполь бюст П. Верны.jpg|Погруддя [[Верна Петро Петрович|Петра Верни]]
Файл:Борисполь памятник Владимиру Мономаху.jpg|Пам'ятник князю [[Володимир Мономах|Володимиру Мономаху]]
Файл:Борисполь памятник Нестору-летописцу.jpg|Пам'ятник [[Нестор Літописець|Нестору Літописцю]]
Файл:Борисполь памятник князю Владимиру Великому.jpg|Пам'ятник київському князю [[Володимир Святославич|Володимиру Великому]]
Файл:Борисполь памятник чернобыльцам.jpg|Пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи
Файл:Борисполь мемориал жертвам Голодомора.jpg|Стіна пам'яті жертвам «[[Великий терор|Великого терору]]»
Пам'ятний знак класику єврейської літератури Шолом-Алейхему.jpg|Пам'ятний знак класику єврейської літератури [[Шолом-Алейхем]]у
Пам'ятник Небесній Сотні, Бориспіль.jpg|Пам'ятник Небесній Сотні
Могила заслуженого майстра народної творчості, різьбяра по дереву П. П. Верни DSC 0109.jpg|Могила заслуженого майстра народної творчості, різьбяра по дереву П.&nbsp;П.&nbsp;Верни
Пам'ятний знак воїнів, які загинули при обороні і визволенні м. Борисполя DSC 0110.jpg|Пам'ятний знак воїнів, які загинули при обороні і визволенні м. Борисполя
Могила активістів с. Нестерівки Височин М. К. та Височин Я. М., які були закатовані фашистами 1942 року.jpg|Могила активістів с. Нестерівки Височин М. К. та Височин Я. М., які були закатовані фашистами у 1942 році
</gallery>

== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)]]
* [[Шевченко Тарас Григорович]]. Сотник (поема)
* [[Книшовий меморіальний парковий комплекс]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{SM}} ''С. Шамрай.'' [[:s:Історично-географічний збірник/1/До історії Баришполя у XVIII в.|До історії Баришполя у XVIII століття]] / Сергій Шамрай // Історично-географічний збірник.&nbsp;— 1927.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 92–120
* ''О. М. Придатко.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37196 Бориспіль] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160509192138/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37196 |date=9 травня 2016}} // {{ЕСУ|3|313—314}}
* ''Л. В. Шевченко''. [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Boryspil_mst Бориспіль] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160509122934/http://www.history.org.ua/index.php?termin=Boryspil_mst|date=9 травня 2016}} // {{ЕІУ|1|346—347}}
* {{SgKP|I|338|Boryspol}}
* {{SgKP|XV_cz.1|220|Boryspol}}

== Посилання ==
{{commonscat|Boryspil}}
* {{Cite web|url=https://misto.biz.ua/boryspil/company/|title=Бориспіль&nbsp;— довідник міста}}
* {{Cite web|url=https://www.borispol.org.ua/|title=Інтернет-видання «Це Бориспіль»}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200430093431/https://www.borispol.org.ua/|date=30 квітня 2020}}
* {{Cite web|url=https://boryspil.city/|title=Міський портал міста Бориспіль&nbsp;— «Бориспіль на долоні»}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200325211441/https://boryspil.city/|date=25 березня 2020}}
* {{Cite web|url=http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/boryspilskyj-rajon/boryspil.html|title=Бориспіль&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал. Київська область у складі УРСР}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130318094743/http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/boryspilskyj-rajon/boryspil.html|date=18 березня 2013}} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР: Київ.&nbsp;— К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф.&nbsp;М.&nbsp;Рудич (голова ред. колегії) та ін.&nbsp;— К.: Гол. ред. УРЕ, 1971.&nbsp;— 792 с.)
* {{Cite web|url=http://www.borispol-rada.gov.ua/|title=Сайт Бориспільської міської ради}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100818202317/http://www.borispol-rada.gov.ua/|date=18 серпня 2010}}
* {{Cite web|url=http://i-visti.com|title=Сайт газети «Вісті»}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130602231915/http://i-visti.com/|date=2 червня 2013}}

{{Визначні місця Борисполя}}
{{Київська область}}
{{Бориспільська міська громада}}
{{Бориспільський район}}

{{Міста Київської області}}
{{Київська область (до 2020)}}

[[Категорія:Бориспіль|Б]]
[[Категорія:Міста Київської області]]
[[Категорія:Сотенні центри Гетьманщини]]
[[Категорія:Районні центри Київської області]]
[[Категорія:Бориспільський район]]
[[Категорія:Населені пункти України, засновані 1015]]
[[Категорія:Київська агломерація]]
[[Категорія:Виборчий округ 98]]