Перегляд вихідного коду сторінки Ботаніка

{{Ботаніка}}
'''Бота́ніка''' ({{lang-grc|βοτανικός}}&nbsp;— «той, що стосується трав», від {{lang-grc2|βοτάνη}}&nbsp;— «трава, пасовисько»<ref>{{Мельн|рядок}}</ref>), також '''фітологія''' ({{lang-grc|φυτό}}&nbsp;— «рослина» та {{lang-grc2|λόγος}}&nbsp;— «вчення, наука») або '''біологія рослин'''&nbsp;— розділ [[біологія|біології]], що вивчає [[Рослина|рослини]]: їх будову, життєдіяльність, розмноження, хвороби, історію розвитку, географічне поширення, класифікацію тощо, а також структуру, розвиток і розміщення на земній кулі рослинних угруповань.

'''Досліджує''' [[біологічне різноманіття|біологічну різноманітність]] світу [[рослини|рослин]], систематизує і класифікує рослини, досліджує їх будову, географічне поширення, еволюцію, популяційно-видову, флористичну та ценотичну диференціацію, історичний розвиток, функціональну біогеоценотичну і біосферну роль, корисні властивості, фіторесурсні потенції, вплив на рослинність антропогенних чинників, вишукує раціональні шляхи збереження й охорони флори. Та основна мета ботаніки як науки&nbsp;— одержання й узагальнення нових знань про світ рослин у всіх проявах його існування.

'''Основні ботанічні дисципліни''': [[систематика рослин|систематика]], [[морфологія рослин|морфологія]], [[анатомія рослин]], [[ембріологія]], [[палеоботаніка]], [[географія рослин]], [[біохімія рослин]], [[ботанічна географія]], [[геоботаніка]], [[ботанічне ресурсознавство]], а також [[альгологія]], [[бріологія]], еквізетологія, лікоподіологія, [[птеридологія]], пінологія, магноліологія.

Вона поділяється на кілька спеціальних дисциплін, таких як ідентифікація і класифікація рослин ([[таксономія]]), вивчення їхнього внутрішнього формування (морфологія рослин), їхній внутрішньої будови (анатомія рослин), їхньої мікроскопічної будови (гістологія рослин), функціонування і перебіг життя (фізіологія рослин), їхнє поширення по поверхні Землі і їхнє оточення (екологія рослин). [[Палеоботаніка]] вивчає викопні рослини, економічна ботаніка займається використанням рослин. [[Садівництво]], [[сільське господарство]] і [[лісівництво]] також є галузями ботаніки.

== Історія ==
[[Файл:Teofrasto Orto botanico detail.jpg|thumb|right|250px|Статуя Теофраста у ботанічному саду Палермо]]
[[Файл:Linnaea borealis.jpg‎|right|thumb|250px|''[[Ліннея]]''&nbsp;— таксон, названий на честь [[Карл Лінней|К. Ліннея]]]]
У процесі розвитку ботаніка диференціювалася на ряд окремих наук, з яких найважливіші: морфологія рослин&nbsp;— наука про будову і розвиток основних органів рослин; з неї виділилися: анатомія (гістологія) рослин, що вивчає внутрішню будову рослинного організму; клітинна біологія рослин, що вивчає особливості будови рослинної клітини; ембріологія рослин, яка досліджує процеси запліднення і розвитку зародка у рослин; фізіологія рослин&nbsp;— наука про життєдіяльність рослинного організму, близько пов'язана з біохімією рослин&nbsp;— наукою про хімічні процеси в них; генетика рослин вивчає питання мінливості і спадковості рослин; завдання систематики рослин&nbsp;— вивчення й класифікація усіх видів рослин і створення системи рослинного світу; палеоботаніка (фітопалеонтологія) вивчає викопні рослини і близько пов'язана з філогенією рослин, завданням якої є відтворення історичного розвитку рослинного світу; географія рослин (фітогеографія)&nbsp;— наука про закономірності поширення рослин на земній кулі; з неї виділились екологія рослин&nbsp;— наука про взаємовідношення рослинного організму і середовища&nbsp;— та фітоценологія (геоботаніка)&nbsp;— наука про рослинні угруповання.

Виділяють ще ряд спеціалізованих дисциплін, які вивчають окремі групи рослинного світу, наприклад [[альгологія]]&nbsp;— науку про водорості, [[мікологія|мікологію]]&nbsp;— про гриби, [[ліхенологія|ліхенологію]]&nbsp;— про лишайники, [[бріологія|бріологію]]&nbsp;— про мохоподібні, [[дендрологія|дендрологію]]&nbsp;— про деревні породи, [[палінологія|палінологію]]&nbsp;— про будову спор і пилку і&nbsp;т.&nbsp;д. На основі ботаніки розвинулися такі галузі науки, як [[мікробіологія]], [[фітопатологія]], [[фармакологія]] тощо. З успіхом ботанічної науки тісно пов'язаний розвиток агрономічних дисциплін. Все більшого значення набуває використання рослин в народному господарстві, вони широко застосовуються у різних галузях промисловості (харчовій, хімічній, текстильній та ін.), ідуть на виготовлення різноманітних лікарських препаратів, антибіотиків тощо.

Розвиток ботаніки пов'язаний з практикою людини, з використанням рослинних багатств. Перший оглядовий твір з ботаніки належить учневі [[Аристотель|Арістотеля]]&nbsp;— [[Теофраст]]у (372—287 до н.&nbsp;е.). В 1 століття н.&nbsp;е. римські автори [[Діоскорід]] і [[Пліній Старший]] доповнили ці відомості. Середньовічні вчені продовжили накопичення описової інформації, розпочате античними вченими. В епоху [[Відродження]] в зв'язку із збагаченням відомостей про рослини виникла потреба в систематизації рослинного світу. Великі заслуги в справі упорядкування ботанічних знань належать [[Карл Лінней|Карлу Ліннею]], який в середині 18 століття запровадив бінарну номенклатуру рослин, першим зробив спробу класифікації рослинного світу та розробив штучну систему, розподіливши рослинний світ на 24 класи.

Винахід [[мікроскоп]]а, успіхи у [[хімія|хімії]], [[техніка|техніці]] створили умови для розвитку анатомії, клітинної біології, ембріології рослин і вивчення мікроскопічних рослин. Фізіологія рослин тісно пов'язана з розвитком хімії і [[фізика|фізики]]; успішно вона починає розвиватися лише наприкінці [[18 століття|18]]&nbsp;— на початку [[19 ст.]], коли були відкриті [[дихання]] і [[фотосинтез]] у рослин, досліджені мінеральне живлення, їхній ріст і розмноження.

[[Теорія еволюції|Еволюційне вчення]] [[Чарльз Роберт Дарвін|Чарльза Дарвіна]] стало основою для подальшого розвитку ботаніки. З удосконаленням методики досліджень в 19&nbsp;— на початку [[20 ст.]] збагачуються відомості про рослинний світ; починається розробка філогенетичних систем, розвиваються нові галузі ботаніки&nbsp;— [[фітогеографія]], [[екологія]], [[палеоботаніка]], [[фітоценологія]] та [[генетика рослин]].

=== Історія ботаніки в Україні ===
Дослідження у галузі ботаніки Україні розпочали фітобіологи [[Волинський ліцей|Кременецького ліцею]] ([[Тернопільська область]]), відкритого у 1805 році. При ліцеї існував [[Кременецький ботанічний сад|ботанічний сад]], де працювали [[Вілібальд Бессер|В. Бессер]] та [[Анджейовський Антон Лукіянович|А. Анджейовський]], згодом&nbsp;— одні з перших викладачів ботаніки відкритого у 1834 році [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|університету святого Володимира]] у Києві. Розвиток ботаніки у цей період пов'язаний з іменами професорів цього університету [[Максимович Михайло Олександрович|М. Максимовича]], [[Траутфеттер Рудольф|Р.Траутфеттера]], [[Борщов Ілля Григорович|І.Борщова]], О.Баранецького, [[Пурієвич Костянтин Адріанович|К.Пурієвича]], [[Шмальгаузен Іван Федорович|І.Шмальгаузена]], [[Навашин Сергій Гаврилович|С.Навашина]], професорів [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]] [[Черняєв Василь Матвійович|В.Черняєва]], А.Краснова, [[Арнольді Володимир Митрофанович|В.Арнольді]], професорів [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеського університету]] А.Яновича, [[Танфільєв Гаврило Іванович|Г.Танфільєва]], Ф.Породка, Ф.Каменського та професорів інших навчальних та наукових закладів, зокрема [[Ценковський Лев Семенович|Л.Ценковського]], [[Палладін Володимир Іванович|В.Палладіна]], В.Ротерта, [[Вотчал Євген Пилипович|Є.Вотчала]], [[Талієв Валерій Іванович|В.Талієва]], [[Липський Володимир Іполитович|В.Липського]]. Новий етап у розвитку ботаніки пов'язаний із діяльністю [[Фомін Олександр Васильович|О.Фоміна]], який очолив у 1914 році кафедру ботаніки університету святого Володимира, а згодом заснував та очолив науково-дослідну кафедру ботаніки [[Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України|ВУАН]] (нині Інститут ботаніки НАН України). Першочергові завдання розвитку ботаніки у цей період визначено у доповіді професора [[Яната Олександр Алоїзович|О.Янати]] на засіданні ботанічної секції [[Українське наукове товариство|Українського наукового товариства]] у 1920 році, полягали насамперед у вивченні видового складу української флори та її генезису на базі докладного ботаніко-географічного обстеження території України та розвитку прикладної ботаніки в інтересах [[сільське господарство|сільського господарства]]. О.Фомін уперше розробив ботанічне районування території України у тодішніх її межах, організував систематичне вивчення спорових рослин республіки та започаткував фундаментальне багатотомне видання «Флора України» (1936–65). Професор К.Пачоський першим чітко сформулював думку про те, що рослинність є предметом самостійної науки&nbsp;— [[геоботаніка|геоботаніки]]. З ініціативи [[Клеопов Юрій Дмитрович|Ю.Клеопова]] та [[Лавренко Євген Михайлович|Є.Лавренка]] у 30-і роки XX століття почалося вивчення рослинного покриву України, що завершилося виданням 4-томної монографії «Рослинність УРСР» (1968–73). [[Клоков Михайло Васильович|М.Клоков]] сформулював основні принципи фітоейдології&nbsp;— науки про географічні раси рослин, описав більш як 500 нових для науки видів, М.Котов детально дослідив флору України. Харківська школа біосистематики під керівництвом [[Прокудін Юрій Миколайович|Ю.Прокудіна]] проводила поглиблене вивчення [[Тонконогові|злаків]] України, результати якого втілені у однойменній монографії (1973). Початок дослідження [[Мохи|мохів]] та [[Лишайники|лишайників]] в Україні пов'язаний з іменами [[Архимович Олександр Зиновійович|О.Архимовича]], [[Окснер Альфред Миколайович|А.Окснера]] («Флора лишайників України», 1966; 1968), [[Зеров Дмитро Костянтинович|Д.Зерова]] («Флора печіночних та сфагнових мохів УРСР», 1964; «Очерки филогении бессосудистых растений», 1972), [[Лазаренко Андрій Созонтович|А.Лазаренка]] (автор праць із систематики та географії листяних мохів та засновник експериментальних напрямів у [[Бріологія|бріології]], зокрема експериментальної апогамії). Морфолого-онтогенетичні та флористичні дослідження [[водорості|водоростей]] почалися в Україні у 19 ст. (професори І.Борщов, Я.Вальц, В.Казановський, [[Совинський Василь Карлович|В.Совинський]]). У подальший розвиток [[Альгологія|альгології]] значний внесок зробили Я.Ролл, який започаткував видання серії посібників&nbsp;— «Визначник прісноводних водоростей Української РСР», засновник київської школи альгологів [[Топачевський Вадим Олександрович|О.Топачевський]] та [[Коршиков Олександр Аркадійович|О.Коршиков]], всесвітньо визнаний спеціаліст із вивчення [[Зелені водорості|зелених водоростей]], який відкрив та описав кількасот нових видів. Вивчення водоростей [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського морів]] пов'язане з іменами І.Погребняка, Н.Морозової-Водяницької та О.Гутника. Початок та розвиток цілеспрямованих флористико-систематичних досліджень грибів України пов'язані з іменами професорів С.Морочковського та [[Зерова Марія Яківна|М.Зерової]], під керівництвом яких створено фундаментальне видання&nbsp;— 5-томний «Визначник грибів України» (1967–79). Становлення [[Фізіологія рослин|фізіології рослин]] в Україні пов'язане з іменами Є.Вотчала, [[Любименко Володимир Миколайович|В.Любименка]] та [[Холодний Микола Григорович|М.Холодного]]. Розвитку ботанічної науки в Україні сприяли також успіхи [[Навашин Сергій Гаврилович|С.Навашина]] щодо відкриття [[Подвійне запліднення|подвійного запліднення]] у [[Покритонасінні|покритонасінних рослин]], а також у вивченні морфології хромосом, сперміогенезу та особливостей росту пилкових трубок. Також отримали визнання роботи його учнів у галузі [[Ембріологія рослин|ембріології]] та цитології рослин Я.Модилевського, В.Фінна, [[Левитський Григорій Андрійович|Г.Левитського]] та [[Делоне Лев Миколайович|Л.Делоне]], [[Оксіюк Петро Федорович|П.Оксіюка]]. Один із засновників сучасної цитогенетики віддалених гібридів та радіаційного [[мутагенез]]у [[Сапєгін Андрій Опанасович|А.Сапєгін]] виконав ґрунтовні дослідження для підтвердження концепції індивідуальності [[Пластида|пластид]]<ref name="esu">{{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37433 |title=Ботаніка — ЕСУ |accessdate=18 березня 2016 |archive-date=5 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160405072752/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37433 }}</ref>.

Успіхи сучасної української ботаніки, зокрема у галузі флористики, систематики, геоботаніки, екології та охорони вищих і нижчих рослин, фізіології рослин, промислової ботаніки пов'язані з іменами таких науковців, як [[Голубець Михайло Андрійович|М.Голубець]], Є.Кордюм, [[Ситник Костянтин Меркурійович|К.Ситник]], А.Травлєєв, Т.Черевченко, Ю.Шеляг-Сосонко, [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т.Андрієнко]], [[Бойко Михайло Федосійович|М.Бойко]], Р.Бурда, Я.Дідух, Д. Дубина, [[Комендар Василь Іванович|В.Комендар]], С. Кондратюк, Н.Кондратьєва, К.Малиновський, [[Масюк Надія Прохорівна|Н.Масюк]], П.Мороз, [[Стойко Степан Михайлович|С.Стойко]], О. Ходосовцев, [[Чопик Володимир Іванович|В.Чопик]] та інші. Виходять спеціалізовані наукові журнали&nbsp;— «[[Український ботанічний журнал]]» (від 1921), «[[Альгологія (журнал)|Альгологія]]» (від 1991), «[[Чорноморський ботанічний журнал]]» (від 2005).<ref name="esu"/>

== Значення ботаніки ==
[[Файл:Fotosynteza3.png|thumb|Загальна схема фотосинтезу]]
Вивчення рослин має життєво важливе значення, через те що вони є фундаментом для усього [[Фауна|тваринного світу]] на Землі. Рослини виробляють більшу частину [[оксиген|кисню]] та [[Їжа|харчових продуктів]] для забезпечення життєдіяльності людей та інших організмів. Рослини, [[водорості]] та [[ціанобактерії]] є основними групами організмів, які здійснюють [[фотосинтез]]&nbsp;— процес, який використовує енергію сонячного світла для перетворення води та [[двоокис вуглецю|двоокису вуглецю]] на [[вуглеводи]], які можуть бути використані як джерела хімічної енергії або в органічних молекулах, які використовуються у структурних компонентах [[Клітина|клітин]]. Як побічний продукт фотосинтезу рослини викидають [[кисень]] у атмосферу, газ, який необхідний майже усім організмам для здійснення [[Клітинне дихання|клітинного дихання]]. Окрім того, вони впливають на глобальний [[вуглецевий цикл]] та [[кругообіг води]], а також [[Корінь|корені]] рослин зв'язують та стабілізують [[ґрунт]], запобігаючи [[Ерозія|ерозії]]. Рослини мають вирішальне значення для майбутнього людського суспільства, оскільки вони дають їжу, кисень, [[Лікарські засоби|ліки]] та [[природні ресурси]] для людей, а також створюють та зберігають ґрунт.

У сучасній ботаніці широкого розмаху набули дослідження структурно-функціональної організації рослинних [[клітина|клітин]], [[Розмноження|репродукції]], росту та розвитку рослин, біохімічного складу, [[метаболізм]]у та його регуляції, процесів [[репарація|репарації]] та [[адаптація|адаптації]] до змін умов довкілля [[нижчі рослини|нижчих]] та [[вищі рослини|вищих рослин]] [[in vivo]] та [[in vitro]] на органному, клітинному та молекулярному рівнях. Ці питання розглядали на міжнародний ботанічних конгресах у [[Японія|Японії]] у 1993 році та у [[Сполучені Штати Америки|США]] у 1998 році. Крім класичних методів (морфолого-географічного, анатомічного, ембріологічного та цитологічного), застосовуються методи [[Електронний мікроскоп|електронної мікроскопії]], електронної цитохімії, імунохімії та імуноцитохімії, [[Авторадіографія|авторадіографії]], [[молекулярна біологія|молекулярної біології]], [[біофізика|біофізики]], культури органів, тканин та клітин, [[Генетична рекомбінація|рекомбінації]] молекул та [[Генна інженерія|генної інженерії]]. Ефективне використання у фундаментальних дослідженнях знаходять [[Генетично модифікований організм|трансгенні рослини]] та [[мутант]]и. Із застосуванням відповідних методів біохімії, молекулярної біології та математики у систематиці рослин виділено такі напрями, як хемо- та геносистематика, нумерична систематика та [[кладистика]]<ref name="esu"/>.

== Предмет досліджень, основні напрямки та методи ==

=== Предмет та основні напрямки досліджень ===
[[Файл:504px-Pinguiculagrandiflora1web.jpg|thumb|right|250px|''[[Pinguicula grandiflora]]''|посилання=Special:FilePath/504px-Pinguiculagrandiflora1web.jpg]]
За об'єктами дослідження у ботаніці виділяють [[альгологія|альгологію]]&nbsp;— науку про водорості, [[мікологія|мікологію]]&nbsp;— про гриби, [[ліхенологія|ліхенологію]]&nbsp;— про лишайники, [[бріологія|бріологію]]&nbsp;— про мохи; вивчення мікроскопічних організмів, переважно зі світу рослин (бактерій, актиноміцетів, деяких грибів та водоростей), виокремлюють у особливу науку&nbsp;— [[мікробіологія|мікробіологію]]. Хворобами рослин, що викликаються вірусами, бактеріями та грибами, займається [[фітопатологія]].

'''Основна ботанічна дисципліна&nbsp;— [[систематика рослин]]' ''&nbsp;— розділяє різноманіття рослинного світу на супідрядні одна одній природні групи&nbsp;— таксони ([[Біологічна систематика|класифікація]]), встановлює раціональну систему їх найменувань ([[Біноміальна номенклатура|номенклатура]]) та з'ясовує родинні ([[Еволюційне вчення|еволюційні]]) взаємини між ними ([[філогенія]]). У минулому систематика ґрунтувалася на зовнішніх морфологічних ознаках рослин та їх географічному поширенню, тепер систематики широко використовують також ознаки внутрішньої будови рослин, особливості будови рослинних клітин, їх хромосомного апарату, а також хімічний склад та екологічні особливості рослин. Встановлення видового складу рослин ([[Флора|флори]]) будь-якої певної території звичайно називається [[Флористика (розділ ботаніки)|флористикою]], виявлення областей поширення (ареалів) окремих видів, [[рід (біологія)|родів]] та [[родина (біологія)|родин]]&nbsp;— хорологія ([[фітохорологія|фітохорологією]]). Вивчення [[дерево|деревних]] та [[чагарник]]ових рослин виділяють у особливу дисципліну&nbsp;— [[дендрологія|дендрологію]].

У тісному взаємозв'язку із систематикою перебуває '''[[морфологія рослин]]''', яка вивчає форму рослин у процесі індивідуального ([[онтогенез]]) та історичного ([[філогенез]]) розвитку. У вузькому сенсі морфологія вивчає зовнішню форму рослин та їх частин, а у більш широкому&nbsp;— включає анатомію рослин, що вивчає їх внутрішню будову, [[ембріологія|ембріологію]], що досліджує утворення та розвиток зародка, та [[цитологія|цитологію]], що вивчає будову рослинної клітини. Деякі розділи морфології рослин виділяють у особливі дисципліни у зв'язку з їх прикладним або теоретичним значенням, наприклад: [[органографія]]&nbsp;— опис частин та органів рослин, [[палінологія]]&nbsp;— вивчення пилку та спор рослин, [[карпологія]]&nbsp;— опис та класифікація плодів, [[тератологія]]&nbsp;— вивчення аномалій (терат) у будові рослин. Розрізняють порівняльну, еволюційну та екологічну морфологію рослин.

Вивченням рослин у їх взаємовідношеннях із середовищем проживання займається ряд галузей ботаніки, які іноді об'єднуються під загальною назвою '''[[екологія рослин]]'''. У вужчому сенсі екологія вивчає вплив місця існування на рослину, а також різноманітні пристосування рослин до особливостей цього середовища. На земній поверхні рослини утворюють певні співтовариства, або [[фітоценоз]]и, повторювані на більш-менш значних територіях (ліси, степи, луки, савани тощо). Дослідженням цих співтовариств займається [[геоботаніка]] або [[фітоценологія]]. У ширшому сенсі геоботаніка змикається із вченням про екосистеми, або з [[біогеоценологія|біогеоценологією]], що вивчає взаємини між рослинним покривом, тваринним світом, ґрунтами та підґрунтовими гірськими породами. Цей комплекс називається [[біогеоценоз]]ом.

Поширення окремих видів рослин на поверхні земної кулі вивчає '''[[географія рослин]]''', а особливості розподілу рослинного покриву на Землі залежно від сучасних умов та історичного минулого&nbsp;— [[ботанічна географія]].

Наука про викопні рослини&nbsp;— [[палеоботаніка]]&nbsp;— має першорядне значення для відновлення історії розвитку рослинного світу. Дані палеоботаніки мають найважливіше значення для вирішення багатьох питань систематики, морфології (включаючи анатомію) та історичної географії рослин. Її даними користується також [[геологія]] (історична геологія та [[стратиграфія]]).

Корисні властивості дикорослих рослин та можливості їх окультурення вивчає економічна ботаніка (господарська ботаніка, ботанічне ресурсознавство). Із економічною ботанікою тісно пов'язана [[етноботаніка]]&nbsp;— вчення про використання рослин різними етнічними групами населення земної кулі. Важливий розділ прикладної ботаніки&nbsp;— вивчення дикорослих родичів культурних рослин, що мають цінні властивості (наприклад, імунітет до хвороб, посухостійкість та ін.).

[[Фізіологія рослин|Фізіологію рослин]] та [[біохімія рослин|біохімію рослин]] не завжди відносять до ботаніки, оскільки багато фізіологічних та біохімічних процесів, що протікають у рослинах, аналогічні або навіть тотожні процесам, що протікають у тваринних організмах, і вивчаються подібними методами. Однак біохімія та фізіологія рослин відрізняються рядом специфічних рис, виключно або майже виключно властивих рослинам. Тому розмежувати фізіологію та біохімію рослин від власне ботаніки нелегко, тим більше, що фізіологічні та біохімічні особливості рослин можуть розглядати як таксономічні ознаки, отже, цікавлять систематиків рослин. Ці ж особливості надзвичайно важливі для розуміння проблем екології та геоботаніки, географії рослин та ботанічної географії, економічної ботаніки. [[Генетика рослин|генетику рослин]] зазвичай також розглядають як розділ загальної генетики, хоча деякі її розділи (генетика популяцій, [[цитогенетика]]) тісно пов'язані із систематикою, особливо біосистематикою, екологією рослин та геоботанікою.

Межі між перерахованими вище розділами ботаніки значною мірою умовні, через те що їхні методи нерідко перехрещуються, а дані взаємно використовуються. Важко визначити місце таких наук, як фізіологічна анатомія та екологічна фізіологія, або відокремити використання хімічних особливостей рослин у систематиці ([[хемосистематика]]) від порівняльної біохімії рослин; паралельно з цим процесом йде і дуже вузька спеціалізація окремих ботанічних розділів.

Ботаніка тісно пов'язана із багатьма іншими науками&nbsp;— з [[екологія|екологією]] через [[палеоботаніка|палеоботаніку]] та індикаційну геоботаніку (використання ознак деяких рослин та їх спільнот як індикаторів деяких корисних копалин); з [[хімія|хімією]]&nbsp;— через [[біохімія|біохімію]] та [[фізіологія|фізіологію]], економічну ботаніку і фармакогнозію; з [[ґрунтознавство]]м та [[фізична географія|фізичною географією]]&nbsp;— через екологію та геоботаніку; з [[Технічні науки|технічними науками]]&nbsp;— через економічну ботаніку. Ботаніка&nbsp;— природно-історична основа [[сільське господарство|сільського]] та [[лісове господарство|лісового господарства]], зеленого будівництва у [[місто|містах]], [[курорт]]ах та [[парк]]ах, вона вирішує багато питань [[харчова промисловість|харчової]], [[текстильна промисловість|текстильної]], [[целюлозно-паперова промисловість|целюлозно-паперової]], [[мікробіологічна промисловість|мікробіологічної]], [[деревообробна промисловість|деревообробної]] промисловості. Однак найважливіше завдання ботаніки&nbsp;— вивчення закономірностей розвитку та охорони середовища існування людства&nbsp;— [[біосфера|біосфери]] та перш за все рослинного світу&nbsp;— [[фітосфера|фітосфери]].

=== Методи досліджень у ботаніці ===
Сучасна ботаніка використовує комплекс різних методів (описовий, порівняльний, експериментальний та інші) та знання із суміжних наук. Деякі з них:

* [[пилковий аналіз]]
* вирощування [[in vitro]] (у пробірці)
* біохімічні методи

=== Головні розділи ===
* [[клітинна біологія рослин]]
* [[анатомія рослин]]
* [[морфологія рослин]]
* [[систематика рослин]]
* [[фізіологія рослин]]
* [[палеоботаніка]]
** [[палінологія]]
* [[екологія]] рослин
*біохімія рослин
* [[фітосоціологія]]
* [[геоботаніка]]
* [[Флористика (ботаніка)|флористика]]
*альгологія
*бріологія
*еквізетологія
*лікоподіологія
*пінологія
*магноліологія
*філогенія рослин
* [[прикладна ботаніка]]
** [[лісова ботаніка]]
** [[фармацевтична ботаніка]]

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
{{Commons|Category:Botany|Ботаніка}}
* [[Список ботаніків за скороченням]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Ботаніка: підручник / Коліщук В. Г. М-во освіти і науки України, НЛТУ України.&nbsp;— Львів: Світ, 2011.&nbsp;— 507 с.&nbsp;— ISBN 978-966-603-684-4
* {{книга|заголовок=Ботаніка: Підручник|відповідальний=Т.&nbsp;А.&nbsp;Решетняк, І.&nbsp;А.&nbsp;Бобкова, Л.&nbsp;В.&nbsp;Варлахова|місце=Київ|видавництво=Здоров'я|рік=2006|сторінок=295|isbn=5-311-01385-0}}
* Бойко М.Ф. Ботаніка. Систематика несудинних рослин. Київ: Ліра-К, 2013.- 276 с.ISBN 978-966-2609
*Бойко М.Ф. Ботаніка. Водорості та мохоподібні. Київ: Ліра-К, 2019.- 272 с. ISBN 978-966-2609-39-4
* {{книга|заголовок=Фармацевтична ботаніка|відповідальний=А.&nbsp;Г.&nbsp;Сербін, Л.&nbsp;М.&nbsp;Сіра, Т.&nbsp;О.&nbsp;Слободянюк|місце=Вінниця|видавництво=Нова книга|рік=2007|сторінок=488|isbn=966-382-039-X}}
* {{книга|заголовок=Біологія. Загальна біологія. Ботаніка. Зоологія: Навчальний посібник|відповідальний=А.&nbsp;О.&nbsp;Слюсарєв, О.&nbsp;В.&nbsp;Самсонов, В.&nbsp;М.&nbsp;Мухін; За ред. В.&nbsp;О.&nbsp;Мотузного|місце=К.|видавництво=Вища школа|рік=2005|сторінок=621|isbn=966-642-257-3}}
* {{книга
|автор          = 
|частина        = 
|заголовок      = Ботаніка: Анатомія і морфологія рослин
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = М.І.Стеблянко, К.Д.Гончарова, Н.Г.Закорко
|видання        = 
|місце          = Київ
|видавництво    = Вища школа
|рік            = 1995
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 384
|серія          = 
|isbn           = 5-11-004290-X 
|тираж          = 
}}
* {{книга
|автор          = 
|частина        = 
|заголовок      = Ботаніка:Підручник для студ. вуз.
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = І.М.Григора, С.І.Шабарова, І.М.Алейніков
|видання        = 
|місце          = Київ
|видавництво    = Фітосоціоцентр
|рік            = 2004
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 476
|серія          = 
|isbn           = 966-7459-92-6 
|тираж          = 
}}
*Костіков І.Ю., Джаган В.В., Демченко Е.М., Бойко О.А., Бойко В.Р., Романенко П.О. Ботаніка. Водорості та гриби. - Київ: Арістей, 2006.- 476 с.ISBN 978-966-8458-67-2
* {{книга
|автор          = 
|частина        = 
|заголовок      = Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології: посібник
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = Ю.О.Войтюк, Л.Ф.Кучерява, В.А.Баданіна, О.В.Брайон.
|видання        = 
|місце          = Київ
|видавництво    = Фітосоціоцентр
|рік            = 1998
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 216
|серія          = 
|isbn           = 966-7459-03-7
|тираж          = 
}}
* [[ВАК України]]. Паспорт спеціальності.
* {{УРЕ}}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53412/22928.html Фітологія]}}
* {{ref-en}} [http://www.ou.edu/cas/botany-micro/idb-alpha/botany.html Internet Directory for Botany&nbsp;— Alphabetical List] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150413084241/http://www.ou.edu/cas/botany-micro/idb-alpha/botany.html |date=13 квітня 2015 }}&nbsp;— каталог сайтів, наукових і освітніх проєктів, що присвячені ботаніці.
* {{ref-en}} [http://www.mbgnet.net/bioplants/ Biology of Plants. Introduction] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150703142250/http://www.mbgnet.net/bioplants/ |date=3 липня 2015 }}&nbsp;— вступ до біології рослин.
* {{ref-ru}} [http://herba.msu.ru/russian/index.html Ботанічний сервер] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101218083221/http://herba.msu.ru/russian/index.html |date=18 грудня 2010 }} [[Московський державний університет імені Ломоносова|Московського державного університету]].
* {{ref-ru}} [http://geobotany.narod.ru/ Наша ботаничка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220303051445/http://geobotany.narod.ru/ |date=3 березня 2022 }}&nbsp;— сайт про ботаніку й геоботаніку.
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37433 Ботаніка на сайті Енциклопедія сучасної України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160405072752/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37433 |date=5 квітня 2016 }}

{{Розділи Біології}}
{{ВП-портали|Ботаніка|Наука}}

{{Бібліоінформація}}

{{botany-stub}}

{{DEFAULTSORT:Ботаніка}}
[[Категорія:Ботаніка| ]]
[[Категорія:Розділи біології]]