Перегляд вихідного коду сторінки Буськ

{{Місто України
| назва              = Буськ
| прапор             = 
| герб               = Busk gerb.png
| опис прапора       = 
| опис герба         = Герб Буська
| район              = [[Золочівський район]]
| код КОАТУУ         = 4620610100
| магдебурзьке право = [[1411]]
| область            = [[Львівська область]]
| зображення         = Busk montage.png
| зображення_розмір  = 270пкс
| зображення_підпис  = 
| засновано          = [[1097]]
| статус             = 
| населення          = {{зменшення}} {{Formatnum:8662}} <small>(01.01.2022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2022}}</ref>
| агломерація        =
| площа              = 3,84
| густота            = 2209,375
| поштові індекси    = 80500
| код                = 3264
| координати         = {{coord|49|58|6|N|24|36|30|E|type:city(5580)_region:UA|display=inline,title}}
| висота             =
| водойма            = р. [[Західний Буг]], [[Полтва (притока Західного Бугу)|Полтва]], [[Слотвина|Солотвина]], [[Рокитна (притока Західного Бугу)|Рокитна]]
| станція            = [[Красне (станція)|Красне]]
| відстань           = 5
| залізниця о        = 51
| ref-залізниця о    =
| автошлях о         = 54
| ref-автошлях о     =
| фізична о          = 51
| ref-фізична о      =
| залізниця с        = 576
| фізична с          =
| автошлях с         = 489
| міста-побратими    =
| день міста         = [[перша неділя жовтня]]
| адреса             = 80600, Львівська обл., м. Буськ, пл. 900-річчя Буська, 1
| вебсторінка        = [http://www.busk-mistorada.gov.ua/ м. Буськ]
| мер                = Сліпець Ростислав Степанович
| громада            = [[Буська міська громада]]|етнікон=бущан<br/>бущанка<br/>бущани}}

'''Буськ''' (''Бужеськ, Бужськ, Бузьк'')&nbsp;— місто в [[Україна|Україні]], центр [[Буська міська громада|громади]] в [[Золочівський район|Золочівському районі]] [[Львівська область|Львівської області]].

== Географія ==
Відстань до [[Львів|обласного центру]] становить 51&nbsp;км, що проходить автошляхами місцевого та міжнародного значення {{Автошлях E|40}}. Відстань до найближчої [[Красне (станція)|залізничної станції Красне]] становить 5&nbsp;км.
== Клімат ==
У Буську клімат [[Помірний кліматичний пояс|помірно теплий]]. Середня температура повітря&nbsp;— 9.0 °C. Середньорічна норма опадів&nbsp;– 785 мм.
{{Climate chart 
| Буська
| -5.5| -0.4| 46
| -4.8| 1.4| 46
| -1.3| 6.8| 52
| 4.2| 14.2| 57
| 9.6| 19.1| 84
| 13.3| 22.3| 89
| 15.4| 24.1| 106
| 14.9| 23.8| 77
| 10.5| 18.7| 73
| 5.9| 12.8| 54	
| 1.9| 7.0| 50
| -2.7| 1.8| 51
|float= 
|clear=
|source= «Climate-Data.org» {{ref-en}} <ref>[https://en.climate-data.org/europe/ukraine/lviv-oblast/busk-31476/ Буськ] «Climate-Data.org» {{ref-en}} </ref>
}}

== Походження назви ==
=== Основна теорія ===
Назва міста є однією із найпродуктивніших словотвірних моделей творення [[топонім]]ів [[Слов'яни|слов'яно]]-[[Руський|руського]] часу, що водночас є непрямим свідченням її архаїки (порівняймо назви сусідніх та синхронних із Буськом укріплених поселень того часу: Олескъ (сучасне [[Олесько]]), Пльсньскъ (сучасне [[Пліснесько]]), Лучьскъ ([[Луцьк]]), Турийскъ ([[Турійськ]]). У [[літопис]]ах та історичних хроніках, починаючи з кінця [[XI століття]], зафіксовано чимало фонетичних варіантів [[ойконім]]а: Боужьскъ, Бужьскъ, Бужскъ, Бускъ, Буско, Бусько, Бузьк. З точки зору [[Етимологія|етимології]] назва міста є відгідронімним суфіксальним утворенням від основи «Буг» (буг + ськ). Дослівна етимологія: «місто на Бузі» чи «бузьке місто». У [[Староукраїнська мова|Староукраїнській (руській) мові]] це звучало приблизно як «бужьсъкъ городъ». Таким чином, на перших етапах творення ойконіма [[лексема]] «бужьсъкъ» сприймалася як [[прикметник]] (відад'єктивний субстантив) і лише згодом відкинула від себе факультативний іменник-додаток «городъ», ставши повноцінним міським топонімом. Цікаво, що за нормативними правилами [[українська літературна мова|української літературної мови]] сучасна назва міста мала б звучати як «Бузьк»: Бужеськ-Бужськ-Бузьк. До витворення сучасного фонетичного варіанту назви міста спричинилася інерція діалектного та розмовного мовлення (дисиміляція приголосних) і, можливо, вплив польської мови (Busk), а також той факт, що саме у такій автентичній мовній формі назва міста свого часу потрапила у офіційну адміністративну документацію.

=== Альтернативні теорії ===
Народна етимологія (псевдоетимологія) пов'язує назву міста із [[діалект]]ною назвою [[Лелека білий|лелеки]] («бузьок», «бузько»), що зображений на міській [[Геральдика|геральдиці]] і з образом якого пов'язана [[легенда]] про заснування міста (в основі сюжету легенди оповідь про те, як лелека (бузьок), який кружляв у повітрі над густим лісом, начебто допоміг [[Дружина (військо)|дружині]] [[Давид Ігорович|Давида Ігоровича]] вибратися із боліт на суху горбисту місцевість, де [[князь]] звелів спорудити укріплення майбутнього міста&nbsp;— Буська).

Окремі дослідники, як-от [[Михайло Тихомиров]], (головно на підставі етимологічно-лінгвістичних аналогій) співвідносять назву міста із іменем [[слов'яни|слов'янського]] вождя [[Бож]]а. Коренем своїм це ім'я збігається з племінною назвою [[бужани|бужан]].

== Легенда про заснування ==
Легенду про заснування міста увів у науковий ужиток [[Галичина|галицький]] [[краєзнавець]] і [[публіцист]] [[Шнайдер Антоні|Антоній Шнайдер]]. У [[1866]] році на сторінках львівської «Літературної газети» він друкує серію матеріалів «Міста і містечка в Галичині», серед яких була і краєзнавча праця «Місто Буськ&nbsp;— Венеція польська» (№&nbsp;44-48). З-поміж інших матеріалів Шнайдер вміщує у дописі легенду із начебто знайденого ним руського літопису під назвою «Пам'ятка отця Афанасія»:<blockquote>''«Давид Ігорович, ще як Володимирський князь, виїхав разом з боярами оглянути межі свого князівства, щоб укріпити оборону його околиць. Змучений тривалою мандрівкою, він вирішив зупинитися на відпочинок. Але відповідного місця для цього не знаходив&nbsp;— довкруги були болота. Тоді один з княжих слуг на ім'я Свойко, побачивши бузька, що кружляв, порадив зупинитися там, де він сяде. Князь послухав його. Бузько привів їх на берег річки. Там вони побачили хатину, капличку і сад, у якому працювали два монахи. Місце виявилося дуже вигідним для будівництва укріплення, і князь за порадою цих монахів звелів будувати двір для себе і будинки для своїх бояр. Так виникло місто, і в честь бузька, який вказав дорогу князю, його було названо Буськом».''</blockquote>Більшість дослідників піддають сумніву автентичність легенди, оскільки у жодному іншому писемному джерелі легенда не зафіксована. Факт існування «Пам'ятки отця Афанасія» теж нічим не підтверджений. Очевидно, легенда про заснування Буська є літературною містифікацією (підробкою) А.Шнайдера. Легенду про заснування Буська у [[1871]] році реплікував у своїй праці про історію міста інший [[Галичина|галицький]] [[історик]] та [[краєзнавець]] [[Площанський Венедикт Михайлович|Венедикт Площанський]].

У «[[Географічний словник Королівства Польського|Географічному словнику Королівства Польського»]] вказано, що місто існувало у [[IX століття|IX столітті]], від князя [[Земовит]]а отримало певні вольності<ref>{{SgKP|I|480|Busk}}</ref>.

== Міська геральдика ==
[[Файл:Буськ герб.png|thumb|left|100px|Герб міста з «буськом»]]
А.&nbsp;Шнайдер, імовірно, є «батьком» ще однієї цікавої легенди, що пояснює міську геральдику Буська:<blockquote>''«…бузьок на блакитному фоні, що понуро стоїть серед мочарів на одній нозі, повернутий до переду лівим боком»'':
''«Усілякі несправедливості і заздрість Святополка&nbsp;— Великого князя Київського позбавляють Давида спадкового володимирського престолу і залишають йому лише землі Буська (1100), що стають прихистком для його двору і адміністрації. Відтоді осміяно малоземельного князя Давида і названо „буськом“, що стоїть на одній нозі».''</blockquote>

== Проблема міської хронології ==
Перша згадка про місто (староукр. Божьскъ&nbsp;— Бужьскъ) в літописі «[[Повість временних літ]]» датується [[1097]]—[[1098]] роками у «Повісті про [[Василько Ростиславич|Василька Ростиславича»]]. Про місто згадують, як про вже добре укріплений [[город]]:<blockquote>«''Посем же приходящю Велику дни, поиде Давыдъ, хотя переяти Василкову волость; и усрѣте и́ Володарь, брат Василковъ, у Божьска. И не смѣ Давыдъ стати противу Василкову брату, Володарю, и затворися в Бужьскѣ, и Володарь оступи и́ в городѣ''» («По тому ж, як надійшов Великдень, пішов Давид забирати Василькову волость; та перестрів його Володар, брат Васильків, біля Божська. І не наважився Давид стати супроти Василькового брата Володаря і заперся у Бужську, а Володар почав облогу міста»).</blockquote>Теза про те, що засновником Бужська міг бути волинський князь [[Давид Ігорович]], як про те розказує легенда про заснування міста, не витримує жодної наукової критики. За даними археології, оборонні вали Великого городища літописного Бужська споруджено у другій половині X століття, тобто, як мінімум, за 150 років до подій, описаних у літописі. Окрім того, Буськ як центр [[Племінний союз|племінного союзу]] [[Бужани|бужан]] у сучасних межах міг існувати вже у [[VI століття|VI столітті]].

== Дослідники міської історії ==
Першим дослідником і популяризатором історії Буська був галицький історик, краєзнавець та архівіст [[Шнайдер Антоні|Антоній Шнайдер]]. У 1866&nbsp;р. на сторінках львівського часопису «[[Dziennik Literacki]]» (№&nbsp;44—48) він публікує монографію польською мовою під назвою '''«Miasto Busk Wenecja polska»''' ({{lang-uk|«Місто Буськ&nbsp;— Венеція польська»}}).

Історичний фактаж А.&nbsp;Шнайдера майже в повному обсязі використав галицький історик-москвофіл [[Венедикт Площанський]] у праці, написаній [[Язичіє|«язичієм»]], '''«Буск, город и бывшее княжество т. ж. имени на Галицкой Руси»''' («Місто Буськ та однойменне колишнє князівство в Галицькій Русі»), що була опублікована у «Литературному сборнику [[Галицько-Руська матиця|Галицко-Русской матицы»]] за 1871 рік.

У [[міжвоєнний період]] княжу історію Буська досліджували:
* львівський історик та журналіст [[Голубець Микола|Микола Голубець]] («Белз, Буськ, Звенигород», Львів, 1927);
* археолог-аматор [[Чачковський Лев|Лев Чачковський]] (незавершена праця «Княжий Буськ», 1933);
* польський краєзнавець о.&nbsp;[[Фалінський Броніслав|Броніслав Фалінський]] (стаття «Busk» у книжці «Powiat Kamionka Strumiłłowa», 1935).

У радянські часи інформація про Буськ з акцентом на сучасний (радянський) період його історії була вміщена у енциклопедичному виданні [[Історія міст і сіл Української РСР]] [[Львівська область]] (1968).

У період незалежної України окремими виданнями вийшли праці отця [[Чучман Володимир|Володимира Чучмана]] '''«Буськ. Історико-краєзнавчий нарис»''' (Львів, 1993) та [[Савчин Іван Петрович|Івана Савчина]] '''«Буськ у вирі століть»''' (Львів, 1996).

== Археологічні дослідження міста ==
Під час системних археологічних досліджень території міста (2000—2013) виявлено об'єкти різної часової та культурної належності: [[Культура лінійно-стрічкової кераміки|культури лінійно-стрічкової кераміки]], локального варіанту [[Трипільська культура|трипільської культури]], артефакти та споруди [[Малицька культура|малицької]], [[Висоцька культура|висоцької]], [[Черняхівська культура|черняхівської]] культур.

Ґрунтовніші відомості про вік Буська дають археологічні знахідки на його теренах. На території сучасного Буська виявлено три городища слов'яно-руського часу: так зване «Велике», «Мале» (на території міського парку при злитті річок Західний Буг та Полтви), і «Волянське» (на території передмістя Воляни). Фактично на усій території літописного міста фіксуються залишки жител, знаряддя праці та інші побутові речі, що датуються VIII—XIII століть.

== Історична топоніміка Буська ==
=== Гідронімія ===
Велика кількість рік і потічків сприяла створенню неповторного гідроландшафту міської території (у XVIII—XIX століттях за Буськом навіть закріпилася назва «Галицька Венеція»). Попри архаїчність форми, у гідроніміконі Буська легко читається етимологічна віднесеність до характеристичних ознак водних об'єктів чи особливостей їх локалізації, тобто в основі [[гідронім]]ів закладена гідрографічна ознака, що вказує на колір, смак, зовнішній вигляд, конфігурацію русла:

[[Західний Буг]] (Бугъ, Богъ)&nbsp;— рівнинна річка із заболоченою заплавою, старицями та звивистим річищем&nbsp;— вперше з'являється на сторінках літопису поряд з етнонімом «бужани». Назва походить від [[Індоєвропейські мови|індоєвропейського]] кореня *bheug(h)&nbsp;— «гнути, згинати», етимологічно споріднене з праслов'янським інфінітивом *bъgati&nbsp;— «вигинати, закручувати» та з праслов'янським коренем *bag- // *bog- // *bug- із реконструйованим значенням «затоплене місце; течія, потік», споріднене з праслов'янським іменником *bag-no&nbsp;— «багно, болото».

[[Полтва (притока Західного Бугу)|Полтва]] (Пълтва)&nbsp;— ліва притока Західного Бугу, річка з помірно звивистим, переважно випрямленим та обвалованим річищем. На думку [[Франко Зиновія Тарасівна|З. Франко]], річкові назви з формантами *-va, *-ava (Боржава, Іква, Нічлава, Ослава, Пониква, Полтва та ін.) історично є композитами, а сучасні форманти -ва, -ава є рудиментами колишнього апелятива «ріка». Назва етимологічно споріднена із праслов'янським коренем *plot, *plъt та інфінітивом *plyti&nbsp;— «пливти», або гіпотетичним праслов'янським коренем *plot&nbsp;— «широкий, повільний» (старогрецьке πλατυσ&nbsp;— «широкий, плоский», литовське platús&nbsp;— «широкий»). Первинна етимологія: «повільна, широка річка».

[[Слотвина|Солотвина]]&nbsp;— права притока Західного Бугу з місцями невиразною, подекуди заболоченою двосторонньою заплавою. Походить із праслов'янського *sоltъvina&nbsp;— «багнувате місце; грузьке, кисле, іржаве болото, драговина, мочар», етимологічно споріднене із праслов'янським *sоlь&nbsp;— «сіль».

[[Рокитна (притока Західного Бугу)|Рокитна]]&nbsp;— права притока Західного Бугу зі слабо звивистим річищем і частково заболоченою заплавою. У минулому, до вирівнювання пригирлової частини Солотвини, була її правою притокою. Відад'єктивний субстантив від праслов'янського *orkyta&nbsp;— «верба». Дослівна етимологія: «болото, заросле кущами»; «мокра, заболочена низовина».

[[Рудна]]&nbsp;— права притока Рокитної, до середини XX століття повністю знищена меліорацією. Відад'єктивний субстантив від праслов'янського *ruda&nbsp;— «іржаве багно, болотистий луг», етимологічно споріднене із праслов'янським *rudъ&nbsp;— «червоний, рудий».

[[Молдова (річка)|Молдова]]&nbsp;— права притока Солотвини, до середини XX століття повністю знищена меліорацією. Етимологія неясна, можливо, походить від праслов'янського кореня *moldъ&nbsp;— «молодий» з додаванням форманта *-va («молода, нова річка»). В.&nbsp;Шульгач інтерпретує назву як типовий приклад руйнування етимологічного гнізда і пов'язує гідронім із праслов'янським коренем *mъldа / *mъldъ (чеське діалектне mulda&nbsp;— «заглибина, канава, калюжа»; литовське mulde&nbsp;— «грязюка, болото»).

=== Мікротопонімія ===
==== Середмістя Буська ====
На відміну від назви міста і міського [[Гідроніміка|гідронімікону]], [[мікротопонімія]] Буська майже не зберегла архаїчних пластів слов'яно-руського періоду. Жоден із міських [[урбанонім]]ів не потрапив на сторінки руських літописів X—XIII століть, а імовірні релікти топоструктури княжого міста стерлися із людської пам'яті разом із самим Бужськом, знищеним ордами [[Батий|Батия]] у [[1241]] році. Назва міста на більш як 100 років зникає із історичних хронік. Активна відбудова міського середмістя та фортифікацій почалася лише у XIV—XV століттях, а у [[1411]] році Буськ, як власність мазовецького князя [[Земовит IV|Земовита IV]], одним із перших в Галичині отримав [[магдебурзьке право]]. Саме у цей час економічного та культурного відродження міста формується топонімний ареал Буського Середмістя, структурований на три локаційно-хронологічні частини, що виникали в міру розширення міських територій:

'''Старе Місто''' із парафіяльним костелом Святого Станіслава, церквою Святого Миколая та синагогою (XIV—XV століття); на межі XIX та XX століть назва затерлася і змінилася на '''Ринок'''

'''Середнє Місто''' зі старостинськими будинками, канцелярією, королівським та домініканським млином та костелом Святого Духа (XV—XVI століття). В кінці XVIII&nbsp;— на початку XIX століття на центральному плато Середнього Міста функціонувала шевська фабрика [[Іван-Фредерік Прешль|Івана-Фредеріка Прешля]], що забезпечувала взуттям австрійську армію. Деякий час (до палацової забудови [[1810]] року) цю територію називали '''Фабрика'''. На кадастровій карті [[1845]] року назва вже відсутня, а територію віднесено до Старого Міста.

'''Нове Місто''' з парафіяльним костелом Діви Марії з [[пробство]]м та домініканським монастирем (XVI століття).

На початку XVIII&nbsp;ст. стараннями буського старости Йосифа-Олександра Яблоновського поряд з монастирськими землями Нового Міста споруджено нове окремо окопане місто, що було назване '''Яблонів''' (у XIX&nbsp;ст. цю частину Середмістя називали вже по-іншому: '''Мури''').

Топографічна структура Буського Середмістя з незначними змінами проіснувала до середини XIX століття.

==== Передмістя Буська ====
[[Воляни (передмістя Буська)|Воляни]]&nbsp;— передмістя у північній частині Буська на правому березі [[Рокитна (притока Західного Бугу)|Рокитни]] до впадіння її у [[Західний Буг]]; сучасна вулиця Воляни. Зважаючи на географічну та історико-археологічну специфіку передмістя, назва його походить, імовірно, зі [[Слов'яни|слов'яно]]-[[русь]]кого часу. Варіантів [[Етимологія|етимології]] може бути декілька. Швидше за все топонім є [[Суфіксальне словотворення|суфіксальним утворенням]] від [[апелятив]]а «'''воля'''» («воляни»&nbsp;— «вільні люди», що протиставлялися [[Челядь|челядникам]]&nbsp;— залежному селянству). На користь цієї гіпотези свідчить той факт, що в [[XI століття|XI столітті]] на Волянському замчищі, за даними [[Археологія|археологічних]] досліджень, розташовувалась заміська [[резиденція]] волинського князя [[Давид Ігорович|Давида Ігоровича]]. Серед малоймовірних етимологій: [[Суфіксальне словотворення|суфіксальне утворення]] з подальшим усіченням основи від [[ойконім]]а «'''Волинь'''» («волиняни»&nbsp;— «воляни»&nbsp;— «вихідці з Волині»); від [[апелятив]]а «'''вол (віл)'''» («воляни»&nbsp;— «люди, що розводять волів»); від [[етнонім]]а «'''волох'''» («волошани»&nbsp;— «воляни»&nbsp;— «вихідці з Волохії»; думка висловлена [[Венедикт Площанський|Венедиктом Площанським]] у зв'язку з поширеністю на передмісті [[прізвище|прізвища]] Волошин). В [[ХІ]]—[[ХІІІ]] ст. на Волянах функціонує [[Волянське городище|городище]]&nbsp;— дерев'яно-земляний замок, на території якого розташована [[Церква святого Онуфрія (Буськ)|Онуфріївська церква]] ([[1680]]).

[[Ліпибоки (передмістя Буська)|Ліпибоки]]&nbsp;— передмістя у південній частині Буська, розташоване на правому березі [[Західний Буг|Західного Бугу]] та лівому березі [[Слотвина|Солотвини]]. У [[руський]] період передмістя було щільно заселеним, про що свідчать численні знахідки керамічних та побутових артефактів періоду [[X століття|X]]—[[XIII століття|XIII]] століть. На східній окраїні передмістя на лівому березі [[Слотвина|Солотвини]] збереглися залишки давньоруського [[Городище (археологія)|городища]] з [[Вал (споруда)|валами]] та [[Рів (оборонна споруда)|оборонними ровами]]. Як у той час називалося передмістя достеменно не відомо, але зважаючи на архаїчну форму та етимологію топоніма, можна припустити, що назва «Ліпибоки» походить саме з цього періоду. У офіційних документах топонім широко вживається з [[XVII століття]]. У період середньовіччя і до початку XX століття заселене в основній масі руським (українським) населенням. З середини [[XVI століття]] на території передмістя діяла [[Папірня в Буську|Буська папірня]]. Структурно [[Мікротопонімія|мікротопонім]] є [[Композит (мовознавство)|композитним утворенням]] від словосполучення «'''лѣпыи бокъ'''»&nbsp;— «гарний бік», «гарна сторона». На відміну від інших міських топонімів Буська, назва «Ліпибоки» не стала офіційною назвою вулиці (сучасні міські вулиці Івана Франка та Папірня), але й досі вживається як неофіційна назва передмістя.

[[Підзамче (передмістя у Буську)|Підзамче]]&nbsp;— передмістя у північно-західній частині Буська, розташоване на лівому корінному березі [[Західний Буг|Західного Бугу]] та його притоці [[Полтва (притока Західного Бугу)|Полтві]]. Охоплює сучасні міські вулиці Львівську та Підзамче. Назва передмістя співвідносна з лексикалізованим прийменниковим сполученням «'''під замком'''» («територія під (перед) замком»). Сучасну назву отримало, очевидно, у [[XV століття|XV]]—[[XVI століття|XVI]] століттях, коли на [[Велике городище (Буськ)|Великому городищі]] звели дерев'яний [[Замок (споруда)|замок]]. Виявлено сліди поселень епохи [[енеоліт]]у, локальних варіантів [[Трипільська культура|трипільської культури]] (т.&nbsp;зв. «малицька» група кераміки). За переказами, на території передмістя з [[ХІ століття]] і аж до [[XVIII століття]] діяв монастир [[Отці Василіяни|Отців Василіян]].

[[Коротка Сторона (передмістя Буська)|Коротка Сторона]]&nbsp;— передмістя у північній частині Буська, розташоване вздовж правого берега [[Слотвина|Солотвини]] та її стариці, сучасна вулиця Богдана Хмельницького. Назва є композитним утворенням з прозорою етимологією, що вказує на невелику довжину центральної вулиці передмістя (900—1000 метрів) і протиставляється сусідній частині міста&nbsp;— [[Довга Сторона (передмістя Буська)|Довгій Стороні]]. Назва фіксується на картах міста, починаючи з XIX століття територія передмістя безперервно заселена з часів [[неоліт]]у. На високих корінних терасах виявлено сліди поселень [[Лендельська культура|лендельської (малицької) культури]] [[IV тисячоліття до н. е.]] та [[слов'яно-руський|слов'яно-руського]] часу.

== Історія Буська ==
=== Слов'янський період (VIII—X століття) ===
Вже у [[VI століття|VI]]—[[VII століття|VII]] століттях Буськ міг існувати як один із культурно-політичних чи економічних центрів племінного об'єднання [[Дуліби|дулібів]], тим більше, що поблизу нього відомо декілька великих поселень [[Празька культура|празької культури]] ([[Ріпнів]], [[Ракобовти]]). Однак [[Археологія|археологічних]] підтверджень цієї думки поки що не існує. Найранішим із зафіксованого археологами матеріалу є рештки заглибленого об'єкта, розкопаного у центральній частині міста [[2004]] року, кераміку і речовий комплекс з якого датовано [[VIII століття]]м. Після розпаду дулібського союзу племен, який так і не переріс у перше слов'янське протодержавне утворення, Буськ стає племінним центром [[Бужани|бужан]]. Назву нового племінного об'єднання [[Грушевський Михайло Сергійович|професор Михайло Грушевський]] виводить від назви міста Бужськ, а саме утворення трактує як політичне, а не етнічно-культурне. За тією ж моделлю творилися назви інших племінних об'єднань, що прийшли на зміну великому дулібському союзу: [[волиняни]]&nbsp;— від племінного центру [[Волинь (місто)|Велиня]], [[лучани]]&nbsp;— від [[Луцьк|Лучеська]], [[черв'яни]]&nbsp;— від [[Червен]]я.

У історичних документах [[IX століття|IX]]—[[XI століття|XI]] століть бужани згадуються двічі. У [[Баварський географ|Баварському географі]], що датується першою половиною IX століття (до [[840]]-тих років), бужан ('''busani''') вміщено у список 58 інших слов'янських племен і згадано про належність до племені 231 укріпленого городища.

Етнонім «бужани» ще у [[XI століття|XI столітті]] був відомим [[Нестор-літописець|Несторові-літописцеві]], котрий згадує про них з-поміж 14-ти найбільших слов'янських племен напередодні утворення Руської держави: «''…Бужане, зане сѣдоша по Бугу, после же велыняне…''». Після того, як у ІХ-Х&nbsp;ст. бужани увійшли до складу [[Київська Русь|Київської Русі]], у давніх писемних джерелах про них більше не згадано.

За даними археологічних досліджень, у [[IX століття|IX столітті]] заселеними були і середмістя, і передмістя Буська. У середині [[X століття]] на Великому городищі споруджено систему фортифікацій: вали з частоколом та оборонний рів, що були знищені [[981]] року під час походу [[Володимир Великий|Володимира Великого]] на [[Червенські городи]].

=== Руський період (XI&nbsp;— XIII століття) ===
Від початку XI століття й до кінця XII століття місто перебувало в руках різних господарів. У [[1100]] році Бужеськ став столицею удільного князівства, а правителем міста став позбавлений володимирського престолу князь [[Давид Ігорович]]. Львівський історик [[Войтович Леонтій Вікторович|Л.&nbsp;Войтович]] ставить під сумнів князівсько-адміністративний статус Бужеська у кінці XI століття, а столицю уділу Давида Ігоровича розміщує у волинський город [[Дорогобуж (село)|Дорогобуж]]. У такому випадку першим «номінально» Буським князем був не Давид, а інший волинський князь [[Володимир Андрійович (князь волинський)|Володимир Андрійович]].

У середині XII століття Володимирська земля перебувала під правлінням старшої гілки [[Мономаховичі]]в, лідер якої&nbsp;— [[Ізяслав Мстиславич]]&nbsp;— вів боротьбу за Київ зі своїм дядьком&nbsp;— [[суздаль]]ським князем [[Юрій Долгорукий|Юрієм Долгоруким]].

[[Галицьке князівство|Галицький]] князь [[Володимирко Володарович|Володимирко Володарович (1104—1153)]] уклав союз із Юрієм Долгоруким, скріпивши його шлюбом сина [[Ярослав Осмомисл|Ярослава (1130—1187)]] з Ольгою Юріївною, та підтримував свого свата в його походах на Волинь. Здобувши навесні 1151 року Бужеськ, галицький князь вирішив поставити в Буській волості окремого князя. Ним став [[1151]] року волинський князь [[Володимир Андрійович (князь волинський)|Володимир Андрійович]], завданням якого була оборона волості від волинських військ.

У [[1146]] році, ставши великим князем київським, Ізяслав Мстиславич передав Володимиру Андрійовичу батьківський стіл у Володимирі. Але, втративши Київ, Ізяслав сам повернувся на Володимирію. Зрозуміло, що Володимир Андрійович, який вважав Волинь батьківською спадщиною, був ображений і відразу почав шукати допомоги в противників Ізяслава. Він утік до звенигородського й галицького князя Володимирка Володаревича, а невдовзі закріпив своє становище шлюбом із донькою лідера чернігівських Ольговичів сіверського князя Святослава Ольговича. Буське князівство він розглядав як початок відвоювання Волині. Але закріпитися там йому не вдалося. Через кілька тижнів після наступу волинських військ, які отримали підтримку з Угорщини від короля [[Гейза II|Гейзи II]] (одруженого зі сестрою Ізяслава Єфросинією), він утік із Буська до Юрія Довгорукого в Київ. Згодом маневрував між Юрієм Довгоруким та Ізяславом Мстиславичем, торгуючись за різні волинські волості, доки не утвердився в Дорогобужі у [[1156]] році. Але надія повернути собі Волинь ніколи його не покидала. Тому у [[1169]] році він узяв участь у поході на Київ суздальського князя [[Андрій Боголюбський|Андрія Боголюбського]]. Перший князь Буська помер [[28 січня]] [[1170]] року, його поховали в Києві поруч із батьком, проте після участі в погромі столиці дружинники не ризикнули супроводжувати його труну, і вдова ввійшла в столицю тільки в супроводі ченців і кількох слуг.

Син і наступник Володимирка [[Ярослав Осмомисл]] повернув Буськ волинським Ізяславичам: [[Мстислав II Ізяславич|Мстислав Ізяславич]] тримав [[Володимир-Волинський|Володимир]], [[Ярослав Ізяславич]]&nbsp;— [[Лучеськ]], [[Ярополк-Стефан Ізяславич]]&nbsp;— [[Шумськ]]. Після відновлення галицько-волинського союзу 1157&nbsp;р. Ярополк Стефан став іще й князем буським. Він підтримував старшого брата в боротьбі за Київ.

Ярополк Стефан Ізяславич помер [[7 березня]] [[1168]] року. Княгиню Марію з єдиним сином Васильком, який народився близько 1151 року, перевели в Михайлів на Пороссі, а після його втрати вони повернулися в Буськ або Шумськ.

[[13 серпня]] [[1170]] року у Володимирі помер Мстислав Ізяславич, який домовився з братом Ярославом, що той залишить його синів на Західній Волині. Старший престол перейшов із Володимира в Луцьк. Окрім того, Ярослав вирішив залишити Східну Волинь, за своїми синами, а Західну — розділити між синами Мстислава та Ярополка. Близько [[1180]] року він утворив [[Белзьке князівство]], об'єднавши давні землі [[Бужани|бужан]] і [[Черв'яни|черв'ян]] та перемістивши їх центр у [[Белз]], який перебував посередині цих земель. [[Белзьке князівство]] отримав Всеволод Мстиславич, а [[Василько Ярополчич]] став князем дорогичинським, де невдовзі й помер ([[1182]] рік).

Буськ став центром волості [[Белзьке князівство|Белзького князівства]], історія якого виявилася бурхливішою і цікавішою та тривала до [[1462]] року, коли після згасання місцевої династії його територію анексував польський монарх. Відтак [[Белзьке князівство]] перетворилося на [[Белзьке воєводство]], центром повіту якого став Буськ.

У XIII столітті добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на кордоні Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівств. У [[1241]] році вщент знищене ордами [[Батий|Батия]].

=== Польсько-королівський період (XIV—XVIII століття) ===
[[Файл:МВ1 001.jpg|міні|ліворуч|210пкс|Буськ на адміністративній мапі-схемі]]
Місто було центром [[Буський повіт (Белзьке воєводство)|Буського повіту]] [[Белзьке воєводство|Белзького воєводства]]. Керівником повіту був [[староста]], який представляв короля.

1411 року Буськ отримав [[магдебурзьке право]] від [[Князь Белзький|князя белзького]] [[Земовит IV|Земовита IV]], а після утворення Белзького воєводства (1462 рік) став центром протяжного Буського староства (щоправда, спочатку резиденцією старости був [[Лопатин (смт)|Лопатин]]&nbsp;— тепер селище міського типу Радехівського району), якому підлягало, крім Буська, ще 10 поселень. Обидва ці фактори посприяли розквіту міста в першій половині XVII століття.

Як відзначав автор «Опису географічно-статистичного повіту Кам'янецького» (Львів, 1894) [[Яків Миколаєвич]]:

{{цитата|«Найсправедливішим і найбільше дбаючим про добро Буска виявився [[Станіслав Тарновський (староста)|Станіслав Тарновський]], котрий старостував тут у 1592—1618 роках. Крім многих подрібних ласк і добродійств, зробив для Буска се, що король на єго вставленє ся затвердив для міста війтівство, уряд конзулярний, а староста вивінував тих урядників 4 ланами на Німецькім боці, при чім увільнив ту землю від всяких дачок. По десятилітнім старостованю [[Данилович Іван|Яна (Івана) Даниловича]] підлягав Буск [[Конецпольський Олександр|Алексанрови Конєцпольському]], котрий від 1648&nbsp;р. був великим гетьманом коронним<ref>точніше, [[реґіментар]]ем</ref>, а котрого козаки прозвали ''«дитиною»''. В послідних 80 літах (від 1573–1648) велося міщанам добре, місто забудовувалося, вело користну торгівлю особливо збіжем і худобою, богатіло з того, тому 1629 року офірують самохіть 2000 золотих польських королеви на веденє війни шведської».}}

Про важливу роль Буська в той період свідчить також папірня&nbsp;— як на XVI століття, рідкісний промисел&nbsp;— перша відома на території сучасної України.

Король Польщі [[Сигизмунд I|Сигізмунд I Старий]] спеціальним універсалом у [[1510]] році заборонив українцям-некатоликам<ref>''Грабовецький В.'' Західноукраїнські землі в період народно-визвольної війни 1648—1654 pp….&nbsp;— С. 68—69.</ref> входити до міського самоуправління, членами якого мали бути лише [[патриції]]-католики.

[[1518]] року місто пережило напад татар<ref>{{cite web|url = http://www.sztetl.org.pl/pl/article/busk/5,historia/|назва = Virtuelles shtetl: Busk|автор = |мова = pl|дата = |вебсайт = sztetl.org.pl|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20160305020616/http://www.sztetl.org.pl/pl/article/busk/5,historia/|дата-архіву = 5 березня 2016|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}</ref>.

1647 року король [[Владислав IV Ваза]] виділив із Буського староства Щуровицьке ([[Щуровичі]], [[Лопатин (смт)|Лопатин]], [[Немилів]], [[Оглядів]], частина [[Стерківці]]в), де якийсь час господарювала мати майбутнього короля [[Софія Теофіла Даниловичівна|Софія Теофілія Собєська]] з [[Даниловичі]]в.

Унаслідок воєн другої половини XVII століття добробут мешканців [[Руське воєводство|Руського]] та Белзького воєводств занепав. До того ж ''поле між Красним і Буськом регулярно було місцем збору коронного війська до панування Яна III Собєського'' (однією з резиденцій якого було [[Олесько]]; зрештою, він там народився 1629 року) включно, від чого страждав і Буськ, і селяни.

На початку XV століття воно стало важливим торговим і ремісничим центром. У [[1411]] році Буськ, як власність мазовецького [[князь|князя]] [[Земовит IV|Земовита IV]], одним із перших в Галичині отримав [[магдебурзьке право]]. Невід'ємним атрибутом міського самоуправління став [[герб]] міста, на якому зображено бузька (лелеку). Цей птах був найпопулярніший і тому почав символізувати цей край.

Через своє розташування&nbsp;— неподалік [[Чорний шлях|Чорного шляху]], яким татари здійснювали грабіжницькі напади на Україну, Буськ почав зростати як оборонний центр уже з 1-ї половини XV століття. У [[1516]] році татари напали на місто, яке вони не змогли взяти, хоча пограбували та спалили передмістя. За татарами, що відступали кинувся навздогін 2-тисячний загін кінноти під командуванням [[Великий гетьман коронний|коронного гетьмана]] [[Миколай Фірлей (гетьман)|Міколая Фірлея]] та [[Подільські воєводи|подільського воєводи]] [[Каменецький Марцін|Марціна Камєнєцького]], але вони спромоглися розбити лише дрібні загони татар.

Вигідне розташування в значній мірі сприяло швидкому його відродженню. У 1539—1541 роках з'явилася перша в Україні [[Папірня в Буську|папірня]], на папері якої надруковано «[[Острозька Біблія|Острозьку Біблію»]] (1581&nbsp;р.) [[Федорович Іван|Івана Федоровича (Федорова)]]. У [[1746]] році вже діяв цех різників, засновано було цех ткачів. У наступному столітті&nbsp;— цехи кушнірський, кравецький, пивоварний.

Культурно-національному відродженню сприяло [[Буське Миколаївське братство]], яке виступало проти обмежень польських феодалів.

=== Австрійський період (кінець XVIII&nbsp;— початок XX століття) ===
В останні роки польського панування міщани та шляхта вели непосильну боротьбу за свої права з королівським старостою Йосифом Міром. Очевидно, для цього потрібні були кошти, яких зубожіле місто не мало. Ситуація стала нестерпною 1776 року, коли підприємливий Й.&nbsp;Мір викупив Буське староство в австрійського державного скарбу. В підсумку Буськ утратив привілеї вільного міста, а міщани змушені були відробляти численні повинності й навіть панщину. Від панщини Буськ звільнив імператор [[Йосиф II]], який відвідав Буськ 1780 року, задовольнивши скаргу депутації міщан.

Реформи австрійських монархів-просвітителів, хоча й відродили інститут самоврядування й посприяли деякому пожвавленню економіки та культури, не повернули минулі розквіт і славу. Впродовж XIX—XX століть місто входило до складу Брідсько-Золочівського циркуля й Кам'янко-Струмилівського повіту Австро-угорської імперії та міжвоєнної Польської республіки.

=== Новітня історія Буська (XX—XXI століття) ===
У [[1939]] року указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] було утворено [[Львівська область|Львівську область]], до складу котрої увійшов колишній [[Кам'янко-Струмилівський повіт]] [[Тарнопольське воєводство|Тарнопольського воєводства]] та отримав назву Кам'янський район<ref>{{cite web|url = https://zbruc.eu/node/30118|назва = Утворення радянських областей у Західній Україні|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Ігор Мельник]]|дата = 4 грудня 2014|вебсайт = zbruc.eu|видавець = [[Збруч (газета)|Збруч]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210802005553/https://zbruc.eu/node/30118|дата-архіву = 2 серпня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 липня 2022}}</ref>, а разом із ним і місто Буськ. Потім була адміністративна реформа 1959 року, а вже у 1963 році Кам'янський район таки ліквідували, проте 8 вересня 1966 року, у результаті укрупнення адміністративних одиниць&nbsp;— сільських районів, утворено [[Буський район]]. Також до складу новоутвореного району увійшла частина Олеського району, який цією ж постановою був скасований.

18 липня 1944 року радянські війська знову увійшли в Буськ. Почалась відбудова зруйнованого міста. Водночас репресії і арешти тих, хто підтримував визвольну боротьбу [[УПА]]. У повоєнні роки адміністративний статус Буська сприяв (хоч і незначному) його розвитку. Так, у 1963 році район був ліквідований. У кінці 1966&nbsp;р. Буський район почав заново функціонувати.

На відміну від інших районних центрів Львівської області, які зазнали значного піднесення внаслідок форсованої індустріалізації, ні Буськ, ні Олесько не відчуло притоку великих інвестицій, а тому залишалися переважно аграрними. План розробки родовища вугілля Буськ&nbsp;— Кізлів так і не реалізували. Тому здебільшого підприємства Буського району (нині їх 14) представляли й представляють харчову галузь, а Буський консервний завод, подвоївши обсяг виробництва 2012 року, увійшов до числа найкращих підприємств харчової промисловості України. Між іншим, у радянський період в Олеську діяв завод мінеральної води знаменитої марки «Олеська» (один із найпопулярніших продуктів радянської Львівщини), тепер підприємство відродили. Цікаво зауважити, що тепер у Буську розвивається й машинобудування. Це&nbsp;— виробництво спільного українсько-німецького підприємства «Олнова» (дочка німецької фірми Hammel Recyclingtechnik GmbH), що продукує обладнання сміттєпереробної промисловості.

== Населення ==
Населення, станом на 2022 рік, налічує 8662 особи.
<timeline>
Colors=
  id:lightgrey value:gray(0.9)
  id:darkgrey  value:gray(0.7)
  id:sfondo value:rgb(1,1,1)
  id:barra value:rgb(0.5,0.7,0.8)
ImageSize  = width:1100 height:360
PlotArea   = left:50 bottom:50 top:30 right:30
DateFormat = x.y
Period     = from:0 till:10000
TimeAxis   = orientation:vertical
AlignBars  = justify
ScaleMajor = gridcolor:darkgrey increment:1000 start:0
ScaleMinor = gridcolor:lightgrey increment:500 start:0
BackgroundColors = canvas:sfondo
BarData=
  bar:1884 text:1884
  bar:1938 text:1938
  bar:1959 text:1959
  bar:1970 text:1970
  bar:1979 text:1979
  bar:1989 text:1989
  bar:1992 text:1992
  bar:1998 text:1998
  bar:2001 text:2001
  bar:2003 text:2003
  bar:2004 text:2004
  bar:2005 text:2005
  bar:2006 text:2006
  bar:2007 text:2007
  bar:2008 text:2008
  bar:2009 text:2009
  bar:2010 text:2010
  bar:2011 text:2011
  bar:2012 text:2012
  bar:2013 text:2013
  bar:2014 text:2014
  bar:2015 text:2015
  bar:2016 text:2016
  bar:2017 text:2017
  bar:2018 text:2018
  bar:2019 text:2019
  bar:2020 text:2020
  bar:2021 text:2021
  bar:2022 text:2022
PlotData=
  color:barra width:30 align:left
  bar:1884 from:0 till: 5197
  bar:1938 from:0 till: 9000
  bar:1959 from:0 till: 5188
  bar:1970 from:0 till: 6358
  bar:1979 from:0 till: 7257
  bar:1989 from:0 till: 8404
  bar:1992 from:0 till: 8700
  bar:1998 from:0 till: 8600
  bar:2001 from:0 till: 8673
  bar:2003 from:0 till: 8604
  bar:2004 from:0 till: 8553
  bar:2005 from:0 till: 8502
  bar:2006 from:0 till: 8480
  bar:2007 from:0 till: 8411
  bar:2008 from:0 till: 8367
  bar:2009 from:0 till: 8340
  bar:2010 from:0 till: 8342
  bar:2011 from:0 till: 8355
  bar:2012 from:0 till: 8414
  bar:2013 from:0 till: 8437
  bar:2014 from:0 till: 8484
  bar:2015 from:0 till: 8549
  bar:2016 from:0 till: 8538
  bar:2017 from:0 till: 8554
  bar:2018 from:0 till: 8561
  bar:2019 from:0 till: 8624
  bar:2020 from:0 till: 8667
  bar:2021 from:0 till: 8695
  bar:2022 from:0 till: 8662
PlotData=
  bar:1884 at: 5197 fontsize:S text: 5.197 shift:(-9,5)
  bar:1938 at: 9000 fontsize:S text: 9.000 shift:(-9,5)
  bar:1959 at: 5188 fontsize:S text: 5.188 shift:(-11,5)
  bar:1970 at: 6358 fontsize:S text: 6.358 shift:(-13,5)
  bar:1979 at: 7257 fontsize:S text: 7.257 shift:(-13,5)
  bar:1989 at: 8404 fontsize:S text: 8.404 shift:(-13,5)
  bar:1992 at: 8700 fontsize:S text: 8.700 shift:(-13,5)
  bar:1998 at: 8600 fontsize:S text: 8.600 shift:(-13,5)
  bar:2001 at: 8673 fontsize:S text: 8.673 shift:(-13,5)
  bar:2003 at: 8604 fontsize:S text: 8.604 shift:(-13,5)
  bar:2004 at: 8553 fontsize:S text: 8.553 shift:(-13,5)
  bar:2005 at: 8502 fontsize:S text: 8.502 shift:(-13,5)
  bar:2006 at: 8480 fontsize:S text: 8.480 shift:(-13,5)
  bar:2007 at: 8411 fontsize:S text: 8.411 shift:(-13,5)
  bar:2008 at: 8367 fontsize:S text: 8.367 shift:(-13,5)
  bar:2009 at: 8340 fontsize:S text: 8.340 shift:(-13,5)
  bar:2010 at: 8342 fontsize:S text: 8.342 shift:(-13,5)
  bar:2011 at: 8355 fontsize:S text: 8.355 shift:(-13,5)
  bar:2012 at: 8414 fontsize:S text: 8.414 shift:(-13,5)
  bar:2013 at: 8437 fontsize:S text: 8.437 shift:(-13,5)
  bar:2014 at: 8484 fontsize:S text: 8.484 shift:(-13,5)
  bar:2015 at: 8549 fontsize:S text: 8.549 shift:(-13,5)
  bar:2016 at: 8538 fontsize:S text: 8.538 shift:(-13,5)
  bar:2017 at: 8554 fontsize:S text: 8.554 shift:(-13,5)
  bar:2018 at: 8561 fontsize:S text: 8.561 shift:(-13,5)
  bar:2019 at: 8624 fontsize:S text: 8.624 shift:(-13,5)
  bar:2020 at: 8667 fontsize:S text: 8.667 shift:(-13,5)
  bar:2021 at: 8695 fontsize:S text: 8.695 shift:(-13,5)
  bar:2022 at: 8662 fontsize:S text: 8.662 shift:(-13,5)
</timeline>

=== Національний склад ===
Розподіл населення за національністю за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-ethnic-cities}}:
{| class="standard"
![[Національний склад населення України|Національність]]
!Відсоток
|-
|[[Українці в Україні|українці]]
| align="right" |98,14%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right" |1,17%
|-
|[[Поляки в Україні|поляки]]
| align="right" |0,50%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right" |0,12%
|-
|інші/не вказали
| align="right" |0,07%
|}

=== Мова ===
За даними [[Перепис населення України (2001)|всеукраїнського перепису населення 2001 року]] у місті мешкало 8580 осіб<ref name="населення">{{cite web|url = https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/|назва = Буська міська громада, Золочівський район, Львівська область: м. Буськ|автор = |дата = |вебсайт = socialdata.org.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20230407054318/https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/|дата-архіву = 7 квітня 2023|мертвий-url = ні|дата-доступу = 3 липня 2023}}</ref>:

{| align="center" class="standard"
|+
|-
! colspan= "15" style="background: #446688; color: white;" | Мовний склад населення м.&nbsp;Буськ<ref name="населення"/>
|-
! |Мова
! |Число ос.
! |Відсоток
|-----
| [[Українська мова в Україні|українська]]
| 8475
| 98,78
|-----
| [[Російська мова в Україні|російська]]
| 80
| 0,93
|-----
| [[Польська мова в Україні|польська]]
| 14
| 0,16
|-----
| [[Білоруська мова в Україні|білоруська]]
| 6
| 0,07
|-----
| [[Румунська мова|румунська]]
| 1
| 0,01
|-----
| інші
| 4
| 0,05
|-----
|+
|}

== Економіка ==
В травні 2019 року починається будівництво заводу компанії «Фіднова» з виробництва кормових протеїнових біодобавок спільно з голландською стороною. Вартість проєкту становить майже 500&nbsp;млн грн. Загальна площа забудови становитиме 11,1 тис&nbsp; м². Головний виробничий комплекс&nbsp;— 6,7 тис.&nbsp;м², склад готової продукції&nbsp;— 1 тис.&nbsp;м², котельня&nbsp;— 900 м², очисні споруди&nbsp;— 2 тис.&nbsp;м², біофільтр&nbsp;— 500 м²<ref>{{cite web|url = https://uprom.info/news/ekonomika/biznes/na-lvivshchyni-pobuduiut-zavod-z-vyrobnytstva-biodobavok/|назва = На Львівщині побудують завод з виробництва біодобавок|автор = Віталій Царьов|дата = 11 травня 2019|вебсайт = uprom.info|видавець = Промисловий портал|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220308204548/https://uprom.info/news/ekonomika/biznes/na-lvivshchyni-pobuduiut-zavod-z-vyrobnytstva-biodobavok/|дата-архіву = 8 березня 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 липня 2022}}</ref>.

== Визначні пам'ятки міста ==
[[Файл:Палац Бадені (Буськ) 1.jpg|міні|праворуч|Палац графа Бадені]]
[[Файл:Церква святого Онуфрія (Буськ) 1.jpg|міні|праворуч|Дерев'яна церква святого Онуфрія]]
[[Файл:Церква святої Параскеви (Буськ).jpg|міні|праворуч|Дерев'яна церква святої Параскеви]]
[[Файл:Busk synagogue RB.jpg|міні|праворуч|Будівля синагоги]]
Пам'ятки архітектури, включені у Державний реєстр культурного надбання:
* [[Церква святої Параскеви (Буськ)|Дерев'яна церква святої Параскеви з дзвіницею]] (охоронний №&nbsp;441/1, 441/2).
* [[Церква святого Онуфрія (Буськ)|Церква Святого Онуфрія з дзвіницею]] у передмісті Воляни (охоронний №&nbsp;1342/1, 1342/2).

Пам'ятки архітектури місцевого значення:
* [[Буська ратуша|Будівля колишнього повітового суду]].
* [[Костел Святого Станіслава (Буськ)|Костел Святого Станіслава]].
* Церква Святих Петра і Павла, збудована до 900-ліття міста та освячена у [[1998]] році<ref>{{cite web|url = http://uatravel.org/tserkva-sv-petra-i-pavla-busk-lvivsk/|назва = Церква Святих Петра і Павла, Буськ Львівська область|автор = |дата = |вебсайт = uatravel.org|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20160828233941/http://uatravel.org/tserkva-sv-petra-i-pavla-busk-lvivsk/|дата-архіву = 28 серпня 2016|мертвий-url = так|дата-доступу = 28 серпня 2016}}</ref>.
* [[Палац Бадені (Буськ)|Палац графа Бадені]].
* Велика [[Буська міська синагога|міська синагога]], споруджена у 1842—1843 роках у стилі бароко. Під час другої світової війни елементи інтер'єру головного залу синагоги використовували як будівельний матеріал. За радянських часів у синагозі діяв спортзал, потім було облаштовано склад. Нині одну частину будівлі синагоги займають житлові приміщення, а незаселену частину, на початку 2000-х років, з метою збереження цінної пам'ятки, було вирішено передати громаді християн-євангелістів, яка частково відновила будівлю<ref name="Як ми втрачаємо (не)нашу історію&nbsp;— найдавніше єврейське кладовище України">{{cite web|url = https://galinfo.com.ua/articles/yak_my_vtrachaiemo_nenashu_istoriyu__naydavnishe_ievreyske_kladovyshche_ukrainy_290273.html|назва = Як ми втрачаємо (не)нашу історію — найдавніше єврейське кладовище України|автор = Дмитро Димидюк|дата = 22 червня 2018|вебсайт = galinfo.com.ua|видавець = Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо»|url-архіву = https://web.archive.org/web/20180623222004/https://galinfo.com.ua/articles/yak_my_vtrachaiemo_nenashu_istoriyu__naydavnishe_ievreyske_kladovyshche_ukrainy_290273.html|дата-архіву = 23 червня 2018|мертвий-url = ні|дата-доступу = 23 червня 2018}}</ref>.

Пам'ятки історії, включені у Державний реєстр культурного надбання:
* Пам'ятник на братській могилі жертв репресій (1993), на старому цвинтарі (охоронний №&nbsp;1449).
* Пам'ятник на братській могилі воїнів УПА (1995), на Новому цвинтарі (охоронний №&nbsp;1450).

Пам'ятки історії, місцевого значення:
* Пам'ятник першому Президенту ЗУНР [[Петрушевич Євген Омелянович|Євгену Петрушевичу]] був встановлений на подвір'ї Буської гімназії імені Євгена Петрушевича та під час святкування 90-ліття від часу проголошення ЗУНР, 1 листопада 2008 року, був урочисто відкритий<ref>''Гарасимчук М.'' У Буську відкрили пам'ятник першому Президенту ЗУНР Євгену Петрушевичу // Вісті краю.&nbsp;— 6 листопада 2008.&nbsp;— С. 1—2.</ref><ref>''Іванців М.'' До Буська повернувся наш Президент: відкриття пам'ятника Є.&nbsp;Петрушевичу // Воля народу.&nbsp;— 6 листопада 2008.&nbsp;— (Наші славні земляки)</ref>.
* меморіальну таблицю, першу в Україні, на честь першого Президента ЗУНР [[Петрушевич Євген Омелянович|Євгена Петрушевича]] було відкрито [[28 червня]] [[1991]] року на фасаді будівлі колишнього універмагу<ref>'Іванців М.'' На честь Є.&nbsp;Петрушевича: відкрито першу меморіальну дошку в Буську // Воля народу.&nbsp;— 2 липня 1991.&nbsp;— С. 1.</ref>.

Пам'ятки садово-паркового мистецтва:
* [[Буський парк|Парк імені Івана Франка]].

Також у Буську знаходиться найстаріший на теренах України та один з найстаріших у Європі [[кіркут]] (єврейський цвинтар), якому майже 500 років. Найстаріше поховання датується 1520 роком, а на тій [[Мацева|мацеві]] (могильній плиті) збереглася епітафія: «Отримав прикрасу замість пороху. Тут похована людина ввічлива, пан Єгуда, син пана Якова, званого Юдою. Помер у вівторок 5-го кіслева у році 5281 року від створення світу (23 листопада 1520 року). У вузлі життя нехай його душа буде пов'язана із душами Авраама, Ісаака, Якова і усіх боголюбивих людей». Останні поховання на цвинтарі здійснювались під час німецької окупації. Так протягом 1943—1944 років підпорядковані гестапо підрозділи поліції проводили на цвинтарі масові розстріли та захоронення євреїв, утримуваних у Буському гетто (було розстріляно понад 3 000 євреїв). В пам'ять про євреїв, розстріляних у Буську у часи німецької окупації, єврейське товариство «[[Єврейське агентство|Сохнут»]] встановило у 2004&nbsp;р. коштом міжнародного центру «Холокост» імені доктора Александра Шварца на цвинтарі встановлено монумент з чорного граніту з написами українською та івритом: «В пам'ять святої громади євреїв Буська та району, по-звірячому знищених нацистами у 1941—44 рр.»<ref name="Як ми втрачаємо (не)нашу історію&nbsp;— найдавніше єврейське кладовище України"/>.

== Засоби масової інформації ==
* Районна газета «Воля народу».
* Буське районне радіомовлення.
* Буський медіа-портал інформаційних новин.
* Ютуб канал «Буськ НАШ».

== Карти ==
[[Файл:Буськ ОТГ.jpg|ліворуч|міні]]

== Міста Побратими ==
* [[Сватове]] [[Луганська область]]<ref>{{cite web|url = http://svatovo.ws/news/golgrom/12800_svatove_ta_busk_-_mista-pobratimi.html|назва = Сватове та Буськ&nbsp;— міста-побратими|автор = Ольга Яцина|дата = 27 жовтня 2016|вебсайт = svatovo.ws|видавець = Голос Громади|url-архіву = https://web.archive.org/web/20200129044958/http://svatovo.ws/news/golgrom/12800_svatove_ta_busk_-_mista-pobratimi.html|дата-архіву = 29 січня 2020|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 липня 2022}}</ref>.

== Відомі люди ==
=== Народилися ===
* [[Йосиф (Боцян)|Боцян Йосиф]]&nbsp;— єпископ Української Греко-Католицької Церкви; єпископ Луцький (1914).
* Грудзевич Олег ({{н.}} [[26 червня]] [[1958]])&nbsp;— доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедрою ядерної фізики Обнінського державного технічного університету атомної енергетики.
* [[Кольбух Михайло]] (1889—1957)&nbsp;— [[Ксьондз|римо-католицький священик]], перший місіонер Згромадження Ордену оо. Салетинів зі [[Львівська область|Львівщини]].
* [[Павлюк Ярослав Олексійович|Павлюк Ярослав]]&nbsp;— український письменник і журналіст.
* [[Пахолків Святослав Іванович|Святослав Іванович Пахолків]]&nbsp;— командир сотні УПА «Бистрі», лицар [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзового хреста бойової заслуги УПА]].
* [[Петрушевич Євген Омелянович|Петрушевич Євген]]&nbsp;— Голова [[Українська Національна Рада ЗУНР|Національної Ради]], згодом Президент [[ЗУНР]].
* [[Рудий Сергій Петрович]] (1979—2023)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Свєнціцький Іларіон Семенович|Свєнціцький Іларіон]]&nbsp;— український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч.
* [[Чучман Сидір]]&nbsp;— вояк [[УСС]], [[УГА]] та [[Січові Стрільці|Січових Стрільців]], фінансовий референт [[ОУН]].
* [[Чучман Юліян Васильович|Чучман Юліян]]&nbsp;— ад'ютант Державного секретаря військових справ [[ЗУНР]] [[Вітовський Дмитро Дмитрович (батько)|Дмитра Вітовського]]. 
* [[Моріц Шепс|Шепс Мориц]]&nbsp;— австрійський журналіст та політичний діяч, видавець Віденської газети [[«Wiener Tageblatt»]].
* [[Ян Францішек Яцковський|Яцковський Ян]] ([[1840]], с. Рокшин (нині&nbsp;— передмістя Буська), [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]]&nbsp;— [[3 березня]] [[1925]], м. Буськ, [[Польська Республіка (1918—1939)|Польща]])&nbsp;— польський та австрійський громадсько-політичний діяч, бургомістр Буська (1896—1899).

=== Мешкали ===
* Калиневич Сильвестр&nbsp;— греко-католицький священик, доктор богослов'я, багаторічний парох церкви святої Параскевії в Буську, голова філії місцевої «Просвіти» (1911—1939).
* [[Мигаль Іванна Григорівна|Мигаль Іванна]]&nbsp;— оперна співачка.

=== Померли ===
* [[Казимир Фелікс Бадені|Бадені Казимир]]&nbsp;— шляхтич із роду Бадені, граф, австрійський державний діяч, польський поміщик.
* [[Чайковський Роман]]&nbsp;— поет, журналіст, автор мотто Декалогу українського націоналіста («Я Дух одвічної стихії…»), священник.

== Історичні світлини ==
<gallery mode="packed" heights="130">
Файл:Busk. Rynek.jpg
Файл:Busk.Great Synagogue.jpg
Файл:Karl I. in Galizien während der Gegenoffensive, die von Mitte Juli 1917 bis Anfang August andauerte. Hier trifft er am 22. Juli in Busk ein (BildID 15566291).jpg
Файл:Badeni Palace in Busk (-1904).jpg
</gallery>

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="120">
Файл:Монумент Ангелу-охоронцю в Буск.jpg|Пам'ятник на площі Ринок
Файл:Busk-1.jpg|Старі кам'яниці в центрі міста
Файл:Школа Буськ 2.jpg|Школа
Файл:Буськ. Церква Петра і Павла.jpg|Церква Петра і Павла
Файл:Палац Бадені (Буськ).jpg|В'їзна брама палацу
Файл:46-206-0036.Повітовий суд (мур.jpg|Ратуша
</gallery>
<gallery mode="packed" heights="120">
Файл:Busk Lvivska Str. 7 Office Building (YDS 8321).jpg|Кам'яниця
Файл:Буськ (91).JPG|Садиба
Файл:Моє місто Буськ .jpg
Файл:Буськ.Костел Св. Станіслава.jpg|Костел святого Станіслава
Файл:Буськ (50).JPG|Кінотеатр
Файл:46-206-0053 Busk St Mykolai Church RB.jpg|Церква святого Миколая
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* ''Войтович Л.'' Буське князівство // [[Львівська газета]].&nbsp;— 13 жовтня 2013.
* {{Стаття|автор = Гаєвська І.|назва = Буськ: Історико-краєзнавчий нарис|журнал = Воля народу|випуск = №&nbsp;39(211)|рік = 20 вересня 2012|сторінки = 5|issn = |url = }}
* {{книга|автор = Ґіль А.|частина = Церковна (парафіяльна) мережа Холмської православної єпархії на терені Белзького воєводства в XVI столітті|посилання частина = |заголовок = Записки наукового товариства ім.&nbsp;Т.&nbsp;Шевченка. Праці комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Атлас|рік = 2000|том = 240|сторінки = 361—375|сторінок = 732|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{ЕСУ|том = 1|сторінки = |автор = Б.&nbsp;Л.&nbsp;Глуховецький, І.&nbsp;А.&nbsp;Стельмах|стаття = Буськ|id = 38247|ref = https://esu.com.ua/search_articles.php?id=38247}}
* {{книга|автор = [[Голубець Микола|Голубець М.]]|частина = |посилання частина = |заголовок = Белз, Буськ, Звенигород|оригінал = |посилання = https://shron1.chtyvo.org.ua/Holubets_Mykola/Belz_-_Busk_-_Zvenyhorod.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 1927|том = |сторінки = |сторінок = 32|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга|автор = [[Грабовецький Володимир Васильович|Грабовецький В.]]|частина = |посилання частина = |заголовок = Західноукраїнські землі в період народно-визвольної війни 1648—1654 pp.|оригінал = |посилання = https://shron1.chtyvo.org.ua/Hrabovetskyi_Volodymyr/Zakhidno-ukrainski_zemli_v_period_narodno-vyzvolnoi_viiny_1648-1654_rr.djvu|відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1972|том = |сторінки = 68—69|сторінок = 192|серія = |isbn = |тираж= }}
* ''Книш Я.'' Найдавніший Буський літопис.&nbsp;— МЗ, 1994 р.&nbsp;— С. 75—76.
* {{книга|автор = Корчинский О., Петегирич В.|частина = Изучение древнерусских городищ в Прикарпатье|посилання = |заголовок = Археологические открытия 1986 года|оригінал = |відповідальний = |видання = |місце = Москва|видавництво = |рік = 1988|том = |сторінки = 289—290|сторінок = 544|серія = |isbn = 5-02-009406-4|тираж = }} {{ref-ru}}
* ''Котляр М.'' [https://web.archive.org/web/20160601052846/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Buzhsk Бужськ] // {{ЕІУ|1|392}}
* {{книга|автор = [[Мицько Ігор Зіновійович|Мицько І.]]|частина= З історії братства в м.&nbsp;Буську (кінець XVI&nbsp;— початок XVII ст.) |посилання частина = |заголовок = Республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства: тези доповідей|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Київ|видавництво = |рік = 1980|том = |сторінки = 158—159|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}
* ''Мокрій В.'' Два твори Григорія Босиковича у Львівській картинній галереї.&nbsp;— ВЛІ, 1997 р.&nbsp;— С. 94—98.
* {{книга|автор = Петегирич В.|частина = Початки Белза і Буська та формування їх соціально-топографічної структури в X-XIV ст.|посилання частина = |заголовок = Галичина та Волинь в добу середньовіччя|оригінал = |посилання = http://shron1.chtyvo.org.ua/Petehyrych_Volodymyr/Pochatky_Belza_i_Buska_ta_formuvannia_ikh_sotsialno-topohrafichnoi_struktury_v_X-XIV_st.pdf|відповідальний =  |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2001|том = |сторінки = 199—209|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга|автор = [[Площанський Венедикт Михайлович|Площанский В.]]|частина = Буск: город и бывшее княжество того же имени на Галицкой Руси: по данным из области истории, топографии и статистики|посилання частина = |заголовок = [[Конволют]] (2-27)|оригінал= |посилання = http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00003744%5F07|відповідальний = |видання = |місце = Львов|видавництво = типография Львовского Ставропигийского института|рік =  1872|том = 7|сторінки = 1—34|сторінок = 34|серія = |isbn = |тираж = }}
* ''Хомишин М.'' Цінне джерело з історії братського руху в Буську.&nbsp;— ПСП, 1988.&nbsp;— С. 46—48.
* {{книга|автор = Ціхоцький І.|частина = Історична топоніміка Буська (проблема етимологічної та хронологічної атрибуції)|посилання частина = |заголовок = Україноцентризм наукового сумління: Збірник наукових праць на пошану професора Зеновія Терлака|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Ліга-Прес|рік = 2014|том = |сторінки = 369—388|сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга|автор = [[Чайка Роман Михайлович|Чайка Р.]]|частина = Исследования древнерусских памятников на Буге|посилання частина = |заголовок = Археологические открытия 1981 года|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Москва|видавництво = |рік = 1983|том = |сторінки = 330|сторінок = 517|серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = Чучман В.|частина = |посилання частина = |заголовок = Буськ: історико-краєзнавчий нарис|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Свічадо (видавництво)|Свічадо]]|рік = 1993|том = |сторінки = |сторінок = 56|серія = |isbn = |тираж = }}
* {{SgKP|I|480|Busk}}
* ''[[Мечислав Ґембарович|Gębarowicz M.]]'' Z dziejów papiernictwa 16&nbsp;— 18 st. // Roczniki biblioteczne.&nbsp;— Warszawa, 1966.&nbsp;— T. 10.&nbsp;— №&nbsp;1—2.&nbsp;— S. 1—79. {{ref-pl}}
* ''Petehyrycz W.'' Bełz i Busk: próba rekonstrukcji sttruktury socjotopograficznej w 10&nbsp;— 14 ww.&nbsp;— KHKM, 1995.&nbsp;— t. 43.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— S. 67—73. {{ref-pl}}
* ''[[Антоній Шнайдер|Schneider A.]]'' [https://web.archive.org/web/20210422202510/http://www.busk.pl/BuskTomkiewicz/booktom.html Miasto Busk, Wenecja polska].&nbsp;— Dziennik literacki, 1866, №&nbsp;44.&nbsp;— S. 698—699; №&nbsp;45.&nbsp;— S.  713—715; №&nbsp;46.&nbsp;— S. 730—732; №&nbsp;47.&nbsp;— S. 746—748; №&nbsp;48.&nbsp;— S. 751—763. {{ref-pl}}
* ''Sygowski P.'' Cerkwie Buska w 18-wieczneych wizytacjach unickiej diecezji chełmskiej w archiwum państwowym w Lublinie.&nbsp;— СМВ, 2002.&nbsp;— T. 9.&nbsp;— S. 133—138. {{ref-pl}}
* ''Tomkewicz-Dimter M.'' Królowskie wolne miasto Busk, jego dzieje.&nbsp;— Tarnów, 1988. {{ref-pl}}

== Посилання ==
* {{cite web|url = http://busk.io.ua/s32497/busk|назва = Буськ: Історико-краєзнавчий нарис|автор = |дата = |вебсайт = busk.io.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20160919174850/http://busk.io.ua/s32497/busk|дата-архіву = 19 вересня 2016|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = https://www.youtube.com/watch?v=bvwx_U0jOME|назва = Палац графа Бадені, відео з дрона|автор = |дата = |мова = |вебсайт = youtube.com|видавець = [[YouTube]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = http://bublioteka.io.ua/album632939|назва = Буськ у вирі століть|автор = Савчин Іван|дата = |вебсайт = bublioteka.io.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20150715220341/http://bublioteka.io.ua/album632939|дата-архіву = 15 липня 2015|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = http://www.gazeta.lviv.ua/article/17119|назва = Буськ&nbsp;— Галицька Венеція|автор = [[Чорновол Ігор Павлович|Ігор Чорновол]]|дата = 20 жовтня 2013|вебсайт = gazeta.lviv.ua|видавець = [[Львівська газета]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20151006181933/http://www.gazeta.lviv.ua/article/17119|дата-архіву = 15 липня 2015|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = https://castles.com.ua/busk.html|назва = Буськ|автор = |дата = |вебсайт = castles.com.ua|видавець = Замки та храми України|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220327020228/https://castles.com.ua/busk.html|дата-архіву = 27 березня 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=22.04.2006&rf7571=19198|назва = Облікова картка міста Буська|автор = |дата = |вебсайт = rada.gov.ua|видавець = [[Верховна Рада України]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20140112170317/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=22.04.2006&rf7571=19198|дата-архіву = 12 січня 2014|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = http://relicfinder.info/forum/viewtopic.php?f=40&t=487|назва = Буськ&nbsp;— палац Бадені|автор = |дата = |вебсайт = relicfinder.info|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20101130013753/http://relicfinder.info/forum/viewtopic.php?f=40&t=487|дата-архіву = 30 листопада 2010|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = https://www.radiosvoboda.org/a/1877122.html|назва = Нелегали на Львівщині мешкатимуть як графи?|автор = Галина Терещук|дата = 13 листопада 2009|вебсайт = radiosvoboda.org|видавець = [[Радіо Свобода]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20220317152427/https://www.radiosvoboda.org/a/1877122.html|дата-архіву = 17 березня 2022|мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = https://gazeta.ua/articles/lviv-newspaper/_busk-uvijde-do-marshrutu-zolota-pidkova-lvivschini/242001|назва = Буськ увійде до маршруту «Золота підкова Львівщини»|автор = Денис Мандзюк|дата = 24 липня 2008|вебсайт = gazeta.ua|видавець = [[Газета по-українськи]]|url-архіву = |дата-архіву = |мертвий-url = ні|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = http://zik.com.ua/ua/news/2008/07/23/144446|назва = Буськ, що на Львівщині, постарішав на кілька століть,&nbsp;— знахідки археологів. Фото|автор = |дата = 23 липня 2008|вебсайт = zik.com.ua|видавець = [[ZIK (інформаційна агенція)|ZIK]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20081120202950/http://www.zik.com.ua/ua/news/2008/07/23/144446|дата-архіву = 20 листопада 2008|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = http://www.gazeta.lviv.ua/article/16800|назва = Буське князівство|автор = [[Войтович Леонтій Вікторович|Леонтій Войтович]]|дата = 13 жовтня 2013|вебсайт = gazeta.lviv.ua|видавець = [[Львівська газета]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20151006012626/http://www.gazeta.lviv.ua/article/16800|дата-архіву = 6 жовтня 2015|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = http://www.busk-rada.gov.ua/|назва = Офіційний сайт Буської районної ради|автор = |дата = |вебсайт = busk-rada.gov.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20160831184818/http://www.busk-rada.gov.ua/|дата-архіву = 31 серпня 2016|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = http://busk-rda.gov.ua/articles.php?lng=ua&pg=289|назва = Пам'ятки культурної спадщини Буського р-ну|автор = |дата = |вебсайт = busk-rada.gov.ua|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20160915205729/http://busk-rda.gov.ua/articles.php?lng=ua&pg=289|дата-архіву = 15 вересня 2016|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = http://kresy.busk.webpark.pl/|назва = Historia Buska|автор = |мова = pl|дата = |вебсайт = kresy.busk.webpark.pl|видавець = |url-архіву = https://web.archive.org/web/20111004063316/http://kresy.busk.webpark.pl/|дата-архіву = 4 жовтня 2011|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
* {{cite web|url = http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~shtetm~-1036687|назва = Busk, Ukraine|автор = |мова = en|дата = |вебсайт = jewishgen.org|видавець = Jewish Gen|url-архіву = https://web.archive.org/web/20081230050002/http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~shtetm~-1036687|дата-архіву = 30 грудня 2008|мертвий-url = так|дата-доступу = 10 липня 2022}}
{{Бібліоінформація|#FDFDFD}}
{{Буська міська громада}}
{{Золочівський район}}
{{Міста Львівської області}}
{{Історичні місця Львівської області}}
{{Портали|Географія|Львівщина|Галичина|Україна}}
[[Категорія:Буськ| ]]
[[Категорія:Міста Львівської області]]
[[Категорія:Районні центри Львівської області]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Міста Русі]]
[[Категорія:Слов'янські городища України]]
[[Категорія:Руські городища Львівської області]]
[[Категорія:Лінійно-стрічкової кераміки культура]]
[[Категорія:Трипільська культура Львівької області]]
[[Категорія:Висоцька культура]]
[[Категорія:Городища Черняхівської культури]]