Перегляд вихідного коду сторінки Біопаливо

{{Приєднати|Енергія біомаси|дата=листопад 2014}}
{{Паливо}}

'''Біопа́ливо''' або біологічне паливо ({{lang-en|biofuel}})&nbsp;— це [[паливо]], отримане та вироблене з [[Органічні речовини|органічних матеріалів]], таких як [[рослини]] та їх залишки ([[деревина]], [[сільськогосподарські культури]], [[відходи]] й побічні продукти), яке може бути використане для виробництва [[Енергія|енергії]] в [[Біоенергетика|біоенергетиці]]<ref>{{Cite book
|url=http://www.intechopen.com/books/liquid-gaseous-and-solid-biofuels-conversion-techniques/biofuel-sources-extraction-and-determination
|title=Biofuel: Sources, Extraction and Determination
|last=A.
|first=Emad
|date=2013-03-20
|editor-last=Fang
|editor-first=Zhen
|series=Liquid, Gaseous and Solid Biofuels - Conversion Techniques
|publisher=InTech
|language=en
|doi=10.5772/51943
|isbn=978-953-51-1050-7
}}</ref>.

Біопаливо — це паливо, яке виробляється за допомогою сучасних технологічних процесів із [[Біомаса|біомаси]], на відміну від інших природних ресурсів, таких як [[нафта]] й [[вугілля]], вироблених в результаті дуже повільних [[Геологічні процеси|геологічних процесів]]. Подібно до [[вугілля]] й [[Нафта|нафти]], біомаса&nbsp;— це форма збереженої [[Сонячна енергія|сонячної енергії]]. Енергія сонця «захоплюється» через процес [[фотосинтез]]у під час росту рослин. Одна перевага біологічного палива в порівнянні з іншими типами палива&nbsp;— те, що воно повністю розкладається [[мікроорганізм]]ами, і тому відносно безпечне для [[довкілля]].

Сільськогосподарська продукція, яку вирощують для використання як біопаливо, включає [[кукурудза|кукурудзу]], [[соя|сою]], [[льон]], [[ріпак]], [[цукрова тростина|цукрову тростину]] й [[Пальмова олія|пальмову олію]]. Розкладена мікроорганізмами продукція [[Промисловість|промисловості]], [[Сільське господарство|сільського господарства]], [[Лісове господарство|лісового господарства]] та [[побутові відходи]] також можуть використовуватися для отримання біоенергії, наприклад, [[солома]], [[Лісоматеріали|лісоматеріал]], побічні продукти сільського господарства та [[Харчова промисловість|харчової промисловості]], [[стічні води]] й [[харчові відходи]].

За допомогою новітніх технологій, біопаливо отримують зі спеціально підібраних [[Водорості|водоростей]], [[дріжджі]]в та інших мікроорганізмів. Більше того, такі мікроорганізми спеціально модифікують методами [[Генетична інженерія|генетичної]] та [[Клітинна інженерія|клітинної інженерії]] задля збільшення ефективності та зменшення витрат у виробництві біопалива<ref name=":1" />.

== Види біопалива ==
Біопаливо поділяють на тверде, рідке і газоподібне.
* '''Тверде паливо'''&nbsp;— це традиційні [[дрова]] (часто у вигляді відходів деревообробки) і [[паливні гранули]] (пресовані дрібні залишки деревообробки) та залишки рослинності.
* '''Рідке паливо'''&nbsp;— це спирти (метанол, етанол, бутанол), ефіри.
** [[Біодизель]]&nbsp;— виготовляється з [[Рослинні жири й олії|рослинних олій]] або [[Жирні кислоти|жирових кислот]] і може використовуватися в [[Дизельний двигун|дизельних двигунах]]. Він популярний в [[Автомобільна промисловість|автомобільній промисловості]] та може бути більш екологічно чистим в порівнянні з традиційним дизельним паливом.
** [[Біоетанол]]&nbsp;— виробляється з рослин, зазвичай з кукурудзи чи цукрового тростини. Він використовується як біопаливо для [[Бензиновий двигун|бензинових двигунів]] та може допомогти знизити викиди парникових газів.
** [[Біобутанол]] — спирт бутиловий, виготовлений з біомаси, який може бути використаний в [[Карбюраторний двигун|карбюраторному]] і [[Інжекторний двигун|інжекторному]] двигуні внутрішнього згоряння як у чистому вигляді, так і в сумішевому паливі. Може використовуватись в незміненому бензиновому двигуні. На відміну від етанолу, біобутанол є більш калорійним та менш затратним у виробництві, і, як біоетанол, біобутанол можна виробляти з кукурудзи, пшениці, цукрових буряків, цукрової тростини, сорго, кассава та ячменю.
** Біомазут&nbsp;— це вид біопалива, виготовлений з біомаси, такої як солома, деревина, лушпиння з кукурудзи, сіно і інші органічні матеріали. Біомазут використовується для опалення та генерації тепла в побуті та промисловості. Може бути перспективним для тих регіонів, де доступна велика кількість біомаси.
* '''Газоподібне паливо'''&nbsp;— різні [[газ]]ові суміші з чадним газом, метаном, воднем, які отримуються внаслідок термічного розкладання сировини у присутності кисню (газифікація), без кисню ([[піроліз]]) або при мікробному зброджуванні ([[Ферментація|ферментації]]).
** [[Біогаз]]&nbsp;— виробляється з органічних матеріалів, таких як органічні відходи і рослинні залишки. Він може бути використаний для генерації електроенергії та палива для автомобілів. Біогаз вважається перспективним в аспекті виробництва енергії з відходів.
** [[Біометан]] — це природний газ, компонент біогазу, вироблений з органічних матеріалів. Його використовують як замінник природного газу у побуті та промисловості. Він є чистим джерелом енергії та може допомогти знизити залежність від видобутку природного газу.
** [[Біоводень]]&nbsp;— біопаливо, яке виробляється за допомогою мікроорганізмів, які виробляють [[водень]] з біомаси відходів або інших органічних матеріалів; часто разом з біобутанолом. Біоводень може бути використаний як джерело водню для [[електрогенератор]]ів, або у [[Водневий двигун|водневих двигунах]] і [[Воднева система на автомобіль|системах]], [[Водневе авто|водневих авто]] чи іншій техніці на [[Воднева енергетика|водневій енергетиці]].
**

== Історія ==

=== Біопаливо першого покоління ===
Біопаливо першого покоління безпосередньо пов’язане з [[Біомаса|біомасою]], яка зазвичай [[Їжак|їстівна]]<ref name=":0">{{Cite news|title=From first- to third-generation biofuels: Challenges of producing a commodity from a biomass of increasing complexity|url=https://academic.oup.com/af/article/3/2/6/4638639|work=Animal Frontiers|date=2013-04-01|accessdate=2023-08-05|issn=2160-6056|doi=10.2527/af.2013-0010|pages=6–11|volume=3|issue=2|language=en|first=Roland Arthur|last=Lee|first2=Jean-Michel|last2=Lavoie}}</ref>.

Як біопаливо першими почали використовувати традиційні [[сільськогосподарські культури]] з високим вмістом [[Жири|жирів]], [[Крохмаль|крохмалю]], [[Вуглеводи|вуглеводів]]. Рослинні жири добре піддаються перетворенню на біодизель. Рослинні [[крохмаль]]&nbsp;і [[цукри]] переробляються на [[етанол]]. Однак використання таких сировин виявилося вкрай незручним: крім витратного землекористування, виснаженням ґрунтів і потребами в їх обробці, додаванні добрив та пестицидів виникають відповідні проблеми із реалізацією харчових продуктів на ринку. Таку сировину відносять до '''першого покоління'''.

=== Біопаливо другого покоління ===
[[Файл:Holzvergaser Güssing.jpg|міні|250x250пкс|Завод піролізу біомаси, Австрія]]
[[Файл:Biomass processing (9195222922).jpg|міні|Використання [[Біомаса|біомаси]] [[Сільське господарство|сільськогосподарських]] [[Відходи|відходів]] для виробництва біопалива]]
Біопаливо другого покоління визначається як паливо, вироблене з широкого спектру різноманітної сировини, починаючи від лігноцелюлозної сировини<ref name="Mujtaba 136815">{{Cite news|title=Lignocellulosic biomass from agricultural waste to the circular economy: a review with focus on biofuels, biocomposites and bioplastics|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0959652623009733|work=Journal of Cleaner Production|date=2023-05-20|accessdate=2023-11-24|issn=0959-6526|doi=10.1016/j.jclepro.2023.136815|pages=136815|volume=402|first=Muhammad|last=Mujtaba|first2=Leonardo|last2=Fernandes Fraceto|first3=Mahyar|last3=Fazeli|first4=Sritama|last4=Mukherjee|first5=Susilaine Maira|last5=Savassa|first6=Gerson|last6=Araujo de Medeiros|first7=Anderson|last7=do Espírito Santo Pereira|first8=Sandro Donnini|last8=Mancini|first9=Juha|last9=Lipponen}}</ref> і закінчуючи твердими міськими [[Відходи|відходами]]<ref name=":0" />.

Біопаливо другого покоління&nbsp;— різні види палива, отриманого методами [[піроліз]]у [[Біомаса|біомаси]], а також інші види палива (крім [[метанол]]у, [[етанол]]у, [[Біодизель|біодизелю]]), вироблені із джерел сировини «другого покоління».

Джерелами сировини для біопалива другого покоління є лігніт-целюлозні сполуки – органічні відходи, які залишаються після виділення придатної для використання у харчовій промисловості біологічної сировини. Використання біомаси для виробництва біопалива другого покоління спрямовано на скорочення кількості використаної землі, придатної для ведення сільського господарства<ref>{{Cite web |url=http://www.iata.org/SiteCollectionDocuments/Documents/IATAConversionTechnologiesFinalv2.pdf |title=2^nd Generation Biomass Conversion Efficiency study |accessdate=7 вересня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101228013239/http://www.iata.org/SiteCollectionDocuments/Documents/IATAConversionTechnologiesFinalv2.pdf |archivedate=28 грудня 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Рослини&nbsp;— джерела сировини другого покоління представлені<ref>{{Cite web |url=http://www.iata.org/pressroom/facts_figures/fact_sheets/Pages/alt-fuels.aspx |title=IATA Alternative Fuels |accessdate=7 вересня 2018 |archive-date=14 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120314052600/http://www.iata.org/pressroom/facts_figures/fact_sheets/Pages/alt-fuels.aspx }}</ref>:

* [[Рижій|Рижій (рослина)]]&nbsp;— рослина, яка росте в ротації з пшеницею та іншими зерновими культурами.
* [[Ятрофа куркас|Jatropha curcas]] або [[Ятрофа куркас|Ятрофа]]&nbsp;— рослина, яка росте в посушливих ґрунтах; вмістом олії в якій складає від 27 до 40&nbsp;% залежно від виду.
Швидкий піроліз дозволяє перетворити біомасу в рідину, яку легше і дешевше транспортувати, зберігати і використовувати. З рідини можна виготовляти автомобільне паливо або паливо для електростанцій.

З біопалива другого покоління, що реалізуються на ринку, найбільш відомими є BioOil виробництва канадської компанії Dynamotive і SunDiesel німецької компанії [https://web.archive.org/web/20101014094449/http://www.choren.com/ CHOREN Industries GmbH]

За оцінками Німецького Енергетичного Агентства (Deutsche Energie-Agentur GmbH) при існуючих технологіях виробництво палив шляхом піролізу біомаси може покрити 20&nbsp;% потреб [[Німеччина|Німеччини]] в автомобільному паливі. До [[2030|2030 року]], з розвитком технологій, піроліз біомаси може забезпечити 35&nbsp;% від  споживання автомобільного палива. Собівартість виробництва складе менше €0,80 за літр палива.

Окрім цього, була Створена «Піролізна мережа»&nbsp;— http://www.pyne.co.uk/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180911155752/http://www.pyne.co.uk/ |date=11 вересня 2018 }} дослідницька організація, що об'єднує дослідників з 15 країн [[Європейський Союз|Європи]], [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Канада|Канади]].

Досить перспективним є також використання рідких продуктів піролізу деревини хвойних. Наприклад, суміш із 70&nbsp;% живичного скипидару, 25&nbsp;% метанолу і 5&nbsp;% ацетону, тобто фракцій сухої перегонки смолистої деревини сосни, з успіхом може застосовуватися як заміна бензину марки А-80. При цьому для перегонки застосовуються відходи дереводобувних процесів: сучки, [[пеньки]], [[кора]]. Вихід паливних фракцій складаєдо 100 кілограмів від 1 тонни відходів. Основні недоліки сировини другого покоління&nbsp;— задіяні земельні ресурси та відносно невисока віддача з одиниці площі.

Туніка ''[[Ciona intestinalis]]'' — багатий на целюлозу потік відходів, який є перспективною сировиною для виробництва біоетанолу другого покоління<ref>{{Cite news|title=Second-Generation Biofuel Production from the Marine Filter Feeder Ciona intestinalis|url=https://pubs.acs.org/doi/10.1021/acssuschemeng.0c02417|work=ACS Sustainable Chemistry & Engineering|date=2020-06-08|accessdate=2023-08-05|issn=2168-0485|doi=10.1021/acssuschemeng.0c02417|pages=8373–8380|volume=8|issue=22|language=en|first=Kateřina|last=Hrůzová|first2=Leonidas|last2=Matsakas|first3=Anthi|last3=Karnaouri|first4=Fredrik|last4=Norén|first5=Ulrika|last5=Rova|first6=Paul|last6=Christakopoulos}}</ref>.

=== Біопаливо третього покоління ===
Біопаливо третього покоління зазвичай пов’язане з біомасою водоростей, але певною мірою може бути пов’язане з використанням [[CO2]] як вихідної сировини<ref name=":0" />.
[[Водорості]]&nbsp;— прості організми, пристосовані до росту в забрудненій або солоній воді (містять у 200 разів більше олії, ніж джерела першого покоління, такі як соєві боби).

[[Міністерство енергетики США|Департамент Енергетики США]] з [[1978|1978 року]] по [[1996|1996 роки]] досліджував [[водорості]] з високим вмістом олії за програмою «Aquatic Species Program». Дослідники прийшли до висновку, що [[Каліфорнія]], [[Гаваї]] і [[Нью-Мексико]] придатні для промислового виробництва водоростей у відкритих ставках. Протягом 6 років водорості вирощувалися в ставках площею 1000 м2. Ставок в [[Нью-Мексико]] показав високу ефективність в захопленні СО<sub>2</sub>. Врожайність склала більше 50 г. водоростей з 1 м2 в день. 200 тисяч гектарів ставків можуть виробляти [[паливо]], достатнього для річного споживання 5&nbsp;% [[Автомобіль|автомобілів]] [[Сполучені Штати Америки|США]]. Причому 200 тисяч гектарів&nbsp;— це менше 0,1&nbsp;% земель [[Сполучені Штати Америки|США]], придатних для вирощування водоростей. У цій  технології ще залишаються актуальними багато проблем. Наприклад, [[водорості]] потребують високої температури, для їх культивування добре підходить пустельний клімат, але також потрібна певна температурна регуляція при нічних перепадах температур. В кінці [[1990-ті|1990-х]] років технологія не потрапила в промислове виробництво через  низьку вартість [[Нафта|нафти]].

Крім вирощування водоростей у відкритих ставках існують технології вирощування водоростей в малих біореакторах, розташованих поблизу [[Електростанція|електростанцій]]. Скидне тепла [[Теплова електростанція|ТЕС]] здатне покрити до 77&nbsp;% потреб у теплі, необхідного для вирощування водоростей. Ця технологія не вимагає спекотного пустельного клімату.

=== Біопаливо четвертого покоління ===
Останнє покоління біопалива, яке називається біопаливом четвертого покоління, охоплює використання [[Генна інженерія|генної інженерії]] та [[Синтетична біологія|синтетичної біології]] для покращення бажаних властивостей [[організм]]ів, які використовуються у виробництві біопалива<ref name=":1">{{Cite news|title=The potential of biofuels from first to fourth generation|url=https://journals.plos.org/plosbiology/article?id=10.1371/journal.pbio.3002063|work=PLOS Biology|date=30 бер. 2023 р.|accessdate=2023-08-05|issn=1545-7885|pmc=PMC10063169|pmid=36996247|doi=10.1371/journal.pbio.3002063|pages=e3002063|volume=21|issue=3|language=en|first=Philipp|last=Cavelius|first2=Selina|last2=Engelhart-Straub|first3=Norbert|last3=Mehlmer|first4=Johannes|last4=Lercher|first5=Dania|last5=Awad|first6=Thomas|last6=Brück}}</ref><ref name=":2">{{Cite news|title=Yeast synthetic biology advances biofuel production|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S1369527421001466|work=Current Opinion in Microbiology|date=2022-02|accessdate=2023-08-05|doi=10.1016/j.mib.2021.10.010|pages=33–39|volume=65|language=en|first=Zihe|last=Liu|first2=Junyang|last2=Wang|first3=Jens|last3=Nielsen|issn=1369-5274}}</ref><ref name=":3">{{Cite news|title=Recent developments in synthetic biology and metabolic engineering in microalgae towards biofuel production|url=https://biotechnologyforbiofuels.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13068-018-1181-1|work=Biotechnology for Biofuels|date=2018-12|accessdate=2023-08-05|issn=1754-6834|pmc=PMC6026345|pmid=29988523|doi=10.1186/s13068-018-1181-1|volume=11|issue=1|language=en|first=Sheeja|last=Jagadevan|first2=Avik|last2=Banerjee|first3=Chiranjib|last3=Banerjee|first4=Chandan|last4=Guria|first5=Rameshwar|last5=Tiwari|first6=Mehak|last6=Baweja|first7=Pratyoosh|last7=Shukla}}</ref><ref name=":4">{{Cite news|title=Fourth generation biofuel from genetically modified algal biomass for bioeconomic development|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0168165622002504|work=Journal of Biotechnology|date=2022-12-10|accessdate=2023-08-05|issn=0168-1656|doi=10.1016/j.jbiotec.2022.10.010|pages=23–36|volume=360|language=en|first=Hoofar|last=Shokravi|first2=Mahshid|last2=Heidarrezaei|first3=Zahra|last3=Shokravi|first4=Hwai Chyuan|last4=Ong|first5=Woei Jye|last5=Lau|first6=Mohd Fadhil Md|last6=Din|first7=Ahmad Fauzi|last7=Ismail}}</ref><ref name=":5">{{Cite news|title=Recent progress in the synthesis of advanced biofuel and bioproducts|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S095816692300023X|work=Current Opinion in Biotechnology|date=2023-04-01|accessdate=2023-08-05|issn=0958-1669|doi=10.1016/j.copbio.2023.102913|pages=102913|volume=80|language=en|first=Brian F|last=Pfleger|first2=Ralf|last2=Takors}}</ref><ref name=":6">{{Cite news|title=Biofuels from Renewable Sources, a Potential Option for Biodiesel Production|url=https://www.mdpi.com/2306-5354/10/1/29|work=Bioengineering|date=2023-01|accessdate=2023-08-05|issn=2306-5354|pmc=PMC9855116|pmid=36671601|doi=10.3390/bioengineering10010029|pages=29|volume=10|issue=1|language=en|first=Dhurba|last=Neupane}}</ref><ref name=":7">{{Cite news|title=Bioprospecting of microbial strains for biofuel production: metabolic engineering, applications, and challenges|url=https://biotechnologyforbiofuels.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13068-020-01853-2|work=Biotechnology for Biofuels|date=2021-01-06|accessdate=2023-08-05|issn=1754-6834|pmc=PMC7788794|pmid=33407786|doi=10.1186/s13068-020-01853-2|volume=14|issue=1|language=en|first=Mobolaji Felicia|last=Adegboye|first2=Omena Bernard|last2=Ojuederie|first3=Paola M.|last3=Talia|first4=Olubukola Oluranti|last4=Babalola}}</ref>. Це стосується різноманітних ознак, починаючи з використання кількох типів цукрів (наприклад, [[Пентози|пентоз]] і [[Гексози|гексоз]]) і закінчуючи вищим синтезом [[Ліпіди|ліпідів]] або кращими [[фотосинтез]]ом і [[Фіксація вуглецю|фіксацією вуглецю]]. Для модельних організмів, таких як ''[[Escherichia coli]]'' та ''[[Saccharomyces cerevisiae]]'', повідомляється про широкий спектр інструментів для генетичної інженерії регуляції ендогенних шляхів або введення нових шляхів<ref name=":1" />.

Два основні підходи включають інженерні шляхи в нативних організмах-продуцентах і реконструкцію шляхів у більш генетично доступних модельних організмах. Гетерологічні господарі, включаючи [[бактерії]], [[дріжджі]] та водорості, пропонують метаболічну універсальність для виробництва різних видів біопалива. Подолання викликів, таких як конкуруючі метаболічні потоки та токсичність продуктів, можна досягти за допомогою генної інженерії, такої як модифікація [[Клітинна мембрана|клітинних мембран]] і використання мембранних транспортерів для секреції біопалива<ref name=":1" />.

Генетично модифіковані водорості з підвищеною ефективністю фотосинтезу та інструменти [[CRISPR/cas9|CRISPR/Cas9]] (''див''. [[Редагування генома]]) забезпечують більший вихід продукції. Біопаливо четвертого покоління також зосереджується на генетично оптимізованих [[Ціанобактерії|ціанобактеріях]], які успішно виробляють етанол, [[бутанол]], [[ізобутанол]] і модифіковані [[жирні кислоти]]. [[Системна біологія]] допомагає в ефективній оптимізації нативних продуцентів за допомогою [[секвенування]] всього [[геном]]а та [[аналіз]]у моделей [[Експресія генів|експресії генів]]<ref name=":1" />.

[[Біодизель]] з платформ олійних дріжджів відповідає міжнародним стандартам. Експериментальним підходом є виробництво електробіопалива, де гібридні системи використовують відновлювану [[Електроенергія|електроенергію]] та джерела [[Вуглець|вуглецю]] безпосередньо для виробництва біопалива, перетворюючи [[Сонячна енергія|сонячну енергію]] в рідке паливо, яке можна зберігати, з підвищеною ефективністю<ref name=":1" />.

== Біопаливо у світі ==
[[Файл:Biofuel-energy-production.svg|міні|Загальне виробництво біопалива в терават-годинах (ТВт-год) на рік (біоетанол і біодизель)]]
[[Файл:Biofuel production by region, OWID.svg|міні|Динаміка виробництва біопалива в світі по регіонам (1990-2022)]]
Світовими лідерами з використання рідкого біопалива є такі країни: [[Бразилія]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[ЄС|країни ЄС]]<ref name="Лопушняк" />. Щоб не залежати від імпорту нафти, Бразилія використовує етанол з дешевої цукрової тростини. У США, щоб підтримати аграрний сектор усередині країни, та, одночасно, поліпшити стан довкілля&nbsp;— поширюється [[Біоетанол|етанол]] з [[Кукурудза|кукурудзи]]. [[Європейський Союз]], впроваджуючи біопаливні технології, переслідує відразу кілька цілей: ліквідація залежності від імпорту нафти, запобігання глобальному потеплінню клімату, виконання зобов'язань за [[Кіотський протокол|Кіотським протоколом]] щодо викидів [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] в [[Атмосфера Землі|атмосферу]], а також розвиток аграрного сектора. У США автомобільне біопаливо займає 4-5&nbsp;% ринку, у Бразилії&nbsp;— близько 30&nbsp;%<ref name="Лопушняк">
Лопушняк В. І., Слобода П. М. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/znpicb/2011_12/03-32.PDF Топінамбур як джерело одержання біопалива в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131213234614/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/znpicb/2011_12/03-32.PDF |date=13 грудня 2013 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/znpicb/ Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук. Наукові праці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131213234155/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/znpicb/ |date=13 грудня 2013 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/znpicb/2011_12/ 2011, Випуск 12] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131213234049/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/znpicb/2011_12/ |date=13 грудня 2013 }}
2011 рік
</ref>. В Бразилії продаються автомобілі, які можуть їздити на суміші етанолу і [[бензин]]у в будь-якій пропорції, так звані [[Flexible-fuel vehicle|flex-fuel vehicle&nbsp;— автомобілі]]<ref name="Mehr">Mehr Tankfüllungen, mehr Zapfsäulen: Bioethanol-Kraftstoff E85 wird in Deutschland immer beliebter.&nbsp;— Режим доступу: http://www.bdbe.de/e85 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111028015652/http://www.bdbe.de/E85 |date=28 жовтня 2011 }}</ref> З 2011 року в ЄС виробники або продавці зобов'язані додавати в бензин до 5&nbsp;% етанолу, а бензин марки Е10 (10&nbsp;% етанолу) продається на усіх автозаправках Німеччини. Станом на квітень 2011 року у [[Німеччина|Німеччині]] налічується понад 350 автозаправочних станцій, які реалізують Е85<ref name="Mehr" />. В 2019 році [[Etihad Airways]], національна авіакомпанія ОАЕ, рапортувала про перший комерційний переліт на біопаливі, отриманому з рослин<ref>{{Cite web|title=Пасажирський літак вперше виконав рейс на чистому біопаливі|url=https://tokar.ua/read/30535|website=[[Tokar.ua]]|date=2019-02-06|accessdate=2019-02-13|archive-date=13 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190213183712/https://tokar.ua/read/30535}}</ref>.

На початку березня 2024 року, компанія LanzaJet Freedom Pines Fuels (США) відкрила перший у світі завод з виробництва сталого авіаційного палива з етанолу. Потужність виробництва становить 10 мільйонів галонів (близько 38 млн літрів) на рік<ref>[https://kosatka.media/category/vozobnovlyaemaya-energia/news/u-ssha-zapushcheniy-pershiy-u-sviti-zavod-iz-virobnictva-aviaciynogo-biopaliva У США запущений перший у світі завод із виробництва авіаційного біопалива. // Автор: Сергій Чигир. 13.03.2024]</ref>.

== Біопаливо в Україні ==
{{Оновити|розділ|дата=жовтень 2014}}
[[Файл:Raps-Blütenstand.jpg|thumb|left|200px|Квітка [[ріпак]]у. Майбутня сировина для біопалива]]
Біопаливо сьогодні розглядається в [[Україна|Україні]] як вагома та перспективна [[Альтернативне автомобільне паливо|альтернатива]] традиційному паливу. Вважається, що його виготовлення в найближчі роки буде максимально вигідним для [[Економіка України|української економіки]], сприятиме розвитку біоенергетики, [[Циркулярна економіка|циркулярної економіки]] та [[Сталий розвиток|сталому розвитку]]. Виготовлення готового продукту є набагато вигіднішим для України, ніж експорт сировини, здебільшого в [[Польща|Польщу]] та [[Німеччина|Німеччину]]. Станом на 2007 рік, згідно з розрахунками Інституту цукрового буряка УААН і НТЦ «Біомаса» (м. Київ), собівартість біодизелю в наший країні становить 0,42 євро/л, біоетанолу&nbsp;— 0,67 євро/л. Проте виробництво біопалива в промислових обсягах ще не налагоджене так, як, приміром, у [[Німеччина|Німеччині]]<ref>У Німеччині через біопаливо подорожчають пиво та шоколад [http://novynar.com.ua/business/5267 Новинар 14 сер 2007] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080923141945/http://novynar.com.ua/business/5267/ |date=23 вересня 2008 }}</ref>, яка займає провідні позиції з виробництва біодизелю в [[ЄС]]. За різними оцінками, у 2006&nbsp;р. в Україні мінізаводи чи дослідницькі установки з виробництва біодизелю працювали у 12 областях, виготовивши 20 тис. т продукції, яка переважно використовувалась у сільському господарстві<ref>Виробництво біопалива в Україні конкурує з Європою. [http://www.agroconf.org/uk/node/1532 Українська аграрна конфедерація 17.07.2007] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070828060940/http://www.agroconf.org/uk/node/1532 |date=28 серпня 2007 }}</ref>.

Енергетична стратегія України, яка прийнята у 2006 році, передбачає нарощування виробництва паливного етанолу та [[Біодизель|біодизеля]] на рівні 1,8&nbsp;млн т умовного викопного палива до 2030 року, або до 19,5&nbsp;% від обсягів усіх джерел біоенергетики<ref>Енергетична стратегія України до 2030 року.&nbsp;— Режим доступу:http://mpe.kmu.gov.ua/control/uk/archive/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150610221039/http://mpe.kmu.gov.ua/control/uk/archive/ |date=10 червня 2015 }}</ref>. Проте, можливість реального формування біопаливної промисловості з'явилася тільки після набрання чинності Закону України від 21 травня 2009&nbsp;р. №&nbsp;1391-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню альтернативних видів палива»<ref>Биоэтанол в Украине: реалии и перспективы.&nbsp;— Режим доступу: http://ukroil.com.ua/oil/{{Недоступне посилання}}</ref>.

Якщо раніше виробництво біоетанолу було [[Монополія|монополією]] держави, то цим 34 Законом його випуск дозволений підприємствам усіх форм власності, а біоетанольні види палива типу Е85 не обкладаються [[Акцизний збір|акцизним збором]], що відкриває перспективи для приватного інвестування у виробництво і реалізацію біоетанолу і палив на його основі.

У червні 2006 року було створено асоціацію «Укрбіоенерго». Її завданням було популяризувати біопаливо в Україні. До неї ввійшли близько 30 виробників біоенергетичної сировини, технологічного устаткування, біопалива, а також ряд учених. У грудні 2006 року Кабмін затвердив Програму розвитку виробництва дизельного біопалива на 2007—2010 роки.{{джерело}} Відповідно до програми, Україна планує до [[2010]] року побудувати щонайменше 20 заводів із виробництва біодизелю продуктивністю від 5 до 100 тис. тонн на рік загальною потужністю не менш ніж 623 тис. тонн на рік. Замовником програми визначено [[Міністерство аграрної політики та продовольства України|Міністерство агрополітики]].

Влітку 2007 року Верховна Рада прийняла проєкт закону про перехід до 2010 року транспорту українських міст з населенням понад 500 тис. чоловік на біопаливо<ref>В Украине заработала первая АЗС по продаже биотоплива. Цены ниже, чем на бензин [http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=9697] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305103618/http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=9697|date=5 березня 2016}}</ref>. До 2010 року в Україні планується побудувати 20 заводів, що вироблятимуть біодизель потужностями від 5 до 100 тис. т на рік. Для виробництва біопалива будуть введені спеціальні податкові пільги. Зареєстровано законопроєкт<ref>БЮТ пропонує ввести пільги для виробників біопалива [http://novynar.com.ua/business/15029 Новинар 06.12.2007] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124153043/http://novynar.com.ua/business/15029 |date=24.11.2020 }}</ref>, у якому депутати запропонували до [[2018]] року скасувати податок на прибуток для виробників біологічних видів палива ([[біоетанол]], [[біодизель]], [[біогаз]] й [[біоводень]]), а до січня [[2013]] року&nbsp;— податок на ввезення сировини й устаткування.

=== Автомобільне паливо ===
У 2003&nbsp;р. Інститут харчової хімії та технології вперше розробив технічні умови на «Оксигенат моторного палива&nbsp;— альтернативний». У 2004&nbsp;р. спеціалісти компанії «Енергетичні стратегії та біотехнології» спільно з галузевим Інститутом нафтопереробної та нафтохімічної промисловості «МАСМА» здійснили успішне випробовування сумішевих палив із використанням оксигенату (низькомолекулярні спирти)<ref name="epr">{{cite web|url=http://www.epravda.com.ua/news/481654e910cd2|title=В Україні введено в експлуатацію першу в Східній Європі біопаливну автозаправну станцію|date=2008-04-29|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HdFbICCN?url=http://www.epravda.com.ua/news/2008/04/29/160489/|archivedate=2013-06-25|accessdate=2008-05-26|deadurl=no}}</ref>.

Згодом були розроблені технічні умови «Паливо моторне „БІО-100“ ТУ У 24.6-33616799-001:2006». Новий вид моторного палива назвали «БІО-100» завдяки високому показнику октанового числа (паливо складається на 60&nbsp;% із відновлювальної сировини, на 30&nbsp;%&nbsp;— із мінеральних вуглеводнів та стабілізуючих речовин).

У 2006&nbsp;р. виробництво БІО-100 було налагоджено на Лохвицькому спиртзаводі. Новий вид палива визнано Національною агенцією з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів України (НАЕР) першим українським біологічним паливом. Відповідний висновок НАЕР за номером 1 видано в 2007&nbsp;р.

Реалізація нового палива розпочалась на понад 30 українських автозаправних станціях, у тому числі в київській мережі компанії «Лукойл».

Проте через супротив українського спиртового монополіста&nbsp;— концерну «[[Укрспирт]]»,&nbsp;— у квітні 2007&nbsp;р. виробництво БІО-100 на Лохвицькому спиртзаводі припинили та перенесли до Молдови.

[[25 квітня]] [[2008]]&nbsp;р. у Чернівцях розпочала роботу перша в Україні та країнах Східної Європи спеціалізована біопаливна автозаправна станція.
На АЗС реалізуються два види моторного палива, виготовленого з біологічної сировини: аналог високооктанового бензину&nbsp;— паливо «БІО-100» та дизельного палива&nbsp;— біодизель<ref name="epr" />.

== Цікаві факти ==
[[24 лютого]] [[2008]] року відбувся перший комерційний політ літака на біопаливі<ref>Історичний політ: літак на біопаливі підніметься в повітря [http://novynar.com.ua/tech/21186 Новинар 24.02.2008] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201124144804/http://novynar.com.ua/tech/21186 |date=24.11.2020 }}</ref>. Боїнг-747 британської авіакомпанії Virgin Atlantic здійснив політ із лондонського міжнародного аеропорту Хітроу до Амстердама. У перший екологічно чистий політ пасажирів не взяли.

[[14 травня]] [[2012]] року вперше у світі в небо піднявся літак, наполовину заправлений рослинною олією. Експеримент поставила найбільша авіакомпанія [[Австралія|Австралії]]. Політ був комерційним&nbsp;— за маршрутом [[Сідней]]&nbsp;— [[Аделаїда]]. Власники компанії збираються викорисовувати біопаливо і на інших своїх бортах, попри те, що таке пальне&nbsp;— вчетверо дорожче, аніж [[авіаційний гас]]. Пітер Бонд, виконавчий директор енергетичної компанії: ''По-перше, двигуни з таким пальним заводяться швидше і при цьому не перегріваються. Це стало навіть для нас приємним сюрпризом. А по-друге, паливо розходиться дуже економно під час польоту. Так що ми в захопленні від свого винаходу.''<ref>{{Cite web|url=http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2012/05/14/836105.html|назва=В Австралии коммерческий самолет заправили растительным маслом|видавець=[[Подробиці]] (Інтер)|дата=14 травня 2012|url-архіву=https://web.archive.org/web/20120718233704/http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2012/05/14/836105.html|дата-архіву=2012-07-18|мертвий-url=no|дата-доступу=12 листопада 2023}} {{ref-ru}}</ref>

Вчені з університету Британської Колумбії змогли добути метан з каналізаційного жиру. Великі скупчення каналізаційних відходів (жирберги), котрі містять в собі залишки пластикових відходів, жиру, ниток, стали значною проблемою у великих містах. У зв'язку з виявленням жирберга в каналізаційній системі Лондона у 2017 році вчені активно почали шукати вирішення цієї проблеми. В результаті експериментів при нагріванні та додаванні до сміттєвих мас перекису водню вчені отримали метан. Ця технологія може використовуватись для очистки води в містах, або ж для ефективної переробки сміття на фермерських господарствах<ref>{{Cite news|url=https://tokar.ua/read/25971|title=Вчені навчилися створювати екологічне біопаливо з каналізаційних відходів|date=2018-09-07|language=uk-UA|work=[[Tokar.ua]]|accessdate=2018-09-21|archive-date=21 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180921230032/https://tokar.ua/read/25971}}</ref>.

== Перспективні технології ==
* '''Біопаливо другого покоління''': удосконалене біопаливо, також відоме як біопаливо другого покоління, виробляється з нехарчової сировини, такої як сільськогосподарські [[відходи]]<ref name="Mujtaba 136815"/>, спеціальні енергетичні культури тощо. Ця сировина часто має вищу енергетичну продуктивність і може вирощуватися на маргінальних землях, зменшуючи конкуренцію з виробництвом [[Продукти харчування|продуктів харчування]]<ref>{{Cite news|title=Second-generation biofuels: exploring imaginaries via deliberative workshops with farmers|url=https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/23299460.2017.1422926|work=Journal of Responsible Innovation|date=2018-05-04|accessdate=2023-08-05|issn=2329-9460|doi=10.1080/23299460.2017.1422926|pages=149–169|volume=5|issue=2|language=en|first=Christopher|last=Groves|first2=Meenakshisundaram|last2=Sankar|first3=P. John|last3=Thomas}}</ref><ref>{{Cite news|title=Second-generation biofuel production from the organic fraction of municipal solid waste|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fenrg.2022.919415|work=Frontiers in Energy Research|date=2022|accessdate=2023-08-05|issn=2296-598X|doi=10.3389/fenrg.2022.919415|volume=10|first=Zygmunt|last=Kowalski|first2=Joanna|last2=Kulczycka|first3=Roland|last3=Verhé|first4=Luc|last4=Desender|first5=Guy|last5=De Clercq|first6=Agnieszka|last6=Makara|first7=Natalia|last7=Generowicz|first8=Paulina|last8=Harazin}}</ref><ref name=":1"/>.
* '''Біопаливо третього покоління''': водорості мають великі перспективи для виробництва біопалива, оскільки їх можна культивувати в різноманітних середовищах, включаючи неорні землі та [[стічні води]]. Біопаливо на основі водоростей може запропонувати вищу продуктивність і потенційно зменшити конфлікти [[землекористування]], пов’язані зі звичайними біопаливними культурами<ref>{{Cite news|title=Third generation biofuels: A nutritional perspective in enhancing microbial lipid production|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1364032118302922|work=Renewable and Sustainable Energy Reviews|date=2018-08-01|accessdate=2023-08-05|issn=1364-0321|doi=10.1016/j.rser.2018.04.066|pages=950–961|volume=91|language=en|first=Wai-Hong|last=Leong|first2=Jun-Wei|last2=Lim|first3=Man-Kee|last3=Lam|first4=Yoshimitsu|last4=Uemura|first5=Yeek-Chia|last5=Ho}}</ref><ref>{{Cite news|title=Cultivation of Oily Microalgae for the Production of Third-Generation Biofuels|url=https://www.mdpi.com/2071-1050/11/19/5424|work=Sustainability|date=2019-01|accessdate=2023-08-05|issn=2071-1050|doi=10.3390/su11195424|pages=5424|volume=11|issue=19|language=en|first=Preeti|last=Pal|first2=Kit Wayne|last2=Chew|first3=Hong-Wei|last3=Yen|first4=Jun Wei|last4=Lim|first5=Man Kee|last5=Lam|first6=Pau Loke|last6=Show}}</ref><ref>{{Cite news|title=Strategies to Produce Cost-Effective Third-Generation Biofuel From Microalgae|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fenrg.2021.749968|work=Frontiers in Energy Research|date=2021|accessdate=2023-08-05|issn=2296-598X|doi=10.3389/fenrg.2021.749968|volume=9|first=Nazifa|last=Rafa|first2=Shams Forruque|last2=Ahmed|first3=Irfan Anjum|last3=Badruddin|first4=M.|last4=Mofijur|first5=Sarfaraz|last5=Kamangar}}</ref><ref>{{Cite news|title=Third-generation biofuel supply chain: A comprehensive review and future research directions|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0959652621032893|work=Journal of Cleaner Production|date=2021-11-10|accessdate=2023-08-05|issn=0959-6526|doi=10.1016/j.jclepro.2021.129100|pages=129100|volume=323|language=en|first=Mostafa|last=Abbasi|first2=Mir Saman|last2=Pishvaee|first3=Shayan|last3=Mohseni}}</ref><ref>{{Cite news|title=A review on the current status and post-pandemic prospects of third-generation biofuels|url=https://link.springer.com/10.1007/s12667-022-00514-7|work=Energy Systems|date=2022-05-16|accessdate=2023-08-05|issn=1868-3967|pmc=PMC9107961|doi=10.1007/s12667-022-00514-7|language=en|first=Azra|last=Maliha|first2=Bassam|last2=Abu-Hijleh}}</ref>.  Інтеграція культивування водоростей і з біоелектрохімічні системи, такі як мікробний паливний елемент<ref name=":8">{{Cite news|title=Microbial fuel cells: a comprehensive review for beginners|url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8088421/|work=3 Biotech|date=2021-05-01|accessdate=2023-08-05|issn=2190-5738|pmc=PMC8088421|pmid=33968591|doi=10.1007/s13205-021-02802-y|pages=248|volume=11|issue=5|language=en|first=A. S.|last=Vishwanathan}}</ref><ref name=":9">{{Cite news|title=Microbial fuel cells: An overview of current technology|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1364032118306920|work=Renewable and Sustainable Energy Reviews|date=2019-03-01|accessdate=2023-08-05|issn=1364-0321|doi=10.1016/j.rser.2018.09.044|pages=60–81|volume=101|language=en|first=Anthony J.|last=Slate|first2=Kathryn A.|last2=Whitehead|first3=Dale A. C.|last3=Brownson|first4=Craig E.|last4=Banks}}</ref>, може усунути необхідність гасіння кисню та зовнішньої аерації в системі мікробного паливного елементу і, таким чином, зробити загальний процес стійким і чистим для вироблення енергії. На додаток до цього, газ CO2, що утворюється в анодній камері, може сприяти росту водоростей у катодній камері. Таким чином можливо заощадити енергію та кошти, витрачені на транспортування CO2 у системі відкритого ставка<ref name=":10">{{Cite news|title=Integration of third generation biofuels with bio-electrochemical systems: Current status and future perspective|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpls.2023.1081108|work=Frontiers in Plant Science|date=2023|accessdate=2023-08-05|issn=1664-462X|pmc=PMC9950272|pmid=36844066|doi=10.3389/fpls.2023.1081108|volume=14|first=Amitap|last=Khandelwal|first2=Meenu|last2=Chhabra|first3=Piet N. L.|last3=Lens}}</ref>.
* '''Біопаливо четвертого покоління''': охоплює використання генної інженерії та синтетичної біології для покращення бажаних властивостей організмів, які використовуються у виробництві біопалива, що може призвести до підвищення ефективності виробництва та зменшення витрат виробництва біопалива<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":4" /><ref name=":5" /><ref name=":6" /><ref name=":7" />.
* '''Целюлозний етанол''': [[Целюлозний етанол]] виробляється з [[Целюлоза|целюлозних]] і [[Геміцелюлоза|геміцелюлозних]] компонентів рослин, які містяться в більшій кількості, ніж цукри, що використовуються в біопаливі першого покоління. Ця технологія може використовувати сільськогосподарські відходи та інші джерела нехарчової біомаси<ref>{{Cite news|title=Cellulosic ethanol: status and innovation|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0958166917300058|work=Current Opinion in Biotechnology|date=2017-06-01|accessdate=2023-08-05|issn=0958-1669|doi=10.1016/j.copbio.2017.03.008|pages=202–211|volume=45|language=en|first=Lee R|last=Lynd|first2=Xiaoyu|last2=Liang|first3=Mary J|last3=Biddy|first4=Andrew|last4=Allee|first5=Hao|last5=Cai|first6=Thomas|last6=Foust|first7=Michael E|last7=Himmel|first8=Mark S|last8=Laser|first9=Michael|last9=Wang}}</ref><ref>{{Cite news|title=Cellulosic ethanol production: Progress, challenges and strategies for solutions|url=https://life.sjtu.edu.cn/teacher/assets/userfiles/files/Net/20190902184930609/Files/20210716/6376201785124597038089842.pdf|work=Biotechnology Advances|date=2019-05-01|accessdate=2023-08-05|issn=0734-9750|doi=10.1016/j.biotechadv.2019.03.002|pages=491–504|volume=37|issue=3|language=en|first=Chen-Guang|last=Liu|first2=Yi|last2=Xiao|first3=Xiao-Xia|last3=Xia|first4=Xin-Qing|last4=Zhao|first5=Liangcai|last5=Peng|first6=Penjit|last6=Srinophakun|first7=Feng-Wu|last7=Bai}}</ref><ref>{{Cite news|title=A review on commercial-scale high-value products that can be produced alongside cellulosic ethanol|url=https://biotechnologyforbiofuels.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13068-019-1529-1|work=Biotechnology for Biofuels|date=2019-12|accessdate=2023-08-05|issn=1754-6834|pmc=PMC6781352|pmid=31624502|doi=10.1186/s13068-019-1529-1|volume=12|issue=1|language=en|first=Oscar|last=Rosales-Calderon|first2=Valdeir|last2=Arantes}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://inldigitallibrary.inl.gov/sites/sti/sti/Sort_23280.pdf
|title=Engineering Assessment of Publicly Proposed Cellulosic Biofuel Plant Design
|last=Quang Nguyen
|year=2020
|location=Idaho National Laboratory
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://www.intechopen.com/chapters/78985
|title=Technological Advances in Synthetic Biology for Cellulosic Ethanol Production
|last=Luiz Fantinel
|first=Antonio
|last2=Margis
|first2=Rogério
|last3=Talamini
|first3=Edson
|last4=Dewes
|first4=Homero
|date=2022-04-28
|editor-last=Biernat
|editor-first=Krzysztof
|series=Biorefineries - Selected Processes
|publisher=IntechOpen
|language=en
|doi=10.5772/intechopen.100292
|isbn=978-1-83969-734-0
}}</ref><ref>{{Cite news|title=Production of cellulosic ethanol and value-added products from corn fiber|url=https://bioresourcesbioprocessing.springeropen.com/articles/10.1186/s40643-022-00573-9|work=Bioresources and Bioprocessing|date=2022-08-13|accessdate=2023-08-05|issn=2197-4365|doi=10.1186/s40643-022-00573-9|volume=9|issue=1|language=en|first=Yingjie|last=Guo|first2=Guodong|last2=Liu|first3=Yanchun|last3=Ning|first4=Xuezhi|last4=Li|first5=Shiyang|last5=Hu|first6=Jian|last6=Zhao|first7=Yinbo|last7=Qu}}</ref><ref>{{Cite news|title=Cellulosic Ethanol Production from Weed Biomass Hydrolysate of Vietnamosasa pusilla|url=https://www.mdpi.com/2073-4360/15/5/1103|work=Polymers|date=2023-01|accessdate=2023-08-05|issn=2073-4360|pmc=PMC10007069|pmid=36904344|doi=10.3390/polym15051103|pages=1103|volume=15|issue=5|language=en|first=Suwanan|last=Wongleang|first2=Duangporn|last2=Premjet|first3=Siripong|last3=Premjet}}</ref>.

* '''Перетворення відходів на енергію''': Технології, які перетворюють органічні відходи, такі як [[харчові відходи]], рослинні залишки, рідкі та тверді міські відходи і стічні води, на біопаливо пропонують подвійну користь, керуючи [[Переробка відходів|утилізацією відходів]] і виробляючи відновлювану енергію<ref>{{Cite news|title=Waste to bioenergy: a review on the recent conversion technologies|url=https://bmcenergy.biomedcentral.com/articles/10.1186/s42500-019-0004-7|work=BMC Energy|date=2019-12|accessdate=2023-08-05|issn=2524-4469|doi=10.1186/s42500-019-0004-7|volume=1|issue=1|language=en|first=Sze Ying|last=Lee|first2=Revathy|last2=Sankaran|first3=Kit Wayne|last3=Chew|first4=Chung Hong|last4=Tan|first5=Rambabu|last5=Krishnamoorthy|first6=Dinh-Toi|last6=Chu|first7=Pau-Loke|last7=Show}}</ref><ref>{{Cite news|title=Waste to energy conversion for a sustainable future|url=https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e08155|work=[[Heliyon]]|date=2021-10|accessdate=2023-08-05|issn=2405-8440|pmc=PMC8545696|pmid=34729426|doi=10.1016/j.heliyon.2021.e08155|pages=e08155|volume=7|issue=10|first=Ali Raza|last=Kalair|first2=Mehdi|last2=Seyedmahmoudian|first3=Alex|last3=Stojcevski|first4=Naeem|last4=Abas|first5=Nasrullah|last5=Khan}}</ref><ref>{{Cite news|title=Comparison of Technologies to Serve Waste to Energy Conversion|url=https://www.longdom.org/open-access/comparison-of-technologies-to-serve-waste-to-energy-conversion-47549.html|work=International Journal of Waste Resources|date=2020|accessdate=2023-08-05|doi=10.35248/2252-5211.20.10.372|volume=10|issue=01|first=Rafey|last=A|first2=Prabhat|last2=K|first3=Mohd|last3=Samar}}</ref>
* '''Біоелектрохімічні системи''': біоелектрохімічні системи, такі як [[мікробні паливні елементи]]<ref name=":8" /><ref name=":9" /> та [[електроліз]], мають потенціал для перетворення органічних речовин зі [[Стічні води|стічних вод]], промислових та сільськогосподарських відходів, безпосередньо в електрику або біоводень, які можливо використовувати як чистий носій енергії або паливо<ref>{{Cite book
|url=http://www.intechopen.com/books/energy-systems-and-environment/bioelectrochemical-systems-for-energy-valorization-of-waste-streams
|title=Bioelectrochemical Systems for Energy Valorization of Waste Streams
|last=San-Martín
|first=María Isabel
|last2=Leicester
|first2=Daniel David
|last3=Heidrich
|first3=Elizabeth Susan
|last4=Alonso
|first4=Raúl Marcos
|last5=Mateos
|first5=Raúl
|last6=Escapa
|first6=Adrián
|date=2018-09-12
|editor-last=Tsvetkov
|editor-first=Pavel
|series=Energy Systems and Environment
|publisher=InTech
|language=en
|doi=10.5772/intechopen.74039
|isbn=978-1-78923-710-8
}}</ref><ref>{{Cite news|title=Progress and Prospects of Bioelectrochemical Systems: Electron Transfer and Its Applications in the Microbial Metabolism|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fbioe.2020.00010|work=Frontiers in Bioengineering and Biotechnology|date=2020|accessdate=2023-08-05|issn=2296-4185|pmc=PMC7004955|pmid=32083069|doi=10.3389/fbioe.2020.00010|volume=8|first=Tianwen|last=Zheng|first2=Jin|last2=Li|first3=Yaliang|last3=Ji|first4=Wenming|last4=Zhang|first5=Yan|last5=Fang|first6=Fengxue|last6=Xin|first7=Weiliang|last7=Dong|first8=Ping|last8=Wei|first9=Jiangfeng|last9=Ma}}</ref><ref name=":10" /><ref>{{Cite book
|url=https://www.taylorfrancis.com/books/edit/10.1201/9781003225430/bio-electrochemical-systems-kuppam-chandrasekhar-satya-eswari-jujjavarapu
|title=Bio-Electrochemical Systems: Waste Valorization and Waste Biorefinery
|date=2022-07-25
|editor-last=Jujjavarapu
|editor-first=Kuppam Chandrasekhar, Satya Eswari
|publisher=CRC Press
|location=Boca Raton
|doi=10.1201/9781003225430
|isbn=978-1-003-22543-0
}}</ref>. (див. [[Очищення стічних вод]], [[Очищення сільськогосподарських стічних вод]])
* '''Гібридні технології''': інтеграція різних процесів виробництва біопалива, наприклад поєднання біохімічних і термохімічних шляхів перетворення, може підвищити загальну ефективність і зробити біопаливо більш економічно життєздатним<ref>{{Cite news|title=Development of a hybrid biorefinery for jet biofuel production|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0196890422013474|work=Energy Conversion and Management|date=2023-01-15|accessdate=2023-08-05|issn=0196-8904|doi=10.1016/j.enconman.2022.116569|pages=116569|volume=276|language=en|first=Mohammad|last=Alherbawi|first2=Gordon|last2=McKay|first3=Tareq|last3=Al-Ansari}}</ref><ref>{{Cite news|title=Techno-Economic Evaluation of Novel Hybrid Biomass and Electricity-Based Ethanol Fuel Production|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fenrg.2022.796104|work=Frontiers in Energy Research|date=2022|accessdate=2023-08-05|issn=2296-598X|doi=10.3389/fenrg.2022.796104|volume=10|first=Kristian|last=Melin|first2=Harri|last2=Nieminen|first3=Daniel|last3=Klüh|first4=Arto|last4=Laari|first5=Tuomas|last5=Koiranen|first6=Matthias|last6=Gaderer}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://doi.org/10.1007/978-981-16-4445-0_10
|title=Third-Generation Hybrid Technology for Algal Biomass Production, Wastewater Treatment, and Greenhouse Gas Mitigation
|last=Kumar
|first=Ashwani
|last2=Acharya
|first2=Pavithra
|last3=Jaiman
|first3=Vibha
|date=2022
|editor-last=Arora
|editor-first=Sudipti
|editor2-last=Kumar
|editor2-first=Ashwani
|editor3-last=Ogita
|editor3-first=Shinjiro
|editor4-last=Yau
|editor4-first=Yuan- Yeu
|series=Innovations in Environmental Biotechnology
|publisher=Springer Nature
|location=Singapore
|pages=227–263
|language=en
|doi=10.1007/978-981-16-4445-0_10
|isbn=978-981-16-4445-0
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/B978032390590900016X
|title=Chapter 19 - Hybrid nano and microbial consortium technologies to harvest biofuel (biomethane) from organic and agri waste
|last=Ganachari
|first=Sharanabasava V.
|last2=Patil
|first2=Veerabhadragouda B.
|last3=Ghanti
|first3=Somashekhar R.
|last4=Ganachari
|first4=Ambarish
|last5=Nadaf
|first5=Hasansab A.
|last6=Bali
|first6=Geetha
|date=2022-01-01
|editor-last=Singh
|editor-first=Joginder
|editor2-last=Sharma
|editor2-first=Deepansh
|series=Microbial Resource Technologies for Sustainable Development
|publisher=Elsevier
|pages=369–393
|language=en
|doi=10.1016/b978-0-323-90590-9.00016-x
|isbn=978-0-323-90590-9
}}</ref><ref>{{Cite news|title=Environmental and Economic Performance of Hybrid Power-to-Liquid and Biomass-to-Liquid Fuel Production in the United States|url=https://pubs.acs.org/doi/10.1021/acs.est.0c07674|work=Environmental Science & Technology|date=2021-06-15|accessdate=2023-08-05|issn=0013-936X|doi=10.1021/acs.est.0c07674|pages=8247–8257|volume=55|issue=12|language=en|first=Stewart A.|last=Isaacs|first2=Mark D.|last2=Staples|first3=Florian|last3=Allroggen|first4=Dharik S.|last4=Mallapragada|first5=Christoph P.|last5=Falter|first6=Steven R. H.|last6=Barrett}}</ref>.
* '''[[Біоенергетика з використанням технології уловлювання та зберігання вуглецю]]''': багато технологій виробництва біопалива можна поєднати з системами уловлювання та утилізації [[Вуглець|вуглецю]]<ref>{{Cite news|title=The Role of Carbon Capture and Utilization, Carbon Capture and Storage, and Biomass to Enable a Net-Zero-CO 2 Emissions Chemical Industry|url=https://pubs.acs.org/doi/10.1021/acs.iecr.9b06579|work=Industrial & Engineering Chemistry Research|date=2020-04-15|accessdate=2023-08-05|issn=0888-5885|doi=10.1021/acs.iecr.9b06579|pages=7033–7045|volume=59|issue=15|language=en|first=Paolo|last=Gabrielli|first2=Matteo|last2=Gazzani|first3=Marco|last3=Mazzotti}}</ref><ref>{{Cite news|title=A review of carbon capture and utilisation as a CO2 abatement opportunity within the EWF nexus|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2212982020310623|work=Journal of CO2 Utilization|date=2021-03-01|accessdate=2023-08-05|issn=2212-9820|doi=10.1016/j.jcou.2020.101432|pages=101432|volume=45|language=en|first=Ikhlas|last=Ghiat|first2=Tareq|last2=Al-Ansari}}</ref>, що дозволяє уловлювати викиди основного [[Парникові гази|парникового газу]], що призводить до [[Глобальне потепління|глобального потепління]], – [[Вуглекислий газ|вуглекислого газу]] (діоксид вуглецю або CO2), під час процесу виробництва біопалива, та використовувати його для виробництва інших цінних продуктів, таких як [[сечовина]], [[полікарбонат]]и, [[метанол]], [[диметиловий етер]] та багато інших<ref>{{Cite news|title=A comprehensive review of biomass based thermochemical conversion technologies integrated with CO2 capture and utilisation within BECCS networks|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0921344921003438|work=Resources, Conservation and Recycling|date=2021-10-01|accessdate=2023-12-01|issn=0921-3449|doi=10.1016/j.resconrec.2021.105734|pages=105734|volume=173|first=Muhammad|last=Shahbaz|first2=Ahmed|last2=AlNouss|first3=Ikhlas|last3=Ghiat|first4=Gordon|last4=Mckay|first5=Hamish|last5=Mackey|first6=Samar|last6=Elkhalifa|first7=Tareq|last7=Al-Ansari}}</ref><ref>{{Cite news|title=Double Yields and Negative Emissions? Resource, Climate and Cost Efficiencies in Biofuels With Carbon Capture, Storage and Utilization|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fenrg.2022.797529|work=Frontiers in Energy Research|date=2022|accessdate=2023-08-05|issn=2296-598X|doi=10.3389/fenrg.2022.797529|volume=10|first=Yawer|last=Jafri|first2=Johan M.|last2=Ahlström|first3=Erik|last3=Furusjö|first4=Simon|last4=Harvey|first5=Karin|last5=Pettersson|first6=Elin|last6=Svensson|first7=Elisabeth|last7=Wetterlund}}</ref><ref>{{Cite news|title=Bioenergy with carbon capture and utilization: A review on the potential deployment towards a European circular bioeconomy|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1364032121009163|work=Renewable and Sustainable Energy Reviews|date=2021-12-01|accessdate=2023-08-05|issn=1364-0321|doi=10.1016/j.rser.2021.111641|pages=111641|volume=152|language=en|first=E. I.|last=Koytsoumpa|first2=D.|last2=Magiri – Skouloudi|first3=S.|last3=Karellas|first4=E.|last4=Kakaras}}</ref><ref>{{Cite web|title=Bioenergy with Carbon Capture and Storage - Energy System|url=https://www.iea.org/energy-system/carbon-capture-utilisation-and-storage/bioenergy-with-carbon-capture-and-storage|website=IEA|accessdate=2023-08-05|language=en-GB}}</ref>.
* '''Змішування та сумісність біопалива''': розробка біопалива, яке можна легко змішувати з існуючим викопним паливом або використовувати безпосередньо в існуючих [[двигун]]ах та інфраструктурі, має важливе значення для широкого впровадження біопалива<ref>{{Cite news|title=Experimental Study of the Corrosiveness of Ternary Blends of Biodiesel Fuel|url=https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fenrg.2021.778801|work=Frontiers in Energy Research|date=2021|accessdate=2023-08-05|issn=2296-598X|doi=10.3389/fenrg.2021.778801|volume=9|first=Jassinnee|last=Milano|first2=Hamdani|last2=Umar|first3=A. H.|last3=Shamsuddin|first4=A. S.|last4=Silitonga|first5=Osama M.|last5=Irfan|first6=A. H.|last6=Sebayang|first7=I. M. Rizwanul|last7=Fattah|first8=M.|last8=Mofijur}}</ref><ref>{{Cite news|title=Biofuel Blends for Desalination Units: Comparison and Assessments|url=https://www.mdpi.com/2227-9717/11/4/1139|work=Processes|date=2023-04|accessdate=2023-08-05|issn=2227-9717|doi=10.3390/pr11041139|pages=1139|volume=11|issue=4|language=en|first=Ashraf|last=Elfasakhany}}</ref><ref>{{Cite news|title=Compatibility study of high-density polyethylene with ethanol–gasoline and biodiesel|url=http://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0095244319891206|work=Journal of Elastomers & Plastics|date=2021-02|accessdate=2023-08-05|issn=0095-2443|doi=10.1177/0095244319891206|pages=3–13|volume=53|issue=1|language=en|first=Zhou|last=Jiangfang|first2=Chen|last2=Xuehong}}</ref>.
* '''Стале вирощування сировини''': [[Стале сільське господарство|стійкі методи]] вирощування сировини, включаючи управління землекористуванням, ефективне використання води та збереження [[біорізноманіття]], гарантує, що біопаливо справді позитивно впливає на [[навколишнє середовище]] та [[суспільство]]<ref>{{Cite news|title=Biofuels and Biodiversity: Principles for Creating Better Policies for Biofuel Production|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1523-1739.2007.00879.x|work=Conservation Biology|date=2008-06|accessdate=2023-08-05|issn=0888-8892|doi=10.1111/j.1523-1739.2007.00879.x|pages=602–609|volume=22|issue=3|language=en|first=Martha J.|last=Groom|first2=Elizabeth M.|last2=Gray|first3=Patricia A.|last3=Townsend}}</ref><ref>{{Cite news|title=Shifting agricultural practices to produce sustainable, low carbon intensity feedstocks for biofuel production|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1748-9326/ab794e|work=Environmental Research Letters|date=2020-08-01|accessdate=2023-08-05|issn=1748-9326|doi=10.1088/1748-9326/ab794e|pages=084014|volume=15|issue=8|first=Xinyu|last=Liu|first2=Hoyoung|last2=Kwon|first3=Daniel|last3=Northrup|first4=Michael|last4=Wang}}</ref><ref>{{Cite news|title=Global Biofuels at the Crossroads: An Overview of Technical, Policy, and Investment Complexities in the Sustainability of Biofuel Development|url=https://www.mdpi.com/2077-0472/7/4/32|work=Agriculture|date=2017-04|accessdate=2023-08-05|issn=2077-0472|doi=10.3390/agriculture7040032|pages=32|volume=7|issue=4|language=en|first=Kathleen|last=Araújo|first2=Devinder|last2=Mahajan|first3=Ryan|last3=Kerr|first4=Marcelo da|last4=Silva}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://afdc.energy.gov/files/pdfs/increasing_feedstock_revised.pdf
|title=Increasing Feedstock Production for Biofuels: Economic Drivers, Environmental Implications, and the Role of Research
}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Біоенергетика]]
* [[Біотехнологія]]
* [[Відновлювана енергетика]]
* [[Альтернативне автомобільне паливо]]
* [[Список проблем довкілля]]
* [[Біомаса]]
* [[Технічні культури]]
* [[Гідропіроліз]]
* [[Природні види палива]]
* [[Біометан]]
* [[Циркулярна економіка]]
* [[Сталий розвиток]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* Біопаливо: ефективність його виробництва та споживання в АПК України: навч. посіб. / Г.&nbsp;М.&nbsp;Калетнік, В.&nbsp;М.&nbsp;Пришляк.&nbsp;— К. : Хай-Тек Прес, 2011.&nbsp;— 312 с. : іл.
* Комплексне використання сировини для виробництва твердого біопалива деревообробними підприємствами: обліково-аналітичний аспект: монографія / Ю.&nbsp;В.&nbsp;Максимів; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника».&nbsp;— Івано-Франківськ: Друкарня Фоліант, 2015.&nbsp;— 186 с.: іл.&nbsp;— Бібліогр.: С. 134—154 (213 назв).&nbsp;— ISBN 978-966-2988-73-4.
* Технологічні основи виготовлення біопалива з рослинних відходів та їх композитів : монографія / Клименко В. В. [та ін.]; Центральноукр. нац. техн. ун-т. — Кропивницький: Ексклюзив-Систем, 2017. — 161 с.: іл., табл. — Бібліогр.: с. 133—145 (103 назви). — ISBN 978-617-7079-53-7

== Додаткова література ==

=== Книги ===
* Серія книг [https://www.springer.com/series/11833/books?page=1 Biofuel and Biorefinery Technologies] ([[Springer Science+Business Media|Springer]], 2015-2020+)
* Sunil Kumar Rena (2023). ''Biofuels: Technologies, Policies, and Opportunities''. CRC Press, [[Routledge]], [[Taylor & Francis|Taylor & Francis Group]]. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/9781032054827|9781032054827]].
* Singh Yashvir; Strezov Vladimir; Negi Prateek (2023). [https://www.routledge.com/Biowaste-and-Biomass-in-Biofuel-Applications/Singh-Strezov-Negi/p/book/9781032193588 ''Biowaste and biomass in biofuel applications''.] Серія книг Mathematical engineering, manufacturing, and management sciences. Boca Raton: CRC Press, [[Routledge]]. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-032-19358-8|978-1-032-19358-8]].
* Baskar Gurunathan, Renganathan Sahadevan (2022). [https://shop.elsevier.com/books/biofuels-and-bioenergy/gurunathan/978-0-323-90040-9 ''Biofuels and Bioenergy: A Techno-Economic Approach''.] [[Elsevier]]. с.&nbsp;838. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/9780323900409|9780323900409]].
* Luque Rafael; Lin Carol Sze Ki; Willson Karen; Clark James H. (2016). ''Handbook of biofuels production: processes and technologies''. Woodhead Publishing in energy (2nd edition). Duxford, UK: Woodhead Publishing, [[Elsevier]]. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-0-08-100455-5|978-0-08-100455-5]].

=== Журнали ===
* ''[https://biotechnologyforbiofuels.biomedcentral.com/ Biotechnology for Biofuels]'' ([[BioMed Central]])
* ''[https://onlinelibrary.wiley.com/journal/19321031 Biofuels, Bioproducts and Biorefining]'' ([[John Wiley & Sons]])
* ''[https://www.tandfonline.com/toc/tbfu20/current Biofuels]'' ([[Taylor & Francis]])
* ''[https://www.biofueljournal.com/ Biofuel Research Journal]'' (Green Wave Publishing of Canada)

=== Статті ===
* Cavelius Philipp; Engelhart-Straub Selina; Mehlmer Norbert та ін. (2023). [https://journals.plos.org/plosbiology/article?id=10.1371/journal.pbio.3002063 The potential of biofuels from first to fourth generation.] ''PLOS Biology'' (англ.) '''21''' (3). [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1371/journal.pbio.3002063|10.1371/journal.pbio.3002063]].
* Neupane, Dhurba (2023-01). [https://www.mdpi.com/2306-5354/10/1/29 Biofuels from Renewable Sources, a Potential Option for Biodiesel Production.] ''Bioengineering'' (англ.) '''10''' (1). [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.3390/bioengineering10010029|10.3390/bioengineering10010029]].
* Liu Zihe; Wang Junyang; Nielsen Jens (2022). [https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1369527421001466 Yeast synthetic biology advances biofuel production.] ''Current Opinion in Microbiology'' (англ.) '''65'''. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1016/j.mib.2021.10.010|10.1016/j.mib.2021.10.010]].
* Adegboye Mobolaji Felicia; Ojuederie Omena Bernard; Talia Paola M.; Babalola Olubukola Oluranti (2021). [https://biotechnologyforbiofuels.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13068-020-01853-2 Bioprospecting of microbial strains for biofuel production: metabolic engineering, applications, and challenges.] ''Biotechnology for Biofuels'' (англ.) '''14''' (1). [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1186/s13068-020-01853-2|10.1186/s13068-020-01853-2]].
* Miller Tarryn E.; Beneyton Thomas; Schwander Thomas та ін. (2020). [https://www.science.org/doi/10.1126/science.aaz6802 Light-powered CO 2 fixation in a chloroplast mimic with natural and synthetic parts.] ''[[Science]]'' (англ.) '''368''' (6491). [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1126/science.aaz6802|10.1126/science.aaz6802]].
* Jeswani Harish K.; Chilvers Andrew; Azapagic Adisa (2020). Environmental sustainability of biofuels: a review. ''[[Proceedings of the Royal Society]]'' (англ.) '''476''' (2243). [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1098/rspa.2020.0351|10.1098/rspa.2020.0351]].

== Посилання ==
* [http://www.fuelalternative.com.ua Новини альтернативного палива] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220413134502/http://www.fuelalternative.com.ua/ |date=13 квітня 2022 }}

{{Вікіфікувати|дата=грудень 2012}}
{{Глобальне потепління}}
{{Перетворення енергії}}
{{Перспективні технології|енергія=так}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Біопаливо|*]]
[[Категорія:Відновлювані джерела енергії]]
[[Категорія:Сировина]]
[[Категорія:Перспективні технології]]