Перегляд вихідного коду сторінки Біохімія

{{unibox}}
'''Біохі́мія''' (від {{lang-el|βίος}}&nbsp;— «життя» і [[єгипетська мова|єгип]]. ''kēme''&nbsp;— «Земля», також '''біологічна''' або '''фізіологічна [[хімія]]''')&nbsp;— наука про хімічний склад [[організм]]ів та їхніх складових частин та про хімічні процеси, що протікають в [[організм]]ах. Наука має справу зі структурою та функцією компонентів [[клітина (біологія)|клітини]] та речовин організму, як-от [[білки]], [[вуглеводи]], [[ліпіди]], [[нуклеїнові кислоти]] та інші [[біомолекула|біомолекули]]. Біохімія прагне відповідати на біологічні та біохімічні питання за допомогою [[хімія|хімічних]] методів.

Хоча існує широкий ряд різних біомолекул, багато з них є [[полімер]]ами, тобто складними великими молекулами, що складаються з багатьох подібних субодиниць, [[мономер]]ів. Кожний клас полімерних біомолекул має власний набір типів цих субодиниць. Наприклад, [[білки]] є полімерами, що складаються з [[амінокислота|амінокислот]]. Біохімія вивчає хімічні властивості важливих біологічних молекул, як-от білки, зокрема хімію [[хімічна реакція|реакцій]], що [[каталіз]]уються [[фермент]]ами.

Крім того, велика частка досліджень з біохімії має справу з [[метаболізм]]ом клітини та його [[ендокринна система|ендокринною]] і [[паракринна регуляція|паракринною]] регуляцією. Інші області біохімії включають дослідження [[генетичний код|генетичного коду]] [[ДНК]] і [[РНК]], [[біосинтез білків]], [[клітинний транспорт|транспорту]] через [[біологічні мембрани]] та [[сигнальні системи клітин|передачу сигналів]].

Основи біохімії були закладені в середині XIX століття, коли такі вчені як [[Фрідріх Велер]] і [[Ансельм Паєн]] зуміли вперше описати хімічні процеси в живих організмах і показати, що вони не відрізняються від звичайних хімічних процесів. Багато робіт на початку XX століття привели до розуміння [[структура білків|структури білків]], проведення біохімічних реакцій ([[спиртове бродіння|спиртового бродіння]]) за межами клітини й&nbsp;т.&nbsp;д. Водночас почав застосовуватися і сам термін «біохімія». Основи біохімії в Україні заклав [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Іванович Вернадський]] у [[1920-ті|1920-х]] роках.

== Історія ==
{{main|Історія біохімії}}

[[Файл:Friedrich woehler.jpg|thumb|right|175px|[[Фрідріх Велер]]]]
[[Файл:Eduardbuchner.jpg|thumb|175px|right|[[Едуард Бухнер]]]]

До початку [[19 століття|XIX століття]] існувала загальна впевненість, що [[життя]] не підлягає фізичним і хімічним законам, притаманним неживій природі. Вважалося, що лише живі організми здатні виробляти молекули, характерні для них. Лише в [[1828]] році [[Фрідріх Велер]] опублікував роботу про синтез [[сечовина|сечовини]], здійснений у лабораторних умовах, довівши, що [[органічні сполуки]] можуть бути створені штучно<ref>{{cite journal | author = Wöhler, F. | title = Ueber künstliche Bildung des Harnstoffs. | journal = Ann. Phys. Chem. | year=1828 | volume=12 | pages=253-256}}</ref><ref>{{cite journal | title =  Friedrich Wöhler (1800–1882), on the Bicentennial of His Birth | author = Kauffman, G. B. and Chooljian, S.H. | journal = The Chemical Educator | volume = 6 | issue = 2 | pages = 121-133 | year = 2001 | doi = 10.1007/s00897010444a}}</ref>. Це відкриття завдало серйозної поразки [[віталізм|вченим-віталістам]], що заперечували таку можливість.

На той час вже існував фактичний матеріал для первинних біохімічних узагальнень, котрий нагромаджувався у зв'язку з практичною діяльністю людей, спрямованою на виготовлення їжі та вина, одержання пряжі з рослин, очищення шкіри від шерсті за допомогою мікробів, на вивчення складу і властивостей сечі та інших виділень здорової та хворої людини. Після робіт Велера поступово почали встановлюватися такі наукові поняття, як [[дихання]], [[бродіння]], [[ферментація]], [[фотосинтез]]. Вивчення хімічного складу і властивостей сполук, виділених із тварин і рослин, стає предметом [[органічна хімія|органічної хімії]] (хімії [[органічні сполуки|органічних сполук]]).

Початок біохімії також ознаменувався відкриттям першого [[фермент]]у, діастази (зараз відомого як [[амілаза]]) в [[1833]] році [[Ансельм Паєн|Ансельмом Паєном]]. Труднощі, пов'язані з одержанням ферментів з тканин і клітин, використовувалися прихильниками віталізму для твердження про неможливість вивчення клітинних ферментів поза живими істотами. Це твердження було спростоване російською лікаркою М.&nbsp;Манассеїною (1871—1872), яка запропонувала можливість спостерігати [[спиртове бродіння]] в [[клітинний екстракт|екстрактах]] розтертих (тобто позбавлених структурної цілісності) [[дріжджі]]в. У [[1896]] році ця можливість була підтверджена німецьким вченим [[Едуард Бухнер|Едуардом Бухнером]], який зумів експериментально спостерігати цей процес<ref>{{Cite web |url=http://nobelprize.org/nobel_prizes/chemistry/laureates/1907/buchner-bio.html |title=Nobel Laureate Biography of Eduard Buchner at http://nobelprize.org |accessdate=28 квітня 2008 |archive-date=1 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170601123618/http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/chemistry/laureates/1907/buchner-bio.html }}</ref>.

Сам термін «біохімія» був вперше запропонований в [[1882]] році, проте, вважається, [[науковий обіг|широкого використання він набув]] після робіт німецького хіміка [[Карл Нойберг|Карла Нойберга]] в [[1903]] році. До того часу ця галузь досліджень була відома як [[фізіологічна хімія]]. Після цього часу біохімія швидко розвивалася, особливо починаючи з середини [[20 століття]], перш за все завдяки розробці нових методів, таких як [[хроматографія]], [[рентгеноструктурний аналіз]], [[ЯМР-спектроскопія]], [[радіоізотопне мічення]], [[електронна мікроскопія|електронна]] та [[оптична мікроскопія]] та, нарешті, [[молекулярна динаміка]] й інші методи [[обчислювальна біологія|обчислювальної біології]]. Ці [[науковий метод|методи]] дозволили відкриття і детальний аналіз багатьох молекул і [[метаболічні шляхи|метаболічних шляхів]] клітини, таких як [[гліколіз]] і [[цикл Кребса]].

Іншою важливою історичною подією в розвитку біохімії стало відкриття [[ген]]ів та їх роль в передачі інформації в клітині. Це відкриття заклало можливість виникнення не тільки [[генетика|генетики]], а і її міждисциплінарної галузі з біохімією&nbsp;— [[молекулярна біологія|молекулярної біології]]. В 1950-х роках [[Джеймс Ватсон]], [[Френсіс Крік]], [[Розалінда Франклін]] і [[Моріс Вілкінс]] зуміли розшифрувати структуру [[ДНК]] та запропонували її зв'язок із [[експресія генів|генетичною передачею інформації]] в клітині. Також в 1950-х роках [[Джордж Відль]] і [[Едвард Татум]] довели, що один ген відповідає за синтез одного білка. З розробкою методів аналізу ДНК, таких як [[генетичний фінгерпринтінг]], в 1988 році [[Колін Пітчфорк]] став першою людиною, звинуваченою у вбивстві за допомогою свідоцтва на основі ДНК, що стало першим великим успіхом біохімічної [[судмедекспертиза|судмедекспертизи]]. У 2000-х роках [[Андрю Файр]] і [[Крег Мелло]] показали роль [[РНК-інтерференція|РНК-інтерференції]] (''RNAi''), в придушенні експресії генів.

Зараз, направлення біохімічних досліджень протікають в трьох напрямках, сформульованих Майклом Шугаром. Біохімія рослин досліджує біохімію переважно [[автотроф]]них організмів та досліджує такі процеси як [[фотосинтез]] та інші. Загальна біохімія включає дослідження як рослин, так і тварин і людини, тоді як медична біохімія фокусується переважно на біохімії людини та відхиленнях біохімічних процесів від норми, зокрема в результаті [[хвороба|хвороб]].

== Предмет вивчення ==

Біохімія вивчає 1) хімічний склад живих організмів, структури й функції клітинних компонентів: [[білок|білків]], [[вуглеводи|вуглеводів]], [[ліпіди|ліпідів]], [[нуклеїнові кислоти|нуклеїнових кислот]] та інших [[біомолекули|біомолекул]]; 2) хімічні реакції обміну речовин у живих організмах; 3) хімічні основи життя, закони перетворення хімічних реакцій у живих організмах у фізіологічні функції (роботу). Крім того, біохімія розглядає розкладення [[органічні речовини|органічних речовин]], що пов'язано з виникненням [[ґрунт]]ів, [[мул]]у, [[осадові гірські породи|осадових гірських порід]], [[поклад]]ів [[вугілля]], [[нафта|нафти]] і [[горючі гази|горючих газів]].

Біоорганічна хімія&nbsp;— міждисциплінарна галузь, пов'язана як з [[хімія|хімією]], так і з [[біологія|біологією]], що вивчає будову та біологічні функції найважливіших компонентів [[жива матерія|живої матерії]], насамперед [[біополімери|біополімерів]] і [[низькомолекулярні біорегулятори|низькомолекулярних біорегуляторів]], акцентуючи увагу на з'ясуванні закономірностей взаємозв'язку між структурою та біологічною дією.

На базі її фундаментальних досліджень створюються [[технології]] одержання практично важливих препаратів для [[медицина|медицини]], [[сільське господарство|сільського господарства]], різних галузей [[промисловість|промисловості]].

== Напрямки ==

Відповідно до завдань дослідження з біохімії, розрізняють кілька напрямів, зокрема загальну і функціональну біохімію. Загальна біохімія поділяється на статичну і динамічну. Статична біохімія вивчає складові хімічні частини організмів, їхній розподіл, фізико-хімічні та біологічні властивості. Динамічна біохімія досліджує шляхи перетворення певних сполук в організмах ([[окиснення]], [[відновлення]], [[Гідроліз|гідролітичне]] і фосфоролітичне розщеплення, [[Естерифікація|естерифікацію]], синтез складних сполук з простіших тощо). Функціональна біохімія вивчає біохімічні процеси, що лежать в основі проявів життєдіяльності організмів та окремих органів ([[живлення]], [[Асиміляція (біохімія)|асиміляцію]] та [[Дисиміляція (біологія)|дисиміляцію]], [[дихання]], [[бродіння]], ріст, [[розмноження]], [[спадковість]], [[подразливість]], [[рухливість організмів|рухливість]] тощо), а також зміни цих процесів під впливом різних зовнішніх умов і внутрішніх факторів, пов'язаних з видовою належністю, [[біологічний вік|віком]] і [[стать|статтю]] організмів. Відповідно до об'єктів дослідження розрізняють біохімію [[людина|людини]], [[тварини|тварин]], [[рослини|рослин]] (фітобіохімія) і [[мікроорганізми|мікроорганізмів]] (всіх [[домен (біологія)|доменів]] життя).

Сучасна біохімія приділяє особливу увагу вивченню білків, які є матеріальною основою життя ([[ферменти|ферментів]], [[гормон]]ів, [[антитіло|антитіл]] тощо), вивченню обміну [[азотисті сполуки|азотистих]] сполук, [[вуглеводи|вуглеводів]], [[жири|жирів]] та [[ліпіди|ліпідів]], [[вітаміни|вітамінів]], мінеральних речовин (зокрема, мікроелементів); дослідженню впливу на процеси обміну деяких речовин, що стимулюють ріст, [[антибіотики|антибіотиків]] тощо. Докладно вивчаються біохімічні особливості [[нервова тканина|нервової тканини]], [[м'яз]]ів, [[печінка|печінки]] та інших органів та систем організму. Узагальнення біохімії допомагають висвітлити еволюцію органічного світу й питання про [[виникнення життя на Землі]]. Досягнення біохімії використовуються у [[медицина|медицині]] ([[клінічна біохімія]]), сільському господарстві ([[зоотехнічна біохімія]] і [[агробіохімія]]) та в [[харчова промисловість|харчовій]] і [[фармацевтична промисловість|хіміко-фармацевтичній]] промисловості ([[технічна біохімія]]).

Згідно з формальною класифікацією [[ВАК України]], основні напрямки досліджень включають<ref>{{cite web|url=http://uazakon.com/document/spart07/inx07509.htm|title=ВАК України. Паспорт спеціальності: Біохімія N 17-09/1 від 29.01.98|work=Закони України|year=1998|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hcy7uBYJ?url=http://uazakon.com/document/spart07/inx07509.htm|archivedate=2013-06-25|accessdate=2008-04-28|deadurl=yes}}</ref>:

* [[Амінокислоти]], [[пептиди]] та білки (методи виділення та синтезу, дослідження будови, властивостей; синтез пептидів, вивчення зв'язку їх будови з функцією).
[[Файл:Amino acids 1.png|thumb|right|350px|Амінокислоти (1) у нейтральній формі, (2) у фізіологічному стані та (3) з'єднані разом у дипептид.]]
* [[Нуклеїнові кислоти]] (виділення, дослідження будови, синтез і вивчення хімічних властивостей природних і модифікованих [[ген]]ів, [[нуклеозид]]ів, [[нуклеотиди|нуклеотидів]], [[полінуклеотиди|полінуклеотидів]] та їхніх аналогів).
* Ліпіди (виділення, дослідження будови, синтез).
* Вуглеводи та їхні похідні. Змішані [[біополімери]] (виділення, дослідження будови, хімічних властивостей, синтез).
* [[Стероїдні гормони]] (виділення, [[хімія стероїдів]], їх хімічна трансформація, синтез, вивчення механізмів дії), вітаміни, [[коферменти]].
* Хімічні дослідження [[природна сировина|природної сировини]] ([[рослинна сировина|рослинної]] та [[мікробіологічна сировина|мікробіологічної]]) для розроблення [[біологічно активні речовини|біологічно активних речовин]].
* Нові [[лікарські препарати]] (пошук, синтез і вивчення нових ефективних лікарських препаратів, розроблення методів виділення та хімічної трансформації).
* Хімічні препарати для [[хімізація|хімізації]] сільського господарства ([[пестициди]], [[інсектициди]], [[гербіциди]], [[акарициди]], [[фунгіциди]] та інші препарати для боротьби зі [[шкідники рослин|шкідниками]] і [[хвороби рослин|хворобами рослин]]; [[регулятори життєдіяльності]] [[комахи|комах]]; природні [[феромони]], [[атрактанти]], [[репеленти]] та інші; синтетичні [[регулятори росту рослин]]; [[дефоліанти]], [[десиканти]] та ін. регулятори окремих функцій рослин; нові ефективні препарати для підвищення продуктивності [[тваринництво|тваринництва]]).
* Природні та синтетичні низькомолекулярні біорегулятори та їхні аналоги.

== Методи ==

У сучасній біохімії застосовуються численні методи дослідження. Зокрема, успішно використовуються сполуки, мічені радіоактивними та важкими природними ізотопами, різноманітні методи [[хроматографія|хроматографії]], зокрема [[паперова хроматографія|на папері]] та інших [[адсорбційна хроматографія|адсорбентах]], з використанням [[електрофорез]]у та [[іонообмінні смоли|іонообмінних смол]]. Застосовуються також біологічні методи. Користування ними дозволяє визначити наявність і кількість певних сполук на основі проявів життєдіяльності багатоклітинних тварин та мікроорганізмів, коли цього не можна визначити хімічним способом. За допомогою [[ультрацентрифугування|ультрацентрифуг]], що роблять 50—70 тис. обертів за хвилину, зараз розділяють і відокремлюють фракції білків, нуклеїнових кислот та інших складових частин тканин і організмів.

== Суміжні дисципліни ==
Виникнувши як наука про хімію життя наприкінці XIX століття{{Sfn|Северин|2003|с=6}}, чому передував бурхливий розвиток [[Органічна хімія|органічної хімії]], біохімія відрізняється від органічної хімії тим, що досліджує ті речовини й хімічні реакції, які мають місце в живих організмах, насамперед у живій клітині. Згідно з цим визначенням, біохімія охоплює також багато областей клітинної біології та містить [[Молекулярна біологія|молекулярну біологію]].<ref>''Р. Марри'' и др. Биохимия человека. Т. 1.&nbsp;— М., 1993.&nbsp;— с. 10.</ref> Після виокремлення останньої в особливу дисципліну, розмежування між біохімією та молекулярною біологією в основному сформувалося як методологічне та предмет дослідження. Молекулярні біологи переважно працюють з [[Нуклеїнові кислоти|нуклеїновими кислотами]], вивчаючи їх структуру та функції, тоді як біохіміки зосередилися на [[Білки|білках]], особливо на [[Ферменти|ферментах]], що каталізують біохімічні реакції. Останніми роками терміни «біохімія» і «молекулярна біологія» часто використовують як синоніми.{{Sfn|Березов|1998|с=17}}

== Лауреати Нобелівської премії в цій галузі ==
У цій галереї представлено лауреатів Нобелівської премії, які були нагороджені за дослідження в галузі біохімії (або суміжних з нею дисциплінах):
<gallery>
Файл:Emil-fischer.jpg|[[Герман Еміль Фішер]] був нагороджений [[Нобелівська премія з хімії|Нобелівською премією з хімії]] у 1902 році «на знак визнання надзвичайних заслуг, які він здобув завдяки своїй роботі в галузі цукру і пуринових груп».
Файл:Otto_Fritz_Meyerhof.jpg|Біохімік [[Отто Меєргоф|Отто Фріц Мейєрхоф]] був удостоєний Нобелівської премії в 1922 році разом з [[Арчибальд Гілл|Арчибальдом Вівіан Хіллом]] за дослідження метаболізму в м'язах.
Файл:Otto_Heinrich_Warburg_(cropped).jpg|Отто Варбург отримав Нобелівську премію в 1931 році за «відкриття природи та функції дихального ферменту». [[Медаль Отто Варбурга]] є однією з найважливіших нагород у галузі біохімії в Німеччині.
Файл:Gerty_Theresa_Cori.jpg|У 1947 році [[Герті Тереза Корі|Герті]] та [[Карл Фердинанд Корі|Карл Корі]] разом з [[Бернардо Альберто Усай]] отримали Нобелівську премію за біохімічні дослідження метаболізму цукру.
Файл:Hans_Adolf_Krebs.jpg|Ганс Адольф Кребс отримав Нобелівську премію 1953 року за відкриття цитратного циклу.
Файл:James_D_Watson.jpg|Джеймс Д. Ватсон був нагороджений Нобелівською премією в 1962 році за дослідження ДНК.
</gallery>

== Біохімія в Україні ==
{{main|Біохімія в Україні}}
{{Переписати|розділ|не вистачає інформації після 50х років XX ст.|дата=вересень 2014}}
Перший підручник з біохімії в Російській імперії під назвою «Курс фізіологічної хімії» був написаний доцентом [[Харківський університет|Харківського університету]] [[Ходнєв Олексій Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Ходнєвим]] (1847). Для розвитку біохімії наприкінці 19 і у 20 століть велике значення внесли зокрема й українські вчені, такі як [[Виноградський Сергій Миколайович|Сергій Виноградський]], [[Бах Олексій Миколайович|Олексій Бах]], [[Холодний Микола Григорович|Микола Холодний]], [[Данилевський Олександр Якович|Олександр Данилевський]].

Дослідження в галузі біохімії в Україні продовжувались й після Жовтневого перевороту. У 1920 О.&nbsp;М.&nbsp;Бахом було засновано перший Інститут біохімії, у [[1935]] він же організував [[Інститут біохімії АН СРСР]], який тепер вивчає біохімію рослин. У [[1945]] відкрито [[Інститут біологічної та медичної хімії АМН СРСР]]. У Харкові [[1925]] за ініціативою О.&nbsp;В.&nbsp;Палладіна засновано Інститут біохімії; згодом переведений до Києва, він увійшов до складу [[АН УРСР]]. Під керівництвом акад. О.&nbsp;В.&nbsp;Палладіна тут створилася велика [[українська біохімічна школа]]. Інститут опрацьовує питання біохімії нервової системи, м'язової діяльності, білків, ферментів та вітамінів. З 1926 інститут видає «[[Український біохімічний журнал]]». В Москві почали виходити інші радянські біохімічні журнали&nbsp;— «Биохимия» (з 1936) та «Вопросы медицинской химии» (з 1955).

== Див. також ==
* [[Органічна хімія]]
* [[Медична хімія]]
* [[Нейрохімія]]
* [[Біофізика]]
* [[Молекулярна біологія]]
* [[Органічний синтез]]
* [[Анатомічно-терапевтично-хімічна класифікація]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{Портал|Хімія}}
* Біологічна хімія / Н.&nbsp;Г.&nbsp;Марінцова, С.&nbsp;В.&nbsp;Половкович, [[Новіков Володимир Павлович|В.&nbsp;П.&nbsp;Новіков]].&nbsp;— Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013.&nbsp;— 336 с.&nbsp;— ISBN 978-617-607-460-1
* ''Палладін О. В.'' Біохімія. Вид. 6. К., 1949;
* ''Палладин А.&nbsp;В.''&nbsp;Учебник биологической химии. Изд. 12. М., 1946;
* ''3барский Б. И.'', ''Иванов И. И.'', ''Мардашев С.&nbsp;Р.''&nbsp;Биологическая химия. М.—Л., 1951;
* Розвиток науки в Українській РСР за 40 років. К., 1957 [Статті Палладіна О. В., Чаговця Р. В. з Лахно Ю. В. та Беліцера О. В.].

== Література ==

=== Книги ===
* Біологічна хімія / Н.&nbsp;Г.&nbsp;Марінцова, С.&nbsp;В.&nbsp;Половкович, [[Новіков Володимир Павлович|В.&nbsp;П.&nbsp;Новіков]].&nbsp;— Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013.&nbsp;— 336 с.&nbsp;— ISBN 978-617-607-460-1
* Біологічна і біоорганічна хімія: підручник: у 2 т. / Л.&nbsp;І.&nbsp;Остапченко, В.&nbsp;К.&nbsp;Рибальченко ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка.&nbsp;— Київ: Київський університет, 2014—2015.&nbsp;— ISBN 978-966-439-792-3- загальний.
:* Т. 1 : Молекулярна організація живого. Метаболізм. Біоенергетика.&nbsp;— 2014.&nbsp;— 1043 с. : рис.&nbsp;— Бібліогр.: с. 1022—1023.&nbsp;— 150 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-439-793-0 (Т. 1)
:* Т. 2 : Біохімічні основи молекулярної біології, міжклітинних комунікацій і регуляторних систем.&nbsp;— 2015.&nbsp;— 917 с. : рис., табл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 898—902.&nbsp;— 200 прим.&nbsp;— ISBN 978-966-439-852-4 (Т. 2)
* Біологічна хімія: підруч. для студ. напрямів 1102 «Фармація» і «Біотехнологія» / Н.&nbsp;Г.&nbsp;Марінцова [та ін.] ; Національний ун-т «Львівська політехніка».&nbsp;— Львів: Львів. політехніка, 2009.&nbsp;— 324 с.: рис., табл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 317.&nbsp;— ISBN 978-966-553-837-0
* Біохімія і біотехнологія&nbsp;— сучасній медицині: [монографія] / голов. ред. акад. НАН України С.&nbsp;В.&nbsp;Комісаренко ; Нац. акад. наук України, Ін-т біохімії ім. О.&nbsp;В.&nbsp;Палладіна.&nbsp;— Київ: Москаленко О. М., 2013.&nbsp;— 702 с. : рис., табл., фото.&nbsp;— Назва обкл. і корінця: Biochemistry and Biotechnology for Modern Medicine.&nbsp;— Текст укр. та англ.&nbsp;— ISBN 978-966-2214-30-7
* Біохімія людини: [підруч. для студентів вищ. мед. навч. закл. III—IV рівнів акредитації] / Я.&nbsp;І.&nbsp;Гонський, Т.&nbsp;П.&nbsp;Максимчук ; за ред. Я.&nbsp;І.&nbsp;Гонського.&nbsp;— 3-тє вид., випр. і допов.&nbsp;— Тернопіль: ТДМУ, 2017.&nbsp;— 731 с. : іл., табл.&nbsp;— ISBN 978-966-673-292-0
* Біохімія: підруч. для студентів фармацевт. спец. / [А.&nbsp;Л.&nbsp;Загайко та ін.] ; за ред. проф. А.&nbsp;Л.&nbsp;Загайка, проф. К.&nbsp;В.&nbsp;Александрової.&nbsp;— Харків: Форт, 2014.&nbsp;— 725 с. : рис.&nbsp;— Бібліогр.: с. 715—716.&nbsp;— ISBN 978-617-630-038-0
* Біохімія рослин: навч. посіб. / М.&nbsp;С.&nbsp;Кобилецька, О.&nbsp;І.&nbsp;Терек ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка.&nbsp;— Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2017.&nbsp;— 269 с. : рис., табл.&nbsp;— ISBN 978-617-10-0299-9
* Біохімія тварин: навч. посіб. / Т.&nbsp;В.&nbsp;Коваль, О.&nbsp;В.&nbsp;Овчарук ; Поділ. держ. аграр.-техн. ун-т.&nbsp;— Кам'янець-Подільський: Зволейко Д. Г. [вид.], 2016.&nbsp;— 439 с. : іл.&nbsp;— ISBN 978-617-620-211-0
* Основи біохімії за Ленінджером: [навч. посіб.] / Дейвід Л. Нельсон, проф. біохімії, Майкл М. Кокс, проф. біохімії ; [пер. з англ.: О. Матишевська та ін.].&nbsp;— Львів: БаК, 2015.&nbsp;— 1256 с. : іл.&nbsp;— ISBN 978-966-2227-35-2
* Фукціональна біохімія: підручник / [Н.&nbsp;О.&nbsp;Сибірна та ін.] ; за ред. проф. Н.&nbsp;О.&nbsp;Сибірної ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка.&nbsp;— Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2018.&nbsp;— 642, [1] с. : рис., табл.&nbsp;— (Серія «Біологічні студії»).&nbsp;— ISBN 978-617-10-0351-4.&nbsp;— ISBN 978-666-613-752-7 (серія)
* Cox, Michael M.; Hoskins, Aaron A. (2021). ''Lehninger principles of biochemistry'' (8th edition). New York, NY. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-319-22800-2|978-1-319-22800-2]]
* Tymoczko, John L.; Gatto, Gregory J., Jr.; Stryer, Lubert (2019). ''Biochemistry'' (9th edition). New York. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-319-11467-1|978-1-319-11467-1]]
* Ferrier, Denise R. (2017). ''Biochemistry'' (7th edition). Philadelphia. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-4963-4449-6|978-1-4963-4449-6]]

=== Журнали ===

* [http://ua.ukrbiochemjournal.org/ Український біохімічний журнал]
* [https://www.annualreviews.org/journal/biochem Annual Review of Biochemistry]
* [https://pubs.acs.org/journal/jacsat Journal of the American Chemical Society]
* [https://www.cell.com/trends/biochemical-sciences/home Trends in Biochemical Sciences]
* [https://www.cell.com/chem/home Cell: Chem]
* [https://www.cell.com/cell-chemical-biology/home Cell: Chemical Biology]
* [https://www.nature.com/nmeth/ Nature Methods]
* [https://www.nature.com/natcatal/ Nature Catalysis]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/molecular-aspects-of-medicine Molecular Aspects of Medicine]
* [https://www.tandfonline.com/journals/ibmg20 Critical Reviews in Biochemistry and Molecular Biology]
* [https://www.journals.elsevier.com/progress-in-lipid-research Progress in Lipid Research]
* [https://www.rsc.org/journals-books-databases/about-journals/npr/ Natural Product Reports]
* [https://www.sciencedirect.com/journal/dna-repair DNA Repair]
* [https://pubs.acs.org/journal/jprobs Journal of Proteome Research]

== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1941/bioximiya БІОХІМІЯ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310171034/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1941/bioximiya |date=10 березня 2016 }} [[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35358  БІОХІМІЯ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307124352/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35358 |date=7 березня 2016 }} [[ЕСУ]]

{{Розділи хімії}}
{{Розділи біології}}

[[Категорія:Біохімія|*]]