Перегляд вихідного коду сторінки Варшавське повстання

{{Infobox Military Conflict
|conflict= Друга світова війна
|partof=
|image= Powstanie warszawskie patrol.jpg
|size            = 300px
|caption= [[1 серпня]]&nbsp;— [[2 жовтня]] [[1944]] року
|date= [[1 серпня]]&nbsp;— [[2 жовтня]] [[1944]] року
|place= [[Варшава]]
|casus=
|territory= [[Варшава]]
|result= Поразка повстання.
|combatant1=[[Файл:Flag of Poland 2.svg|22px]] [[Польська підпільна держава|Польща]]
*[[Файл:Flaga PPP.svg|border|20px]] [[Армія Крайова]]
*{{flag|POL}} [[1-ша армія (Військо Польське)|1-ша армія]]
'''Підтримка:'''
<div>
{{flag|UK}} [[Повітряні сили Великої Британії]]<br/>
{{flag|South Africa|1945}} [[Збройні сили Південно-Африканської Республіки|Збройні сили ПАР]]<br/>
{{flag|USA}} [[Повітряні сили армії США]]
</div>
|combatant2=[[Файл:Flag of Germany 1933.svg|22px]]<br/>[[Третій Рейх]]
*[[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|20px]] [[Генеральна губернія]]
*[[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|20px]] [[Вермахт]]

|commander1 = [[Файл:Flaga PPP.svg|border|20px]] [[Тадеуш Коморовскі]], <br/>[[Файл:Flaga PPP.svg|border|20px]] [[Тадеуш Пєвщинскі]], <br/> [[Файл:Flaga PPP.svg|border|20px]] [[Антоні Хрущель]]<br/> [[Файл:Flaga PPP.svg|border|20px]] [[Леопольд Окулицький]]
|commander2 = [[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|20px]] [[Райнер Штагель]], <br/>[[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|20px]] [[Ніколаус фон Форманн]], <br/>[[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|20px]] [[Пауль Ґебієль]], <br/>[[Файл:Flag of Germany 1933.svg|border|20px]] [[Еріх фон дем Бах]]
|casualties1= '''Вбитих''':<br/>15 200<br/>'''Втрати, серед цивільного населення''':<br/>120 000—200 000 чол.<br/>'''Таких, що пропали безвісти'''<br/>Понад 5 000<br/><small>'''Військовополонені'''<br/> 15 000<br/><small>
|casualties2= '''Вбитих''':<br/>понад 16 000<br/>'''Поранених''':<br/>Понад 9 000<br/>'''Таких, що пропали безвісти''':<br/>6 000<br/><small>
 | сайт                  = {{url|http://warsawrising.eu/}}
}}

{{Otheruses}}

'''Варшавське повстання 1944 року''' ({{lang-pl|powstanie warszawskie}})&nbsp;— головна військова операція [[Польський Опір під час Другої Світової війни|польського опору]] [[Армія Крайова|Армії Крайової]] ({{lang-pl|Armia Krajowa}}) проти [[Третій Рейх|Третього Рейху]] з метою звільнення [[Варшава|Варшави]] і відновлення некомуністичної Польщі. Повстання збіглося з наближенням частин [[Червона армія|Червоної Армії]] до східної околиці міста та відступом німецьких військ. Але радянський наступ зупинився, дозволивши німцям перегрупуватися і знищити місто під час придушення повстання, яке тривало 63 дні. Повстання було найбільшою військовою операцією, здійсненою будь-яким європейським рухом опору під час Другої світової війни. У ході вуличних боїв було знищено близько 25% житлового фонду Варшави, а після капітуляції польських сил німецькі війська цілеспрямовано, квартал за кварталом, зрівняли з землею ще 35% будівель міста.<ref>(POL)[http://alpha.bn.org.pl/search*pol/t?SEARCH=Europa+podziemna+1939-1945+%2F+Eugeniusz+Duraczy%C5%84ski%2C+Jerzy+Janusz+Terej.&sortdropdown=-&searchscope=5Duraczyński, Jerzy Janusz Terej, ''Europa podziemna 1939—1945'', Warszawa 1974] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171114210748/http://alpha.bn.org.pl/search*pol/t?SEARCH=Europa+podziemna+1939-1945+%2F+Eugeniusz+Duraczy%C5%84ski%2C+Jerzy+Janusz+Terej.&sortdropdown=-&searchscope=5Duraczy%C5%84ski%2C |date=14 листопада 2017 }}</ref>

== Передісторія ==

=== Розгром німецької групи армій «Центр» ===
6 червня 1944 року почалася [[Операція «Оверлорд»|висадка союзників у Нормандії]]. 23 червня радянські війська перейшли в [[Білоруська операція (1944)|широкомасштабний наступ]] на центральній ділянці фронту. [[Вермахт|Німецька армія]], яка виявилася в катастрофічному становищі під подвійним ударом, почала стрімко відкочуватися і на Заході, і на Сході. 28 червня радянські війська зайняли [[Могильов|Могилів]], 3 липня&nbsp;— [[Мінськ]], 13 липня&nbsp;— [[Вільнюс]], 27 липня&nbsp;— [[Львів]]. Метою радянських військ був вихід до кордонів [[Вісла]]&nbsp;— [[Нарев]]. Після важких наступальних боїв 29 липня війська [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] форсували Віслу в районі [[Сандомир]]а.

=== Люблінський комітет і лондонський уряд ===
21 липня 1944 року у місті [[Холм]] радянською владою був створений [[Польський комітет національного визволення]] з представників лівих партій під керівництвом [[Комуністична партія Польщі|комуністів]], який прийняв на себе функції тимчасового уряду Польщі. Слідом за тим, комітет перебрався в [[Люблін]] і став відомий під ім'ям «Люблінського комітету».

Тим часом, в Лондоні існував [[Уряд Польщі у вигнанні]] на чолі зі [[Станіслав Миколайчик|Станіславом Миколайчиком]]. Як правонаступник довоєнного національного уряду, він (відповідно до міжнародного права) визнавався як в Польщі, так і за кордоном легітимним представником польського народу до проведення нових виборів. Лондонському уряду і його представництву в Польщі&nbsp;— [[Представництво Уряду на Батьківщині|Делегатури]] підпорядковувалися некомуністичні структури антифашистського Опору, насамперед військова організація&nbsp;— «Армія Країни» ([[Армія Крайова]]), головнокомандуючим якої був генерал [[Тадеуш Коморовський]] (підпільна кличка «Бур»); його помічником був комендант Варшавського військового округу полковник [[Антоні Хрущель]] («Монтер»). СРСР розірвав з польським урядом дипломатичні відносини в квітні 1943 року, оскільки останній зажадав розслідування [[Катинський розстріл|розстрілів у Катині]].

== Перебіг подій ==

=== Початок повстання ===
[[Файл:Uprising defender.jpg|thumb|200px|Польський повстанець]]
[[31 липня]], коли передові сили [[Червона Армія|Червоної Армії]] наблизились до розміщеного на східнім березі [[Вісла|Вісли]] варшавського району Прага, командувач [[Армія Крайова|«Армії Крайової»]] (АК) [[Тадеуш Бур-Коморовський|Тадеуш Коморовський]] (псевдо «Бур») віддав наказ про початок повстання в місті. До операції, що розпочалась опівдні [[1 серпня]] під керівництвом коменданта варшавської області полковника [[Антоні Хрущель|Антона Хрущеля]] (псевдо «Мантер») приступило 23 тис. вояків АК, з яких лише частина мала зброю. У польових шпиталях було багато молодих дівчат, наймолодшій [[Роза Марія Годзевська|Розі Годзевській]] було 8 років.

Повстання почалося 1 серпня 1944 року в рамках розвитку акції [[Акція «Буря»|«Буря»]], плану загальнонаціонального захоплення влади в країні, перед радянським наступом. Основною метою повсталих було витіснення німецьких окупантів з міста і підтримка подальшої боротьби проти [[Країни Осі|гітлерівської коаліції]]. Побічним політичним завданням було прагнення звільнити Варшаву до підходу радянських військ, щоб підкреслити незалежність польської держави, привести до влади підпільний уряд у вигнанні і не допустити насадження Радянською владою [[Польський комітет національного визволення|Польського комітету національного визволення]]. Крім того, до непрямих причин можна віднести загрозу облав працездатного населення і радіо-заклик до початку заколоту з [[Москва|Москви]].

Спочатку полякам вдалося взяти під свій контроль більшу частину центру Варшави, захопили чимало стратегічно важливих об'єктів, тож з часом їхня кількість зросла до 34 тис. Подальші події розвивалися не на користь повсталих і до цих пір є предметом суперечок. Радянський наступ, в силу різних обставин, зупинився, а радіозв'язок з повсталими не підтримувався. Інтенсивні вуличні бої між поляками і німцями продовжилися. Зокрема, [[5 серпня]] повстанці визволили 383-ох в'язнів концентраційного табору [[Генсіувка]], у тому числі 348 [[євреї]]в. Більшість із них долучилася до повстанців. Однак їм не вдалося повністю витіснити нацистів із центру міста, та оволодіти ключовими комунікаціями та мостами. 16-ти тисячний нацистський гарнізон був зміцнений, і [[5 серпня]] нацисти перейшли до контратаки. До 14 вересня 1944 року [[1-ша армія(Військо Польське)|1-ша армія Війська Польського]] закріпилася на східному березі [[Вісла|Вісли]], зробила невдалу спробу [[Форсування водної перешкоди|форсувати річку]], щоб допомогти повстанцям, але тільки 1200 людей змогло перебратися на західний берег.

[[Прем'єр-міністр Великої Британії]] [[Вінстон Черчилль]], після безуспішних спроб схилити Сталіна до активніших дій з підтримки Варшавського повстання, постарався організувати постачання повсталим повітряним шляхом. Без всякого прикриття з радянської сторони зусиллями [[Королівські військово-повітряні сили Великої Британії|Королівського військово-повітряного флоту]], [[Військово-повітряні сили Південно-Африканської Республіки|Південноафриканських ВВС]] та [[Повітряні сили Польщі|польських авіаторів]] під загальним британським командуванням було здійснено понад 200 авіарейсів з військовими вантажами. Пізніше Радянський Союз погодився надати [[повітряний коридор]], і в рамках [[Операція «Френтік»|операції «Френтік»]], була проведена ще одна масована акція по скиданню амуніції.

=== Відповідь німецького командування ===
[[Файл:Warszawa Powstanie 1944-08-04.jpg|thumb|250px|Терени, опановані повстанцями на [[4 серпня]] [[1944]]&nbsp;— максимальна територія поширення повстання]]
З німецького боку район Варшави обороняла [[9-та армія (Третій Рейх)|9-та армія]] генерала [[Ніколаус фон Форман|Ніколауса фон Формана]]. 16-тисячний німецький гарнізон був посилений і 5 серпня німці почали контратаку за допомогою танків, важкої артилерії та ударної авіації.

Важливо звернути увагу на те, що в перші дні повстання значну допомогу німецькому гарнізону Варшави надали бронетанкові підрозділи та частини, які проходили місто транзитом, під час перекидання на фронт.

Так, загальну підтримку гарнізону надавала 9-я армія генерала фон Формана. У перші ж два дні боїв велику допомогу німці отримали і від дивізії СС «Вікінг», танкові підрозділи якої в декількох епізодах зіграли ключову роль.

Особливе значення мали й керівні кадри. Військовим комендантом Варшави за особистим наказом Гітлера наприкінці липня 1944 року був призначений генерал-лейтенант авіації [[Райнер Штаель]].

Станом на 6 серпня 1944 року в розпорядженні [[Еріх фон дем Бах]]а були такі сили:

# Поліцейський полк СС «Познань» (генерал-лейтенант військ СС і поліції Райнефарт);
# [[29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська)|Ударна бригада СС «Рона»]];
# [[36-та гренадерська дивізія СС «Дірлевангер»|Зондеркомманда СС «Дірлевангер»]];
# 608-й охоронний полк вермахту;
# [[Азербайджанський легіон|Азербайджанські]] батальйони вермахту;
# вогнеметний батальйон «Кроне»;
# 500-й саперний батальйон спеціального призначення;
# 1000-на мінометна рота;
# 201-ша батарея ракетних установок;
# 638-ма батарея гаубиць;
# 218-та ударна (штурмова) танкова рота;
# Навчальний батальйон самохідних установок;
# Бронепоїзд.

До 14 серпня 1944 року до складу угруповання увійшов і 302-й окремий танковий батальйон радіокерованих машин (40 танків та штурмових гармат, 144 важких телетранспортера вибухівки).
 
У придушенні повстання також брали участь підрозділи з колишніх радянських громадян, які перейшли на бік німців:
* [[Східно-тюркське з'єднання СС|1-й і 2-й батальйони 1-го Східно-мусульманського полку СС]] (855 офіцерів, унтер-офіцерів та рядових);
* зведена частина [[29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська)|29-ї (російської) дивізії СС]] під командуванням майора Фролова (1700 осіб);
* 3-й козачий кавалерійський батальйон 57-го охоронного полку;
* [[69-й козачий батальйон|69-й козачий батальйон 3-ї кавалерійської бригади Козачого Стану]];<ref>Романько Про. В. Мусульманські легіони у Другій світовій війні. М., 2004. з. 217—218</ref>
* український поліцейський батальйон «шуцманшафт-31» (рота П. Дяченко), пізніше влитий в дивізію СС [[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|«Галичина»]];
* [[36-та гренадерська дивізія СС «Дірлевангер»]];
* [[580-й Східний кавалерійський дивізіон]].

У першому з захоплених районів (Воля), де знаходилася бригада РОНА, було скоєно масове вбивство жителів, воно повторилося ще кілька разів. Атакуючі німецькі колони розділили Варшаву на «повстанські острови», між якими утримувалася зв'язок через переходи в підвалах та через підземні комунікації. На цій території владу захопила польська адміністрація, видавалися газети, діяло радіо («Блискавіца»&nbsp;— «Błyskawica») та міські служби.

Участь у придушенні повстання брали козаки-колабораціоністи з [[Козачий Стан|Козачого стану]]: сформований 1943 року у Варшаві [[Козача пластунська бригада польової поліції|козачий поліцейський батальйон]] (понад 1000 осіб.), конвойно-охоронна сотня (250 чол.), козачий батальйон 570-го охоронного полку, 5-й Кубанський полк Козачого Стану під командуванням полковника Бондаренко, [[631-й козачий батальйон]]. Один з козачих підрозділів на чолі з хорунжим І. Анікіним отримав завдання захопити штаб Бур-Коморовського. Всього козаки захопили близько 5 тис. повстанців. За проявлену сумлінність німецьке командування нагородило багатьох з козаків та офіцерів орденом [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізного хреста]]<ref>Лавренов С. Я., Попов И. М. [http://militera.lib.ru/h/lavrenev_popov2/21.html Крах Третього рейху] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120106050125/http://militera.lib.ru/h/lavrenev_popov2/21.html|date=6 січня 2012}}. M.: OOO «Фірма „Видавництво ACT“, 2000.&nbsp;— 608 з. ISBN 5-237-05065-4.</ref>.

В період з 5 серпня до 14 вересня німці, за підтримки авіації, задіяли проти повстанців значні сили. Вже 9 серпня їм вдалося роз'єднати повстанський район. Повстанці змушені були залишати квартал за кварталом. У вересні в їхніх руках залишався лише центр міста.

=== Допомога повстанцям ===
З моменту початку повстання представники емігрантського уряду Польщі звернулися до військового і політичного керівництва союзників з проханнями надати допомогу повсталим. Радянське політичне та військове командування ніяк не відреагувало на повстання і радянські війська, що стояли неподалік, не здійснили жодних спроб надати повстанцям допомогу.

2 серпня про повстанні у Варшаві стало відомо у Лондоні. [[Прем'єр-міністр Великої Британії]] [[Вінстон Черчілль]] організував постачання повстанцям повітрям. Перший виліт був здійснений в ніч з 4 на 5 серпня 1944 року. 4 серпня з аеродрому Фоджія в Італії в напрямку Варшави вилетіли 13 британських бомбардувальників, з яких 7 літаків були з польськими екіпажами. В ході операції було втрачено 5 літаків, але три літаки скинули зброю повстанцям. Другий виліт в складі 3-х літаків з польськими екіпажами був проведений в ніч з 8 на 9 серпня 1944 року, повсталим було скинуто зброю зі всіх літаків.

Зважаючи на втрати літаків, британці звернулись до керівництва СРСР, але Йосип Сталін заборонив посадку британських та американських літаків на підконтрольних радянським військам територіях

9 вересня 1944 року СРСР погодився надати [[повітряний коридор]] і 18 вересня 1944 року в рамках [[Операція «Френтік»|операції „Френтік“]] була проведена акція по скиданню військових вантажів, в якій брали участь 105 американських бомбардувальників і 62 винищувача „[[North American P-51 Mustang|Мустанг]]“. Цього дня було скинуто 1 248 контейнера і втрачений 1 літак в районі Варшави.

=== Придушення повстання ===
[[Файл:Tadeusz Bor Komorowski and Erich von dem Bach in Ozarow.jpg|міні|Тадеуш Бур-Коморовський домовляється про капітуляцію з Еріхом фон дем Бахом (4 жовтня 1944)]]
На початку вересня 1944 року німецьке командування запропонувало Армії Крайової почати переговори про здачу позицій на досить вигідних для повстанців умовах. 7 вересня 1944 року Польський еміграційний уряд дав санкцію Тадеушу Бур-Коморовському на припинення боротьби і капітуляцію. Цього ж дня спеціальна делегація Польського Червоного Хреста начолі з заступником голови правління графинею Марією Тарновською попрямувала на переговори в штаб Еріха фон дем Баха. Під час переговорів Крайова Рада міністрів ухвалила рішення про капітуляцію{{fact}}.

24 вересня 1944 німецькі війська перейшли у вирішальний наступ на райони, зайняті повстанцями. З 24 вересня німці почали вирішальний наступ на район Мокотув, який капітулював 27 вересня, а 29 вересня&nbsp;— на Жолібож, який здався 30 вересня. Частина бійців району Мокотув на чолі з командиром підполковником В. Рокицьким через підземні канали пішла в район Центр.

29 вересня німецькі підрозділи в районі Кампінос вступили в останній бій з партизанськими загонами, які у той момент перегруповувались під Якторовом. 19-та танкова дивізія, посилена піхотою з корпусу Баха-Залевського (всього близько 5 000 осіб), атакувала район Мокотув і район Жолібож, командир якого полковник М. Недзельський остаточно здав його тільки після наказу Головної комендатури Армії Крайової{{fact}}.

1 жовтня за наказом генерала Тадеуша Бур-Коморовського повстанці припинили вогонь. 2 жовтня 1944 Тадеуш Бур-Коморовський підписав капітуляцію; учасникам повстання, що здалися з армією Крайовой був гарантований статус військовополонених. 2 жовтня в штабі корпусу Баха-Залевського в Ожарові був підписаний акт капітуляції. Через 3 дні повстанці колонами почали залишати Варшаву{{fact}}.

Точна кількість жертв повстання залишається невідомою, вважається, що близько 16&nbsp;000 учасників польського опору загинуло і близько 6000 було важко поранено. У каральних кампаніях було вбито від 150&nbsp;000 до 200&nbsp;000 осіб мирного населення. Німецькі втрати склали понад 8000 солдат убитими і зниклими безвісти і 9000 пораненими. В ході вуличних боїв було знищено близько 25&nbsp;% житлового фонду Варшави. Після капітуляції польських сил німецькі війська цілеспрямовано квартал за кварталом зрівняли з землею ще 35&nbsp;% будівель міста. Усього, з огляду пошкоджень завданих польській столиці в період [[Оборона Варшави (1939)|оборони 1939 року]] та [[повстання у Варшавському гетто|повстання у Варшавському гетто 1943 року]], до моменту вступу до Варшави Червоної армії, в січні 1945 року, понад 85&nbsp;% міста лежало в руїнах.

== Результати та значення повстання ==
[[Файл:Пам'ятник Варшавському повстанню.jpg|міні|200пкс|Пам'ятник Варшавському повстанню (Варшава)]]
У полон потрапило 17 тисяч повстанців, в тому числі 922 офіцера і 6 генералів. За 63 дня повстання загинули 10 тисяч повстанців Армії Крайової, 7 000 зникли безвісти. У ході капітуляції повстанці і солдати 1-й армії Війська Польського здали німцям зброю в кількості 5 протитанкових гармат, 57 мінометів, 54 протитанкових рушниць, 23 танкових і 151 ручних кулеметів, 878 автоматів, &nbsp;1696 гвинтівок, близько 1 000 пістолетів і револьверів, значна кількість боєприпасів{{fact}}.

Виявлені німецькі документи і доповідь Еріха фон дем Баха від 5 жовтня 1944 року показують, що втрати з боку Німеччини, склали 9 044 солдат, у тому числі 1570 убитих, з них 44 козаків, решта поранені <ref>{{Cite news|title=Der Einfluß von komprimiertem Kohlendioxyd und Sauerstoff auf das Vitamin C.|url=http://dx.doi.org/10.1007/bf01883176|work=Zeitschrift für Lebensmittel-Untersuchung und -Forschung|date=1954-01|accessdate=2023-01-18|issn=0044-3026|doi=10.1007/bf01883176|pages=18–25|volume=98|issue=1|first=Hans|last=Lück}}</ref>.

Варшавське повстання 1944 року не досягло військової та політичної мети, але в той же час стало для поляків символом мужності та рішучості в боротьбі за незалежність.

Західні історики звинувачували радянське командування в умисному ухиленні від допомоги полякам, а радянські історики заперечували, посилаючись на те, що спроби підтримати повстання робилися, але за оперативними обставинами надання такої допомоги було неможливим. Радянські історики однозначно представляли варшавське повстання як спровоковану авантюру керівництва підпілля Армії Крайової, що діяло за вказівкою емігрантського уряду.

Після 1989 року повстання стало головною подією Другої світової війни для багатьох поляків.

== Участь українців ==
Його виникненню сприяло використання німцями дивізії російської [[29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська)|РОНА]], а також батальйонів, де служили представники центральноазійських народів. Насправді українське формування не брало участь у придушенні Варшавського повстання. Натомість і окремі українці воювали проти повстанців в деяких німецьких одиницях.

Єдиною військовою одиницею, що знаходилася у 1944&nbsp;р. у Варшаві, і яка повністю складалася з українців, був [[Український легіон самооборони]]. Він був утворений на Холмщині, разом нараховував 570 солдатів. Колишній Волинський легіон самооборони німці перетворили на 31-й Легіон [[Шуцманшафт|Шутцманншафту]], тобто охоронної поліції.<ref>{{cite web|url= http://www.polradio.pl/5/198/Artykul/177869,«Чекаємо-на-тебе-червона-заразо-аби-ти-нас-визволила-від-чорної-смерті»|назва= «Чекаємо на тебе, червона заразо, аби ти нас визволила від чорної смерті»|автор= Ігор Ісаєв|дата= 01.08.2014|вебсайт= polradio.pl|видавець= Polskie Radio S.A|дата-доступу= 06.08.2014|archive-date= 5 березня 2016|archive-url= https://web.archive.org/web/20160305111527/http://polradio.pl/5/198/artykul/177869,«Чекаємо-на-тебе-червона-заразо-аби-ти-нас-визволила-від-чорної-смерті»}}</ref>

== Повстання у мистецтві ==
Повстання згадується в романі [[Богомолов Володимир Йосипович|Володимира Богомолова]] „[[У серпні сорок четвертого (роман)|У серпні сорок четвертого]]“

У польському телесеріалі „Час Гонору“ цій тематиці присвячений цілий сезон.

У 2014 вийшов документальний фільм [[Варшавське повстання (фільм)|Варшавське повстання]], який повністю змонтований з оригінальних і автентичних кінохронік, знятих під час повстання 1944 року.

„[[Місто 44]]“&nbsp;— художній польський військово-драматичний фільм кінорежисера Яна Комаса 2014 року.

Повстанню присвячена пісня <nowiki>''Uprising''</nowiki> [[Швеція|шведської]] [[Павер-метал|пауер-метал]] групи <nowiki>"</nowiki>[[Sabaton]]".

== Див. також ==
* [[Година "W"]]
* «[[Червона зараза]]»&nbsp;— остання поезія [[Юзеф Щепанський|Юзефа Щепанського]], [[Польща|польського]] поета

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Warsaw Uprising}}
{{Commons|Warsaw Uprising Insurgents|Варшавські повстанці}}
* [http://www.1944.pl/ Музей повстання Варшавського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201216035451/https://www.1944.pl/ |date=16 грудня 2020 }} {{ref-pl}}
* [http://www.warsawuprising.com Warsaw Uprising 1944] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220223151851/http://www.warsawuprising.com/ |date=23 лютого 2022 }} {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20080611183404/http://www.pw44.pl/index.html Матеріяли, щодо Варшавського повстання]
* [http://www.moje-hobby.info/index.php?option=com_content&task=view&id=116&Itemid=33 Зйомки польських фотожурналів з варшавського повстання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081206143032/http://www.moje-hobby.info/index.php?option=com_content&task=view&id=116&Itemid=33 |date=6 грудня 2008 }} {{ref-pl}}
* [http://picasaweb.google.pl/susek19/PowstanieWarszawskieWarsawUprisingWarschauerAufstandAlzamientoDeVarsovia Галерея зйомок з варшавського повстання]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-pl}}
* [http://warsawrising.eu/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141014114853/http://warsawrising.eu/ |date=14 жовтня 2014 }}

{{Польські повстання}}
{{Повстання XX століття}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Варшавське повстання 1944 року| ]]
[[Категорія:Історія Варшави]]
[[Категорія:Серпень 1944]]
[[Категорія:Вересень 1944]]
[[Категорія:Жовтень 1944]]
[[Категорія:1944 у Польщі]]
[[Категорія:Повітряні мости]]