Перегляд вихідного коду сторінки Велика Ведмедиця

{{Не плутати з|Велика Ведмедиця II}}{{Infobox Constellation 
| name = Велика Ведмедиця
| image = UMA uk.svg
| latin = Ursa Major 
| genitive = Ursae Majoris 
| abbreviation = UMa 
| RA_h = 10 | RA_m = 40 | RA_from_h = 7 | RA_from_m = 58 | RA_to_h = 14 | RA_to_m = 25 
| dec_d = 55 | dec_m = 38 | dec_from_d = 29 | dec_from_m =  | dec_to_d = 73 | dec_to_m = 30 
| areatotal = 1280 | arearank = 3 
| numberstars = 7 | numberfaintstars = 63 
| starname = Аліот | starmagnitude = 1,76 
| meteorshowers = Альфа Урсиди<ref name=":03">{{Cite journal|last=Hajduková|first=M.|last2=Neslušan|first2=L.|year=2020|title=The χ-Andromedids and January α-Ursae Majorids: A new and a probable shower associated with Comet C/1992 W1 (Ohshita)|journal=Icarus|volume=351|page=113960|bibcode=2020Icar..35113960H|doi=10.1016/j.icarus.2020.113960 | issn = 0019-1035 }}</ref>, Каппа Урсиди<ref name=":8">{{Cite journal|last=Jenniskens|first=Peter|date=September 2012|title=Mapping Meteoroid Orbits: New Meteor Showers Discovered|journal=Sky & Telescope|page=23}}</ref>, Жовтневі Урсиди<ref name=":9">{{Cite journal|last=Gajdoš|first=Štefan|date=2008-06-01|title=Search for Past Signs of October Ursae Majorids|url=https://doi.org/10.1007/s11038-007-9196-9|journal=Earth, Moon, and Planets|language=en|volume=102|issue=1|pages=117–123|bibcode=2008EM&P..102..117G|doi=10.1007/s11038-007-9196-9|issn=1573-0794}}</ref>
| bordering = [[Дракон (сузір'я)|Дракон]], [[Жираф (сузір'я)|Жирафа]], [[Рись (сузір'я)|Рись]], [[Малий Лев]], [[Лев (сузір'я)|Лев]], [[Волосся Вероніки]], [[Гончі Пси (сузір'я)|Гончі Пси]], [[Волопас (сузір'я)|Волопас]]
| latmax = 90
| latmin = 16
| month = березня
| culmination =
| when_proposed = античності
| author = }}

'''Вели́ка Ведме́диця''' ({{lang-la|Ursa Major}}, українська історична назва&nbsp;— '''[[Великий Віз|Вели́кий Ві́з]]''')&nbsp;— [[сузір'я]] північної небесної півкулі. Є третім за площею сузір'ям на небі й найбільшим сузір'ям у [[Північна півкуля|Північній півкулі]]<ref name=":6" /><ref name="AEC"/>.

За рахунок великої площі, яку займає сузір'я на небі, в ньому розташовано три [[Метеорний потік|метеорні потоки]], [[туманність Сова]], багато яскравих для земного спостерігача [[Галактика|галактик]], а також окремих [[Зоря|зір]], що мають певні особливості ([[Змінні зорі|змінні]], [[Каталог яскравих зір|яскраві]], [[Найближчі зорі|одні з найближчих]] тощо)<ref>{{Cite web|url=https://in-the-sky.org//data/constellation.php?id=85|title=The Constellation Ursa Major|last=Ford|first=Dominic|website=In-The-Sky.org|language=en|access-date=2024-03-30}}</ref>.

Оскільки Велика Ведмедиця на території України спостерігається впродовж цілого року та є легко розпізнавальною, за допомогою неї можна орієнтуватися на небі. Наприклад, провівши пряму лінію через дві яскраві зорі&nbsp;— [[Мерак (зоря)|Мерака]] і [[Дубхе]]&nbsp;— можна знайти [[Полярна зоря|Полярну зорю]], а отже&nbsp;— напрямок на [[північ]].

Сузір'я відоме з [[Античність|античності]] і з'являється в культурах різних народів світу. [[Файл:UrsaMajorCC.jpg|thumb|Велика Ведмедиця неозброєним оком.]]

== Морфологічні особливості ==
Велика Ведмедиця є третім за величиною сузір'ям на небі, займаючи площу 1280 квадратних градусів. Його можна побачити на широтах від +90° до -30°. Сусідніми сузір'ями є [[Волопас (сузір'я)|Волопас]], [[Жираф (сузір'я)|Жирафа]], [[Гончі Пси (сузір'я)|Гончі Пси]], [[Волосся Вероніки]], [[Дракон (сузір'я)|Дракон]], [[Лев (сузір'я)|Лев]], [[Малий Лев]] і [[Рись (сузір'я)|Рись]]<ref name=":6">{{Cite web|url=https://www.constellation-guide.com/constellation-list/ursa-major-constellation/|title=Ursa Major Constellation: Stars, Myth, Facts, Location – Constellation Guide|website=www.constellation-guide.com|access-date=2024-03-30}}</ref>.

Шість зір сузір'я утворюють відомий [[Астеризм (астрономія)|астеризм]], відомий як [[Великий Віз]] або Великий Ківш. Назви цих зір: [[Алькайд (зоря)|Алькайд]], [[Міцар]], [[Аліот]], [[Мегрез|Мегрец]], [[Фекда]], [[Мерак (зоря)|Мерак]] та [[Дубхе]]. Чотири з них (всі, окрім Дубхе й Алькайда), насправді належать до тієї самої рухомої групи зір. Це означає, що ці зорі мають подібні [[Власний рух|власні рухи]] та походять із одного зоряного скупчення<ref>{{Cite web|url=https://www.britannica.com/place/Ursa-Major|title=Ursa Major|date=Last Updated: May 26, 2023|publisher=The Editors of Encyclopaedia Britannica}}</ref>.

== Зорі ==
У списках наведені зорі, включені до [[Каталог яскравих зір|Каталогу яскравих зір]]<ref>{{Cite web|title=List of bright stars in Ursa Major {{!}} TheSkyLive.com|url=https://theskylive.com/sky/constellations/ursa_major-bright-stars|website=theskylive.com|accessdate=2023-07-05}}</ref>. Зоряні величини подані у фільтрі V.

==== Яскраві (m<3) ====
* [[Аліот]] ([[Аліот|ε Великої Ведмедиці]])&nbsp;— найяскравіша зоря сузір'я (1.77<sup>m</sup>), білий гігант, [[Ap- та Bp-зорі|Ap-зоря]] спектрального класу A1III-IVpkB9<ref name=":12">{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=eps+UMa&submit=SIMBAD+search|title=eps UMa Simbad|language=англійською}}</ref>. Має паралакс 0,03951″, тобто знаходиться на відстані 82,5 світлового року від Землі<ref name=":12" />. Її особливостями є швидка зміна форми спектральних ліній<ref>{{Cite news|title=Rapid line variability. I. AP stars epsilon Ursae Majoris and 73 Dra.|url=http://adsabs.harvard.edu/doi/10.1086/153036|work=The Astrophysical Journal|date=1974-08|accessdate=2023-08-23|issn=0004-637X|doi=10.1086/153036|pages=71|volume=192|language=en|first=M.|last=Breger}}</ref>, висока концентрація металів, зокрема [[Залізо|заліза]], [[хром]]у й [[Титан (хімічний елемент)|титану]] в атмосфері зорі<ref>{{Cite news|title=Ultraviolet variations of epsilon UMa|url=http://adsabs.harvard.edu/cgi-bin/bib_query?1975AJ.....80..137M|work=The Astronomical Journal|date=1975-02|accessdate=2023-08-23|doi=10.1086/111725|pages=137|volume=80|first=M. R.|last=Molnar}}</ref><ref>{{Cite news|title=Copernicus observations of the AP star Epsilon Ursae Majoris|url=http://adsabs.harvard.edu/doi/10.1086/190415|work=The Astrophysical Journal Supplement Series|date=1977-01|accessdate=2023-08-23|issn=0067-0049|doi=10.1086/190415|pages=1|volume=33|language=en|first=A. D.|last=Mallama|first2=M. R.|last2=Molnar}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Variation of radial velocity of the AP star epsilon UMa
|last=Woszczyk
|first=A.
|last2=Jasinski
|first2=M.
|year=1980
|publisher=Acta Astronomica
|volume=30
|pages=331-345
|language=англійською
}}</ref><ref>{{Cite news|title=The spectrum of the Cr star epsilon ursae majoris|url=http://link.springer.com/10.1007/BF00648756|work=Astrophysics and Space Science|date=1981-06|accessdate=2023-08-23|issn=0004-640X|doi=10.1007/BF00648756|pages=41–58|volume=77|issue=1|language=en|first=H. Gökmen|last=Tektunali}}</ref> і наявність кількох різних періодів змінності (0.95 доби, 5.09 доби та 4.15 року)<ref name=":22">{{Cite news|title=Observations of binary stars by speckle interferometry - I|url=https://academic.oup.com/mnras/article-lookup/doi/10.1093/mnras/183.4.701|work=Monthly Notices of the Royal Astronomical Society|date=1978-08-01|accessdate=2023-08-23|issn=0035-8711|doi=10.1093/mnras/183.4.701|pages=701–710|volume=183|issue=4|language=en|first=B. L.|last=Morgan|first2=D. R.|last2=Beddoes|first3=R. J.|last3=Scaddan|first4=J. C.|last4=Dainty}}</ref>. Також було виявлено, що зоря подвійна, причому відстань між компонентами системи доволі значна<ref name=":22" />.
* [[Дубхе]] ([[Дубхе|α Великої Ведмедиці]])&nbsp;— подвійна зоря, що складається з компонентів спектральних класів G9III та A7.5, тобто система з жовтого гіганту і білої зорі<ref name=":32">{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=alf+UMa&submit=SIMBAD+search|title=alf UMa Simbad|language=англійською}}</ref><ref>{{Cite news|title=On the close companion to alf UMa.|url=http://iopscience.iop.org/article/10.1086/130095|work=Publications of the Astronomical Society of the Pacific|date=1977-04|accessdate=2023-08-23|issn=0004-6280|doi=10.1086/130095|pages=163|volume=89|language=en|first=Y.|last=Kondo|first2=T. H.|last2=Morgan|first3=J. L.|last3=Modisette}}</ref>. Відстань від Землі&nbsp;— близько 123 світлових років; зоряна величина в фільтрі V складає 1.79<sup>m</sup> і є майже така сама, як у найяскравішої зорі сузір'я<ref name=":32" />. Відстань між компонентами системи також велика<ref>{{Cite news|title=Initial stellar diameter measurements with the Mark III interferometer|url=http://adsabs.harvard.edu/doi/10.1086/166248|work=The Astrophysical Journal|date=1988-04|accessdate=2023-08-23|issn=0004-637X|doi=10.1086/166248|pages=905|volume=327|language=en|first=M.|last=Shao|first2=M. M.|last2=Colavita|first3=B. E.|last3=Hines|first4=D. H.|last4=Staelin|first5=D. J.|last5=Hutter|first6=K. J.|last6=Johnston|first7=D.|last7=Mozurkewich|first8=R. S.|last8=Simon|first9=J. L.|last9=Hershey}}</ref>, відповідно період обертання дуже довгий&nbsp;— 44,5 року. Це значно ускладнює проведення спектроскоспічних спостережень для визначення мас зір у системі<ref name="Gray 81">{{Cite news|title=Spectroscopy of the K0 Binary Giant α UMa|url=https://iopscience.iop.org/article/10.3847/1538-4357/aae9e6|work=The Astrophysical Journal|date=2018-12-13|accessdate=2023-08-23|issn=1538-4357|doi=10.3847/1538-4357/aae9e6|pages=81|volume=869|issue=1|first=David F.|last=Gray}}</ref>. Також були виявлені пульсації однієї з зір, які мають відразу декілька частот<ref>{{Cite news|title=Oscillations of UMa and other red giants|url=https://academic.oup.com/mnras/article/328/2/601/1088742|work=Monthly Notices of the Royal Astronomical Society|date=2001-12-01|accessdate=2023-08-23|issn=0035-8711|doi=10.1046/j.1365-8711.2001.04894.x|pages=601–610|volume=328|issue=2|language=en|first=W. A.|last=Dziembowski|first2=D. O.|last2=Gough|first3=G.|last3=Houdek|first4=R.|last4=Sienkiewicz}}</ref><ref>{{Cite news|title=The Detection of Multimodal Oscillations on α Ursae Majoris|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1086/312573|work=The Astrophysical Journal|date=2000-04-01|accessdate=2023-08-23|doi=10.1086/312573|pages=L133–L136|volume=532|issue=2|first=D.|last=Buzasi|first2=J.|last2=Catanzarite|first3=R.|last3=Laher|first4=T.|last4=Conrow|first5=D.|last5=Shupe|first6=T. N.|last6=Gautier III|first7=T.|last7=Kreidl|first8=D.|last8=Everett}}</ref><ref>{{Cite news|title=Evolutionary Model and Oscillation Frequencies for α Ursae Majoris: A Comparison with Observations|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1086/312473|work=The Astrophysical Journal|date=2000-02-10|accessdate=2023-08-23|doi=10.1086/312473|pages=L45–L48|volume=530|issue=1|first=D. B.|last=Guenther|first2=P.|last2=Demarque|first3=D.|last3=Buzasi|first4=J.|last4=Catanzarite|first5=R.|last5=Laher|first6=T.|last6=Conrow|first7=T.|last7=Kreidl}}</ref><ref>{{Cite news|title=Matching Stellar Models to Oscillation Data|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1086/379644|work=The Astrophysical Journal|date=2004-01|accessdate=2023-08-23|issn=0004-637X|doi=10.1086/379644|pages=419–434|volume=600|issue=1|language=en|first=D. B.|last=Guenther|first2=Kevin I. T.|last2=Brown}}</ref>. У деяких наукових публікаціях спектральний клас більшої зорі дещо відрізняється: часто її позначають, як червоний гігант спектрального класу K<ref name="Gray 81" /><ref>{{Cite news|title=Photocentric orbits from a direct combination of ground-based astrometry with Hipparcos: I. Comparison with known orbits|url=http://www.aanda.org/10.1051/0004-6361:20020896|work=Astronomy & Astrophysics|date=2002-08|accessdate=2023-08-23|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361:20020896|pages=647–657|volume=391|issue=2|first=G. A.|last=Gontcharov|first2=O. V.|last2=Kiyaeva}}</ref><ref>{{Cite news|title=Oxygen isotopic abundances in evolved stars. IV - Five K giants|url=http://adsabs.harvard.edu/doi/10.1086/166047|work=The Astrophysical Journal|date=1988-02|accessdate=2023-08-23|issn=0004-637X|doi=10.1086/166047|pages=768|volume=325|language=en|first=Michael J.|last=Harris|first2=David L.|last2=Lambert|first3=Verne V.|last3=Smith}}</ref>.
* [[Алькайд (зоря)|Алькайд]] (η Великої Ведмедиці, також відома як Бенетнаш)&nbsp;— яскрава блакитна зоря класу B3V, що має зоряну величину 1.86<sup>m</sup> та знаходиться на відстані 104 світлові роки від Землі<ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=eta+UMa&submit=SIMBAD+search|title=Simbad eta UMa|language=англійською}}</ref>. У 1976 році цю зорю використовували для калібрування [[Orbiting Astronomical Observatory|космічного телескопу OAO]]<ref>{{Cite news|title=Ultraviolet photometry from the Orbiting Astronomical Observatory. XXI - Absolute energy distribution of stars in the ultraviolet|url=http://adsabs.harvard.edu/doi/10.1086/154092|work=The Astrophysical Journal|date=1976-01|accessdate=2023-08-23|issn=0004-637X|doi=10.1086/154092|pages=410|volume=203|language=en|first=R. C.|last=Bless|first2=A. D.|last2=Code|first3=E. T.|last3=Fairchild}}</ref>, а пізніше, у 1970-х і 1980-х роках, як спектроскопічний стандарт для калібрування інших інструментів<ref>{{Cite book
|title=Calibration of spectrophotometric standards against α Lyrae
|last=Komarov
|first=N.S.
|last2=Korotkikh
|first2=T.N.
|year=1978
|publisher=Soviet Astronomy
|volume=22
|location=USSR
|pages=576-578
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Observations with the International Ultraviolet Explorer
|last=Boggess
|first=A.
|last2=Macchetto
|first2=F.
|last3=Wilson
|first3=R.
|last4=Hot
|first4=A.
|year=1978
|publisher=IAU Circular
|volume=3173 (#1)
|language=англійською
}}</ref>. Її особливостями є висока швидкість обертання навколо своєї осі (<math>v\cdot sin(i)=205</math> км/с)<ref>{{Cite book
|title=Bulletin of the American Astronomical Society
|last=Frisch
|first=P.C.
|last2=Jenkins
|first2=E.B.
|last3=Welty
|first3=D.E.
|last4=Johns-Krull
|first4=C.
|year=1999
|publisher=Bulletin of the American Astronomical Society
|pages=947
|language=англійською
}}</ref> і швидкі зміни форми ліній водню<ref>{{Cite news|title=High-frequency variations of hydrogen spectral lines in the B3V star η UMa|url=http://aasp.kiev.ua/index.php?text=v5-21-23-Pokhvala|work=Advances in Astronomy and Space Physics|date=2015|accessdate=2023-08-23|doi=10.17721/2227-1481.5.21-23|pages=21–23|volume=5|issue=1|first=S.|last=Pokhvala}}</ref><ref>{{Cite news|title=Short time-scale variability in the spectrum of the hot B3V star ηUMa|url=http://aasp.kiev.ua/index.php?text=v10-003-006-Pokhvala|work=Advances in Astronomy and Space Physics|date=2020|accessdate=2023-08-23|doi=10.17721/2227-1481.10.3-6|pages=3–6|volume=10|issue=1|first=S.|last=Pokhvala}}</ref>.
* [[Міцар]] ([[Міцар|ζ Великої Ведмедиці]])&nbsp;— компонент [[Кратна зоря|шестикратної зорі]] Міцар-Алькор<ref>{{Cite web|url=http://simbad.u-strasbg.fr/simbad/sim-id?Ident=%40529550&Name=NAME%20MIZAR%20A&submit=submit|title=Міцар А у базі SIMBAD|accessdate=27 травня 2010|archive-date=17 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210417003644/http://simbad.u-strasbg.fr/simbad/sim-id?Ident=%40529550&Name=NAME%20MIZAR%20A&submit=submit}}</ref><ref>{{Cite news|title=DISCOVERY OF A FAINT COMPANION TO ALCOR USING MMT/AO 5 μm IMAGING|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1088/0004-6256/139/3/919|work=The Astronomical Journal|date=2010-03-01|accessdate=2023-08-23|issn=0004-6256|doi=10.1088/0004-6256/139/3/919|pages=919–925|volume=139|issue=3|first=Eric E.|last=Mamajek|first2=Matthew A.|last2=Kenworthy|first3=Philip M.|last3=Hinz|first4=Michael R.|last4=Meyer}}</ref>. Видима неозброєним оком одиночна зоря насправді є кратною зоряною системою з чотирьох компонентів: Aa, Ab, Ba та Bb. Згідно з постановами [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародного астрономічного союзу]], назву Міцар варто застосовувати тільки до компонента Aa<ref>{{Cite web|url=https://www.pas.rochester.edu/~emamajek/WGSN/IAU-CSN.txt|title=IAU Catalog of Star Names (IAU-CSN)|language=англійською}}</ref>, однак часто всі чотири зорі об'єднуються під цією спільною назвою<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.ca/books?id=vWDsybJzz7IC&redir_esc=y
|title=Star Names: Their Lore and Meaning
|last=Allen
|first=Richard H.
|year=2013
|publisher=Courier Corporation
|pages=592
|language=англійською
|isbn=978-0-486-13766-7
}}</ref>.
* [[Мерак (зоря)|Мерак]] (β Великої Ведмедиці)&nbsp;— хімічно-пекулярна [[Металічні зорі|Am-зоря]]<ref>{{Cite news|title=Elemental abundance analyses with DAO spectrograms: XXXIII. β UMa (A0mA1 IV-V), α Dra (A0 III), π Dra (A2 IIIs), and κ Cep (B9 III)|url=https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/asna.201011488|work=Astronomische Nachrichten|date=2011-02|accessdate=2023-08-23|doi=10.1002/asna.201011488|pages=153–158|volume=332|issue=2|language=en|first=S.J.|last=Adelman|first2=K.|last2=Yu|first3=A.F.|last3=Gulliver}}</ref> спектрального класу A1IVps, білий субгігант, що має зоряну величину 2.37<sup>m</sup> і розташований на відстані 84 св.р.<ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=bet+UMa&submit=SIMBAD+search|title=Simbad bet UMa|language=англійською}}</ref>. Має нехарактерно слабке для цього типу зір магнітне поле,<ref>{{Cite news|title=Detection of ultra-weak magnetic fields in Am stars: β Ursae Majoris and θ Leonis|url=http://www.aanda.org/10.1051/0004-6361/201527556|work=Astronomy & Astrophysics|date=2016-02|accessdate=2023-08-23|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361/201527556|pages=A97|volume=586|first=A.|last=Blazère|first2=P.|last2=Petit|first3=F.|last3=Lignières|first4=M.|last4=Aurière|first5=J.|last5=Ballot|first6=T.|last6=Böhm|first7=C. P.|last7=Folsom|first8=M.|last8=Gaurat|first9=L.|last9=Jouve}}</ref> а також газо-пиловий диск радіусом 47 [[Астрономічна одиниця|а.]]&nbsp;[[Астрономічна одиниця|о.]]<ref>{{Cite news|title=Resolved debris discs around A stars in the Herschel DEBRIS survey|url=https://academic.oup.com/mnras/article-lookup/doi/10.1093/mnras/sts117|work=Monthly Notices of the Royal Astronomical Society|date=2013-01-11|accessdate=2023-08-23|issn=0035-8711|doi=10.1093/mnras/sts117|pages=1263–1280|volume=428|issue=2|language=en|first=M.|last=Booth|first2=G.|last2=Kennedy|first3=B.|last3=Sibthorpe|first4=B. C.|last4=Matthews|first5=M. C.|last5=Wyatt|first6=G.|last6=Duchene|first7=J. J.|last7=Kavelaars|first8=D.|last8=Rodriguez|first9=J. S.|last9=Greaves}}</ref><ref>{{Cite news|title=Resolving debris discs in the far-infrared: Early highlights from the DEBRIS survey|url=http://www.aanda.org/10.1051/0004-6361/201014667|work=Astronomy and Astrophysics|date=2010-07|accessdate=2023-08-23|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361/201014667|pages=L135|volume=518|first=B. C.|last=Matthews|first2=B.|last2=Sibthorpe|first3=G.|last3=Kennedy|first4=N.|last4=Phillips|first5=L.|last5=Churcher|first6=G.|last6=Duchêne|first7=J. S.|last7=Greaves|first8=J.-F.|last8=Lestrade|first9=A.|last9=Moro-Martin}}</ref>.
* [[Фекда]] ([[Фекда|γ Великої Ведмедиці]])&nbsp;— подвійна зоря спектрального класу A0Ve+K2V (біла зоря + червоний карлик головної послідовністи) із зоряною величиною 2.44<sup>m</sup>, відстань&nbsp;— 83 св.р. Належить до подвійних зір з великою відстанню між компонентами<ref>{{Cite news|title=VERY WIDE BINARIES AND OTHER COMOVING STELLAR COMPANIONS: A BAYESIAN ANALYSIS OF THE HIPPARCOS CATALOGUE|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1088/0067-0049/192/1/2|work=The Astrophysical Journal Supplement Series|date=2011-01-01|accessdate=2023-08-23|issn=0067-0049|doi=10.1088/0067-0049/192/1/2|pages=2|volume=192|issue=1|first=Ed J.|last=Shaya|first2=Rob P.|last2=Olling}}</ref><ref name=":42">{{Cite news|title=Photocentric orbits from a direct combination of ground-based astrometry with Hipparcos II. Preliminary orbits for six astrometric binaries|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S1384107609001262|work=New Astronomy|date=2010-03|accessdate=2023-08-23|doi=10.1016/j.newast.2009.09.006|pages=324–331|volume=15|issue=3|language=en|first=G.A.|last=Gontcharov|first2=O.V.|last2=Kiyaeva}}</ref><ref>{{Cite news|title=Indications on the binary nature of individual stars derived from a comparison of their HIPPARCOS proper motions with ground-based data I. Basic principles|url=https://arxiv.org/abs/astro-ph/9901228|date=1999|accessdate=2023-08-23|doi=10.48550/ARXIV.ASTRO-PH/9901228|first=R.|last=Wielen|first2=C.|last2=Dettbarn|first3=H.|last3=Jahreiss|first4=H.|last4=Lenhardt|first5=H.|last5=Schwan}}</ref>, період обертання&nbsp;— 20,5 років, маса другої зорі системи&nbsp;— 0.8 [[Маса Сонця|M<sub>⊙</sub>]]<ref name=":42" />.

==== Змінні (3–6.5<sup>m</sup>) ====
* [[Мю Великої Ведмедиці|μ Великої Ведмедиці]]&nbsp;— спектроскопічно-подвійна зоря з періодом обертання 230 діб, головна компонента&nbsp;— червоний гігант класу M0III, яка має пульсації з кількома частотами та хромосферну активність<ref>{{Cite news|title=LONG-PERIOD VARIATIONS IN THE RADIAL VELOCITY OF SPECTROSCOPIC BINARY M GIANT μ URSAE MAJORIS|url=https://iopscience.iop.org/article/10.3847/0004-6256/151/4/106|work=The Astronomical Journal|date=2016-04-04|accessdate=2023-08-23|issn=1538-3881|doi=10.3847/0004-6256/151/4/106|pages=106|volume=151|issue=4|first=Byeong-Cheol|last=Lee|first2=Inwoo|last2=Han|first3=Myeong-Gu|last3=Park|first4=David E.|last4=Mkrtichian|first5=Artie P.|last5=Hatzes|first6=Gwanghui|last6=Jeong|first7=Kang-Min|last7=Kim}}</ref>.
* [[Тета Великої Ведмедиці|θ Великої Ведмедиці]]&nbsp;— змінна [[Змінні типу δ Щита|зоря типу дельта Щита]]<ref>{{Cite book
|title=H-alpha line variability in the spectra of stars of the lower part of the instability strip - Theta UMa
|last=Mkrtichian
|first=D.E.
|year=1990
|publisher=Pis'ma v Astronomicheskii Zhurnal
|location=USSR
|pages=1107-1112
|language=російською
}}</ref>.
* [[Каппа Великої Ведмедиці|κ Великої Ведмедиці]]&nbsp;— [[Ae/Be-зорі Гербіга|Ae-зоря Гербіга]]<ref>{{Cite news|title=Two new bright Ae stars|url=http://www.aanda.org/10.1051/0004-6361:20031182|work=Astronomy & Astrophysics|date=2003-11|accessdate=2023-08-23|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361:20031182|pages=197–202|volume=411|issue=2|first=D. N.|last=Monin|first2=G. A.|last2=Wade|first3=S. N.|last3=Fabrika}}</ref>.
* [[Таянгшоу]] ([[Таянгшоу|χ Великої Ведмедиці]])&nbsp;— зоря [[Змінні типу RR Ліри|типу RR Ліри]]<ref>{{Cite book
|url=https://articles.adsabs.harvard.edu/pdf/1964MmSAI..35..101R
|title=Osservazioni DI stelle variabili in un campo a chi UMa.
|last=Romano
|first=G.
|year=1964
|publisher=Memorie della Societa Astronomica Italiana
|language=італійською
}}</ref>.
* [[Упсілон Великої Ведмедиці|υ Великої Ведмедиці]]&nbsp;— змінна [[Змінні типу δ Щита|зоря типу δ Щита]]<ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=υ+UMa&submit=SIMBAD+search|title=Simbad ups UMa|language=англійською}}</ref>.
* [[Алькор]] ([[Алькор|80 Великої Ведмедиці]])&nbsp;— змінна зоря (тип не вказаний)<ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=80+UMa&submit=SIMBAD+search|title=Simbad 80 UMa|language=англійською}}</ref>.
* [[24 Великої Ведмедиці]]&nbsp;— [[Змінні типу RS Гончих Псів|змінна типу RS Гончих Псів]]<ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=24+UMa&submit=SIMBAD+search|title=Simbad 24 UMa|language=англійською}}</ref>.
* [[83 Великої Ведмедиці]] (IQ Великої Ведмедиці)&nbsp;— [[Напівправильні змінні|напівправильна довгоперіодична змінна]] зоря<ref>{{Cite web|title=GCVS Query forms|url=http://www.sai.msu.su/gcvs/cgi-bin/search2.cgi?search=IQ+UMa|website=www.sai.msu.su|accessdate=2023-08-23}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=83+UMa&submit=SIMBAD+search|title=Simbad 83 UMa|language=англійською}}</ref>.
* [[Ро Великої Ведмедиці|ρ Великої Ведмедиці]]&nbsp;— змінна зоря (тип не вказаний)<ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=rho+UMa&submit=SIMBAD+search|title=Simbad rho UMa|language=англійською}}</ref>.
* [[18 Великої Ведмедиці]] (e Великої Ведмедиці)&nbsp;— змінна [[Змінні типу δ Щита|зоря типу δ Щита]], яка має період близько 0.12 доби<ref>{{Cite web|title=GCVS Query forms|url=http://www.sai.msu.su/gcvs/cgi-bin/search2.cgi?search=DD+UMa|website=www.sai.msu.su|accessdate=2023-08-23}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=18+UMa&submit=SIMBAD+search|title=Simbad 18 UMa|language=англійською}}</ref><ref>{{Cite news|title=A spectroscopic study of DD UMa: Ursa Major group member and candidate for BRITE|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S138410761100090X|work=New Astronomy|date=2012-02|accessdate=2023-08-23|doi=10.1016/j.newast.2011.07.006|pages=221–226|volume=17|issue=2|language=en|first=A.|last=Elmaslı|first2=L.|last2=Fossati|first3=C.P.|last3=Folsom|first4=B.|last4=Albayrak|first5=H.|last5=Izumiura}}</ref>, також для цієї зорі була розрахована маса, яка становить 1.72{{+-|0.02}} [[Маса Сонця|M<sub>⊙</sub>]]<ref>{{Cite news|title=Spectroscopic Analysis of the Delta Scuti-Type Star DD UMa|url=http://iopscience.iop.org/article/10.1086/664797|work=Publications of the Astronomical Society of the Pacific|date=2012-03|accessdate=2023-08-23|doi=10.1086/664797|pages=296–296|volume=124|issue=913|language=en|first=Asli|last=Elmaslı}}</ref>.
* [[78 Великої Ведмедиці]]&nbsp;— змінна зоря (тип не вказаний)<ref>{{Cite web|title=Simbad 78 UMa|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=78+UMa&submit=SIMBAD+search|website=simbad.cds.unistra.fr|accessdate=2023-08-23|language=англійською}}</ref>, в дослідженні 1981 року позначається, як [[Подвійні зорі|подвійна зоря]] з періодом 107 років і масами компонентів 7.5 та 5.0 [[Маса Сонця|M<sub>⊙</sub>]] відповідно<ref>{{Cite news|title=Orbits of 15 visual binaries|url=http://adsabs.harvard.edu/doi/10.1086/190725|work=The Astrophysical Journal Supplement Series|date=1981-04|accessdate=2023-08-23|issn=0067-0049|doi=10.1086/190725|pages=559|volume=45|language=en|first=W. D.|last=Heintz}}</ref>.
* [[HR4072]] (ET Великої Ведмедиці)&nbsp;— [[Змінні типу RS Гончих Псів|змінна типу RS Гончих Псів]]<ref>{{Cite web|title=GCVS Query forms|url=http://www.sai.msu.su/gcvs/cgi-bin/search2.cgi?search=ET+UMa|website=www.sai.msu.su|accessdate=2023-08-23}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=HR4072&submit=SIMBAD+search|title=Simbad ET UMa|language=англійською}}</ref>.
* [[38 Великої Ведмедиці]]&nbsp;— змінна зоря (тип не вказаний)<ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=38+UMa&submit=SIMBAD+search|title=Simbad 38 UMa|language=англійською}}</ref>.
* [[HR3870]] (CS Великої Ведмедиці)&nbsp;— [[Повільна нерегулярна змінна|повільна нерегулярна змінна зоря]]<ref>{{Cite web|title=GCVS Query forms|url=http://www.sai.msu.su/gcvs/cgi-bin/search2.cgi?search=CS+UMa|website=www.sai.msu.su|accessdate=2023-08-23}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=HR3870&submit=SIMBAD+search|title=Simbad CS UMa|language=англійською}}</ref>.

==== Близькі (3–6.5<sup>m</sup>) ====
У цьому підрозділі наведено зорі, що перебувають у сузір'ї Великої Ведмедиці і знаходяться на відстані не більш ніж 20 св.р. від Сонячної системи<ref>{{Cite news|title=The Visibility of Stars Without Optical Aid|url=http://iopscience.iop.org/article/10.1086/125956|work=Publications of the Astronomical Society of the Pacific|date=1947-10|accessdate=2023-08-23|issn=0004-6280|doi=10.1086/125956|pages=232|volume=59|language=en|first=Harold F.|last=Weaver}}</ref>.

* [[Лаланд 21185]]&nbsp;— одна з найближчих до Сонячної системи зір, що знаходиться на відстані 8.31 світлового року<ref>{{Cite news|title=Validation of the new Hipparcos reduction|url=http://www.aanda.org/10.1051/0004-6361:20078357|work=Astronomy & Astrophysics|date=2007-11|accessdate=2023-08-23|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361:20078357|pages=653–664|volume=474|issue=2|first=F.|last=van Leeuwen}}</ref><ref name=":02">{{Cite news|title=Gaia Early Data Release 3: Summary of the contents and survey properties|url=https://www.aanda.org/10.1051/0004-6361/202039657|work=Astronomy & Astrophysics|date=2021-05|accessdate=2023-07-09|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361/202039657|pages=A1|volume=649|last=Gaia Collaboration|first2=A. G. A.|last2=Brown|first3=A.|last3=Vallenari|first4=T.|last4=Prusti|first5=J. H. J.|last5=de Bruijne|first6=C.|last6=Babusiaux|first7=M.|last7=Biermann|first8=O. L.|last8=Creevey|first9=D. W.|last9=Evans}}</ref>. Також відома під назвами BD+36 2147, Глізе 411 та HD 95735. Є червоним карликом із зоряною величиною 7.5<sup>m</sup>. Навколо зорі обертається щонайменше 1 [[екзопланета]], а також в 2022 році було висунуте припущення про наявність другої планети в системі<ref>{{Cite news|title=Confirmation of the Long-period Planet Orbiting Gliese 411 and the Detection of a New Planet Candidate|url=https://iopscience.iop.org/article/10.3847/1538-3881/ac5c47|work=The Astronomical Journal|date=2022-05-01|accessdate=2023-07-09|issn=0004-6256|doi=10.3847/1538-3881/ac5c47|pages=218|volume=163|issue=5|first=Spencer A.|last=Hurt|first2=Benjamin|last2=Fulton|first3=Howard|last3=Isaacson|first4=Lee J.|last4=Rosenthal|first5=Andrew W.|last5=Howard|first6=Lauren M.|last6=Weiss|first7=Erik A.|last7=Petigura}}</ref>. Окрім того, зоря є [[Зорі типу BY Дракона|змінною типу BY Дракона]]<ref>{{Cite web|title=GCVS Query forms|url=http://www.sai.msu.su/gcvs/cgi-bin/search2.cgi?search=NSV+18593|website=www.sai.msu.su|accessdate=2023-08-23}}</ref>, на поверхні зорі відбуваються спалахи<ref>{{Cite web|url=https://simbad.cds.unistra.fr/simbad/sim-basic?Ident=Lalande+21185&submit=SIMBAD+search|title=Simbad Lalande 21185|language=англійською}}</ref>.
* [[Грумбридж 1618]]&nbsp;— помаранчевий карлик, який розташований на відстані 15.886{{+-|0.002}} св.р.<ref name=":02" /><ref>{{Cite book
|title=On the Annual Parallax of Groombridge 1618
|last=Ball
|first=Robert, S.
|year=1884
|publisher=Dunsink Observatory Publications
|pages=187-217
|language=англійською
|bibcode=1884DunOP...5..187B
}}</ref><ref name=":13">{{Cite news|title=The Geneva-Copenhagen survey of the solar neighbourhood: III. Improved distances, ages, and kinematics|url=http://www.aanda.org/10.1051/0004-6361/200811191|work=Astronomy & Astrophysics|date=2009-07|accessdate=2023-08-23|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361/200811191|pages=941–947|volume=501|issue=3|first=J.|last=Holmberg|first2=B.|last2=Nordström|first3=J.|last3=Andersen}}</ref>. Як і [[Лаланд 21185]], є [[Зорі типу BY Дракона|змінною типу BY Дракона]] та має спалахи<ref name=":13" />. Для цієї зорі проводився пошук потенційних екзопланет в 1989 році, однак відкриття планети не було підтверджене<ref>{{Cite news|title=A search for substellar companions to low-mass stars|url=http://adsabs.harvard.edu/doi/10.1086/167812|work=The Astrophysical Journal|date=1989-09|accessdate=2023-08-23|issn=0004-637X|doi=10.1086/167812|pages=441|volume=344|language=en|first=Geoffrey W.|last=Marcy|first2=Karsten J.|last2=Benitz}}</ref>.
* [[Глізе 412]] (WX Великої Ведмедиці)&nbsp;— червоний карлик на відстані 15.997{{+-|0.003}} св.р.<ref>{{Cite news|title=Gaia Data Release 2: Summary of the contents and survey properties|url=https://www.aanda.org/10.1051/0004-6361/201833051|work=Astronomy & Astrophysics|date=2018-08|accessdate=2023-08-23|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361/201833051|pages=A1|volume=616|last=Gaia Collaboration|first2=A. G. A.|last2=Brown|first3=A.|last3=Vallenari|first4=T.|last4=Prusti|first5=J. H. J.|last5=de Bruijne|first6=C.|last6=Babusiaux|first7=C. A. L.|last7=Bailer-Jones|first8=M.|last8=Biermann|first9=D. W.|last9=Evans}}</ref>, який має зоряну величину 14.45<sup>m</sup><ref name=":02" /><ref>{{Cite web|url=http://simbad.u-strasbg.fr/simbad/sim-basic?Ident=BD%2B44+2051B|title=Simbad Gliese 412|language=англійською}}</ref>. Є змінною [[Спалахуючі зорі|типу UV Кита]]<ref>{{Cite web|title=GCVS Query forms|url=http://www.sai.msu.su/gcvs/cgi-bin/search2.cgi?search=WX+UMa|website=www.sai.msu.su|accessdate=2023-08-23}}</ref>, сама зоря є компонентою подвійної системи, другий компонент якої також є червоним карликом<ref>{{Cite news|title=New Hipparcos ‐based Parallaxes for 424 Faint Stars|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1086/381147|work=The Astrophysical Journal Supplement Series|date=2004-02|accessdate=2023-08-23|issn=0067-0049|doi=10.1086/381147|pages=455–464|volume=150|issue=2|language=en|first=Andrew|last=Gould|first2=Julio|last2=Chaname}}</ref>. Навколо зорі обертається [[екзопланета]], подібна за масою до [[Юпітер (планета)|Юпітера]], однак з коротким орбітальним періодом<ref>{{Cite news|title=Exploring the Frequency of Close‐in Jovian Planets around M Dwarfs|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1086/506465|work=The Astrophysical Journal|date=2006-09-20|accessdate=2023-08-23|issn=0004-637X|doi=10.1086/506465|pages=436–443|volume=649|issue=1|language=en|first=Michael|last=Endl|first2=William D.|last2=Cochran|first3=Martin|last3=Kurster|first4=Diane B.|last4=Paulson|first5=Robert A.|last5=Wittenmyer|first6=Phillip J.|last6=MacQueen|first7=Robert G.|last7=Tull}}</ref>.

== Галактики ==
[[Файл:Messier108_-_SDSS_DR_14_(panorama).jpg|міні|225x225пкс|[[Мессьє 108|Мессьє 108 (М108)]]]]

* [[Галактика Боде|Галактика Боде (Мессьє 81, NGC 3031)]]&nbsp;— [[Спіральні галактики|спіральна галактика]] з майже ідеальними рукавами, що доходять до самого центру. Галактика лежить на відстані приблизно 11.8 млн [[Світловий рік|св.р.]] від Землі і має [[Видима зоряна величина|видиму зоряну величину]] 6.94<sup>m</sup><ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.messier-objects.com/messier-81-bodes-galaxy/|title=Мессьє 81: Галактика Боде|date=8 серпня 2015 року}}</ref>.
* [[Галактика Сигара|Галактика Сигара (Мессьє 82, NGC 3034)]]&nbsp;— [[Галактика зі спалахом зореутворення|галактика з потужним зореутворенням]]. У центрі галактики розташована [[надмасивна чорна діра]], навколо якої обертаються дві менші чорні діри. Галактика лежить на відстані від 11.4 до 12.4 млн св. р. від Землі і має видиму зоряну величину 8.41<sup>m</sup><ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.messier-objects.com/messier-82-cigar-galaxy/|title=Мессьє 82: Галактика Сигара}}</ref>.
* [[Галактика Цівочне Колесо|Галактика Цівочне Колесо (Мессьє 101, NGC 5457)]]&nbsp;— [[галактика]], що входить в [[Атлас пекулярних галактик]] під назвою Arp 26. Галактика має видиму зоряну величину 7.86<sup>m</sup> і розташована на відстані 20.9 млн [[Світловий рік|св. р.]] від Землі<ref name=":2">{{Cite web|url=https://www.messier-objects.com/messier-101-pinwheel-galaxy/|title=Мессьє 101: Галактика Цівочне Колесо|date=28 серпня 2015 року}}</ref>.
* [[NGC 3310]]&nbsp;— ще одна [[Спіральні галактики|спіральна галактика]] з активним зореутворенням, розташована на відстані 50 млн [[Світловий рік|св. р]]. від [[Земля|Землі]]. Її яскраво-білий колір спричинений високою швидкістю утворення зір. Дослідження цієї та інших галактик з активним зореутворенням показали, що фаза зореутворення може тривати сотні мільйонів років, набагато довше, ніж уважалося раніше<ref>{{Cite book
|title=300 астрономічних об’єктів: візуальне посилання на Всесвіт (1-е видання).
|last=Wilkins, Jamie; Dunn, Robert
|year=2006
|location=Нью-Йорк
}}</ref>.
* [[Мессьє 109|Галактика Пилосос (Мессьє 109, NGC 3992]])&nbsp;— [[Спіральні галактики|спіральна галактика]] з перемичкою, розташована на відстані 83.5 млн [[Світловий рік|св. р]]., що має видиму зоряну величину 10.6<sup>m</sup><ref name=":4">{{Cite web|url=https://www.messier-objects.com/messier-109/|title=Messier 109|date=26 вересня 2015 року}}</ref>.
* [[NGC 3838]]&nbsp;— [[галактика]] типу S0-a. Відкривачем цього об'єкта є [[Фрідріх Вільям Гершель|Фрідріх Вільгельм Гершель]], який уперше спостерігав об'єкт [[18 березня]] [[1790]]. Галактика міститься в оригінальній редакції [[Новий загальний каталог|Нового загального каталогу]].
* [[Мессьє 108|Галактика Дошка для Серфінгу (Мессьє 108, NGC 3556)]] — [[Спіральні галактики|спіральна галактика]] з перемичкою. Галактика лежить на відстані приблизно 45.9 млн [[Світловий рік|св. р.]] від Землі і має [[Видима зоряна величина|видиму зоряну величину]] 10.7<sup>m</sup><ref name=":3">{{Cite web|url=https://www.messier-objects.com/messier-108-surfboard-galaxy/|title=Messier 108: Surfboard Galaxy|date=26 вересня 2015}}</ref>.
* [[IC 708|Галактика Папільйона (IC 708)]]&nbsp;— [[галактика]] типу E ([[еліптична галактика]]). Цей об'єкт міститься в оригінальній редакції [[Індексний каталог|Індексного каталогу]]. IC 708 розташована на північ від небесного екватора.
* [[IC 2574|IC 2574 (Туманність Коддінгтона)]]&nbsp;— проміжна [[Спіральні галактики|спіральна галактика]] (SABm). IC 2574 розташована поблизу північного полюса неба, і тому більшу частину року її можна спостерігати з північної півкулі.
* [[NGC 2787]]&nbsp;— [[лінзоподібна галактика]] на відстані 24 млн [[Світловий рік|св. р]]. NGC 2787 розташована поблизу північного полюса світу, і, таким чином, більшу частину року її можна спостерігати з північної півкулі<ref>{{Cite web|url=https://theskylive.com/sky/deepsky/ngc2787-object|title=NGC 2787 - Lenticular Galaxy in Ursa Major}}</ref>.
* [[I Zwicky 18]]&nbsp;— [[Карликові галактики|карликова]] [[неправильна галактика]], розташована на відстані 59 млн [[Світловий рік|св. р.]] від [[Земля|Землі]]<ref>{{Cite web|url=http://hubblesite.org/newscenter/archive/releases/2007/35|title=Hubble Finds 'Dorian Gray' Galaxy|website=HubbleSite NewsCenter|accessdate=2007-10-16}}</ref>. [[Спектроскопія|Спектральні]] спостереження, отримані на наземних [[телескоп]]ах, указують, що I Zwicky 18 складається майже виключно з [[Водень|водню]] й [[Гелій|гелію]], що є елементами, утвореними під час [[Великий вибух|Великого вибуху]].

== Зоряні скупчення і групи зір ==
[[Файл:M97.jpg|міні|197x197пкс|Туманість Сова (M97, '''NGC 3587''')]]

* [[NGC 3231]]&nbsp;— [[Розсіяне скупчення|розсіяне зоряне скупчення]], відкрите [[Джон Гершель|Джоном Гершелем]]. До складу скупчення входить близько 40 зір. Розташоване на відстані близько 1 [[Парсек|кпк]]. Приблизний вік скупчення&nbsp;— 2&nbsp;млрд років<ref>{{Cite news|title=Investigating dynamical properties of evolved Galactic open clusters|url=https://www.aanda.org/articles/aa/abs/2019/04/aa32702-18/aa32702-18.html|work=Astronomy & Astrophysics|date=2019-04-01|accessdate=2023-07-30|issn=0004-6361|doi=10.1051/0004-6361/201832702|pages=A8|volume=624|language=en|first=M. S.|last=Angelo|first2=J. F. C.|last2=Santos|first3=W. J. B.|last3=Corradi|first4=F. F. S.|last4=Maia}}</ref>.
* [[Рухома група зір Великої Ведмедиці]] (Collinder 285)&nbsp;— найближча до Сонця рухома група зір, до якої входить більшість зір [[Великий Віз|Великого Воза]]. Вважається, що колись вона була розсіяним скупченням, яке сформувалося близько 500&nbsp;млн років тому. Таким чином, Великий Віз є одним з небагатьох [[Астеризм (астрономія)|астеризмів]], зорі якого мають спільне походження<ref>{{Cite news|title=Stellar Kinematic Groups. II. A Reexamination of the Membership, Activity, and Age of the Ursa Major Group|url=https://dx.doi.org/10.1086/368241|work=The Astronomical Journal|date=2003-04|accessdate=2024-01-03|issn=0004-6256|doi=10.1086/368241|pages=1980–2017|volume=125|issue=4|first=Jeremy R.|last=King|first2=Adam R.|last2=Villarreal|first3=David R.|last3=Soderblom|first4=Austin F.|last4=Gulliver|first5=Saul J.|last5=Adelman}}</ref>.

== Інші особливості ==

=== Туманність ===
[[Туманність Сова|Туманність Сова (M97, NGC 3587)]]&nbsp;— [[планетарна туманність]], розташована на відстані приблизно 2600 [[Світловий рік|св. р.]] від Сонячної системи. Її приблизний вік становить близько 8000 років. Туманність відкрив [[Французи|французький]] [[астроном]] [[П'єр Франсуа Андре Мешен|П'єр Мешен]] [[16 лютого]] [[1781]] року<ref>{{Cite journal|last=Moore|first=S. L.|date=April 2011|title=The Owl Nebula - M97|journal=JBAA|language=en|volume=121|pages=114–115|bibcode=2011JBAA..121..114M|issn=0007-0297}}</ref>.

=== Метеорні потоки ===

* [[Альфа Урсиди]]&nbsp;— незначний метеорний потік у сузір'ї Великої Ведмедиці<ref name=":03"/>. Потік ймовірно створений кометою C/1992 W1 (Ohshita)<ref name=":03" /><ref>{{Cite journal|last=Hajdukova|first=Maria|last2=Neslušan|first2=Luboš|date=2021-06-28|title=Unknown sibling showers of comets C/1992 W1 (Ohshita) and C/1853 G1 (Schweizer)|url=https://meetingorganizer.copernicus.org/EPSC2021/EPSC2021-214.html|journal=[[Europlanet Science Congress 2021]]|language=en|bibcode=2021EPSC...15..214H|doi=10.5194/epsc2021-214|doi-access=free}}</ref>.
* [[Каппа Урсиди]] — нещодавно відкритий [[метеорний потік]], пік якого досягається між 1 та 10 листопада<ref name=":8"/>.
* Жовтневі Урсиди — були відкриті в 2006 році японськими дослідниками. Потік ймовірно створений довгоперіодичною кометою<ref name=":9"/>. Пік цього метеорного потоку припадає між 12 та 19 жовтня.

=== Позасонячні планети ===
HD 80606, сонцеподібна зоря в подвійній системі, обертається навколо спільного центру тяжіння з зорею HD 80607. Середня відстань між ними 1200 а.о. Дослідження, проведені в 2003 році, показують, що його єдина планета системи, [[HD 80606 b]] може бути [[Гарячий юпітер|гарячим Юпітером]], за моделлю якого він розвивався на перпендикулярній орбіті близько 5 а.о. від зорі, навколо якої обертається. Передбачається, що ексцентриситет цієї планети, маса якої в 4 рази перевищуює масу Юпітера, зменшиться з часом за допомогою ефекту [[Резонанс Лідова — Козаї|резонансу Лідова-Козаї]]. Однак зараз він знаходиться на дуже [[Ексцентриситет орбіти|ексцентричній орбіті]], яка коливається приблизно від 132&nbsp;млн км в його [[Апсиди|апоцентрі]] до 4,6&nbsp;млн км у [[Апсиди|перицентрі]]<ref>{{Cite journal|last=Laughlin|first=Greg|date=May 2013|title=How Worlds Get Out of Whack|journal=Sky and Telescope|volume=125|issue=5|page=29|bibcode=2013S&T...125e..26L}}</ref>.

== Глибоке поле Габбла ==
[[Файл:HubbleDeepField.800px.jpg|міні|Глибоке поле Габбла]]
У сузір'ї лежить невелика ділянка глибокого космосу, яку ретельно досліджував [[Габбл (телескоп)|космічний телескоп Габбла]]. Знімок складається з 342 окремих знімків, зроблених впродовж 18-28 грудня 1995 року<ref>{{Cite book
|url=https://articles.adsabs.harvard.edu/pdf/1998RvMA...11...83F
|title=The Hubble Deep Field
|last=Ferguson
|first=Henry C.
|year=1998
|publisher=Astronomische Gesellschaft
|edition=Reviews in Modern Astronomy
|volume=11
|pages=83–115
|language=англійською
}}</ref>. Містить понад 3000 об'єктів, здебільшого галактик, деякі з них є одними з найбільш віддалених та молодих галактик серед відомих<ref>{{Cite news|title=Hubble Deep Field Constraint on Baryonic Dark Matter|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1086/310174|work=The Astrophysical Journal|date=1996-08-01|accessdate=2024-03-18|doi=10.1086/310174|pages=L55–L58|volume=466|issue=2|first=Chris|last=Flynn|first2=Andrew|last2=Gould|first3=John N.|last3=Bahcall}}</ref>.

== Орієнтування за допомогою Великої Ведмедиці ==
Завдяки специфічному розташуванню відносно інших сузір'їв та взаємному розташуванню яскравих зір в самому сузір'ї Великої Ведмедиці його використовують для пошуку інших сузір'їв або окремих яскравих зір на небі<ref name=":5">{{Cite book
|title=Súhvezdia od Andromedy po Žirafu
|last=Plauchová
|first=Jana
|year=2023
|location=Гурбаново
|isbn=978-80-89998-357
}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.astronomytrek.com/step-7-mapping-the-night-sky-using-ursa-major/|title=Mapping The Night Sky Using Ursa Major -|last=Miller|first=James|date=2012-11-29|language=en-US|access-date=2024-03-18}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://skytonight.org/BigDipperNav|title=Finding your way around the sky using the Big Dipper {{!}} The Sky Tonight|website=skytonight.org|accessdate=2024-02-14}}</ref>:  

* На продовженні лінії від [[Мерак (зоря)|Мерака]] (β) до [[Дубхе]] (α) розташована [[Полярна зоря]] (α [[Мала Ведмедиця|Малої Ведмедиці]]). Відстань між Дубхе та Полярною зорею приблизно в 5 разів більша за відстань між Мераком та Дубхе.
* На продовженні лінії від [[Мегрез]]а (δ) до [[Фекда|Фекди]] (γ) розташовані [[Регул]] (α [[Лев (сузір'я)|Льва]]) та [[Альфард]]а (α [[Гідра (сузір'я)|Гідри]]). Подальше продовження цієї лінії проходить через сузір'я [[Терези (сузір'я)|Терезів]], потім через сузір'я [[Дракон (сузір'я)|Дракона]], а ще далі&nbsp;— через сузір'я [[Ліра (сузір'я)|Ліри]] та [[Оріон (сузір'я)|Оріона]].
* На продовженні діагоналі Дубхе-Фекда розташована [[Спіка|Спіка,]] найяскравіша зоря [[Діва (сузір'я)|сузір'я Діви]].
* На продовженні лінії від Мегреза (δ) до Дубхе (α) розташована до [[Капелла (зоря)|Капелла]] (α [[Візничий (сузір'я)|Візничого]]).
* На лінії, що є продовженням діагоналі від Мегреза (δ) до Мерака (β), розташований [[Кастор (зоря)|Кастор]] (α [[Близнята (сузір'я)|Близнят]]). Як і у випадку з полярною зорею, відстань до Кастора приблизно в 5 разів більша за відстань між цими двома зорями.
* На продовженні лінії, проведеної від [[Міцар]]а до [[Алькайд (зоря)|Алькайда]], розташована зоря [[Арктур]] із сузір'я [[Волопас (сузір'я)|Волопаса]]. Іншим способом знайти Арктур є продовження лінії від Мерака до Фекди; відстань до Арктура дорівнює приблизно чотирьом відстаням між цими зорями.
* Зі сторони «хвоста» Ведмедиці, тобто поруч з зірями Міцар та Алькайд, розташоване сузір'я [[Гончі Пси (сузір'я)|Гончих Псів]].
* Продовження з'єднання зір Дубхе Великої Ведмедиці з [[Кохаб]]ом [[Мала Ведмедиця|Малої Ведмедиці]] через Дракона проходить через сузір'я [[Лебідь (сузір'я)|Лебедя]].
* Продовжена лінія від Мерака до Полярної зорі проходить через сузір'я [[Пегас (сузір'я)|Пегаса]].

== Історія ==
[[Файл:Ursa Major shown on a carved stone, c.1700, Crail, Fife.jpg|міні|Зображення Великої Ведмедиці, Крейл, Шотландія, ~1700 рік н.&nbsp;е.]]Сузір'я відоме з [[Античність|античності]]. Включене до каталогу зоряного неба [[Клавдій Птолемей|Клавдія Птолемея]] ''«[[Альмагест]]»'', складеного в середині [[II століття]]. Давньогрецькою сузір'я називалося Μεγάλη Ἄρκτος (Megálē Árktos)<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=weqiE1yiPyoC&pg=PA80
|title=Theological Dictionary of the Old Testament, Volume 7
|last=Botterweck
|first=G. Johannes
|year=1994
|publisher=Wm. B. Eerdmans
|isbn=978-0-8028-2331-1
}}</ref>, звідки назва [[Арктика]]. Можливо, це одне з сузір'їв, які згадуються в [[Біблія|Біблії]] в книзі [[Йов Багатостраждальний|Йова]] 9:9. Сузір'я Великої Ведмедиці згадували у своїх творах [[Гомер]], [[Вільям Шекспір]], [[Альфред Теннісон]], [[Федеріко Гарсія Лорка]] (у «Пісні про місяць»)<ref>{{Cite web|url=http://www.ciudadseva.com/textos/poesia/esp/lorca/cancion_para_la_luna.htm|title=Canción para la luna - Federico García Lorca - Ciudad Seva|accessdate=2023-07-14|archive-date=2015-05-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20150510013428/http://www.ciudadseva.com/textos/poesia/esp/lorca/cancion_para_la_luna.htm}}</ref>. У давній фінській поезії це сузір'я також згадується.

Велика Ведмедиця була визначена як [[Індоєвропеїстика|індоєвропейське сузір'я]]<ref>{{cite book
|title=Oxford Introduction to Proto-Indo-European and the Proto-Indo-European World
|last1=Mallory
|first1=J.P.
|last2=Adams
|first2=D.Q.
|date=August 2006
|publisher=Oxford University Press
|location=Oxford, GBR
|page=131
|chapter=Chapter 8.5: The Physical Landscape of the Proto-Indo-Europeans
|isbn=9780199287918
|oclc=139999117
}}</ref>. Це було одне з 48 сузір'їв, перелічених астрономом [[Клавдій Птолемей|Птолемеєм]] у 2-му столітті нашої ери у його «[[Альмагест]]і», який назвав його Великим Сузір'ям (Arktos Megale).

Сучасні межі сузір'я, як і 87 інших, були затверджені Міжнародним астрономічним союзом в 1922 році<ref>{{Cite web|url=http://www.ianridpath.com/iaulist1.html|title=IAU constellation list 1|website=www.ianridpath.com|access-date=2024-03-18}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.ianridpath.com/startales/startales1d.html#delporte|title=Ian Ridpath’s Star Tales|website=www.ianridpath.com|access-date=2024-03-18}}</ref>.

== Велика Ведмедиця в різних культурах ==
Багато різних цивілізацій бачили сузір'я Великої Ведмедиці як [[Ведмедеві|ведмедя]], зазвичай самку<ref name="allen">{{Cite book
|url=https://archive.org/details/starnamestheirlo00alle/page/207
|title=Star Names: Their Lore and Meaning
|last=Allen
|first=R. H.
|authorlink1=Richard Hinckley Allen
|year=1963
|publisher=Dover Publications Inc
|edition=Reprint
|location=New York, NY
|pages=[https://archive.org/details/starnamestheirlo00alle/page/207 207–208]
|isbn=978-0-486-21079-7
|accessdate=2010-12-12
}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Gibbon|first=William B.|date=1964|title=Asiatic parallels in North American star lore: Ursa Major|journal=Journal of American Folklore|volume=77|issue=305|pages=236–250|doi=10.2307/537746|jstor=537746}}</ref>. Це може випливати із загальної [[Усна традиція|усної традиції]] міфів, що тягнеться на понад 13 000 у минуле<ref>Bradley E Schaefer, ''The Origin of the Greek Constellations: Was the Great Bear constellation named before hunter nomads first reached the Americas more than 13,000 years ago?'', [[Scientific American]], November 2006, reviewed at [http://www.worldhistoryblog.com/2006/10/origin-of-greek-constellations.html The Origin of the Greek Constellations] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170401164801/http://www.worldhistoryblog.com/2006/10/origin-of-greek-constellations.html|date=2017-04-01}}; Yuri Berezkin, [http://www.folklore.ee/folklore/vol31/berezkin.pdf The cosmic hunt: variants of a Siberian&nbsp;— North-American myth] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150504211656/http://www.folklore.ee/folklore/vol31/berezkin.pdf|date=2015-05-04}}. ''Folklore'', 31, 2005: 79–100.</ref>. До того ж, згідно з багатьма загальними назвами, форма астеризму нагадує ківш, сільськогосподарський [[плуг]] або [[віз]]. У Сполучених Штатах і Канаді астеризм відомий як «''Велика Ведмедиця''», тоді як у Великій Британії його називають Плугом<ref>{{cite book
|url=https://books.google.com/books?id=Q5-RAAAACAAJ
|title=Planet Earth and the Universe
|author=Reader's Digest Association
|date=August 2005
|publisher=Reader's Digest Association, Limited
|isbn=978-0-276-42715-2
|archive-url=https://web.archive.org/web/20210415002500/https://books.google.com/books?id=Q5-RAAAACAAJ
|archive-date=2021-04-15
|url-status=live
|access-date=2016-11-07
}}</ref>.

=== Слов'янські міфи ===
[[Слов'яни|Слов'янські]] (зокрема й українські) назви більшости сузір'їв пов'язані з господарською діяльністю. Так для Великої Ведмедиці поширеною була назва «Віз», а також кілька подібних: «Великий Віз», «Небесний Віз», «Чумацький Віз» і&nbsp;т.&nbsp;д.. Вважається, що ця назва походить від давніх [[германці]]в, або що вона була спільною для германців і слов'ян, коли ці дві групи ще не були розділені (кін. ІІ&nbsp;— І тис. до н.&nbsp;е.). Також вживалися назви «Лось» або «Сохатий», які ймовірно були запозичені від [[Фіно-угорські народи|фіно-угорських народів]], головним заняттям яких було полювання<ref>{{Cite web|url=http://www.iapmm.lviv.ua/12/ukr_sky/ukr_sky-1/index.html|title=Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні|date=2014|publisher=Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України}}</ref>.

В Україні зустрічалася також назва «Дівка воду несе». Вона пов'язана з уявленням про райдугу як про коромисло, яким Цариця Небесна бере воду з моря. Вважалося, що вночі це коромисло видно як сузір'я Великої Ведмедиці. У Причорномор'ї це сузір'я називали «Пастух з Ґирлиґою»<ref name=":04">{{Cite web|url=http://www.iapmm.lviv.ua/12/ukr_sky/ukr_sky-1/data/088-155.pdf|title=Українська народна астрономія|last=Федорович|first=Надія}}</ref>.

Зоря Алькор уявлялася українцям як миша, що гризе збрую коней, запряжених у Віз. Існував також варіант, що Алькор&nbsp;— це вуздечка між трьома конями і возом, і що коли вона порветься, настане кінець світу<ref name=":04" />.

=== Греко-римські міфи ===
У [[Давньогрецька міфологія|грецькій міфології]] [[Зевс]] (головний із богів, відомий як [[Юпітер (міфологія)|Юпітер]] у [[Римська міфологія|римській міфології]]) зажадав молодої жінки на ім'я [[Каллісто]], [[німфи]] [[Артеміда|Артеміди]] (відомої римлянам як [[Діана (богиня)|Діана]]). Ревнива дружина Зевса [[Гера]] (для римлян [[Юнона]]) дізнається, що Каллісто має сина на ім'я [[Аркас (міфологія)|Аркас]] внаслідок її зґвалтування Зевсом, і перетворює Каллісто на ведмедицю як покарання<ref>{{Cite web|url=http://www.ianridpath.com/startales/ursamajor.html|title=Ursa Major, The Great Bear|website=Ian Ridpath’s Star Tales}}</ref>. Каллісто, будучи у формі ведмедиці, пізніше зустрічає свого сина [[Аркас (міфологія)|Аркаса]] . Аркас мало не пронизує ведмедя списом, але, щоб запобігти трагедії, Зевс піднімає їх обох у небо: так Каллісто стала сузір'ям Великої Ведмедиці, а Аркас&nbsp;— сузір'ям [[Волопас (сузір'я)|Волопаса]]. [[Овідій]] назвав Велику Ведмедицю Паррасійським Ведмедем, оскільки Каллісто походила із Паррасії, що в [[Аркадія (регіон)|Аркадії]]<ref>Ovid, Heroides (trans. Grant Showerman) [https://www.theoi.com/Text/OvidHeroides4.html Epistle 18]</ref>.

Грецький поет [[Арат із Сол|Арат]] назвав це сузір'я Геліке («поворотне» або «звивисте»), тому що воно обертається навколо небесного полюса. В «<nowiki/>[[Одіссея|Одіссеї»]] зазначається, що це єдине сузір'я, яке ніколи не занурюється за горизонт і «купається у хвилях океану», тому воно використовується як небесна точка відліку для навігації<ref>Homer, Odyssey, [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hom.+Od.+5.270&fromdoc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0136 book 5, 273]</ref>. Сузір'я також називали Плауструм, що з латини означає віз, запряжений кіньми<ref>{{Cite web|url=http://www.ianridpath.com/startales/apianus-bears.html|title=Apianus's depictions of Ursa Major and Ursa Minor|website=Ian Ridpath’s Star Tales}}</ref>.

=== Індуїстські міфи ===
В [[індуїзм]]і Велика Ведмедиця відома як [[Саптаріші]], кожна із зірок представляє одного із Саптарішів або семи мудреців (Ріші), а саме [[Бгріґу|Бхрігу]], [[Атри|Атрі]], [[Ангираса|Ангірас]], [[Васішта|Васіштха]], [[Пуластья]], [[Пулаха]] та [[Крату]]. Той факт, що дві передні зірки сузір'їв вказують на полярну зірку, пояснюється благом, наданим богом [[Вішну]] хлопчикові-мудрецю [[Дхрува|Дхруві]]<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=KTYKAQAAIAAJ
|title=Day-to-day with Gandhi: Secretary's Diary
|last=Mahadev Haribhai Desai
|year=1973
|publisher=Sarva Seva Sangh Prakashan
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220513140126/https://books.google.com/books?id=KTYKAQAAIAAJ
|archivedate=2022-05-13
|accessdate=2021-01-06
|url-status=live
}}</ref>.

=== [[Авраамічні релігії]] ===
Велика Ведмедиця є однією з небагатьох груп зір, згаданих у [[Біблія|Біблії]] ([[Книга Йова|Йов]] {{Біблія2||Job|9:9}} ; {{Біблія2||Job|38:32|HE}} ; [[Оріон (сузір'я)|Оріон]] і [[Плеяди (астрономія)|Плеяди]] серед інших). Це сузір'я зображалось [[Євреї|євреями]] також у вигляді ведмедя. «Ведмідь» було перекладено як «Арктур» у [[Вульгата|Вульгаті]], і воно збереглося в [[Біблія короля Якова|перекладі Біблії короля Якова]].

=== Східноазіатські міфи ===
У [[Китай|Китаї]] та [[Японія|Японії]] Великий Віз називають «Північним Ковшем» {{Lang|ja-Hani|北斗}} ([[Китайська мова|китайська]] : {{Transl|zh|běidǒu}}, [[Японська мова|японська]] : {{Transl|ja|hokuto}}), і в стародавні часи кожна із семи зірок мала певну назву, яка часто походить із стародавнього Китаю:

* «Опорна» {{Lang|ja-Hani|樞}} (кит.: ''shū'' яп.: ''sū'')&nbsp;— Дубхе (α Великої Ведмедиці)
* «Прекрасний нефрит» {{Lang|ja-Hani|璇}} (кит.: ''xuán'' яп.: ''sen'')&nbsp;— Мерак (β Великої Ведмедиці)
* «Перлина» {{Lang|ja-Hani|璣}} (кит.: ''jī'' яп.: ''ki'')&nbsp;— Фекда (γ Великої Ведмедиці)
* «Баланс»<ref>{{Cite web|title=English-Chinese Glossary of Chinese Star Regions, Asterisms and Star Names|url=https://www.lcsd.gov.hk/CE/Museum/Space/en_US/web/spm/starshine/resources/constemyth/glossary.html|publisher=[[Hong Kong Space Museum]]|accessdate=17 грудня 2018|archivedate=17 December 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20181217202511/https://www.lcsd.gov.hk/CE/Museum/Space/en_US/web/spm/starshine/resources/constemyth/glossary.html|url-status=live}}</ref>{{Lang|ja-Hani|權}} (кит.: ''quán'' яп.: ''ken'')&nbsp;— Мегрез (δ Великої Ведмедиці)
* «Мірний стрижень з нефриту» {{Lang|ja-Hani|玉衡}} (кит.: ''yùhéng'' яп.: ''gyokkō'')&nbsp;— Аліот (ε Великої Ведмедиці)
* «Відкриття Ян» {{Lang|ja-Hani|開陽}} (кит.: ''kāiyáng'' яп.: ''kaiyō'')&nbsp;— Міцар (ζ Великої Ведмедиці)
* Алькаїд (η Великої Ведмедиці) має кілька назв: «Меч» {{Lang|ja-Hani|劍}} (кит.: ''jiàn'' яп.: ''ken'') (коротка форма з «Кінець меча» {{Lang|ja-Hani|劍先}} (кит.: ''jiàn xiān'' яп.: ''ken saki'')); «Мерехтливе світло» {{Lang|ja-Hani|搖光}} (кит.: ''yáoguāng'' яп.: ''yōkō''); «Зірка військової поразки» {{Lang|ja-Hani|破軍星}} (кит.: ''pójūn xīng'' яп.: ''hagun sei''), тому що подорож у напрямку цієї зірки вважалася невдачею для армії<ref group='комм'>В [[Бансенсюкай]], посібнику з ніндзюцу, опублікованому в 1676 році майстром Ясутаке Фудзібаясі, декілька разів згадувалися ці зорі (книга 8, том 16).</ref>.

У [[синто]]їзмі сім найбільших зірок Великої Ведмедиці належать Аме-но-Мінаканусі, найстарішому та наймогутнішому з усіх [[Камі (синто)|камі]]<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.pl/books?id=DR2PAQAAQBAJ&pg=PA48&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
|title=Shinto in History: Ways of the Kami
|last=Breen
|first=John
|last2=Teeuwen
|first2=Mark
|date=2013-10-18
|publisher=Routledge
|language=en
|isbn=978-1-136-82697-9
}}</ref>.

У [[Південна Корея|Південній Кореї]] це сузір'я називають «сім зірок півночі». У відповідному міфі вдова з сімома синами знайшла розраду у вдівця, але щоб дістатися до його дому, потрібно було перетнути струмок. Семеро синів, співчуваючи матері, поставили в річку каміння. Їх мати, не знаючи, хто поклав камені на місце, благословила їх, і, коли вони померли, вони стали сузір'ям<ref name=":7">{{Cite web|url=https://www.deepskyphotography.co.uk/ursa-major.html|title=Constellation of Ursa Major|website=DSP|language=en|access-date=2024-04-08}}</ref>.

=== Індіанські міфи ===
[[Ірокези]] вважали, що Аліот, Міцар та Алькаїд&nbsp;— це три мисливці, що переслідують Велику Ведмедицю. За однією з версій їхнього міфу, перший мисливець (Аліот) тримає в руках лук і стріли, щоб вбити ведмедя. Другий мисливець (Міцар) несе на плечі велику каструлю&nbsp;— зірку Алькор&nbsp;— для приготування ведмедя, тоді як третій мисливець (Алькаїд) тягне купу дров, щоб розпалити під каструлею вогонь<ref name=":7" />.

[[Вампаноаги]] (алгонкіанці) називали Велику Ведмедицю «maske», що означає «ведмідь», згідно з Томасом Мортоном у The New England Canaan<ref>{{Cite book
|title=The new English Canaan of Thomas Morton
|last=Thomas
|first=Morton
|date=13 вересня 1883
|publisher=Published by the Prince Society
|ol=7142058M
}}</ref>.

Корінні американці Васко-Вішрам інтерпретували сузір'я як п'ять вовків і двох ведмедів, яких залишив у небі [[Койот (міфологія)|Койот]]<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=RS7qtuhKhM0C&pg=PR7
|title=Indian Legends of the Pacific Northwest
|last=Clark
|first=Ella Elizabeth
|date=1963
|publisher=University of California Press
|language=en
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220513140130/https://books.google.com/books?id=RS7qtuhKhM0C&pg=PR7
|archivedate=2022-05-13
|accessdate=2019-05-01
|url-status=live
}}</ref>.

=== Германські міфи ===
Для [[Давньоскандинавська релігія|скандинавських язичників]] Велика Ведмедиця була відома як ''Óðins vagn'', «віз [[Одін]]а<nowiki/>». Подібним чином Одін поетично згадується [[Кеннінґ|Кеннінгсом]], наприклад ''vagna verr'' «охоронець воза»<ref>{{Cite book
|url=https://archive.org/details/bub_gb_RnEJAAAAQAAJ
|title=An Icelandic-English Dictionary
|last=Cleasby
|first=Richard
|authorlink1=Richard Cleasby
|last2=Vigfússon
|first2=Guðbrandur
|authorlink2=Guðbrandur Vigfússon
|year=1874
|publisher=Oxford: Clarendon Press
|page=674
}}</ref>.

=== Уральські міфи ===
У [[Фінська мова|фінській мові]] Великий Віз іноді називають старовинною фінською назвою [[Великий Віз|Отава]]. Значення назви майже забуте в сучасній фінській мові; вона означає гребля для лосося. Стародавні фіни вірили, що [[Ведмедеві|ведмедів]] спускали на землю з Великої Ведмедиці, в золотому кошику, а коли ведмедя вбивали, його голову клали на дерево, щоб дух ведмедя міг повернутися до Великої Ведмедиці<ref name=":7" />.

У [[Саамські мови|саамських мовах]] Північної Європи частина сузір'я (тобто Великий Віз без [[Дубхе]] та [[Мерак (зоря)|Мераку]]) ідентифікується як лук великого мисливця Фавдна, якого на небі означає зоря [[Арктур]]. Основною мовою саамі, [[Північносаамська мова|північно-саамською]], це називається ''Fávdnadávgi'' («Лук Фавдна») або просто ''dávggát'' («Лук»). Сузір'я займає важливе місце в саамському національному гімні, який починається зі слів ''Guhkkin davvin dávggaid vuolde sabmá suolggai Sámieanan'', що перекладається як «Далеко на півночі, під Луком, повільно відкривається Земля саамів». Лук є важливою частиною саамських традиційних розповідей про нічне небо, в яких різні мисливці намагаються переслідувати ''Сарву'', Великого Північного Оленя&nbsp;— велике сузір'я, яке займає майже половину неба. Згідно з легендою, Фавдна готовий стріляти з лука щоночі, але вагається, оскільки він може влучити в Полярну Зорю, відому як ''Боахджі'' («Заклепка»), що призведе до того, що небо впаде та знищить світ<ref>Naturfagsenteret.no: Stjernehimmelen (https://www.naturfagsenteret.no/c1515376/binfil/download2.php?tid=1509706)</ref>.

=== Міфи Південно-Східної Азії ===
[[Бірманська мова|Бірманською]], ''Pucwan Tārā'' (ပုဇွန် တာရာ, {{IPA-my|bəzʊ̀ɴ tàjà|}})&nbsp;— назва сузір'я, що складається з зірок із голови та передніх ніг Великої Ведмедиці; ''pucwan'' (ပုဇွန်)&nbsp;— це загальний термін для [[Ракоподібні|ракоподібних]], таких як креветки, [[краби]], [[Лобстери|омари]] тощо.

[[Яванська мова|Яванською мовою]] воно відоме як «лінтанг джонг», що означає "сузір'я [[джонг]] ". Аналогічно [[Малайська мова|малайською]] це називається «bintang jong»<ref>{{Cite book
|title=Hobson-Jobson: Glossary of Colloquial Anglo-Indian Words And Phrases
|last=Burnell
|first=A.C.
|year=2018
|publisher=Routledge
|pages=472
|isbn=9781136603310
}}</ref>.

=== Езотерика ===
У [[Теософія|теософії]] вважається, що ''Сім Зірок Плеяд'' фокусують духовну енергію семи променів від ''Галактичного Логосу'' до ''Семи Зірок Великої Ведмедиці'', потім до [[Сіріус]]а, потім до [[Сонце|Сонця]], потім до бога [[Земля|Землі]] ([[Sanat Kumara|Санат Кумара]]), і, нарешті, через сім [[Вознесені Владики|Майстрів Семи Променів]] до [[Людина|людського]] роду<ref>Baker, Dr. Douglas ''The Seven Rays: Key to the Mysteries'' 1952</ref>.

== В мистецтві ==
Український художник [[Шупляк Олег Ілліч|Олег Шупляк]] створив серію картин «Український космос», відкриту для глядачів у 2020 році. На кількох картинах зображено зокрема й Велику Ведмедицю<ref>{{Cite web|url=https://shupliak.art/uk?query=&series=1&section=*|title=Офіційний сайт художника Олега Шупляка}}</ref>. Сузір'я також зображене на картині [[Вінсент ван Гог|Вінсента ван Гога]] ''«<nowiki/>[[Зоряна ніч над Роною]]<nowiki/>»''<ref>{{Cite book
|title=Exhibition Review: "Some Things Bear Fruit"? Witnessing the Bonds between Van Gogh and Gauguin
|last=Clayson
|first=Hollis
|year=2002
|publisher=The Art Bulletin
|pages=670–684
|doi=10.2307/3177290
|issn=0004-3079
}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Frog|date=2018-01-30|title=Myth|journal=Humanities|language=en|volume=7|issue=1|pages=14|doi=10.3390/h7010014|issn=2076-0787|doi-access=free}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Clayson|first=Hollis|date=2002|title=Exhibition Review: "Some Things Bear Fruit"? Witnessing the Bonds between Van Gogh and Gauguin|url=https://archive.org/details/sim_art-bulletin_2002-12_84_4/page/670|journal=The Art Bulletin|volume=84|issue=4|pages=670–684|doi=10.2307/3177290|issn=0004-3079|jstor=3177290}}</ref>.

Серед прапорів та інших знамен зустрічається на ірландському прапорі праці, який був прийнятий [[Ірландська громадянська армія|Ірландською громадянською армією]] [[Джеймс Конноллі|Джеймса Конноллі]] в 1916 році та на державному прапорі [[Аляска|Аляски]] (разом з Полярною зорею).<gallery>
Файл:Ursa Major2.jpg|Сузір'я Великої Ведмедиці з «[[Дзеркало Уранії|Дзеркала Уранії]]», набору тематичних карток, опублікованого в Лондоні бл.&nbsp;1825 р.
Файл:Ursa Major constellation Hevelius.jpg|Сузір'я Великої Ведмедиці в атласі [[Ян Гевелій|Яна Гевелія]].
Файл:Starry Night Over the Rhone.jpg|[[Зоряна ніч над Роною]], картина [[Вінсент ван Гог|Вінсента ван Гога]].
Файл:Big Dipper Ursa Major over Old Faithful geyser Yellowstone National Park Wyoming Astrophotography.jpg|Гейзер [[Старий Служака]] в Єллоустонському парку і Сузір'я Великої Ведмедиці.
</gallery>

== Див. також ==

* [[Мала Ведмедиця]]
* [[Список зір сузір'я Великої Ведмедиці]]
* [[Південний Хрест]]
* [[Сузір'я]]

== Джерела ==
{{reflist|refs=
<ref name="AEC">{{А-Е-С|стаття=Велика Ведмедиця|сторінка=64|літера=v1}}</ref>
}}
== Примітки ==
{{reflist|group='комм'}}

== Посилання ==
* [http://wikisky.org/?object=UMa&zoom=2&locale=RU '''WIKISKY.ORG''': Велика Ведмедиця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131202224647/http://wikisky.org/?object=UMa&zoom=2&locale=RU |date=2 грудня 2013 }}
{{Добра стаття}}
{{Зорі сузір'я Великої Ведмедиці}}
{{ConstellationList}}
[[Категорія:Сузір'я]]
[[Категорія:Велика Ведмедиця]]
[[Категорія:Північні сузір'я]]