Перегляд вихідного коду сторінки Велика війна (1409—1411)

{{Otheruses|Польсько-тевтонські війни}}
{{Infobox Military Conflict
|conflict   = Велика війна (1409—1411)
|partof     = [[Польсько-тевтонські війни]]
|image      = Battle_of_Tannenberg.jpg
|size            = 300px
|caption    = 
|date       = [[1409]]-[[1411]] роки
|place      = [[Держава Тевтонського ордену]]
|result     = Поразка Тевтонського ордену
|territory  =  
|combatant1 = [[Файл:Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg|22px]] [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівство Польське]]<br/> [[Image:Alex_K_Halych-Volhynia.svg|20px]] [[Руський домен короля|Руське Королівство]]<br>[[Файл:Coat of arms of the Grand Duchy of Lithuania.svg|22px]] [[Велике князівство Литовсько-Руське]]
|combatant2 = [[Файл:Insignia Germany Order Teutonic.svg|22px]] [[Держава Тевтонського ордену|Тевтонський орден]]
|commander1 = [[Владислав II Ягайло]]<br>[[Вітовт]]
|commander2 = [[Ульріх фон Юнгінген]] †<br>[[Генріх фон Плауен]]
|strength1= 
|strength2= 
|casualties1 =
||casualties2=
}}
{{Польсько-тевтонські війни}}
[[Файл:Deutscher Orden 1410.png|366px|thumb|right|Експансія Тевтонського ордена в [[1260]]-[[1410]]]]

'''Вели́ка війна́''' ({{lang-pl|Wielka wojna}}) (1409—1411) &nbsp;— війна між [[Тевтонський орден|Тевтонським орденом]] з одного боку і [[Велике князівство Литовське|Великим Князівством Литовським, Руським і Жемайтійським]] та [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівством Польським]] з іншого. Розпочалась через намагання Литви повернути Жемайтійські землі після їх захоплення тевтонцями і протистояння експансії, яку проводив Тевтонський орден стосовно литовських земель.


== Передумови війни ==
{{main|Кревська унія}}

== Хід війни ==

=== Початок і військові дії 1409 ===
{{external media|image1    = [http://www.hist-geo.net/media/blogs/blog/VGAB/Vel_voina.jpg Карта театру бойових дій Великої війни] авторства [[Темушев Віктор Миколайович|Віктора Темушева]]}}

[[Файл:Map of the Grand Duchy of Lithuania (pink) and the Crown of the Kingdom of Poland (red) in 1386 - 1434.png|thumb|right|366px|Польща і Литва в 1386—1434]]
[[Файл:Grunwald 1410.png|thumb|right|366px|Мапа Грюндвальдської битви 1410&nbsp;р.]]

Цей конфлікт був продовженням політики [[північні хрестові походи|хрестових походів]] [[тевтонський орден|ордена]] в прибалтійських землях ще з часів [[Міндовг]]а.
У XIV столітті орден прагнув до підпорядкування земель [[Велике князівство Литовське|ВКЛ]], особливо князівств на території сучасної [[Білорусь|Білорусі]]. Литва постійно піддавалася нападкам лицарів і лише [[Кревська унія]] і шлюб [[Ягайло|Ягайла]] з [[Ядвіга Анжуйська|Ядвігою]] полегшили ситуацію і дали можливість Польщі та Литві підготувати війська, щоб дати серйозну відсіч лицарям.

Конфлікт також розвернувся навколо землі [[Жемайтія|жемайтів]], яка багато разів входила до складу [[Лівонія|Лівонії]] (1254, 1382, 1388), однак кілька разів піднімала повстання проти німців у XIV і XV&nbsp;ст. Ця територія стала однією з територій, яку Литва в ході Великої війни задумала повернути собі.

6 серпня 1409<ref name="hrono">{{Cite web |url=http://www.hrono.ru/sobyt/1400sob/1409tevton.html |title=Статья «Великая война» B. H. Киселёва |accessdate=16 липня 2011 |archive-date=19 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110519232519/http://hrono.ru/sobyt/1400sob/1409tevton.html }}</ref> [[Великі магістри Тевтонського ордену|великий магістр ордена]] [[Ульріх фон Юнгінген]] оголошує війну Польському Королівству і Великому князівству Литовському. Лицарі негайно вторгаються в прикордонні землі і займають кілька польських і литовських укріплень. У відповідь на це [[Список королів Польщі|польський король]] [[Ягайло]] оголосив «загальне ополчення» («посполите рушення») і за домовленістю з [[Вітовт]]ом восени 1409 оволодів фортецею [[Бидгощ]]. Обидві сторони діяли нерішуче, тому незабаром був укладений мирний договір.

Перемир'я тривало недовго, і вже взимку 1409 Тевтонський орден, Литва і Польща почали готуватися до нової війни. Магістр ордена Ульріх уклав союз з імператором [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] і королем [[Угорщина|Угорщини]] [[Жигмонд Люксембург|Сигізмундом Люксембургом]], отримавши тим самим велику підтримку від західноєвропейських феодальних держав.<ref name = "hrono" /> На службу також прийшли іноземні найманці, так що до початку 1410 чисельність орденських військ склала близько 60 тис. воїнів. У боях вони використовували шикування з 4-х ліній, попереду знаходилися найдосвідченіші і найкраще споряджені лицарі.

Польське військо складалося з феодалів, які були зобов'язані прибути на місце збору із зброєю, кіньми і власним загоном, ополчення і невеликих, але добре озброєних загонів найманців. Загони зводилися в «хоругви», в кожну з яких входило понад 500 осіб. Литва формувала військо за територіальним принципом, тобто кожне князівство виставляло загін. У складі литовського війська були присутні російські, українські, білоруські та чеські полки, які вів у майбутньому знаменитий вождь [[гусити|гуситів]] [[Ян Жижка]], також свої загони привели Новгородський і Мстиславльський князь [[Лугвеній Ольгердович]] і татарський хан [[Джелал ад-Дін (цар)|Джелал ад-Дін]]. Польські та литовсько-руські хоругви становили кожна приблизно по половині союзного війська. Бойовий порядок польсько-литовських військ у боях складався з 3 ліній: авангарду, який приймав удар і порушував стрій противника, другий, що завдавала по противнику основного удару, і резервної. Взимку 1409/10 років відбулася нарада польсько-литовських командувачів в місті Берестя (після [[Третій поділ Речі Посполитої|третього поділу Польщі]]&nbsp;— [[Брест-Литовський]]). За планом, затвердженим на цій нараді, необхідно було до літа 1410 зосередити польські загони в Вольборже, а литовські і руські відвести до річки [[Нарев]]. Потім планувалося з'єднати полки і вести їх на [[Замок Марієнбург|Мальборк]] (Марієнбург), який був столицею ордена.

=== Хід війни 1410 ===
На початок військових дій, до літа 1410 року, польська армія налічувала 42 польських хоругви, 7 руських і 2 хоругви найманців, литовська ж&nbsp;— 40 хоругов, 36 з яких були руські. Загальна чисельність союзницької армії перевищила 60 тис. осіб, тим самим перевищивши чисельність лицарів (за іншими даними<ref>[[Разін Е. А.]] [http://militera.lib.ru/science/razin_ea/2/09. html «Історія військового мистецтва VI—XVI&nbsp;ст.», том 2, глава 9]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, союзне військо налічувало 16-17 тис. чол., у тому числі 3 тис. татар, а військо ордена&nbsp;— 11 тис. чол., у тому числі 4 тис. лицарів, 3 тис. [[зброєносець|зброєносців]] і 4 тис. арбалетників). 26 червня 1410 військо під проводом короля [[Ягайло|Владислава II Ягелло]] виступила з Вольборжа і через тиждень з'єдналося з литовським військом біля міста [[Червень|Червене]], після чого рушили на Марієнбург. 9 липня союзники перейшли кордон ордена в Пруссії, зайнявши кілька важливих пунктів. 10 липня вони вийшли до річки [[Дрвенца]], поблизу [[Торунь|Торуня]]. Саме після переправи через річку орденське командування мало намір атакувати польсько-литовські війська. Угадавши задум суперника, Ягайло і Вітовт відводять війська до міста [[Дзялдово]] (нім. Зольдау), щоб рушити в обхід тевтонських укріплень. Фон Юнгінген переводить війська до [[Танненберг]]а, з метою не дати полякам просунутися далі у володіння ордена. До вечора 14 липня польсько-литовська армія підійшла до місця зосередження сил противника, який перебував між Танненбергом і [[Грюнвальд]]ом. Саме там 15 липня 1410 відбулося вирішальна битва Великої війни.

=== Битва під Грюнвальдом ===
{{Main | Грюнвальдська битва}}
[[Файл:Jan Matejko, Bitwa pod Grunwaldem.jpg|thumb|350px|Битва під Грюнвальдом, картина [[Ян Матейко|Яна Матейка]]]]
Грюнвальдська битва вирішила результат війни на користь союзників. Їх армія почала рухатися до [[Мальборк]]а, не зустрівши опору ні в одному місті по дорозі. 25 липня війська підійшли до [[Мальборк]]а (Марієнбург), але спроби взяти його були неорганізовані і розрізнені, тому не привели до успіху. Незабаром велика частина польських військ повернулася до Польщі. Облога міста тривала 2 місяці, проте дії військ були нерішучі. А тим часом у місті був підготовлений загін, очолюваний [[Генріх фон Плауен|Генріхом фон Плауеном]], на заході, в Німеччині, збиралися знову тевтонські найманці, а з північного сходу рухалися лівонці. Умілі дії загону Плауена послаблювали поляків, день за днем їх стан погіршувався. Незабаром у стані союзників почалася [[епідемія]], між поляками і литовцями стався розлад, тому Вітовт дав наказ зняти облогу і повертатися. Незабаром облогу змушений був зняти і Ягайло. Умілі дії фон Плауена визначили результат облоги і врятували орден і його столицю від повного розгрому.<ref Name="hrono"/>

== Завершення війни ==

У лютому 1411 року в місті [[Торунь]] Польща і Велике князівство Литовське уклали з Тевтонським орденом [[Перший Торунський мир|мирний договір]], за яким орден повертав всі зайняті раніше у Польщі та Литви території і виплачував контрибуцію, за Польщею закріплювалася [[Жмудь|Самогітія]].<ref>{{книга
| Автор = Ян Длугош.
| Заголовок = Грюнвальдська битва
| Посилання = http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos/frametext6.htm
| Відповідальний = Пер. Г. А. Стратановскій
| Місце = {{М.}}
| Видавництво = АН СРСР
| Рік = 1962
| Сторінки = 154—155
}}</ref>
Польща в свою чергу зобов'язалася повернути ордену прусські землі і відпустити полонених лицарів.
Поразка ордена підтвердила важливість об'єднання зусиль народів у боротьбі проти агресії. Литва і Польща зупинили загарбницьку діяльність ордена в польсько-литовських землях і полегшили становище псковських і новгородських земель. Підсумок Великої війни полегшив національно-визвольну боротьбу в Центральній Європі.<ref Name="hrono"/>

Грюнвальдська битва є, безперечно, однією з найбільших битв Середньовіччя як за масштабами, так і з військово-політичним підсумками. На відміну від локальних епізодів протистояння агресії хрестоносців, Грюнвальд став стратегічною перемогою слов'ян і литовців над тевтонцями. З цієї битви почався занепад Ордена, який протягом багатьох десятиліть був головною військовою силою Прибалтики.

== Див. також ==
* [[Північні хрестові походи]]

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Посилання ==
* ''Ф.&nbsp;М.&nbsp;Шабульдо''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Velyka_vijna_1409 Велика війна 1409—1411&nbsp;рр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160601115428/http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Velyka_vijna_1409 |date=1 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|456}}

[[Категорія:Литовські війни]]
[[Категорія:Війни Великого князівства Литовського]]
[[Категорія:Велика війна (1409—1411)]]
[[Категорія:Північні хрестові походи]]
[[Категорія:1409 у Європі]]
[[Категорія:1410 у Європі]]
[[Категорія:1411 у Європі]]
[[Категорія:Конфлікти в 1409]]
[[Категорія:Конфлікти в 1410]]
[[Категорія:Конфлікти в 1411]]