Літні Олімпійські ігри 1900 року проходили в рамках Всесвітньої виставки 1900 року, під час якої було проведено багато велоперегонів. На вебсайті МОК наразі зафіксовано загалом 3 медальні події, після прийняття, як видається, рекомендації олімпійського історика Білла Меллона щодо подій, які слід вважати «олімпійськими». Ці додаткові події включають чоловічу гонку за очками. Таким чином, три велосипедні події вважаються олімпійськими. Ці три змагання проходили з 9 по 16 вересня 1900 року. До велопробігу Всесвітньої виставки увійшли 250 спортсменів, 160 із них французи.[1] У спринті та 25 км брали участь 72 учасники, усі чоловіки, із семи країн.
У перших двох раундах спринту на 2000 метрів Сполучені Штати та Італія дебютували на велосипеді, а також олімпійські дебютні країни Бельгія та Богемія. Німеччина, яка завоювала срібну медаль чотирма роками раніше, та Франція з чотирма золотими, срібною та бронзовою націями повернулися.
Одиночний велосипедист Богемії був усунутий у першому раунді. Бельгійський велосипедист вибув у другому раунді дня, чвертьфіналі. Німецьке тріо вийшло не краще, і всі вибули до кінця дня. Антоніо Рестеллі був єдиним із семи італійців, які пройшли далі. До нього приєднався єдиний американець Джон Генрі Лейк та 7 французів.
Півфінальний раунд зрівняв 9 велосипедистів, що залишилися до 3, при цьому переможці кожного з півфіналів гарантували медаль у фіналі трьох осіб. Рестеллі посів друге місце після Фернана Санса, відкинувши Італію від суперечок. Лейк переміг у своєму півфіналі, приєднавшись у фіналі до Санса та Жоржа Тайандьє.
Тайандьє та Санс підтвердили домінування французів у цьому виді спорту, посівши два перші місця у фіналі. Лейк взяв першу медаль Сполучених Штатів у велоспорті.
25 кілометрів відбулися 15 числа. Основними претендентами були француз Луї Бастієн, британець Ллойд Хільдебранд та американець Лейк із Бастієном фаворитом. Однак Лейк не зміг іти в ногу з Хільдебрандом, і вибув з гонки. Перемогу здобув Бастієн, а за ним — Хільдебранд та Огюст Домен. Майбутній переможець «Тур де Франс» Луї Трюссельє була серед решти групи.
15 вересня також пройшла аматорська гонка за очками, або «Course de Primes». Це була гонка на 5 кілометрів — 10 кіл траси — з очками в кінці кожного кола.
У 1900 році не було офіційної різниці між олімпійськими подіями та неолімпійськими подіями, які проводилися під час Всесвітньої виставки (1900). Більшість подій були відкриті для всіх велосипедистів. Велосипедні події, що відповідають усім цим критеріям, — обмежені для любителів, відкриті для всіх країн, відкриті для всіх конкурентів і без обмежень — тепер розглядаються як олімпійські події. МОК ніколи не вирішував, які події були «олімпійськими», а які ні.[3] Іншими подіями були:[4][5]
50 кілометрів
тандеми
міжрегіональні
100 миль (переможець: Тейлор, Франція)
спринт для професіоналів (переможець: Мейерс, Бельгія)
↑Lennartz, Karl; Teutenberg, Walter (1995). Olympische Spiele 1900 in Paris. Kassel, Germany: Agon-Sportverlag. с. 147. ISBN3-928562-20-7. In many works, it is read that the IOC later met to decide which events were Olympic and which were not. This is not correct and no decision has ever been made. No discussion of this item can be found in the account of any Session.
Де Ваель, Герман. Повні олімпійці Германа : «Велоспорт — траса 1900». Доступ 19 березня 2006 р. Доступно в електронному вигляді на [1] [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] .
Жорж Тайандьє (FRA)
.svg){kind=small}
Джон Генрі Лейк (USA)
.svg){kind=small}
Ллойд Хільдебранд (GBR)[2]
.svg){kind=small}
Енріко Брузоні (ITA)
.svg){kind=small}
Карл Дуїлл (GER)
.svg){kind=small}
Італія (ITA)
Німеччина (GER)
США (USA)_pictogram.svg)