Перегляд вихідного коду сторінки Вертеба

{{Печера
| назва = Вертеба
| оригінальна назва = <!--{{lang-|}}--->
| зображення = Печера Вертеба Вхід.JPG
| підпис = Вхід до печери
| глибина = 
| довжина = 9021
| висота = <!-- над рівнем моря -->
| рік відкриття = 1708
| геологія = гіпс
| кількість входів = 1
| список входів = 
| труднощі = 
| небезпека = 
| відкрита для відвідувачів = 
| довжина відкритої частини = 
| освітлення = до 1000
| сайт = https://verteba.com.ua/
| країна = [[Україна]]
| регіон = [[Тернопільська область]],<br/>[[Борщівський район]]
| розташування = на північний захід від с. [[Більче-Золоте]]
| координати = {{coord|48|47|20|N|25|52|17|E}}
| карта розташування = Україна Тернопільська область
}}
'''Верте́ба'''&nbsp;— [[гіпс]]ова [[печера]] в [[Україна|Україні]] на лівому березі річки [[Серет (притока Дністра)|Серет]]. Розміщена в [[Чортківський район|Чортківському районі]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]] за 2&nbsp;км на північний захід від села [[Більче-Золоте]]. Геологічна й [[археологічна пам'ятка]] загальнодержавного значення.

Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду розпорядженням [[Рада міністрів УРСР|РМ УРСР]] від [[2 серпня]] [[1971]] №&nbsp;61-р та [[Постанова|Постановою]] [[Кабінет Міністрів України|КМ України]] від [[12 жовтня]] [[1992]] №&nbsp;584.

У печері Вертеба діє єдиний в Україні [[Музей Трипільської культури в печері «Вертеба»|підземний музей трипільської культури]].

== Назва ==
Назва печери походить від давньослов'янського «вертеп»&nbsp;— [[печера]], [[яр]]уга.

== Короткий опис ==
Належить до найбільших печер у [[Європа|Європі]], довжина підземних ходів&nbsp;— 9021 м (за іншими даними&nbsp;— 8 550 м<ref>[http://speleo.land.kiev.ua/cave-24/cave-25/cave-32 Печера Вертеба // Печери України]</ref>).

Середньорічна температура у печері 9—10° за відносної вологості 92—100&nbsp;%.

Печера складається з широких галерей, розділених вузькими перемичками. Стінки гладкі й темні, на склепіннях&nbsp;— карбонатні натічні утворення у вигляді кірок, рідше&nbsp;— невеликих [[сталактити|сталактитів]] («бочки», аномальної будови [[сталагміти]], «[[місячне молоко]]»).

У печері є багато [[кажан]]ів, особливо взимку. Вони трапляються по всій печері, а найбільші популяції&nbsp;— біля входу. Виокремлюють тут 4 види кажанів, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]].

Печера Вертеба є особливою серед гіпсових печер [[Поділля]]. Вона дещо відрізняється від інших геологічною будовою, а також тим, що в ній виявлено величезну кількість [[Археологія|археологічних знахідок]] доби [[енеоліт]]у (IV—III тис. до н.&nbsp;е.).

Екскурсійний маршрут, прокладений залами та коридорами печери, має довжину 1000 метрів. Для добре підгото́ваних відвідувачів створений спортивний [[Спелеотуризм|спелеологічний маршрут]].

У 2010 році печера Вертеба увійшла до складу [[Національний природний парк «Дністровський каньйон»|Національного природного парку «Дністровський каньйон»]].

== Історія дослідження ==
Перша достовірна письмова згадка&nbsp;— 1822 рік.{{джерело}} Ян Хмелецький на полюванні підстрелив лиса, а той сховався в ямі серед поля. Зацікавившись підземною порожниною, Хмелецький взяв із собою на підмогу кількох мешканців села і п'ять літрів вина «для підняття бойового духу». В печері знайшли залишки вогнища, «горщики у вигляді мисок, черепи, людські кості, монети Римської імперії часів імператора Гонорія та Андріана» (опис знахідок в музеї археології [[Ягеллонський університет|Ягеллонського університету]] в Кракові)[https://web.archive.org/web/20150906144156/http://tinigard.info/2010/08/02/people-verteba/]

[[1876]]&nbsp;— археологічне обстеження Вертеби зробили [[Адам Кіркор]] і [[Щенсний Козебродзький]]&nbsp;— дідич села [[Глібів (Гусятинський район)|Глібів]].

[[1890]]&nbsp;— проводили дослідження [[Оссовський Готфрид Йосипович|Ґотфрид Оссовський]] і [[Леон Людвік Сапіга|Леон Сапіга]]; вони виявили сліди перебування давніх людей, крем'яні знаряддя праці, залишки посуду, мідні речі тощо. Спочатку всі знахідки зберігалися в палаці Л. Сапіги в с. Більче-Золоте, згодом їх вивезли до музеїв [[Краків|Кракова]] та [[Відень|Відня]].

[[1898]]–[[1907]] роки&nbsp;— археологічні розкопки продовжив [[Влодзімєж Деметрикевич|Влодзімеж Деметрикевич]].

У [[XIX століття|XIX столітті]] у Вертебі знайшли понад 400 цілих посудин, понад 35 тисяч глиняних і керамічних фрагментів, майже 120 антропоморфних фігурок, 200 знарядь із кісток і рогів, 300 виробів із кісток і каменю. Все це&nbsp;— зразки прадавньої [[Трипільська культура|Трипільської культури]]<ref>[http://ukrinform-korr.livejournal.com/269592.html На Тернопільщині тривають дослідження найбільших у світі гіпсових печер]</ref>.

Влітку [[1914]] року печеру досліджували [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярослав Пастернак]] і [[Ян Чекановський]], знайшли речі [[трипільська культура|трипільської культури]], посуд лінійно-стрічкової кераміки, нові матеріали [[енеоліт]]ичної доби.

[[1928]]&nbsp;— цінний археологічний і антропологічний матеріал, зокрема трипільської культури, виявив у печері [[Ольжич|Олег Кандиба-Ольжич]].

[[1956]]&nbsp;— розкопки в печері здійснив [[Свєшніков Ігор Кирилович|Ігор Свєшніков]].

[[1963]]–[[1967]] роки&nbsp;— група тернопільських [[спелеолог]]ів під керівництвом [[Радзієвський Володимир Олександрович|Володимира Радзієвського]] виконала [[топографічна зйомка|топографічне знімання]] підземного лабіринту.

З [[1991]] року печеру та прилеглі до неї території в радіусі 30—40 км комплексно обстежує археологічна експедиція [[Борщівський краєзнавчий музей|Борщівського краєзнавчого музею]] під керівництвом [[Сохацький Михайло Петрович|Михайла Сохацького]]. У 2023 році в печері знайшли трипільські ритуальні артефакти, яким 5000 років.<ref>[https://www.rbc.ua/rus/styler/tsya-vechirnya-zvichka-mae-nastorozhiti-kozhnogo-1680279164.html У печері під Тернополем знайшли трипільські ритуальні артефакти. Їм 5000 років (відео)] bc.ua 31.03.2023</ref>

За кількістю та науковою вартістю знахідок Вертеба не має собі рівних на Поділлі, тому її назвали «Наддністрянськими [[Помпеї|Помпеями]]». Знайдені у Вертебі археологічні матеріали зберігаються у музеях [[Борщів|Борщева]], [[Варшава|Варшави]], [[Відень|Відня]], [[Краків|Кракова]], [[Львів|Львова]], [[Тернопіль|Тернополя]].

У печері виявлено три локальні групи трипільської культури. Для верхнього шару характерна кераміка кошилівецького типу. В нижньому шарі представлена кераміка [[Заліщицька група середнього етапу трипільської культури|заліщицької групи]]. Виявлено також незначну кількість уламків посудин [[Касперівський тип|касперівської групи]].
[[Файл:Вертеба.jpg|міні|праворуч|300пкс|Печера Вертеба. Реконструкція стоянки древніх людей]]
Виробничий інвентар представлений знаряддями, виготовленими з [[Кремінь|кременю]], каменю, кості й металу. Основну частину знарядь праці становлять крем'яні вироби. У печері виявлено кістки тварин, які використовували у виробничих цілях.

Знайдено в печері [[амулет]], вирізаний на кістяній пластині, пов'язаний з культом сонячного бика. Кістяна пластина (10×10 см) імітує голову [[Бик (рід)|бика]] з потужними рогами. Невеликі отвори по кутах означають очі та ніздрі. Отвір у верхній частині призначений для підвішування і носіння амулета. Цей амулет аналогічний до виявленого у [[1898 (значення)|1898]] році у Вертебі археологом В.&nbsp;Деметрикевичем.

Велику групу знахідок становлять керамічні [[Прясло|пряслиця]]. Характерними для цієї пам'ятки є пряслиця, виготовлені з уламків товстостінних посудин.

Мідні вироби представлені трубчастими бочкоподібними намистинами, мідною [[сокира|сокирою]] та однією [[Швайка|швайкою]]. Окремі речі й об'єкти матеріальної культури тією чи іншою мірою віддзеркалюють ідеологічні уявлення давніх племен. Це, передусім, [[Антропоморфізм|антропоморфні]] та зооморфні глиняні фігурки, різного роду амулети.

== Генетичні дослідження останків доісторичних мешканців печери ==
У 2005 році з печери Вертеба взяли перші за історію вивчення трипільської культури зразки для генетичного аналізу. У мешканця бронзової епохи виявлена мітохондріальна гаплогруппа U5a1a<ref>''Nikitin A.'' et al. (2011) [http://www.iansa.eu/papers/IANSA-2011-01-nikitin.pdf Bioarchaeological Analysis of Bronze Age Human Remains from the Podillya Region of Ukraine, Interdisciplinaria archaeologica: Natural Sciences in Archaeology, vol. 2, no.1 (2011), pp. 9-14.]</ref>, у індивідів [[Трипільська культура|трипільської культури]] виявлені мітохондріальні гаплогрупи pre-HV, HV або V (2 зразки), H (2 зразки), J, T4<ref>''A.G.Nikitin et al. (2010)'', [http://www.iansa.eu/papers/IANSA-2010-01-02-nikitin.pdf Comprehensive site chronology and ancient Mitochondrial DNA analysis from Verteba cave&nbsp;— a trypillian culture site of eneolithic Ukraine]</ref>, U8b1<ref>''Alexey G. Nikitin, Inna Potekhina, Nadin Rohland, Swapan Mallick, David Reich, Malcolm Lillie''. [http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0172952 Mitochondrial DNA analysis of eneolithic trypillians from Ukraine reveals neolithic farming genetic roots], February 24, 2017</ref> i Y-гаплогрупи [[Гаплогрупа G2|G2a]], [[Гаплогрупа E (Y-ДНК)|E]]<ref name="IainM">''Iain Mathieson'' et al. [http://biorxiv.org/content/early/2017/05/09/135616.full.pdf+html The Genomic History Of Southeastern Europe], 2017</ref>. Восьмирічні дослідження засвідчили, що трипільці несли в собі материнські генетичні лінії, характерні для всієї землеробської неолітичної ойкумени, яка започаткована ще на території Малої Азії&nbsp;— прабатьківщини європейського сільського господарства. Проте домінуючими в останках трипільців є автохтонні гени донеолітичного населення, яке проживало в районі від Карпатських гір до Північного Причорномор'я ще до приходу туди хліборобів<ref>''Никитин А. Г.'' [https://www.e-anthropology.com/DownloadFreeFile.aspx?DwID=4921 Генетические корни трипольцев: что мы узнали после восьми лет исследований // Stratum plus.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— 2014.]</ref>. Проводились і інші дослідження, які показують, що гени трипільців присутні в крові сучасних українців. Це&nbsp;— ДНК-аналізи [[Гаплогрупа|гаплогруп]] чоловічого населення<ref>[https://youtu.be/Q7tWfDBl9-c]{{YouTube|id=Q7tWfDBl9-c|title=ДНК-портрет нації (повний випуск)|start=start}}</ref> і дослідження [[Мітохондріальна ДНК|мітохондріальної ДНК]] у жіноцтва.<ref>[https://youtu.be/eD4PXRmxPWY]{{YouTube|id=eD4PXRmxPWY|title=ДНК 2. У пошуках жінки (повний випуск)|start=start}}</ref>

== Використання ==
Матеріали археологічних досліджень дають змогу висловити припущення про функціональне призначення печери. Очевидно, що печеру відвідували люди лише в критичних ситуаціях, однак збиралися тут у великій кількості, можливо, цілим поселенням, але на короткий термін.

Проте, виявлена у 2018 році піч-лежанка, за словами [[Сохацький Михайло Петрович|Михайла Сохацького]], свідчить про те, що трипільці тут перебували не тимчасово, як раніше вважали багато науковців, а тривалий період.

[[5 жовтня]] [[2004]] в печері створено [[Музей Трипільської культури в печері «Вертеба»|перший в Україні підземний музей трипільської культури]], який є відділом [[Борщівський обласний краєзнавчий музей|Борщівського обласного краєзнавчого музею]].

== Див. також ==
* [[Музей Трипільської культури в печері «Вертеба»]]
* [[Більче-Золотецьке поселення трипільської культури]]
{{commonscat|Verteba}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Сивий М., Сохацький М.'' Вертеба // {{ТЕС|1|249–250}}
* ''Радзієвський В.'' У печерних лабіринтах Тернопільщини.&nbsp;— К., 1967;
* ''[[Свинко Йосип Михайлович|Свинко Й.]]'' Сторінки геологічного минулого рідного краю.&nbsp;— Т., 1991;
* Літопис Борщівщини: Науково-краєзнавчий збірник.&nbsp;— Борщів, 2000.&nbsp;— Вип. 9.

== Посилання ==
* [https://caves.in.ua/cave.php?id=8 Печера Вертеба. ІАС Кадастр печер та порожнин України].
* [http://ecoternopil.gov.ua/images/borshiv.pdf Реєстр природно-заповідного фонду Борщівського району]{{Недоступне посилання|date=березень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
* [http://speleo.land.kiev.ua/cave-24/cave-25/cave-32 Печера Вертеба // Печери України]
* [http://tyzhden.ua/Publication/4301 ''Марина Гнатенко''. Лабіринти без мінотаврів // Український тиждень, №&nbsp;24 (137)]
* [http://zbruc.eu/node/21402 ''Богдан Скаврон.'' Енциклопедія Наддністрянських Помпей // Збруч, 18.04.2014]
* [https://web.archive.org/web/20120324094039/http://zursgs.com.ua/set/index.php?set=content&mc=27 Печера Вертеба&nbsp;— визначна пам'ятка трипільської культури. Дослідження та популяризація]
* [http://www.tourclub.com.ua/uk/info/local-lore/caverns/interesting-articles/Verteba_cavern_history У палацах давньої Вертеби. Історія дослідження та опис печери]
* [https://web.archive.org/web/20140419015407/http://www.ma.krakow.pl/img/bilcze_zlote/wersja_polska.pdf Bilcze Złote. Materiały kultury trypolskiej ze stanowisk Werteba i Ogród. Muzeum Archeologiczne w Krakowie. Kraków 2013]
* [http://snap.com.ua/uk/travel/pechera-verteba Печера Вертеба (фото і відгуки)]
* [http://teren.in.ua/article/u_vertebi_na_borshchivshchyni__tsikavi_znakhidky#.Vff7109tFO0.facebook У Вертебі на Борщівщині&nbsp;— цікаві знахідки] // Терен, 15 вересня 2015.
* [https://web.archive.org/web/20150906144200/http://tinigard.info/2010/08/02/research-verteba/ Генетичні дослідження трипільців у печері Вертеба]
* [https://web.archive.org/web/20150906144156/http://tinigard.info/2010/08/02/people-verteba/ археологічні дослідження трипільської культури у Вертебі]
* [https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2567273-arheologi-znajsli-tripilsku-piclezanku-v-peceri-na-ternopilsini.html/ Археологи знайшли трипільську піч-лежанку в печері на Тернопільщині] // Укрінформ 26 жовтня 2018.

{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Тернопільської області}}
{{Печери Тернопільської області}}
{{Природно-заповідний фонд Борщівського району}}

[[Категорія:Трипільська культура в Тернопільській області]]
[[Категорія:Природно-заповідний фонд Борщівського району]]
[[Категорія:Більче-Золоте]]
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1971]]
[[Категорія:1971 у Тернопільській області]]
[[Категорія:Території природно-заповідного фонду, що входять у Смарагдову мережу]]