Владислав Збаразький
| Владислав Збаразький | |
|---|---|
| Народився | невідомо Збараж |
| Помер | 1581/1582 |
| Країна | Річ Посполита |
| Національність | українець |
| Титул | король |
| Посада | справця Київського воєводства |
| Попередник | Михайло Мишка-Варковський |
| Конфесія | православ'я, социніанство |
| Рід | Збаразькі |
| Батько | Андрій Збаразький |
| Мати | Ганна Гербурт |
| У шлюбі з | Софія Пшилуська |
| Діти | 3 сина та 4 доньки |
 | |
Владислав Збаразький (*д/н —1581/1582) — князь українсько-литовського походження, державний діяч Речі Посполитої.
Походив з роду впливових магнатів Збаразьких гербу Корибут. Син князя Андрія Збаразького та Ганни Гербурт. Про дату народження відсутні відомості. Здобув гарну домашню освіту. У 1540 році втратив батька, отримавши за розподілом його володінь південно-східну окраїну Збаразького повіту з центром у замку Волочища. У 1557 році одержав від уряду право на заснування містечка Волочиськ.
У 1561 році захопив у Яна Криштофа Тарновського містечко Сатанів з навколишніми селами у Подільському воєводстві. Цей наїзд Збаразького був невипадковим, знаменуючи собою давній порубіжний конфлікт за нові господарські угіддя між князями Збаразькими і краківським каштеляном Яном Тарновським.
Одружився приблизно 1569 або 1570 року з социніанкою (аріанкою) Софією Пшилуською. Під її впливом зрештою перейшов до социніанства. У 1570 році був послом від Волинського воєводства на сейм у Кракові.
З 1571 року до самої смерті був справцею Київського воєводства (особою після воєводи). Водночас отримав староство ботоцьке. У лютому 1573 року разом з київським намісником Василем Раєм передав священику Філіпу Одонію Трьохсвятительську церкву в Києві. Відомо, що Збаразький увійшов у конфлікт з київським гродським суддею Іваном Сущинським (Солтаном). У 1578 році вдруге стає послом на сейм в Кракові.
Помер наприкінці 1581 або напочатку 1582 року, ймовірно поховано у Києво-Печерській лаврі.
Дружина — Софія Пшилуська
Діти:
- Стефан (д/н-1605)
- Костянтин (д/н-бл.1608)
- Петро (д/н-1612)
- Ганна (д/н-бл.1636)
- Маґдалена — княжна; чоловік — Вацлав Шемет
- Катерина (д/н-1618) дружина Щенсни Харленського , київського підкоморія
- донька (ім'я невідоме), дружина Матвія Єло-Малинського
- Wolff — Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. Warszawa, 1895.
- ЦДІАК України. — Ф. 25. Луцький ґродський суд, оп. 1, спр. 3
- Российский государственный архив древних актов, ф. 389 (Литовская Метрика), оп. 1.
- Описи актовых книг Киевского центрального архива, № 2051 (Луцкая гродская, записовая и поточная книга 1577 г.) / сост. Е. Диаковский. — К., 1907. — 143 с.
- Lenia Хсіа Władysława Zbaraskiego (BJ, rps 4503, k. 75 v.).
- Posłowie ziemscy koronni 1493—1600, pod red. Ireny Kaniewskiej, Warszawa 2013, s. 198, 260.
- Шлюбні зв'язки княжих родин Острозьких, Заславських, Корецьких, Чорторийських, Санґушків, Збаразьких, Вишневецьких із зазначенням віровизнання подружжя та дати шлюбу (середина XVI — середина XVII ст.)[недоступне посилання з червня 2019]