Воронін Олександр Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воронін Олександр Семенович
Народився1899
село Бебяєво Арзамаського повіту Нижньогородської губернії, тепер Нижньогородської області, Російська Федерація
Помер1973
місто Тула, Російська Федерація
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС

Олександр Семенович Воронін (нар. 1899(1899), село Бебяєво Арзамаського повіту Нижньогородської губернії, тепер Нижньогородської області, Російська Федерація — 1973, місто Тула, Російська Федерація) — радянський діяч, 2-й секретар Удмуртського обласного комітету ВКП(б). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1946).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника скотобійні. У 1914 році закінчив двокласне училище в селищі Ташино Ардатовського повіту Нижньогородської губернії.

У червні 1914 — травні 1918 року — токар Ташинського чавуноплавильного заводу Нижньогородської губернії.

Член РКП(б) з лютого 1918 року.

З травня по жовтень 1918 року — голова заводського комітету Ташинського чавуноплавильного заводу. У 1918 році вступив до комсомолу.

У жовтні 1918 — червні 1919 року — заступник голови Ташинського волосного виконавчого комітету Нижньогородської губернії.

З червня 1919 по жовтень 1920 року — помічник військового комісара 85-го окремого батальйону 17-ї стрілецької дивізії РСЧА.

У жовтні 1920 — січні 1921 року — голова Ташинського волосного виконавчого комітету Нижньогородської губернії.

У січні — грудні 1921 року — заступник голови Ардатовського повітового виконавчого комітету Нижньогородської губернії.

У грудні 1921 — січні 1923 року — відповідальний секретар Первомайського районного комітету РКП(б) Ардатовського повіту Нижньогородської губернії.

У січні — травні 1923 року — токар Первомайського чавуноплавильного заводу Нижньогородської губернії. З травня 1923 по липень 1924 року — токар Сормовського заводу Нижньогородської губернії.

У липні — грудні 1924 року — курсант Нижньогородських губернських курсів партійного активу.

З грудня 1924 по липень 1926 року — відповідальний секретар Хвощевського волосного виконавчого комітету Павловського повіту Нижньогородської губернії. З липня 1926 по вересень 1927 року — відповідальний секретар Ворсменського волосного виконавчого комітету Павловського повіту Нижньогородської губернії.

З вересня 1927 по травень 1928 року — голова Павловського повітового бюро профспілок, у травні 1928 — червні 1929 року — голова Павло-Вачського районного комітету Спілки металістів Нижньогородської губернії.

У 1929 році закінчив заочно перший курс Комуністичного університету імені Свердлова в Москві.

З червня 1929 по вересень 1930 року — завідувач організаційного відділу і заступник секретаря Арзамаського окружного комітету ВКП(б).

У вересні 1930 — грудні 1931 року — відповідальний секретар Арзамаського районного комітету ВКП(б) Нижньогородського краю.

У грудні 1931 — березні 1933 року — завідувач організаційного відділу, з березня 1933 по квітень 1937 року — завідувач промислово-транспортного відділу Удмуртського обласного комітету ВКП(б).

У квітні — вересні 1937 року — відповідальний секретар партійного комітету Іжевського металургійного заводу (Іжстальзаводу).

26 вересня 1937 — червень 1938 року — 2-й секретар Удмуртського обласного комітету ВКП(б). Рішенням бюро Удмуртського обкому ВКП(б) 6—10 червня 1938 року «за обман і приховання від партії факту виключення з партії в 1923 році» знятий з роботи і виведений із складу членів бюро обкому «з «оголошенням суворої догани із занесенням в особову справу».

З червня 1938 по листопад 1941 року — керуючий тресту «Удмуртбуд» у місті Іжевську. З грудня 1941 по вересень 1943 року — голова Удмуртської промспілки. У вересні 1943 — січні 1944 року — заступник уповноваженого Роскооппрому в місті Іжевську. З січня 1944 по червень 1945 року — уповноважений управління промкооперації в Іжевську.

У червні 1945 — липні 1949 року — заступник уповноваженого управління промкооперації в місті Тулі. З липня 1949 по березень 1953 року — начальник Тульського обласного управління легкої промисловості.

З березня 1953 по листопад 1959 року — голова правління Тульської обласної промислової ради.

З листопада 1959 року — на пенсії. Партійні документ и погашені Центральним районним комітетом КПРС міста Тули в серпні 1973 року як на померлого.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • ордени
  • медалі

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. (рос.)