Нижньогородська область

Нижньогородська область
Нижегородская область
Прапор Нижньогородської області Герб Нижньогородської області
Нижньогородська область на карті Росії
Адміністративний центр	Нижній Новгород
Площа - Усього - % водн. пов.	45-а 76 900 км² 1,2
Населення - Усього - Густота	10-а 3307613 (01.01.2011) (2011) 43 осіб/км²
Федеральний округ	Приволзький
Економічний район	Волго-В'ятський
Автомобільний код	52
Часовий пояс	MSK (UTC+3)

Нижньогоро́дська о́бласть (рос. Нижегоро́дская о́бласть), до 1990 р. Го́рьківська область (рос. Горьковская область) — суб'єкт Російської Федерації, область у центрі європейської частини Росії.

• Площа — 76 900 км²
• Населення — 3411,0 тис. осіб (2006). Щільність населення: 44,8 осіб/км² (2005), питома вага міського населення: 78,3 % (2005)
• Адміністративний центр — місто Нижній Новгород
• Входить до складу Приволзького федерального округу
• Межує: на північному заході з Костромською областю, на північному сході — з Кіровською, на сході — з Республіками Марій Ел і Чувашія, на півдні — з Республікою Мордовія, на південному заході — з Рязанською областю, на заході — із Владимирською й Івановською областями.

Історія

Область була утворена 14 січня 1929 як Нижньогородський край (рос. Нижегородский), в 1932 перейменована в Горьківський край, в 1936 — у Горьківську область, в 1990 — у Нижньогородську область.

Географічне положення й клімат

Нижньогородська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини.

Волга ділить область на низинне Лівобережжя (Заволжя) і піднесене Правобережжя — продовження Приволзької височини (Мордовська височина, висота до 247 м; Чуваська височина, Переміловські, Фадєєви гори, височина Міжп'яньє).

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −12 °C, липня +19 °C. Опадів близько 500 мм на рік. Вегетаційний період 165—175 днів.

Корисні копалини

Розвинені карстові форми рельєфу (печери, провали й ін). Є родовища торфу, фосфоритів, залізних руд. У басейні річки П'яна є велике родовище титан-цирконієвих руд («чорні піски»).

Топоніми Нижньогородської області

Річки

• Волга
• Ока
• Тєша
• Кудьма
• Сура
• П'яна
• Алатир
• Узола
• Керженець
• Вєтлуга
• Сєрєжа

Гори

• Приволзька височина
• Переміловські гори
• Фадєєви гори
• В'ятський увал

Низовини

• Оксько-Тєшська низовина
• Волзько-Ветлузька низовина

Тваринний і рослинний світ

Річка Кудьма

Нижньогородська область розташована в зонах південно-тайгових, змішаних і широколистяних лісів. Ґрунти переважно дерено-підзолисті, підзолисті, сірі лісові.

Ліси займають близько 40 % території. У Заволжі — хвойні (ялина, сосна) і змішані. На Правобережжі — діброви й лукові степи. На плоских вододілах і в низинах багато боліт.

У Нижньогородській області водяться вовк, лисиця, бурий ведмідь, рись, борсук, краплистий ховрашок, кріт, хом'як тощо. Також на території області є Керженський заповідник.

Економіка

Промисловість

Нижньогородський вантажний порт

Основні галузі промисловості — машинобудування, хімія, передільна чорна металургія, лісова, целлюлозо-паперова, легка, харчова.

Підприємства машинобудування й металообробки випускають вантажні й легкові автомобілі, автобуси, гусеничні тягачі, автомобільні вузли, деталі й агрегати, річкові й морські судна, автомобільні й суднові двигуни внутрішнього згоряння, літаки, верстати, прилади, інструменти, устаткування для хімічної, легкої, харчової промисловості, телевізори й ін.

Хімічна промисловість: продукти органічного синтезу, пластмаси й синтетичні смоли, оргскло, лаки, фарби, отрутохімікати й ін. — Дзержинськ, Нижній Новгород.

Підприємства передільної чорної металургії (Викса, Кулебаки, Нижній Новгород, Бор) і кольорової металургії (Нижній Новгород). Целлюлозо-паперова промисловість (Правдинськ, Балахна), нафтопереробка й нафтохімія (Кстово).

Будинок обласної адміністрації в Нижньогородському Кремлі

Стародавні центри металообробки — Павлово, Ворсма й ін.

На території Нижньогородської області розташовані Нижньогородська ГЕС (Волга) і Горьківська ГРЕС (Балахна).

Народні промисли

Художні промисли (хохломський й городецький розпис).

Сільське господарство

Вирощують жито, овес, ячмінь, пшеницю, гречку, цукровий буряк, льон-довгунець. Обробляють цибулю, картоплю. Також розвинене молочно-м'ясне й молочне скотарство, свинарство, птахівництво.

Транспорт

Територією області проходить Горьківська залізниця. Судноплавство можливе на Волзі, Оці, Ветлузі, Сурі.

У цей час будується постійний міст на трасі Муром—Навашино, поки що діє понтонний міст, який працює тільки в літню пору й обмежений вантажопідйомністю.

Адміністративно-територіальний поділ

До складу області входить 48 районів, 28 міст, 69 селищ міського типу, 540 сільських адміністрацій і 4852 сільських населених пунктів.

Райони Нижньогородської області

• Ардатовський район
• Арзамаський район
• Балахнінський район
• Богородський район
• Большеболдінський район
• Большемурашкинський район
• Борський район
• Бутурлінський район
• Вадський район
• Варнавінський район
• Вачський район
• Ветлузький район
• Вознесенський район
• Володарський район
• Воротинський район
• Воскресенський район
• Виксунський район
• Гагінський район
• Городецький район
• Дальнеконстантиновський район
• Дівєєвський район
• Княгинінський район
• Ковернинський район
• Краснобаковський район
• Краснооктябрський район
• Кстовський район
• Кулебакський район
• Лукояновський район
• Лисковський район
• Навашинський район
• Павловський район
• Первомайський район
• Перевозький район
• Пільнінський район
• Починківський район
• Семьоновський район
• Сергачський район
• Сеченовський район
• Сокольський район
• Сосновський район
• Спасський район
• Тонкінський район
• Тоншаєвський район
• Уренський район
• Чкаловський район
• Шарангський район
• Шатковський район
• Шахунський район

Населення

За даними на 2006 рік, населення області становить 3411,0 тис. осіб, переважна більшість із яких — росіяни.

Національний склад

Народ	Чисельність 2002, тис.
Росіяни	3 346 тис. (94,96 %)
Татари	50,5 тис. (1,44 %)
Мордва	25 тис. (0,71 %)
Українці	24,2 тис. (0,7 %)
Чуваші	11,4 тис. (0,32 %)

Релігія

Церква св. Животворящої Трійці, с. Безводне, Кстовський район

Нижній Новгород є столицею Приволзького федерального округу — одного з найбільш багатоконфесійних регіонів Росії. У Нижньогородській області існують молитовні й храми таких християнських конфесій: православ'я, старообрядництво, баптизм, п'ятидесятники, католицизм.

Широко розповсюджений іслам (у Приволзькому федеральному окрузі проживають представники більш 150 національностей, у тому числі 40 % мусульман Російської Федерації). Їхнім духовним центром є Духовне управління мусульман Нижньогородської області, очолюване Умаром-Хазратом Ідрисовим. Духовне управління мусульман Нижньогородської області видає газету «Медина аль-іслам» і журнал «Мінарет».

Також у Нижньому Новгороді є синагога — місце для зборів іудеїв.

Визначні пам'ятки

Шуховські вежі на Оці під Дзержинськом, 1989

На території Нижньогородської області перебуває Болдіно — родовий маєток Пушкіних, у якім жив і працював А. С. Пушкін.

При впадінні річки Керженець розташований Желтоводський Макарієв монастир, заснований у першій половині XV століття преподобним чудотворцем Макарієм.

Жіночий Дівєєвський монастир є місцем православного паломництва як обитель, що перебуває під заступництвом святого чудотворця Серафіма Саровского, чиї мощі перебувають у Троїцькому соборі монастиря.

У міста Дзержинська на лівому березі Оки розташована унікальна архітектурна споруда: 128-метрова сталева гіперболоїдна ажурна вежа, побудована великим інженером і вченим Володимиром Григоровичем Шуховим в 1929 році. Це одна із двох збережених у Росії висотних багатосекційних гіперболоїдних конструкцій, друга — знаменита Шуховська вежа на Шаболовці в Москві. Вежа на Оці служила однієї з опор унікального переходу ЛЕП НіГРЕС 110 кіловольт через річку Оку.

У Нижньому Новгороді багато архітектурних пам'ятників, серед яких Нижньогородський кремль, Строгановська церква, Староярмарочний собор тощо.

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2007

Нижній Новгород 1278,3 Семьонов 24,6 Дзержинськ 249,9 Лисково 22,9 Арзамас 106,3 Сергач 22,0 Саров 87,8 Шахун'я 21,4 Бор 76,9 Навашино 16,9 Кстово 65,4 Первомайськ 14,8 Павлово 61,7 Чкаловськ 13,0 Викса 57,9 Лукоянов 12,5 Балахна 54,5 Починки 11,9 (2003) Заволжя 42,2 Ворсма 11,9 Кулебаки 37,2 Урен 11,8 Богородськ 36,4 Муліно 10,7 (2003) Городець 31,5 Володарськ 10,4

Посилання

• Сайт адміністрації Нижньогородської області (рос.)
• Довідник адміністративно-територіального поділу — каталог (рос.)

Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.