Нижньогородська область
Нижньогородська область | |||||
---|---|---|---|---|---|
Нижегородская область | |||||
|
|||||
![]() |
|||||
Нижньогородська область на карті Росії | |||||
Адміністративний центр | Нижній Новгород | ||||
Площа - Усього |
45-а 76 900 км² |
||||
Населення - Усього |
10-а |
||||
Федеральний округ | Приволзький | ||||
Економічний район | Волго-В'ятський | ||||
Автомобільний код | 52 | ||||
Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
Нижньогоро́дська о́бласть (рос. Нижегоро́дская о́бласть), до 1990 р. Го́рьківська область (рос. Горьковская область) — суб'єкт Російської Федерації, область у центрі європейської частини Росії.
- Площа — 76 900 км²
- Населення — 3411,0 тис. осіб (2006). Щільність населення: 44,8 осіб/км² (2005), питома вага міського населення: 78,3 % (2005)
- Адміністративний центр — місто Нижній Новгород
- Входить до складу Приволзького федерального округу
- Межує: на північному заході з Костромською областю, на північному сході — з Кіровською, на сході — з Республіками Марій Ел і Чувашія, на півдні — з Республікою Мордовія, на південному заході — з Рязанською областю, на заході — із Владимирською й Івановською областями.
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
Область була утворена 14 січня 1929 як Нижньогородський край (рос. Нижегородский), в 1932 перейменована в Горьківський край, в 1936 — у Горьківську область, в 1990 — у Нижньогородську область.
Географічне положення й клімат[ред. • ред. код]
Нижньогородська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини.
Волга ділить область на низинне Лівобережжя (Заволжя) і піднесене Правобережжя — продовження Приволзької височини (Мордовська височина, висота до 247 м; Чуваська височина, Переміловські, Фадєєви гори, височина Міжп'яньє).
Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −12 °C, липня +19 °C. Опадів близько 500 мм на рік. Вегетаційний період 165—175 днів.
Корисні копалини[ред. • ред. код]
Розвинені карстові форми рельєфу (печери, провали й ін). Є родовища торфу, фосфоритів, залізних руд. У басейні річки П'яна є велике родовище титан-цирконієвих руд («чорні піски»).
Тваринний і рослинний світ[ред. • ред. код]

Нижньогородська область розташована в зонах південно-тайгових, змішаних і широколистяних лісів. Ґрунти переважно дерено-підзолисті, підзолисті, сірі лісові.
Ліси займають близько 40 % території. У Заволжі — хвойні (ялина, сосна) і змішані. На Правобережжі — діброви й лукові степи. На плоских вододілах і в низинах багато боліт.
У Нижньогородській області водяться вовк, лисиця, бурий ведмідь, рись, борсук, краплистий ховрашок, кріт, хом'як тощо. Також на території області є Керженський заповідник.
Економіка[ред. • ред. код]
Промисловість[ред. • ред. код]
Основні галузі промисловості — машинобудування, хімія, передільна чорна металургія, лісова, целлюлозо-паперова, легка, харчова.
Підприємства машинобудування й металообробки випускають вантажні й легкові автомобілі, автобуси, гусеничні тягачі, автомобільні вузли, деталі й агрегати, річкові й морські судна, автомобільні й суднові двигуни внутрішнього згоряння, літаки, верстати, прилади, інструменти, устаткування для хімічної, легкої, харчової промисловості, телевізори й ін.
Хімічна промисловість: продукти органічного синтезу, пластмаси й синтетичні смоли, оргскло, лаки, фарби, отрутохімікати й ін. — Дзержинськ, Нижній Новгород.
Підприємства передільної чорної металургії (Викса, Кулебаки, Нижній Новгород, Бор) і кольорової металургії (Нижній Новгород). Целлюлозо-паперова промисловість (Правдинськ, Балахна), нафтопереробка й нафтохімія (Кстово).
Стародавні центри металообробки — Павлово, Ворсма й ін.
На території Нижньогородської області розташовані Нижньогородська ГЕС (Волга) і Нижньогородська ГРЕС (Балахна).
Народні промисли[ред. • ред. код]
Художні промисли (хохломський й городецький розпис).
Сільське господарство[ред. • ред. код]
Вирощують жито, овес, ячмінь, пшеницю, гречку, цукровий буряк, льон-довгунець. Обробляють цибулю, картоплю. Також розвинене молочно-м'ясне й молочне скотарство, свинарство, птахівництво.
Транспорт[ред. • ред. код]
Територією області проходить Горьківська залізниця. Судноплавство можливе на Волзі, Оці, Ветлузі, Сурі.
У цей час будується постійний міст на трасі Муром—Навашино, поки що діє понтонний міст, який працює тільки в літню пору й обмежений вантажопідйомністю.
Адміністративно-територіальний поділ[ред. • ред. код]
До складу області входить 48 районів, 28 міст, 69 селищ міського типу, 540 сільських адміністрацій і 4852 сільських населених пунктів.
Райони Нижньогородської області[ред. • ред. код]
- Ардатовський район
- Арзамаський район
- Балахнінський район
- Богородський район
- Большеболдінський район
- Большемурашкинський район
- Борський район
- Бутурлінський район
- Вадський район
- Варнавінський район
- Вачський район
- Ветлузький район
- Вознесенський район
- Володарський район
- Воротинський район
- Воскресенський район
- Виксунський район
- Гагінський район
- Городецький район
- Дальнеконстантиновський район
- Дівєєвський район
- Княгинінський район
- Ковернинський район
- Краснобаковський район
- Краснооктябрський район
- Кстовський район
- Кулебакський район
- Лукояновський район
- Лисковський район
- Навашинський район
- Павловський район
- Первомайський район
- Перевозький район
- Пільнінський район
- Починківський район
- Семьоновський район
- Сергачський район
- Сеченовський район
- Сокольський район
- Сосновський район
- Спасський район
- Тонкінський район
- Тоншаєвський район
- Уренський район
- Чкаловський район
- Шарангський район
- Шатковський район
- Шахунський район
Населення[ред. • ред. код]
За даними на 2006 рік, населення області становить 3411,0 тис. осіб, переважна більшість із яких — росіяни.
Національний склад[ред. • ред. код]
Народ | Чисельність 2002, тис. |
---|---|
Росіяни | 3 346 тис. (94,96 %) |
Татари | 50,5 тис. (1,44 %) |
Мордва | 25 тис. (0,71 %) |
Українці | 24,2 тис. (0,7 %) |
Чуваші | 11,4 тис. (0,32 %) |
Релігія[ред. • ред. код]

Нижній Новгород є столицею Приволзького федерального округу — одного з найбільш багатоконфесійних регіонів Росії. У Нижньогородській області існують молитовні й храми таких християнських конфесій: православ'я, старообрядництво, баптизм, п'ятидесятники, католицизм.
Широко розповсюджений іслам (у Приволзькому федеральному окрузі проживають представники більш 150 національностей, у тому числі 40 % мусульман Російської Федерації). Їхнім духовним центром є Духовне управління мусульман Нижньогородської області, очолюване Умаром-Хазратом Ідрисовим. Духовне управління мусульман Нижньогородської області видає газету «Медина аль-іслам» і журнал «Мінарет».
Також у Нижньому Новгороді є синагога — місце для зборів юдеїв.
Визначні пам'ятки[ред. • ред. код]
На території Нижньогородської області перебуває Болдіно — родовий маєток Пушкіних, у якім жив і працював А. С. Пушкін.
При впадінні річки Керженець розташований Желтоводський Макарієв монастир, заснований у першій половині XV століття преподобним чудотворцем Макарієм.
Жіночий Дівєєвський монастир є місцем православного паломництва як обитель, що перебуває під заступництвом святого чудотворця Серафіма Саровского, чиї мощі перебувають у Троїцькому соборі монастиря.
У міста Дзержинська на лівому березі Оки розташована унікальна архітектурна споруда: 128-метрова сталева гіперболоїдна ажурна вежа, побудована великим інженером і вченим Володимиром Григоровичем Шуховим в 1929 році. Це одна із двох збережених у Росії висотних багатосекційних гіперболоїдних конструкцій, друга — знаменита Шуховська вежа на Шаболовці в Москві. Вежа на Оці служила однієї з опор унікального переходу ЛЕП НіГРЕС 110 кіловольт через річку Оку.
У Нижньому Новгороді багато архітектурних пам'ятників, серед яких Нижньогородський кремль, Строгановська церква, Староярмарочний собор тощо.
Населені пункти[ред. • ред. код]
Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2007 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Примітки[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
- Сайт адміністрації Нижньогородської області (рос.)
- Довідник адміністративно-територіального поділу — каталог (рос.)
![]() |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
![]() |
|
![]() ![]() |
![]() |
![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
|