ГЕС Göktaş 1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Göktaş 1
37°43′ пн. ш. 35°28′ сх. д. / 37.717° пн. ш. 35.467° сх. д. / 37.717; 35.467Координати: 37°43′ пн. ш. 35°28′ сх. д. / 37.717° пн. ш. 35.467° сх. д. / 37.717; 35.467
КраїнаТуреччина Туреччина
Стандіюча
РічкаЗаманли
Каскадкаскад на Заманли
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів2016
Основні характеристики
Установлена потужність122  МВт
Середнє річне виробництво494  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Характеристики обладнання
Кількість та марка турбін2
Кількість та марка гідрогенераторів2
Потужність гідроагрегатів2х61  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна
Висота греблі117  м
Довжина греблі200  м
ВласникBereket Enerji
ГЕС Göktaş 1. Карта розташування: Туреччина
ГЕС Göktaş 1
ГЕС Göktaş 1
Мапа
Мапа

ГЕС Göktaş 1 — гідроелектростанція на півдні Туреччини. Знаходячись між ГЕС Çamlıca 3 (28 МВт, вище по течії) та ГЕС Göktaş 2, входить до складу каскаду на річці Заманли, правому витоку Сейхан, яка протікає через Адану та впадає до Середземного моря.

В межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 118 метрів, довжиною 200 метрів та товщиною по гребеню 8 метрів, яка потребувала 300 тис. м3 матеріалу. Вона відводить ресурс у прокладений через правобережний гірський масив дериваційний тунель довжиною 1,3 км, котрий після запобіжного балансувального резервуару переходить у короткий — трохи більше за 0,1 км — напірний водовід.

У наземному машинному залі встановили дві турбіни потужністю по 61 МВт, які повинні забезпечувати виробництво 494 млн кВт-год електроенергії на рік.[1][2][3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Seyhan Havzasında Yer Alan Enerji Amaçlı Su Yapılarında Balık Geçidi Durumları Burak NAHARCI, Ekrem AKSOY (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 2019.
  2. Göktaş Barajı ve Hidroelektrik Santrali. Yenilenebilir Enerji Kaynakları (tr-TR) . 11 травня 2016. Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  3. potenzaglobalsolutions.com. GÖKTAŞ HES 1 – Bereket Enerji (tr-TR) . Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.