ГЕС Богна
| ГЕС Богна | |
|---|---|
 | |
| 64°13′ пн. ш. 12°01′ сх. д. / 64.217° пн. ш. 12.017° сх. д.Координати: 64°13′ пн. ш. 12°01′ сх. д. / 64.217° пн. ш. 12.017° сх. д. | |
| Країна |
 Норвегія |
| Адмінодиниця | Snåsa Municipalityd |
| Стан | діюча |
| Річка | Богна |
| В експлуатації з | 1971[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1971 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 57 МВт |
| Середнє річне виробництво | 137 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 290 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 1 |
| Витрата через турбіни | 24 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 1 |
| Потужність гідроагрегатів | 1х57 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | насипна |
| Висота греблі | 16 м |
| Власник | NTE Energi |
| Оператор | NTE Energi ASd[2] |
  ГЕС Богна | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Богна — гідроелектростанція у центральній частині Норвегії, за сто двадцять кілометрів на північний схід від Тронгейма. Використовує деривацію ресурсу із річки Богна, яка впадає у затоку Løgnin — південну частину Намсен-фіорду.
У межах проекту на виході Богни з озера Yttre Bangsjoen звели насипну озері висотою 16 метрів,[3] створений якою підпір дозволив перетворити кілька природних озер у водосховище Bangsjoen з площею поверхні 20,9 км2[4] та корисним об'ємом 126 млн м3.[5] Останнє досягається шляхом коливання рівня між позначками 305 та 315 метрів НРМ,[6] в тому числі на 2 метри за рахунок здреновування нижче природного положення.[7]
Зі сховища в південному напрямку прокладений дериваційний тунель завдовжки до 3,5 км, який проходить під водорозділом між сточищами Намсен-фіорду та Тронгейм-фіорду. На своєму шляху він також отримує додатковий ресурс із водозабору на струмку Меркесбеккен, котрий має в нижній течії назву Heggesbekken та впадає праворуч до Snasavatnet (озеро, яке дренується через Snasavassdraget до Beitstadfjorden — північно-східного завершення Тронгейм-фіорду).
Споруджений у підземному виконанні машинний зал обладнали однією турбіною типу Френсіс потужністю 57 МВт, яка використовує напір у 290 метрів та забезпечує виробництво 137 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода транспортується до Snasavatnet по відвідному тунелю завдовжки приблизно 2,5 км.[8]
- ↑ https://www.nve.no/energiforsyning/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=34
- ↑ https://www.nve.no/energi/energisystem/vannkraft/vannkraftdatabase/vannkraftverk/?id=34
- ↑ Dam Impacts Database. gis.nacse.org. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ Bongna. Store norske leksikon (норв.). 13 листопада 2017. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ Supporting Online Material for Impact of Artificial Reservoir Water Impoundment on Global Sea Level B. F. Chao,* Y. H. Wu, Y. S. Li (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2019.
- ↑ Rosvold, Knut A. (5 квітня 2015). Bogna kraftverk. Store norske leksikon (норв.). Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ MILJØVERNAVDELINGEN (PDF). webcache.googleusercontent.com. Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2016. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Процитовано 6 червня 2019.[недоступне посилання]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |