ГЕС Кастійон
| ГЕС Кастійон | |
|---|---|
 | |
| 43°52′43″ пн. ш. 6°32′15″ сх. д. / 43.878518° пн. ш. 6.537364° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Адмінодиниця | Кастеллан Демандоль |
| Стан | діюча |
| Річка | Вердон |
| Каскад | каскад на Вердон |
| Початок будівництва | 1928 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1948 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 51 МВт |
| Середнє річне виробництво | 77 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 90 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Витрата через турбіни | 72 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна аркова |
| Висота греблі | 101 м |
| Довжина греблі | 200 м |
| Власник | EDF |
  ГЕС Кастійон | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Кастійон у Вікісховищі | |
ГЕС Кастійон (фр. Castillon) – гідроелектростанція на південному сході Франції. Знаходячись вище за ГЕС Chaudanne, становить верхній ступінь в каскаді ГЕС на річці Вердон (ліва притока Дюрансу, який в свою чергу є лівою притокою Рони).
Вердон, який у верхів'ях дренує суміжні райони Котських Альп та Прованських Передальп, незадовго до водосховища Кастійон повністю переходить у межі останніх, розділяючи масиви Prealpes de Digne на заході та Prealpes de Castellane на сході. Для накопичення ресурсу на ньому звели бетонну аркову греблю висотою 101 метр, довжиною 200 метрів та товщиною від 4 до 17 метрів, на спорудження якої знадобилось 125 тис м3 матеріалу. Вона утримує водосховище із площею поверхні 5 км2 та об'ємом 149 млн м3.[1]
Машинний зал станції обладнано чотирма турбінами типу Френсіс загальною потужністю 51 МВт. При напорі у 90 метрів вони забезпечують річну виробітку на рівні 77 млн кВт-год.[2][3]
Управління роботою станції здійснюється із диспетчерського центру на ГЕС Сент-Тюль.[4]
- ↑ Barrage de Castillon (Castellane, 1948) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
- ↑ Hydrelect - La Durance - les affluents. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
- ↑ Castillon Hydroelectric Power Station France - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 13 серпня 2017.
- ↑ Ramamoorty, M. (22 січня 2016). Automation and Instrumentation for Power Plants: Selected Papers from the IFAC Symposium, Bangalore, India, 15-17 December 1986 (англ.). Elsevier. ISBN 9781483298887. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.