ГЕС Лінгоні
ГЕС Лінгоні | |
---|---|
12°15′18″ пд. ш. 44°25′06″ сх. д. / 12.25525000002777887° пд. ш. 44.418416666694774619° сх. д.Координати: 12°15′18″ пд. ш. 44°25′06″ сх. д. / 12.25525000002777887° пд. ш. 44.418416666694774619° сх. д. | |
Країна | Коморські Острови |
Адмінодиниця | Анжуан |
Стан | діюча |
Річка | Помоні (Лінгоні) |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1940-і роки |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 0,6 (первісна), 0,375 (на 2017) МВт |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 1 |
Кількість та марка гідрогенераторів | 1 |
Мапа | |
ГЕС Лінгоні — мала гідроелектростанція у державі Коморські острови, розташована на острові Анжуан. Станом на середину 2010-х років найпотужніша ГЕС країни.
Станцію Лінгоні, як і ще дві інші малі ГЕС на Анжуані, спорудили в період французького колоніального панування у 1940-х роках. Вона використовує ресурс із річки Помоні (Лінгоні) та була обладнана однією турбіною типу Френсіс потужністю 0,6 МВт.
Через поганий технічний стан обладнання у 2007 році ГЕС Лінгоні виробила лише 52 тис. кВт·год електроенергії (що відповідає середній річній потужності у 0,006 МВт). Станом на 2017 рік вона пройшла реабілітацію зі збільшенням фактичної потужності до 0,375 МВт. Утім, варто відзначити, що на острові є також проблема пересихання річок, що стала наслідком вирубування лісів на дрова для дистиляції ароматичної олії іланг-іланг. Як наслідок, у 2010-х здійснювали заходи з відновлення лісових насаджень у верхів'ях Лінгоні.
Враховуючи, що діюча ГЕС використовує лише незначну частину гідроенергетичного потенціалу річки, існує проєкт використання тієї ж схеми, але зі збільшеною до 1,6 МВт потужністю[1][2].
- ↑ L’Afrique Orientale Atlas des Ressources Côtières (PDF).
- ↑ Mon espace client. webcache.googleusercontent.com (fr-fr) . Процитовано 28 січня 2018.[недоступне посилання з липня 2019]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |