ГЕС Порсе 2
| ГЕС Порсе 2 | |
|---|---|
 | |
| 6°48′21″ пн. ш. 75°08′53″ зх. д. / 6.805898000028° пн. ш. 75.14808200002778449° зх. д.Координати: 6°48′21″ пн. ш. 75°08′53″ зх. д. / 6.805898000028° пн. ш. 75.14808200002778449° зх. д. | |
| Країна |  Колумбія |
| Адмінодиниця | Антіокія |
| Стан | діюча |
| Річка | Порсе |
| Каскад | гідровузол у сточищі Порсе |
| Початок будівництва | 1999 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2001 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 392 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1600 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | із ущільненого котком бетону |
| Висота греблі | 123 м |
| Довжина греблі | 455 м |
| ЛЕП | 230 |
| Власник | Empresas Públicas de Medellín (EPM) |
  ГЕС Порсе 2 | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Порсе 2 у Вікісховищі | |
ГЕС Порсе 2 — гідроелектростанція у центральній частині Колумбії. Знаходячись між ГЕС Carlos Lleras Restrepo та ГЕС Ріо-Гранде з однієї сторони і ГЕС Порсе 3 з іншої сторони, входить до складу гідровузла, який використовує ресурс зі сточища річки Порсе (права притока Нечі, правої притоки Кауки, яка в свою чергу є лівою притокою Магдалени, котра впадає до Карибського моря в місті Барранкілья).
У межах проекту Порсе перекрили греблею із ущільненого котком бетону висотою 123 метри, довжиною 455 метрів та товщиною від 9 (по гребеню) до 117 (по основі) метрів, яка потребувала 1,4 млн м3 матеріалу. З правого боку її доповнює кам'яно-накидна дамба висотою 45 метрів та об'ємом 1,6 млн м3. Разом вони утримують водосховище з площею поверхні 8,9 км2 та об'ємом 143 млн м3 (корисний об'єм 83 млн м3).
Зі сховища під правобережним масивом прокладено дериваційний тунель довжиною 4,5 км з перетином 60 м2. Він сполучений із запобіжним балансувальним резервуаром із двох камер — нижньої висотою 120 метрів та діаметром 7,5 метра і верхньою висотою 105 метрів при діаметрі 16 метрів. У підсумку ресурс надходить до спорудженого у підземному виконанні машинного залу. Останній має розміри 92х21 метр при висоті 43 метри, а доступ до нього персоналу здійснюється через тунель довжиною 1,5 км.
Основне обладнання станції становлять три турбіни типу Френсіс загальною потужністю 392 МВт, які повинні забезпечувати виробництво 1,6 млрд кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьований ресурс потрапляє у нижню балансувальну камеру розмірами 83х12х32 метрів, із якої прокладений відвідний тунель довжиною 0,54 км, який переходить у відкритий канал до Порсе довжиною 0,12 км.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 230 кВ.[1][2][3][4][5]
- ↑ Архівована копія. repository.unimilitar.edu.co. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ 1.3 CENTRAL HIDROELECTRICA "LA TASAJERA" (RIOGRANDE 11) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2016.
- ↑ Going underground - International Water Power. www.waterpowermagazine.com. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
- ↑ Porse II dam - dinamic response (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2013.
- ↑ Ozdemir, Levent (1 січня 1998). North American Tunneling 1988 (англ.). CRC Press. ISBN 9789054109310. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.