Координати: 6°48′21.2328001″ пн. ш. 75°8′53.095200100008″ зх. д. / 6.80590° пн. ш. 75.14808° зх. д. / 6.80590; -75.14808

ГЕС Порсе 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Порсе 2
6°48′21.2328001″ пн. ш. 75°8′53.095200100008″ зх. д. / 6.80590° пн. ш. 75.14808° зх. д. / 6.80590; -75.14808
КраїнаКолумбія Колумбія
АдмінодиницяАнтіокія
Стандіюча
РічкаПорсе
Каскадгідровузол у сточищі Порсе
Початок будівництва1999
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів2001
Основні характеристики
Установлена потужність392  МВт
Середнє річне виробництво1600  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін3
Кількість та марка гідрогенераторів3
Основні споруди
Тип греблііз ущільненого котком бетону
Висота греблі123  м
Довжина греблі455  м
ЛЕП230
ВласникEmpresas Públicas de Medellín (EPM)
ГЕС Порсе 2. Карта розташування: Колумбія
ГЕС Порсе 2
ГЕС Порсе 2
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Порсе 2 у Вікісховищі

ГЕС Порсе 2 — гідроелектростанція у центральній частині Колумбії. Знаходячись між ГЕС Carlos Lleras Restrepo та ГЕС Ріо-Гранде з однієї сторони і ГЕС Порсе 3 з іншої сторони, входить до складу гідровузла, який використовує ресурс зі сточища річки Порсе (права притока Нечі, правої притоки Кауки, яка в свою чергу є лівою притокою Магдалени, котра впадає до Карибського моря в місті Барранкілья).

У межах проекту Порсе перекрили греблею із ущільненого котком бетону висотою 123 метри, довжиною 455 метрів та товщиною від 9 (по гребеню) до 117 (по основі) метрів, яка потребувала 1,4 млн м3 матеріалу. З правого боку її доповнює кам'яно-накидна дамба висотою 45 метрів та об'ємом 1,6 млн м3. Разом вони утримують водосховище з площею поверхні 8,9 км2 та об'ємом  143 млн м3 (корисний об'єм 83 млн м3).

Зі сховища під правобережним масивом прокладено дериваційний тунель довжиною 4,5 км з перетином 60 м2. Він сполучений із запобіжним балансувальним резервуаром із двох камер — нижньої висотою 120 метрів та діаметром 7,5 метра і верхньою висотою 105 метрів при діаметрі 16 метрів. У підсумку ресурс надходить до спорудженого у підземному виконанні машинного залу. Останній має розміри 92х21 метр при висоті 43 метри, а доступ до нього персоналу здійснюється через тунель довжиною 1,5 км.

Основне обладнання станції становлять три турбіни типу Френсіс загальною потужністю 392 МВт, які повинні забезпечувати виробництво 1,6 млрд кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьований ресурс потрапляє у нижню балансувальну камеру розмірами 83х12х32 метрів, із якої прокладений відвідний тунель довжиною 0,54 км, який переходить у відкритий канал до Порсе довжиною 0,12 км.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 230 кВ.[1][2][3][4][5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. repository.unimilitar.edu.co. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. 1.3 CENTRAL HIDROELECTRICA "LA TASAJERA" (RIOGRANDE 11) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2016.
  3. Going underground - International Water Power. www.waterpowermagazine.com. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  4. Porse II dam - dinamic response (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2013.
  5. Ozdemir, Levent (1 січня 1998). North American Tunneling 1988 (англ.). CRC Press. ISBN 9789054109310. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.