Гдиня-Головна
Гдиня-Головна | |
Названо на честь | Гдиня |
---|---|
Країна | Республіка Польща |
Адміністративна одиниця | Гдиня |
Часовий пояс | CET |
Власник | Польські державні залізниці |
Оператор | PKP POLSKIE LINIE KOLEJOWE S.A. |
Дата офіційного відкриття | 1894, 1926, 1939, 2010 і 2012 |
Сусідня станція | Gdynia Wzgórze św. Maksymiliana railway stationd, Gdynia Stocznia railway stationd, Gdynia Port Centralny railway stationd і Gdynia Chylonia railway stationd |
Залізнична лінія | Railway line 201d, railway line 202 (Poland)d і Railway line 250d |
Кількість колій обслуговування | 11 і 10 |
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
Гдиня-Головна у Вікісховищі |
Координати: 54°31′16″ пн. ш. 18°31′42″ сх. д. / 54.52120000002777545° пн. ш. 18.52860000002777952° сх. д.
Гдиня-Головна (пол. Gdynia Główna) — найбільша залізнична станція Гдині, що має найбільшу річну пропускну спроможність в північній Польщі та одну з найбільших у країні — у 2017 році обслужила 11,2 мільйона пасажирів, що поставило її на дев’яте місце серед польських станцій [1].. Відповідно до категоризації PKP Гдиня-Головна була відзначена найвищою категорією Преміум. Вокзал розташовано в історичній [2] модерністській будівлі. Містить головний залізничний вокзал, що обслуговує міжміські маршрути, і приміський вокзал.
У 2021 році станція обслуговувала приблизно 22 900 пасажирів на день, що забезпечило йому 7 місце в країні [3].
Перша залізнична станція в Гдині була відкрита 1 січня 1894 року. Спочатку це була залізнична зупинка з невеликим дерев'яним залом очікування, кількома ліхтарями та табличкою з назвою міста. Тільки майже через 10 років зупинку подовжили, побудували цегляну будівлю з касами, потім справжній зал очікування, і Гдиня здобула статус станції IV класу [4]..
Після приєднання Ґдині до Польщі в 1920 році та рішення про будівництво міста та порту відбулось значне зростання пасажиропотоку. Тому в 1923-1926 роках за проектом Ромуальда Міллера було збудовано нову, цегляну імпозантну будівлю в національно-садибному стилі [5]. Він вважався вершиною і останнім великим проявом садибного стилю в польській залізничній архітектурі, і в ньому вже виявилися риси нової течії модернізму [6]. Цей вокзал було відкрито 15 липня 1926 року [7]. Всередині є каси, зал очікування, туалети, камера схову, ресторан, книжковий магазин, пункт обміну валюти та перукарня. Поруч з ним т. зв. літній станції, до якої можна було дістатися через перехід, подібний до того, що з’єднує сьогоднішні станції PKP і SKM, з часом, адаптованим для обслуговування мандрівників цілий рік.
В 1938 році вокзал було модернізовано та розширено. Під час Другої світової війни під час боїв за місто в 1945 році його було спалено. Через рік, тимчасово перебудований [8], В 1950-1959 роках на його місці побудували новий вокзал, спроєктований проф. Вацлавом Томашевським, автором проекту Будинку бавовни та будівлі Гдинського морського університету. Будівля вокзалу – незвичайне поєднання архітектури соцреалізму та довоєнного модерну. У залі очікування та головному холі збереглися мозаїки 1957 року із зображенням морського пейзажу, неба з Пегасом на вокзалі та суднобудівному заводі; у залі ресторану – розписи на стелі із зображенням символів сузір’їв і знаків зодіаку та настінні розписи із зображенням карт світу, Європи, Польщі та околиць Гданська, відкриті під час консерваційних робіт у 2010-2012 роках. Їх авторами були художники Академії образотворчого мистецтва в Гданську під керівництвом проф. Юліуша Студницького[pl].
У серпні 2008 року будівлю вокзалу занесено до реєстру пам'яток. У цьому ж році почалася модернізація станції, що містила реконструкція холу Головного залізничного вокзалу, перекриття платформ та зміни системи управління залізничним рухом. Під час робіт у 2011 році було виявлено цегляну стіну станції 1926 року довжиною близько 5 метрів. Її зберегли та інтегрували в оновлені інтер’єри [9] [10].
6 червня 2012 року відбулося офіційне відкриття модернізованої будівлі вокзалу. Інвестиція коштувала 40,7 млн злотих і була частково профінансована з фондів ЄС [11] [12].
У 2020 році на третьому з 2018 року тендері було обрано проектувальника та підрядника з реконструкції приміського вокзалу, який використовує SKM [13]. Це буде консорціум T4B і MAXTO Technology, чия пропозиція (62,361 млн. злотих) перевищила бюджет, прийнятий PKP SKM (59,409 млн. злотих) майже на 3 млн. злотих. Будівельні роботи розпочалися восени 2021 року та мають бути завершені до березня 2023 року. У відремонтованій будівлі буде розміщено центр управління моніторингом та систему інформування пасажирів [14]. Інвестиційний договір підписано 11 лютого 2021 року [15].
Вокзальний комплекс складається з будівлі Головного залізничного вокзалу (на пл. Конституції ) та сполученого з ним критим переходом Приміського вокзалу (знаходиться з боку вул. Лютего, 10). На Головному залізничному вокзалі розташовані автовокзал, а також тролейбусні та автобусні кінцеві зупинки.
Хол Головного залізничного вокзалу має два головних входи, між якими розташовані приміщення з квитковими касами, а також заклади харчування та торгівлі. Навпроти східного входу є підземний перехід до всіх платформ. Більшість закладів харчування також розташовані на цьому вході. Другий підземний перехід з'єднує Приміський вокзал з платформою 1.
Станція Гдиня-Головна має 5 платформ, з’єднаних підземними переходами. Платформа 1 повністю покрита дахом, а інші платформи мають дах, розділений на три частини: спуски в підземний перехід і два засклених майданчики приблизно 50 м.
- Платформа 1 (висока) обслуговує потяги SKM, причому потяги прямують у напрямку Вейгерово по колії з боку станції, а потяги прямують по колії з вулиці Морська в напрямку Гданська.
- Платформи 2 і 3 (після модернізації високі) зазвичай обслуговують поїзди далекого сполучення, що прямують з Гданська.
- Платформи 4 і 5 (високі) зазвичай обслуговують поїзди далекого сполучення, що прямують з Вейгерово.
- ↑ 10 najbardziej zatłoczonych dworców w Polsce (пол.). Процитовано 22 серпня 2018.
- ↑ Rejestr zabytków woj. pomorskiego [tabela programu Microsoft Office]
- ↑ Urząd Transportu Kolejowego. Przewozy pasażerskie (пол.). Portal statystyczny UTK. Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Katarzyna Fryc Tych budynków w Gdyni już nie ma. Pierwszy dworzec Gdynia Główna
- ↑ O dawnych dworcach w Gdyni. rzygacz.webd.pl. Процитовано 19 серпня 2012.
- ↑ Michał Dudkowski. Styl swojski w architekturze dworców kolejowych odbudowywanych po I wojnie światowej na obszarze Warszawskiej Dyrekcji Kolejowej. „Świat Kolei”. Nr 4/2016, s. 24. Łódź: EMI-Press. ISSN 1234-5962.
- ↑ Bartosz Gondek 90 lat pierwszego gdyńskiego dworca
- ↑ Stacja końcowa
- ↑ Przedwojenny mur na gdyńskim dworcu. trojmiasto.pl. 12 kwietnia 2011. Процитовано 12 квітня 2011.
- ↑ PKP SA. Informacja prasowa PKP S.A. - Gdynia Główna po przebudowie zaprasza podróżnych (пол.). pkp.pl. Процитовано 19 серпня 2012.
- ↑ Ksenia pisera (5 червня 2012). Dworzec kolejowy Gdynia Główna otwarty. Jak Wam się podoba? (ZDJĘCIA) (пол.). gdynia.naszemiasto.pl. Процитовано 19 серпня 2012.
- ↑ PKP SA. Informacja Prasowa PKP S.A. - Unijne wsparcie dla przebudowy dworca w Gdyni (пол.). pkp.pl. Процитовано 19 серпня 2012.
- ↑ Dworzec Podmiejski w Gdyni ma odzyskać dawny blask. Dwie oferty za ponad 60 mln zł
- ↑ 62 mln zł za remont i modernizację Dworca Podmiejskiego SKM w Gdyni. 25 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
- ↑ Dworzec Podmiejski w Gdyni Głównej do marca 2023 r. przejdzie modernizację