Перегляд вихідного коду сторінки Геноцидне зґвалтування

{{Геноцид sidebar}}{{Насильство проти жінок}}{{Насильство проти чоловіків}}
'''Геноцидне зґвалтування''', форма [[Воєнне сексуальне насильство|воєнного сексуального насильства]],&nbsp;— це акти [[Масові сексуальні злочини|масового]] та [[Групове зґвалтування|групового зґвалтування]] людей ворога під час [[Війна|війни]] в рамках [[Геноцид|кампанії геноциду]].{{Sfn|Totten|Bartrop|2007|сторінки=159–160}} Під час [[Геноцид вірмен|геноциду вірмен]],<ref>{{Cite news|url=https://armenianweekly.com/2011/12/07/devilish-marks/|title='Devilish Marks' and Rape in the Time of Genocide|last=Barsoumian|first=Nanore|date=2011-12-07|language=en-US|work=The Armenian Weekly|access-date=2022-10-04}}</ref> [[Геноцид греків|геноциду греків]],<ref name="Shirinian">{{Cite book
|title=Genocide in the Ottoman Empire: Armenians, Assyrians, and Greeks, 1913-1923
|last=Shirinian
|first=George
|date=2017
|publisher=Berghahn Books
|page=55
|chapter=Background to the Late Ottoman Genocides
|isbn=9781785334337
|quote=...смертоносні банди гетів (організованих розбійників), особливо на чолі з Топалом Османом, займалися безперервною стріляниною, грабунками та зґвалтуваннями беззахисних грецьких селян у Понтійському регіоні. За підтримки Кемаля вони посилили свою кампанію з метою витіснити греків з регіону, вбиваючи грецьке населення в таких містах, як Требізонд, Амасія, Пафра, Мерзіфон та багатьох інших.
}}</ref>{{Sfn|Morris|Ze'evi|2019|с=390}}{{Sfn|Morris|Ze'evi|2019|с=499}} [[Геноцид ассирійців|геноциду ассирійців]],{{Sfn|Gaunt|Atto|Barthoma|2017|с=47}}{{Sfn|Yacoub|2016|с=42}} [[Різанина в Нанкіні|другої японо-китайської війни]], [[Голокост]]у,<ref>{{Cite web|url=https://ua.boell.org/en/2020/05/18/sexual-violence-holocaust-perspectives-ghettos-and-camps-ukraine|title=Sexual Violence in the Holocaust: Perspectives from Ghettos and Camps in Ukraine &#124; Heinrich Böll Stiftung &#124; Kyiv - Ukraine|website=Heinrich-Böll-Stiftung}}</ref> [[Війна за незалежність Бангладеш|війни за незалежність Бангладеш]],{{Sfn|Sharlach|2000|сторінки=92–93}}{{Sfn|Sajjad|2012|с=225}}{{Sfn|Ghadbian|2002|с=111}}{{Sfn|Mookherjee|2012|с=68}} [[Боснійська війна|Боснійської війни]],<ref name="urlRape and Rape Avoidance in Ethno-National Conflicts: Sexual Violence in Liminalized States on JSTOR">{{Cite journal|last=Hayden|first=Robert M.|year=2000|title=Rape and Rape Avoidance in Ethno-National Conflicts: Sexual Violence in Liminalized States|url=https://www.jstor.org/stable/683536|journal=American Anthropologist|volume=102|issue=1|pages=27–41|doi=10.1525/aa.2000.102.1.27|jstor=683536}}</ref> [[Геноцид у Руанді|геноциду у Руанді]],{{Sfn|Sajjad|2012|с=225}} {{Sfn|Sharlach|2000|с=90}} конфліктів у Конго, [[громадянська війна в Південному Судані|громадянської війни в Південному Судані]], [[геноцид єзидів|геноциду єзидів]], [[геноцид рохінджа|геноциду рохінджа]], [[Воєнні злочини під час російсько-української війни|російсько-української війни]] масові зґвалтування, які були невід'ємною частиною цих конфліктів, привели концепцію геноцидного зґвалтування до міжнародної актуальності.{{Sfn|Miller|2009|с=53}} До цього попри те, що воєнні зґвалтування були частиною конфліктів протягом всієї [[Всесвітня історія|історії людства]], їх зазвичай розглядали як побічний продукт конфлікту, а не як невід'ємну частину військової політики.{{Sfn|Fisher|1996|сторінки=91–133}}

== Визначення ==
Деякі вчені стверджують, що [[Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього|в Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього]] має бути зазначено, що масове зґвалтування є злочином геноциду.{{Sfn|Sharlach|2000|сторінки=89–102}} Інші вчені стверджують, що зґвалтування внаслідок геноциду вже включене у визначення у статті 2<ref group="Note">«...будь-яка з наведених нижче дій, вчинених з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:
</ref> Конвенції.{{Sfn|Miller|2009|с=53}}{{Sfn|Totten|Bartrop|2007|с=159}} [[Кетрін Маккіннон]] доводить, що жертв геноцидного зґвалтування використовують як заміну всієї етнічної групи, що зґвалтування використовується як інструмент, метою якого є знищення всієї етнічної групи.{{Sfn|MacKinnon|2006|сторінки=209–233}}

Шівон Фішер постулювала, що геноцидом є [[Примусова вагітність|примусове запліднення]], а не саме [[зґвалтування]]: ''«Саме повторне зґвалтування все одно є „просто“ зґвалтуванням, але зґвалтування з метою запліднення&nbsp;— це щось більше»''.{{Sfn|Sharlach|2000|сторінки=92–93}}{{Sfn|Bisaz|2012|сторінки=90–91}} Ліза Шарлах стверджує, що це визначення є надто вузьким, оскільки ці масові зґвалтування не слід визначати як геноцид виключно на підставі того, що зґвалтовані були примусово запліднені.{{Sfn|Sharlach|2000|сторінки=92–93}}

== Зґвалтування як геноцид ==
{{Main|Міжнародні рамки сексуального насильства}}
Відповідно до [[Резолюція Ради Безпеки ООН|Резолюції Ради Безпеки ООН]] 1820 (оголошеної 2008 року) зґвалтування та інші форми [[Сексуальне насильство|сексуального насильства]] можуть вважатися [[Військовий злочин|військовими злочинами]], [[Злочин проти людяності|злочинами проти людяності]] або актом, що становить геноцид.<ref>{{Cite web|url=https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/CAC%20S%20RES%201820.pdf|title=Resolution 1820 (2008) Adopted by the Security Council at its 5916th meeting, on 19 June 2008|date=19 червня 2008|publisher=United Nations|access-date=17 жовтня 2022}}</ref>

За даними [[Amnesty International|''Amnesty International'']], зґвалтування під час війни є не побічним продуктом конфліктів, а скоріше заздалегідь спланованою та свідомою військовою стратегією.{{Sfn|Smith-Spark|2012}} За останню чверть століття більшість конфліктів перейшли від воєн між національними державами до міжусобних і внутрішньодержавних [[Громадянська війна|громадянських війн]]. Під час цих конфліктів почастішали випадки використання зґвалтувань як зброї проти цивільного населення державними та недержавними суб'єктами. Журналісти та правозахисні організації задокументували кампанії геноцидних зґвалтувань під час конфліктів у колишній Югославії, Сьєрра-Леоне, Руанді, Ліберії, Судані, Уганді, Україні та під час громадянської війни в Демократичній Республіці Конго.{{Sfn|Leaning|Bartels|Mowafi|2009|с=174}}

Стратегічні цілі цих масових зґвалтувань подвійні. Перша&nbsp;— насадити [[терор]] серед цивільного населення з метою насильницького виселення його зі своєї землі{{Sfn|Derderian|2005|с=1}}, а також щоб змусити підкоритися тих, хто могли б чинити опір геноциду. «''У контексті геноциду [...] [[насильство проти жінок]] може бути спрямоване на руйнування цілісності групи через її жінок, які уособлюють її генетичну та культурну спадкоємність''».{{Sfn|Derderian|2005|сторінки=5-6}} Друга полягає в тому, щоб зменшити шанси на можливе повернення та відновлення групи, завдавши приниження та сорому цільовій групі та зменшивши її соціальну згуртованість. Ці наслідки є стратегічно важливими для недержавних акторів, оскільки їм необхідно видалити цільове населення з території. Зґвалтування як геноцид застосовується для кампаній, які передбачають [[Етнічна чистка|етнічну чистку]] та [[геноцид]], оскільки мета полягає в тому, щоб знищити або примусово видалити цільове населення та гарантувати, що воно не повернеться.{{Sfn|Leaning|Bartels|Mowafi|2009|с=174}}

Однією з цілей геноцидного зґвалтування є [[примусова вагітність]], коли агресор не тільки вторгається на землю цільового населення, але також і в їхні кровні лінії та родини. Однак проти тих, хто не може мати дітей, також чинять сексуальне насильство. 

Вік постраждалих може варіюватися від дітей до жінок віком за 80.<ref name="urlGenocide Watch- Ten Stages of Genocide">{{Cite web|url=http://www.genocidewatch.com/ten-stages-of-genocide|title=Genocide Watch- Ten Stages of Genocide|access-date=2024-05-06|archive-date=2020-05-14|archive-url=https://archive.today/20200514224350/https://www.genocidewatch.com/ten-stages-of-genocide|url-status=dead}}</ref>{{Sfn|Smith|2013|с=94}}

== Задокументовані злочини ==
Зґвалтування було значно поширене під час [[Геноцид вірмен|геноциду вірмен]] турками-османами. Під час маршів смерті вірменських мирних жителів через Анатолію в 1915 році турецькі солдати часто ґвалтували та вбивали вірменських жінок і дітей. У багатьох випадках у цих злочинах також брали участь турецькі та курдські цивільні особи.<ref>{{Cite web|url=https://armenianweekly.com/2011/12/07/devilish-marks/|title='Devilish Marks' and Rape in the Time of Genocide|last=Barsoumian|first=Nanore|date=2011-12-07|website=The Armenian Weekly|language=en-US|access-date=2022-10-13}}</ref> Турки забирали вірменських жінок і дівчат у [[сексуальне рабство]] або [[Примусовий шлюб|змушували їх до шлюбу]]. Жінки, примушені до шлюбу, також мусили прийняти іслам.{{Sfn|Derderian|2005|с=2}} Деякі злочинці вважали, що жінок і дівчат можна успішно асимілювати в мусульманську турецьку культуру, на відміну від чоловіків і хлопчиків.{{Sfn|Derderian|2005|с=4}} Після закінчення геноциду жінки та дівчата, яких примушували до шлюбу, часто не могли повернутися до колишнього життя. У них не залишилося ні сім'ї, ні джерела доходу, або вони боялися, що одружилися з турком.{{Sfn|Derderian|2005|сторінки=13-14}} Крім того, турки публічно ґвалтували дружин, дочок та інших родичок відомих вірменських чоловіків. Крім дегуманізації жінок, ці цілеспрямовані зґвалтування залякали вірменське керівництво, змусивши його підкоритися, і відмовили його від опору.{{Sfn|Derderian|2005|сторінки=5-6}} Деяких вірменських жінок та дівчат турецькі солдати роздягли, виставили на аукціон і продали в сексуальне рабство. Оголеність жінок у консервативному суспільстві ще більше дегуманізувала їх і позбавила свободи волі. Багатьох примушували до одруження або [[Проституція|проституції]].{{Sfn|Derderian|2005|сторінки=10-11}}

{{Цитата|[[Армін Вегнер]]: ''«Вірменські жінки та дівчата загалом дуже красиві. На вас дивиться темне [і] прекрасне обличчя Бабешеї, яку пограбували курди, зґвалтували і звільнили лише через десять днів; турецькі солдати, офіцери, солдати і жандарми, як дикий звір, накинулися на цю жадану здобич. Всі злочини, які коли-небудь були скоєні проти жінок, були скоєні тут. Їм відрізали груди, калічили кінцівки, а трупи лежали на полях голі, осквернені або почорнілі від спеки»''.<ref>{{Cite book
|title=Justifying Genocide: Germany and the Armenians from Bismark to Hitler
|last=Ihrig
|first=Stefan
|authorlink1=
|date=2016
|publisher=Harvard University Press
|pages=200–201
|language=en
|isbn=978-0-674-50479-0
}}</ref>}}

Під час [[Геноцид греків|грецького геноциду]], ще одного з пізніх османських геноцидів, турецькі війська та цивільні особи викрадали грецьких селянок і ґвалтували їх протягом годин або днів. Турецькі селяни ґвалтували одну жінку 8 днів поспіль; незабаром вона померла. Один чоловік, який протестував проти насильства над дружиною, піддався содомізму.{{Sfn|Morris|Ze'evi|2019|с=386}} У [[Понт|регіоні Понтос]] банди розбійників під проводом [[Топал Осман|Топала Османа]] ходили від села до села, грабуючи, ґвалтуючи жінок і вбиваючи їх за бажанням.<ref name="Shirinian" /> Як і під час геноциду вірмен, для турецьких військ було звично вбивати чоловіків і ґвалтувати жінок; жінки часто гинули пізніше під час довгих походів до Сирії. Різанина особливо поширена на узбережжі Чорного моря, коли туди [[Кавказький театр воєнних дій Першої світової війни|вторглися росіяни]], а турецькі війська відступили. В одному понтійському селі десятки жінок і дівчат кинулися в річку, щоб уникнути зґвалтування. Турецькі війська схопили жінок у реко-православному монастирі Вазелон і, перш ніж убити, їх зґвалтували.{{Sfn|Morris|Ze'evi|2019|с=389}} Багато жінок і дівчат також зґвалтували під час [[Марш смерті|маршів смерті]] до Сирії.{{Sfn|Morris|Ze'evi|2019|с=390}}

Під час [[Геноцид ассирійців|Сайфо]] (геноциду ассирійців) турецькі солдати дотримувалися тієї ж схеми: вони вбивали молодих чоловіків і [[Депортація|депортували]] жінок, дітей і літніх людей. Багато жінок зґвалтували під час депортації або продали цивільним мусульманам у сексуальне рабство.{{Sfn|Morris|Ze'evi|2019|с=372}} Жінок викрадали і змушували прийняти іслам.{{Sfn|Gaunt|Atto|Barthoma|2017|с=25}} В [[Урмія (місто)|Урмії]], де до геноциду було велике ассирійське населення, як турецькі, так і курдські мирні жителі ґвалтували або викрадали ассирійських дівчат.{{Sfn|Morris|Ze'evi|2019|с=378}} В одному селі зловмисники зґвалтували дівчат восьми років;{{Sfn|Yacoub|2016|с=158}} в іншому дівчат 6-7 років, які ховалися на даху.{{Sfn|Yacoub|2016|с=42}} Багато жертв зґвалтувань пізніше померли. Турецькі нерегулярні війська зґвалтували кількох жінок, коли ті помирали.{{Sfn|Gaunt|Atto|Barthoma|2017|с=156}}

За оцінками, лише в 2011 році в [[Демократична Республіка Конго|Демократичній Республіці Конго]] було зареєстровано 400 000 зґвалтувань.{{Sfn|Poloni-Staudinger|Ortbals|2012|с=21}} У ДРК геноцидні зґвалтування зосереджені на руйнуванні сім'ї та громад. В інтерв'ю з особою, яка вижила, розповідалося про [[групове зґвалтування]], примусовий [[канібалізм]] [[Плід (біологія)|плоду]], відібраного у випотрошеної жінки, та вбивство дітей.{{Sfn|Joeden-Forgey|2010|с=74}}

Під час [[Війна за незалежність Бангладеш|Війни за незалежність Бангладеш]] 1971 року члени пакистанської армії та ополченців Біхарі та Разакер, які їх підтримували, зґвалтували від 200 000{{Sfn|Saikia|2011b|с=157}} до 400 000{{Sfn|Riedel|2011|с=10}} бангладешських жінок у систематичній кампанії зґвалтувань геноциду. Деяких жінок могли ґвалтувати 80 разів за ніч.{{Sfn|Brownmiller|1975|с=83}}

Під час триваючого [[Дарфурський геноцид|Дарфурського геноциду]] бойовики [[Джанджавід]] вчиняли [[Зґвалтування під час Дарфурського геноциду|дії]], названі геноцидним зґвалтуванням, причому ґвалтували не лише жінок, а й дітей, а також забивали немовлят до смерті, а статеві каліцтва були звичайною справою.{{Sfn|Rothe|2009|с=53}}

Під час [[Японсько-китайська війна (1937—1945)|Другої японо-китайської війни]] [[Імперська армія Японії|японська імперська армія]] під час [[Нанкінська битва|Нанкінської битви]] здійснила те, що стало відомим як [[Різанина в Нанкіні|зґвалтування Нанкіна]], описане політологом [[Адам Джонс (канадський вчений)|Адамом Джонсом]] як ''«один із найжорстокіших випадків геноцидного зґвалтування»''. Під час насильства були масово зґвалтували та вбили десятки тисяч жінок.{{Sfn|Jones|2006|с=329}} За оцінками [[Токійський трибунал|Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу,]] було зґвалтовано 20 000 жінок, у тому числі немовлят і літніх.<ref>[http://www.ibiblio.org/hyperwar/PTO/IMTFE/IMTFE-8.html Paragraph 2, p. 1012, Judgment International Military Tribunal for the Far East].</ref> Велика частина цих зґвалтувань була систематизована в процесі, коли солдати обшукували молодих дівчат від дверей до дверей, при цьому багато жінок брали в полон і [[Групове зґвалтування|ґвалтували групи вояків]].<ref>{{Cite web|url=http://museums.cnd.org/njmassacre/njm-tran/|title=Japanese Imperialism and the Massacre in Nanjing: Chapter X: Widespread Incidents of Rape|publisher=Museums.cnd.org|access-date=2011-03-06}}</ref> Жінок часто вбивали одразу після зґвалтування, часто шляхом відвертого [[Каліцтво людей|каліцтва]]<ref>"A Debt of Blood: An Eyewitness Account of the Barbarous Acts of the Japanese Invaders in Nanjing, " 7 February 1938, Dagong Daily, Wuhan edition [http://museums.cnd.org/njmassacre/njm-tran/njm-ch10.htm Museums.cnd.org]</ref> або встромляючи багнет, довгу бамбукову палицю чи інші предмети у [[Вагіна|вагіну]]. Маленькі діти не уникнули звірств: їх розрізали, щоб дозволити японським солдатам зґвалтувати їх.<ref>{{Cite book
|url=http://museums.cnd.org/njmassacre/njm-tran/njm-ch10.htm
|title=Japanese Imperialism and the Massacre in Nanjing
|last=Gao Xingzu
|last2=Wu Shimin
|last3=Hu Yungong
|last4=Cha Ruizhen
|series=Chapter X: Widespread Incidents of Rape
|publisher=Museums.cnd.org
|access-date=11 жовтня 2012
}}</ref> 19 грудня 1937 року преподобний Джеймс М. Маккаллум написав у своєму щоденнику:<ref>Hua-ling Hu, ''American Goddess at the Rape of Nanking: The Courage of Minnie Vautrin'', 2000, p.97</ref><blockquote>''Я не знаю, де закінчити. Ніколи не чув і не читав про таку жорстокість. Зґвалтування! Ґвалтують! Ґвалтують! За нашими оцінками, щонайменше 1 000 випадків за ніч, і багато вдень. У разі опору або чогось, що виглядає як несхвалення,&nbsp;— удар багнетом або куля … Люди б'ються в істериці… Жінок забирають щоранку, вдень і ввечері. Вся японська армія, здається, вільна йти і приходити, коли їй заманеться, і робити все, що їй заманеться.''</blockquote>Під час [[Геноцид у Руанді|геноциду в Руанді]] насильство набуло специфічної [[Насильство проти жінок|гендерної форми]]: систематична кампанія сексуального насильства була спрямована конкретно проти жінок та дівчат. За оцінками, було зґвалтовано від 250 000 до 500 000 жінок.{{Sfn|Eftekhari|2004|с=7}}{{Sfn|Poloni-Staudinger|Ortbals|2012|с=21}} Тих, хто пережили геноцидне зґвалтування, після пережитого [[Звинувачення жертви|стигматизували]], у багатьох виявили ВІЛ. Через це постраждалим жінкам відмовляли в їхніх правах на майно і спадщину та в шансах на працевлаштування.{{Sfn|De Brouwer|2010|с=19}} Першою жінкою, звинуваченою та засудженою за організацію геноцидних зґвалтувань, була [[Полін Нірамасугуко|Полін Ніірамасухуко]].{{Sfn|Fielding|2012|с=25}}

У 1996 році Беверлі Аллен написала книгу ''«Війна зґвалтувань: прихований геноцид у Боснії та Герцеговині та Хорватії»,'' де вперше ввела термін ''«геноцидне зґвалтування»'' для опису дій сербських збройних сил, які проводили політику зґвалтувань з наміром чинити геноцид.{{Sfn|Card|2008|сторінки=176–189}} У книзі Аллен порівнює геноцидне зґвалтування з біологічною війною.{{Sfn|Allen|1996|с=131}} Аллен визначила геноцидне зґвалтування як ''«військову політику зґвалтувань з метою геноциду, що наразі практикується в Боснії і Герцеговині та Хорватії югославською армією, силами боснійських сербів та нерегулярними сербськими силами, відомими під назвою „четники“»''.{{Sfn|Vetlesen|2005|сторінки=196–200}}

Висвітлення масових зґвалтувань під час [[Етнічна чистка|етнічних чисток]], здійснених сербськими силами в 1990-х, поклало початок аналізу використання зґвалтувань як частини геноциду. Кетрін Маккіннон доводить, що масові зґвалтування під час конфлікту ''«були одночасним проявом [[мізогінії]] та геноциду»'', і що зґвалтування можна використовувати як форму винищення. «''Це також зґвалтування до смерті, зґвалтування як масове вбивство, зґвалтування з метою вбити і змусити жертву бажати смерті. Це зґвалтування як інструмент примусового вигнання, зґвалтування, щоб змусити вас покинути свій дім і ніколи не хотіти повертатися. Це зґвалтування для того, щоб тебе бачили, чули, дивилися і розповідали іншим: зґвалтування як видовище. Це зґвалтування, яке вбиває клин у спільноту, розбиває суспільство, знищує народ. Це зґвалтування як геноцид''».{{Sfn|Sharlach|2000|сторінки=92–93}}{{Sfn|Russell-Brown|2003|с=1}}

Акти насильства, скоєні проти жінок під час [[Розділ Британської Індії|поділу Індії,]] також згадувалися як приклади геноцидних зґвалтувань. Даян Мазурана та інші стверджували, що ''«моделі зґвалтувань і сексуального насильства, здійснені [під час [[Збройний конфлікт у Тиграї|тиграйської війни]]] [[Збройні сили Ефіопії|ENDF]], [[Збройні сили Еритреї|EDF]] і регіональною міліцією [[Амхара (регіон)|Амхари]] та спеціальними силами проти тиграйських цивільних осіб, узгоджуються з актами геноциду, потенційно здійсненими з наміром знищення тиграйського народу»''<ref name="Mazurana_rape_as_weapon_of_war_really_means" />.

== Див. також ==
* [[Геноцид українців]]
* [[Сексуальне насильство під час російсько-української війни]]
* [[Воєнне сексуальне насильство]]

== Виноски ==
{{Reflist|group=Note}}

== Примітки ==
{{Reflist|refs=<ref name="Mazurana_rape_as_weapon_of_war_really_means">{{cite web | last1 = Mazurana | first1 = Dyan |last2 =Mekonen |first2= Hayelom K.  |last3=Conley |first3=Bridget |last4=de Waal |first4=Alex |author4-link=Alex de Waal |last5=Burns |first5=Delia | title= What 'Rape as a Weapon of War' in Tigray Really Means | website= [[World Peace Foundation]] |date = 2021-08-10 | url = https://sites.tufts.edu/reinventingpeace/2021/08/10/what-rape-as-a-weapon-of-war-in-tigray-really-means | access-date = 2021-11-20 |archive-url= https://web.archive.org/web/20211027034943/https://sites.tufts.edu/reinventingpeace/2021/08/10/what-rape-as-a-weapon-of-war-in-tigray-really-means |archive-date= 2021-10-27 |url-status=live }}</ref>}}

== Бібліографія ==
<div class="refbegin
    " style="">
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFAllen1996">Allen, Beverly (1996). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFAllen1996"><span class="id-lock-registration" title="Free registration required">[[iarchive:rapewarfarehidde00alle|''Rape Warfare: The Hidden Genocide in Bosnia-Herzegovina and Croatia'']]</span>. University of Minnesota Press. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0816628186</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFAskin1997">Askin, Kelly Dawn (1997). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFAskin1997">[https://books.google.com/books?id=ThfzGvSvQ2UC ''War Crimes Against Women: Prosecution in International War Crimes Tribunals'']. Martinus Nijhoff Publishers. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-90-411-0486-1</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFBisaz2012">Bisaz, Corsin (2012). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFBisaz2012">''The Concept of Group Rights in International Law: Groups as Contested Right-Holders, Subjects and Legal Persons''. Martinus Nijhoff. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-9004228702</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFBrownmiller1975">Brownmiller, Susan (1975). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFBrownmiller1975">''Against Our Will: Men, Women, and Rape''. Simon & Schuster. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0-449-90820-4</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation journal cs1" id="CITEREFCard2008">Card, Claudia (2008). </cite><cite class="citation journal cs1" id="CITEREFCard2008">«The Paradox of Genocidal Rape Aimed at Enforced Pregnancy». ''The Southern Journal of Philosophy''. '''S1''' (46): 176—189. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1111/j.2041-6962.2008.tb00162.x|10.1111/j.2041-6962.2008.tb00162.x]].</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFDe_Brouwer2010">De Brouwer, Anne-Marie (2010). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFDe_Brouwer2010">«Introduction». In Anne-Marie De Brouwer, Sandra Ka Hon Chu (ed.). ''The Men Who Killed Me: Rwandan Survivors of Sexual Violence''. Douglas & McIntyre. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-1553653103</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation journal cs1" id="CITEREFDerderian2005">Derderian, Katharine (2005). </cite><cite class="citation journal cs1" id="CITEREFDerderian2005">«Common fate, different experience: gender-specific aspects of the Armenian Genocide, 1915—1917». ''Holocaust and Genocide Studies''. '''19''' (1): 1–25. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1093/hgs/dci001|10.1093/hgs/dci001]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20684092 20684092].</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFEftekhari2004">Eftekhari, Shiva (2004). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFEftekhari2004">''Rwanda, Struggling to Survive: Barriers to Justice for Rape Victims in Rwanda''. Human Rights Watch.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFFielding2012">Fielding, Leila (2012). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFFielding2012">''Female Génocidaires: What was the Nature and Motivations for Hutu Female''. GRIN Verlag. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-3656324409</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation journal cs1" id="CITEREFFisher1996">Fisher, Siobhán K. (1996). </cite><cite class="citation journal cs1" id="CITEREFFisher1996">[https://scholarship.law.duke.edu/dlj/vol46/iss1/4 «Occupation of the Womb: Forced Impregnation as Genocide»]. ''Duke Law Journal''. '''46''' (1): 91–133. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.2307/1372967|10.2307/1372967]]. [[JSTOR]]&nbsp;[https://www.jstor.org/stable/1372967 1372967].</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFGauntAttoBarthoma2017">Gaunt, David; Atto, Naures; Barthoma, Soner A. (2017). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFGauntAttoBarthoma2017">''Let Them Not Return: Sayfo&nbsp;— The Genocide Against the Assyrian, Syriac, and Chaldean Christians in the Ottoman Empire''. Berghahn Books. [[ISBN]]&nbsp;[[Special:BookSources/9781785334993|<bdi>9781785334993</bdi>]].</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFGhadbian2002">Ghadbian, Najib (2002). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFGhadbian2002">«Political Islam: Inclusion or violence?». In Kent Worcester; Sally A. Bermanzohn; Mark Ungar (eds.). ''Violence and Politics: Globalization's Paradox''. Routledge. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0-415-93111-3</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFJoeden-Forgey2010">Joeden-Forgey, Elisa Von (2010). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFJoeden-Forgey2010">«Gender and Genocide». In Donald Bloxham, A. Dirk Moses (ed.). ''The Oxford Handbook of Genocide Studies''. Oxford University Press. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0199232116</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFJones2006">Jones, Adam (2006). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFJones2006">''Genocide: A Comprehensive Introduction''. Routledge. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0415353847</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFLeaningBartelsMowafi2009">Leaning, Jennifer; Bartels, Susan; Mowafi, Hani (2009). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFLeaningBartelsMowafi2009">«Sexual Violence during War and Forced Migration». In Susan Forbes Martin, John Tirman (ed.). ''Women, Migration, and Conflict: Breaking a Deadly Cycle''. Springer. pp.&nbsp;173–199. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-9048128242</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFMiller2009">Miller, Sarah Clark (2009). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFMiller2009">«Atrocity, Harm, and resistance». In Andrea Veltman, Kathryn Norlock (ed.). ''Evil, Political Violence, and Forgiveness: Essays in Honor of Claudia Card''. Lexington. pp.&nbsp;53–76. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0739136508</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation news cs1" id="CITEREFMacKinnon2006">MacKinnon, Catharine A. (2006). </cite><cite class="citation news cs1" id="CITEREFMacKinnon2006">[https://web.archive.org/web/20150919095413/http://clg.portalxm.com/library/keytext.cfm?keytext_id=181 «Genocide Rape Is Different Than War Rape»]. ''Center on Law & Globalization''. Archived from [http://clg.portalxm.com/library/keytext.cfm?keytext_id=181 the original] on 19 September 2015.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFMorrisZe'evi2019">Morris, Benny; Ze'evi, Dror (24 April 2019). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFMorrisZe'evi2019">''The Thirty-Year Genocide: Turkey's Destruction of its Christian Minorities''. Harvard University Press. [[ISBN]]&nbsp;[[Special:BookSources/9780674916456|<bdi>9780674916456</bdi>]].</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFMookherjee2012">Mookherjee, Nayanika (2012). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFMookherjee2012">«Mass rape and the inscription of gendered and racial domination during the Bangladesh War of 1971». In Raphaelle Branche; Fabrice Virgili (eds.). ''Rape in Wartime''. Palgrave Macmillan. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0-230-36399-1</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFPoloni-StaudingerOrtbals2012">Poloni-Staudinger, Lori; Ortbals, Candice D. (2012). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFPoloni-StaudingerOrtbals2012">«Rape as a Weapon of War and Genocide». ''Terrorism and Violent Conflict: Women's Agency, Leadership, and Responses''. Springer. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-1461456407</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFRiedel2011">Riedel, Bruce O. (2011). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFRiedel2011">''Deadly Embrace: Pakistan, America, and the Future of the Global Jihad''. Brookings Institution. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0-8157-0557-4</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFRothe2009">Rothe, Dawn (2009). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFRothe2009">''State Criminality: The Crime of All Crimes''. Lexington. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0739126721</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation journal cs1" id="CITEREFRuby_Reid-Cunningham2008">Ruby Reid-Cunningham, Allison (2008). </cite><cite class="citation journal cs1" id="CITEREFRuby_Reid-Cunningham2008">«Rape as a Weapon of Genocide». ''Genocide Studies and Prevention''. '''3''' (3): 279—296. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.3138/gsp.3.3.279|10.3138/gsp.3.3.279]]. [[Semantic Scholar|S2CID]]&nbsp;[https://api.semanticscholar.org/CorpusID:146514994 146514994].</cite>
* <cite class="citation journal cs1" id="CITEREFRussell-Brown2003">Russell-Brown, Sherrie L. (2003). </cite><cite class="citation journal cs1" id="CITEREFRussell-Brown2003">[http://scholarship.law.berkeley.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1241&context=bjil «Rape as an Act of Genocide»]. ''Berkeley Journal of International Law''. '''21''' (2).</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFSaikia2011b">Saikia, Yasmin (2011b). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFSaikia2011b">«War as history, humanity in violence: Women, men and memories of 1971, East Pakistan/Bangladesh». In Elizabeth D. Heineman (ed.). ''Sexual Violence in Conflict Zones: From the Ancient World to the Era of Human Rights''. University of Pennsylvania Press. pp.&nbsp;152–170. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0-8122-4318-5</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFSajjad2012">Sajjad, Tazreena (2012). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFSajjad2012">«The Post-Genocidal Period and its Impact on Women». In Samuel Totten (ed.). ''Plight and Fate of Women During and Following Genocide'' (Reprint&nbsp;ed.). Transaction. pp.&nbsp;219–248. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-1412847599</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation journal cs1" id="CITEREFSchott2011">Schott, Robin May (2011). </cite><cite class="citation journal cs1" id="CITEREFSchott2011">«War rape, natality and genocide». ''Journal of Genocide Research''. '''13''' (1–2): 5–21. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1080/14623528.2011.559111|10.1080/14623528.2011.559111]]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21941691 21941691]. [[Semantic Scholar|S2CID]]&nbsp;[https://api.semanticscholar.org/CorpusID:23484933 23484933].</cite>
* <cite class="citation journal cs1" id="CITEREFSharlach2000">Sharlach, Lisa (2000). </cite><cite class="citation journal cs1" id="CITEREFSharlach2000">«Rape as Genocide: Bangladesh, the Former Yugoslavia, and Rwanda». ''New Political Science''. '''1''' (22): 89–102. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.1080/713687893|10.1080/713687893]]. [[Semantic Scholar|S2CID]]&nbsp;[https://api.semanticscholar.org/CorpusID:144966485 144966485].</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFSmith2013">Smith, Roger W. (2013). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFSmith2013">«Genocide and the Politics of Rape». In Joyce Apsel, Ernesto Verdeja (ed.). ''Genocide Matters: Ongoing Issues and Emerging Perspectives''. Routledge. pp.&nbsp;82–105. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0415814966</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation news cs1" id="CITEREFSmith-Spark2012">Smith-Spark, Laura (8 December 2004). </cite><cite class="citation news cs1" id="CITEREFSmith-Spark2012">[http://news.bbc.co.uk/1/hi/4078677.stm «How did rape become a weapon of war?»]. ''British Broadcasting Corporation''<span class="reference-accessdate">. </span><span class="reference-accessdate">Retrieved <span class="nowrap">29 December</span> 2013</span>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFTottenBartrop2007">Totten, Samuel; Bartrop, Paul R. (2007). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFTottenBartrop2007">''Dictionary of Genocide''. Greenwood. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0313329678</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFVetlesen2005">Vetlesen, Arne Johan (2005). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFVetlesen2005">''Evil and Human Agency: Understanding Collective Evildoing''. Cambridge University Press. [[ISBN]]&nbsp;<nowiki><bdi>978-0521673570</bdi></nowiki>.</cite>
* <cite class="citation book cs1" id="CITEREFYacoub2016">Yacoub, Joseph (2016). </cite><cite class="citation book cs1" id="CITEREFYacoub2016">''Year of the Sword: The Assyrian Christian Genocide: a History''. Oxford University Press. [[ISBN]]&nbsp;[[Special:BookSources/9780190633462|<bdi>9780190633462</bdi>]].</cite>
</div>
{{Геноцид}}{{Міжнародне кримінальне право|state=collapsed}}
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Зґвалтування]]
[[Категорія:Сексуальні злочини]]
[[Категорія:Воєнне сексуальне насильство]]
[[Категорія:Злочини проти жінок]]