Перегляд вихідного коду сторінки Герман Кевесс фон Кевессаза

{{Військовик
|оригінал імені={{lang-de|Hermann Kövess von Kövesshaza}}|дата народження=30.3.1854|дата смерті=22.9.1924|місце народження=[[Тімішоара]], [[Банат]],
{{AUTimp}}|місце смерті=[[Відень]], {{AUT}}|зображення=Kovess Hermann Fieldmarshal.jpg|роки служби=|звання=[[генерал-фельдмаршал]]|битви=[[Перша світова війна]]|приналежність={{AUT-HUN}} → {{AUT}}|рід військ=|вид збройних сил=[[Збройні сили Австро-Угорщини]]|відносини=Євгенія фон Глюнек
|нагороди = {{{!}}
{{!}}{{Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)}}{{!!}}{{Ювілейна пам'ятна медаль 1898}}{{!!}}{{Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони (Австрія)}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден Залізної Корони 3 ступеня (Австрія)}}{{!!}}{{Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)}}{{!!}}{{Кавалер ордена Леопольда (Австрія)}}
{{!}}-
{{!}}{{Ювілейний хрест}}{{!!}}{{Почесний знак Австрійського Червоного Хреста}}{{!!}}{{Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)}}
{{!}}-
{{!}}{{Маріанський хрест}}{{!!}}{{Командор ордена Марії-Терезії}}{{!!}}{{Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана}}
{{!}}-
{{!}}{{Кавалер ордена Корони Італії}}{{!!}}{{Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)}}{{!!}}{{Великий хрест ордена Церінгенського лева}}
{{!}}-
{{!}}{{Pour le Mérite з дубовим листям}}{{!!}}{{Залізний хрест 1-го класу}}{{!!}}{{Залізний хрест 2-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «Імтияз»}}{{!!}}{{Медаль «Ліакат»}}{{!!}}{{Галліполійська зірка}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден Таковського хреста}}{{!!}}{{Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)}}{{!!}}{{Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)}}
{{!}}-
{{!}}{{Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»}}{{!!}}[[Файл:OPMM-gcX.svg|60пкс|Орден Заслуг pro Merito Melitensi]]
{{!}}}
}}
'''Герман Альбін Йозеф Кевесс''', з 1873 року&nbsp;— '''Кевесс фон Кевессаза''', з 17 серпня 1917 року&nbsp;— '''Барон Кевесс фон Кевессаза''' ({{Lang-de|Hermann Albin Josef Baron Kövess von Kövesshaza}}) ({{Дата народження|30|3|1854}}, [[Тімішоара]], [[Банат]] ― † {{Дата смерті|22|9|1924}}, [[Відень]]) ― [[Генерал-фельдмаршал|генерал–фельдмаршал]], успішний воєначальник [[Перша світова війна|Першої світової війни]], від [[3 листопада]] [[1918]]&nbsp;р. останній [[верховний головнокомандувач]] [[Збройні сили Австро-Угорщини|Збройними силами Австро-Угорщини]] ([[1918]]).

== Біографія ==

=== Сім'я ===
Кьовесс був сином генерал-майора Альбіна Віктора Кевесса (1821—1890) та Йоганни Регіни Стерцінг (1836—1898), дочки трансільванського фармацевта.

[[5 жовтня]] [[1892]] року він одружився з баронесою Євгенією Г'є фон Глюнек (1861—1941), дочкою вчителя права і цісарсько-королівського Міністра барона Антона Г'є фон Глюнека. У подружжя було троє синів: Адальберт (Бела) († 1914), Ойген (Єну) і [[Геза Кевесс фон Кевессаза|Геза]] (1896—1977), які служили артилерійськими офіцерами. Останній працював доктором історії в Музеї історії армії, і в [[1950]] році йому ненадовго довірили керівництво.

=== Військова кар'єра ===
З [[1864]]&nbsp;р. Кьовесс відвідував середню школу в [[Будапешт]]і, а з осені [[1865]]&nbsp;р. вступив до кадетського інституту в [[Гайнбург-ан-дер-Донау]]. У [[1868]] році він розпочав навчання в академії в Зноймо, а в [[1869]] році вступив у {{iw|3=de|4=K.u.k._Technische_Militärakademie|Цісарсько-королівську технічну військову академію}} у [[Відень|Відні]].

[[18 серпня]] [[1872]] року він в званні [[лейтенант]]а приєднався до цісарсько-королівського інженерного полку №&nbsp;2 ([[Відень]]).

У [[1875]] році він став першим [[Оберлейтенант|обер-лейтенантом]], який відвідував військову школу з [[1876]] по [[1878]] рік. У [[1878]] році він був призначений до 16-ї піхотної дивізії військ у [[Сібіу (місто)|Сібіу]] як офіцер генерального штабу.

У [[1879]] році&nbsp;— офіцер генерального штабу 12-ї кавалерійської бригади.

В [[1882]] році з метою придушення заколоту в [[Далмація|Далмації]] Кевессаза очолив свою першу експедицію.

З [[1882]]&nbsp;р. Кевесс служив [[Гауптман (звання)|гауптманом]] Генерального штабу у [[Відень|Відні]], в [[1885]]&nbsp;р. виконував обов'язки командира роти піхотного полку №&nbsp;38.

У період з листопада [[1886]]&nbsp;р. по листопад [[1888]]&nbsp;р. був офіцером Генерального штабу 1-го армійського корпусу в [[Краків|Кракові]]. У [[1889]] році він перейшов до штабу піхотного полку №&nbsp;56 у Вадовицях.

[[1 травня]] [[1890]] року він отримав звання [[майор]] та був переведений в [[Естергом]] в 26-й піхотний полк. У листопаді [[1894]] року, у віці 40 років, він отримав звання [[Оберстлейтенант|оберст-лейтенанта]] і був працевлаштований у 72-му піхотному полку в [[Братислава|Братиславі]].

[[1 листопада]] [[1896]]&nbsp;р. Кевесс став [[оберст]]ом і служив у піхотному полку №&nbsp;52. З березня [[1898]]&nbsp;р. по жовтень [[1902]]&nbsp;р. він командував піхотним полком №&nbsp;23 у [[Будапешт]]і. У жовтні [[1902]] року він взяв на себе керівництво 15-ю піхотною бригадою 8-ї дивізії під керівництвом [[Франц Конрад фон Гетцендорф|Франца Конрада]] в [[Інсбрук]]у і отримав звання [[генерал-майор]]а в листопаді. У листопаді [[1906]] року він прийняв командування цісарсько-королівської 8-ї військової дивізії і був підвищений до [[Фельдмаршал-лейтенант|фельдмаршала-лейтенанта]] в травні [[1907]] року.

У квітні [[1910]]&nbsp;р. став інспектором укріплень у [[Південний Тіроль|Південному Тіролі]]. У червні [[1911]] року він обіймав посаду генерал-командувача XII корпусу в [[Сібіу (місто)|Сібіу]], [[1 листопада]] [[1911]] року він отримав звання [[Генерал піхоти|генерала піхоти]].

=== [[Перша світова війна]] ===
[[Файл:BASA-237K-1-361-2-Hermann Kövess von Kövessháza, 1915.jpg|ліворуч|міні|Герман Кевесс фон Кевессаза (1915).]]
Коли в серпні [[1914]]&nbsp;р. розпочалася війна, група XII корпусу Кевесса була підпорядкована [[3-тя армія (Австро-Угорщина)|3-й армії]] і намагалася захищати [[Буковина|Буковину]] та лінію [[Дністер|Дністра]]. У [[Битва на Гнилій Липі|битві на Гнилій Липі]] ці війська були відкинуті [[Російська імператорська армія|росіянами]]. Крім того, [[30 серпня]] Кевесс отримав звістку про смерть свого старшого сина Бели (Адальберта), який загинув в якості взводного в [[Угнів|Угнові]].

У вересні XII Корпус підрозділу 2-ї армії генерала [[Едуард фон Бем-Ермолі|Едуарда фон Бем-Ермолі]], змушений був евакуйовуватися з [[Східна Галичина|Східної Галичини]] після поразки під Львовом та відступати до Карпатського хребта. Наприкінці жовтня [[1914]]&nbsp;р. XII корпус для полегшення виснаженого [[Перемишль|Перемишля]] не добився результату в контратаках у [[Старий Самбір|Старому Самборі]]. У листопаді [[1914]] року 2-га армія була виведена з [[Карпати|Карпат]] і з XII-тим корпус передислокувався до Піліці в районі [[Белхатів|Белхатова]] для траншейної війни в польській [[Сілезія|Сілезії]].

На початку травня [[1915]]&nbsp;р. внаслідок [[Горлицький прорив|Горлицького прориву]] німецької 11-ї армії почався «<nowiki/>[[Великий відступ (1915)|великий відступ]]<nowiki/>» росіян. Напад з району [[Радом]]а на [[Вісла|Віслу]] було відновлено.

[[21 липня]] [[1915]]&nbsp;р. Кевесс у співпраці з німецьким корпусом [[ландвер]]у під командуванням генерала Войрша зумів взяти Демблінську фортецю і командував своєму корпусу перетнути там [[Вісла|Віслу]].

[[28 вересня]] [[1915]]&nbsp;р. Кевесс став командувачем [[3-тя армія (Австро-Угорщина)|цісарсько-королівської 3-ї армії]]. У жовтні [[1915]]&nbsp;р. складі групи армій Маккензена було розпочато напад на [[Сербія|Сербію]] разом з німецькою 11-ю армією [[Макс фон Гальвиц|Макса фон Гальвіца]], в результаті було завойовано [[Белград]]. [[3-тя армія (Австро-Угорщина)|3-тя армія]] зосередилася у другій фазі нападу на завоювання [[Чорногорія|Чорногорії]] та [[Албанія|Албанії]]. Після завоювання [[Ловчен]]а ([[11 січня]]), окупації [[Цетинє]] ([[13 січня]]) і [[Тирана|Тирани]] ([[9 лютого]]), Кьовесс отримав звання генерал-оберста.
[[Файл:Koevess Mackensen 1916.jpg|міні|320x320пкс|Кевесс з німецьким генерал-фельдмаршалом [[Август фон Макензен|фон Макензеном]] (1916).]]
З березня [[1916]] року австро-угорська [[3-тя армія (Австро-Угорщина)|3-тя армія]] входила до групи армій ерцгерцога Ойгена на Південно-Тірольському фронті. У липні наступ на італійців, що розпочався в середині травня, довелося знову розірвати, оскільки фронт в [[Галичина|Галичині]] розвалився в результаті [[Брусиловський прорив|російського наступу Брусилова]].

[[20 жовтня]] [[1916]] року генерал-полковник Кевесс прийняв командування [[7-ма армія (Австро-Угорщина)|7-ю цісарсько-королівською армією]], яка захищала Карпатський хребет на румунському кордоні. У липні [[1917]]&nbsp;р. [[Контрнаступ]] [[Союзники в Першій світовій війні|союзників]] відвоював [[Буковина|Буковину]], а втрачені [[Чернівці]] були звільнені військами під керівництвом Кевесса. За це він був нагороджений угорським баронством у поєднанні з довічним кріслом в угорському парламенті<ref>{{Cite news|title=Österreichisches Biographisches Lexikon 1815 - 1950, 55. Lieferung, Schwarz - Seidl|url=http://dx.doi.org/10.1553/0x0001fb73|date=2001|accessdate=2021-01-27|doi=10.1553/0x0001fb73|first=Österreichische|last=Akademie der Wissenschaften}}</ref>.

[[5 серпня]] [[1917]]&nbsp;р. Кевесс отримав звання [[фельдмаршал]]а. З січня [[1918]]&nbsp;р. Кевесс командував існуючими групами [[7-ма армія (Австро-Угорщина)|7-ї]] та [[1-ша армія (Австро-Угорщина)|1-ї армій]] в [[Трансильванія|Трансільванії]], після [[Бухарестський мирний договір (1918)|Бухарестського мирного договору]] [[7 травня]] [[1918]] року, ці формування були знову розпущені. Будучи наступником [[Артур Арц фон Штрауссенбург|Артура Арца фон Штраусенбурга]], Кевесс нарешті був призначений [[Карл I (імператор Австро-Угорщини)|Карлом І]] останнім Верховним головнокомандувачем [[Збройні сили Австро-Угорщини|Збройних сил Австро-Угорщини]] ([[3 листопада]] [[1918]]), які до цього моменту перебували в стані повного розпаду. [[4 листопада]] [[1918]]&nbsp;р. (наступного дня після перемир'я з Італією) Кевесс мусив відступити і віддати наказ про демобілізацію Збройних сил, згідно з наказом [[Карл I (імператор Австро-Угорщини)|Карла I]].

[[31 жовтня]] [[1918]]&nbsp;р. [[Угорщина]] розірвала Реальний союз з [[Австрія|Австрією]]. Угорські полки поверталися до свого командування. Прибув Кевесс у [[Відень]] [[9 листопада]] [[1918]] року з 200 чоловіками на кораблі з [[Угорщина|Угорщини]]. До 3 грудня 1918&nbsp;р. він закінчив розпуск Збройних сил та 19 грудня подав у відставку.

=== Післявоєнне життя ===
Після війни Кевесс жив в [[Відень|Відні]] і [[Будапешт]]і. В травні 1919 року ряд угорських офіцерів звернулися до Кевесса з пропозицією постати на чолі «білих» угорських військ і виступити проти Угорської Радянської Республіки, але Кевессаза відмовився, заявивши, що в політику він не втручається. Помер [[22 вересня]] [[1924]] на 70 році життя в [[Відень|Відні]].

=== Пам'ять ===
Форма фельдмаршала Кевесса фон Кевессази виставлена в постійній експозиції [[Військово-історичний музей (Відень)|Військово-історичного музею у Відні]].

== Нагороди ==

=== Австро-Угорщина ===

* [[Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)]]
** бронзова (1890)
** срібна (12 січня 1916)
** золота (10 грудня 1916)
* [[Ювілейна пам'ятна медаль 1898]]
* [[Орден Залізної Корони]]
** 3-го класу (квітень 1902)
** 1-го класу (7 березня 1914)
*** військова відзнака (5 жовтня 1914)
* [[Орден Леопольда (Австрія)|Орден Леопольда]]
** лицарський хрест (12 серпня 1908)
** великий хрест з військовою відзнакою (3 серпня 1915)
*** мечі (після 13 грудня 1916)
* [[Ювілейний хрест]]
* [[Почесний знак Австрійського Червоного Хреста]], зірка з військовою відзнакою (травень 1915)
* [[Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)]]
** 1-го класу з військовою відзнакою (28 листопада 1915)
*** мечі (після 13 грудня 1916)
* [[Маріанський хрест]] на шийній стрічці (19 червня 1916)
* [[Військовий орден Марії Терезії]], командорський хрест (17 серпня 1917)
* [[Королівський угорський орден Святого Стефана]], великий хрест (26 березня 1918)

=== Велике герцогство Баден ===

* [[Орден Бертольда I]], командорський хрест 1-го класу (квітень 1903)
* [[Орден Церінгенського лева]], великий хрест (січень 1904)

=== Королівство Пруссія ===

* [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний хрест]]
** 2-го класу (березень 1915)
** 1-го класу (липень 1915)
* [[Pour le Mérite]] з дубовим листям
** орден (29 листопада 1917)
** дубове листя (30 травня 1918)

=== Османська імперія ===

* [[Медаль «Імтияз»]]
** срібна (квітень 1916)
** золота (травень 1916)
* Золота [[медаль «Ліакат»]] (30 вересня 1916)
* [[Галліполійська зірка]]

=== Інші країни ===

* [[Орден Корони Італії]], лицарський хрест (9 липня 1882)
* [[Орден Таковського хреста]] 2-го ступеня ([[Королівство Сербія]]; квітень 1900)
* [[Орден «За заслуги» (Баварія)]], великий хрест із мечами (24 січня 1916)
* [[Орден Вюртемберзької корони]], великий хрест (30 квітня 1916)
* [[Орден «Святий Олександр»]], великий хрест із мечами ([[Третє Болгарське царство]]; 16 вересня 1916)
* [[Орден Заслуг pro Merito Melitensi]], великий хрест ([[Мальтійський орден]]; 4 вересня 1918)

== Література ==

* ''Залесский К. А.'' Кто был кто в Первой мировой войне.&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: АСТ; Астрель, 2003.&nbsp;— 896 с.&nbsp;— 5000 экз.&nbsp;— <nowiki>ISBN 5-17-019670-9</nowiki>.&nbsp;— <nowiki>ISBN 5-271-06895-1</nowiki>.
* Rainer Egger: ''Kövess von Kövessháza, Hermann Baron.'' In: ''Neue Deutsche Biographie'' (NDB). Band 12, Duncker & Humblot, Berlin 1980, <nowiki>ISBN 3-428-00193-1</nowiki>, S. 416 f.
* Kiszling: ''Kövess von Kövessháza Hermann Baron.'' In: ''Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950'' (ÖBL). Band 4, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1969, S. 53 f.
* Kurt Peball (Hrsg.): ''Conrad von Hötzendorf. Private Aufzeichnungen. Erste Veröffentlichungen aus den Papieren des k.u.k. Generalstabs-Chefs.'' Amalthea, Wien 1977.
* Georg Reichlin-Meldegg: ''Des Kaisers Prinz Eugen? Feldmarschall Hermann Baron Kövess v. Kövesshaza. Der letzte Oberkommandant der k.u.k.-Armee im Ersten Weltkrieg.'' Ares Verlag, Graz 2010, <nowiki>ISBN 978-3-902475-89-3</nowiki>.

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Кевесс фон Кевессаза Герман}}
[[Категорія:Австрійські барони]]
[[Категорія:Австрійські фельдмаршали]]
[[Категорія:Померли у Відні]]
[[Категорія:Уродженці Тімішоари]]
[[Категорія:Фельдмаршали Австро-Угорщини]]
[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]]