Перегляд вихідного коду сторінки Грецька мова

{{Мова
| Колір = індоєвропейська, грецька мовна сім'я
| Самоназва = Ελληνικά, Ελληνική γλώσσα
| Назва = Грецька мова
| Поширена_в = {{GRC}}<br/>{{CYP}}<br/>{{ALB}}<br/>{{UKR}}<br/>{{TUR}}<br/>{{ITA}}
| Регіон = [[Європа]]
| Кількість_мовців = 13 млн<ref name=Greekspeakers>{{cite web|url=http://www.ethnologue.org/show_language.asp?code=ell|title=Greek language|publisher=SIL International|year=2009|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110709094555/http://www.ethnologue.org/show_language.asp?code=ell|archivedate=2011-07-09|accessdate=2011-02-14|deadurl=yes}}</ref>
| Місце = 68<ref name=Greekrank>{{cite web|url=http://www.ethnologue.org/ethno_docs/distribution.asp?by=size|title=Languages by number of speakers|publisher=SIL International|year=2009|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110414082054/http://www.ethnologue.org/ethno_docs/distribution.asp?by=size|archivedate=2011-04-14|accessdate=2011-02-14|deadurl=yes}}</ref>
| Класифікація = [[Індоєвропейські мови|Індо-Європейська]]
| Державна = {{GRE}}<br/>{{CYP}}
| Офіційна = {{GRE}}<ref>{{cite web|title=Enthologue report for language code: ell|url=http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=ell|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100528151907/http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=ell|archivedate=2010-05-28|accessdate=2011-02-14|deadurl=yes}}</ref><br/>{{CYP}}<ref name=GreekCyprus>{{cite web|url=http://www.cyprus.gov.cy/portal/portal.nsf/0/302578ad62e1ea3ac2256fd5003b61d4?OpenDocument&ExpandSection=3&Click=|title=The Constitution of Cyprus, App. D., Part 1, Art. 3|deadurl=no|archiveurl=https://archive.today/20120729041008/http://www.cyprus.gov.cy/portal/portal.nsf/0/302578ad62e1ea3ac2256fd5003b61d4?OpenDocument&ExpandSection=3&Click=|archivedate=2012-07-29|accessdate=2011-02-14}}</ref><br/>{{EUR}}<ref name="European Union">{{cite web|title=The EU at a glance - Languages in the EU|url=http://europa.eu/abc/european_countries/languages/index_en.htm|work=Europa|publisher=[[European Union]]|accessdate=2010-07-30|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100727111146/http://europa.eu/abc/european_countries/languages/index_en.htm|archivedate=2010-07-27|deadurl=yes}}</ref><br/>мова меншини:<br/> {{ALB}}<ref name=HumanRights>{{cite web|url=http://www.unhchr.ch/udhr/lang/grk.htm|title=Greek|publisher=Office of the High Commissioner for Human Rights|date=|accessdate=2008-12-08|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081118212657/http://www.unhchr.ch/udhr/lang/grk.htm|archivedate=2008-11-18}}</ref><br/>{{ARM}}<ref name=CouncilofEurope>{{cite web|url=http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23/01/05&CL=ENG&VL=1|title=List of declarations made with respect to treaty No. 148|publisher=[[Рада Європи|Council of Europe]]|date=|accessdate=2008-12-08|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110512155847/http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ListeDeclarations.asp?NT=148&CM=8&DF=23%2F01%2F05&CL=ENG&VL=1|archivedate=2011-05-12|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://groong.usc.edu/orig/ok-20040916.html|title=An interview with Aziz Tamoyan, National Union of Yezidi|publisher=groong.usc.edu|date=|accessdate=2008-12-08|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090625005142/http://groong.usc.edu/orig/ok-20040916.html|archivedate=2009-06-25|deadurl=yes}}</ref><br/>{{ITA}}<ref name="HumanRights"/><br/>{{ROM}}<ref name=CouncilofEurope/><br/>{{TUR}}<br/>{{UKR}}<ref name="CouncilofEurope"/>
| Регулює = 
| ISO_639 = el
| ISO_639-2 = gre
| SIL = ell
| ISO_639-3 = варіанти:<br/>
[[iso639-3:grc|grc]] = [[давньогрецька мова|давньогрецька]]<br/>
[[iso639-3:ell|ell]] = [[новогрецька мова|новогрецька]]<br/>
[[iso639-3:pnt|pnt]] = [[понтійська мова|понтійська]]<br/>
[[iso639-3:gmy|gmy]] = [[мікенська мова|мікенська]]<br/>
[[iso639-3:grc|grc]] = [[середньогрецька мова|середньогрецька]]<br/>
[[iso639-3:cpg|cpg]] = [[каппадокійська мова (грецька)|каппадокійська]]<br/>
[[iso639-3:tsd|tsd]] = [[цаконська мова|цаконська]]
| lingua = 56-AAA-a|
}}
[[Файл:Idioma Griego.PNG|міні]]
'''Гре́цька мо́ва''', давніше ''гречина''<ref>''М. Грушевський''. Історія України-Руси.&nbsp;— Т. V.&nbsp;— С. 391.</ref> ({{lang-el|Ελληνικά|Elliniká}}, {{lang-grc|Ἑλληνική|Hellēnikḗ}})&nbsp;— одна з [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]]; поширена у [[Греція|Греції]] (9,5&nbsp;млн), на [[Кіпр]]і (0,5&nbsp;млн), а також у Пд. [[Албанія|Албанії]], [[Єгипет|Єгипті]], Пд. [[Італія|Італії]] та в [[Україна|Україні]]. Усього бл. 12,2&nbsp;млн мовців. У [[Греція|Греції]] та на [[Кіпр]]і ([[Кіпрський діалект грецької мови|кіпрський діалект]]) грецька є офіційною мовою.

У межах західної діалектної області [[індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]] грецька мова перебувала у найтісніших генетичних зв'язках з [[давньомакедонська мова|давньомакедонською мовою]].

== Історія ==
{{Грецька мова}}
В історії грецької мови виділяють три основні періоди: давньогрецький (від 14 ст. до н.&nbsp;е. до 4 ст.&nbsp;н.&nbsp;е.); середньогрецький (5-15 ст.) і новогрецький (від 15 ст.).

За детальнішою класифікацією виділяють 6 періодів:
* [[давньогрецька мова|давньогрецький]] 14&nbsp;— 12 століття до н.&nbsp;е.
* [[архаїчна Греція|архаїчний період]]&nbsp;— до [[800 до н. е.]], включаючи мову [[Гомер]]а.
* [[класична Греція|класичний період]]&nbsp;— тривав до [[400 до н. е.]].
* [[елліністичний період]]&nbsp;— мова Греції, Малої Азії, західної Азії і Єгипту до [[4 століття]].
* [[Візантія|візантійський]] період ([[середньогрецька мова]])&nbsp;— мова використовувалася до [[15 століття]] і дотепер є мовою [[грецька православна церква|Грецької православної церкви]].
* [[історія сучасної Греції|новогрецький період]]&nbsp;— [[новогрецька мова]] принципово поділяється на [[дімотика|дімотичну]] (розмовну) і мову літератури й освіти [[кафаревуса|кафаревусу]].

=== Давньогрецька мова ===
{{main|Давньогрецька мова}}

Давньогрецька пройшла такі етапи розвитку: архаїчний (14-8 ст. до н.&nbsp;е.); класичний (8-4 ст. до н.&nbsp;е.); еліністичний (4-1 ст. до н.&nbsp;е.); пізньогрецький (1-4 ст.). У давньогрецькій мові існували [[діалект]]и: іонійсько-аттичний, дорійський, аркадо-кіпрський, еолійський, [[егейська культура|крито-мікенський]] (три останні об'єднують під назвою [[Ахея|ахейський]]). Багата література класичного періоду була створена на [[Іонія|іонійському]] діалекті ([[Гесіод]], [[Геродот]]), на аттичному ([[Есхіл]], [[Софокл]], [[Евріпід]], [[Аристофан]], [[Платон]], [[Арістотель]], [[Фукідід]], [[Ксенофонт]], [[Демосфен]]), на еолійському ([[Алкей]], [[Сапфо]], [[Піндар]]). Епічна мова [[Гомер]]а (8 ст. до н.&nbsp;е.) містить у собі кілька діалектних пластів: південно-ахейський, еолійський і власне іонійський. Наприкінці 5 століття до н.&nbsp;е. літературною мовою Греції стає [[аттичний діалект]], в [[еллінізм|елліністичний]] період сформувалася загальна грецька норма&nbsp;— [[койне]]&nbsp;— на аттичній та іонійській основі.

Звукова система давньогрецької мови складалася з 5 [[Голосний звук|голосних]], протиставлених за довготою/короткістю, і 17 [[Приголосний звук|приголосних]]. Існувало також придихання двох типів&nbsp;— густе і слабке. Важливим винаходом греків була створена у 9-8 ст. до н.&nbsp;е. на основі [[фінікійське письмо|фінікійського письма]] [[грецька абетка|грецька писемність]]&nbsp;— перший в історії справжній [[алфавіт]] з окремими знаками як для приголосних, так і для голосних, що стало новим етапом у розвитку письма.

Для давньогрецької [[Морфологія (лінгвістика)|морфології]] були властиві 3 роди імен, показниками яких були [[артикль|артиклі]]. З числа ([[однина]], [[двоїна]], [[множина]]), 5 відмінків (називний, родовий, давальний, знахідний, кличний), 3 типи відмін. [[Дієслово]] мало 4 способи (дійсний, наказовий, кон'юнктив і оптатив), 3 стани (актив, пасив і медіопасив), 2 типи дієвідміни, 2 групи часів: головні (теперішній, майбутній, минулий доконаний) та історичні (аорист, імперфект, плюсквамперфект). Для [[синтаксис]]у був властивий вільний порядок слів з розвиненою системою пара- і гіпотаксису. Багата словникова система включала питомі грецькі слова, догрецькі слова (так звані, [[пеласги|пелазгійські]]) та запозичення з [[семітські мови|семітських]], перської і [[латинська мова|латинської мов]]. [[Лексика]] давньогрецької мови, поряд з латинською, як відомо, стала джерелом формування сучасної наукової й технічної термінології європейських мов, запозиченої також до багатьох інших мов світу.

=== Середньогрецька мова ===
{{main|Середньогрецька мова}}

У середньогрецький (візантійський) період в мові сталися істотні зміни, передусім у фонетиці: ітацизм (перехід е, еі в і), втрата придихання та ін., що започаткувало перехід до новогрецької мови. Ця мова сформувалася з нового міського койне 18-19ст., створеного на базі південних діалектів. Вона включає також 4 діалекти: понтійський (тобто, чорноморський, з йонійськими рисами), кападокійський (помітно тюркізований), цаконський (єдине продовження дорійського) і нижньоіталійський. Новогрецька літературна мова існує у двох різновидах: [[катаревуса]]&nbsp;— «очищена», яка продовжує традиційну аттичну норму, і [[димотика]]&nbsp;— «народна», створена на основі говірок Центр. Греції.

=== Новогрецька мова ===
{{main|Новогрецька мова|Greeklish}}

Новогрецька зберегла 5 [[голосні|голосних]], які втратили протиставлення довгого/короткого звуків. [[Наголос]] став динамічним, зникла різниця між акутом, гравісом і циркумфлексом. Розвинулися нові [[приголосні]] ([[Бета (літера)|бета]], [[Дельта (літера)|дельта]], [[фіта]]). Зникло подвоєння звуків у вимові. Скоротилася відмінкова система (називний, родовий, знахідний, кличний&nbsp;— тільки в чоловічому роді). Розвинулися нові способи утворення складних часів. Переважний порядок слів у реченні став SPO&nbsp;— [[підмет]], [[присудок]], [[Додаток (мовознавство)|додаток]].

Розвинулися ряд рис, які об'єднали новогрецьку мову з іншими мовами [[Балкани|Балкан]] (так звана, [[Балканський мовний союз|балканська ліга мов]]): родовий і давальний відмінки збіглися, зникли [[інфінітив]] і аналітична форма майбутнього часу; додаток став звичайно подвоюватися займенником, що зумовило займенникові повтори; сформувалися [[фразеологізм]]и, аналогічні до інших балканських мов. [[Лексика]] новогрецької мови об'єднує у своєму складі і нові пласти, і чимало давньогрецьких [[архаїзм]]ів, а також запозичення з [[романські мови|романських]], [[слов'янські мови|слов'янських]] і [[тюркські мови|тюркських]] мов.

В останнє десятиліття поширення [[інтернет|інтернет-послуг]] та [[Мобільний зв'язок|мобільного зв'язку]] викликало латинізацію грецького письма. Це явище відоме як [[Greeklish]], він поширений по всій [[грецька діаспора|грецькій діаспорі]] і навіть у країнах з більшістю грецького населення&nbsp;— в [[Греція|Греції]] та [[Кіпр]]і.

== Письмо ==
{{див|Грецька абетка}}

Сучасна [[грецька абетка]] складається із 24 літер. Слова, які містять більше одного складу завжди супроводжуються [[наголос]]ом на письмі. У випадку, коли слово записується великими літерами, знак наголосу опускається. [[Правила переносу]] подібні до української мови, однак переносом не можна розділяти [[дифтонг]]и, сполучення будь-якого приголосного та літери ρ, подвійні ρρ та λλ<ref name="lingvisto.org">{{Cite web |url=http://www.lingvisto.org/novgreka/reguloj.html |title=Правила переноса и знаки препинания, www.lingvisto.org |accessdate=1 березня 2011 |archive-date=14 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111014172219/http://lingvisto.org/novgreka/reguloj.html }}</ref>.

[[Розділові знаки]] та правила їхнього використання також не відрізняються від української мови, окрім того, що [[знак питання]] у грецькій мові має вигляд не «?», а позначається спеціальним знаком «;»<ref name="lingvisto.org"/>. В Юнікоді для нього існує спеціальний символ <nowiki>;</nowiki> GREEK QUESTION MARK<ref>{{Cite web |url=http://www.langs.ru/greek-question-mark/ |title=Греческий вопросительный знак, Сайт о языках langs.ru |accessdate=1 березня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121108111345/http://www.langs.ru/greek-question-mark/ |archivedate=8 листопада 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Нижче наведені [[грецька абетка|грецькі літери]] та їхнє читання [вимова зазначена за [[міжнародний фонетичний алфавіт|міжнародним фонетичним алфавітом (МФА)]]]:

{| border="1" cellpadding="3" cellspacing="0" style="border-collapse: collapse;text-align:center"
! rowspan="2" style="background:#ccf;" | Літера
! colspan="2" style="background:#ccf;" | Назва
! colspan="4" style="background:#ccf;" | Вимова
|-
! style="background:#ccffff;" | Грецька
! style="background:#ccffff;" | Українська
! style="background:#ccffff;" | Класична<br/>Давньо-<br/>грецька
! style="background:#ccffff;" | Сучасна<br/>грецька
! style="background:#ccffff;" | Давньо-<br/>грецька
! style="background:#ccffff;" | Сучасна<br/>грецька
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Α α
| άλφα
| [[альфа (літера)|альфа]]
| {{IPA|[a] [aː]}}
| {{IPA|[a]}}
| colspan="2" |а
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Β β
| βήτα
| [[бета (літера)|бета]]
| {{IPA|[b]}}
| {{IPA|[v]}}
| б
| в
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Γ γ
| γάμμα<br/>γάμα
| [[гамма (літера)|гамма]]
| {{IPA|[g]}}
| {{IPA|[{{Unicode|ɣ}}~{{Unicode|ʝ}}]}}
| ґ
| г, ґ, й
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Δ δ
| δέλτα
| [[дельта (літера)|дельта]]
| {{IPA|[d]}}
| {{IPA|[ð]}}
| colspan="2" |д
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ε ε
| έψιλον
| [[епсилон]]
| colspan="2" | {{IPA|[e]}}
| colspan="2" |е
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ζ ζ
| ζήτα
| [[дзета (літера)|дзета]]
| {{IPA|[dz]}}, пізніше {{IPA|[zː]}}
| {{IPA|[z]}}
| colspan="2" |з
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Η η
| ήτα
| [[ета (літера)|ета]]
| {{IPA|[ɛː]}}
| {{IPA|[i]}}
| е
| і
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Θ θ
| θήτα
| [[тета (літера)|тета]]
| {{IPA|[tʰ]}}
| {{IPA|[θ]}}
| colspan="2" | т, ф
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ι ι
| ιώτα<br/>γιώτα
| [[йота (літера)|йота]]
| {{IPA|[i] [iː]}}
| {{IPA|[i]}}, {{IPA|[j]}}
| colspan="2" | і, й
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Κ κ
| κάππα<br/>κάπα
| [[капа (літера)|капа]]
| {{IPA|[k]}}
| {{IPA|[k~c]}}
| colspan="2" | к
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Λ λ
| λάμδα<br/>λάμβδα
| [[Лямбда (літера)|лам(б)да]]
| colspan="2" | {{IPA|[l]}}
| colspan="2" | л, ль
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Μ μ
| μι<br/>μυ
| [[мю (літера)|мю, мі]]
| colspan="2" | {{IPA|[m]}}
| colspan="2" | м
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ν ν
| νι<br/>νυ
| [[ню (літера)|ню, ні]]
| colspan="2" | {{IPA|[n]}}
| colspan="2" | н
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ξ ξ
| ξι
| [[ксі (літера)|ксі]]
| colspan="2" | {{IPA|[ks]}}
| colspan="2" |кс
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ο ο
| όμικρον
| [[Омікрон (літера)|омікрон]]
| colspan="2" | {{IPA|[o]}}
| colspan="2" | о
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Π π
| πι
| [[пі (літера)|пі]]
| colspan="2" | {{IPA|[p]}}
| colspan="2" | п
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ρ ρ
| ρω
| [[ро (літера)|ро]]
| {{IPA|[r]}}, {{IPA|[r̥]}}
| {{IPA|[r]}}
| colspan="2" |р
|-
| <span style="font-size:133%;">Σ σ<br/>ς</span> (кінцева)
| σίγμα
| [[сигма]]
| colspan="2" | {{IPA|[s]}}
| colspan="2" | с
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Τ τ
| ταυ
| [[тау (літера)|тау]]
| colspan="2" | {{IPA|[t]}}
| colspan="2" | т
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Υ υ
| ύψιλον
| [[іпсилон]]
| {{IPA|[y] [yː]<br />(раніше [u] [uː])}}
| {{IPA|[i]}}
| у, ю
| і, в
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Φ φ
| φι
| [[фі (літера)|фі]]
| {{IPA|[pʰ]}}
| {{IPA|[f]}}
| colspan="2" |ф
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Χ χ
| χι
| [[хі (літера)|хі]]
| {{IPA|[kʰ]}}
| {{IPA|[x~ç]}}
| colspan="2" |х
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ψ ψ
| ψι
| [[псі (літера)|псі]]
| colspan="2" | {{IPA|[ps]}}
| colspan="2" | пс
|-
|style="font-size:133&nbsp;%;"|Ω ω
| ωμέγα
| [[Омега (літера)|омега]]
| {{IPA|[ɔː]}}
| {{IPA|[o]}}
| colspan="2" |о
|}

== Базові правила фонетики ==
* Γ γ&nbsp;— вимовляється як український звук «г», але має низку особливостей: перед звуками «е» та «і» читається, як «й». Перед приголосними γ, κ, ξ, χ вимовляється, як «н», а всі поєднання вимовляються дзвінко&nbsp;— «нґ», «нґз». У разі, якщо таке поєднання стоїть на початку слова, то воно позначає один чіткий звук «ґ».
* Κ κ&nbsp;— звичайний «к», але після «γ» і «ν» читається як «г».
* Ν ν&nbsp;— впливає на наступний приголосний, робить його дзвінкішим.
* Літери η, ι, υ передають на письмі звук «і».

{{col-begin}}
{{col-break|width=50%}}
;Буквосполучення
* ει, οι&nbsp;— передають на письмі звук «і».
* αι&nbsp;— передає на письмі звук «е».
* Μπ&nbsp;— «мб», якщо на початку слова, то «б».
* Ντ&nbsp;— «нд», якщо на початку слова, то «д».
* Νπ&nbsp;— «нб»
* Νψ&nbsp;— «нб»
* Τς&nbsp;— «ц»
* Τζ&nbsp;— «дз»
{{col-break}}
;Дифтонги
# Αι&nbsp;— «е»
# Ει&nbsp;— «і»
# Οι&nbsp;— «і»
# Αυ, Ευ&nbsp;— «ав, аф» та «ев, еф»&nbsp;— перед голосними і дзвінкими приголосними або глухими приголосними відповідно.
# Ου&nbsp;— «у»<ref>[http://www.topcyprus.net/pages/articles/print.php?id=68 Фонетика и правила чтения греческого языка. Глава из учебника греческого языка М.&nbsp;Л.&nbsp;Рытовой.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
{{col-end}}

== Граматика ==

=== Іменник ===

[[Іменник]] в грецький мові належить до одного з трьох граматичних [[рід (лінгвістика)|родів]] (чоловічого, жіночого та середнього) і змінюється за [[граматичне число|числами]] і [[відмінок|відмінками]]. Чисел два&nbsp;— однина і множина. Відмінків чотири&nbsp;— [[називний відмінок|називний]], [[родовий відмінок|родовий]], [[давальний відмінок|давальний]], [[знахідний відмінок|знахідний]] і [[кличний відмінок|кличний]]. Як і в багатьох інших [[балканський мовний союз|мовах балканського ареалу]], значення родового і давального відмінків в новогрецькій мові змішалися (у формі старого родового відмінка). Таким чином, у значенні старого давального відмінка вживається форма родового відмінка або [[прийменник]] {{Lang-el2|σε}} зі [[знахідний відмінок|знахідною формою]] іменника.

Іменники в грецькій мові мають категорію означеності і оформляються [[артикль|артиклями]]. Вживання означеного артикля набагато ширше, ніж в [[англійська мова|англійській]] або [[німецька мова|німецькій]] мовах. У [[кличний відмінок|кличному відмінку]] артиклі не вживаються. Наприклад, означений артикль часто супроводжує імена людей і відмінюється так:

{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! од.ч.р. !! од.ж.р. !! од.сер.р. !! мн.ч.р. !! мн.ж.р. !! мн.сер.р.
|-
| Називний || ο || η || το || οι || οι || τα
|-
| Родовий || του || της || του || των || των || των
|-
| Знахідний || το(ν) || τη(ν) || το || τους || τις || τα
|}

Неозначений артикль збігається з числівником «один» і відмінюється так:

{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! од.ч.р. !! од.ж.р. !! од.сер.р.
|-
| Називний || ένας || μία (μια) || ένα
|-
| Родовий || ενός || μιας || ενός
|-
| Знахідний || ένα(ν) || μία (μια) || ένα
|}

Як зазначено вище, [[родовий відмінок]] у новогрецькій мові виконує функції як родового, так і [[давальний відмінок|давального відмінків]]. Наприклад, фраза ''Я даю книгу дівчині'' може звучати одночасно так {{lang-el2|δίνω το βιβλίο της κοπέλας}} (← {{lang-el2|η κοπέλα}}), хоча поширеніший в цій функції зворот із [[прийменник]]ом {{lang-el2|δίνω το βιβλίο στην κοπέλα}} ({{lang-el2|στην}} = {{lang-el2|σε + την}}).

=== Дієслово ===
{| class="standard collapsible collapsed" style="float:right; margin-left:2em"
!colspan=4|Відмінювання дієслова {{lang-el2|λύνω}} ‘вирішувати’
|-
! !! Особа !! Однина !! Множина
|-
!colspan=4|Активний стан
|-
|rowspan=3|Теперішній час
||1||λύνω||λύνουμε
|-
||2||λύνεις||λύνετε
|-
||3||λύνει||λύνουν
|-
|rowspan=3|Доконаний вид<br/>минулого часу<br/>([[імперфект]])
||1||έλυνα||λύναμε
|-
||2||έλυνες||λύνατε
|-
||3||έλυνε||έλυναν
|-
|rowspan=3|Недоконаний вид<br/>минулого часу<br/>([[аорист]])
||1||έλυσα||λύσαμε
|-
||2||έλυσες||λύσατε
|-
||3||έλυσε||έλυσαν
|-
|rowspan=3|Доконаний вид<br/>умовного способу
||1||λύσω||λύσουμε
|-
||2||λύσεις||λύσετε
|-
||3||λύσει||λύσουν
|-
||Недоконаний вид<br/>наказового способу
||2||λύνε||λύνετε
|-
||Доконаний вид<br/>наказового способу
||2||λύσε||λύστε
|-
||«Інфінітив» (απαρέμφατο)
|colspan=3|λύσει
|-
||Дієприкметник теперішнього часу
|colspan=3|λύνοντας (не змінюється)
|-

!colspan=4|Пасивний стан
|-
|rowspan=3|Теперішній час
||1||λύνομαι||λυνόμαστε
|-
||2||λύνεσαι||λύνεστε
|-
||3||λύνεται||λύνονται
|-
|rowspan=3|Недоконаний вид<br/>минулого часу<br/>([[імперфект]])
||1||λυνόμουν||λυνόμασταν
|-
||2||λυνόσουν||λυνόσασταν
|-
||3||λυνόταν||λύνονταν
|-
|rowspan=3|Доконаний вид<br/>минулого часу<br/>([[аорист]])
||1||λύθηκα||λυθήκαμε
|-
||2||λύθηκες||λυθήκατε
|-
||3||λύθηκε||λύθηκαν
|-
|rowspan=3|Доконаний вид<br/>умовного способу
||1||λυθώ||λυθούμε
|-
||2||λυθείς||λυθείτε
|-
||3||λυθεί||λυθούν
|-
||Доконаний вид<br/>наказового способу
||2||λύσου||λυθείτε
|-
||«Інфінітив» (απαρέμφατο)
|colspan=3|λυθεί
|-
||Дієприкметник минулого часу
|colspan=3|λυμένος (змінюється як<br/>[[прикметник]])
|}

Для [[дієслово|дієслова]] у новогрецькій властива взаємодія між категоріями [[Вид (мовознавство)|виду]], [[час (лінгвістика)|часу]] і [[Способи дієслів|способу]] з утворенням безлічі форм, як [[флективні мови|флективних]], так і [[аналітична мова|аналітичних]].

Кожне дієслово має дві [[основа слова|основи]]&nbsp;— доконаного виду і недоконаного. Третій вид&nbsp;— [[перфект]]&nbsp;— утворюється через доконаний вид і [[допоміжне дієслово]] {{lang-el2|έχω}} мати (для порівняння&nbsp;англійське дієслово {{lang-en|have}}). У дієслові розрізняється минулий час і теперішній; із останнього [[частка (частина мови)|часткою]] {{lang-el2|θα}} утворюється аналітичне майбутнє. Крім дійсного способу, існують наказовий і умовний (суб'юнктив). Останній висловлює передбачувані, можливі або бажані дії. Значення, які в українській і англійській мовах виражаються [[інфінітив]]ом, у грецькій передаються [[суб'юнктив]]ом: наприклад, {{nobr|{{lang-el2|θέλω να παίζω}}}}&nbsp;— буквально «хочу щоби граю», де {{lang-el2|να}}&nbsp;— частка умовного способу, а {{lang-el2|παίζω}}&nbsp;— форма умовного способу недоконаного виду (збігається з дійсним способом). Справжнього [[інфінітив]]а у новогрецькій мові немає: {{lang-el2|απαρέμφατο}} застосовується тільки для утворення перфекта.

Грецькі дієслова, як і українські, відмінюються за двома [[граматичне число|числами]] і трьома [[особа (лінгвістика)|особами]]. Нарешті, для дієслова властива категорія [[Стан (мовознавство)|стану]]&nbsp;— [[Активний стан|активного]] або [[Пасивний стан|пасивного]]. Більшість [[Перехідні дієслова|перехідних дієслів]] активного стану регулярно утворюють форми пасивного, наприклад {{lang-el2|κτίζω}} ‘будувати’ → {{lang-el2|κτίζομαι}} ‘будуватися’.

Існує також обмежений набір [[дієприкметник]]ів, в тому числі незмінні дієприкметники теперішнього часу активного стану, які подібні до українських [[дієприслівник]]ів.

== Деякі фрази ==
{{Div col|cols=2}}
* Привітання/прощання
** звертання на ти&nbsp;— ''Γεια σου!&nbsp;— Я́су!''
** звертання на Ви&nbsp;— ''Γεια σας!&nbsp;— Я́сас!''
* Так&nbsp;— ''Ναι&nbsp;— Не''
* Ні&nbsp;— ''Óχι&nbsp;— О́хі''
* Дякую&nbsp;— ''Ευχαριστώ&nbsp;— Ефхарісто́''
* Будь ласка&nbsp;— ''Παρακαλώ&nbsp;— Паракало́''
* Будь ласка (у відповідь на прохання)&nbsp;— ''Ορίστε&nbsp;— О́рісте''
* Вибачте&nbsp;— ''Συγνώμη&nbsp;— Сіґно́мі''
* Моє ім'я&nbsp;— ''Ονομάζομαι&nbsp;— Онома́зоме''
* Я українець (українка)&nbsp;— ''Είμαι Ουκρανός (Ουκρανή)&nbsp;— І́ме укра́нос (украні́&nbsp;)''
* Як твої справи?&nbsp;— ''Τι κάνεις?&nbsp;— Ти ка́ніс?''
* Я тебе кохаю&nbsp;— ''Σ'αγαπώ&nbsp;— Сагапо́''
* Я не розмовляю грецькою&nbsp;— ''Δεν μιλάω Ελληνικά&nbsp;— Ден міла́о Еллініка́''
* Допоможіть мені, будь ласка&nbsp;— ''Βοηθήστε με, παρακαλώ&nbsp;— Войті́сте ме, паракало́''
* Скільки коштує?&nbsp;— ''Πόσο κάνει?&nbsp;— По́со ка́ні?''
{{Div col end}}

== Запозичення до української мови ==
{{Main|Грецизм}}
Поза межами сучасної Греції грецькими за походженням є назви: [[Анкара]], [[Анкона]], [[Антіохія]], [[Батумі]], [[Босфор]], гори [[Тавр]] і [[Антитавр]], Македонія, [[Неаполь]], [[Ніцца]], [[Палермо]], [[Синоп]], [[Трабзон]] (Трапезунд), [[Стамбул]], острів [[Стромболі]], Александрія (в Єгипті) тощо.

Вже у [[староукраїнська мова|староукраїнській мові]] відомі кількасот запозичень з візантійської грецької, принаймні третина з яких перейшла до народної мови: книш, [[кутя]], [[огірок]], канупер, [[мак]], миска, левада, вохра, [[вапно]], [[макітра]], корабель тощо. [[Візантійська імперія|Візантії]] завдячує [[Україна]] початки своєї [[наука|науки]], через візантійські культурні впливи поєднавшись опосередковано з античною наукою, філософською і ораторсько-літературною традицією.

Особливу роль грецької мови також і в подальшій історії формування слов'янських культур видно з таких численних грецьких запозичень як: [[кіно]], [[метро]], машина, [[гімн]], хор, [[троянда]], [[аптека]], циган, [[лимон]], [[школа]], [[алфавіт]], [[ліцей]], стадіон, [[історія]], ідея, [[бібліотека]], [[метод]], теза, [[фізика]], [[географія]], [[біологія]], [[філологія]], [[діалект]], [[лексика]], [[граматика]], [[кафедра]], [[догма]], стихія, [[метр]], ризик, криза, асфальт, [[діаспора]], [[пошта]], талант, [[бандура]], церква, [[хрест]], [[ікона]], дяк, піп, ангел, [[апостол]], канон, [[оксамит]], [[смарагд]], [[катарсис]], [[ефір]], [[міф]] та ін., а також з численних християнських імен&nbsp;— Микола, Микита, Петро, Андрій, Олександр, Олексій, Оксана, Ірина.
Грецьке походження мають назви давніх грецьких поселень: [[Ялта]], [[Алушта]], [[Форос]], [[Лівадія (Крим)|Лівадія]]. З грецьких морфем створено назви: [[Херсон]], [[Сімферополь]], [[Севастополь]], [[Феодосія]], [[Євпаторія]], [[Нікополь]], [[Одеса]] та інші.

== Приклад ==
{{Interwiki|el|Πύλη:Κύρια|грецькою}}
{{Interwiki|pnt|Αρχικόν_σελίδα|понтійською}}

[[Заповіт (вірш Тараса Шевченка)|''«Заповіт»'']] [[Тарас Григорович Шевченко|Тараса&nbsp;Шевченка]]
грецькою мовою (переклад грецького поета [[Алексіс Парніс|Алексіса Парніса]])<ref>Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989</ref>:

{{center|<big>'''ΔΙΑΘΗΚΗ'''</big>}}

<ul style="font-size:90%;padding:.3em 0 .3em 25px;margin:0">
{|
|-
|
Θάψτε με στήν Ουκρανία,<br/>
Όταν θα πεθάνω,<br/>
Μνήμα ανοίχτε μου σε στέππα,<br/>
Σ’ένα αγάντι απάνω.<br/>
Σ’ένα χωματένιο τύμβο<br/>
Νάμαι σ’όχτη πλάϊ<br/>
Και τόν Δνείπερο ν’αχούω<br/>
Π’αγριωπός χυλάει.<br/>
|
Κι όταν τον εχθρό απ’τη γή μου<br/>
Το γερό του κύμα<br/>
Παρασείρει… Τότε μόνο<br/>
Θε να βγώ απ’το μνήμα,<br/>
Στου Θεού γω το κατώφλι<br/>
Τη ψυχή θα φέρω<br/>
Να ευγή θω… Μα για την ώρα<br/>
Γω Θεό δεν ξέρω.<br/>
|
Θάψτε με και σηκωθείτε,<br/>
Σπάστε μαύρα αλύσια<br/>
Μ’αίμα τυράννου ραντίστε<br/>
Την απόφασή σας.<br/>
Κι όταν σμίξετε σε νέα<br/>
Λεύτερη οικογένεια<br/>
Μή ξεχνάτε θυμηθείτε<br/>
Σιγαλά και μένα.<br/>
|}
</ul>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Грецька мова
|Портал             = Греція
|Портал-зображення  = Flag of Greece.svg
|InterWiki
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Greek language
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}
* [http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/eyl/07.html Костянтин Тищенко. Мови Європи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060309204303/http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/eyl/07.html |date=9 березня 2006 }}
* [http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/zapoz/index.html Костянтин Тищенко. Історія запозичення слів до українського словника] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070927004911/http://www.vesna.org.ua/txt/tyschenkok/zapoz/index.html |date=27 вересня 2007 }}

== Література ==
* Історія&nbsp;грецької мови: підруч. / Л.&nbsp;Л.&nbsp;Звонська.&nbsp;— К. : Вид.‐полігр. центр «Київський ун‐т», 2011.&nbsp;— 384 с. — ISBN 966-439-413-7

== Посилання ==
* {{ЕСКМ2017|частина =Історія грецької мови|сторінки =224}}
* {{ЄСФ1|частина= Стале і мінливе у грецькій мові|сторінки =25-38}}
* [http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-el-uk Грецькі словникові уроки на Інтернет Поліглоті] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071020180049/http://www.internetpolyglot.com/ukrainian/lessons-el-uk |date=20 жовтня 2007 }}
* [http://www.youtube.com/watch?v=apPx_1Ha9vsт Виконання гімну України українськими греками] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220407142008/https://www.youtube.com/watch?v=apPx_1Ha9vsт |date=7 квітня 2022 }}&nbsp;— відео на сайті [[YouTube]].

{{Мови ЄС}}
{{Індоєвропейські мови}}
{{Греція в темах|state=expanded}}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Класичні мови]]
[[Категорія:Мови Кіпру]]
[[Категорія:Індоєвропейські мови]]
[[Категорія:Мови України]]
[[Категорія:Грецька мова| ]]
[[Категорія:Флективні мови]]
[[Категорія:Мови Греції]]
[[Категорія:Мови SVO]]