Перегляд вихідного коду сторінки Гривня

{{Otheruses|Гривня (значення)}}{{Валюта
|Назва               = Гривня
|Оригінальна назва   =
|Банкнота            = 1000 гривень 2019 аверс.jpg
|Назва_банкноти      = [[Банкнота]] [[1000 гривень]]
|Монета              = 1 hryvnia coin of Ukraine, 2018.jpg
|Назва_монети        = [[Монета]] [[1 гривня (монета)|1 гривня]]
|Держава(и)          = {{UKR}}
|Банкноти            = [[1 гривня (банкнота)|1₴]], [[2 гривні (банкнота)|2₴]], [[5 гривень|5₴]], [[10 гривень|10₴]], [[20 гривень|20₴]], [[50 гривень|50₴]], [[100 гривень|100₴]], [[200 гривень|200₴]], [[500 гривень|500₴]], [[1000 гривень|1000₴]]
|Монети              = [[10 копійок|10 коп.]], [[50 копійок|50 коп.]], [[1 гривня (монета)|1₴]], [[2 гривні (монета)|2₴]], [[5 гривень (монета)|5₴]], [[10 гривень (монета)|10₴]]
|Символ              = ₴
|Код1                = UAH
|Код2                = 980
|Дата                = {{Валютний курс|UAH|Дата}}
|Валюта1             = 1 [[Євро|EUR]] =
|Курс1               = {{Валютний курс|UAH|EUR}}
|Валюта2             = 1 [[Долар США|USD]] =
|Курс2               = {{Валютний курс|UAH|USD}}
|Валюта3             = 1 [[Фунт стерлінгів|GBP]] =
|Курс3               = {{Валютний курс|UAH|GBP}}
|Інфляція            = 5,1&nbsp;% (2023)<ref>{{Cite web|title=Індекс інфляції в Україні |url=https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/ |publisher=minfin.com.ua}}</ref>
|ЦБ                  = [[Національний банк України]]
|Вебсайт            = [http://www.bank.gov.ua bank.gov.ua]
|Валюта-попередник=[[Український карбованець]]}}

'''Гривня''' ([[Символи валют|символ]]&nbsp;— '''[[Символ гривні|₴]]''', код&nbsp;— '''UAH''')&nbsp;— офіційна [[валюта]] [[Україна|України]], введена 1996 року, яка поділяється на 100 [[копійка|копійок]]. Літерний код валюти&nbsp;— UAH, цифровий код&nbsp;— 980, скорочене позначення&nbsp;— «грн» (без крапки на кінці)<ref>ДСТУ 3582:13. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. Затверджений і введений у дію наказом Держстандарту України від 01 січня 2014 року&nbsp;р. №&nbsp;1010.</ref>. Емісійний інститут гривні&nbsp;— [[Національний банк України]] (НБУ).

Сьогодні в обігу перебувають [[Монета|монети]] номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень і [[Банкнота|банкноти]] номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 гривень. З 1 липня 2018 року НБУ припинив випуск монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок<ref>{{Cite web|title=З 01 липня 2018 року застосовуватиметься заокруглення загальних сум розрахунків готівкою|url=https://bank.gov.ua/ua/news/all/z-01-lipnya-2018-roku-zastosovuvatimetsya-zaokruglennya-zagalnih-sum-rozrahunkiv-gotivkoyu|website=Національний банк України|accessdate=2022-07-15|language=uk}}</ref>. З 1 жовтня 2019 року монети в 1, 2 та 5 копійок перестали бути законним платіжним засобом в Україні<ref>{{Cite web|title=З 1 жовтня 2019 року українці не зможуть використовувати монети 1, 2 та 5 копійок для здійснення готівкових розрахунків|url=https://bank.gov.ua/ua/news/all/z-01-jovtnya-2019-roku-ukrayintsi-ne-zmojut-vikoristovuvati-moneti-1-2-ta-5-kopiyok-dlya-zdiysnennya-gotivkovih-rozrahunkiv|website=Національний банк України|accessdate=2022-07-15|language=uk}}</ref>, з 1 жовтня 2020 року монети у 25 копійок також втратили статус платіжного засобу<ref>{{Cite web|title=З 01 жовтня 2020 року Національний банк вилучає з обігу монети 25 копійок та банкноти гривні старих зразків до 2003 року|url=https://bank.gov.ua/ua/news/all/z-01-jovtnya-2020-roku-natsionalniy-bank-viluchaye-z-obigu-moneti-25-kopiyok-ta--banknoti-grivni-starih-zrazkiv-do-2003-roku|website=Національний банк України|accessdate=2022-07-15|language=uk}}</ref>. Протягом 2018—2020 років були введені в обіг монети номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. 25 жовтня 2019 року в обіг була введена банкнота номіналом [[1000 гривень]]. Після завершення впорядкування номінального ряду монет і банкнот гривні в обігу перебуватимуть монети номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень та банкноти номіналом 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень<ref>{{Cite web|title=Національний банк упорядковує номінальний ряд банкнот і монет гривні|url=https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97673989&cat_id=55838|website=bank.gov.ua|accessdate=2019-06-26|archive-date=2019-06-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20190626061532/https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article%3Fart_id%3D97673989%26cat_id%3D55838}}</ref>. 

Історія української валюти сягає часів [[Київська Русь|Київської Русі]] та походить від слова «гривна»&nbsp;— стародавньої [[Гривна (прикраса)|нашийної прикраси]], а також [[Гривня (міра ваги)|вагової, лічильної]] та [[Давньоруська гривна|монетної одиниці]], що мала поширення на теренах сучасної України<ref>{{Cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/istoriya-ukrayinskoyi-hryvni-vid-chasiv-ukrayiny-rusi/31435746.html |title=Історія української гривні: від часів України-Русі до сьогодення |accessdate=1 вересня 2021 |archive-date=1 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210901160510/https://www.radiosvoboda.org/a/istoriya-ukrayinskoyi-hryvni-vid-chasiv-ukrayiny-rusi/31435746.html }}</ref>.

== Етимологія ==
{{see also|Гривна (прикраса)|Гривня (міра ваги)}}
У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідну монету у дві з половиною [[Копійка|копійки]], згодом&nbsp;— у три, і, нарешті, назву «[[гривеник]]» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція і за радянських часів). Водночас із назвою «гривеник» у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва «злотий», яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.

[[Етимологія|Етимологи]] виводять походження назви «гривня» від [[Староцерковнослов'янська мова|старослов'янського]] [[Гривна (прикраса)|«гривна»]]&nbsp;— «намисто, браслет». У побуті [[Київська Русь|Київської Русі]] існувала прикраса «шийна гривна»&nbsp;— золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї. «Гривнями» іноді називали також металеві [[амулет]]и (медальйони), які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від [[Праслов'янська мова|праслов'янського]] кореня «грива»&nbsp;— «шия», що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова «гривня»&nbsp;— «шийна прикраса»&nbsp;— доповнилося значеннями «грошова одиниця» та [[гривня (міра ваги)|«міра ваги»]] внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет. Цей звичай мав поширення в Україні й зберігся фактично до наших днів<ref>{{Cite web|title=История гривны {{!}} Теория|url=http://forexrt.ru/Teoriya/Istoriya-grivny.html|website=web.archive.org|date=2009-04-06|accessdate=2021-09-12|archive-date=2009-04-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20090406225055/http://forexrt.ru/Teoriya/Istoriya-grivny.html}}</ref>.

== Історія ==
{{Детальніше|Історія української гривні|Історія грошей в Україні}}

=== Руські князівства ===
{{see also|Давньоруська гривна}}
[[Файл:Grivna 1.jpg|міні|праворуч|250пкс|Срібна гривна [[Київська Русь|Київської Русі]] (XI—XIII&nbsp;ст.). Ромбоподібна форма зливку сьогодні є логотипом [[Національний банк України|Національного банку України]].]]
У часи [[Київська Русь|Київської Русі]] (протягом ІХ-Х століть) основною грошовою одиницею на теренах сучасної України був арабський [[диргем]] (срібна монета, що пізніше рівнялася київській [[ногата|ногаті]]), що поширився в Європі внаслідок тодішньої інтенсивної торгівлі з мусульманськими країнами. Першою спробою виготовлення системи власної валюти стало карбування під керівництвом князя [[Володимир Святославич|Володимира Великого]] (963—1015) київських злотників і срібняків. Нині відомо багато зразків цих князівських монет. Златник Володимира мав вагу в 4,4&nbsp;г, срібняк&nbsp;— довільна вага від 1,73 до 4,68&nbsp;г. На особовій стороні (аверсі) цих монет звичайно карбувалося зображення самого князя, на зворотному (реверсі)&nbsp;— князівський родовий знак (тризуб). Крім Володимира Великого, князівську монету карбували також його син [[Ярослав Мудрий]] (1019—1054) і двоюрідний брат Ярослава Святослав Туровський, а також невідомий нині руський князь із хресним ім'ям Петро. Так, срібняк Ярослава, мав на аверсі зображення святого заступника князя&nbsp;— Юрія Переможця, а на реверсі&nbsp;— знов-таки, князівський знак [[тризуб]].

«[[Давньоруська гривна|Гривна]]» спочатку була ваговою одиницею Київської Русі, її виникнення відносять до VIII—ІХ столітть. З поширенням на території Русі арабських [[дирхам]]ів певну їх кількість стали прирівнювати за вагою до вагової гривні. Поступово гривна набула значення не лише вагової, але й лічильної одиниці. В джерелах часів Київської Русі лічильну гривну називають «гривною кун» (див. також [[Куна (гроші)|Куна]]). У ваговій гривні зважували також [[срібло]] в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами. Монетна гривна відома з середини XI століття. Першими виникли [[київ]]ські монетні гривні&nbsp;— ромбоподібні злитки вагою близько 164&nbsp;г. Майже одночасно з'явилися [[Новгородська республіка|новгородські гривні]];— паличкоподібні злитки вагою близько 204,7&nbsp;г. В обігу мали місце також [[Чернігівська гривня|чернігівські]] та [[Гривня польська|польські гривні]]. Новгородські гривні проіснували до XV століття, обіг інших завершився в XIII столітті. Київські і новгородські гривні використовувалися на всій території Київської Русі, інші&nbsp;— переважно на північному заході Давньоруської держави<ref>''Котляр М. Ф.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gryvna_davnorusska Гривна давньоруська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190223074610/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gryvna_davnorusska |date=23 лютого 2019 }} // {{ЕІУ|2|195}}</ref>.

=== XIV—ХІХ століття ===
{{Детальніше|Грошовий обіг в Україні 14–19 століть}}
Гривна лишалась грошовою одиницею на [[Русь|Русі]] до [[XIV століття]]. Під час [[монгольська навала на Русь|монголо-татарської навали]] (з другої половини [[XIII століття]]) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися [[рубль|рублі]]<ref>{{Cite web |url=http://zavantag.com/docs/1821/index-12622-1.html?page=8 |title=Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика |accessdate=19 грудня 2012 |archive-date=13 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140413144033/http://zavantag.com/docs/1821/index-12622-1.html?page=8 }}</ref> (від слова ''рубати'', тобто ''обрубок гривні''<ref>{{Cite web |url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/46809/рубль |title=Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973. |accessdate=14 грудня 2021 |archive-date=10 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210610125610/https://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/46809/рубль }}</ref>), які стали основною грошовою одиницею на українських землях у складі [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]], [[Московське царство|Московського царства]] та [[Російська імперія|Російської імперії]] аж до [[XX століття]]. На решті українських землях у складі інших держав, в ті часи в обігу були такі валюти як османські [[акче]], польські [[талер]]и, [[грош]]і і [[Злотий|злоті]], голландські [[левендальдер]]и, німецькі [[Марка (грошова одиниця)|марки]], угорські та австро-угорські [[гульден]]и, [[флорин]]и і [[Крона (монета)|крони]] та інші.

=== УНР ===
{{see also|Український карбованець|Шаг|Грошові знаки уряду УНР, Директорії та Української Держави}}
З проголошенням у 1917 році [[Третій Універсал Української Центральної Ради|Третім універсалом]] утворення [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] (УНР), [[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]] запровадила нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено [[український карбованець]], яка, відповідно до запровадженого [[Золотий стандарт|золотого стандарту]], містила 17,424 долі (0,774&nbsp;г) чистого [[Золото|золота]] (1 доля = 0,044435&nbsp;г золота). Виготовлення державних грошових знаків та цінних паперів у той час здійснювала [[Експедиція заготовок державних паперів]].

Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак УНР&nbsp;— купюру номіналом у 100 карбованців, дизайнером якої став український художник-графік [[Нарбут Георгій Іванович|Георгій Нарбут]]. Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського [[бароко]] XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення [[тризуб]]а (родового знаку князя [[Володимир Святославич|Володимира Великого]]) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що жили на території України,&nbsp;— [[українська мова|українською]], [[російська мова|російською]], [[польська мова|польською]] та єврейською ([[їдиш]]ем)<ref>{{Cite web |url=http://i043.radikal.ru/0801/ff/bce890b4b4f9.jpg |title=100 карбованців УНР |accessdate=18 серпня 2011 |archive-date=24 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140224130930/http://i043.radikal.ru/0801/ff/bce890b4b4f9.jpg }}</ref>.

Поява на 100 карбованцях тризуба вплинула на обрання його як державного [[Герб України|герба України]]. Проєктуючи ескіз купюри, Нарбут звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України&nbsp;— [[златник]]ів та [[срібник]]ів князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж з'явилися випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|федеративної Росії]], а за [[Четвертий Універсал Української Центральної Ради|Четвертим універсалом]] від 22 січня 1918 року проголошувалася «самостійною, ні від кого не залежною державою») [[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]] 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці&nbsp;— гривні, яка поділялася на 100 [[шаг]]ів і дорівнювала 1/2 карбованця. У Києві у вигляді марок-грошей були надруковані номінали в 10, 20, 30, 40 і 50 шагів<ref>{{Cite web|last=Дейнеко|first=Сергій|date=2020-10-30|title=Гроші Української революції. Марки-шаги великих художників|url=http://museum.kh.ua/blogs/blogs.html?title=Hroshi-Ukrainskoi-revoliutsii-Markyshahy-velykykh-khudozhnykiv|access-date=2021-09-22|website=Харківський історичний музей|language=uk|url-status=dead}}</ref><ref name="shron"></ref>.

Протягом 1918 року в [[Берлін]]і було видрукувано банкноти номіналом у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проєкти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з [[Скоропадський Павло Петрович|Павлом Скоропадським]]). Ескіз першої купюри, оздобленої простим геометричним орнаментом, виконав [[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]], трьох наступних&nbsp;— Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, так само відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10 гривень Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100 гривень&nbsp;— зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, а 500 гривень&nbsp;— свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді портрету молодої жінки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»)<ref name="shron">[https://shron1.chtyvo.org.ua/Martyniak_TP/Hroshovi_znaky_ta_monety_Ukrainy.pdf?PHPSESSID=nrmbspkcgpp3gpr305h9ro8i73 «Грошові знаки та монети України»] ''shron1.chtyvo.org.ua'' Процитовано 25 жовтня 2023</ref>.
[[Файл:Ukrainian 100 hryvnia's note of the People's repub.jlic of Ukraine (1918) front side.jpg|міні|250пкс|Банкнота номіналом 100 гривень 1918 року]]
Гетьман Скоропадський, що прийшов до влади у 1918 році та перетворив УНР на [[Українська Держава|Українську Державу]], відновив карбованець як основну грошову одиницю, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100 карбованців, де він використав портрет [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проєкт герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» і «козак із мушкетом». Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І.&nbsp;Золотов, [[Мозалевський Іван Іванович|Іван Мозалевський]], А.&nbsp;Богомазов й інші графіки<ref name="shron"></ref>.

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] на чолі з [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимиром Винниченком]] та [[Петлюра Симон Васильович|Симоном Петлюрою]] основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню<ref name="shron"></ref>.

=== Радянський період ===
{{see also|Радянський карбованець}}
З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникають з обігу аж до середини 1990-х років. Перші [[радянський карбованець|радянські карбованці]] (так звані «більшовицькі тисячки»), запроваджені на початку 1920-х років [[Рада народних комісарів Української РСР|Раднаркомом]] на землях [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Радянської України]], мали мізерний курс (1 золотий [[Рубль Російської імперії|царський рубль]] = 5&nbsp;457&nbsp;000&nbsp;000 радянських карбованців). Щоб стабілізувати радянську валюту, у 1922—1924 роках відбулася [[Грошова реформа в СРСР 1922—1924 років|грошова реформа]], в ході якої була введена «нова тверда валюта»&nbsp;— [[червінець]] (1 червінець = 10 карбованцям й містив 1,6767&nbsp;г золота), який перебував в паралельному обігу з карбованцем до 1947 року. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти на теренах сучасної України. Радянський карбованець перебував в обігу до розпаду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] в 1991 році<ref>[https://vseosvita.ua/library/provedenna-grosovoi-reformi-1922-1924-rr-v-ukraini-410656.html «ПРОВЕДЕННЯ ГРОШОВОЇ РЕФОРМИ 1922-1924 рр. в Україні»] ''vseosvita.ua/library'' Процитовано 4 вересня 2024</ref><ref name="resource">[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=DOP&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Karbovanec «КАРБОВАНЕЦЬ»] ''resource.history.org.ua'' Процитовано 4 вересня 2024</ref>.

У 1942—1944 роках на окупованих [[Третій Рейх|Третім Рейхом]] українських землях в обігу також перебував [[карбованець Райхскомісаріату Україна]], який за валютний курсом був прив'язаний до [[Райхсмарка|райхсмарки]] у співвідношенні 10:1 (10 карбованців за 1 райхсмарку). До [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на [[Радянська анексія західноукраїнських земель|анексованих Радянським Союзом західноукраїнських землях]] перебували [[Злотий|злоті]] [[Польська Республіка (1918—1939)|Другої Речі Посполитої]] ([[Волинь]], [[Східна Галичина]]), [[Румунський лей|леї]] [[Румунське королівство]] ([[Північна Буковина]], [[Буджак]]) та [[Чехословацька крона|крони]] [[Чехословаччина|Чехословаччини]] ([[Закарпаття]]). Протягом 1939—1954 років підпільними структурами [[Організація українських націоналістів|ОУН]] випускалися [[Бофон]]и, грошові документи (квитанції) номіновані у злотих та карбованцях<ref name="resource"></ref><ref>[https://ukr.radio/news.html?newsID=100277 «Історія створення та фінансово-господарська роль грошових документів ОУН і УПА — бофонів»] ''ukr.radio'' Процитовано 4 вересня 2024</ref>.

=== Сучасна Україна ===
{{see also|[[Український карбованець#Купони незалежної України|Український карбованець → Купони 1992—1996]]}}
[[Файл:Украинские 100 000 карбованцев. Аверс. 1993.jpg|міні|250пкс|100 000 карбованців 1993 року]]
[[Файл:100 hryvnia 1995 front.jpg|міні|250пкс|100 гривень 1996 року (друга серія)]]
Ухвалений 24 серпня 1991 року [[Акт проголошення незалежності України]] відкрив можливість для запровадження в новій державі власної національної валюти, установою-емітентом якої став [[Національний банк України]] (НБУ). Як продовження традицій [[Київська Русь|Київської Русі]] та періоду [[Українська революція (1917—1921)|Української революції 1917—1921 років]], валюту вирішили назвати «гривнею». Для розмінної монети спочатку пропонувалися назви «[[шаг]]», «сотий», «[[різана]]», але врешті віддали перевагу уже звичній в народі (розмінній монеті радянського карбованця) «[[Копійка|копійці]]». Перші зразки української валюти виготовили 1992 року в [[Канада|Канаді]] за ескізами [[Лопата Василь Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Лопати]] (портрети князів та малюнки пейзажів) та Бориса Максимова (дизайн купюр, орнаменти, шрифти)<ref name="shron"/>. Однак з 1992 року в грошовий обіг ввели тимчасову валюту, розраховану на перехідний період,&nbsp;— [[український карбованець]]. Саме ця грошова одиниця протягом 1992—1994 років прийняла на себе «удар» [[Гіперінфляція|гіперінфляції]], зумовленої економічною кризою перехідного періоду. Так, наприклад, якщо 1992 року найбільшим номіналом в обігу були банкноти у 1000 карбованців, то 1993-го — вже 100 000 карбованців, 1994-го — 500 000 карбованців, а 1995-го — 1 мільйон карбованців<ref name="shron"/>.

1995 року та у першій половині 1996-го уряд провів посилення стабілізаційних процесів в економіці. Зокрема, відбулося значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, — що створило належні умови для подальшого запровадження гривні, яка згідно з [[Конституція України|Конституцією України]] є офіційною грошовою одиницею країни<ref name="shron"/>.

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено [[Указ Президента України]] [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]] «Про грошову реформу в Україні»<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=762/96 Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» №&nbsp;762/96 від 25 серпня 1996 року]</ref>. Відповідно до Указу між 2—16 вересня 1996 року в Україні було проведено [[Грошова реформа в Україні (1996)|грошову реформу]]. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100&nbsp;000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій<ref name="shron"/>.

Впродовж 15 днів&nbsp;— від 2 до 16 вересня 1996 року&nbsp;— в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці, які поступово вилучалися. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів припинили, і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня. З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті<ref name="shron"/>.

Грошова реформа 1996 року стала надзвичайною подією для України, в результаті якої було створено один із невід'ємних атрибутів державності&nbsp;— національну валюту. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи в країні, розглядаючи введення української валюти як свідчення початку стабілізації [[Економіка України|української економіки]].

Після запровадження гривні українська валюта продовжувала час від часу [[Девальвація|девальвувати]], хоча і значно меншими темпами ніж у роки гіперінфляції початку 1990-х років. Спочатку хвилі девальвації припали на фінансові кризи [[Азійська фінансова криза|1998]] і [[Глобальна фінансова криза 2008 року|2008]] років, а потім на політичну і економічну нестабільність 2014—2015 років ([[Євромайдан]], [[Російсько-українська війна (з 2014)|російська агресія]], перехід на плаваючий курс). Лише за період 1996—2011 років гривню девальвували у 4,5 разів, середній рівень цін в Україні зріс у 6 разів, а сума готівки в обігу збільшилася майже в 60 разів, притому, що економіка за цей час зросла у 16 разів<ref>[https://glavcom.ua/publications/115167-vzlety-i-padenija-grivni.html Взлеты и падения гривни] ''glavcom.ua'' Процитовано 11 травня 2024</ref>. Девальвація у 2014—2015 роках сягнула майже 67%, а інфляція за 2 роки склала майже 80%<ref>[https://thepage.ua/ua/economy/padinnya-ekonomiki-vid-vijni-z-rosiyeyu-u-2014-i-2022 Як російські вторгнення у 2014 і 2022 роках вплинули на економіку України — порівняння The Page] ''thepage.ua'' Процитовано 11 травня 2024</ref>. Станом на липень 2019 року сума готівки в обігу порівняно з 1996 роком збільшилася в 127 разів<ref>[https://ua.korrespondent.net/ukraine/4135302-obsiah-hotivkovykh-hryven-za-23-roky-zris-maizhe-v-130-raziv Обсяг готівкових гривень за 23 роки зріс майже в 130 разів] ''ua.korrespondent.net'' Процитовано 28 серпня 2024</ref>. Після початку повномасштабної російської агресії між 2022—2023 роками гривня девальвувала на 25%<ref>[https://finance.novyny.live/devalvatsiia-grivni-pid-chas-viini-otsinka-nbu-kursovikh-vtrat-143240.html Девальвація гривні під час війни — оцінка НБУ курсових втрат] ''finance.novyny.live'' Процитовано 11 травня 2024</ref>. За понад два десятиліття знаходження в обігу гривні, на додаток до випущених 1996 року банкнот номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень, 2001-го почали випускатися банкноти в 200 гривень, а 2006-го&nbsp;— 500 гривень. 2019 року, на тлі подальшого знецінення гривні у майже п'ять разів та підвищення середніх зарплат у 10 разів, порівняно з 2006 роком, в обіг ввели банкноту номіналом 1000 гривень<ref>[https://www.dw.com/uk/без-дрібних-монет-гривня-входить-в-епоху-трьох-нулів/a-50642155 «Гривня входить в епоху трьох нулів»] ''dw.com'' Процитовано 28 серпня 2024</ref>. З 2018 року НБУ проводить [[Заміна паперових купюр на монети в Україні 2018—2020|заміну банкнот]] номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень на монети, а також припинив карбування розмінних монет в 1, 2, 5 та 25 копійок. 

З 2014 року в окупованому [[Росія|Росією]] [[Крим|Кримському півострові]] в обігу перебуває [[російський рубль]], а на території самопроголошених [[Луганська народна республіка|Луганської Народної Республіки]] та [[Донецька народна республіка|Донецької Народної Республіки]]&nbsp;— одночасно російський рубль, гривня, [[долар США]] та [[євро]]<ref>{{Cite web|title=Відсьогодні Крим перейшов на рубль|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/06/140601_ok_ruble_crimea|website=BBC News Україна|date=2014-06-01|accessdate=2020-10-28|language=uk|archive-date=2020-11-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20201129004025/https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/06/140601_ok_ruble_crimea}}</ref><ref>{{Cite web|title=В ОБСЄ підтвердили введення російської валюти в ОРДЛО|url=https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/v-obsje-pidtverdili-vvedennja-rosijskoji-valjuti-v-ordlo.html|website=Зеркало недели {{!}} Дзеркало тижня {{!}} Mirror Weekly|accessdate=2020-10-28|archive-date=2020-11-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20201101164339/https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/v-obsje-pidtverdili-vvedennja-rosijskoji-valjuti-v-ordlo.html}}</ref>. 

Між 2018—2019 роках НБУ проводив закрите тестування [[Цифрова валюта центрального банку|цифрової валюти]]&nbsp;— [[Е-гривня|е-гривні]]<ref>{{Cite web|title=НБУ завершив пілотний проект запуску електронної гривні|url=https://biz.nv.ua/ukr/finance/nbu-zavershiv-pilotniy-proekt-zapusku-elektronnoji-grivni-50007680.html|website=biz.nv.ua|accessdate=2019-07-25|last=|first=|date=2019-02-23|publisher=|language=|deadurl=no|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190725185544/https://biz.nv.ua/ukr/finance/nbu-zavershiv-pilotniy-proekt-zapusku-elektronnoji-grivni-50007680.html|archivedate=2019-07-25}}</ref>. Е-гривня – це електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Нацбанк. Ключове призначення е-гривні, на думку регулятора, — ефективно виконувати всі функції грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні. До кінця 2024 року Нацбанк планує провести відкрите тестування е-гривні<ref>[https://www.epravda.com.ua/news/2024/02/15/709998/ НБУ проведе відкрите тестування е-гривні до кінця 2024 року] ''epravda.com.ua'' Процитовано 23 квітня 2024</ref>

== Монети ==
{{main|Монети української гривні}}
В грошовому обігу України знаходяться [[Монета|монети]] номіналом 10, 50 копійок та 1, 2, 5, 10 гривень; а також з 1996 року випускаються пам'ятні, ювілейні та інвестиційні монети. Перші українські монети були виготовлені на Луганському верстатобудівному заводі та на Монетному дворі Італії<ref name=DT2006>{{cite web|url=http://www.dt.ua/2000/2040/54365/|title=Гривні-іммігрантки.|archiveurl=https://www.webcitation.org/617VPCTNz?url=http://dt.ua/articles/47691|archivedate=2011-08-22|accessdate=2009-07-28|deadurl=yes}} ''[[Дзеркало тижня]]''</ref><ref name=podrobnosti20060904>{{cite web|url=http://www.podrobnosti.ua/economy/2006/09/04/344955.html|title=Как появилась гривна|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081008013156/http://www.podrobnosti.ua/economy/2006/09/04/344955.html|archivedate=2008-10-08|accessdate=2009-07-28|deadurl=yes}} Podrobnosti.ua{{ref-ru}}</ref>. На сьогодні усі типи монет карбуються на [[Банкнотно-монетний двір Національного банку України|Банкнотно-монетному дворі Національного банку України]].

=== Розмінні монети ===
1992 року були викарбувані перші розмінні монети номіналами в 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок, але в обіг вони надійшли тільки у 1996 році. З 2013 року, задля економічної рентабельності виготовлення, для карбування монет номіналами 10, 25 та 50 копійок використовується низьковуглецева [[сталь]] із гальванопокриттям латунню, замість алюмінієвої бронзи.

З 1 липня 2018 року НБУ припинив карбування монет номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. З 1 жовтня 2019 року монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестали бути засобом платежу. 1 жовтня 2020 року те саме відбулося з монетами номіналом 25 копійок. Строк обміну НБУ та уповноваженими [[Банки України|банками України]] продовжено на період дії правового режиму [[Воєнний стан в Україні з 2022 року|воєнного стану в Україні]] та протягом 90 днів із дня його припинення чи скасування<ref name="NBU-2023-09-29">[https://bank.gov.ua/ua/news/all/obminyati-moneti-dribnih-nominaliv-ta-banknoti-grivni-starogo-dizaynu-mojna-do-kintsya-diyi-voyennogo-stanu-ta-dovshe Обміняти монети дрібних номіналів та банкноти гривні старого дизайну можна до кінця дії воєнного стану та довше] // Сайт НБУ, 29 вересня 2023&nbsp;р.</ref>

{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
! colspan="14" |Розмінні монети зразка 1992 року<ref name="bank777">{{cite web|url=https://bank.gov.ua/uah/obig-coin|title=Розмінні й обігові монети|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210213082545/https://bank.gov.ua/ua/uah/obig-coin|archivedate=13 лютого 2021|deadurl=|last=|first=|date=|website=[[Національний банк України]]|publisher=|language=}}</ref>
|-
!colspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал<br/>(копійок) !!colspan="4"| Параметри !!colspan="3"| Опис!! colspan="4" | Дата
|-
! Реверс !! Аверс !! Діаметр<br/>(мм)!! Товщина<br/>(мм)!! Маса<br/>(г)!!width="15%"| Матеріал !!width="15%"| [[Гурт (нумізматика)|Гурт]] !!width="20%"|Аверс !!width="20%"|Реверс !! Перше<br/>карбування !!Введення
|-align="center" {{Coin-yellow-color}}
| style="background:white; text-align:center;" | [[Файл:Ukraine-10-kopiyok-2019.jpg|61пкс]]
| style="background: white; text-align: center;" | [[Файл:Ukraine-10-kopiyok-2019 (1).jpg|61пкс]]
| 10
| 16,3
| 1,25
| 1,7
|rowspan="2"|1992—2012:<br/>[[алюмінієва бронза]];<br/>2013: низьковуглецева сталь з гальванопокриттям латунню
| Рифлений
|rowspan="4"| Герб України, рослинний орнамент, рік карбування
|rowspan="4"| Номінал, рослинний орнамент
|rowspan="3"| 1992
|rowspan="3"| 2 вересня 1996
|-align="center" {{Coin-yellow-color}}
| style="background:white; text-align:center;" | [[Файл:Ukraine-50-kopiyok-2006.jpg|86пкс]]
| style="background: white; text-align: center;" | [[Файл:Ukraine-50-kopiyok-2006 (1).jpg|86пкс]]
| 50
| 23
| 1,55
| 4,2
| Секторальне<br/>рифлення
|}

=== Гривневі монети регулярного карбування ===

==== Монети зразка 1992 і 2004 років ====
{{Детальніше|1 гривня (монета)}}
Хоча першу одногривневу монету викарбували 1992 року, в обіг її ввели лише 12 березня 1997 року<ref name="bank777"/>. З 2004 року карбувалися монети в 1 гривню з [[Володимир Святославич|Володимиром Великим]]. Масово 1 гривня зразка 1992 року карбувалася до 2003 року, а 1 гривня з Володимиром Великим&nbsp;— до 2014 року<ref>[https://uk.ucoin.net/coin/ukraine-1-hryvnia-2004-2018/?tid=640 https://uk.ucoin.net/catalog/?country=ukraine Монети України] ''uk.ucoin.net'' Процитовано 19 листопада 2023</ref>. 2018 року карбування бронзових одногривневих монет було скасовано, а з 1 жовтня 2020 року вони поступово вилучаються з обігу<ref>[https://jurliga.ligazakon.net/news/197987_monetu--deyak-banknoti-viluchat-z-obgu-z-1-zhovtnya Монету і деякі банкноти вилучать з обігу з 1 жовтня] ''jurliga.ligazakon.net'' Процитовано 11 листопада 2023</ref>.
{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
!colspan="13"|Монети регулярного карбування зразка 1992 і 2004 років
|-
!colspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал<br/>(гривень) !!colspan="4"| Параметри !!colspan="3"| Опис!!colspan="3"| Дата
|-
! Реверс !! Аверс !! Діаметр<br/>(мм)!! Товщина<br/>(мм)!! Маса<br/>(г)!!width="15%"| Матеріал !!width="15%"| [[Гурт (нумізматика)|Гурт]] !!width="20%"| Аверс !!width="20%"| Реверс !! Перше<br/>карбування !! Введення !! Початок<br/>вилучення
|-align="center" {{Coin-yellow-color}}
| style="background: white; text-align: center;" |[[Файл:Ukraine-1-hryvnia-2003.jpg|97пкс]]
| style="background: white; text-align: center;" |[[Файл:Ukraine-1-hryvnia-2003 (1).jpg|97пкс]]
| rowspan="2" |[[1 гривня (монета)|1]]
| rowspan="2" |26
| rowspan="2" |1,85
| rowspan="2" |6,8
| rowspan="3"|[[Алюмінієва бронза]]
| rowspan="3"|Напис:<br/>«ОДНА ГРИВНЯ»
| [[Герб України]], рослинний орнамент, рік карбування
| Номінал, рослинний орнамент
| 1992
| 12 березня 1997
| rowspan="3" | 1 жовтня 2020
|-align="center" {{Coin-yellow-color}}
| style="background: white; text-align: center;" |[[Файл:Ukraine-1-hryvnia-2014.jpg|97пкс]]
| style="background: white; text-align: center;" |[[Файл:Ukraine-1-hryvnia-2014 (1).jpg|97пкс]]
| [[Герб України]], номінал, декоративний орнамент, рік карбування
| [[Володимир Святославич|Володимир Великий]]
| 2004
| 25 жовтня 2004<ref>{{cite web |url=http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1290-04 |title=Правління Національного банку України. Постанова N 476 «Про введення в обіг монет номіналом 1 гривня зразка 2004 року» |publication-date=07.10.2004 |accessdate=30.04.2010 |archive-date=14.12.2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211214220749/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1290-04 }}</ref>
|}

==== Монети зразка 2018 року ====
{{main|Заміна паперових купюр на монети в Україні 2018—2020}}
14 березня 2018 року НБУ оголосив про [[Заміна паперових купюр на монети в Україні 2018—2020|введення в обіг]] монет з нових сплавів, які до цього не використовувалися номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень. Першими в обігу 2018 року з'явилися номінали в 1 та 2 гривні; 2019 року&nbsp;— 5 гривень; а 2020 року&nbsp;— 10 гривень<ref name="new2018">{{Cite web|url=https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65870072&cat_id=55838|title=Національний банк презентував нові обігові монети|website=bank.gov.ua|access-date=2018-03-14|archive-date=2018-08-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20180830221554/https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65870072&cat_id=55838|url-status=dead}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://bank.gov.ua/news/all/nova-moneta-nominalom-10-griven-zyavitsya-v-obigu-v-chervni|title=Нова монета номіналом 10 гривень з'явиться в обігу в червні|website=Офіційне Інтернет-представництво Національного банку України|date=2020-04-29|access-date=2020-04-29|archive-date=2020-05-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20200510015025/https://bank.gov.ua/news/all/nova-moneta-nominalom-10-griven-zyavitsya-v-obigu-v-chervni|url-status=dead}}</ref>.

{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
! colspan="13"|Монети регулярного карбування зразка 2018 року<ref>{{Cite web|url=https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=65929929|title=Обігові монети України зразка 2018 року|website=bank.gov.ua|access-date=2018-03-14|archive-date=2018-03-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20180315134743/https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=65929929|url-status=dead}}</ref>
|-
! colspan="3" | Зображення
! rowspan="2" | Номінал<br/>(гривень)
! colspan="4" | Параметри
! colspan="3" | Опис
! colspan="2" | Дата
|-
! Аверс !! Реверс !! [[Гурт (нумізматика)|Гурт]] !! Діаметр<br/>(мм)!! Товщина<br/>(мм)!! Маса<br/>(г)!!width="15%"| Матеріал !!width="15%"| Гурт !!width="20%"| Аверс !!width="20%"| Реверс !! Перше<br/>карбування !! Введення
|-align="center" {{Coin-silver-color}}
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg|67px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg|67px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg|6px]]
| [[1 гривня (монета)|1]] || 18,9 ||rowspan="2" | 1,8 || 3,3
| rowspan="2" | [[Сталь]] з [[Гальванізація|гальванічним покриттям]]
| rowspan="2" | Рифлений
| rowspan="4" | [[Герб України]], номінал, декоративний орнамент, рік карбування
| [[Володимир Святославич|Володимир Великий]]
| rowspan="4" | 2018
| rowspan="2" | 27 квітня 2018
|-align="center" {{Coin-silver-color}}
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg|75px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg|75px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg|6px]]
| [[2 гривні (монета)|2]] || 20,2 || 4,0
| [[Ярослав Мудрий]]
|-align="center" {{Coin-silver-color}}
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg|82px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg|82px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg|7px]]
| [[5 гривень (монета)|5]] || 22,1 || 2 || 5,2
| rowspan="2" | [[Цинкові сплави|Цинковий сплав]] з гальванічним покриттям
|Секторальне<br/>рифлення
| [[Богдан Хмельницький]]
| 20 грудня 2019
|-align="center" {{Coin-silver-color}}
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg|88px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg|88px]]
| style="background:white;text-align:center" | [[Файл:10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg|8px]]
| [[10 гривень (монета)|10]] || 23,5 || 2,3 || 6,4
| Рифлений
| [[Іван Мазепа]]
| 3 червня 2020
|}

=== Проєкт зміни назв монет ===
2 вересня 2024 року НБУ ініціював зміну розмінної монети «копійка», яка має російське походження, на українську назву «[[шаг]]», яка походить з часів [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та [[Українська Народна Республіка|УНР]]. Метою цього є відновлення історичної справедливості, [[Дерусифікація в Україні|дерусифікації]] та підкреслення національних традицій у грошовому обігу України. Для реалізації ініціативи НБУ пропонує внести відповідні зміни до законодавства, зокрема до Закону України «Про Національний банк України» та інших нормативних актів. НБУ передбачає, що поступове введення в обіг монет, номінованих у «шагах», не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці. На 2025 рік передбачається в Україні викарбувати 20 млн монет номіналом 50 копійок, проте Голова НБУ ініцює, щоб вони називалися «шагами»<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3901315-sag-zamist-kopijki-nacbank-proponue-zminiti-nazvu-rozminnoi-moneti.html|title=Шаг&nbsp;— замість копійки: Нацбанк пропонує змінити назву розмінної монети|website=Укрінформ|date=2024-09-02}}</ref>.

=== Ювілейні, пам'ятні та інвестиційні монети ===
{{main|Список ювілейних та пам'ятних монет України з недорогоцінних металів|Список ювілейних та пам'ятних монет України з дорогоцінних металів}}
НБУ карбуються [[Список ювілейних та пам'ятних монет України з недорогоцінних металів|пам'ятні та ювілейні монети]], як з недорогоцінних металів (алюмінієва бронза, нейзільбер), так і з дорогоцінних металів (срібло, золото). Номінальний ряд представлений монетами в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250 і 500 гривень.<ref>{{Cite web |url=http://www.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/list |title=Пам'ятні монети України // Офіційний сайт НБУ |accessdate=9 червня 2013 |archive-date=13 травня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130513163634/http://www.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/list }}</ref>. Також виготовляються [[Інвестиційна монета|інвестиційні монети]]&nbsp;— [[Срібло|срібні]] номіналом 1 гривня та [[Золото|золоті]] номіналом 2, 5, 10, 20 гривень<ref>{{Cite web |url=http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=109919&cat_id=104620 |title=Пам'ятка для роботи з інвестиційними монетами України // Сайт Національного банку України |accessdate=14 квітня 2013 |archive-date=18 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160918100043/http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=109919&cat_id=104620 }}</ref>.

== Банкноти ==
{{main|Банкноти української гривні}}
В грошовому обігу України знаходяться банкноти номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень. З 1992 року було виготовлено чотири покоління українських банкнот. Банкноти першого покоління друкувалися у Канаді та Великій Британії. Надалі єдиним виробником банкнот став [[Банкнотно-монетний двір Національного банку України|Банкнотно-монетний двір НБУ]], а постачальником паперу для них [[Фабрика банкнотного паперу Національного банку України|Фабрика банкнотного паперу НБУ]] в [[Малин]]і Житомирської області<ref>{{Cite web |url=http://allukraine.co.ua/archives/3706 |title=Гривні сьогодні 17 років: найцікавіші факти про неї |accessdate=9 лютого 2014 |archive-date=22 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140222204244/http://allukraine.co.ua/archives/3706 }}</ref>.

З метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ провів вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску<ref>{{cite web |url=http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v5661500-09 |title=Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року» |publication-date=10.12.2009 |accessdate=19.03.2010 |archive-date=14.12.2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211214220747/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v5661500-09 }}</ref><ref>{{cite web|url=http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0738500-09|title=Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень»|publication-date=14.12.2009|accessdate=19.03.2010|archive-date=14.12.2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211214220751/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0738500-09}}</ref>, тобто банкнот першого (1992 року) та другого покоління (1994—2001 років). З 1 жовтня 2020 року ці банкноти перестали бути засобом платежу.

Також НБУ проводиться поступова повна заміна банкнот третього покоління (2003—2006 років) банкнотами четвертого покоління (2014—2019 років). З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав вилучення з обігу банкнот номіналом 1 та 2 гривні<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0115500-20 Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 №&nbsp;115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003—2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року»]</ref>, та з 1 січня 2023 року&nbsp;— номіналом 5, 10, 20 та 100 гривень третього покоління (зразків 2003–2007 років)<ref>{{Cite web|url=https://bank.gov.ua/ua/news/all/banknoti-5-10-20-ta-100-griven-poperednogo-pokolinnya-postupovo-zaminyuvatimutsya-v-obigu-na-onovleni|title=Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені|website=Національний банк України|date=2022-10-11}}</ref>. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням НБУ щодо їх повного вилучення.

З 1 серпня 2024 року розпочався процес поступового вилучення з обігу та заміна банкнот номіналами 500 гривень, а 1 листопада того року НБУ оголосив про поступову заміну банкнот номіналом 50 та 200 гривень старого зразка (випусків 2003—2007 років). Цей процес є завершальним етапом осучаснення банкнотного ряду національної валюти<ref>{{Cite web|url=https://bank.gov.ua/ua/news/all/postupova-zamina-banknot-50-ta-200-griven-starogo-zrazka-zavershit-protses-osuchasnennya-banknotno-monetnogo-ryadu-grivni|title=Поступова заміна банкнот 50 та 200 гривень старого зразка завершить процес осучаснення банкнотно-монетного ряду гривні|website=Національний банк України|date=2024-10-17}}</ref>.

=== Банкноти третього покоління ===
{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
!colspan="10"| Банкноти третього покоління (2003—2006 років)<ref>{{Cite web |url=http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v_055500-11 |title=Постанова НБУ № 55 від 04.03.2011 «Про випуск банкнот у 2011 і 2012 роках з підписом Голови Національного банку України С. Г. Арбузова» |accessdate=29.10.2011 |archive-date=14.12.2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211214220747/https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v_055500-11 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document;jsessionid=43718A2F7645F95A85A1F92D7AD178A7?id=802986 |title=Постанова Правління НБУ № 92 від 15 березня 2013 року «Про випуск банкнот у 2013 році з підписом Голови Національного банку України Соркіна І. В.» |accessdate=2 червня 2013 |archive-date=9 січня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140109192012/http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document;jsessionid=43718A2F7645F95A85A1F92D7AD178A7?id=802986 }}</ref>
|-
!colspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал<br/>(гривень) !!rowspan="2"| Розміри<br/>(мм) !!width="10%" rowspan="2"| Основний<br/>колір !!colspan="2"| Опис !!colspan="3"| Дата
|-
! Аверс !! Реверс !!width="20%"| Аверс !!width="20%"| Реверс!! Перший<br/>друк !! Введення !! Початок<br/>вилучення
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 2004 a.jpg|118px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 2004 r.jpg|118px]]
|rowspan="2"| [[1 гривня (банкнота)|1]]
|rowspan="4"| 118 × 63
| Сіро-зелений
|rowspan="2"| [[Володимир Святославич|Володимир Великий]]
| rowspan="2" | [[Місто Володимира]] ([[Київ]])
| 2004
| 1 грудня 2004
| rowspan="3" | 1 жовтня 2020
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 2006 a.jpg|118px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 2006 r.jpg|118px]]
| Жовто-синій
| 2006
| 22 травня 2006<ref>В травні 2006 року були введені в обіг банкноти третього покоління другого типу, які вже мали не сіро-зелений, а жовто-блакитний основний колір і виготовлялися на спеціальному нетонованому папері, на відміну від першого типу. Вони мали ті ж самі елементи захисту що і попередні випуски.</ref>
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:2 2004 a.jpg|118px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:2 2004 r.jpg|118px]]
| [[2 гривні (банкнота)|2]]
| Жовто-коричневий
| [[Ярослав Мудрий]]
| [[Софійський собор (Київ)]]
|rowspan="3"| 2004
| 28 вересня 2004
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5 Ukrainian hryvnia in 2004 Obverse.jpg|118px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:UABone2004 5uah r.jpg|118px]]
| [[5 гривень|5]]
| Синій
| [[Богдан Хмельницький]]
| [[Іллінська церква (Суботів)|Іллінська церква]] (с. [[Суботів]])
| 14 червня 2004
| rowspan="4" | 1 січня 2023
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10-Hryvnia-2004-front.jpg|124px]] 
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:UABone2004 10uah r.jpg|124px]]
|rowspan="2"| [[10 гривень|10]]
|rowspan="2"| 124 × 66
|rowspan="2"| Червоний
|rowspan="2"| [[Іван Мазепа]]
|rowspan="2"| Панорама [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської Лаври]]
| 1 листопада 2004
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10 hryvnia 2006 front.jpg|125px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10 hryvnia 2006 back.jpg|125px]]
| 2006
| 4 серпня 2006<ref>В серпні 2006 року в обіг була введена банкнота номіналом 10 гривень зразка 2004 року (2006 року випуску) зі зміненими кольорами дизайну та 2006 роком випуску.</ref>
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:20-Hryvnia-2003-front.jpg|131px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:20-Hryvnia-2003-back.jpg|131px]]
| [[20 гривень|20]]
| 130 × 69
| Зелений
| [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]
| [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівський оперний театр]]
| 2003
| 1 грудня 2003
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:UkrainePNew-50Hryven-2004-donatedoy f.jpg|137px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:UkrainePNew-50Hryven-2004-donatedoy b.jpg|137px]]
| [[50 гривень|50]]
| 136 × 72
| Фіолетовий
| [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]
| [[Київський міський будинок учителя|Будинок Центральної Ради]] ([[Київ]])
| 2004
| 29 березня 2004
| 1 листопада 2024
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:100 гривень 2005 аверс.jpg|142px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:100 гривень 2005 реверс.jpg|142px]]
| [[100 гривень|100]]
| 142 × 75
| Жовто-зелений
| [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]
| [[Дніпро (річка)|Дніпро]] та сліпий [[бандурист]] із хлопчиком-поводирем
| 2005
| 20 лютого 2006
| 1 січня 2023
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:200 hryvnia 2007 front.jpg|149px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:200 hryvnia 2007 back.jpg|149px]]
| [[200 гривень|200]]
| 148 × 75
| Рожевий
| [[Леся Українка]]
| [[Замок Любарта]] ([[Луцьк]]) та [[Лелека білий|лелека]] що летить
| 2007
| 28 травня 2007
| 1 листопада 2024
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Ukraine-2006-Bill-500-Obverse.jpg|155px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:500 hryvnia 2006 back.jpg|155px]]
| [[500 гривень|500]]
| 154 × 75
| Персиковий
| [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]]
| [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Києво-Могилянська академія]]
| 2006
| 15 вересня 2006
| 1 серпня 2024
|}

=== Банкноти четвертого покоління ===
{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
!colspan="9"| Банкноти четвертого покоління (випуск 2014—2019 років)<ref>{{Cite web |url=http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=13236337&cat_id=55838 |title=Національний банк України презентував оновлену банкноту номіналом 100 гривень // Сайт НБУ, 29.12.2014 |accessdate=29.12.2014 |archive-date=29.12.2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141229235653/http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=13236337&cat_id=55838 }}</ref><ref>[http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=25102994&cat_id=80928 Національний банк України з 11 квітня 2016 року вводить в обіг банкноти номіналом 500 гривень зразка 2015 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151226123852/http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=25102994&cat_id=80928 |date=26 грудня 2015 }} // Офіційний сайт НБУ, 25.12.2015</ref>
|-
!colspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал<br/>(гривень) !!rowspan="2"| Розміри<br/>(мм) !!rowspan="2"| Основний<br/>колір !!colspan="2"| Опис !!colspan="2"| Дата
|-
! Аверс !! Реверс !!width="20%"| Аверс !!width="20%"| Реверс!! Перший друк !! Введення
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:UAH20-2018-A.png|безрамки|131px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:UAH20-2018-R.png|безрамки|131px]]
| [[20 гривень|20]]
| 130 × 69
| Зелений
| [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]
Гірський пейзаж; факсиміле уривку вірша «[[З вершин і низин|Земле, моя всеплодющая мати]]»
| [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівський оперний театр]]
| 2018
| 25 вересня 2018
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:50-uah-2019-1.png|136px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:50-uah-2019-2.png|136px]]
| [[50 гривень|50]]
| 136 × 72
| Фіолетовий
| [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]
| [[Київський міський будинок учителя|Будинок Центральної Ради]] ([[Київ]])
| 2019
| 20 грудня 2019
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:100 гривень, 2015 01.jpg|143px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:100 гривень, 2015 02.jpg|143px]]
| [[100 гривень|100]]
| 142 × 75
| Жовто-оливковий
| [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]
Види на Дніпро; уривок із твору
| [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]
| 2014
| 9 березня 2015
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:200-uah-2020-1.png|148px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:200-uah-2020-2.png|148px]]
| [[200 гривень|200]]
| 148 × 75
| Рожевий
| [[Леся Українка]]
| [[Замок Любарта]] ([[Луцьк]]) та [[Лелека білий|лелеки]] що летять
| 2019
| 25 лютого 2020
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:500 гривень 2015 року (новий зразок) аверс.jpg|155px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:500 гривень 2015 року (новий зразок) реверс.jpg|155px]]
| [[500 гривень|500]]
| 154 × 75
| [[Бежевий колір|Бежевий]]
| [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]]
Малюнок фонтану «Нерівна всім рівність»
| [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Києво-Могилянська академія]]
| 2015
| 11 квітня 2016
|-align="center"
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:1000 гривень 2019 аверс.jpg|161px]]
|align="center" bgcolor="#000000"|[[Файл:1000 гривень 2019 реверс.jpg|161px]]
| [[1000 гривень|1000]]
| 160 × 75
| [[Блакитний колір|Блакитний]]
| [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]]
| [[Президія НАН України|Будівля Президії Національної академії наук України]]
| 2019
| 25 жовтня 2019
|}

== Валютний курс ==
{{see also|Валютний курс|Режим валютного курсу}}
[[Файл:Національний банк України знизу.jpg|міні|250пкс|[[Національний банк України]]&nbsp;— [[центральний банк]] України. Відповідно до [[Конституція України|Конституції]], є особливим, незалежним від [[Уряд України|Уряду]], органом державного управління України, серед його головних функцій є формування [[Монетарна політика|грошово-кредитної політики]] країни, емісія та забезпечення стабільності національної валюти&nbsp;— гривні.]]

=== Порядок визначення ===
Офіційний курс гривні до долара США розраховується щоденно на підставі котирування валюти на міжбанківському валютному ринку та з урахуванням інформації про діючий офіційний курс НБУ і проведені ним операції з купівлі-продажу іноземних валют 1-ї групи Класифікатора, а також відомостей про курсові та цінові зміни на світових фінансових та товарних ринках, інших показників, зміна яких може впливати на валютний ринок України. Крім того, НБУ щоденно встановлює офіційний обмінний курс гривні до вільно конвертованих валют, а також до валют країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України<ref>[https://biem.sumdu.edu.ua/images/stories/docs/K_ME/Zhuravka_2.pdf Валютно-курсова політика Національного банку України] ''biem.sumdu.edu.ua'' Процитовано 25 листопада 2023</ref>.

=== Історія курсу ===

==== Фіксований (1996—2015) ====
Для стабільного розвитку економіки після введення гривні було прийняте рішення про прив'язку її обмінного курсу до [[долар США|долара США]]. До фінансової кризи 1998 року гривня була досить сильною валютою, її курс був 1,8 грн за 1 дол. У серпні 1998 року гривня знецінилася майже втричі. Курс біля 5 гривень за долар був незмінним багато років. Як наслідок, для розвитку економіки і збільшення інвестицій в Україну склалися макроекономічні показники, котрі сприяли зміцненню української національної валюти. Незважаючи на баталії з курсом, його нестабільність, що можна було спостерігати час від часу за подій, які відбувалися під час виборів та інших політичних потрясінь, сумніватися в міцності гривні людям не доводилося. НБУ постійно доводилось нарощувати свою присутність на міжбанківському валютному ринку для скуповування іноземних валют<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/business/2016/09/160822_hryvnia_20_az Що сталося з гривнею за 20 років] ''bbc.com'' Процитовано 11 травня 2024</ref>.

Сумніватися в стабільності номінального валютного курсу українців змусило одноденне підвищення офіційного курсу гривні з 5,19 до 5,05&nbsp;грн/дол., що сталося 20 квітня 2005 року, і наступні заяви керівництва НБУ про намір поступово дедалі більше усуватися від втручання в процес курсоутворення. Головними передумовами для цих кроків, які наробили чимало галасу, стали протиріччя, закладені в принципах національної [[Монетарна політика|монетарної політики]]<ref>[http://www.dt.ua/2000/2040/52695/ Стабільна гривня: головне&nbsp;— не злякати] // ''[[Дзеркало тижня]]'', №&nbsp;7 (586), 25 лютого&nbsp;— 3 березня 2006.</ref>.

За деякими оцінками, реальний курс гривні у 2007 році не повинен був перевищувати 3&nbsp;грн/дол. Як вважають деякі експерти, якби НБУ штучно не утримував прив'язку, за пів року курс у 4,8-4,5 грн за 1 долар був би реальністю<ref>[http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2007/07/26/103028 Експерт: Такої штучно слабкої національної валюти, як гривня, немає ніде] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101226005438/http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2007/07/26/103028 |date=26 грудня 2010 }} // ''Finance.ua'', 26.07.2007.</ref>.

Внаслідок [[Глобальна фінансова криза 2008 року|глобальної фінансової кризи 2008 року]], українська гривня девальвувала з приблизно 5&nbsp;грн/дол до 8&nbsp;грн/дол. Такий фіксований курс тривав аж до початку 2014 року.

НБУ неодноразово заявляв про наміри відійти від практики щоденного регулювання курсу гривні і зробити гривню вільноконвертованою валютою. Попередньо такі плани були на 2009 рік<ref>[http://ua.proua.com/news/2007/07/03/172201.html Нацбанк думає «відпустити» гривню. Але не скоро]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // ''proUA'', 03.07.2007.</ref>.

7 лютого 2014 року НБУ несподівано відпустив офіційний курс гривні, який до того півтора року, з 9 липня 2012, був закріплений на рівні 7,9930&nbsp;гривні за долар. Новий офіційний курс 8,7080 гривень за долар став мінімальним за всю історію існування валюти<ref>[http://delo.ua/finance/nbu-povysil-oficialnyj-kurs-grivni-do-852-226648/?supdated_new=1391792581 НБУ повысил официальный курс гривни до 8,52] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023163507/http://delo.ua/finance/nbu-povysil-oficialnyj-kurs-grivni-do-852-226648/?supdated_new=1391792581 |date=23 жовтня 2014 }} // ''Delo.ua'', 07.02.2014 18:32.</ref>. Голова НБУ [[Соркін Ігор В'ячеславович|Ігор Соркін]] заявив, що офіційний курс буде надалі цілком відповідати міжбанківському<ref>[http://delo.ua/finance/nbu-otpustil-grivnju-v-svobodnoe-plavanie-fiksirovannogo-kursa-226591/ НБУ отпустил гривню в «свободное плавание»: фиксированного курса национальной валюты больше нет] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140209101844/http://delo.ua/finance/nbu-otpustil-grivnju-v-svobodnoe-plavanie-fiksirovannogo-kursa-226591/ |date=9 лютого 2014 }} // ''Delo.ua'', 07.02.2014 11:35.</ref>. У січні 2014 року НБУ витратив 1,7&nbsp;млрд доларів на стабілізацію курсу гривні. Падіння міжбанківського курсу посилилося після загострення подій [[Євромайдан]]у в січні 2014 року<ref>[http://ua.interfax.com.ua/news/general/189301.html НБУ в січні витратив на інтервенції на підтримку гривні $1,7 млрд] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140209135210/http://ua.interfax.com.ua/news/general/189301.html |date=9 лютого 2014 }} // ''Інтерфакс-Україна'', 07.02.2014 17:09.</ref>. Втеча [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] та [[Кримська криза (з 2014)|російська інтервенція в Криму]] спричинили здешевлення української грошової одиниці до майже 10&nbsp;грн/дол. за офіційним курсом.

Упродовж березня 2014 курс упав до 11 гривень за долар, залишаючись приблизно на рівні 11-12&nbsp;грн до липня, коли почалося чергове падіння після [[Війна на сході України|загострення ситуації на Донбасі]]. Максимум був 27 серпня&nbsp;— 13,89 гривень за долар за офіційним курсом. До кінця жовтня НБУ втримував вартість гривні на рівні близько 12,95&nbsp;грн/дол., що експерти пояснювали прагненням зберегти електоральну підтримку влади перед [[Парламентські вибори в Україні 2014|виборами до парламенту 26 жовтня]]<ref>[http://socportal.info/2014/11/21/eksperti-stverdzhuvati-shho-grivnya-dosyagla-najnizhchoyi-mezhi-padinnya-zarano.html Експерти: Стверджувати, що гривня досягла найнижчої межі падіння зарано] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150703164413/http://socportal.info/2014/11/21/eksperti-stverdzhuvati-shho-grivnya-dosyagla-najnizhchoyi-mezhi-padinnya-zarano.html |date=3 липня 2015 }} (Соцпортал, 21.11.2014)</ref>. Після них, на початку листопада 2014, курс обвалився до показника 15-16&nbsp;грн/дол. і був на такому рівні до січня наступного року.

==== Плаваючий (2015—2022) ====
З 5 лютого 2015 НБУ відмовився від проведення індикативних валютних аукціонів, перейшовши від фіксованого курсу, який існував із часу введення гривні, до [[Режим валютного курсу|плаваючого]] (ринкового) з проведенням валютних інтервенцій (кероване плавання). Відтоді курс гривні до долара, [[євро]] та інших валют визначається міжбанківським валютним ринком. До цього курс гривні до євро та інших недоларових валют визначався виходячи з курсу цих валют відносно долара<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2015/02/150205_hryvnia_market_rate_az НБУ відпустив курс і ужорсточив грошово-кредитну політику] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211214220750/https://www.bbc.com/ukrainian/business/2015/02/150205_hryvnia_market_rate_az |date=14 грудня 2021 }} (BBC Україна, 5 лютого 2015)</ref>. Це спричинило надшвидке здешевлення української валюти, яка за наступні три тижні подешевшала майже вдвічі&nbsp;— до 30,01&nbsp;грн/дол та 34,04&nbsp;грн/євро за курсом НБУ 26 лютого 2015 року (торги на міжбанку цього дня доходили до 33 грн/дол та 38 грн/євро)<ref>[https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=26.02.2015&outer=table&execute=Виконати Офіційний курс валют на 26.02.2015]{{Недоступне посилання}} ''bank.gov.ua''</ref>. Це історичний мінімум гривні. У березні 2015 року курс вдалося стабілізувати на рівні 21-23 гривень за долар США (23-25 за євро). На кінець 2015 року він становив близько 24&nbsp;грн/дол (26&nbsp;грн/євро). У 2016 році середньорічний курс становив 25,55&nbsp;грн/дол (28,29&nbsp;грн/євро), у 2017&nbsp;— 26,59&nbsp;грн/дол (30&nbsp;грн/євро).

Після переходу на плаваючий курс, серед найважливіших факторів що впливають на вартість української валюти експерти називають такі: ціни на зовнішніх ринках на основні експорті товари України (метали, агропродукція), валютна політика НБУ, інвестиційний клімат та політична ситуація в країні<ref>[https://uk.etcetera.media/primhliva-grivnya-shho-vplivaye-na-kurs-natsionalnoyi-valyuti.html Примхлива гривня: що впливає на курс національної валюти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180512045811/https://uk.etcetera.media/primhliva-grivnya-shho-vplivaye-na-kurs-natsionalnoyi-valyuti.html |date=12 травня 2018 }} ''etcetera.media'', 12.01.2018</ref>. Також на вартість гривні певною мірою впливає вартість євро оскільки на країни ЄС припадає значна частина зовнішньої торгівлі України<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2347747-castka-es-u-zovnisnij-torgivli-ukraini-dosagla-majze-43-prezident.html Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла майже 43&nbsp;%&nbsp;— Президент] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180512112319/https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2347747-castka-es-u-zovnisnij-torgivli-ukraini-dosagla-majze-43-prezident.html |date=12 травня 2018 }} ''[[Укрінформ]]'', 20.11.2017</ref>.

У січні 2018 року гривня оновила мінімум 2015 року відносно євро (за курсом НБУ). 25 січня цього року гривня опустилася до рівня 35,66&nbsp;грн/євро. Це було викликано не лише ослабленням гривні, але й загальним зміцненням євро у світі, який оновив трирічний максимум відносно долара. Відносно долара гривня також ослабла хоч і меншою мірою, її курс цього дня досягнув 28,74&nbsp;грн/дол.<ref>[https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=26.01.2018&outer=table&execute=Виконати Офіційний курс валют на 26.01.2018]{{Недоступне посилання}} ''bank.gov.ua''</ref><ref>[http://ua.interfax.com.ua/news/economic/476754.html Долар оновив мінімум з грудня 2014 року в парі з євро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180115113209/http://ua.interfax.com.ua/news/economic/476754.html |date=15 січня 2018 }} ''interfax.com.ua'', 15.01.2018</ref> У 2018 році середньорічний курс гривні становив 27,20&nbsp;грн/дол та 32,14&nbsp;грн/євро.

У 2019 році, середньорічний валютний курс гривні вперше після кризи 2014 року зміцнився, до 25,84&nbsp;грн/дол та 28,95&nbsp;грн/євро. Зміцнення курсу української валюти тривало практично протягом усього року, найбільше у другій половині. 31 липня 2019 року гривня зміцнилася до 25,02&nbsp;грн/дол та 27,90&nbsp;грн/євро за курсом НБУ&nbsp;— максимуму за три роки<ref>[https://ua.korrespondent.net/business/financial/4124781-kurs-valuit-na-1-serpnia-hryvnia-znovu-zmitsnylasia Курс валют на 1 серпня: гривня знову зміцнилася] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190804091832/https://ua.korrespondent.net/business/financial/4124781-kurs-valuit-na-1-serpnia-hryvnia-znovu-zmitsnylasia |date=4 серпня 2019 }} ''[[korrespondent.net]]'', 31 липня 2019</ref>. 26 грудня 2019, до 23,25&nbsp;грн/дол та 25,76&nbsp;грн/євро&nbsp;— максимуму за чотири роки<ref>[https://bank.gov.ua/markets/exchangerates?date=26.12.2019&period=daily Офіційний курс гривні щодо іноземних валют на 26.12.2019] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211214220751/https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=26.12.2019&period=daily |date=14.12.2021 }} ''bank.gov.ua''</ref>. За даними агенції [[Bloomberg]], у 2019 році гривня виявилася найміцнішою валютою у світі, її курс відносно американського долара виріс на 19&nbsp;%<ref>[https://ua.korrespondent.net/business/financial/4174228-hryvnia-zmitsnylasia-naibilshe-z-usikh-valuit-u-sviti Гривня зміцнилася найбільше з усіх валют у світі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200111130453/https://ua.korrespondent.net/business/financial/4174228-hryvnia-zmitsnylasia-naibilshe-z-usikh-valuit-u-sviti |date=11 січня 2020 }} ''[[korrespondent.net]]'', 20 грудня 2019</ref>. За словами експертів, причиною цього стало підвищення попиту з боку іноземних інвесторів на українські державні [[Облігація|облігації]] через їх високу прибутковість внаслідок високої [[Облікова ставка НБУ|облікової ставки НБУ]] та відносно низької [[Інфляція|інфляції]]. Також позитивно вплинуло очікування рекордного урожаю зернових цього року, високі ціни на світових ринках на ключові для України експортні товари&nbsp;— зерно та залізну руду&nbsp;— та найнижчі за три роки ціни на [[природний газ]], який, навпаки, є однією з найбільших статей українського імпорту. Крім того, позитивно на довіру інвесторів вплинуло демократичне проведення [[Вибори Президента України 2019|президентських]] та [[Парламентські вибори в Україні 2019|парламентських]] виборів цього року в Україні та заяви нової влади про продовження співпраці з [[Міжнародний валютний фонд|Міжнародним валютним фондом]] і проведення реформ<ref>[https://www.dw.com/uk/повернення-інвесторів-чому-зміцнюється-курс-гривні/a-49835364 Повернення інвесторів. Чому зміцнюється курс гривні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190804091832/https://www.dw.com/uk/повернення-інвесторів-чому-зміцнюється-курс-гривні/a-49835364 |date=4 серпня 2019 }} ''[[Deutsche Welle]]'', 01.08.2019</ref><ref>[https://ua.korrespondent.net/ukraine/4125094-rekordno-nyzkyi-kurs-chomu-zmitsnylasia-hryvnia Рекордно низький курс. Чому зміцнилася гривня] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190804091828/https://ua.korrespondent.net/ukraine/4125094-rekordno-nyzkyi-kurs-chomu-zmitsnylasia-hryvnia |date=4 серпня 2019 }} ''[[korrespondent.net]]'', 1 серпня 2019</ref>.

У березні 2020 року, на тлі [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії коронавірусної хвороби]] і викликаної нею економічних шоків, гривня, як і багато інших валют у світі, ослаблювалася до 28,18&nbsp;грн/дол (30 березня) та 30,96&nbsp;грн/євро (31 березня) за курсом НБУ<ref>[https://bank.gov.ua/markets/exchangerates?date=30.03.2020&period=daily Офіційний курс валют на 30.03.2020] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200403032653/https://bank.gov.ua/markets/exchangerates?date=30.03.2020&period=daily |date=03.04.2020 }} ''bank.gov.ua''</ref><ref>[https://bank.gov.ua/markets/exchangerates?date=31.03.2020&period=daily Офіційний курс валют на 31.03.2020] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200508175949/https://bank.gov.ua/markets/exchangerates/?date=31.03.2020&period=daily |date=08.05.2020 }} ''bank.gov.ua''</ref>. У 2020 році на курс гривні впливали такі чинники як карантинні заходи, ситуація на світових ринках, переговори з Міжнародним валютним фондом, відставка голови НБУ [[Смолій Яків Васильович|Яківа Смолія]] (із заявою про політичний тиск), обсяги продажу аграріїв і бажання нерезидентів вкладатися в облігації внутрішньої державної позики<ref>[https://ua.korrespondent.net/business/financial/4313360-hryvnia-padaie-yakym-bude-dolar-u-2021-rotsi Гривня падає. Яким буде долар у 2021 році] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210126195114/https://ua.korrespondent.net/business/financial/4313360-hryvnia-padaie-yakym-bude-dolar-u-2021-rotsi |date=26 січня 2021 }} ''[[korrespondent.net]]'', 5 січня 2021</ref>. Середньорічний курс у 2020 році склав 26,96&nbsp;грн/дол та 30,79&nbsp;грн/євро.

Протягом майже усього 2021 року гривня поступово зміцнювалася, від 28,40&nbsp;грн/дол у січні до 26,05&nbsp;грн/дол у листопаді. Однак у грудні девальвувала до 27,30&nbsp;грн/дол.<ref>[https://fxtop.com/en/historical-exchange-rates-graph-zoom.php?C1=USD&C2=UAH&A=1&DD1=01&MM1=01&YYYY1=2021&DD2=31&MM2=12&YYYY2=2021&LARGE=1&LANG=en Графік курсу гривні відносно долара США протягом 2021 року] ''fxtop.com''</ref> Це відбулось, зокрема, на тлі [[Російсько-українська криза (2021—2022)|посилення геополітичної напруженості]] в [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-українській війні]]. Середньорічний курс у 2021 році склав 27,29&nbsp;грн/дол та 32,31&nbsp;грн/євро.

==== Фіксований (2022—2023) ====
24 лютого 2022 року, після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабного російського вторгнення в Україну]], НБУ зафіксував офіційний валютний курс гривні на рівні 29,25&nbsp;грн/дол та 33,17&nbsp;грн/євро<ref>[https://bank.gov.ua/ua/news/all/pro-robotu-bankivskoyi-sistemi-ta-valyutnogo-rinku-z-24-lyutogo-2022-roku-za-umovi-voyennogo-stanu-po-vsiy-teritoriyi-ukrayini Про роботу банківської системи та валютного ринку з 24 лютого 2022 року в умовах воєнного стану по всій території України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220406204750/https://bank.gov.ua/ua/news/all/pro-robotu-bankivskoyi-sistemi-ta-valyutnogo-rinku-z-24-lyutogo-2022-roku-za-umovi-voyennogo-stanu-po-vsiy-teritoriyi-ukrayini |date=6 квітня 2022 }} ''bank.gov.ua'', 24 лютого 2022</ref>. 23 березня НБУ відновив плаваючий курс гривні відносно євро, курс відносно долара США залишився фіксованим<ref>[https://economics.segodnya.ua/ua/economics/finance/nbu-vpervye-s-nachala-voyny-rasschital-kurs-evro-skolko-stoit-valyuta-1610347.html НБУ вперше з початку війни розрахував курс євро&nbsp;— скільки коштує валюта] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220413101738/https://economics.segodnya.ua/ua/economics/finance/nbu-vpervye-s-nachala-voyny-rasschital-kurs-evro-skolko-stoit-valyuta-1610347.html |date=13 квітня 2022 }} ''segodnya.ua'', 23 березня 2022</ref><ref>[https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/kak-rabotaet-valyutnyy-mezhbank-vo-vremya-voyny/ Як працює валютний міжбанк під час війни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220329111018/https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/kak-rabotaet-valyutnyy-mezhbank-vo-vremya-voyny/ |date=29 березня 2022 }} ''minfin.com.ua'', 29 березня 2022</ref>. Як тоді заявив голова НБУ, [[Шевченко Кирило Євгенович|Кирила Шевченка]], плаваючий курс гривні буде відновлено після завершення військових дій в Україні<ref>[https://bank.gov.ua/ua/news/all/blits-intervyu-golovi-natsionalnogo-banku-kirila-shevchenka-pro-stan-ekonomiki-ta-finansovogo-sektoru-ukrayini-ta-protidiyu-rosiyskiy-agresiyi Бліцінтерв'ю Голови Національного банку Кирила Шевченка про стан економіки та фінансового сектору України та протидію російській агресії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220408193254/https://bank.gov.ua/ua/news/all/blits-intervyu-golovi-natsionalnogo-banku-kirila-shevchenka-pro-stan-ekonomiki-ta-finansovogo-sektoru-ukrayini-ta-protidiyu-rosiyskiy-agresiyi |date=8 квітня 2022 }} ''bank.gov.ua'', 10 беререзня 2022</ref>. На час дії [[Воєнний стан в Україні 2022 року|воєного стану]] було введено ряд обмежень на обмін та обіг іноземної валюти в Україні<ref>[https://promo.bank.gov.ua/fin-defense/#section-9 Операції з іноземною валютою під час воєнного стану в Україні] ''bank.gov.ua'', процитовано 19 червня 2022</ref>. Як наслідок, на ринку склалися різні рівні обмінного курсу гривні які існували на міжбанку для експортерів та імпортерів, для розрахунків платіжними картками фізичними особами та для готівкового обміну. 21 липня 2022, НБУ змінив рівень фіксованого офіційного курсу гривні до 36,5686&nbsp;грн/дол.<ref>[https://ua.korrespondent.net/ukraine/4497623-natsbank-vidpustyv-kurs-naslidky-dlia-ukraintsiv Нацбанк відпустив курс. Наслідки для українців] ''[[korrespondent.net]]'', 21 липня 2022</ref> Середньорічний курс у 2022 році склав 32,34&nbsp;грн/дол та 33,98&nbsp;грн/євро, у 2023&nbsp;— 36,57&nbsp;грн/дол та 39,56&nbsp;грн/євро.

==== Плаваючий (2023&nbsp;— дотепер) ====
3 жовтня 2023 року, НБУ повернувся до плаваючого режиму курсу з проведенням валютних інтервенцій (кероване плавання). В НБУ заявили що залишатимуться головним гравцем на міжбанківському валютному ринку обмежуючи надмірні коливання курсу гривні.<ref>[https://www.epravda.com.ua/publications/2023/10/2/704994/ Більше не фіксований. НБУ перейшов до гнучкого курсу. Що буде з гривнею?] ''[[Економічна правда]]'', 2 жовтня 2023</ref> Протягом 6 місяців після цього, гривня знецінилася на 6% відносно долара та 9% відносно євро.<ref>[https://fxtop.com/en/historical-exchange-rates-graph-zoom.php?MA=1&C1=USD&C2=UAH&A=1&DD1=03&MM1=10&YYYY1=2023&DD2=03&MM2=04&YYYY2=2024&LARGE=1&LANG=en Курс гривні відносно долара США та євро протягом 3 жовтня 2022-3 квітня 2024] ''fxtop.com''</ref> Попри плаваючий курс, вартість гривні є далекою від економічної рівноваги. Протягом першого півріччя 2024 року НБУ витратив з [[Золотовалютні резерви Національного банку України|золотовалютних резервів]] 14,2 млрд доларів на підтримку курсу гривні. Для порівняння, за весь довоєний 2021 рік, НБУ навпаки викупив на ринку 2,4 млрд доларів.<ref>[https://bank.gov.ua/ua/markets/currency-interventions?startDate=01.01.2024&endDate=01.07.2024 Валютні інтервенції НБУ] ''Національний банк України''</ref> Золотовалютні резерви під час війни поповнюються головним чином кредитами та допомогою країн-союзників України і інституцій як [[Міжнародний валютний фонд]] чи [[Світовий банк]].<ref>[https://www.rbc.ua/rus/news/shcho-bude-mizhnarodnimi-rezervami-ukrayini-1706256421.html Що буде з міжнародними резервами України у 2024 році: оновлений прогноз] ''rbc.ua'', 26 січня 2024</ref>

Станом на {{Валютний курс|UAH|Дата}} року валютний курс гривні (за даними НБУ, [[Європейський центральний банк|ЄЦБ]] та [[Міжнародний валютний фонд|МВФ]]) становить {{Валютний курс|UAH|USD}}&nbsp;грн/дол та {{Валютний курс|UAH|EUR}}&nbsp;грн/євро.

{{center|'''Графіки валютних курсів гривні на міжбанку відносно [[Долар США|долара США]] (з 1996 року) та [[євро]] (з 1999 року)'''}}
{{multiple image
 | align     = center
 | direction = horizontal
 | width = 500
 | footer =
 | image1 = US dollar exchange rate to UAH.png
 | alt1 = 
 | caption1 = 
 | image2 = Euro exchange rate to UAH.png
 | alt2 = 
 | caption2 =
}}

{{center|'''Офіційний валютний курс гривні відносно деяких іноземних валют (середній за рік)<ref>Національний банк України. [https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201104023130/https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls |date=4 листопада 2020 }} процитовано: 24.07.2024</ref>'''}}

<span style="background-color:yellow">Жовтим кольором</span> виділені максимум та мінімум відносно кожної валюти.
<div style="overflow: auto;">
{|class="wikitable"
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Назва валюти ([[Класифікація валют|код]])'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2023'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2022'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2021'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2020'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2019'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2018'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2017'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2016'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2015'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2014'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2013'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2012'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2011'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2010'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2009'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2008'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2007'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2006'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2005'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2004'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2003'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2002'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2001'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2000'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1999'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1998'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1997'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''1996'''
|-
|colspan=29|'''Світові [[Резервна валюта|резервні валюти]]:'''
|-
| 100 [[Фунт стерлінгів|британських фунтів]] (GBP) ||<span style="background-color:yellow">4547</span>||3986||3755||3459||3299,78||3634,44||3424,87||3470,08||3340,42||1953,75||1250,64||1266,38||1277,71||1226,89||1219,48||966,88||1010,69||929,45||933,76||973,91||871,28||799,84||773,94||824,99||668,45||406,89||305,08||<span style="background-color:yellow">285,64</span>
|-
| 100 [[Долар США|доларів США]] (USD) ||<span style="background-color:yellow">3657</span>||3234||2729||2696||2584,56||2720,05||2659,66||2555,13||2184,47||1188,67||799,30||799,10||796,76||793,56||779,12||526,72||505,00||505,00||512,47||531,92||533,27||532,66||537,21||544,02||413,04||244,95||186,17||<span style="background-color:yellow">182,95</span>
|-
| {{nobr|100 [[євро]] (EUR, до 1999 року - [[European Currency Unit|ЄКЮ]])}} ||<span style="background-color:yellow">3956</span>||3398||3231||3079||2895,18||3214,29||3000,42||2829,19||2422,87||1571,59||1061,22||1027,06||1109,18||1053,29||1086,79||770,80||691,79||633,69||638,99||660,94||602,44||503,01||481,36||502,89||439,33||276,76||<span style="background-color:yellow">211,29</span>||232,19
|-
| 100 [[Швейцарський франк|швейцарських франків]] (CHF) ||<span style="background-color:yellow">4072</span>||3386||2986||2876||2600,25||2783,05||2699,90||2595,46||2269,73||1295,01||862,33||852,08||901,41||762,61||719,50||486,09||421,16||402,78||412,75||428,18||396,14||342,88||318,71||322,46||274,53||171,01||<span style="background-color:yellow">128,45</span>||148,25
|-
| 1000 [[Єна|японських єн]] (JPY) ||<span style="background-color:yellow">261</span>||246||249||253||237,03||246,34||237,13||235,39||180,46||111,93||82,14||100,19||100,04||90,52||83,45||51,40||42,92||43,40||46,68||49,21||46,13||42,59||44,27||50,52||36,61||19,03||<span style="background-color:yellow">15,41</span>||16,84
|-
|colspan=29|'''Інші валюти (країн-сусідів України та її найбільших [[Зовнішня торгівля України|торговельних партнерів]]):'''
|-
| 10 [[Білоруський рубель|білоруських рублів]] (BYN) <sup>1, 2</sup> ||…||…||107,50||110,60||123,50||133,55||137,70||131,31||0,01||0,01||<span style="background-color:yellow">0,01</span>||0,01||0,02||0,03||0,03||0,02||0,02||0,02||0,02||0,02||0,03||0,03||0,04||0,06||0,13||0,39||0,55||<span style="background-color:yellow">1,18</span>
|-
| 100 [[Юань Женьміньбі|китайських юанів]] (CNY) ||<span style="background-color:yellow">517</span>||479||423||391||374,63||411,61||393,56||384,95||347,60||192,81||129,98||126,66||123,27||117,23||114,06||75,85||66,40||63,33||<span style="background-color:yellow">62,53</span>||64,11||…||…||…||…||…||…||…||…
|-
| 100 [[Молдовський лей|молдовських леїв]] (MDL) ||<span style="background-color:yellow">202</span>||171||154||156||147,14||161,87||144,16||128,28||116,02||84,28||63,57||66,03||67,91||64,21||70,26||50,75||41,67||38,47||40,68||43,17||<span style="background-color:yellow">38,27</span>||39,27||41,80||43,77||39,43||45,94||40,26||39,84
|-
| 100 [[Злотий|польських злотих]] (PLN) ||<span style="background-color:yellow">871</span>||727||708||693||673,74||755,02||704,90||649,03||579,55||375,53||252,92||245,52||270,21||263,85||252,09||219,19||183,06||162,77||158,76||146,22||137,09||130,60||131,24||125,53||104,42||70,13||<span style="background-color:yellow">57,18</span>||68,02
|-
| 10 [[Російський рубль|російських рублів]] (RUB) <sup>2</sup> ||…||…||3,70||3,74||3,99||4,36||<span style="background-color:yellow">4,56</span>||3,83||3,62||3,11||2,51||2,57||2,72||2,61||2,47||2,11||1,98||1,86||1,81||1,85||1,74||1,70||1,84||1,94||<span style="background-color:yellow">1,67</span>||2,87||3,22||3,58
|-
| 100 [[Румунський лей|румунських леїв]] (RON)<ref>Дані щодо румунського лея взяті з сайту [https://fxtop.com/en/historical-exchange-rates-graph-zoom.php?C1=RON&C2=UAH&A=1&DD1=01&MM1=01&YYYY1=2023&DD2=31&MM2=12&YYYY2=2023&LARGE=1&LANG=en fxtop.com] через відсутність відповідних даних з НБУ.</ref> ||<span style="background-color:yellow">804</span>||694||655||637||609,60||690,92||657,15||630,20||544,31||355,12||245,12||232,94||262,41||250,65||264,78||206,32||<span style="background-color:yellow">204,28</span>||…||…||…||…||…||…||…||…||…||…||…
|-
| 100 [[Словацька крона|словацьких крон]] (SKK) <sup>3</sup> ||—||—||—||—||—||—||—||—||—||—||—||—||—||—||—||<span style="background-color:yellow">24,68</span>||20,49||17,04||16,55||16,51||14,53||11,79||11,11||11,86||10,01||6,93||<span style="background-color:yellow">5,54</span>||5,97
|-
| 100/10000 [[Турецька ліра|турецьких лір]] (TRY) <sup>4</sup> ||<span style="background-color:yellow">159</span>||198||318||386||456,34||579,83||729,52||848,88||804,74||543,03||420,98||443,69||477,13||526,90||502,51||404,35||387,74||352,97||380,29||0,04||0,04||0,04||0,05||0,09||0,10||0,09||0,13||<span style="background-color:yellow">0,23</span>
|-
| 1000 [[Угорський форинт|угорських форинтів]] (HUF) ||<span style="background-color:yellow">103,7</span>||87,3||90,2||87,6||89,14||100,94||97,01||90,86||78,25||50,90||35,74||35,53||39,89||38,31||38,92||30,64||27,53||24,02||25,78||26,26||23,78||20,72||18,75||19,43||17,43||11,42||<span style="background-color:yellow">10,06</span>||12,29
|-
| 100 [[Чеська крона|чеських крон]] (CZK) ||<span style="background-color:yellow">165</span>||139||126||116||112,77||125,39||114,06||104,65||88,83||57,06||40,87||40,85||45,14||41,65||41,21||30,84||24,95||22,37||21,44||20,72||18,92||16,34||14,13||14,16||11,99||7,71||<span style="background-color:yellow">5,92</span>||6,73
|}
</center>
</div>
'''Примітки:'''<br/>
<sup>1</sup> У 2016 році в Білорусі була проведена [[деномінація]] національної валюти у співвідношенні 10 тис. до одного.<br/>
<sup>2</sup> Рішенням НБУ, з 24 лютого 2022 року в Украні забороненні будь-які валютні операції з використанням російських та білоруських рублів.<ref>{{Cite web|title=НБУ заборонив валютні операції з використанням російських та білоруських рублів |url=https://biz.nv.ua/ukr/finance/nbu-zaboroniv-valyutni-operaciji-z-vikoristannyam-rosiyskih-ta-biloruskih-rubliv-novini-ukrajini-50219875.html |publisher=''[[Nv.ua]]'' |date= 25 лютого 2022}}</ref><br/>
<sup>3</sup> З 2009 року Словаччина перейшла на Євро.<br/>
<sup>4</sup> 100 лір із 2005 року, 10 тис. лір до 2004 року (у 2005 році в Туреччині була проведена деномінація національної валюти у співвідношенні мільйон до одного).

{{Exchange Rate|UAH|PLN|RON}}

== Конвертованість ==
Українська гривня є [[Конвертована валюта|слабо конвертованою валютою]]. На відміну від [[Долар США|долара США]] та [[євро]], які можна придбати та продати у будь-якій частині світу, обміняти гривню, та ще й за курсом, близьким до офіційного&nbsp;— дуже важко. Навіть у сусідніх з Україною країнах обміняти гривні непросто. Так, наприклад, у Польщі гривні приймають лише деякі валютні обмінники, розташовані переважно у великих містах або в прикордонній зоні. Якщо станом на початок 2022 року офіційний курс польського злотого, встановлений НБУ, дорівнював 7,29 грн, то в польських валютних обмінних пунктах гривні приймали за вдвічі вищим курсом&nbsp;— 13-14 грн<ref>[https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2022/03/21/684392/ Як і де обмінюють гривні за кордоном] ''epravda.com.ua'' Процитовано 27 листопада 2023</ref>.

== Символ ==
{{main|Символ гривні}}
[[Файл:Hryvnia symbol.svg|міні|100пкс|Символ гривні]]
1 березня 2004 року НБУ затвердив [[Символи валют|графічний знак]] для позначення української валюти. Графічний символ гривні складається зі двох елементів. Перший та основний елемент ґрунтується на рукописному варіанті кириличної літери «[[г]]»&nbsp;— вона позначає першу букву в слові «гривня». Другий елемент&nbsp;— дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал і зростання національної економіки України.

Схожа ідея традиційно використовується в багатьох валютах. На думку НБУ, обраний банком символ національної грошової одиниці є простим за зовнішніми ознаками і змістовним за своїм внутрішнім статусом. Він віддалено нагадує перевернений [[символ долара]], перекреслений двома паралельними лініями, як у [[Символ євро|євро]]. Паралельно з символом використовуються також три вже звичні позначення: «гривня», «грн», а також [[Класифікація валют (ISO 4217)|літерний код]] UAH. Символ гривні може розташовуватися як перед номіналом, так і після нього. Для позначення копійок використовується скорочення «коп.».

== Грошовий обіг ==
Станом на 1 квітня 2024 року в готівковому обігу України знаходилося 780,3&nbsp;млрд грн, що на 16&nbsp;млрд грн, або на 2,1&nbsp;%, більше, ніж на початок року. В обігу перебувало 2,7&nbsp;млрд банкнот на загальну суму 773,2&nbsp;млрд грн та 14,6&nbsp;млрд монет (без пам'ятних та інвестиційних) на суму 7&nbsp;млрд грн. На одного жителя України припадало 66 банкнот та 179 монет (на 1 січня 2024 року&nbsp;— 66 та 177 відповідно). Найбільше в обігу банкнот номіналом 500 грн (28,3&nbsp;%) та монет номіналом 10 копійок (28,1&nbsp;%). Найменше банкнот номіналом 50 грн (4,6&nbsp;%) та монет номіналом 10 грн (1,5&nbsp;%). За I квартал 2024 року кількість банкнот номіналом 1 000 грн та монет номіналом 10 грн в обігу зросла майже в 1,1 раза (кожен) порівняно з початком року<ref>[https://www.epravda.com.ua/news/2024/04/23/712762/#:~:text=В%20обігу%20перебуває%202%2C7,–%2066%20та%20177%20відповідно). Кількість гривень в обігу України за I квартал зросла на 16 мільярдів] ''epravda.com.ua'' Процитовано 10 жовтня 2024</ref>.
<center>
{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9; width="950"
|+Структура банкнотного готівкового обігу на 1 липня 2024 року<ref name="bank2024">[https://bank.gov.ua/ua/news/all/gotivkoviy-obig-v-ukrayini-na-01-lipnya-2024-roku Готівковий обіг в Україні на 1 липня 2024 року] ''bank.gov.ua'' Процитовано 10 жовтня 2024</ref>
|-
!Номінал!!1<br/>гривня!!2<br/>гривні!!5<br/>гривень!!10<br/>гривень!!20<br/>гривень!!50<br/>гривень!!100<br/>гривень!!200<br/>гривень!!500<br/>гривень!!1000<br/>гривень!!Загалом<br/><small>(млн шт.)</small>
|-align="center"
| '''Кількість<br/><small>(млн шт.)</small>'''
| 360,4
| 143,0
| 122,6
| 77,9
| 180,6
| 119,9
| 155,8
| 464,3
| 756,3
| 295,3
|rowspan="2"|2700,0
|-align="center"
| '''Питома вага в<br/>банкн. обігу <small>(%)</small>'''
| 13,5
| 5,3
| 4,6
| 2,9
| 6,7
| 4,5
| 5,8
| 17,4
| 28,3
| 11,0
|}

{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9; width="950"
|+Структура монетного готівкового обігу на 1 липня 2024 року<ref name="bank2024"></ref>
|-
!rowspan="2"|Номінал!!1<br/>копійка!!2<br/>копійки!!5<br/>копійок!!25<br/>копійок!!10<br/>копійок!!50<br/>копійок!!1<br/>гривня<br/><small>(бронза)</small>!!1<br/>гривня<br/><small>(сталь)</small>!!2<br/>гривні!!5<br/>гривень!!10<br/>гривень!!rowspan="2"|Загалом<br/><small>(млн шт.)</small>
|-
|colspan="4" align="center"|Вилучені з обігу||colspan="7" align="center"|В обігу
|-align="center"
| '''Кількість<br/><small>(млн шт.)</small>'''
| 2429,0
| 1391,8
| 1829,5
| 1553,8
| 4121,8
| 1345,3
| 419,9
| 567,4
| 514,9
| 263,4
| 232,4
|rowspan="2"|14700,0
|-align="center"
| '''Питома вага в<br/>мон. обігу <small>(%)</small>'''
| 16,5
| 9,5
| 12,5
| 10,6
| 28,1
| 9,2
| 2,8
| 3,9
| 3,5
| 1,8
| 1,6
|}
</center>

== Купівельна спроможність ==
За словами директора департаменту грошового обігу НБУ, Віктора Зайвенка, купівельна спроможність гривні між 1996—2018 роками знизилася в 14 разів, за його словами:
{{quote|З часу проведення грошової реформи банкнотний ряд в Україні поповнився банкнотами нових номіналів. Чинний номінальний ряд банкнот і монет є надмірним і не повністю відповідає змінам, які відбулися в країні за цей час. Збільшення кількості номіналів збільшує витрати на їхній обіг. Порівняно з 1996 роком купівельна спроможність 1 гривні зараз становить близько 7 копійок [...]<ref>[https://interfax.com.ua/news/economic/514467.html Купівельна спроможність гривні з 1996 року знизилася в 14 разів — НБУ] ''interfax.com.ua'' Процитовано 23 квітня 2024</ref>}}

Найбільші спади купівельної спроможності гривні припали на кризи і періоди сплесків девальвації та інфляції. Саме у 1996, 1998—2000, 2004, 2008 та 2014 роках гривня втратила більшу частину своєї первісної купівельної спроможності<ref name="bank bank">[https://bank.gov.ua/ua/news/all/rozyasnennya-inflyatsiyne-targetuvannya-spriyaye-zberejennyu-kupivelnoyi-spromojnosti-grivni--v-ukrayini РОЗ'ЯСНЕННЯ: Інфляційне таргетування сприяє збереженню купівельної спроможності гривні в Україні] ''bank.gov.ua'' Процитовано 23 квітня 2024</ref><ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/business/2016/09/160822_hryvnia_20_az Що сталося з гривнею за 20 років] ''bbc.com'' Процитовано 10 жовтня 2024</ref>. З другої половини 2010-х років НБУ проводив політику на основі режиму [[Інфляційне таргетування|інфляційного таргетування]]. Як засвідчує світовий досвід, саме цей режим дозволяє центральним банкам найбільш ефективно виконувати функцію забезпечення цінової стабільності та зберігати купівельну спроможність грошової одиниці<ref name="bank bank"/>.

== Інше ==
* У 2018 році в Україні відбулося відзначення пам'ятної дати&nbsp;— 100 років із дня ухвалення закону [[Українська Народна Республіка|УНР]] про гривню, її грошову одиницю з 1 березня 1918 року<ref>{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62855 |title=Проект Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році (реєстр. № 7274 від 10.11.2017, поданий Народними депутатами України Єленським В. Є., Княжицьким М. Л., Лесюком Я. В.) |accessdate=03.02.2018 |archive-date=04.02.2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180204001041/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62855 }}</ref>.
* У 2019 році біля [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київського національного економічного університету]] встановлено пам'ятник гривні<ref>{{Cite web|title="Гривня Всемогутня": в Києві встановили пам'ятник нацвалюті - новини Еспресо TV {{!}} Україна|url=https://espreso.tv/news/2019/05/15/u_stolyci_vstanovyly_pamyatnyk_odniy_gryvni|website=espreso.tv|accessdate=2020-10-28|archive-date=2019-05-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20190519035845/https://espreso.tv/news/2019/05/15/u_stolyci_vstanovyly_pamyatnyk_odniy_gryvni}}</ref>.

== Виноски ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* Дмитрієнко М. Ф. [http://www.history.org.ua/?termin=Gryvnya Гривня] // {{ЕІУ|2|196}}
* [https://archive.org/details/slfinprav/page/n65/mode/1up?view=theater Гривня] // Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. {{nobr|д. ю. н.}}, проф. [[Воронова Лідія Костянтинівна|Л.&nbsp;К.&nbsp;Воронової]].&nbsp;— 2-е вид., переробл. і доповн.&nbsp;— К.: Алерта, 2011.&nbsp;— 558&nbsp;с.
* Дизайн і захист грошових знаків України / А.&nbsp;Г.&nbsp;Загородній [та ін]; Національний банк України, Львівський банківський ін-т.&nbsp;— Л.: Вид-во ЛБІ НБУ, 2000.&nbsp;— 112 с.: іл.&nbsp;— ISBN 966-7330-30-3
* З історії грошей України: навч. посіб. / {{comment|Н. В. Дорофєєва|Дорофєєва Ніна Володимирівна}}, {{comment|З. М. Комаринська|Комаринська Зоряна Михайлівна}} ; Нац. банк України.&nbsp;— К. ; Л., 2000.&nbsp;— 165&nbsp;c.
* [https://archive.org/details/mytna/t_1/page/n161/mode/1up?view=theater Гривня] // {{МитЕ2|том=1|сторінки =162}}

== Посилання ==
{{commons|Гривня}}
{{Вікіцитати1}}
* [https://bank.gov.ua/ Національний банк України]
* [http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/09/2/53916/#0 Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-х] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150324191942/http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/09/2/53916/ |date=24 березня 2015 }} ''[[Історична правда]]''

{{ВП-портали|Україна|Економіка}}
{{Українські гроші}}
{{Україна в темах}}
{{Валюти Європи}}
{{ac}}
[[Категорія:Гривня| ]]
[[Категорія:Гроші України]]
[[Категорія:З'явилися 1996]]
[[Категорія:Економічна історія України]]