Гривня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гривня
200 hryvnia 2007 front.jpg

Банкнота 200 гривень
50-kopiyok-Ukraine.JPG

Монета 50 копійок
Держава(и) Україна Україна
Банкноти 1 ₴, 2 ₴, 5 ₴, 10 ₴, 20 ₴, 50 ₴, 100 ₴, 200 ₴, 500 ₴, 1000 ₴
Монети 1 коп., 2 коп., 5 коп., 10 коп., 25 коп., 50 коп., 1 ₴, 2 ₴
Символ
Літерний код UAH
Цифровий код 980
Центральний банк Національний банк України
Веб-сайт bank.gov.ua
Валютні курси
1 EUR = 30,62 UAH (25 травня 2018)
1 USD = 26,23 UAH (25 травня 2018)
1 GBP = 34,99 UAH (25 травня 2018)
Інфляція 13,7 % (2017)[1]

Гри́вня (символ — , код — UAH) — офіційна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2–16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочене позначення — грн (без крапки на кінці).[2] Емісійний інститут — Національний банк України. Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок, 1, 2 гривні та банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень.

Історія української валюти сягає часів Київської Русі і походить від слова «гривна» — стародавньої нашийної прикраси яку на теренах України використовували також як грошову одиницю.

Етимологія[ред.ред. код]

У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом — у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція, і за радянських часів). Водночас із назвою «гривеник» у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва «злотий», яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.

Етимологи виводять походження назви «гривня» від старослов'янського «гривна» — «намисто, браслет». У побуті Київської Русі існувала прикраса «шийна гривна» — золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї. «Гривнями» іноді називали також металеві амулети (медальйони), які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від праслов'янського кореня «грива» — «шия», що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова «гривня» — «шийна прикраса» — доповнилося значеннями «грошова одиниця» та гривня (міра ваги) внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет. Цей звичай мав поширення в Україні й зберігся фактично до наших днів.

Історія[ред.ред. код]

Руські князівства[ред.ред. код]

Срібна гривня Київської Русі (XI—XIII ст.)

У часи Київської Русі (протягом ІХ–Х століть) основною грошовою одиницею на теренах сучасної України був арабський диргем (срібна монета, що пізніше рівнялася київській ногаті), що поширився в Європі внаслідок тодішньої інтенсивної торгівлі з мусульманськими країнами. Першою спробою виготовлення системи власної валюти стало карбування під керівництвом князя Володимира Великого (963–1015) київських злотників і срібняків. Нині відомо багато зразків цих князівських монет. Златник Володимира мав вагу в 4,4 г, срібняк — довільна вага від 1,73 до 4,68 г. На особовій стороні (аверсі) цих монет звичайно карбувалося зображення самого князя, на зворотному (реверсі) — князівський родовий знак (тризуб). Крім Володимира Великого, князівську монету карбували також його син Ярослав Мудрий (1019–54) і двоюрідний брат Ярослава Святослав Туровський, а також невідомий нині руський князь із хресним ім'ям Петро. Так, срібняк Ярослава, мав на аверсі зображення святого заступника князя — Юрія Переможця, а на реверсі — знов-таки, князівський знак тризуб.

XIV–ХІХ століття[ред.ред. код]

Гривня лишалась грошовою одиницею на Русі до XIV століття. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі[3] (від слова рубати, тобто обрубок гривні[4]) які стали основною грошовою одиницею на українських землях в складі Великого князівства Московського, Московського Царства та Російської імперії аж до XX століття. На решті українських землях в складі інших держав, в ті часи в обігу були такі валюти як османські акче, польські талери, гроші і злоті, голандські левендальдери, німецькі марки, угорські та австро-угорські гульдени, флорини і крони та інші.

УНР[ред.ред. код]

Див. також: Карбованець

Проголосивши у 1917 році Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого за золотим стандартом дорівнювала 17,424 долі чистого золота (1 доля = 0,044 г золота). Виготовлення державних грошових знаків та цінних паперів у той час здійснювала Експедиція заготовок державних паперів.

Банкнота номіналом 100 карбованців 1917 року друку

Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був український художник-графік Георгій Іванович Нарбут. Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що жили на території України, — українською, російською, польською та єврейською (ідишем)[5].

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Банкнота номіналом 100 гривень 1918 року друку

Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано банкноти номіналом у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знака, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак з мушкетом». Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І. Золотов, Іван Мозалевський, А. Богомазов та інші графіки.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута); 6 квітня 1918 року — 25 та 50 карбованців («лопатки», ескізи О. Красовського); 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г. Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І. Мозолевського); серпень 1919 року — 10 («раки») та 1000 карбованців (ескізи І. 3олотова), 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б. Романовського); жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А. Приходька).

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

Радянський період[ред.ред. код]

«Більшовицькі тисячки», запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5 457 000 000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922—1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти на теренах сучасної України. Радянський карбованець перебував в обігу до розпаду СРСР в 1991.

В 1942-44 рр., на окупованих Третім Рейхом українських землях в обігу також перебував карбованець Райхскомісаріату Україна який за валютний курсом був прив'язаний до райхсмарки у співвідношенні 10:1 (10 карбованців за 1 райхсмарку). До Другої світової війни на анексованих Радянським Союзом західноукраїнських землях перебували злоті Другої Речі Посполитої (Волинь, Східна Галичина), на Північній Буковинірумунські леї, на Закарпаттічехословацька крона.

Незалежність[ред.ред. код]

100 тис. купоно-карбованців 1993 року випуску, перебували в обігу до 16 вересня 1996

Ухвалений 24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в молодій державі власної національної валюти. Її, в продовження традицій Київської Русі та періоду Української революції 1917—1921 років, було вирішено назвати гривнею. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви «сотий», «різана», але врешті було віддано перевагу звичній уже (розмінній монеті радянського карбованця) «копійці». 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В. І. Лопати. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, — карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця стала протягом 1992—1994 років жертвою гіперінфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду. Так, наприклад, якщо в 1992 році найвищою за номіналом банкнотою що перебували в обігу були 1000 карбованців то в 1993 вже 100 тис. карбованців, в 1994 — 500 тис. а в 1995 — 1 мільйон.

Посилення у 1995 році та першій половині 1996 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є офіційною грошовою одиницею країни.

Банкнота номіналом 100 гривень 1996 року випуску (перша серія сучасної гривні)

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні»[6]. Відповідно до Указу Президента України грошова реформа проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100 000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій.

Впродовж 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено, і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня. З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Грошова реформа 1996 року стала надзвичайною подією для України, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності — національну валюту. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи в країні, розглядаючи введення української валюти як свідчення початку стабілізації української економіки.

Після запровадження гривні українська валюта продовжувала час від часу девальвувати хоч і значно меншими темпами ніж в роки гіперінфляції початку 1990-х років. Основні хвилі девальвації припали на фінансові кризи 1998 і 2008 років та політичну і економічну нестабільність 2014-2015 років (Євромайдан, російська агресія, перехід на плаваючий курс). Як наслідок, в додаток до випущених у 1996 банкнот номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень, у 2001 почали випускатись банкноти в 200 гривень а у 2006 — 500 гривень. З 2018 року Національний банк України проводить заміну банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень на монети а також припиняє карбування розмінних монет в 1, 2, 5 та 25 копійок.

Символ гривні[ред.ред. код]

Символ гривні
Докладніше: Символ гривні

1 березня 2004 року Національний банк України затвердив графічний знак для позначення української валюти. Графічний символ гривні складається з двох елементів. Перший і основний елемент ґрунтується на рукописному варіанті кириличної літери «г» — вона позначає першу букву в назві «гривня». Другий елемент являє собою дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал і ріст національної економіки України.

Схожа ідея традиційно використовується в багатьох валютах. На думку НБУ, обраний банком символ національної грошової одиниці є простим за зовнішніми ознакам і змістовним за своїм внутрішнім статусом. Він віддалено нагадує перевернений символ долара, перекреслений двома паралельними лініями, як у євро. Паралельно з новим знаком будуть використовуватися ще три вже звичні позначення: «гривня», «грн», а також літерний код UAH.

Графічне позначення гривні є максимально спрощеним, легко запам'ятовується, що гарантує застосування цього знака не тільки в колах фахівців, але й широкими верствами населення. Тому графічний знак буде впізнаватися й мати позитивні асоціації, вважають в НБУ. Графічний знак гривні є простим для написання «від руки» і може розташовуватися як перед номіналом, так і після нього.

Знак гривні у Windows
Операційна система Microsoft Windows має вбудовану підтримку вводу знака (символу) гривні «₴» з клавіатури починаючи з версії Vista в українській розкладці клавіш: її слід набирати, утримуючи «Shift» — натиснути «'» (зліва від клавіші «1», угорі від «Tab»). У попередніх операційних системах на цьому місці була велика літера Ё.

У версіях Windows, старіших за Vista, знак гривні можна вводити за допомогою альтернативних розкладок клавіатури, наприклад за допомогою розкладки «Ukrainian Unicode». Після встановлення цієї розкладки, знак гривні можна набирати комбінацією клавіш «Правий Alt»+«Shift»+«3».

Знак гривні в Ubuntu Linux
Ctrl+ Shift+u після чого не відпускаючи Ctrl+ Shift набрати 20b4.

Також у розкладці клавіатури Ukrainian Unicode, яка встановлюється за умовчанням при виборі україномовного інтерфейсу, знак гривні доступний за комбінацією Right Alt+ Shift+3.

Знак гривні в OS X
Знак гривні входить до стандартної української розкладки OS X і доступний за комбінацією Option+ Shift+ф

Монети[ред.ред. код]

Докладніше: Монети України

В обігу знаходяться розмінні монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок та обігові монети номіналом 1, 2 гривні. З колекційною метою виробляються пам'ятні та ювілейні монети номіналом 2, 5, 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250, 500 гривень[7]. Також виготовляються інвестиційні монети — срібні (проба — 999,9) номіналом 1 гривня та золоті (проба — 999,9) номіналом 2, 5, 10, 20 гривень[8].

Стандартні розмінні монети[ред.ред. код]

Перші монети були викарбувані у 1992 році, але в обіг вони надійшли тільки у 1996. Монети були виготовлені на Луганському набойному заводі[9] та на Монетному дворі Італії[10].

З 1 липня 2018 року, Національний банк України планує припинити карбування монет номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. Існуючі монети й надалі залишатимуться законними платіжними засобами, однак через зношення, очікується що вони самі поступово зникатимуть з обігу. Таким чином серед розмінних монет гривні залишаться лише номінали в 10 та 50 копійок.[11]

Розмінні монети, які тепер в обігу[12]
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Реверс Аверс Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс першого карбування випуску припинення випуску
1 копійка (УКР).jpg 1 копійка 16 мм 1,2 мм 1,5 г Нержавіюча сталь Гладкий Герб України, рік карбування Номінал 1992 2 вересня 1996 1 липня 2018
2-kopiyki-Ukraine.JPG 2 копійки 17,3 мм 1,2 мм 0,64 або 1,8 г Алюміній або нержавіюча сталь
5-kopiyok-Ukraine.jpg 5 копійок 24 мм 1,5 мм 4,3 г Нержавіюча сталь Рубчастий
10-kopiyok-Ukraine.png 10 копійок 16,3 мм 1,25 мм 1,7 г Латунь або алюмінієва бронза Рубчастий Герб України, рік карбування Номінал 1992 2 вересня 1996 -
25-kopiyok-Ukraine.JPG 25 копійок 20,8 мм 1,35 мм 2,9 г Рубчастий із гладкими областями 1 липня 2018
50-kopiyok-Ukraine.JPG 50 копійок 23 мм 1,55 мм 4,2 г -

Стандартні обігові монети[ред.ред. код]

Докладніше: 1 гривня (монета)

Починаючи з 2004 року НБУ випускає обігові монети номіналом 1 гривня нового дизайну; на стандартизованому аверсі монет розміщені зображення малого державного герба України, номінал та рік випуску.

Обігові монети номіналом 1 гривня регулярного карбування
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Реверс Аверс Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс першого карбування випуску
1 гривна.JPG 1 гривня 26 мм 1,85 мм 7,1 або 6,9 г Латунь або алюмінієва бронза Напис: «ОДНА ГРИВНЯ» Герб України Номінал, декоративні візерунки 1995 12 березня 1997
Монети нового дизайну
1-hrywnia-coin-Volodymyr-the-Great-rev.jpg 1 гривня 26 мм 1,85 мм 6,8 г Алюмінієва бронза Напис: «ОДНА ГРИВНЯ» Герб України,
номінал,
декоративні візерунки
Володимир Великий 2004 25 жовтня 2004[13]

14 березня 2018 року, Національний банк України оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. Монети номіналами 1 та 2 гривні введені в обіг 27 квітня 2018 року, а монети номіналами 5 та 10 гривень будуть введені протягом 2019-2020 років.[11]

Обігові монети зразка 2018 року[14]
Зображення Номінал Параметри Опис Дата
Аверс Реверс Гурт Діаметр Товщина Маса Матеріал Гурт Аверс Реверс першого
карбування
випуску
1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg 1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg 1 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg 1 гривня 18,9 мм 1,8 мм 3,3 г Сталь з
гальванічним
покриттям
Рубчастий Герб України,
номінал,
декоративні
візерунки
Володимир Великий 2018 27 квітня 2018
2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg 2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg 2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg 2 гривні 20,2 мм 1,8 мм 4,0 г Ярослав Мудрий
5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg 5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg 5 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg 5 гривень 22,1 мм 2 мм 5,2 г Цинковий
сплав
з
гальванічним
покриттям
Рубчастий із
гладкими
областями
Богдан Хмельницький планується
на 2019-2020
10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (averse).jpg 10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg 10 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (edge).jpg 10 гривень 23,5 мм 2,3 мм 6,4 г Рубчастий Іван Мазепа

Ювілейні та пам'ятні монети[ред.ред. код]

З метою популяризації Української держави та підняття її престижу в очах світової громадськості випускаються ювілейні та пам'ятні монети.

Банкноти[ред.ред. код]

Докладніше: Банкноти України

Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг (починаючи з 1996 року), є законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, з метою поліпшення організації готівкового обігу, НБУ проводить вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску[15][16]. Банкноти, що вилучаються, функціонують в обігу без обмеження терміну до їх повного вилучення.

Банкноти друкуються на Банкнотній фабриці Банкнотно-монетного двору НБУ. Папір для банкнот виготовляється Фабрикою банкнотного паперу НБУ в Малині Житомирської області[17].

Банкноти третьої серії (2003–2007)[ред.ред. код]

Випуск 2003—2016 років[18][19]
Зображення Номінал
Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску
1 Hryvnia 2005 front.jpg 1 hryvnia 2005 back.jpg 1 118 × 63 Сіро-зелений Володимир Великий Місто Володимира (Київ) 2004 1 грудня 2004
1 hryvnia 2006 front.jpg 1 hryvnia 2006 back.jpg Жовто-синій 2006 22 травня 2006
2 hryvnia 2005 front.jpg 2 hryvnia 2005 back.jpg 2 Жовто-коричневий Ярослав Мудрий Софійський собор (Київ) 2004 28 вересня 2004
5 hryvnia 2005 front.jpg 5 hryvnia 2005 back.jpg 5 Синій Богдан Хмельницький Іллінська церква (с. Суботів) 14 червня 2004
10-Hryvnia-2005-front.jpg 10-Hryvnia-2005-back.jpg 10 124 × 66 Червоний Іван Мазепа Панорама Києво-Печерської Лаври 2004 1 листопада 2004
10 hryvnia 2006 front.jpg 10 hryvnia 2006 back.jpg 2006[20] серпень 2006
20-Hryvnia-2003-front.jpg 20-Hryvnia-2003-back.jpg 20 130 × 69 Зелений Іван Франко Львівський оперний театр 2003 1 грудня 2003
50 hryvnia 2004 front.jpg 50 hryvnia 2004 back.jpg 50 136 × 72 Фіолетовий Михайло Грушевський Будинок Центральної Ради (Київ) 2004 29 березня 2004
100 hryvnia 2005 front.jpg 100 hryvnia 2005 back.jpg 100 142 × 75 Жовто-зелений Тарас Шевченко Дніпро та сліпий бандурист з хлопчиком-поводирем 2005 20 лютого 2006
200 hryvnia 2007 front.jpg 200 hryvnia 2007 back.jpg 200 148 × 75 Рожевий Леся Українка Замок Любарта (Луцьк) та лелека що летить 2007 28 травня 2007
500 hryvnia 2006 front.jpg 500 hryvnia 2006 back.jpg 500 154 × 75 Персиковий Григорій Сковорода Києво-Могилянська академія 2006 15 вересня 2006

Банкноти четвертої серії (2015–2016)[ред.ред. код]

Випуск 2014—2016 років[21][22][23][24]
Зображення Номінал
Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс першого друку випуску
20 гривень 2016 реверс памятна.jpg 20 гривень 2016 аверс памятна.jpg 20
(пам'ятна)[25]
130 × 69 Зелений Іван Франко Львівський оперний театр 2016 1 вересня 2016
100 гривень, 2015 01.jpg 100 гривень, 2015 02.jpg 100 142 × 75 Жовто-оливковий Тарас Шевченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2014 9 березня 2015
500 гривень 2015 року (новий зразок) аверс.jpg 500 гривень 2015 року (новий зразок) реверс.jpg 500 154 × 75 Бежевий Григорій Сковорода Києво-Могилянська академія 2015 11 квітня 2016

Валютний курс[ред.ред. код]

Національний банк Україницентральний банк України. Серед його головних функцій є формування грошово-кредитної політики країни, емісія та забезпечення стабільності національної валюти — гривні.

Для стабільного розвитку економіки після введення гривні було прийняте рішення про прив'язку її обмінного курсу до долара США. До фінансової кризи 1998 року гривня була досить сильною валютою, її курс був 1,8 грн за 1 дол. У серпні 1998 року гривня знецінилася майже втричі. Курс біля 5 гривень за долар був незмінним багато років. Як наслідок, для розвитку економіки і збільшення інвестицій в Україну склалися макроекономічні показники, котрі сприяли зміцненню української національної валюти. Незважаючи на баталії з курсом, його нестабільність, що можна було спостерігати час від часу за подій, які відбувалися під час виборів та інших політичних потрясінь, сумніватися в міцності гривні людям не доводилося. Національному банку України постійно доводилось нарощувати свою присутність на міжбанківському валютному ринку для скуповування іноземних валют.

Сумніватися в стабільності номінального валютного курсу українців змусило одноденне підвищення офіційного курсу гривні з 5,19 до 5,05 грн/дол., що сталося 20 квітня 2005 року, і наступні заяви керівництва НБУ про намір поступово дедалі більше усуватися від втручання в процес курсоутворення. Головними передумовами для цих кроків, які наробили чимало галасу, стали протиріччя, закладені в принципах національної монетарної політики.[26]

За деякими оцінками, реальний курс гривні у 2007 році не повинен був перевищувати 3 грн/дол. Як вважають деякі експерти, якби НБУ штучно не утримував прив'язку, за півроку курс в 4,8-4,5 грн за 1 долар був би реальністю.[27]

Внаслідок глобальної фінансової кризи 2008 року, українська гривня девальвувала з приблизно 5 грн/дол до 8 грн/дол. Такий фіксований курс тривав аж до початку 2014 року.

Національний банк неодноразово заявляв про наміри відійти від практики щоденного регулювання курсу гривні і зробити гривню вільноконвертованою валютою. Попередньо такі плани були на 2009 рік.[28]

7 лютого 2014 року НБУ несподівано відпустив офіційний курс гривні, який до того півтора року, з 9 липня 2012, був закріплений на рівні 7,9930 гривень за долар. Новий офіційний курс 8,7080 гривень за долар став мінімальним за всю історію існування валюти.[29] Голова НБУ Ігор Соркін заявив, що офіційний курс буде надалі цілком відповідати міжбанківському.[30] У січні 2014 року Нацбанк витратив 1,7 млрд доларів на стабілізацію курсу гривні. Падіння міжбанківського курсу посилилося після загострення подій Євромайдану в січні 2014.[31] Втеча Віктора Януковича та російська інтервенція в Криму спричинили здешевлення української грошової одиниці до майже 10 грн/дол. за офіційним курсом.

Упродовж березня 2014 курс упав до 11 гривень за долар, залишаючись приблизно на рівні 11-12 грн до липня, коли почалося чергове падіння після загострення ситуації на Донбасі. Максимум був 27 серпня — 13,89 гривень за долар за офіційним курсом. До кінця жовтня НБУ втримував вартість гривні на рівні близько 12,95 грн/дол., що експерти пояснювали прагненням зберегти електоральну підтримку влади перед виборами до парламенту 26 жовтня.[32] Після них, на початку листопада 2014, курс обвалився до показника 15-16 грн/дол. і був на такому рівні до січня наступного року.

З 5 лютого 2015 НБУ відмовився від проведення індикативних валютних аукціонів, перейшовши від фіксованого курсу, який існував з часу введення гривні, до плаваючого (ринкового) з проведенням валютних інтервенцій (кероване плавання). Відтоді курс гривні до долара, євро та інших валют визначається міжбанківським валютним ринком. До цього курс гривні до євро та інших недоларових валют визначався виходячи з курсу цих валют відносно долара.[33] Це спричинило надшвидке здешевлення української валюти, яка за наступні три тижні подешевшала майже вдвічі — до 30,01 грн/дол та 34,04 грн/євро за курсом НБУ 26 лютого 2015 (торги на міжбанку в цей день доходили до 33 грн/дол та 38 грн/євро).[34] Це історичний мінімум гривні. У березні 2015 курс вдалося стабілізувати на рівні 21-23 гривень за долар США (23-25 за євро). На кінець 2015 року він становив близько 24 грн/дол (26 грн/євро). У 2016 середньорічний курс становив 25,55 грн/дол (28,29 грн/євро), у 2017 — 26,59 грн/дол (30 грн/євро).

Після переходу на плаваючий курс, серед найважливіших факторів що впливають на вартість української валюти експерти називають такі: ціни на зовнішніх ринках на основні експорті товари України (метали, агропродукція), валютна політика НБУ, інвестиційний клімат та політична ситуація в країні.[35] Також на вартість гривні певною мірою впливає вартість євро оскільки на країни ЄС припадає значна частина зовнішньої торгівлі України.[36]

В січні 2018 року, гривня оновила мінімум 2015 року відносно євро (за курсом НБУ). 25 січня цього року гривня опустилася до рівня 35,66 грн/євро. Це було викликано не лише ослабленням гривні але й загальним зміцненням євро у світі, який оновив трирічний максимум відносно долара. Відносно долара гривня також ослабла хоч і меншою мірою, її курс в цей день досягнув 28,74 грн/дол.[37][38]

Графіки валютних курсів гривні на міжбанку по відношенню до долара США (з 1996 року) та євро (з 1999 року)


Офіційний валютний курс гривні відносно деяких іноземних валют (середній за рік)[39]

Жовтим кольором виділені максимум та мінімум відносно кожної валюти.

Назва валюти (код) 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996
Світові резервні валюти:
100 британських фунтів (GBP) 3424,87 3470,08 3340,42 1953,75 1250,64 1266,38 1277,71 1226,89 1219,48 966,88 1010,69 929,45 933,76 973,91 871,28 799,84 773,94 824,99 668,45 406,89 305,08 285,64
100 доларів США (USD) 2659,66 2555,13 2184,47 1188,67 799,30 799,10 796,76 793,56 779,12 526,72 505,00 505,00 512,47 531,92 533,27 532,66 537,21 544,02 413,04 244,95 186,17 182,95
100 євро (EUR, до 1999 року - ЄКЮ) 3000,42 2829,19 2422,87 1571,59 1061,22 1027,06 1109,18 1053,29 1086,79 770,80 691,79 633,69 638,99 660,94 602,44 503,01 481,36 502,89 439,33 276,76 211,29 232,19
100 швейцарських франків (CHF) 2699,90 2595,46 2269,73 1295,01 862,33 852,08 901,41 762,61 719,50 486,09 421,16 402,78 412,75 428,18 396,14 342,88 318,71 322,46 274,53 171,01 128,45 148,25
1000 японських єн (JPY) 237,13 235,39 180,46 111,93 82,14 100,19 100,04 90,52 83,45 51,40 42,92 43,40 46,68 49,21 46,13 42,59 44,27 50,52 36,61 19,03 15,41 16,84
Інші валюти (країн-сусідів України та її найбільших торговельних партнерів):
10 білоруських рублів (BYN) * 137,70 131,31 0,01 0,01 0,01 0,01 0,02 0,03 0,03 0,02 0,02 0,02 0,02 0,02 0,03 0,03 0,04 0,06 0,13 0,39 0,55 1,18
100 китайських юанів (CNY) 393,56 384,95 347,60 192,81 129,98 126,66 123,27 117,23 114,06 75,85 66,40 63,33 62,53 64,11
100 молдовських леїв (MDL) 144,16 128,28 116,02 84,28 63,57 66,03 67,91 64,21 70,26 50,75 41,67 38,47 40,68 43,17 38,27 39,27 41,80 43,77 39,43 45,94 40,26 39,84
100 польських злотих (PLN) 704,90 649,03 579,55 375,53 252,92 245,52 270,21 263,85 252,09 219,19 183,06 162,77 158,76 146,22 137,09 130,60 131,24 125,53 104,42 70,13 57,18 68,02
10 російських рублів (RUB) 4,56 3,83 3,62 3,11 2,51 2,57 2,72 2,61 2,47 2,11 1,98 1,86 1,81 1,85 1,74 1,70 1,84 1,94 1,67 2,87 3,22 3,58
100 румунських леїв (RON)[40] 657,15 630,20 544,31 355,12 245,12 232,94 262,41 250,65 264,78 206,32 204,28
100 словацьких крон (SKK) ** 24,68 20,49 17,04 16,55 16,51 14,53 11,79 11,11 11,86 10,01 6,93 5,54 5,97
100/10000 турецьких лір (TRY) *** 729,52 848,88 804,74 543,03 420,98 443,69 477,13 526,90 502,51 404,35 387,74 352,97 380,29 0,04 0,04 0,04 0,05 0,09 0,10 0,09 0,13 0,23
1000 угорських форинтів (HUF) 97,01 90,86 78,25 50,90 35,74 35,53 39,89 38,31 38,92 30,64 27,53 24,02 25,78 26,26 23,78 20,72 18,75 19,43 17,43 11,42 10,06 12,29
100 чеських крон (CZK) 114,06 104,65 88,83 57,06 40,87 40,85 45,14 41,65 41,21 30,84 24,95 22,37 21,44 20,72 18,92 16,34 14,13 14,16 11,99 7,71 5,92 6,73

Примітки:
* У 2016 році в Білорусі була проведена деномінація національної валюти у співвідношені 10 тис. до одного.
** З 2009 року Словаччина перейшла на Євро.
*** 100 лір з 2005 року, 10 тис. лір до 2004 року (у 2005 році в Туреччині була проведенна деномінація національної валюти у співвідношені мільйон до одного).

Поточний обмінний курс UAH
На Google Finance: AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD RUB BYN PLN
На Yahoo! Finance: AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD RUB BYN PLN
На XE: AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD RUB BYN PLN
На OANDA: AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD RUB BYN PLN
На fxtop.com: AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD RUB BYN PLN

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У 2018 році в Україні передбачається відзначення на державному рівні пам’ятної дати – 100 років з дня ухвалення закону Української Народної Республіки про гривню – грошову одиницю Української Народної Республіки (1 березня 1918).[41]
  • Станом на жовтень 2016 року, за даними НБУ в готівковому обігу перебуває 2,8 млрд штук гривневих банкнот загальною вартістю в 310,4 млрд гривень. Таким чином в середньому на одного українця припадає 65 банкнот загальною вартістю в 7205 грн. На першому місці за кількістю в обігу перебуває банкнота номіналом 200 гривень (553,9 млн штук), на другому — 1-гривнева (470,9 млн штук), а третю позицію займає 100 гривень (442,9 млн штук). За номінальною вартістю перше місце займають 500-гривневі банкноти яких в обігу налічується 270,7 млн штук.[42]
Кількість та вартість готівкової маси українських монет і банкнот, станом на жовтень 2016 року
Монети 1 гривня 2 гривні 5 гривень 10 гривень 20 гривень 50 гривень 100 гривень 200 гривень 500 гривень Загалом
К-сть, млн шт. 12500 470,9 274,6 194,2 164,6 142,1 270,7 442,9 553,9 270,7 15300
Вартість, млрд грн 1,970 0,470 0,549 0,971 1,646 2,842 13,535 44,290 110,780 135,350 312,500

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Індекси споживчих цін у 1992—2017 рр. Державна служба статистики України, процитовано: 15.01.2018
  2. ДСТУ 3582:13. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. Затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 01 січня 2014 року р. № 1010.
  3. Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика
  4. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
  5. 100 карбованців УНР
  6. Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» № 762/96 від 25 серпня 1996 року
  7. Пам'ятні монети України // Офіційний сайт НБУ
  8. Пам'ятка для роботи з інвестиційними монетами України // Сайт Національного банку України
  9. Как появилась гривна. Архів оригіналу за 2011-08-22.  Podrobnosti.ua(рос.)
  10. Гривні-іммігрантки. Архів оригіналу за 2011-08-22.  Дзеркало тижня
  11. а б Національний банк презентував нові обігові монети bank.gov.ua
  12. Розмінні і обігові монети. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2008-06-29. 
  13. Правління Національного банку України. Постанова N 476 «Про введення в обіг монет номіналом 1 гривня зразка 2004 року». 07.10.2004. 
  14. Обігові монети України зразка 2018 року bank.gov.ua
  15. Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. 
  16. Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. 
  17. Гривні сьогодні 17 років: найцікавіші факти про неї
  18. Постанова НБУ № 55 від 04.03.2011 «Про випуск банкнот у 2011 і 2012 роках з підписом Голови Національного банку України С. Г. Арбузова»
  19. Постанова Правління НБУ № 92 від 15 березня 2013 року «Про випуск банкнот у 2013 році з підписом Голови Національного банку України Соркіна І. В.»
  20. В серпні 2006 року в обіг була введена банкнота номіналом 10 гривень зразка 2004 року (2006 року випуску) зі зміненими кольорами дизайну та 2006 роком випуску.
  21. Національний банк України презентував оновлену банкноту номіналом 100 гривень // Сайт НБУ, 29.12.2014
  22. Національний банк України з 11 квітня 2016 року вводить в обіг банкноти номіналом 500 гривень зразка 2015 року // Офіційний сайт НБУ, 25.12.2015
  23. У Національному банку України відбулася презентація оновленої банкноти номіналом 500 гривень // Офіційний сайт НБУ, 25.12.2015
  24. Національний банк України вводить в обіг оновлену банкноту номіналом 500 гривень зразка 2015 року // expres.ua, 10.04.2016
  25. Пам'ятна банкнота номінальною вартістю 20 гривень присвячена 160-річчю від дня народження видатного українського письменника Івана Франка. Тираж банкноти — один мільйон штук.
  26. Стабільна гривня: головне — не злякати // Дзеркало тижня, № 7 (586), 25 лютого — 3 березня 2006.
  27. Експерт: Такої штучно слабкої національної валюти, як гривня, немає ніде // Finance.ua, 26.07.2007.
  28. Нацбанк думає «відпустити» гривню. Але не скоро // proUA, 03.07.2007.
  29. НБУ повысил официальный курс гривни до 8,52 // Delo.ua, 07.02.2014 18:32.
  30. НБУ отпустил гривню в «свободное плавание»: фиксированного курса национальной валюты больше нет // Delo.ua, 07.02.2014 11:35.
  31. НБУ в січні витратив на інтервенції на підтримку гривні $1,7 млрд // Інтерфакс-Україна, 07.02.2014 17:09.
  32. Експерти: Стверджувати, що гривня досягла найнижчої межі падіння зарано (Соцпортал, 21.11.2014)
  33. НБУ відпустив курс і ужорсточив грошово-кредитну політику (BBC Україна, 5 лютого 2015)
  34. Офіційний курс валют на 26.02.2015 bank.gov.ua
  35. Примхлива гривня: що впливає на курс національної валюти etcetera.media, 12.01.2018
  36. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла майже 43% - Президент Укрінформ, 20.11.2017
  37. Офіційний курс валют на 26.01.2018 bank.gov.ua
  38. Долар оновив мінімум з грудня 2014 року в парі з євро interfax.com.ua, 15.01.2018
  39. Національний банк України. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період) процитовано: 07.01.2018
  40. Дані щодо румунського лея взяті з сайту fxtop.com через відсутність відповідних даних з НБУ.
  41. Проект Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2018 році (реєстр. № 7274 від 10.11.2017, поданий Народними депутатами України Єленським В. Є., Княжицьким М. Л., Лесюком Я. В.)
  42. Нацбанк підрахував кількість готівки в обігу korrespondent.net, 01.11.2016

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]